Яковлєв Ю.П. Економіка торгівлі з використанням інформаційних технологій

Подождите немного. Документ загружается.

де: З

б.пі

– запаси товарів іCй групи в базисному періоді,

тис. грн (дн.).

Загальний норматив товарних запасів дорівнює сумі потоC

варних нормативів, нормативному запасу товарів у дорозі й

неоформлених відвантаженнях.

7. Нормування товарних запасів методом технікоCекоC

номічних розрахунків (див.: Методичні рекомендації з визнаC

чення раціональних товарних запасів на підприємствах

роздрібної торгівлі. – К., 1990).

Загальний норматив товарних запасів, прогнозований меC

тодом технікоCекономічних розрахунків, складається з потоC

варних нормативів, що включають робочий запас, запас поточC

ного поповнення й страховий запас, і з нормативу запасу тоC

варів у дорозі:

де Н

д – потоварній норматив запасів на планований

квартал, дн.;

Зас – представницький асортиментний набір, дн.;

Зсеред – запас товарів на середньоденну реалізацію, дн.;

Зпр – запас на час приймання й підготовки товарів до

продажу, дн.;

тп – запас поточного поповнення, дн.;

Зстр – страховий запас, дн.

Потоварний норматив запасів у сумі на планований кварC

тал (місяць) (Н

) визначається як добуток потоварного нормаC

тиву запасів у днях на середньоденний, що кредитує

роздрібний товарообіг за квартал:

де Н

дн

– потоварний норматив запасів на планований

квартал, дн.;

êâï

äíñ

ÍÍ



ÇÇÇÇÇ

ñòðòïïðñåðåäàñ

 Í

1. ÒÎÂÀÐÎÎÁ²Ã

квп

– що кредитує роздрібний товарообіг на плановаC

ний період, у сумі;

90 – кількість днів у планованому періоді.

Розрахунок робочого запасу:

а) представницький асортиментний набір у сумі по тоC

варній групі дорівнює вартості представлених у торговельноC

му залі асортиментних різновидів, а в днях обороту розрахоC

вується розподілом його розміру в сумі на середньоденний, що

кредитує роздрібний товарообіг товарної групи в планованому

періоді;

б) запас товарів у торговельному залі в розмірі середньоC

денної реалізації визначається шляхом розподілу, що кредиC

тує роздрібний товарообіг планованого періоду, на кількість

днів у періоді;

в) запас на час приймання, підготовки товарів до продажу

в днях установлюється шляхом хронометрування часу, затраC

чуваного на окремі операції. Час на приймання складається із

часу на зовнішній огляд тари, пломб, на розвантаження, пеC

ревірку за кількістю і якістю, переміщення товару до місця

продажу й зберігання.

Час на підготовку товарів до продажу складається із часу,

затрачуваного на розпакування, прасування й викладення тоC

варів у торговельній залі.

Запас поточного поповнення займає найбільшу частку в

потоварному нормативі запасів. Він створюється для забезпеC

чення безперебійного продажу в період між надходженнями

товарів. Для розрахунку запасу поточного поповнення на плаC

нований період необхідно визначити середній інтервал поC

ставки між надходженнями товару.

Середній інтервал поставки на планований період визнаC

чається за даними про кількість поставок та їхню вартість за

асортиментними позиціями, що входить у товарну групу.

Середня вартість одного надходження по кожній асортиC

ментній позиції (i

) розраховується за формулою:

Економіка торгівлі з використанням інформаційних технологій

де S

– вартість надходження за асортиментною поC

зицією в планованому періоді, тис. грн;

– кількість надходжень за асортиментною позицією

в планованому періоді.

Середній інтервал поставки в днях у цілому за товарною

групою (I) визначають за формулою

де – середня вартість одного надходження за тоC

варною групою;

– вартість всіх надходжень за товарною

групою у планованому періоді;

дн – кількість днів у періоді (90 – квартал; 30 –

місяць).

Запас поточного поповнення в днях за товарною групою

(З

пп

) дорівнює половині середнього інтервалу поставки на

планований період і розраховується за формулою:

Якщо асортиментні різновиди товару не можна замінити

іншими, запас поточного поповнення в днях приймається

òï



äí

1. ÒÎÂÀÐÎÎÁ²Ã

рівним середньому інтервалу поставки за товарною групою:

тп = І.

Середній інтервал поставки по продовольчих товарах, що

має вузькі асортименти, розраховується в цілому за товарною

групою на планований період без обліку асортиментних поC

зицій за формулою

де: І – середній інтервал поставки за товарною групою на

планований період, дн.;

дн

– кількість днів у періоді;

n – кількість поставок по товарній групі в планованоC

му періоді.

Запас поточного поповнення в сумі за товарною групою

(Н

) дорівнює добутку запасу поточного поповнення в днях на

середньоденний що кредитує роздрібний товарообіг плановаC

ного періоду:

де: О

тп

– середньоденний обсяг що кредитує роздрібний

товарообіг на планований рік (період).

