Яковлєв Ю.П. Економіка торгівлі з використанням інформаційних технологій

Подождите немного. Документ загружается.

й недоліки щодо інвестиційних проектів.

Переваги критеріїв дисконтування:

• ураховується альтернативна вартість використовуваC

них ресурсів;

• у розрахунок приймаються реальні грошові потоки, а не

умовні бухгалтерські величини, тобто оцінка інвесC

тиційних проектів проводиться з позиції інвестора й не

залежить від облікової політики;

• оцінка інвестиційних проектів виробляється з тим, щоб

забезпечити добробут власника підприємства –

акціонера.

Недоліки критеріїв дисконтування (виникають із

вихідних припущень):

• підвищення акціонерної вартості фірми – не єдина меC

та підприємства (крім того, існують маркетингові,

соціальні, науковоCтехнічні, психологічні й інші цілі),

отже, обмежуватися винятково фінансовими криC

теріями не можна: на додаток до них повинні викорисC

товуватися й інші критерії, що оцінюють фактори псиC

хологічного, соціального, науковоCтехнічного плану;

• менеджери не завжди діють раціонально й не завжди

прагнуть до цього; цілі менеджерів не завжди збігаютьC

ся з цілями фірми;

• деякі з використовуваних ресурсів важко оцінити в

грошовому вираженні (наприклад, такі, як час висоC

кокваліфікованих працівників).

Критерії дисконтування грошових потоків трохи

складніші в застосуванні, ніж традиційні критерії (окупність,

рентабельність) і пред’являють вищі вимоги до кваліфікації

аналітика:

• важко підібрати ставку дисконтування, що адекватно

відбиває альтернативну вартість ресурсів;

• прогноз грошових потоків не завжди досить точний

(іноді він відбиває суб’єктивні переваги експерта).

Існуюча система бухгалтерського обліку погано приC

301

7. ²ÍÂÅÑÒÈÖ²¯ ÒÎÐÃÎÂÎÃÎ Ï²ÄÏÐÈªÌÑÒÂÀ

стосована для відбиття реальних грошових потоків;

• відносна складність розрахунків;

• критерії не традиційні для України, тому гірше сприйC

маються.

У цілому критерії дисконтування досконаліші, ніж траC

диційні: вони відбивають закони ринкового капіталу, дозволяC

ючи оцінити упущену вигоду від вибору конкретного способу

використання ресурсів, тобто економічної вартості ресурсів.

Однак у чистому вгляді ці критерії можуть використовуватиC

ся тільки в умовах “досконалого ринку”; для аналізу інвесC

тицій в умовах невизначеності, неповної інформації будуть

потрібні модифікації критеріїв. Основна проблема, що постає

при використанні критеріїв дисконтування грошових потоків

у інвестиційних проектах, – вибір ставки дисконтування.

7.3. Äèñêîíòóâàííÿ

Сукупний прибуток для інвестування в довгостроковому

періоді не можна розраховувати як просте підсумовування

очікуваного прибутку по роках, оскільки реальний прибуток у

різні роки являє собою різні величини навіть у тому випадку,

якщо вартість грошової одиниці стабільна: сума прибутку, отC

римана сьогодні, більша від такої ж суми, отриманої пізніше.

При неотриманні прибутку негайно губляться як мінімум

відсотки, які можна було б одержати, якби ці гроші були вклаC

дені в справу. Таким чином, сума отриманих згодом коштів

менша від нинішньої на величину банківської дисконтної

ставки. Прибуток по різних роках можна підсумовувати

тільки в тому випадку, якщо він визначений в одних одиницях

початку першого періоду, тобто початку інвестування.

Операція приведення до розрахункового періоду (року)

називається дисконтуванням. При проведенні фінансових

розрахунків, пов’язаних з інвестуванням коштів, процеси наC

302

Економіка торгівлі з використанням інформаційних технологій

рощування і дисконтування можуть здійснюватися як за проC

стими, так і за складними відсотками. Прості відсотки застосоC

вуються при короткостроковому інвестуванні, а складні – при

довгостроковому.

Дисконтування – валовий прибуток, який підприємець

планує одержати на певні капіталовкладення. Обчислюється

як сума валових прибутків за проміжок часу, що розрахоC

вується, скоригована на фактор часу:

де i – норма відсотка від 1 до n, тобто проміжок часу

(число періодів) від початку інвестицій до закінчення

останнього nCго періоду, за який відбувається майже

повне знецінювання вкладень.

Чистий прибуток дисконтування обчислюється як різниC

ця між валовим прибутком дисконтування і необхідними для

інвестиційного проекту капіталовкладеннями.

