Заблоцький Б.Ф. Національна економіка

Подождите немного. Документ загружается.

Тема 13. Національно-економічна безпека

461

> проводити стратегічне планування, визначити пріоритети

національного розвитку України, формулювати середньо- і довго-

строкові цілі, форми і методи забезпечення національної безпеки

країни;

> готувати принципові проекти і рішення Президента

Украї-

ни з ключових питань внутрішньої і зовнішньої політики;

> координувати дії міністрів і відомств щодо виконання рішень

Президента України.

Рада Національної Безпеки й Оборони України може функціо-

нувати ефективно як дорадчий орган при Президентові України,

де Президент має право вирішального голосу відповідно до своїх

конституційних повноважень. Президент повинен керуватися

своїм конституційним обов'язком як Гаранта Конституції Украї-

ни.

У цей же час Рада Національної Безпеки й Оборони України не

повинна конкурувати з урядом чи намагатися його заступити. Але

ключові рішення з питань національної безпеки будуть досить

ефективними лише в тому разі, якщо Рада Безпеки забезпечить

узгоджену діяльність міністерств і відомств, кожне з яких відпов-

ідає за свої напрями роботи.

Ці вимоги значною мірою ураховані чинними правовими доку-

ментами. В Положенні про Раду Національної Безпеки й Оборони

перелічені її головні функції і завдання:

-> визначення життєво важливих інтересів суспільства і дер-

жави, виявлення внутрішніх і зовнішніх загроз об'єктам безпеки;

розроблення основних напрямів стратегії безпеки країни та

організації підготовки національних цільових програм її забезпе-

чення;

підготовка рекомендацій Президентові України для ухвален-

ня рішень з питань внутрішньої і зовнішньої політики держави у

сфері забезпечення безпеки особистості, держави, суспільства за-

галом;

^ підготовка оперативних рішень для запобігання надзвичай-

ним ситуаціям, які можуть призвести до чималих неґативних полі-

тичних, соціальних, економічних, військових, екологічних та інших

наслідків, їх організування та ліквідації;

Національна економіка

462

^ підготовка пропозицій Президентові України щодо запровад-

ження, продовження чи скасування надзвичайного стану;

розроблення пропозицій щодо координації діяльності органів

української господарської влади у процесі реалізації ухвалених

рішень у царині безпеки та оцінка їхньої ефективності;

удосконалення системи безпек через розроблення пропозицій

щодо реформування чи створення нових органів.

Рада Національної Безпеки й Оборони України відповідно до

основних завдань та напрямів своєї діяльності створює міжвідомчі

комісії, тобто основні робочі органи. Залежно від покладених на

них завдань комісії можуть створюватися за функціональним чи

регіональним напрямом роботи на постійній чи тимчасовій основі.

Постійні міжвідомчі комісії Ради Національної Безпеки й Обо-

рони України готують пропозиції і рекомендації з основних на-

прямів державної політики у сфері безпеки особистості, держави і

суспільства, сприяє координації діяльності центральних органів

господарської влади та місцевих органів самоврядування. Для

вирішення важливих окремих питань безпеки можуть створюва-

тися і тимчасові міжвідомчі комісії.

Постійні і тимчасові міжвідомчі комісії Ради Національної Без-

пеки й Оборони України у своїй роботі тісно взаємодіють з апара-

том Ради Безпеки. Частина органів, що відповідають за економіч-

ну безпеку, підпорядковуються безпосередньо Президентові Украї-

ни.

У структурах Служби безпеки України функціонує служба

економічної контррозвідки. У складі Міністерства внутрішніх

справ України функціонує Управління боротьби з організованою

злочинністю. Спеціяльними проблемами забезпечення фінансової

безпеки займається така спеціяльна силова структура, як подат-

кова міліція. У структурах Міністерства юстиції створені підроз-

діли, що відповідають за економічну безпеку у царині інтелекту-

альної власності.

Значний обсяг роботи з економічної безпеки зосереджений у

структурах Кабінету Міністрів України: Міністерство фінансів,

Міністерство економіки та ін. Ці міністерства також контролю-

ють багато питань захисту національних інтересів, пов'язаних із

Тема 13. Національно-економічна безпека

режимами залучення чужоземних капіталовкладень, з експортом ка-

піталу і товарів.

