Ющук І.П. Українська мова. Вправи. Навчальний посібник
Подождите немного. Документ загружается.
ЛЕКСИКА
Для російського продолжаться український відповідник —
тривати (відбуватися, точитися, йти) з прислівником далі або
й без нього: “Пошесть грипу триває далГ
-
, “Наша робота ус
пішно йде далГ; “Неспокій, однак, триває довго” (Леся Українка)',
“Життя точилось своєю чергою” (М. Коцюбинський). Негаразд на
прикінці оповідання чи статті, якщо їх мають друкувати в кількох
номерах періодичного видання, писати: продовження буде,
слід, як завжди писалось: далі буде (Б. Антоненко-Давидович).
Групи слів
за лексичним значенням
§ 48
Проблема класифікації лексики
115. Прочитайте визначення терміна “класифікація”, наведене в
“Енциклопедичному словнику”. Що треба враховувати, класифі
куючи лексику? Чи можна всі слова мови розподілити строго за
класами, як цього вимагають правила класифікації?
Класифікація (від лат. classis — розряд, клас і facio — роб
лю) — логічна операція розподілу предметів на класи на ос
нові їхніх спільних ознак з утворенням певної системи класів
даної сукупності предметів. Класифікація буває природною і
допоміжною (штучною). У природній класифікації предмети
поділяються на класи і підкласи за найістотнішою ознакою
(наприклад, періодична система елементів Д. І. Менделєєва).
При допоміжній класифікації поділ сукупності предметів на
класи й підкласи відбувається за зовнішньою ознакою (на
приклад, розташування книг за алфавітом). Природна класи
фікація є наслідком і важливим засобом наукового дослід
ження. Допоміжна класифікація має практичне значення.
Розподіл предметів на класи проводиться за такими пра
вилами:
1. У тій самій класифікації для всіх класів предметів за
основу треба брати ту саму найістотнішу ознаку чи ознаки.
2. Обсяг усіх предметів, розподілених за класами, має до
рівнювати сукупному обсягові цих предметів.
90
Лексикологія
3. Члени класифікації повинні взаємно виключати один
одного.
116. Визначте, за яким критерієм згруповано наведені слова.
Доведіть правомірність віднесення цих слів до одної групи. Що
для них спільне?
Година, годинник, згодом, заздалегідь, перегодя, погода,
негода, погожий, гожий, погідний, згідливий, згода, згідно,
догода, догоджати, гідний, негідник, вигода, недогода, при
года, угода, угіддя.
§ 49
Класифікація слів за значенням
117. Запишіть у три колонки слова: 1) номінативні; 2) вказівні;
3) службові.
Тут, понад, хмарний, щоб, усякий, вісім, якщо, намалю
вати, п’єдестал, хм!, двадцять, мовбито, авжеж, сміливий,
той, також, допомогти, о леле!, тоді, адже, із-за, через, учо
ра, одинадцять, якби, хата, він, проте, хтось, встигнути, чий.
І
К л ю ч. З других букв виписаних слів першої і другої колонок
має скластися закінчення вислову: “Ми намагаємося захопити
якомога більше, ніби ...”
118. І. Прочитайте текст. Підрахуйте в ньому кількість номінатив
них, вказівних і службових слів і визначте співвідношення між ни
ми у відсотках.
Одного разу поїхали ми човном вудити рибу. Дійшов з на
ми до берега кіт Чудило, а в човен не поліз, не схотів. Виб
равсь на дошку, що коло неї перуть білизну, й сидить на тій
дошці, над водою.
А під дошкою гуляють маленькі рибки-верховодки. Ди
виться на них згори кіт Чудило, — мабуть, смачні рибки, та
в мокрому місці плавають. Дививсь, дививсь та й заснув на
сонечку.
Наловили ми багато верховодок. Був у нас здоровенний
синій глек, той, що в ньому воду ставлять біля умивальника.
Зачерпнули ми тим глеком води і напустили туди верховодок
повно. І попливли човном додому.
91
ЛЕКСИКА
Прокинувся кіт Чудило, протер лапками очі й дивиться,
чи не привезли ми йому чогось смачненького. Полазив у нас
по плечах, по кишенях — немає нічого. Тоді як глянув у наш
глек — і закам’янів. Рибок у глеку так рясно, що води між
ними не видно. Плавають, плутаються, одна на одну нала
зять — аж чорно в глекові (Майк Йогансен).
II. Складіть розповідь про якусь справжню чи уявну пригоду з
тваринами. Розповідь запишіть, вказівні слова підкресліть.