Якщо валовий прибуток дисконтування вищий від капітаC

ловкладень, та це означає, що інвестиції приносять доход. НеC

обхідність дисконтування капіталу і доходів зумовлена тимчаC

совою цінністю грошей. Механізм дисконтування можна предC

ставити у такому вигляді:

при Д>5%,

де А – множник, що дисконтує;

Д – дисконт (темп інфляції, ризикове виправлення);

як дисконт може виступати і показник зростання опC



100

ÏÂÏ×

ÂË

ÄÄ





 

...

ÄÂÏ







303

7. ²ÍÂÅÑÒÈÖ²¯ ÒÎÐÃÎÂÎÃÎ Ï²ÄÏÐÈªÌÑÒÂÀ

тових і роздрібних цін;

n – період дисконтування.

Сутність дисконтування виявляється в двох аспектах.

Перший зв’язаний з купівельною спроможністю грошей, тоC

му що кошти, особливо в умовах інфляції, у даний момент

при однаковій номінальній вартості мають більшу купівельC

ну спроможність, ніж через певний проміжок часу. Другий

аспект пов’язаний із загальновідомою аксіомою: гроші поC

винні приносити нові гроші, тобто вони повинні бути вклаC

дені в справу, що приносить доход. Додатковий доход визнаC

чається за формулою

де К – поточна оцінка розміру вкладеного капіталу

(первісний внесок);

Д – коефіцієнт дисконтування;

t – кількість років або кількість оборотів капіталу.

Якщо, наприклад, мається три напрями інвестицій у

розмірі 200 млн грн, і коли по першому варіанту доход через

рік становитиме 100%, по другому – через півроку 70%, а по

третьому – через три місяці 50%, і потрібно визначити варіант

найбільшого доходу, то після підстановки одержимо:

=200(1+1,0)

–200=200 млн грн;

=200(1+0,7)

–200=378 млн грн;

=200(1+0,5)

–200=812,5 млн грн.

Таким чином, у третьому варіанті можна одержати

найбільший доход через збільшення кількості оборотів капіталу.

Дисконтування доходу необхідно робити для оцінки майC

бутніх грошових надходжень (прибуток, відсотки, дивіденди)

з погляду поточного моменту. Роблячи певні вкладення

капіталу, інвестор завжди повинен пам’ятати, що гроші

знецінюються, і що доход на капітал не може бути нижчий від

визначеного мінімуму. У зв’язку з цим ми повіинні визначити,

,Ä1ÄÄ

ÊÊ



304

Економіка торгівлі з використанням інформаційних технологій

який доход він може одержати в майбутньому і яку суму гроC

шей можна вкласти в справу. Оцінка прибутковості інвестицій

може бути визначена за формулою

де К – поточна оцінка вкладення капіталу;

– розмір вкладення капіталу до кінця tCтого

періоду часу з моменту внеску первісної суми.

Наприклад, банк пропонує 200% річних. Необхідно визнаC

чити, яким повинен бути первісний капітал внеску, щоб через

5 років мати на рахунку 10 млн грн. Підставивши значення,

одержимо:

млн грн.

Таким чином, у цих умовах необхідно у вигляді первісноC

го внеску вкласти 670 тис. грн.

Особливо варто бути обережним, кредитуючи якеCнебудь

підприємство. Навіть 40–50% річних на термін до п’яти років

може бути невигідний кредитору. Варто проводити розрахуC

нок ставки відсотка, при якому сума надходжень після дисC

контування буде дорівнювати обсягу інвестицій.

Наприклад, підприємство припускає взяти кредит у банку в

розмірі 700 млн грн на п’ять років з річною відсотковою ставкою

40%. І підприємство, і банк повинні оцінити вигідність цієї угоC

ди. Вона буде виправдана тоді, коли внутрішня норма окупності

інвестицій (кредиту) буде дорівнювати тій відсотковій ставці,

при якій вартість дисконтування дорівнює нулю. Розрахунок

поточної вартості дисконтування майбутніх платежів і надходC

жень, пов’язаних із кредитом і його погашенням, здійснюється

множенням суми платежу з урахуванням відсоткових нарахуC



67,0







305

7. ²ÍÂÅÑÒÈÖ²¯ ÒÎÐÃÎÂÎÃÎ Ï²ÄÏÐÈªÌÑÒÂÀ

вань на коефіцієнт дисконтування. У закордонній практиці коC

ристуються таблицями із заздалегідь визначеними значеннями

множника, що дисконтує ( табл. 20).