Питання валютної безпеки, золотовалютних резервів, регулю-

вання валютного ринку і відповідного курсу є у компетенції На-

ціонального банку України. Валютний контроль здійснює також

Державна митна служба України. Усі питання, що стосуються

стійкості і захищеності державних фінансів, регулювання дефіци-

ту та внутрішньої і зовнішньої заборгованостей, контролює

Міністерство фінансів України.

Питаннями продовольчої безпеки відають Міністерство аграр-

ної політики України та інші суміжні відомства.

Така складна система потребує відлагодженої організаційної

концепції, надійних інструментів регулювання і координації, ме-

ханізмів саморозвитку і самокоригування.

13.2. Проблеми і пріоритети

економічної безпеки України

Проблеми, з якими зіткнулася Україна, почавши перехід до рин-

ку, пов'язані не так з потенціалом і структурою економіки (хоча

передусім вони мали стати предметом перебудови), а з політич-

ним і економічним мисленням, успадкованим від колишньої коман-

дно-адміністративної системи.

Капіталізм і соціялізм породили два діяметрально протилежні

способи мислення та економічні устрої. Капіталізм ґрунтується

на національній ідеї і приватній власності, яка має спонукати вла-

сників праці, інтелекту і капіталу до продуктивного й ефективно-

го їх використання, соціялізм — на соціяльній ідеї і суспільній вла-

сності, яка нібито вирівнює соціальну нерівність. Національна і

соціяльна ідеї визначають, своєю чергою, основні принципи органі-

зації держави та її економічної системи. Національна ідея перед-

бачає дотримання принципів ринкової економіки, соціальна — пла-

нової. Проблема переходу до ринкової економіки полягає у тому,

щоб поєднати ефективну капіталістичну економічну систему із

соціяльними вартостями, які декларувалися за соціялізму, сфор-

мувати економічну систему з ефективним виробництвом і соці-

яльно орієнтованим розподілом створеного продукту.

463

Національна економіка

13.2.1.

Проблеми політичної та економічної

орієнтації України

Орієнтація України на побудову ринкової економіки передба-

чає і політичну орієнтацію, яка може забезпечити створення еко-

номічної системи на засадах вільного підприємництва, вільної зов-

нішньоекономічної діяльності тощо. Економічні проблеми значною

мірою є і політичними. Радикальні економічні трансформації не-

можливі без великих капітальних вкладень, а отже — без певного

політичного партнерства з країнами, які володіють вільними капі-

талами. Здебільшого таке партнерство будується на принципах

політичного співжиття країн, які досягли високої політичної куль-

тури, рівня життя, демократії тощо.

Проблеми вибору політичних пріоритетів. Економіка України,

сформована на суспільній власності, була неефективна і неспро-

можна розв'язувати соціяльні проблеми. Однотипна командно-

адміністративна система монополізувала управління виробницт-

вом, позбавивши підприємницької ініціятиви конкретних вироб-

ників, її характерними ознаками були: панування "соціалістично-

го " способу мислення, що призводило до ускладнення економічних

і соціяльних процесів; ігнорування значення основного економічно-

го відношення щодо ефективності функціонування економіки:

ставлення суб'єкта власності та суб'єкта виробництва до резуль-

татів своєї праці; нехтування принципою організації високоефек-

тивного виробництва і гуманізації суспільних відносин, який пе-

редбачає досягнення високого рівня раціоналізації господарювання

і соціяльної справедливості в розподілі національного доходу; ігно-

рування принципу соціяльної зорієнтованості економіки, що при-

звело до структурних диспропорцій, підпорядкованості господар-

ства ідеологічно-мілітарним інтересам великодержавного центру.

Отже, реформування існуючої соціяльно-економічної системи

в Україні передбачає перехід: від диктатури до демократії; від

колоніяльної залежності до реальної самостійності; від економіч-

ного занепаду до ринкової економіки та добробуту

нації.

Вирішення цих завдань потребує правильного вибору ^полі-

тичних та ^.економічних пріоритетів.

464 Z==ZI=Z==Z====^

Тема 13. Національно-економічна безпека

4G5

Політичні пріоритети. З огляду на це політичними пріоритета-

ми України повинні стати:

орієнтація

на

розвинуті країни.