Якщо не можна за даними договорів поставки й спеC

цифікацій до них визначити середній інтервал поставки на

планований період, можна використати звітні дані;

г) страховий запас створюється для гарантії безперебійноC

го продажу товарів на випадок відхилень від установлених

строків і обсягів поставки. Його розмір визначається як подC

воєний квадратний корінь із запасу поточного поповнення за

формулою

òïñòð

ÍÍ

òï

äñ



äí

Економіка торгівлі з використанням інформаційних технологій

д) до загального нормативу товарних запасів, визначеного

за допомогою методу технікоCекономічних розрахунків, неC

обхідно окремим рядком додати запаси товарів, що

перебувають у дорозі, й товарів, відвантажених за докуменC

тами, не зданими на інкасо. Вони розраховуються на підставі

балансових даних торговельного підприємства про залишки

товарів й неоформлених відвантаженнях, перерахованих у

роздрібні ціни як середня величина за відповідний період ряC

ду звітного року (кварталів, місяців). В умовах насиченого

ринку базову величину нормативу товарних запасів доцільно

скоригувати на індекс прискорення товарооборотності.

При ненасиченому ринку норматив товарних запасів визC

начається множенням базової величини товарних запасів у

сумі на індекс росту (зниження) товарних запасів.

Нормування товарних запасів методом технікоCекоC

номічних розрахунків в оптовій торгівлі має ряд особливостей.

Робочий запас включає тільки запас на час розвантаженC

ня, приймання й підготовки товарів до відвантаження; асортиC

ментний норматив не передбачається; у потоварний норматив

включаються запаси, що перебувають у дорозі, й неоформлені

відвантаження. При цьому норматив товарів, перебувають у

дорозі, визначається роздільно за товарами і товарними груC

пами облікової номенклатури; для розрахунку нормативу виC

користовується складський товарообіг.

Максимальна величина товарних запасів (З

мах

), що може

бути розміщена в даному складському приміщенні, визнаC

чається за формулою

де: K

– коефіцієнт використання обсягу складу, що є

функція від типу складування товару;

скл – складський обсяг, обчислений як добуток

складської площі на висоту складського приміщення

ïð

ñêë

màà



1. ÒÎÂÀÐÎÎÁ²Ã

за мінусом 0,5 м до виступаючих конструкцій стелі

(відповідно до норм протипожежної безпеки);

пр – коефіцієнт приведення величини у вартісному

вираженні до об’ємних одиниць, м

де d

– кількість одиниць іCго товару, які займають об’єм

1 м

;

– середня ціна однієї одиниці iCтого товару, тис. грн.

Коефіцієнт використання складського об’єму (К

) розраC

ховується за формулою

де: З

п.с

– норматив запасу поточного поповнення й страC

хового запасу, тобто запаси, які перебувають у склаC

дах, тис. грн.

8. Розрахунок нормативу з використанням індексного меC

тоду. Сутність цього методу полягає в тому, що він максимальC

но враховує тенденцію випереджального розвитку товарообігу

порівняно з товарними запасами. У формалізованому вигляді

розрахунок індексу такий:

;

де: І – індекс взаємозв’язку товарних запасів і товароC

обігу;

– середні товарні запаси (місяць, квартал);

Т – роздрібний товарообіг (місяць, квартал).

ÇÒ



ñêë

ïð

ñ.ï

VÊ



ïð



Економіка торгівлі з використанням інформаційних технологій

Тому що на приватні показники індексу в окремі періоди

істотно впливає співвідношення попиту та пропозиції, а також

інші фактори, рекомендується за останні три роки обчислюваC

ти середню величину індексу ( ) за середньою арифметичC

ною:

де І

1, І2, І3 – величини порівнянних місячних або кварC

тальних індексів, обчислені за 3 роки, що передують

плановому періоду.

Норматив товарних запасів за допомогою індексного меC

тоду розраховується за формулою

де З

н – норматив товарних запасів на планований період

(місяць, квартал);

– середня величина індексу.

9. Раціональні нормативи товарних запасів у сумі і в днях

обороту для торговельних підприємств на квартал або місяць

можна розрахувати за допомогою моделей керування запасаC

ми (модель Уілсона). Цей метод найбільше відповідає ринкоC

вій економіці, коли економія стає найважливішою передумоC

вою фінансової стабільності підприємства:

де: q

опт

– оптимальна партія поставки по товарній групі

на плановий рік (квартал), в одиницях;

– витрати по збереженню одиниці товару в планоC

ваному кварталі, грн;

ïë2

îïò

²1





III

321



1. ÒÎÂÀÐÎÎÁ²Ã

– витрати на доставку однієї партії товару в планоC

ваному кварталі, грн;

пл

– роздрібний оборот, що кредитується по товарній

групі на планований квартал, од.

Оскільки в період завезення запаси одних різновидів товару

будуть максимальними в день надходження чергової партії, а заC

паси інших різновидів – мінімальними, норматив товарних заC

пасів буде дорівнювати половині оптимальної партії поставки.