Таблиця 20

Дисконтування на базі 40% річних

Виконавши дисконтування майбутніх надходжень (поверC

нення кредиту) на базі 40% річних, ми одержали, що чиста

вартість дисконтування складе 218,8 млн грн. Це значить, що

внутрішня окупність інвестицій нижча ніж 40%, і для банку виC

дача кредиту невигідна, оскільки через 5 років реальні втрати

становитимуть 218,8 млн грн, незважаючи на те, що

підприємство сплатить банку на 420 млн грн більше від суми

кредиту. Необхідно визначити ставку відсотка, при якій сума

надходжень дисконтування буде дорівнювати обсягу інвестицій.

Одним із найскладніших і в той же час актуальних заC

вдань, яке необхідно вирішувати в процесі виконання робіт з

обґрунтування й оцінки інвестиційних проектів, є визначення

ставки дисконтування для виконання відповідних фінансовоC

економічних розрахунків. Розглянемо обґрунтування ставки

дисконтування, виходячи з положень теорії інвестиційного

аналізу. У цьому випадку проект інвестування буде приваблиC

вим для інвестора, якщо його норма прибутковості буде переC

вищувати таку для будьCякого іншого способу вкладення

306

Економіка торгівлі з використанням інформаційних технологій

Ïåð³îäè

Öèêë ïëàòåæ³â,

íàäõîäæåíü ³ ïîãàøåíü

çàáîðãîâàíîñò³

Êîåô³ö³ºíò

äèñêîíòóâàííÿ

Ïîòî÷íà

âàðò³ñòü

äèñêîíòóâàííÿ,

ìëí ãðí

–700

+200 0,7143 +142,9

+ 300 0,5102 +153,0

+ 300 0,3644 +109,3

+ 220 0,2603 + 57,3

+100 0,1859 + 18,6

Óñüîãî

+ 420

– 218,8

капіталу з аналогічним ризиком.

Отже, використовувана для розрахунків ставка дисконтуC

вання повинна відбивати необхідну норму прибутковості для

даного інвестиційного проекту. Розклавши норму прибуткоC

вості на ряд доданків, побачимо, що частина з них не залежить

від індивідуальних особливостей конкретного інвестиційного

проекту і відбиває загальні економічні умови його реалізації

(інфляція, господарський ризик і т.ін.). Тому для кількісного

виміру частини факторів можуть бути використані фактичні

рівні прибутковості, що маються в економіці країни для

варіантів інвестування капіталу.

Тобто ставка дисконтування повинна включати мінімальC

но гарантований рівень прибутковості (не залежний від виду

інвестиційних вкладень), темп інфляції і коефіцієнт, що враC

ховує ступінь ризику конкретного інвестування. У цьому виC

падку цей показник відбиває мінімально припустиму віддачу

на вкладений капітал, при якій інвестор віддасть перевагу

участі в проекті, альтернативному вкладенню тих самих заC

собів в інший проект із порівнянним ступенем ризику. У цьоC

му випадку передбачається взаємний вплив трьох відзначених

факторів (мінімальної прибутковості, інфляції і ризику), тому

можна припустити, що

де D – ставка дисконтування;

R – мінімально гарантована реальна норма прибуткоC

вості;

I – відсоток інфляції;

E – ризикове виправлення.

На основі наявних на сьогодні зведень про норми прибутC

ковості фінансових інструментів на українському ринку визC

начимо можливу норму прибутковості капіталу. Приймаємо

національну валюту, інвестиції – 1 рік, прогнозуються



,111Â1

E 

307

7. ²ÍÂÅÑÒÈÖ²¯ ÒÎÐÃÎÂÎÃÎ Ï²ÄÏÐÈªÌÑÒÂÀ

щомісячні грошові потоки, ставка по депозиту в банку складає

24%, інфляція – 18% річних, ступінь ризику – 15%.

Коректний вибір ставки дисконтування дозволяє підвиC

щити точність показників економічної ефективності оцінюваC

ного інвестиційного проекту (таких, як чиста поточна

вартість, строк окупності інвестицій дисконтування, рентаC

бельність інвестицій та ін.) і забезпечити адекватність виконуC

ваних розрахунків економічним умовам того ринкового сереC

довища, в якому планується реалізація проекту.

7.4. Àíàë³ç ñòàíó ðåàëüíîãî

³ ô³íàíñîâîãî ³íâåñòóâàííÿ

Розвиток та інвестування роздрібної торгової мережі суC

проводжують істотні негативні тенденції. До 1991 р. в Україні

переважала тенденція постійного збільшення кількості магаC

зинів (за 1986 – 1990 рр. їхній приріст становив 3,4 %), а в осC

таннє десятиліття вона змінилася на протилежну – зменшення

їх на кінець цього періоду дорівнює майже 11 %. Через неC

ухильне падіння фізичного обсягу роздрібного товарообігу в

Україні до 2000 р. було закрито магазинів більше, ніж побудоC

вано нових, унаслідок чого їхня частка в загальній кількості

роздрібних торгових підприємств за останнє десятиліття

зменшилася майже на 12% (табл. 21).