Вони володіють великими

резервами твердої валюти, управляють кредитними ресурсами

міжнародних кредитних установ, зокрема МВФ, Світового Бан-

ку. Європейського Банку Реконструкції і Розвитку, і можуть на-

дати Україні значну фінансову підтримку (кредити);

Ч> забезпечення політичної підтримки України з боку розвину-

тих країн.

Вона можлива в разі надійного політичного партнер-

ства України і гарантій дотримання нею обраного політичного

курсу. Стратегія такого політичного партнерства передбачає:

декларування, ведення переговорів і подання заявки про вступ до

європейських політичних та економічних структур; реальні де-

мократичні перетворошя у сфері політики, прав і свобод людини,

засобів масової інформації, державотворення, розвитку титуль-

ної нації і національних меншин, вільного волевиявлення на вибо-

рах, недопущення їх фальсифікації.

Здійснення Україною реальних ринкових реформ на основі полі-

тичної, економічної і соціяльної демократії засвідчать її прагнення

побудувати національно-демократичне громадянське суспільство,

в якому права, свободи і добробут людини є головною метою дер-

жави, її економічної політики.

Проблеми вибору економічних пріоритетів. Україна повинна

переосмислити і пріоритети своєї економічної стратегії. Найсклад-

нішою проблемою є криза економічної структури. Україна успад-

кувала неадекватну потребам нації структуру економіки — про-

дукту, капіталу, зайнятості, споживання. Велика кількість людей

працює на економічно нежиттєздатних підприємствах і живе в

економічно безперспективних регіонах. Тому назріла потреба до-

корінних перетворень в існуючих типах трудової діяльності. Еко-

номічними пріоритетами мають стати:

> абсолютне й відносне скорочення виробництва продукту ба-

зових галузей економіки, переорієнтація підприємств цих галузей

на новітні види продукції і технології, прискорене оновлення ос-

новного капіталу і системи управління виробництвом;

Національна економіка

466

> абсолютне і відносне розширення виробництва продукту

підприємств соціяльного комплексу на основі новітніх засобів ви-

робництва і технологій, забезпечення конкурентоспроможності

товарів на внутрішніх і зовнішніх споживчих ринках;

> прискорене абсолютне і відносне розширення сфери послуг,

зокрема бізнесу, малого і середнього підприємництва, кооперації,

транспортних шляхів, авто- і залізничного сервісу, побутових,

комунальних і будівельно-ремонтних послуг та ін.

Із здійсненням цих структурних змін в економіці змінювати-

муться як обсяги, так і структура національного продукту. Це

впливатиме на зростання реальних доходів населення, держави,

капітальних вкладень, рівня соціяльного захисту населення, ста-

більності фінансової системи і суспільства загалом.

Треба виходити з того, що національним багатством є не при-

родні ресурси і умови, а реальний створений продукт.

Ъ Національне багатство — сукупна вартість створених і

нагромаджених нацією за весь період її розвитку матері-

яльних і духовних вартостей.

Національним багатством є і створений протягом року вало-

вий внутрішній продукт (ВВП). Середня щорічна вартість ВВП у

2001—2005 роках в Україні становила 204,2— 424,7 млрд. грн.,

або 40,4—84,1 млрд. дол. (приблизно 4,2 — 8,8 тис. грн., або 841—

1752 дол. на душу населення). Для членства в Європейському

Союзі Україні треба збільшити обсяг ВВП на душу населення що-

найменше до 10—12 тис. дол. США, тобто виробництво ВВП має

зрости у 20—25 разів, а для досягнення нею рівня життя, який є у

країнах ЄС, у ЗО—35 разів. Щоб вийти на такий рівень, Україні

потрібні щорічні капіталовкладення у розмірі 50—60 млрд. дол.

Пріоритети економічної безпеки України. Економічна безпека

України повинна визначатися, з одного боку, вимогами дії об'єк-

тивних економічних законів, а з іншого — тим напрямами економіч-

них перетворень, які для конкретної економічної системи є визна-

чальними. Щодо економічної системи України, то спектр таких

перетворень дуже широкий: орієнтація на економічну поведінку

споживачів; створення передумов переходу до ринку; створення

Тема 13. Національно-економічна безпека

правових інституцій ринкового механізму;розвиток і використан-

ня інновацій; ринкова організація виробництва.

