Ющук І.П. Українська мова. Вправи. Навчальний посібник

Подождите немного. Документ загружается.

ЛЕКСИКА

вигуків “чому так довго”, “чому досі нема” і т. ін. нагадаю

такі факти: колективна робота над словником німецької мо

ви, що упорядкували брати Грімм, тривала понад сто років, ро

бота над Оксфордським словником англійської мови — 52 ро

ки. В. Даль, який нібито “сам” уклав знаменитий “Толковьій

словарь”, мав цілу мережу кореспондентів — і присвятив тому

словникові 53 роки, тобто все своє свідоме життя. Редагуван

ня українсько-російського словника, яке здійснив Б. Грін-

ченко, з повним правом ми можемо назвати гідним глибокої

пошани трудом талановитого й працьовитого лексикографа.

Але ж не треба забувати, що матеріали для словника, який

ми звикли титулувати Грінченковим, збиралися протягом

майже 60 років (М. Рильський).

II. Поміркуйте про значення словників у житті суспільства. Свої

міркування запишіть.

172. Запишіть одну-дві назви одномовних словників різних ти

пів: тлумачних, нормативних, вибіркових, генетичних, функціо

нальних, ненормативної лексики.

§ 75

Зародження і розвиток

української лексикографії

173. Прочитайте уривок з передмови до сучасного видання

словника Памва Беринди “Лексіконь славеноросскїй и именъ

тлькованїє” і зробіть висновок про його характер.

Якщо в попередніх лексикографічних працях, що були пе

реважно невеликого розміру, перекладались і пояснювались

здебільшого випадково зібрані слова, то Памво Беринда пер

ший в історії української лексикографії уклав систематичний

порівняно великий словник, що вийшов окремою книгою.

Реєстр першої частини словника Беринди становлять цер

ковнослов’янські, а також староруські слова, які були мало

зрозумілими або незрозумілими для тодішнього читача, в тому

числі й слова, що відрізняються від відповідних українських

лише фонетично. У “Лексиконі” протиставляються слова з

неповноголосними церковнослов’янськими формами україн

ським словам з повноголоссям, слова з жд, щ < *сУ, *Ц — ук

130

Лексикографія

раїнським словам з ж, ч, староруські слова з е — українським

з так званим новим 'fe та ін. Наприклад: врань: воронь, крукь,

гайворо(н); влеку: веду, волоку, торгаю; врагь: ворогь, непрїа-

тель; врата: ворота, брона, двери; межда: межа', св'Ьща: св'Ьча;

камень: кам’кнь та ін.

...У “Лексиконі” реєстрове слово перекладається одним

або кількома близькими відповідниками. Наприклад: красо

та: оздоба; кто: хто; кровь: домь, стеля, покры(т)е, драгарь,

дахъ, нам’кт(ъ); л'Ьто: время, рокь, чась, годь, годище.

У деяких випадках після реєстрового слова йде тлумачен

ня, а потім перекладний відповідник або навпаки. Наприк

лад: птенецъ: дитя каждого птаха, голопупя, потя(т)ко; сот-

никъ: ротмистр(ъ), старшій на(д) стомь; сохль: друзкь, суигь,

хворость, сухій голи або росчки; сноха: нев^(ст)ка, сынова жо

на; стверд'Ьли: утръплины, заумерлины, гузы на руках; любо-

трудїє: працовитость, коханьєся в(ь) праци.

Якщо реєстрове слово пояснюється видовим словом, то час

то після цього слова подано конкретні приклади — приискрнїй.

рядный, поря(д)ны(й), слушный, правый, власный, рожоный,

початокь маючій правый, покревнїй: яко, власная жона, влас

ний діти; чрьта: правило, лїн'Ья, як то, — Іота, криска, я(к) то,

І; почерпало: каждая ре(ч), що черпаю(т) нею: яко в*кдро, коно(в),

ковш(ь). Переклад кількома словами та наявність пояснень зу

мовлені не тільки багатозначністю реєстрового слова. Культур

ним діячам XVI—XVII ст. була добре відома діалектна роз

дрібненість української народної мови. Тому, щоб читачам —

носіям різних діалектів — було зрозуміле те чи інше слово, до

реєстрового слова у перекладній частині старанно добиралися

синонімічні й близькі за значенням слова (В. Німчук).