Характерним стало те, що приріст роздрібної торгової меC

режі забезпечувався переважно за рахунок кіосків, павільйонів,

наметів, пересувної мережі і ринків. Як свідчать дані одноразоC

вого обстеження, що проведено Держкомстатом України,

кількість кіосків за 1990 – 1999 рр., включаючи ті, що належать

 

%.1,19àáî190595,0115,01015,0102,01



308

Економіка торгівлі з використанням інформаційних технологій

фізичним особам, збільшилася в 1,7 разу. З них 60,2 % перебуC

вало на балансі юридичних осіб, а 39,8 % – у власності фізичC

них осіб.

Таблиця 21

Динаміка кількості об’єктів роздрібної торгівлі в Україні*

* Таблиця складена за даними Статистичного збірника “ТоргоC

ва мережа України в 1999 році” (К.: Держкомстат України, 2000) і

“Роздрібна торгова мережа на 1 січня 2001 року” (К.: Держкомстат

України, 2001).

309

7. ²ÍÂÅÑÒÈÖ²¯ ÒÎÐÃÎÂÎÃÎ Ï²ÄÏÐÈªÌÑÒÂÀ

Íà ïî÷àòîê

2001 ð.

Ó òîìó ÷èñë³

Ïîêàçíèêè

1990 ð.

Óñ³ ï³ä-

ïðèºìñ-

òâà

ïåðåáóâàþòü

íà áàëàíñ³

ï³äïðèºìñòâ

– þðèäè÷íèõ

îñ³á

íàëåæàòü

ô³çè÷íèì

îñîáàì

Ó â³äñî-

òêàõ äî

1990 ð.

Óñüîãî îá'ºêò³â ðîç-

äð³áíî¿ òîðã³âë³,

145 706

142 975

103 246

39 729

98,1

ó òîìó ÷èñë³:

• ìàãàçèí³â

120 599

100 307

77 885

22 422

83,2

• ê³îñê³â

25 107

42 668

25 361

17 307

169,9

×àñòêà ìàãàçèí³â ó

çàãàëüí³é ê³ëüêîñò³

ï³äïðèºìñòâ, % äî

ï³äñóìêó

82,8

70,2

75,4

56,4

84,8

Çàáåçïå÷åí³ñòü ñå-

ëèùà îá'ºêòàìè ðîç-

äð³áíî¿ òîðã³âë³, îä.

íà 10 òèñ. îñ³á, ç

íèõ:

103,6

• ìàãàçèíàìè

• ê³îñêàìè

91,3

160,0

Співвідношення між кількістю магазинів, що належать

юридичним і фізичним особам, склалося як 79,2 і 20,8 %, тому

частка магазинів у загальній кількості торгових підприємств,

що перебувають на балансі юридичних осіб, значно вища, ніж у

фізичних осіб, що не володіють достатнім капіталом. Широко

розвивається тільки мережа дрібних магазинів, павільйонів,

кіосків і пересувна дрібноCторгова мережа, де неможливо забезC

печити високоякісне обслуговування покупців. Зменшення маC

газинної торгівлі супроводжувалося високими темпами розC

витку мережі ринків: у 1996 – 2000 рр. їхня кількість збільшиC

лася майже в два рази. Причому в цьому процесі спостерігалоC

ся погіршення складу ринків щодо спеціалізації: істотно зменC

шилася кількість ринків із продажу сільгосподарської проC

дукції і виросла кількість речових і змішаних ринків. По суті,

ознакою дійсного часу є розвиток нецивілізованих каналів

роздрібного продажу непродовольчих товарів, скорочення торC

гових площ під реалізацію сільгосподарської продукції, а також

фактичне обмеження можливості сільгоспвиробників реалізуC

вати власну продукцію.

У процесі аналізу розглядаються три його стадії. Загальні

обсяги інвестування в приріст реальних і фінансових активів,

ступінь реалізації окремих інвестиційних проектів, склад конC

кретних фінансових інструментів і ступінь закінчення почаC

тих раніше реальних інвестиційних проектів, а також рівень

прибутковості фінансових інвестицій у цілому й окремих

фінансових інструментів.

На підприємствах торгівлі реальні інвестиції здійснюютьC

ся в таких основних формах:

а) придбання цілісних майнових комплексів;

б) нове будівництво при кардинальному збільшенні обC

сягів своєї діяльності;

в) реконструкція у вигляді перетворення торговоCтехноC

логічних процесів на основі сучасних науковоCтехнічних доC

сягнень;

310

Економіка торгівлі з використанням інформаційних технологій