Яковлєв Ю.П. Економіка торгівлі з використанням інформаційних технологій

Подождите немного. Документ загружается.

Важливою умовою забезпечення керованості процесом

розвитку роздрібного товарообігу є ритмічність реалізації тоC

варів за той або інший проміжок часу. Вимоги до ритмічності

обумовлюються не тільки безперервністю споживання й виC

робництва, а й необхідністю забезпечення поступального виC

конання планового завдання, що забезпечить своєчасність

надходження грошей на розрахунковий рахунок й оплати раC

хунків за поставку товарів, прискорення товарообіговості, а

тим самим – прибутковість і конкурентоспроможність.

Підприємства, які працюють нормально, мають відносно

постійну величину товарообігу за днями тижня з урахуванням

специфіки продажу товарів кожного дня.

Аналіз ритмічності за даними оперативного обліку провоC

диться з використанням графічного методу й за коефіцієнтом

ритмічності, що визначається відношенням щоденного факC

тичного товарообігу (у межах плану) до щоденного планового:

де К

– коефіцієнт ритмічності;

Фi

– фактичний товарообіг (не вище плану) за iCтий

день;

пл.i

– плановий товарообіг на iCтий день;

n – число днів в аналізованому періоді.

Коефіцієнт ритмічності виражається числами від 0 до 1.

Наближення показника до 0 свідчить про неритмічність реC

алізації, а до 1 – про більш ритмічну роботу роздрібного торгоC

вельного підприємства.

Оцінка змінності продаж за сезонами здійснюється двома

методами: на основі емпіричних даних виявляють загальну

тенденцію (з використанням методів ковзної середньої або за

рівнем прямої параболи другого порядку), а потім фіксують

сезонні коливання за допомогою графічного методу, викорисC

ïëi

1. ÒÎÂÀÐÎÎÁ²Ã

товуючи інформацію про показники фактичного обсягу

роздрібного товарообігу по місяцях за ряд років.

Порівняльний аналіз роздрібного товарообігу проводитьC

ся з метою оцінки позицій підприємства на ринку й виявленC

ня резервів зростання обсягу продаж порівняно з іншими

підприємствами, нормативами, з досягненнями найбільш щасC

ливих конкурентів. Порівнюють зазвичай такі показники: заC

гальний обсяг роздрібного товарообігу, темпи зростання

порівнянного товарообігу, частку в товарообігу основних тоC

варних груп, середній обіг на одного продавця й на одного праC

цюючого, частку дрібнооптового продажу, середню вартість

покупок, форми продажу, режим роботи, товарообіг з розраC

хунком на 1 м

торговельної площі.

При проведенні порівняльного аналізу найчастіше викоC

ристовуються методи угруповань, ранжирування, логічний,

прямого порівняння. Угруповання підприємств проводитьC

ся залежно від товарного профілю магазина, ступеня їхньої

спеціалізації, форм продажу, торговельної площі, форм

власності.

Стратегічний аналіз. В основі сучасного аналізу роботи

підприємств (фірм) лежить аналіз стратегій. Відомо кілька

підходів до проведення такого аналізу: аналіз стратегії за

Мінцбергом та аналіз конкуренції за Портері.

У 1984 р. була опублікована стаття М. Мінцберга (США)

“Стратегія в трьох видах”, у якій відбито нові погляди на

вирішальні фактори успіху. За Мінцбергом, розрізняють три

різні типи розвитку стратегії: планова модель, модель

підприємницького типу, модель навчання на досвіді.

Визначення стратегії за плановою (портфельною) моделю –

це обміркований, усвідомлений і контрольований процес. Ця

модель розглядає стратегію як процес планування, відповідно

до моделі призначаються виконавці, відповідальні за розC

роблення стратегії. Модель допускає, що за визначенням страC

тегії у встановлений час автоматично піде її реалізація.

Економіка торгівлі з використанням інформаційних технологій

Формулювання стратегії за моделлю підприємницького

типу – це напівусвідомлений процес лідераCпідприємця. Своє

бачення сценарію розвитку бізнесу підприємець будує за

логікою функціонування галузей й осмислюванням наявних

тенденцій.