Відсутність обов'язковості, пунктуальності у виробничих відно-

синах с хронічною проблемою і для незалежної України, яку треба

подолати при переході до ринку, формуючи ринкове мислення.

13.2.2. Національні політичні й економічні ризики

З ризиком пов'язують можливість як негативних, так і позитивних

відхилень показників від передбачених проектом їхніх середніх значень.

* Ризик — імовірність появи негативних чи позитивних

відхилень показників суспільних явищ від передбачуваних, ве-

личина відхилень яких зумовлена ступенем відповідності спо-

собу мислення і дій су б 'єктів вимогам дії суспільних законів.

Державний і господарський спектри діяльності людини мають,

відповідно, приховані потенційні ризики. Для державної підсисте-

ми властиві ризики державного, ідеологічного, політичного, на-

ціонально-патріотичного, національно-інноваційного, фінансово-

го,

економічного мислення, для економічної підсистеми — ризики

підприємницького, комерційного, технічного, промислового, кре-

дитного, страхового, економічного мислення тощо. Звісно, що

чіткого розмежування ризиків між державою і господарською си-

стемою немає, позаяк цілі держави й економіки єдині, а саме, —

економічне зростання та підвищення добробуту людей.

Ризики мислення. Спосіб мислення є найзагальнішим чинником

прояву ризиків у державній та економічній підсистемах суспіль-

ної самоорганізації.

Ризики державного мислення. Суб'єкти державної влади повинні

відстоювати суто інтереси народу, кожної людини і держави та не

допускати використання свого становища для вирішення своїх

власних чи кланових інтересів. Як тільки буде задоволення цей

принцип, неминуче створяться передумови появи ризиків держав-

ного мислення: порушення основ життя людини,

сім'ї,

громади

та суспільства загалом, зокрема свободи і права людини на пра-

цю,

розвиток, власність, наслідки власності праці, відпочинку,

освіти тощо; не забезпечуватиметься задоволення соціяльних і

матеріяльних потреб людини й суспільства загалом через механізм

Національна економіка

468

формування і функціонування економічної системи; не забезпечу-

ватиметься належного створення і дотримання законодавчих

норм виробництва, розподілу, обміну та споживання, не здійсню-

ватиметься організація планування і регулювання економічного й

соціяльного розвитку згідно з вимогами законів та інтересами ви-

робників. Ризики державного мислення викличуть відповідні ризи-

ки економічного мислення на всіх рівнях організації економіки.

Ризики економічного мислення. Логіка національно-економічно-

го мислення передбачає: самоусвідомлення кожною людиною того,

що вона є продуктом певної національної спільноти і носієм рис її

самоорганізації, державного ладу, мови, культури, моралі, інте-

лекту, побуту тощо усвідомлення необхідності виробництва

матеріяльних та духовних продуктів для забезпечення життя і

розвитку нації як форми національно-суспільного самовідтворен-

ня;

розуміння необхідності узгодження особистих, колективних,

державних і суспільних або національних інтересів у процесі ви-

робництва, розподілу, обміну та споживання; розуміння того, що

економіка — це мистецтво ведення господарства, основна роль у

якому відводиться продуктивній людині; переконаність у тому,

що організація підприємництва, бізнесу та економіки загалом по-

винна відповідати закону ефективності, тобто вкладені у вироб-

ництво чи бізнес капітали мають відшкодуватися та забезпечи-

ти виробництво додаткового продукту і прибутку; підпорядко-

ваність форм організації виробництва продукції, виконання робіт,

надання послуг їх змістові, тобто ефективності функціонування

підприємства, регіону, галузі, національної економіки загалом; до-

цільність формування єдиного погляду на зміст, структуру, пріо-

ритети розвитку національно-економічної системи та її входжен-

ня у систему світової економіки і міжнародного співробітництва;

розуміння залежності макроекономічних процесів від мікроеко-

номічних, а стану мікроекономіки — від правових норм та інсти-

тутів, що регулюють рух праці, капіталів, товарів і грошей.

