Яковлєв Ю.П. Економіка торгівлі з використанням інформаційних технологій

Подождите немного. Документ загружается.

функціонування фінансового ринку необхідний якісно ноC

вий підхід до керування фінансовими ресурсами. І в цих

умовах різко зростає вплив фактора ризику. Тому слід уміти

оцінювати ступінь ризику, намагатися зменшити його шляC

хом прогнозування ймовірних кількісних і якісних змін у

кон’юнктурі ринку.

Основними функціями керування фінансовими ресурсаC

ми торгового підприємства є:

• організація фінансового планування, що забезпечує

найбільш економічно обґрунтоване визначення потреC

би підприємства у фінансових ресурсах і реалізацію

найбільш ефективних інвестиційних проектів;

• ефективне використання фінансових ресурсів на основі

вмілого керування оборотом основних і оборотних

коштів;

• прогнозування і максимізація прибутку підприємства,

визначення критичних (граничних) характеристик з

метою запобігання чи зменшення фінансового ризику;

• контроль за виконанням фінансових зобов’язань торгоC

вого підприємства перед бюджетом, банками й іншими

кредиторами.

Рівень фінансового становища торгового підприємства хаC

рактеризується рядом елементів. Розглянемо основні з них

1. Рівень платоспроможності, що дозволяє схарактериC

зувати можливості торгового підприємства вчасно розплачуC

ватися за своїми фінансовими зобов’язаннями залежно від

стану ліквідності активів. Для цього використовуються такі

фінансові коефіцієнти:

а) коефіцієнт абсолютної платоспроможності, що показує,

якою мірою невідкладні фінансові зобов’язання торгового

підприємства забезпечені наявними в ньому готовими засобаC

ми платежу. Визначається він так:

341

9. Ô²ÍÀÍÑÎÂÅ ÑÒÀÍÎÂÈÙÅ ÒÎÐÃÎÂÎÃÎ Ï²ÄÏÐÈªÌÑÒÂÀ

де А

– сума готових засобів платежу;

– сума невідкладних фінансових зобов’язань

підприємства;

б) коефіцієнт проміжної платоспроможності показує,

якою мірою можуть бути задоволені короткострокові зоC

бов’язання підприємства:

де А

– сума готових засобів платежу й оборотних акC

тивів у високоліквідній формі;

– сума невідкладних і короткострокових, до 3Cх

місяців, фінансових зобов’язань;

в) коефіцієнт поточної платоспроможності:

де ОА – сума оборотних активів підприємства;

КЗС – сума короткострокових позикових засобів, які

використовує підприємство.

2. Рівень фінансової стійкості дозволяє визначити

рівень господарського ризику, пов’язаного з формуванням

структури джерел капіталу торгового підприємства. Для цього

використовують фінансові коефіцієнти:

а) коефіцієнт автономії, що показує, в якому ступені обсяг

використовуваних активів сформований за рахунок власного

капіталу;

б) коефіцієнт фінансування, що показує, який розмір поC

зикових засобів приходиться на одиницю власного капіталу;

в) коефіцієнт довгострокової фінансової незалежності:

ÊÇÑ

ÀÎ

ÏÒÊ

ÏÏÊ

ÊÀÏ

342

Економіка торгівлі з використанням інформаційних технологій

де СК – сума власного капіталу підприємства;

ЗК

– сума довгострокового позикового капіталу;

А – загальна сума активів підприємства;

г) коефіцієнт маневреності власного капіталу:

де СК

ОА

– сума власного капіталу, інвестованого в обоC

ротні активи підприємства;

СК – загальна сума власного капіталу.

3. Рівень оборотності активів дозволяє визначити рівень

комерційної активності підприємства з використанням фінанC

сових коефіцієнтів:

а) коефіцієнт оборотності усіх використовуваних активів:

де Р – загальна сума реалізації товарів у розглянутому

періоді;

– середня вартість використовуваних активів

підприємства в розглянутому періоді;

б) період обороту усіх використовуваних активів:

де – середня вартість використовуваних активів у

розглянутому періоді;

РО – одноденний обсяг реалізації товарів у розглянуC

тому періоді;

Д – число днів у розглянутому періоді;