§ 50
Антоніми
119. Прочитайте прислів’я. Знайдіть у них лексичні й контексту
альні антоніми й визначте, з якою метою їх ужито. Схарактери
зуйте їх за характером відношень у семантичному полі та за
структурою.
1. Свого поганого не хвали, чужого доброго не гудь. 2. Не
будь солодкий — проковтнуть, не будь гіркий — проклянуть.
3. Ліпше з розумним у біді, як з дурним у добрі. 4. Догана муд
рого варта більше, як похвала дурного. 5. З хворої голови на
здорову. 6. Де слова масні, там пироги пісні. 7. Лагідні слова
роблять приятелів, а гострі слова — завзятих ворогів. 8. Тіло в
злоті, а душа в мерзоті. 9. На язиці медок, а на серці льодок.
10. В очі лисицею, поза очі вовчицею. 11. Переплив море, а в
калюжі втопився. 12. Слова — вітер, письмо — Грунт.
120. І. Прочитайте текст. Випишіть окремо постійні й контексту
альні антоніми.
Націоналізм — це філософія виживання і буття нації, тоді
як шовінізм — це філософія поневолення і гноблення інших
націй. В основі націоналізму — національна ідея, в основі
шовінізму — великодержавно-імперський інтерес. Націона
лізм починається з любові до свого, шовінізм — із ненависті
до чужого. Мета націоналізму — свобода своєї нації, мета
шовінізму — поневолення іншої. Націоналізм трактує інтер
націоналізм як міжнаціональні взаємини на засадах рівності
націй, шовінізм перетворює інтернаціоналізм на засіб де
націоналізації народів і підпорядкування їх імперській чи ве
ликодержавній ідеї. Для націоналістів національні ознаки
92
Лексикологія
інших, їхні святині, символи, традиції тощо — об’єкт поваги
і пошанування; для шовініста — це те, що необхідно негай
но знищити, викорінити і замінити своїм. Націоналізм обла
городжує членів своєї нації, шовінізм веде свій народ до мо
рального звиродніння. Націоналізм народжує подвижників,
мучеників і героїв; шовінізм — убивць, грабіжників, яни
чарів, холуїв. Опора націоналізму — найбільш свідомі, чесні
і порядні люди; опора шовінізму — людська підлота. На
ціоналіст завжди бореться, щоб відстояти своє; шовініст —
щоб загарбати чуже (В. Іванишин).
II. Висловте своє ставлення до таких суспільних явищ, як
націоналізм, шовінізм, інтернаціоналізм, глобалізація. Свої мірку
вання запишіть, антоніми підкресліть.
§ 51
Синоніми
121. Прочитайте прислів’я. Знайдіть у них лексичні й контексту
альні синоніми й визначте, з якою метою їх ужито.
1. І знати не знаю, і відати не відаю. 2. Що вам говорити,
коли й нічого балакати. 3. Переливає з пустого в порожнє.
4. Як скаже, то ні пришити, ні прилатати. 5. Не спіши язи
ком — квапся ділом. 6. Як гукають, так і відгукуються, як зо
вуть, так і одзиваються. 7. Чи києм, чи палицею. 8. Все один
чорт — чи собака, чи хорт. 9. Чорт біса витягне з ліса. 10. До
поміг йому — з калюжі в болото. 11. Глузд за розум завернув.
12. Хотів минути пень, а наїхав на колоду. 13. Виміняв шило
на швайку. 14. Дорікав горщик чавунцеві, що чорний, аж
гульк — і сам у сажі.
122. Дайте визначення, які синоніми семантичні, конотативні,
стилістичні, семантико-стилістичні. Для ілюстрації визначень до
бирайте приклади з поданих нижче синонімічних рядів.
1. Буря, буревій, хуртовина, шторм, ураган, циклон. 2. Ве
летень, велет, богатир, гігант, колос, верства, дилда, одороб-
ло. 3. Видужувати, одужувати, поправлятися, оправлятися,
очунювати, оклигувати, очухуватися, воскресати. 4. Вирощу
вати, розводити, культивувати, ростити, виходжувати, зро
щувати, викохувати, плекати, леліяти. 5. Голосний, гучний,
по
ЛЕКСИКА
громовий, громоподібний, дзвінкий, звучний, оглушливий,
лункий, заливчастий, розкотистий. 6. Слабкий, слабосилий,
малосилий, безсилий, кволий, немічний, недолугий, неду
жий, хиренний, хирявий, плохйй, нездужний, миршавий,
плюгавий. 7. Швидко, стрімко, скоро, хутко, бистро, прудко,
шпарко, гінко, мерщій, стрілою, вихором, шалено, прожогом,
стрімголов, чимдуж, щодуху, гвалтовно, моторно, вмент.