174. Розгляньте уривок (кілька статей) зі “Словаря української мо

ви” Б. Грінченка (K., 1907) і зробіть висновок про його побудову.

Верба, бй, ж. [1)] Верба, ветла, Salix. Шумлять верби в

кінці греблі, що я насадила. Мет. 113. Не стояла б до півночі з

милим під вербою. Шевч. 12. Будь високий як верба, а багатий

як земля. Посл. У його на вербі груші ростуть. Онь вреть, онь

говорить небылицы. Кудй не підеш, то золоті верби ростуть.

Везд'Ь испортишь Д'Ьло. Рудч. Ск. II. 61. Вербу носйти почав.

Запиль. Грин. І. 233. 2) — дйка = Дереза. Вх. Пч. І. 11. Ум.

Вёрбка, вербиця, вербичка, вербиченька, вербочка.

131

ЛЕКСИКА

Вербйна, ни, ж. 1) Одно вербовое дерево. КС. 1883. XI. 510.

Не стій, вербино, роскидайся. Мет. 159. 2) Вербовое дерево.

Стіни з вільхи та вербини. Щог. Сл. 99. Ум. Вербйнка. Мнж. 30.

Вербйнець, нця, м. Лоза. Вх. Лем. 396.

Вербйнка, ки, ж. 1) Ум. оть вербйна. 2) Раст. Aster Amellus

L. Вх. Пч. II. 29.

Вербйця, ці, ж. Ум. оть верба.

Вербйч, ча, м. = Вербниця. Чуб. I. 237. Прийшов вербич, два

кожухи тербич. Ном. № 426.

Вербйченька, вербйчка, ки, ж. Ум. оть верба.

Вёрбка, ки, ж. Ум. оть верба.

Вёрблик, ка, м. Принадлежность уздечки, — задвижки,

удерживающія съ об'Ьихъ сторонъ уздцы, вкладываемый въ

ротъ лошади (К. П. Михальчукъ).

§ 76

Сучасні словники

української мови

175. Розгляньте уривок (кілька статей) зі “Словника труднощів

української мови” (К.: Рад. шк., 1989) і схарактеризуйте закла

дені в ньому можливості.

ОДРУЖЙТИСЯ, -ужуся, -ужишся. Керування: з ким,

рідко на кому. Одружився з любою дівчиною.

ОДЯГ і рідко розм. ОДІЖ

ОЖЕЛЕДИЦЯ - ОЖЕЛЕДЬ. Виявляється тенденція до

розмежування за значенням, особливо в термінології та в

офіційно-діловому мовленні.

Ожелёдиця. Тонкий шар льоду на поверхні землі. Поліровані

меблі виблискували зухвало, ніби взялися ожеледицею (Цюпа).

Ожеледь. Кристали льоду — снігу, якими обростають сто

вбури та гілки дерев, дроти тощо. Віття взялося ожеледдю і

б’ється на вітрі, тріщить, ламається (Кучер).

ОЖИВИТИ, -ивлю, -йвиш, -йвлять

ОЖЙЛИЙ [не ожйвший]

ОЖИТИ, -иву, -ивёш, -ивемо, -иветё [не оживемо, ожи

вете], мин. -йв,-ила [не ожила]

132

Лексикографія

176. Розгляньте уриваок (кілька статей) зі словника С. І. Голова-

щука “Складні випадкки наголошування” (К.: Либідь, 1995) і сха

рактеризуйте закладеені в ньому можливості.

ГОСТЙТИ, гощу, ГОС"ТЙШ, гостйть, гостимо, гостите, гостять

гостренький, -а, -е і — рос. остренький

гострити, -рю, -риіш — рос. острйть, -рю, -рйшь

гострота, -й

гострячи, дієприсл.

гостьовйй, -а, -є

готовенький, -а, -е; — рос. готовенький

готовлячи, дієприсм.