ÎÊ

ÎÏ

ÎÊ

ÑÊ

ÌÊ

ÎÀ

ÑÊ

ÇÊ

ÑÊ

ÍÄÊ



343

9. Ô²ÍÀÍÑÎÂÅ ÑÒÀÍÎÂÈÙÅ ÒÎÐÃÎÂÎÃÎ Ï²ÄÏÐÈªÌÑÒÂÀ

4. Рівень рентабельності використовує такі показники:

а) коефіцієнт рентабельності усіх використовуваних акC

тивів:

де: ЧП – сума чистого прибутку підприємства в розгляC

нутому періоді;

– середня вартість використовуваних активів у

розглянутому періоді;

б) коефіцієнт рентабельності власного капіталу:

де ЧП – сума чистого прибутку підприємства в розгляC

нутому періоді;

– середня вартість власного капіталу підприC

ємства в розглянутому періоді;

в) коефіцієнт рентабельності реалізації товарів:

де ЧП – сума чистого прибутку підприємства в розгляC

нутому періоді;

Р – загальна сума реалізації товарів у розглянутому

періоді;

г) інтегральне оцінювання фінансового становища за “моC

деллю Дюпона”:

Маються й інші узагальнюючі показники оцінювання

фінансового становища підприємств (ФСП), наприклад, комC

ÎÊ

ÐÐ

ÐÀ



Ï×

ÑÊ

Ï×

ÑÊ

Ï×

344

Економіка торгівлі з використанням інформаційних технологій

плексний показник Е. Альтмана, заснований на синтезі таких

фінансових показників, як прибутковість активів, оборотність

активів і оборотного капіталу, частка статутного капіталу, а таC

кож майбутніх витрат і платежів у майні підприємства. Однак

при цьому не враховуються такі показники, як ліквідність баC

лансу, забезпеченість запасів і витрат джерелами засобів та ін.

Відсутність системності у виборі фінансових показників і обC

меженість їхнього складу знижують достовірну оцінку ФСП.

Відповідно до одного з визначальних принципів

кваліметрії, синтезу повинні підлягати не одиничні показники

у вигляді фінансових коефіцієнтів, а показники їхньої оцінки,

одержувані в результаті зіставлення фактичних значень з баC

зовими (нормативними) показниками. Тому більш об’єктивна

оцінка ФСП може бути отримана на основі застосування матC

ричних методів. При цьому вихідна інформація, яка викорисC

товується з метою аналізу й оцінки ФСП і міститься в бухгалC

терській звітності, відбивається в квадратній таблиці – матC

риці, в однаковій послідовності над графами матриці ліворуч

праворуч і в лівому крайньому стовпці матриці – зверху вниз.

У якості вихідних даних використовується бухгалтерський баC

ланс (форма ¹ 1) і звіт про фінансові результати (форма ¹ 2).

Майно підприємства і джерела його покриття характеризуC

ються даними бухгалтерського балансу, приведеними у виC

гляді окремих статей або розділів. Фінансові результати

діяльності підприємства представлені виторгом від реалізації

товарів, валовим прибутком (збитками), прибутком (збиткаC

ми) від операційної діяльності, прибутком від звичайної

діяльності до і після оподатковування і чистим прибутком

(збитками).

Усі елементи матриці, що знаходяться на перетинанні

рядків і стовпців, є одиничними показниками ФСП, що мають

специфічний фінансовий зміст. Багато з них, зокрема коC

ефіцієнти загальної, термінової й абсолютної ліквідності, маC

невреності оборотних коштів, фінансової незалежності (автоC

345

9. Ô²ÍÀÍÑÎÂÅ ÑÒÀÍÎÂÈÙÅ ÒÎÐÃÎÂÎÃÎ Ï²ÄÏÐÈªÌÑÒÂÀ

номії), показники прибутковості й ефективності використанC

ня капіталу, добре відомі і використовуються при аналізі й

оцінці ФСП. Інші ж елементи матриці, що відбивають

взаємозв’язки і пропорції між даними бухгалтерської

звітності, залишаються без належної уваги.

Ієрархічність системи показників ФСП допускає одерC

жання одиничних, блокових і комплексних оцінок. Програмне

забезпечення комплексного оцінювання ФСП розроблене стоC

совно персонального комп’ютера для ОС “Windows 3.1”.

Включає розрахунок матриць показників ФСП за підсумками

роботи за кожен місяць (квартал), абсолютних відхилень

фінансових показників порівняно з базовим періодом, а також

індексних значень показників, що були прийняті як одиничні

оцінки. Програмою передбачаються розрахунок блокових і

комплексних оцінок ФСП, а також представлення їхньої диC

наміки в графічній формі.