123. У поданому уривку в дужках наведено синоніми до окремих
слів автора. Спробуйте обґрунтувати, чому автор вжив саме ці
слова із синонімічного ряду, а не інші. Чи завжди авторський
варіант найкращий?
Ми сидимо під кручею (урвищем, обривом), поклавши
вудочки на хиткі рогачики (рогульки, розвилки), і гомонимо
(розмовляємо, балакаємо, розповідаємо, гуторимо). Сонце
зайшло, і чорна (темна) вода розсмоктала (розчинила) тіні од
(від) вудлищ. Попід верболозами і в осоці тчеться (снується,
закрадається) ніч — вона, мабуть, єдина в світі народжуєть
ся (приходить у світ) нишком (потай, таємно, крадькома).
Та ось із припсілянських лук прискочив (пристрибав) ві
терець (легіт), приніс насмиканого з копиць духу (запаху, ча
ду) злежалого сіна, розпанахав (розірвав) тишу (безгоміння)
і подався шалиною (хащами), розбуркуючи (розбуджуючи)
сонну (заспану) птицю.
Вітер (суховій, борвій) промчав (пронісся), улігся, і над
річчя (узбережжя, побережжя, берег) взялося сивиною, підій
мався (вставав) туман (імла, мряка).
— Е, це вже сьогодні діла (заняття) не буде, — обізвався
(сказав, заговорив, промовив) хтось за кущами.
— То вже раз (якщо) туман, то риби не жди (не чекай)...
(Григір Тютюнник).
124. І. Прочитайте текст. Знайдіть у ньому всі лексичні й контек
стуальні синоніми. Випишіть їх і поясніть їхню роль у цьому
тексті.
Якось такий дощ уперіщив, наче порозв’язувались усі
зав’язки в бездонного небесного рептуха, і з того рептуха ли
нули на землю потоки води. Розв’язались десь ополудні, ко
ли я на фермі порався, і хмари з кожною годиною все ниж
че налягали над Яблунівкою. Важкі, мов гандрабаті гарби,
перевантажені буряковою гичкою, хмари не те що сунули
94
Лексикологія
над селом, а облягли згори неоглядним кочівницьким табо
ром. 1 тепер кожна хмара-гарба витрушувала воду, що навіть
не краплями сіялась, а ручаями, струмками. Ці ручаї та
струмки мережились у живі, рухливі неводи, у які було
надійно зловлено весь видимий світ — колгоспне господар
ство з будівлями, поля, ставки, сади, хати й городи. Навіть
листочки дерев не борсались у немеркнучих вічках дощових
сітей, навіть рідкісні пташки поховались, не пробуючи пере
летіти в повітрі. Зеленавий, під колір прив’ялої скошеної
трави, морок оповив усе довкола і, глухий, безпросвітний,
усьому надав гіркоти, все ввергнув у сіру безвихідь... Хлюща
ло, капало, дзюркотіло, жебоніло, хляпало, чвакало, шубовс
тало, цяпотіло, творячи потужний шум зливи, — так, наче
поблизу котився водоспад із гори, але ж він, той водоспад,
котився не тільки з гори, а й немовби в душі ринув, і ринув
із якоїсь кремінної височини. Й хоч усю Яблунівку залито
першою в цьому році рясною зливою, і хоч, здається, вже
ніде не пройдеш, а лише на човні проб’єшся, — все ж не бу
ло кінця й краю цьому осінньому стовпотворінню, цій без
надії, дикому тирловиську негоди (Є. Гуцало).
II. Опишіть якесь природне явище. Щоб підкреслити його інтен
сивність і уникнути повторень, вживайте синоніми.
§ 52
Омоніми
125. Прочитайте подані парами речення. Знайдіть у них омоні
ми, схарактеризуйте їх (походження, повні чи неповні). Поясніть
їхнє значення.
