Яковлєв Ю.П. Економіка торгівлі з використанням інформаційних технологій

Подождите немного. Документ загружается.

• Допустимий рівень якості (ПРЯ) товарів постачальниC

ка. ПРЯ являє собою максимальний відсоток браку, який поC

купець готовий прийняти як середній показник процесу.

• Допустимий відсоток браку в партії товару (ДПБВПТ)

відбиває мінімальний рівень якості, який покупець готовий

прийняти в даній партії продукції.

• Міра ризику постачальника полягає в тому, що покуC

пець може відмовитися прийняти небраковану партію товару

внаслідок помилки, допущеної в ході вибіркового контролю.

Міра ризику постачальника представлена відстанню між верхC

ньою горизонтальною лінією і 100Cвідсотковою оцінкою.

• Міра ризику покупця полягає в тому, що в наслідок поC

милки, допущеної в ході вибіркового контролю, він може

прийняти неякісну партію товару. Ця міра ризику представлеC

на нижньою горизонтальною лінією.

• N – необхідний розмір контрольної вибірки.

• С – максимальна кількість браку у вибірці, при якому

не може бути відкинута вся партія.

4.4. Ïëàíóâàííÿ ïîäàòêîâèõ ïëàòåæ³â

Кожне торгове підприємство повинне активно використоC

вувати законні можливості мінімізації податкових платежів,

щоб забезпечити збільшення розміру чистого прибутку, а

відповідно – і темпів свого економічного розвитку. За джереC

лами сплати податки, збори й інші обов’язкові платежі торгоC

вого підприємства поділяються на три основні групи:

1) податкові платежі, віднесені на витрати обігу, серед

яких основне місце займають відрахування у фонд соціальноC

го страхування, пенсійний фонд, фонд сприяння зайнятості

населення, фонд медичного страхування;

231

4. ÏÐÈÁÓÒÎÊ ² ÐÅÍÒÀÁÅËÜÍ²ÑÒÜ

2) податкові платежі, що включаються в ціну товару, а це

податок на додаткову вартість, по імпортованих товарах, акC

цизний збір і мито;

3) податкові платежі, здійснювані за рахунок прибутку,

до яких відносять в основному податок на прибуток.

Проблема мінімізації податкових платежів з метою

збільшення розміру прибутку, що залишається в розпорядC

женні торгового підприємства, значною мірою зважується

шляхом формування ефективної податкової політики. ОсновC

ною метою формування податкової політики торгового

підприємства є вибір найбільш ефективних варіантів

здійснення податкових платежів при альтернативних наC

прямах його господарської діяльності. Це формування буC

дується на таких основних принципах.

1. Строге дотримання діючого податкового законодавстC

ва. Жодна з форм ухиляння від сплати податків, у тому числі

приховання реальних доходів або прибутку, підтасування бухC

галтерської звітності, затримка податкових платежів і т. ін., не

може бути використана торговим підприємством, що

піклується про свою ділову репутацію.

2. Пошук і використання найбільш ефективних госпоC

дарських рішень, що забезпечують мінімізацію бази оподаткоC

вування. Це допускає цілеспрямований вплив на різні елеменC

ти бази оподатковування в розрізі джерел сплати окремих поC

датків, широке використання встановленої системи прямих і

непрямих податкових пільг.

3. Оперативний облік змін у діючій податковій системі.

Розроблена торговим підприємством податкова політика, а в

окремих випадках і види господарських операцій повинні опеC

ративно коригуватися з урахуванням появи нових видів поC

датків, зміни ставок оподатковування, скасування або надання

податкових пільг і т. ін.

4. Планове визначення сум майбутніх податкових плаC

тежів. В основу такого планування повинні бути покладеC

232

Економіка торгівлі з використанням інформаційних технологій

ніцільова сума прибутку торгового підприємства й інші плаC

нові показники його економічного розвитку.