9.2. Ô³íàíñîâå ïëàíóâàííÿ

Кінцевий етап усього процесу планування господарської

діяльності торгового підприємства полягає в складанні фінанC

сового плану. Об’єктом фінансового планування є фінансові

ресурси. Метою фінансового планування є визначення джерел

і розмірів доходу. Розробка фінансового плану здійснюється в

тісному взаємозв’язку з іншими розділами плану господарсьC

кої діяльності, а також з ув’язуванням якісних і кількісних поC

казників роботи підприємства, що забезпечується через фінанC

сове планування. Головним завданням є напрям усієї госпоC

дарської діяльності на одержання прибутку, достатнього для

задоволення економічних і соціальних інтересів трудового коC

лективу і власників майна. Фінансове планування допускає доC

тримання деяких загальних вимог керування фінансовими реC

сурсами. Джерелами фінансування капітальних вкладень із

346

Економіка торгівлі з використанням інформаційних технологій

тривалими строками окупності витрат повинні бути, як правиC

ло, довгострокові кредити і позики. У той же час фінансове

планування повинне забезпечити постійну платоспроможність

підприємства. В даний час торгові підприємства здійснюють

головним чином короткострокове планування і складають

річні фінансові плани з поквартальною розбивкою. Коротко"

строкове фінансове планування включає: складання власне

фінансового плану у формі балансу доходів і витрат, кредитноC

го плануCзаявки, касового плану, а також проведення аналізу і

контролю за виконанням фінансового плану.

Основні передумови для розробки фінансового плану:

1. Показники господарської діяльності на планований

період наводяться у вигляді обсягу товарообігу, випуску проC

дукції, нормативу товарних запасів, інших матеріальних

цінностей, а також витрат обігу, валових доходів від реалізації

товарів та ін.

2. Плани розвитку матеріальноCтехнічної бази підприємC

ства у вигляді нового будівництва, реконструкції, технічного

переозброєння, впровадження нових технологій і т. ін.

3. Господарські договори, що укладаються з постачальниC

ками на закупівлю товарів і матеріальноCтехнічних ресурсів.

4. Нормативи відрахувань у позабюджетні фонди, ставки

податків на прибуток і доходи, передбачені чинним законодавC

ством.

5. Матеріали аналізу фінансового стану підприємства і виC

конання фінансового плану за поточний і звітний період.

Здійснення програми приватизації державної торгівлі і

створення на цій основі конкурентного середовища, а також

насичення ринку товарною масою роблять нагальною потреC

бою розроблення перспективних фінансових планів. ПерспекC

тивне чи довгострокове фінансове планування повинне

здійснюватися за трьома напрямами:

1. Прогнозування і визначення загальної потреби торговоC

го підприємства в коштах, виходячи з прогнозу основних поC

347

9. Ô²ÍÀÍÑÎÂÅ ÑÒÀÍÎÂÈÙÅ ÒÎÐÃÎÂÎÃÎ Ï²ÄÏÐÈªÌÑÒÂÀ

казників господарської діяльності, передбачених стратегічною

програмою розвитку.

2. Складання планів капітальних вкладень і визначення

потреби в засобах на реалізацію намічуваних інвестиційних

проектів, пов’язаних з розширенням і удосконалюванням маC

теріальноCтехнічної бази торгового підприємства, а також упC

ровадження нових технологій і здійснення інших господарсьC

ких заходів.

3. Прогнозування ліквідності активів торгового підприємC

ства, виходячи зі стратегічної програми розвитку з метою заC

безпечення постійної платоспроможності підприємства.

Для складання фінансового плану необхідно зробити екоC

номічні розрахунки таких показників:

1) потреби у власних оборотних коштах;

2) прибутку (доходів) у розрізі галузей діяльності;

3) плану розподілу прибутку;

4) кошторису витрати фондів нагромадження і споживання;

5) приросту стійких пасивів;

6) джерел фінансування капітальних вкладень.

