Яковлєв Ю.П. Економіка торгівлі з використанням інформаційних технологій

Подождите немного. Документ загружается.

1.7. Ìåõàí³çì êåðóâàííÿ òîâàðíèìè çàïàñàìè

Загальний обсяг роздрібного товарообігу в країні досяг у

2001 р. 34,05 млрд грн, у якому тільки 3,3 % становить продаж

товарів за безготівковими розрахунками. Роздрібний товароC

обіг підприємств, що є юридичними особами, зріс у 2001 р. на

18,2 % порівняно з 2000 р. Ще вищі темпи нарощування

роздрібного товарообігу спостерігалися в 2002 р. У сільській

місцевості роздрібний товарообіг розвивався більш інтенсивC

но, ніж у містах. На жаль, його частка продовжує залишатися

протягом останніх двох років дуже низькою – на рівні 12 % від

загального обсягу товарообігу по підприємствах, що є юридичC

ними особами, у той час як частка сільського населення УкC

раїни складала на кінець 2001 р. понад третину всієї чисельC

ності населення країни.

Висока динаміка товарообігу в країні, на жаль, не супровоC

джувалася істотним нарощуванням на підприємствах цієї сфеC

ри товарних запасів. Відомо, що стабільне положення на ринC

ку може бути за умови наявності товарних запасів на 150 днів

безперебійної торгівлі, тоді як їхній фактичний рівень осC

танніми роками досягав лише третини цього показника. Не наC

були прискорення ці процеси і в 2000 – 2001 рр. Проблема неC

достатнього рівня товарних запасів у сфері споживчого ринку

створює визначену загрозу національній безпеці країни. ЗаC

безпеченість товарними запасами менше як на 40 днів може

стати причиною “товарного голоду” з усіма його негативними

соціальними і політичними наслідками. Разом з тим у чверті

областей України цей показник ледьCледь перевищує цю криC

тичну межу. Якщо рівень споживання товарів залишався б на

межі 1990 р., наявних запасів товарів вистачило б лише на

15–18 днів торгівлі.

З переходом до ринкових відносин зростає значення опC

тимізації обсягів і структури товарних запасів у торгівлі з ураC

хуванням форм власності, специфіки регіонів, ланок руху тоC

1. ÒÎÂÀÐÎÎÁ²Ã

варів, типів підприємств. Керування товарними запасами

включає планування їхнього обсягу й структури відповідно до

поставлених підприємством цілей, контроль, для того щоб заC

безпечити їхню постійну відповідність установленим криC

теріям, а також аналіз товарооборотності й забезпеченості тоC

варами, їхнє нормування, формування й розміщення.

Відповідно до вказівок статистичних органів у товарних

запасах роздрібної торгівлі враховуються запаси всіх товарів,

що належать торговельному підприємству або торговельній

організації й значаться на їхньому балансі: 1) поточного

зберігання, що забезпечують повсякденні потреби торгівлі; 2)

сезонного зберігання (картопля, овочі, фрукти), створювані

для забезпечення торгівлі за сезонами року; 3) дострокового

завезення у важкодоступні райони для забезпечення торгівлі

протягом усього періоду між поставками. До товарних запасів

роздрібної торгівлі включаються товари, які є в наявності у

роздрібній мережі, на дрібнооптових базах, розподільних

складах і базах, овочеC, картоплеC, фруктосховищах; товари,

які знаходяться на базах і складах, що належать роздрібним

підприємствам і організаціям; товари, закуплені й оплачені

торговельною організацією й залишені на відповідальному

зберіганні у постачальників; товари, які здані на перероблення

і звітну дату знаходяться на підприємствах як власних, так і

інших організацій, сільськогосподарська продукція, закуплена

за цінами домовленості.

Товарні запаси в роздрібній торгівлі показуються у

звітності в роздрібних цінах, а в картоплеC, овочеC, фруктосхоC

вищах – у тих цінах, за якими вони враховуються на балансі

цих підприємств.