Невідповідність фактичного економічного мислення суб'єктів

державної і господарської підсистем вимогам законів спровокує

ризики невідповідності механізму створення матеріяльної та ду-

Тема 13. Національно-економічна безпека

469

ховної основи життя усього суспільства, диспропорцій між пра-

цею,

капіталом, виробництвом, споживанням.

Ризики ідеології. Відносини власності є в основі формування

економічної системи, управління економікою, розподілу продук-

ту, соціяльного розвитку тощо. Проте досвід доводить, що кожна

з ідей таїть у собі певні ризики.

Ризики національної ідеології.

В її основі є приватна власність

на капітал і ресурси. Суспільство будь-якої країни складається з

титульної нації і так званих національних меншин. Головною іде-

ологією, яка забезпечує стабільний соціяльно-економічний розви-

ток усіх національних груп, як засвідчує практика країн світу, є

ідеологія національної демократії, тобто політико-ідеологічної

системи, побудованої на принципах створення правової держави,

соціяльно-орієнтованої економічної системи за національними оз-

наками титульної нації країни і рівних конституційних прав роз-

витку національних меншин. Недотримання положень ідеології

національної демократії неминуче може спровокувати ризики:

^ гіперболізації інтересів однієї національної групи над інши-

ми,

створення авторитарних режимів, несправедливого розподі-

лу створеного продукту;

'h обмеження національних, соціяльних інтересів інших груп

населення;

% виникнення міжнаціональної і соціяльної напруженостей в

суспільстві тощо.

Усе це неминуче негативно позначиться на економіці, фінан-

сах, управлінні виробництвом, інноваціях та призводитиме до зни-

ження виробництва і доходів людей.

Ризики соціяльної ідеологи.

Ґрунтуються на пріоритеті непри-

ватної, тобто суспільної власності на засоби виробництва і ство-

рюваний продукт. Проте економічна теорія обґрунтовує, а прак-

тика підтверджує, що побудова економічної і політичної систем

на неприватній (суспільній) власності таїть чимало ризиків:

> неприватна власність не мас реального суб'єкта власності

і не може функціонувати продуктивно та ефективно, значна

частка підприємств є збиткова, а продукція неконкурентоспро-

можна;

Національна економіка

> управління власністю передається державі, яка формує вер-

тикальну й однотипну систему регулювання на засадах дирек-

тивного планування;

У поява хронічного недовиробництва національного продукту,

дефіциту товарів, диспропорцій у сфері виробництва і на спожив-

чому ринку, неплатоспроможності виробників, населення і дер-

жави;

> посилення ролі влади в організуванні економічної системи,

управління виробництвом, розподілом і споживанням національ-

ного продукту та ін.

її принцип "сильна влада — сильна економіка", тобто пріори-

тет надається здобуттю влади в усіх сферах державного, фінан-

сового і господарського управління представниками партій соці-

альної ідеології. Така система має великий ступінь ризиків і схиль-

на до хронічної економічної стагнації і збитковості.

Ризики політики. Внутрішня і зовнішня політика держави має

на меті створення такого економічного механізму, за якого б усі

сфери діяльності людини розвивалися за інноваційним типом і за-

безпечували зростання виробництва та добробуту людей. Але

практика свідчить, що у сфері політики потенційними є щонай-

менше три групи високих ризиків: "соціальної^ демократії, ринко-

вих трансформацій, економічної інтеґрації.

Ризики "соціяльної" демократії. Під ризиками "соціальної"''' де-

мократії розуміють небезпеку ігнорування політичних прав і сво-

бод з боку влади, які лежать в основі творчої, виробничої ініціяти-

ви людей. Наслідками ризиків "соціальної" демократії є:

домінування соціяльних ідеологій, які сповідують і забезпе-

чують політичні сили та створюють під гаслами демократії ав-

торитарні системи виборів влади й державні утворення, від-

сутність рівних прав і надійних можливостей у політичних партій

та громадян представляти свої програми щодо національного, полі-

тичного, ідеологічного, економічного, соціяльного, міжнаціональ-

ного розвитку країни виборцям;

-> використання владою так званого "адміністративного ре-

сурсу" (тиску) на всі соціяльні верстви населення обирати тих