Модель навчання на досвіді грунтується на таких моментах:

• визначення стратегії процесів, що розвиваються й одC

ночасно повторюються, потребує взаємної віддачі й

сприйнятливості;

• стратегія являє собою модель, яка чуйно реагує на

вплив зовнішніх факторів, а тому стратег у разі потреби

повинен бути готовим переглянути обрану лінію повоC

дження.

Осмислення моделей показало, що успіх фірми залежить

від умілого поєднання всіх трьох моделей без надання виC

ключного права одній зі стратегій.

Аналіз конкуренції за Портером як частина стратегічного

й порівняльного аналізу ставить перед собою мету оцінити, які

зміни в стратегії можуть почати конкуренти і у зв’язку із цим

вирішити, як фірма з урахуванням їх дій може використати

свої переваги.

Він містить відповіді на такі питання:

1. Які шанси Ваших конкурентів на успіх?

2. Як даний конкурент найшвидше відреагує на можливі

стратегічні ходи інших конкурентів?

3. Як відреагували б конкуренти на можливі численні

зміни в галузі й зовнішньому оточенні?

4. З ким у галузі Ви хотіли б суперничати і якими кошC

тами?

5. Чого конкурент сподівається домогтися своїми страC

тегічними ходами і як Вам належить його розглядати?

6. Від чого Вам належить триматися подалі, щоб уникнути

провокаційних контрзаходів, які можуть заподіяти неC

приємності або призвести до додаткових витрат?

1. ÒÎÂÀÐÎÎÁ²Ã

Аналіз конкуренції включає такі компоненти:

• майбутні цілі;

• пропозиції;

• можливості;

• поточна стратегія.

Знаючи цілі конкурента, можна визначити його задовоC

леність своїм положенням і фінансовими результатами, і тим

самим спрогнозувати його дії:

• оцінка конкурентом самого себе. Пропозиції конкуC

рентів щодо галузі й інших діючих у ній підприємств;

• оцінка слабких і сильних сторін конкурентів, їхніх

можливостей і загрозливих факторів;

• оперативна програма, розроблена для кожного

підрозділу (явна або прихована).

Знаючи компоненти аналізу, можна відповісти на ці пиC

тання.

На ринку діє п’ять чинностей конкуренції:

• проникнення нових конкурентів;

• загроза появи на ринку нових товарів – субститутів,

виготовлених за новою технологією;

• можливості покупців;

• можливості постачальників;

• конкуренція між компаніями, що зміцнилися на ринку.

Інтенсивність конкуренції визначається такими фактоC

рами:

• велика кількість конкурентів або зразкова рівність чинC

ностей;

• повільний ріст галузі;

• високий рівень постійних витрат у вигляді накладних

витрат або вартості товарноCматеріальних запасів;

• відсутність унікальності (витрат конверсії);

• кількісний стрибок у потужностях;

• різного роду конкуренти;

• висока стратегічна значущість;

Економіка торгівлі з використанням інформаційних технологій

• високі вихідні бар’єри.

Група покупців (торговельні підприємства) має чинність,

якщо вона задовольняє таким критеріям:

• вона сконцентрована або купує порывняно більші обсяC

ги товарів;

• продукція, яку вона купує, є важливою частиною заC

купівель у галузі виробництва;

• продукція, яку вона купує, стандартизована;

• вона нечутлива до витрат конверсії (унікальна);

• її норми прибутку невеликі;

• від продукції галузі не залежить якість обслуговування

або послуг, що надаються;

• вона добре інформована.

Постачальники роблять сильний тиск на споживачів, заC

грожуючи підняти ціну, знизити якість товарів, в умовах

дефіциту продати товар іншому покупцеві. Сильні постачальC

ники (монополісти) можуть знизити прибутковість продажу

товарів у роздріб, тому що не завжди вдається покрити

зростання витрат значним збільшенням цін.

Позиції постачальників сильніші порівняно з позиціями

покупців за таких умов:

• коли вони займають домінуюче (монопольне) полоC

ження на ринку даної продукції;

• коли немає конкуренції з виробниками замінників

їхньої продукції;

• коли торгівля не є найважливішим замовником;

• коли продукція постачальника має важливе значення

для торговельного підприємства й вона унікальна;

• коли постачальники настільки сильні, що можуть проC

никнути в торговельну діяльність (фірмові магазини).

