Лексикографія
раїнським словам з ж, ч, староруські слова з е — українським
з так званим новим 'fe та ін. Наприклад: врань: воронь, крукь,
гайворо(н); влеку: веду, волоку, торгаю; врагь: ворогь, непрїа-
тель; врата: ворота, брона, двери; межда: межа', св'Ьща: св'Ьча;
камень: кам’кнь та ін.
...У “Лексиконі” реєстрове слово перекладається одним
або кількома близькими відповідниками. Наприклад: красо
та: оздоба; кто: хто; кровь: домь, стеля, покры(т)е, драгарь,
дахъ, нам’кт(ъ); л'Ьто: время, рокь, чась, годь, годище.
У деяких випадках після реєстрового слова йде тлумачен
ня, а потім перекладний відповідник або навпаки. Наприк
лад: птенецъ: дитя каждого птаха, голопупя, потя(т)ко; сот-
никъ: ротмистр(ъ), старшій на(д) стомь; сохль: друзкь, суигь,
хворость, сухій голи або росчки; сноха: нев^(ст)ка, сынова жо
на; стверд'Ьли: утръплины, заумерлины, гузы на руках; любо-
трудїє: працовитость, коханьєся в(ь) праци.
Якщо реєстрове слово пояснюється видовим словом, то час
то після цього слова подано конкретні приклади — приискрнїй.
рядный, поря(д)ны(й), слушный, правый, власный, рожоный,
початокь маючій правый, покревнїй: яко, власная жона, влас
ний діти; чрьта: правило, лїн'Ья, як то, — Іота, криска, я(к) то,
І; почерпало: каждая ре(ч), що черпаю(т) нею: яко в*кдро, коно(в),
ковш(ь). Переклад кількома словами та наявність пояснень зу
мовлені не тільки багатозначністю реєстрового слова. Культур
ним діячам XVI—XVII ст. була добре відома діалектна роз
дрібненість української народної мови. Тому, щоб читачам —
носіям різних діалектів — було зрозуміле те чи інше слово, до
реєстрового слова у перекладній частині старанно добиралися
синонімічні й близькі за значенням слова (В. Німчук).
174. Розгляньте уривок (кілька статей) зі “Словаря української мо
ви” Б. Грінченка (K., 1907) і зробіть висновок про його побудову.
Верба, бй, ж. [1)] Верба, ветла, Salix. Шумлять верби в
кінці греблі, що я насадила. Мет. 113. Не стояла б до півночі з
милим під вербою. Шевч. 12. Будь високий як верба, а багатий
як земля. Посл. У його на вербі груші ростуть. Онь вреть, онь
говорить небылицы. Кудй не підеш, то золоті верби ростуть.
Везд'Ь испортишь Д'Ьло. Рудч. Ск. II. 61. Вербу носйти почав.
Запиль. Грин. І. 233. 2) — дйка = Дереза. Вх. Пч. І. 11. Ум.
Вёрбка, вербиця, вербичка, вербиченька, вербочка.
131