1. Сон, влетівши до хати, бере Харитю під своє крило (А/. Ко
цюбинський). Там, де недавно лежав ще сніг, цвітуть уже ніжні
проліски та волохатий сон (Л. Дмитерко). 2. Тепле літо йде на
спадок, осінь з хлібом — на поріг (А. Малишко). Спадок, кот
рий по кількох роках дістала його жінка, вирятував його від
крайньої бідності (/. Франко). 3. Тож сповнилось мені те ба
жання, — подались ми на море хутенько (Леся Українка). Гор
ниця сповнилась якимись дивними пахощами (І. Нечуй-Ле-
вицький). 4. Снаряди вже рвались зліва, справа, спереду, ззаду
95
ЛЕКСИКА
(О. Гончар). Виміряти ліс — не така вже й проста справа (М. Сте
льмах). 5. Швачка встала, випростала свій зігнутий стан (Леся
Українка). Народолюбство закликало в свій стан багато всяко
го люду (Панас Мирний). 6. Дош на сходи рясні впаде — зеленіє
усе, цвіте (М. Рудь). Гранітні сходи двома широко розгорне
ними віялами стеляться згори вниз (П. Колесник). 7. Чайки
цілими зграями літали над водою, жалібно скиглячи (Леся Ук
раїнка). 8. Благослови, отамане, чайки поспускати та за Тен
дер погуляти, турка пошукати (Т. Шевченко). 9. Стіна трісну
ла, розійшлася, балки підгнивали — падали (Панас Мирний).
10. Від балки обізвався паровоз (В. Стус).
126. Подані омоніми введіть у речення так, щоб контекст точно
визначав їхнє значення.
Байка (художній твір) і байка (сорт тканини); кучер
(візник) і кучер (локон волосся); розіслати (послати) і розіс
лати (розстелити); сточити (стерти або поробити дірки) і сто
чити (з’єднати), злити (вилити рідину) і злити (робити злим).
§ 53
Пароніми
127. Прочитайте подані парами речення. Знайдіть у них паро
німи. Поясніть їхнє значення.
1. 1 племені незнаному, новому несу поклін я з батьківсь
кого дому (М. Рильський). Пригадалось їй згірдне батькове
слово (М. Коцюбинський). 2. Робив він це не з якихось корисли
вих міркувань, це було його внутрішньою потребою (О. Гон
чар). Ревуцький написав і видав (українською мовою) корисну
книжку про виразне читання (М. Рильський). 3. В майбутньо
му кіноплівку, кажуть, замінить кристал (О. Гончар). Кришта
лем заіскрилася роса по зеленій траві (Панас Мирний). 4. Комісія
передусім хотіла дізнатися про всі старовинні пам’ятки, що
збереглися в південно-західному краї: древні церкви, замки,
первісні вали, могили, городища (О. Іваненко). Вони повернули
на гору до пам’ятника князю Володимиру, де ввечері гуляло
дуже багато людей (І. Нечуй-Левицький). 5. Я боюся, бо я слаб
ший від того, на кого ти кличеш повстати (Ю. Смолич). І пос
ок
Лексикологія
тане на згарищах, на руїнах, на кладовищах, на политій кро
в’ю благородній землі нова наша Україна, ще прекрасніша,
ще дорожча, на радість усьому світові (О. Довженко). 6. Свят
ковий пишний одяг підкреслював її рідкісну красу (3. Тулуб).
Дівчина поволі спускалася поміж рідкими соснами та клена
ми (В. Козаченко). 7. Поблизу тісно скупчились хатки робітни
чого селища (Ю. Шовкопляс). Він повільно пішов до свого ро
бочого місця (О. Донченко). 8. Як гарно вірити в сердечну
дружбу, яка, виявляється, таки є на світі (О. Копиленко). Наш
сердешний Забрьоха сидить, мов гарячим борщем похлинув
ся (Г. Квітка-Основ’яненко). 9. Насунули снігові хмари і опови
ли небо (М. Коцюбинський). Зима прийшла сніжна, із густими
снігопадами (О. Донченко). 10. Здивований, він починає чита
ти адресу. Якась нісенітниця: прізвище адресата — Франко,
прізвище адресанта — так само Франко (77. Колесник).
128. З поданих слів утворіть словосполучення, правильно доби
раючи слова до паронімів. Свій вибір обґрунтуйте.
Виборний, виборчий (орган, закон). Відносини, відно
шення (міждержавні, смислові). Військовий, воєнний (суд,
час). Водний, водяний (розчин, млин). Ефектний, ефектив
ний (метод, трюк). Змістовий, змістовний (багатство, розмо
ва). Зумовлений, обумовлений (договором, кліматом). Кам
панія, компанія (веселий, посівний). Книжковий, книжний
(шафа, стиль). Ознайомити, познайомити (зі станом справ, з
людиною). Людний, людяний (вчинок, місце). Приводити,
призводити (до перемоги, до втрат). Первинний, первісний
(обробка, природа). Писемний, письмовий (екзамен, пам’ят
ка). Плутати, путати (коней, поняття). Психічний, психо
логічний (наука, переживання). Туристичний, туристський
(бюро, табір). Уява, уявлення (туманний, розвинений). Це
гельний, цегляний (промисловість, споруда).