До статистичної звітності про товарні запаси в роздрібній

торгівлі не включаються: товари, що перебувають у дорозі, гоC

това продукція на підсобних виробничих підприємствах торC

говельних організацій, товари постачальника, прийняті торгоC

вельною організацією на відповідальне зберігання під охоронC

Економіка торгівлі з використанням інформаційних технологій

ну розписку; товари, прийняті від населення й кооперативів на

комісію; вільна тара всіх видів (м’яка, тверда, скляна); товари

матеріальноCтехнічного постачання; товари заготівель, що

проходять по балансу заготівельної діяльності; сировина й доC

поміжні матеріали, отримані для промислового перероблення;

товари відвантажені, по яких розрахункові документи здані на

інкасо в установи банків.

У ході аналізу товарних запасів необхідно визначити, чи

відповідають фактичні запаси товарів установленим нормам

у порівнянному вираженні і в днях товарообігу, виявити

причини, що вплинули на відхилення від нормативу; з’ясуC

вати, наскільки товарні запаси задовольняють попит насеC

лення й забезпечують виконання планового завдання по

роздрібному товарообігу, чи правильно розміщені товарні

запаси за структурними підрозділами; уточнити причини заC

товарення або перебоїв у продажі окремих товарів, наявC

ності товарів низької якості. Важливим моментом в аналізі

товарних запасів є встановлення впливу ефективності викоC

ристання товарних запасів на розмір витрат, пов’язаних з

їхнім зберіганням, а тим самим і на обсяг прибутку торгоC

вельного підприємства.

Завдання аналізу товарних запасів:

• визначення рівня забезпеченості підприємства неC

обхідними товарними ресурсами; факторів, що обумоC

вили їхній розмір, структуру, зміну;

• виявлення наднормативних або дефіцитних видів тоC

варних запасів;

• установлення ступеня ритмічності поставок, а також

їхнього обсягу, комплектності, якості, сортності;

• з’ясування своєчасності висновку господарських догоC

ворів на поставку товарів;

• вивчення показників ефективності їхнього використанC

ня й впливу на фінансові результати;

• визначення витрат, пов’язаних із закупівлею й

1. ÒÎÂÀÐÎÎÁ²Ã

зберіганням запасів, і їхнього впливу на прибуток торC

говельного підприємства;

• підготовка вихідної бази для нормування й оптимальC

ного керування ними й т. ін.

Аналіз товарних запасів включає аналіз загального стану

товарних запасів і товарообіговості, розміщення товарних заC

пасів, структури й складу. Найбільш достовірні результати дає

потижневий, оперативний і повний аналіз за підсумками місяC

ця. Такий період для аналізу рекомендується, виходячи із заC

кордонного досвіду й досвіду роботи вітчизняних роздрібних

підприємств, що функціонують на умовах спільного

підприємництва. Аналіз за такий період дозволяє почати певні

результативні дії по прискоренню товарообіговості, що й

відповідає ідеї керованості товарними запасами.

А це означає, що в складі товарних запасів є вироби, які

користуються обмеженим попитом потенційних покупців. У

звітному місяці зменшилася частка в товарообігу товарів, заC

куплених за ВКВ, і відповідно збільшилася в товарних запаC

сах. У зв’язку з тим, що в даний період вони приймаються на

продаж в основному на умовах консигнації, підприємство, як

правило, не має прямих збитків від уповільнення їхньої реC

алізації. Однак ці товари займають значну торговельну площу,

і якщо ця тенденція збережеться в майбутньому, при аналізі

ефективності роботи підприємства може бути виявлений факт

нераціонального використання торговельних площ, трудових

ресурсів, що і являє собою загублений доход.

Співвідношення часток товарних запасів, які є в торгоC

вельному залі й на складі, свідчить про те, що по деяких товарC

них групах (культурноCпобутові, господарські, продовольчі

товари) мають значні резерви збільшення ефективності.

Товарооборотність (швидкість обігу товару) – час, неC

обхідний для повного відновлення запасу, або кількість

днів, за які обертається середній товарний запас. Вона

вимірюється двома показниками: тривалістю одного обороC

Економіка торгівлі з використанням інформаційних технологій

ту й кількістю оборотів, зроблених товарними запасами за

досліджуваний період.