Ці розрахунки необхідні для обґрунтування окремих поC

казників фінансового плану і додаються до нього як складові

частини. Особливості відображення цих показників у фінанC

совому плані полягають у наступному. Передбачається загальC

на сума прибутку від усіх видів діяльності. Визначивши приC

буток за галузями діяльності, складають план розподілу приC

бутку за напрямками витрати. У цьому плані визначається

оподаткований прибуток, сума податку на прибуток, прибуC

ток, що залишається в розпорядженні підприємства. ВідбиваC

ються також фонди нагромадження, фонди споживання, реC

зервний фонд, фонди господарських ризиків та ін.

До фінансового плану додається розрахунок нормативу

власних оборотних коштів на кожен квартал планованого роC

ку. Він розглядається, як і загальна потреба в оборотних кошC

тах, виходячи з плану роздрібного товарообігу в цінах собіварC

348

Економіка торгівлі з використанням інформаційних технологій

тості і норм запасів за видами нормованих оборотних коштів.

Визначений норматив власних оборотних коштів на кінець

кожного кварталу зіставляється з нормативом на початок

кварталу і встановлюється необхідний приріст власних обоC

ротних коштів, при цьому конкретизуються джерела поповC

нення власних оборотних коштів, або надлишок. У фінансовоC

му плані передбачається не весь норматив власних оборотних

коштів, а лише сума його приросту.

Сума прибутку, що направляється на поповнення власних

оборотних коштів, передбачається в кошторисі витрати фонду

нагромадження. Вона повинна становити не менше ніж 40% від

суми прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства.

Одним із джерел поповнення власних оборотних коштів є

приріст стійких пасивів. Розрахунок проводиться окремо, по

кожному із стійких пасивів. Мінімальна заборгованість по заC

робітній платі визначається, виходячи з фонду оплати праці,

встановленого на квартал, кількості днів з початку місяця до

дня виплати заробітної плати за формулою

де З – перехідна заборгованість по заробітній платі;

Ф – фонд оплати праці на квартал;

Д – кількість днів з початку місяця до дня виплати заC

робітної плати.

Заборгованість по відрахуваннях у фонд соціального заC

хисту визначається із суми мінімальної заборгованості по заC

робітній платі і діючих норм відрахувань. У фінансовому

плані показується не вся сума стійких пасивів, а лише її зміна.

Вона визначається шляхом порівняння суми стійких пасивів

на кінець кварталу із сумою на початок кварталу.

У складі джерел фінансування капітальних вкладень у

фінансовому плані передбачаються засоби фонду нагромадC

ження, довгострокові кредити, амортизаційні відрахування.

ÄÔ



349

9. Ô²ÍÀÍÑÎÂÅ ÑÒÀÍÎÂÈÙÅ ÒÎÐÃÎÂÎÃÎ Ï²ÄÏÐÈªÌÑÒÂÀ

Фінансовий план складається з двох розділів:

1. Доходи і надходження.

2. Витрати і відрахування.

Виконання основних фінансових показників залежить,

насамперед, від розвитку товарообігу, прискорення оборотC

ності товарів. Необхідний також повсякденний контроль за

використанням оборотних коштів, станом дебіторської і проC

строченої заборгованості, за дотриманням кошторису і станом

витрат обігу.

На стан фінансових ресурсів торгового підприємства в пеC

рехідний період дуже впливають зовнішні фактори й особлиC

во інфляція, що призводить до знецінювання товарних та маC

теріальних цінностей і коштів.

9.3. Âèêîðèñòàííÿ Project Expert ó

ô³íàíñîâîìó ìåíåäæìåíò³

З розвитком сучасного менеджменту останнім часом

сформувалася методологія керування, одним з напрямів якої є

керування проектами як досягнення взаємозалежних цілей

при обмежених ресурсах. При цьому пріоритет віддається меC

тодам цільового керування з орієнтацією діяльності фірм на

конкретні вироби і конкретних замовників, максимально скоC

рочуючи цикл реалізації. Оскільки в умовах становлення ринC

кової економіки відбувається зсув акценту з виробничого кеC

рування на фінансове, то саме система фінансового менеджC

менту дозволяє повною мірою використовувати результати

управлінського обліку.

У класичному розумінні об’єктом фінансового менеджменC

ту є фінанси підприємства, тобто кошти, а також джерела

їхнього формування і відносини, що складаються в процесі

їхнього формування і використання. Сюди ж необхідно додати

і весь не грошовий актив компанії, тому що, по суті, це теж

гроші, тільки в іншій формі. Отже, до сфери фінансового меC

350

Економіка торгівлі з використанням інформаційних технологій