гра, гри, мн. ігри, ігор // Олімпійські ігри; але дві гри

граб, -а, мн. -й, -іів // У лісі часто траплялися грабй; але

три граби — рос. мн. грабы, -ов

грабелькй, -льок — рос. грабельки

грабіж, -бежу, ор. -бежём

граблі, -блів і -беліь — рос. грабли

177. Розгляньте навеедені статті зі “Словника українських рим”

А. А. Бурячка та І. І. Г'урина (К.: Наукова думка, 1979) і схаракте

ризуйте закладену в нних інформацію.

-есло Воскресло (дієсл. мин. часу с. р.), перевесло,

-еслювати Ви-до-за--на-о-об-пере-під-поза-роз-с-креслювати.

-есмак Несмак. Дме. ще -есна.

-есна Прикм. ж. р.. див. -есний. Див. ще -есмак; -есно.

-есне 1. Прикм. с.

р. див. -есний.

2. Дієсл. теп.-майбо. часу 3 ос. одн. див. -еснути.

-есний Адресний, ббезшелесний, делікатесний, (не-небез)ін-

тересний, компресншй, (під)небесний, (об-пере-під)лесний,

партесний, почесний., словесний, (без)тілесний, (водо-пере)-

хресний, (без-добро- не)чесний, чудесний. Див. ще -ексний,

-еслий, -есник.

178. Випишіть із двохх-трьох словників української мови по кілька

статей, які б дали зил/югу схарактеризувати закладену в них ін

формацію.

179 (підсумкова вправа). Підготуйте й прочитайте реферат на

одну із запропоновані их тем.

1. Знакова природ;,а слова.

2. Слово — носій значення.

3. Групи слів за лексичним значенням.

133

ЛЕКСИКА

4. Словниковий склад української мови за походженням.

5. Стилістичне й експресивне розшарування української

лексики.

6. Фразеологізми як особливий вид лексики.

7. Фразеологічні вирази.

8. Зародження і розвиток української лексикографії.

9. Сучасний стан української лексикографії.

МОРФОЛОГІЯ І ПРАВОПИС

§ 77

Граматика і її функції

180. Проаналізуйте, як граматичними засобами передаються:

1) внутрішня структура названого словом явища; 2) можливос

ті явища, названого словом, встановлювати зовнішні зв’язки;

3) взаємні зв’язки між двома явищами; 4) зв’язки між осмисле

ним явищем і дійсністю.

1. Переказувати, відтворювати, доповнювати, рожевуватий,

яскраво-зелений, дерев’яний, зерносховище, узлісся, сосни.

2. Дерево, (з) дерева, (під) деревом, (на) дереві. Музика,

(від) музики, музику, музикою, (у) музиці.

3. Листя кружляє, листя не кружляє, кружляє листям,

кружляє в листі, кружляє з листям, кружляє над листям,

кружляють над листям.

4. Улітку саме, серед дня, пустуючи, дурне Ягня само заби

лося до річки — напитися водички (Л. Глібов). Ранком сизий

туманець прикривав той шлях своєю запоною (Панас Мирний).

181. І. Прочитайте текст. З’ясуйте, як граматично (за допомогою

морфологічних і синтаксичних засобів) здійснено зв'язок

повідомлюваного з дійсністю (місце й час).

Прокидаюсь я щосуботи од сонця й золота, що, здається,

тече крізь вікно з недавно позолочених хрестів на Андріїв

ській церкві. Якщо сонце вже височенько, хрести відбива

ються на вицвілих стінах моєї кімнати (я живу тут недалеко,

ремонту зробити не встиг та вже й не встигну) і ледь помітно

тремтять серед сріблястого хатнього пороху. Я дивлюся на

хрести й уявляю собі, куди сягала їхня тінь, коли сонце тіль

ки-но зійшло. А сягала вона, це я недавно бачив, аж на

Дальні, вкриті молоденькою зеленню приподільські кручі, на

яких з ранку до вечора гасає дітвора з м’ячем; кручі ті най-

Раніше зустрічають весну. Потім тінь усе коротшала й корот-

135

МОРФОЛОГІЯ і ПРАВОПИС

шала, доки не зникла поміж старовинними будинками на

Узвозі, тихій вуличці, вимощеній бруківкою, мабуть, ще за

руських князів. Я подумав тоді: “Тіні коротшають так само

непомітно, як і людське життя”, — і пішов на Житній ринок

базарувати, одразу ж забувши свою думку. А сьогодні вона

знову явилася мені... (Григір Тютюнник).