10. Норматив товарних запасів (Н

), необхідних для безC

перебійної торгівлі ними в планованому році з урахуванням

обсягу попиту населення на даний товар, визначається за

формулою

, або ,

де: Н

тз

– норматив товарних запасів поточного року у

вартісному або кількісному вираженні;

С – обсяг попиту споживачів на товар даного виду в

планованому році;

– величина обсягу продажу в поточномуо році (у

вартісному або кількісному вираженні);

пл

– плановий норматив товарних запасів у днях тоC

варообігу (розрахований будьCяким підходящим для

даної групи методом);

n – кількість робочих днів у році.

Кожний з перерахованих методів має свої переваги й неC

доліки, ними можна користуватися, виходячи з обставин,

цілей і завдань, що стоять перед фірмою з урахуванням

кон’юнктури ринку. Із впровадженням науково обґрунтоваC

них потоварних нормативів запасів на підприємствах можна

поліпшити формування асортиментів, підвищити ефекC

тивність закупівлі товарів, збільшити розміри продажів і приC

скорити товарооборотність, що сприятиме оптимальному виC

користанню фінансових ресурсів.

ïë



ÑÍ

òç



Економіка торгівлі з використанням інформаційних технологій

Система керування товарними запасами грунтується на

їхній мінімізації, прискоренні товарооборотності й добре налаC

годженому обліку й контролі за їхнім формуванням і викориC

станням, а також на виявленні відхилень часу знаходження тоC

варів у магазині від реалізації.

Припустимий мінімальний рівень запасів означає рівень,

до якого теоретично можна знизити запаси, перш ніж зробити

замовлення на їхнє поповнення. Час виконання замовлення

являє собою час, необхідний постачальникові для виконання

замовлення. Наприклад, якщо за тиждень реалізується 100

пар чоловічого взуття (у середньому) і якщо потрібно два

тижні для виконання нового замовлення, тo допустимий

мінімальний рівень запасів буде дорівнює 200 одиницям

(ПМРЗ=4ВЗРВ, де ПМРЗ – допустимий мінімальний рівень

запасів; 4В3 – час виконання замовлення; РВ – рівень викориC

стання товару протягом часу виконання замовлення).

Однак, якщо виріб має невисокі витрати на виробництво й

реалізацію і його роздрібна ціна досить прийнятна й сприяє

реалізації, можливий висщий страховий запас. Якщо ж час виC

конання замовлення продовжиться й перевищить рівень викоC

ристання товару, страховий запас може бути скорочений,

оскільки інтерес до товару значно зменшився.

При визначенні необхідного обсягу товарних запасів виC

никають дві проблеми, пов’язані з мінімізацією витрат на поC

купку товару й витрат на зберігання товару. Перша група витC

рат включає витрати на пошук постачальника, оплату телеC

фонних розмов, послуг зв’язку, виписку рахунків, документоC

ване оформлення, контроль за надходженням товарів тощо.

При цьому відомо, що чим більше замовлення, тим нижчі поC

винні бути витрати на одиницю товару. Друга група витрат

пов’язана із вкладенням фінансових ресурсів у товар; витратаC

ми на складське обслуговування; витратами, що виникають у

результаті псування товару або його старіння. Чим більше заC

мовлення, тим вищі витрати на зберігання. Оптимальна велиC

1. ÒÎÂÀÐÎÎÁ²Ã

чина закуповуваної партії товару може бути визначена за

універсальною формулою:

де Q – оптимальна величина закуповуваної партії;

m – річний обсяг закуповуваних товарів у шт., кг або

інших кількісних показниках;

О – витрати по обслуговуванню закупівель, розрахоC

вуючи на одну партію;

K – ціна франкоCсклад покупця за одиницю товару

(ціна закупівлі);

ч – витрати по складуванню у відсотках від вартості

середньорічного товарного запасу, виражаються в

одиницях, наприклад 10 %=0,1.

Запаси в будьCякій формі зв’язують капітал підприємства

(фірми), тому завжди виникає питання, наскільки витрати на

зберігання запасів більші за ефект від їхньої ліквідації або

відмови від їхнього придбання. Оскільки торгівля недостатньо

забезпечена власними оборотними коштами в умовах перехоC

ду до ринку, закупівля товарів і формування запасів можливі

тільки при одержанні на це кредитів. У зв’язку з цим

підприємства повинні постійно стежити за товарообоC

ротністю, прораховувати припустимий рівень відсотків за креC

дит при сформованій товарооборотності. Проілюструємо це на

простому прикладі.

Кредит під товарні запаси в межах нормативу можна одерC

жати під 250% річних, або 20,8% на місяць. Середня торговельC

на надбавка по гривневому товарообігу за попередній місяць

при товарооборотності в 30 днів становила 36%. З’ясуємо, чи

зуміє підприємство покрити торговельною надбавкою запроC

понований варіант відсотків по банківському кредиту й оплаC

тити інші витрати. Крім сплати відсотків за кредит для

функціонування підприємства, необхідно виплатити заC

Î2



100

Економіка торгівлі з використанням інформаційних технологій