Стосовно роздрібного товарообігу стратегічний аналіз озC

начає: перевірку своєї стратегії (прибуток, частка на ринку, заC

воювання покупця) на конкурентоспроможність за допомоC

гою оцінювання правильності застосування різних страC

1. ÒÎÂÀÐÎÎÁ²Ã

тегічних моделей (планова, підприємницького типу, навчанC

ня на досвіді) і рівня конкуренції через порівняння планоC

вих і досягнутих обсягів продаж порівняно з однотипними

магазинами.

Визначення планового обсягу реалізації товарів. Він розC

раховується різними методами відповідно до прийнятої

пріоритетної установки розвитку товарообігу. Усі розрахунки

ведуться в порівнянних цінах, що діють на початок планового

періоду. При цільовій настанові на розвиток товарообігу,

орієнтованій на використання можливостей споживчого ринC

ку, планові розрахунки ґрунтуються на даних вивчення обсяC

гу незадоволеного попиту. Це товари, обсяг реалізації яких

торговим підприємством залежить від доходу населення. ЕтаC

пи розрахунку:

а) розраховується коефіцієнт еластичності обсягу реC

алізації товарів даного торгового підприємства від доходу наC

селення регіону, що обслуговується. Він показує, у якому

розмірі збільшується обсяг реалізації товарів залежно від зроC

стання доходів населення даного регіону на 1 % і здійснюється

за формулою

де: К

е.д

– коефіцієнт еластичності обсягу реалізації тоC

варів, від доходів населення в %;

– індекс зростання обсягу реалізації товарів на

підприємстві в передплановому періоді;

– індекс зростання доходів населення у передплаC

новому періоді;

б) визначається можливий приріст доходів населення

регіону в плановому періоді. При цьому враховуються планоC

вані заходи щодо збільшення розмірів заробітної плати,

пенсій, стипендій, допомоги, а також очікуване зростання доC

ä.å



Економіка торгівлі з використанням інформаційних технологій

ходів населення, зайнятого індивідуальною підприємницькою

діяльністю;

в) з урахуванням можливого приросту доходів населення

визначається можливий приріст обсягу реалізації товарів на

підприємстві за формулою

де: T

– можливий темп приросту обсягу реалізації товаC

рообігу на підприємстві в плановому періоді, %;

– можливий темп приросту доходів населення

регіону в плановому періоді, %,

– коефіцієнт еластичності обсягу реалізації тоC

варів від доходів населення, %;

г) визначається можливий приріст товарообігу за рахунок

більш повного задоволення попиту обслуговуючих континC

гентів населення, що розраховується, виходячи з результатів

вивчення обсягу незадоволеного попиту по товарах, реалізоваC

них торговим підприємством, у передплановому періоді;

д) визначається плановий обсяг реалізації товарів за форC

мулою

де Р

– обсяг реалізації товарів у плановому періоді;

– фактичний обсяг реалізації товарів у відповідноC

му передплановому періоді;

– темп приросту обсягу реалізації товарів у зв’язку

зі зростанням доходів населення, %;

– темп приросту обсягу реалізації товарів у зв’язку

з більш повним задоволення попиту покупців, що обC

слуговуються, %.

100100

ïôðô

ôï

IÐIÐ

ÐÐ









äp



1. ÒÎÂÀÐÎÎÁ²Ã

При цільовій настанові розвитку товарообігу, орієнтоC

ваній на підвищення ефективності використання ресурсного

потенціалу підприємства, планові розрахунки повинні ґрунтуC

ватися на порівнянні досягнутих результатів, ефективності

використання окремих видів ресурсів не тільки на даному

підприємстві, а й на аналогічних підприємствах даного

регіону. Розрахунки проводяться по етапах.