II. Коротко розкажіть про свій ранок, пов’язуючи розповідь з

місцем і часом. Розповідь запишіть.

Словотвір

§ 78

Значущі частини слова

182. Перепишіть подані в таблиці слова і самостійно розберіть

їх за будовою. Свій аналіз зіставте з тим, що є в таблиці.

Слово

Основа

Закін

і його транскрипція

префікс

корінь суфікс

чення

садівник [сад'івник]

—

сад' івник

—

посаджу [посаджу]

по

садж

—

пересаджую [пересаджуйу] пере садж уй

збудуємо [збудуйемо]

3 буд

уй емо

розглядають [розгл'адайут']

роз

гл'ад ай

уУ

польовий [пол'овий]

—

пол' ов ий

окраєць [окрайец']

о край

ец'

—

по-чаїному [почайіному]

по чай іному

—

біготня [б’іготн'а]

— б’іг отн' а

замріяний [замр'ійаний]

за мр'ій

ан ий

узгір’я [узг’ірйа]

уз г’ір й

подвір’я [подв’ірйа]

по дв’ір й а

183. Розставте слова за їхньою будовою: 1) п+к+с; 2) к+с+с;

3) п+п+к+з; 4) к+с+с+з; 5) п+п+к; 6) к+з; 7) п+к+с+с; 8) п+

+п+к+с+з; 9) п+к+с+з; 10) к+с+з

(п — префікс; к — корінь; с —

суфікс; з — закінчення, виражене звуками).

136

Словотвір

Ідея, відповідь, дослідник, поволі, широчина, міжгір’я,

обеззброєний, етюдник, непрозорий, електрика.

К л ю ч. З перших букв виписаних слів має скластися закін

чення вислову: “3 двох зол обирають не менше, а ...”

§ 79

Морфологічні способи

творення слів

184. Запишіть у дві колонки слова: 1) прості; 2) складні.

Змудрувати, взаємовигідний, багатослівний, розщедрити

ся, вживаний, ящіркоподібний, довгожданий, переконання,

взаємозв’язок, давньоруський, звечоріти, узголів’я, сягнис

тий, швидкоплинний, оторопілий, угро-фінський, жовтога

рячий, однобокий, височенний, останній, сновида, доб

ровільний, няньчити.

Ключ. З других букв виписаних слів має скластися закін

чення вислову: “Той, хто ні в чому не розбирається, ... ”

185. І. Прочитайте текст. Проаналізуйте способи творення окре

мих похідних слів, з’ясуйте їхнє значення.

І. Тим часом починало вечоріти. Сонечко збиралося на спо

чин; по небу тихесенько пливли великі куделі золотистої та

рожевої бавовни. Навкруги безкраїм килимом зеленим розі

слалася по обидва боки дороги озимина; жито саме красува

лося і віддавало свіжими пахощами. Колоски стояли нерухо

мо: на небі, в повітрі, на нивах стояла тиша... Ніде нічогі

сінько не було такого, щоб хоч на крихітку нагадувало мені

ту гуркотню мого любого Києва, якого я спекався сьогодні

ранком. Навкруги, кажу, тихо-претихо, але се тиша не по

рожнечі, не пустки, не могилок, ні, се тиша того... Ну, хоч

“спокійного” життя, що в поті чола заробляє, працює і зро

щує про нас хліб, без котрого і ми попухли б... (О. Кониський).

П. Якось так добре було того дня... Падав м’який сніжок, за

сипав чорну землю, усе сповивав своїм лагідним білим сяян

ням. Вишнево-яблуневі садки, ще сьогодні зранку такі змер

злі й розпачливі, подобрішали, потеплішали; село звеселіло,

людські обличчя погіднішими стали. Все навкруг мов помо-

пт

МОРФОЛОГІЯ і ПРАВОПИС

лодшало — глиниста в’язка дорога, хата з темними погляда

ми шибок, наче спідлоба, вітер помолодшав, люди...