5. Розроблення “податкового календаря” на плановий

період. Він являє собою графіки здійснення конкретних видів

податкових платежів у майбутньому періоді. Маючи такий

графік, можна мінімізувати витрати по обслуговуванню поC

даткових потоків.

Процес формування податкової політики торгового

підприємства здійснюється за такими етапами.

1. Виявлення напрямів господарської діяльності підприємC

ства, що дозволяють мінімізувати податкові платежі за рахунок

різних ставок оподатковування. Державна система оподатковуC

вання передбачає різні ставки податків по торговоCпосередницьC

ких операціях, торговоCвиробничій діяльності, операціях з

цінними паперами і т. ін. Формуючи напрями й обсяги своєї госC

подарської діяльності, торгове підприємство може вже на цьому

етапі мінімізувати майбутні податкові платежі.

2. Виявлення можливостей зменшення бази оподатковуC

вання за рахунок прямих податкових пільг. Ці пільги предC

ставляються в таких основних формах:

а) зменшення розміру ставок оподатковування (пряме або

у відсотках до середньої ставки);

б) надання податкового кредиту;

в) повне звільнення від сплати окремих податків.

При використанні торговим підприємством прямих поC

даткових пільг варто врахувати, що усі вони мають цільовий

характер. Відповідно до мети їхнього надання і використання

при формуванні податкової політики всі податкові пільги реC

комендується поділяти на три групи:

1) податкові пільги, надані окремим категоріям торгових

підприємств. До їхнього складу відносяться пільги, надані маC

лим підприємствам, підприємствам громадських організацій

інвалідів, спільним підприємствам з іноземними інвесC

тиціями і т. ін.;

233

4. ÏÐÈÁÓÒÎÊ ² ÐÅÍÒÀÁÅËÜÍ²ÑÒÜ

2) податкові пільги, надані окремим видам господарських

операцій. До їхнього складу відносяться пільги по здійсненню

окремих реальних інвестицій (реконструкція і модернізація

активної частини основних фондів), по доходах від державних

облігацій і т. ін.;

3) податкові пільги, надані при реалізації окремих груп

товарів. До їхнього складу відносяться пільги по сплаті податC

ку на додану вартість за окремими товарами, акцизного збору,

мита і т.ін.;

Відповідно до такого угруповання торгове підприємство

може на альтернативній основі формувати свою податкову

політику, відповідним чином диверсифікуючи організаційні

форми своїх філій, види господарських операцій, асортимент

реалізованих товарів.

3. Облік непрямих податкових пільг у формуванні податC

кової політики підприємства. Склад непрямих податкових

пільг визначається різними можливостями зменшення бази

оподатковування. По групі податків, що відносяться на витраC

ти обігу, такі можливості реалізуються, насамперед, за рахуC

нок зменшення фонду оплати праці (зменшення тарифної чаC

стини за рахунок виплат із прибутку). По групі податків, що

включаються в ціну товару, основні резерви укладені у вмілоC

му маневруванні цінами реалізації й асортиментом реалізоваC

них товарів. По групі податків, що сплачуються за рахунок

прибутку, основні можливості укладені в найшвидшому спиC

санні на витрати обігу окремих витрат (прискорена амортиC

зація активної частини основних фондів).

4. Облік регіональних особливостей формування податC

кової політики підприємства. У процесі регіональної диверC

сифікованої діяльності торгових підприємств виникають можC

ливості використовувати податкові переваги, що діють на окC

ремих територіях. При цьому виділяють три групи регіональC

них утворень з різною системою оподатковування:

234

Економіка торгівлі з використанням інформаційних технологій

1) спеціальні (вільні) економічні зони своєї країни. У

межах цих зон законодавчо встановлюється і діє спеціальний

податковий режим;

2) суміжні країни з більш пільговою податковою систеC

мою. Такі країни можуть бути об’єктом регіональної диверC

сифікованої діяльності, у першу чергу суб’єктів, розміщених у

прикордонних областях;

3) офшорні території. Для цього вибирають території з дуC

же низьким рівнем оподатковування торгової діяльності

(іноді безподаткові зони).