Час обігу товарів у днях товарообігу визначається за такиC

ми формулами:

, або

у кількості оборотів (швидкість обігу);

, або ,

де Д

о – тривалість одного обороту, дн.;

Ко – швидкість обігу (кількість оборотів);

– середні товарні запаси, які визначаються за форC

мулами середнього хронологічного або середнього

арифметичного (за даними поточного обліку й

звітності);

Т – обсяг реалізації;

ОТ – одноденний товарообіг;

П – кількість днів у періоді.

Основними факторами, що визначають ефективність виC

користання товарних запасів, є: структура товарообігу; зміна

часу обігу окремих товарних груп і товарів; ефективність роC

боти комерційних служб по закупівлі товарів; виконання догоC

ворів постачальниками, ритмічність поставок; обґрунтоC

ваність замовлень, заявок; кон’юнктура ринку; знання обсягу

й структури попиту споживачів; платоспроможність торгоC

вельних підприємств і населення.

Вплив структури товарообігу на товарооборотність обчисC

люється за допомогою прийому ланцюгових підстановок як

різниця між умовною оборотністю (при фактичній структурі

товарообігу й плановому часі обігу окремих товарів і товарних

360Ç



1. ÒÎÂÀÐÎÎÁ²Ã

груп) і плановою. Якщо віднімемо з фактичної товароC

обіговості умовну, то розрахуємо вплив зміни часу обігу окреC

мих товарних груп і товарів.

У свою чергу, вповільнення (прискорення) оборотності окC

ремих товарів і товарних груп обумовлено зниженням

(підвищенням) обсягу товарообігу й середніх товарних запасів.

Для оцінки впливу зміни обсягу товарообігу в порівнянні

із планом на товарооборотність необхідно від фактичної обоC

ротності відняти умовну (при фактичних середніх залишках і

плановому товарообігу) .

Вплив середніх товарних запасів визначається шляхом виC

рахування з умовної оборотності планової.

Залежність середньої товарооборотності від структурних

зрушень розраховується за формулою

де – загальна середньозважена товарооборотність;

п – частка товарів у загальних запасах по товарній

групі (наприклад продовольчих), %;

– середня оборотність цього товару або першої

групи товарів, дн.;

– частка інших товарів, груп товарів у загальних заC

пасах товарів у групі товарів (наприклад, непродоC

вольчих), %;

– середня оборотність по другій групі товарів, дн.

Ефективність використання товарних запасів може бути

обчислена й за допомогою показника, який характеризує ренC

табельність, що визначається як відношення річної (квартальC

ної) суми прибутку до середньорічного (середньоквартальноC

го) запасу.

Узагальнюючим показником оцінки ефективності викоC

îí

îï



100

îí

îï



Економіка торгівлі з використанням інформаційних технологій

ристання товарних запасів може бути інтегральний показник,

обчислений за даними про темпи зміни товарооборотності

(IД

) і рентабельності (I

Зростання інтегрального показника свідчить про

поліпшення використання товарних запасів.

Економія або перевитрата коштів, обумовлені вповільненC

ням або прискоренням оборотності, визначаються як добуток

суми одноденної реалізації й різниці в днях товарооборотності

звітних і базисного (планового) періодів:

де Е – додаткове залучення (надлишок) товарних заC

пасів;

Т’ф

– фактичний товарообіг за звітний період, грн;

Зф

– фактичні середні залишки за звітний період,

грн;

П – тривалість періоду, дн.;

– планові середні запаси у звітному періоді, грн;

Т’п

– плановий товарообіг за звітний період, грн.

Наступним етапом аналізу є виявлення товарів з відступаC

ми від якості і з уповільненою реалізацією. Його важливість

обумовлена серйозними фінансовими наслідками, що загроC

жують підприємству у випадку збільшення надходження на

реалізацію низькоякісних виробів.

Після такого аналізу варто вивчити ефективність коC

мерційної роботи, з тим щоб виявити оптимальну партію заC

купівель, постачальників, які допускають порушення доC

ÏÇ







pîîá

IIÄÅ



1. ÒÎÂÀÐÎÎÁ²Ã

говірної дисципліни, конкретних осіб, що уклали договори на

поставку товарів, які користуються обмеженим попитом.

За результатами проведеного аналізу розробляються захоC

ди, спрямовані на підвищення ефективності керування товарC

ними запасами й усунення виявлених недоліків.