Уночі виходжу надвір — дитячий доторк летючих сніжи

нок до щоки і несподівано гострий студений пах, який іде

від усього. Тим пахом дишуть старі дубові двері, сніпок су

хого кукурудзиння під стіною, груша, з якої обсипалось ще

не все листя — й тепер воно стовбурчиться на гіллі нерухо

мими замерзлими пташенятами, пахом цим студеним прони

зане густе свіже повітря (Є. Гуцало).

II. Запишіть свої враження від природи, яку спостерігаєте.

Підкресліть по два слова, утворені різними морфологічними спо

собами.

§ 80

Інші способи творення слів

186. Визначте, якими способами абревіації утворено подані гру

пи слів.

I. Мін’юст (Міністерство юстиції), Центрвиборчком (Цент

ральна виборча комісія), нардеп (народний депутат), завмаг

(завідувач магазину), компромат (компрометуючий матеріал),

речдок (речовий доказ), колгосп (колективне господарство).

II. Головуправління (головне управління), партактив (пар

тійний актив), райрада (районна рада), турбаза (туристична

база), медогляд (медичний огляд), санепідслужба (санітарно-

епідеміологічна служба).

III. ЗМІ (засоби масової інформації), УГС (Українська Гель

сінська Спілка), УПА (Українська повстанська армія), ВНЗ

(вищий навчальний заклад), МВС (Міністерство внутрішніх

справ), КМДА (Київська міська державна адміністрація),

ВВП (внутрішній валовий продукт), ПРО (протиракетна

оборона).

IV. НаУКМА (Національний університет “Києво-Могилян-

ська академія”), КиМУ (Київський міжнародний універси

тет), “НаСа” (“Народна самооборона”).

1-ЗР

Словотвір

187. Прочитайте речення. Знайдіть слова, утворені різними не-

морфологічними способами (конверсія, метафоризація, зрощен

ня, суміщення), випишіть їх і поясніть.

1. Чотовий, щоб не нашкодити собі, прогнав його з підво

ди (Я. Качура). 2. Увійшов черговий. — Тобі чого? (О. Довжен

ко). 3. — На лівому фланзі наші прорвали фронт... — обізвав

ся з других саней молодий, веселий голос (Григорій Тютюнник).

4. Катерина подивилась та й заголосила: — Це не брат мій,

це мій милий... (Т. Шевченко). 5. — Може, додому... — нагадує

дівчина для годиться, бо їй самій не хочеться звідси йти

(А. Шиян). 6. Надвечір, коли бабуня зібралася й пішла до

якоїсь своєї знайомої, я залишився сам (Л. Смілянський). 7. Клац

нув [хлопець] собачкою й знову поклав револьвер у кишеню

(/. Кирій). 8. Хай принесуть тиса, що негній-деревом нази

вається в народі (Ю. Яновський). 9. Народ ввіллявся через во

рота у двір, наче вода крізь шийку пляшки (М. Коцюбинський).

§ 81

Написання складних слів

188. Запишіть у дві колонки слова: 1) що пишуться разом; 2) що

пишуться через дефіс.

1. Спинно/мозковий, озерно/болотний, ніжно/рожевий,

жовто/гарячий, одно/денний, сніжно/білий, біло/сніжний,

плоско/донний, ошелешено/розгублений, димо/хід, старо/

київський, пишно/зелений, зменшено/пестливий, синьо/окий,

ясно/головий, тяжко/хворий, синьо/жовтий. 2. Оздоровчо/

спортивний, здивовано/розгублений, туго/плавкий, всюди/

хід, машинно/тракторний, в’єтнамсько/китайський, легко/

займистий, стишено/розмірений, тьмяно/сірий, осінньо/ зи

мовий, сніго/затримання, м’ясо/молочний, верхо/віття, сві

тло/жовтий, темно/синій, овоче/сховище, блідо/рожевий, пів/

обличчя, одно/серійний, видимо/невидимо, очисно/ віднов-

лювальний, товсто/шкірий, сніжно/білий, смагляво/ лиций,

кисло/солодкий, змінно/добовий, червоно/гарячий.

Ключ. З других букв виписаних слів має скластися: 1) за

кінчення вислову: “Хто нічого не має, той завжди готовий ...

2) вислів давньоримського історика Тацита.

139