5. Розрахунок планових сум податкових платежів у майC

бутньому періоді. Такі розрахунки проводяться за такими осC

новними видами податків і зборів:

а) податок на прибуток;

б) податок на додаткову вартість;

в) внески до Державного фонду соціального страхування;

г) внески до Державного пенсійного фонду;

д) внески до фонду сприяння зайнятості населення;

е) внески до фонду медичного страхування.

Ці податки і внески становлять у середньому 95% загальC

ної суми.

Планові розрахунки здійснюються в такій послідовності.

На першому етапі визначається сума податкових платежів,

розрахунковою базою сплати яких є фонд оплати праці. СтавC

ки по всіх платежах, що розраховуються від фонду оплати

праці, сумуються:

де Н

– планова сума податкових платежів, обчислена

до суми фонду оплати праці;

– єдина підсумована ставка податкових відрахуC

вань від фонду оплати праці, %.

100

ÒÎÔ



235

4. ÏÐÈÁÓÒÎÊ ² ÐÅÍÒÀÁÅËÜÍ²ÑÒÜ

На другому етапі визначається сума податкових платежів,

що входять у ціну товару (податок на додаткову вартість).

де Н

– планова сума податку на додаткову вартість;

ВД – планова сума валового доходу від реалізації тоC

варів;

нд

– ставка податку на додаткову вартість, %.

При імпорті товарів податкові платежі доповнюються суC

мою акцизного збору і митних зборів.

На третьому етапі визначається сума податку на прибуток:

чи

де ЧП

– цільова сума чистого прибутку;

БП – планова сума балансового прибутку;

– ставка податку на прибуток, %.

На четвертому етапі визначається загальна сума плановаC

них податкових платежів:

де Н

– загальна сума планових податкових платежів

Ефективність розробленої податкової політики оцінюC

ється за допомогою системи показників:

1) коефіцієнт ефективності оподатковування. Він дає

можливість одержати найбільш узагальнену характеристику

політики оподатковування, показуючи, як співвідносяться

між собою показники чистого прибутку і загальної суми поC

даткових платежів:

ïöôî

ÍÍÍÍ



100

ÏÁ



Ï×

100

Ï×





100

ÂÄ

íä



236

Економіка торгівлі з використанням інформаційних технологій

2) неоподаткованість товарообігу. За цим показником

визначають суму податкових платежів, що приходяться на

одиницю товарообігу (обсяг реалізації товарів):

де ПЕ

– плановий податок товарообігу;

– плановий обсяг реалізації.

3) податкомісткість доходів. За цим показником визнаC

чають суму податкових платежів на одиницю валового доходу

торгового підприємства:

де ВД

– планова сума валового доходу.

4) коефіцієнт пільгового оподатковування. За цим показC

ником визначають, наскільки ефективно торговому

підприємству надані законодавством пільги по податкових

платежах:

де 6 ПП – загальна сума податкових пільг, використовуC

ваних торговим підприємством.

Ця система показників може бути доповнена системою окC

ремих показників, що характеризують частку окремих груп

податкових платежів у витратах обігу, у торгових надбавках, у

балансовому прибутку. Порівнявши ці показники можна обC

рати для реалізації найбільш ефективний варіант.