Нормативну (оптимальну) величину товарних запасів, які

необхідно мати в магазині, можна визначити декількома споC

собами:

1. Як відношення товарного запасу на певну дату до обсяC

гу реалізації на ту саму дату за деякий попередній період. ЗаC

звичай це відношення розраховують на початок місяця, а деякі

роздрібні підприємства на кінець місяця.

2. Як число тижнів торгівлі, на яке вистачить даного запаC

су. Вихідними даними служить відома (або намічувана) товаC

рооборотність. Наприклад, на майбутній квартал (12 торгоC

вельних тижнів) планується трикратна оборотність товарних

запасів. Звідси запас розраховують шляхом розподілу 12:3.

Отже, необхідно постійно мати запас, якого вистачить на 4

тижні торгівлі. Використовуючи дані про одноденний прогноC

зований роздрібний товарообіг на планований квартал, можна

визначити розмір необхідних товарних запасів до початку

періоду. У сучасній практиці господарювання з урахуванням

проблем розвитку роздрібного товарообігу й товарних запасів

норматив товарооборотності приймається на рівні 27–30, але

не більше 30 днів.

3. З урахуванням пропорційності коливань рівня запасів

коливанням обсягу реалізації. Це так званий метод проC

порційного відхилення. Товарні запаси з урахуванням дії меC

тоду пропорційного відхилення визначаються за формулою

де – запаси на початок місяця;

10,5Ç



Економіка торгівлі з використанням інформаційних технологій

– середній запас, реалізований за місяць;

– реалізація за місяць;

Т – середньомісячний обсяг реалізації.

В основі цього методу лежить принцип, по якому відхиленC

ня фактичного запасу від середнього завжди повинні бути

вдвічі меншими (становити 50 %), ніж відхилення обсягу реC

алізації від середньомісячного. Наприклад, якщо обсяг реC

алізації в березні на 50 % більший, ніж середньомісячний товаC

рообіг за рік або за перший квартал, або за інший плановий

період та товарні запаси в магазині, наявні на 1 березня, повинні

бути на 25 % більшими, ніж середні запаси на початок місяця.

4. За базовим (мінімальним) товарним запасом. Цей

спосіб застосовний для магазинів (або для укрупнених товарC

них груп), у яких оборотність товарних запасів становить 6 раз

за рік або менше. Товарні запаси, які необхідно мати на почаC

ток місяця, визначають шляхом підсумовування базового тоC

варного запасу й намічуваного обсягу реалізації на місяць:

5. Нормування товарних запасів з урахуванням їхньої сеC

редньорічної зміни. Цей метод застосовується у випадку поC

ступального розвитку економіки торговельного підприємства.

У динамічний ряд товарних запасів включають показники

середніх товарних запасів IV кварталу за 3–5 років, що переC

дують плановому, і згладжують його шляхом розрахунків

дворічних ковзних середніх простих. Середньорічну зміну тоC

варних запасів ( ) визначають за формулою

де: У

– завершальний показник (рівень) згладженого

динамічного ряду;

ÓÓ

1ï



ïí



1. ÒÎÂÀÐÎÎÁ²Ã

– перший показник (рівень) згладженого диC

намічного ряду;

n – кількість показників (рівнів) динамічного ряду.

Норматив товарних запасів на планований рік визнаC

чається шляхом підсумовування завершального показника

(рівня) згладженого динамічного ряду й середньорічної зміни

товарних запасів.

6. Нормування товарних запасів з використанням їхньої

еластичності. Нормування по даному методу здійснює в такій

послідовності:

а) розрахунок коефіцієнтів еластичності запасів товарів

iCтої групи:

де , – приріст запасів товарів iCтої групи в базисноC

му періоді, тис. грн. (дн.);

– приріст обсягу продажу товарів iCтої групи в

період, що передує базисному, тис. грн;

– запаси товарів iCтої групи в період, що передує баC

зисному, тис. грн (дн.);

б) визначення приросту обсягу продажу товарів іCтій груC

пи в планованому періоді ( ), %;

в) визначення приросту запасів товарів iCтої групи в плаC

нованому періоді, %:

г) визначення нормативу запасів товарів iCтої груп:



100

ïï.á



³³



ÇT

TÇ



Економіка торгівлі з використанням інформаційних технологій