Виявляються рівні перевищення ефективності викорисC

тання окремих видів ресурсів на кращих підприємствах,

порівняно з даними, за формулою

де У

– рівень, перевищення ефективності використання

відповідного ресурсу, %;

– досягнутий показник використання відповідного

виду ресурсу (фондовіддачі, продуктивності праці,

товарообігу на 1 м

торгового залу і т.д.) на торговому

підприємстві, обраному як еталон;

– досягнутий показник ефективності використанC

ня відповідного виду ресурсу на даному підприємстві

в передплановому періоді.

Визначається пріоритетний вид ресурсу, по якому на

підприємстві намічається досягти найбільшої ефективності

використання. Цей вибір здійснюється з обліком результатів

порівняльного аналізу ефективності використання окремих

ресурсів і пріоритетного значення окремих з них для розвитку

даного підприємства.

Визначається плановий обсяг реалізації товарів за формуC

лою

100



Економіка торгівлі з використанням інформаційних технологій

де: Р

– обсяг реалізації товарів у плановому періоді;

– фактичний обсяг реалізації товарів у відповідноC

му передплановому періоді,

– рівень перевищення ефективності використання

ресурсів, обраних у якості пріоритетних для розвитку

підприємства, %.

При цільовій настанові розвитку товарообігу на досягненC

ня обумовленої суми прибутку планові розрахунки ґрунтуC

ються на цільовій сумі прибутку і ряді інших фінансових поC

казників. Розрахунок планового обсягу реалізації товарів у

цьому випадку визначається за формулами:

або ,

де Р

– обсяг реалізації товарів у плановому періоді;

– цільова сума балансового прибутку;

– планована сума витрат обігу;

– планована сума податкових платежів, що входять

в ціну товарів (податок на додаткову вартість і ін.)

– планований рівень валового доходу від реалізації

товарів, % ;

– планований рівень рентабельності товарообігу, %;

ІО

пост

– сума постійних витрат обігу;

– рівень чистого доходу до товарообігу, % ;

іп

– рівень перемінних витрат обігу до товарообігу, %

Визначення планової структури реалізації товарів може

здійснюватися різними методами:

а) за коефіцієнтами еластичності, реалізацією окремих

груп товарів від обсягу товарообігу;







100*

ÓÓ

IÎ

iïð

öïîñò







100

Í²Ï

öîö





1. ÒÎÂÀÐÎÎÁ²Ã

б)за коефіцієнтами еластичності, реалізацією окремих

груп товарів від доходів населення;

в) за показниками товарообігу на 1 м

площі торгового залу.

Розрахунок структури реалізації товарів за коефіцієнтами

її еластичності від загального обсягу товарообігу може бути

використаний на підприємствах торгівлі, що не передбачають

асортиментну диверсифікованість своєї діяльності в плановоC

му періоді. У цьому випадку в процесі аналізу розраховуються

коефіцієнти еластичності продукції окремих груп товарів. Це

роблять залежно від зміни загального обсягу реалізації товарів

на підприємстві в передплановому періоді. А потім з урахуванC

ням планованого приросту загального обсягу реалізації визнаC

чається можливий приріст (а відповідно – і сума) реалізації

окремих груп товарів у плановому періоді. Результати можуть

бути скориговані з урахуванням більш повного задоволення

попиту покупців. Розрахунок структури реалізації товарів за

коефіцієнтами її еластичності від доходів населення анаC

логічний. Тільки в цьому випадку замість обсягу товарообігу

базовим показником виступає рівень доходів населення в

регіоні.

Розрахунок структури реалізації товарів за показниками

товарообігу на 1 м

площі торгового залу може бути викорисC

таний на підприємствах торгівлі, що змінюють свої асортиC

ментні позиції на ринку в плановому періоді. Основою розраC

хунку є розмір площі торгового залу й обсяг товарообігу, плаC

нований на 1 м

цієї площі. Сумарний обсяг планованої реC

алізації окремих груп товарів повинен відповідати раніше розC

рахованому загальному обсягу їхньої реалізації.

Оцінювання напруженості розробленого плану ре'

алізації товарів. Напруженим вважається план реалізації тоC

варів, що забезпечує достатній рівень ефективності, викорисC

тання ресурсного потенціалу підприємства. Тому що один з

методів планування обсягу реалізації товарів ставить це як

пріоритетну мету, то напруженість розробленого плану

Економіка торгівлі з використанням інформаційних технологій