ЛЕКСИКА
Лексика української мови
за походженням
§ 54
Незапозичена лексика
129. Прочитайте текст. Доведіть, що абсолютна більшість слів
має українське походження.
Завжди хвилююсь, коли бачу агаву: сіру корону твердого
листу, зубатого по краях і гострого на вершечку, як затеса
ний кіл. Розсілася по терасах і коронує скриту силу землі.
Або її цвіт — високий, до щогли подібний зелений стов
бур з вінцем смерті на чолі.
Бо така таємниця агави: вона цвіте, щоб умерти, і умирає,
щоб цвісти.
Ось вона — та, що вічно мене хвилює, що тільки раз
розцвітає квіткою смерті. Сиза серединка міцно згорнулась і
в муках, зціпивши зуби, одриває од серця листок за листком.
Закаменіла на каменистому грунті і прислухається з жахом,
як росте, стигне і рветься з неї душа.
І так роками.
Там десь, глибоко, під сірим дзвоном коріння, щось вис
тигає таємно, витягуючи силу з серця землі, а агава з одчаєм
стулює листя, немов почуває, що родини принесуть смерть.
І на кожнім листку, який з болем одриває од серця, ли
шається слід од зубів (М. Коцюбинський).
130. Прочитайте текст. Визначте в ньому незапозичену й запо
зичену лексику. Серед незапозиченої лексики спробуйте виділи
ти спільноіндоєвропейські, спільнослов’янські та власне ук
раїнські слова.
Тиха ніч м’яко обняла Александрію.
З-за мурів, що оточують сади Лохіасу, найгарнішої палацо
вої частини міста, схиляються віти дерев. А з них потоками
чорно-зеленої бронзи ллються гірлянди плющів і гнучких тро
янд. Нерухомо застиг у повітрі аромат олеандрів. Аж голова
точиться від пахощів. А на устах осідає смак мигдалів і меду.
Крізь металеві мережі кованих брам темніє мідь статуй на
білих мармурах стін.
98
Лексикологія
Свіжі голоси водограїв безжурно співають у дрімаючих
тінях і творять приглушене тло для арабесок флейт, бризок
сміху, оплесків, пісень, що будять дрімаючу тишу (Я. Королева).
§ 55
Лексичні запозичення
131. Запишіть у дві колонки слова: 1) незапозичені; 2) іншомов
ного походження. У запозичених словах підкресліть ознаки їхньо
го іншомовного походження.
Бюргер, узвіз, ворота, реформа, ерзац, рукав, босоніж,
жалюзі, аграрії, похід, тон, сфера, стереоскоп, сани, трюмо,
матч, киянин, прізвище, амплуа, грім, комплект, графік,
розсада, кенгуру, світає.
І
К л ю ч. З останніх букв виписаних слів має скластися закін
чення вислову: “Меншість ... ” (між передостаннім і останнім
словами слід поставити тире).
132. Чи доцільно без розбору вживати іншомовні слова? Прочи
тайте уривок з художнього твору і за цим зразком запропонуйте
питомі українські замінники до поданих нижче слів іншомовного
походження (можливо, й до інших, не наведених).
— Є деякі слова, котрі смішно вимовляти, а все-таки не
вживаємо інших. Ось, приміром, “салон”. Можна би сказа
ти вітальня або просто світлиця, а кажемо: салон, — почав
господар (Б. Лепкий).
Слова іншомовного походження: уїк-енд, кілер, моніто
ринг, маркет, суїцид, ноу-хау, дистриб’ютор, реструктури
зація, імідж, рейтинг, фактор, детальний.
133. І. Прочитайте текст. Випишіть із нього запозичені слова,
з’ясуйте їхнє значення і визначте способи пристосування їх до
законів української мови. Якими незапозиченими словами мож
на було б замінити їх? Чи завжди це вдається зробити?
Саме в культурі і тільки в культурі, насамперед духовній
культурі, дістають остаточну “санкцію”, як і гарантію історич
ного тривання, національна суб’єктність, національна іден
тичність, національний розвиток.
Творення, збереження і розвиток культури є головним
змістом історичного процесу — принаймні в тому значенні,
99