ÏÏ

íë

ÂÄ

ÅÏ

âä

ÅÏ

Ï×

237

4. ÏÐÈÁÓÒÎÊ ² ÐÅÍÒÀÁÅËÜÍ²ÑÒÜ

5. ÀÊÒÈÂÈ ÒÎÐÃÎÂÎÃÎ

Ï²ÄÏÐÈªÌÑÒÂÀ

5.1. Ñêëàä àêòèâ³â òîðãîâîãî ï³äïðèºìñòâà

Майно підприємств торгівлі може бути збільшене через

удосконалення механізму взаєморозрахунків між

підприємствами і їхньою монетаризацією, підвищення

платіжної дисципліни і гарантованості платежів, а також

сприяння використанню сучасних методів фінансування розC

витку операційних активів через фінансовий лізинг, зокрема,

– це необхідні складові частини державного регулювання

підприємницької діяльності в найближчій перспективі. ФорC

мування стабільної вітчизняної товарної пропозиції на

внутрішньому ринку залежить від удосконалення інструC

ментів обмеження імпорту, квотування і ліцензування товарів

українського виробництва. Не менше це вплине на рівень заC

хищеності внутрішнього ринку від проникнення контрофактC

ної продукції, сприяння створенню в сфері виробництва й обоC

роту високопрофесійного кадрового потенціалу ринкової

орієнтації. Від нарощування випуску конкурентоспроможної

продукції споживчого призначення на основі ефективного виC

користання сировинної і виробничої бази зростатиме

прибуток українських підприємств. Визначення пріоритетів в

економічному розвитку областей і сфер економіки України

може бути досягнуте на основі відновлення практики складанC

ня на державному і регіональному рівнях товарних балансів

по найбільш важливих групах товарів.

Для здійснення перерахованих проблем кожне торгове

підприємство повинне мати у своєму розпорядженні визначеC

не майно, що належить йому на правах власності. Усі види таC

кого майна називаються активами торгового підприємства.

238

Економіка торгівлі з використанням інформаційних технологій

Залежно від характеру участі в господарському процесі вони

поділяються на оборотні і позаобігові активи.

Оборотні активи (оборотний капітал) являють собою суC

купність майнових цінностей торгового підприємства, що обC

слуговують поточний господарський процес і цілком споживаC

ються протягом одного торговоCвиробничого циклу. У нашій

практиці обліку до них відносяться майнові цінності усіх

видів з терміном використання до одного року і вартістю до 15

неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Активи основного капіталу являють собою сукупність

майнових цінностей торгового підприємства, що багаторазоC

во беруть участь у процесі господарської діяльності, переноC

сять на витрати обігу свою використану вартість частинами.

У нашій практиці обліку до них відносять майнові цінності

усіх видів з терміном використання понад один рік і вартістю

понад 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У

складі оборотних активів торгового підприємства є такі їх

види:

1. Запаси товарів. До них відносяться товарні запаси усіх

видів, призначених для реалізації. У складі балансу вони

відбиваються як за покупною, так і за продажною вартістю.

2. Запаси матеріалів, малоцінних предметів і предметів,

що швидко зношуються. До складу матеріалів включаються

різноманітні їхні види, призначені для ремонту, і пакувальні

матеріали. До складу малоцінних предметів і предметів, що

швидко зношуються, входять засоби праці з терміном експлуC

атації до одного року і вартістю до 15 неоподатковуваних

мінімумів доходів громадян.

3. Дебіторська заборгованість. Сюди відноситься заборC

гованість юридичних і фізичних осіб торговому підприємству

за товари й інші види заборгованості

4. Грошові активи. До них відносяться кошти торгового

підприємства в касі, на розрахунковому і валютному рахунках

та в інших формах.

239

5. ÀÊÒÈÂÈ ÒÎÐÃÎÂÎÃÎ Ï²ÄÏÐÈªÌÑÒÂÀ

5. Короткострокові фінансові вкладення у вигляді вклаC

дення засобів підприємства в різні цінні папери, на депозитні

рахунки в банках тощо на термін не менш одного року. За

своїм економічним змістом вони являють собою форму тимчаC

сового використання вільних грошових активів торгового

підприємства з метою одержання доходів по них у короткостC

роковому періоді.

6. Інші види оборотних активів. До них відносяться витC

рати майбутніх періодів (витрати, зроблені в даному звітному

періоді, але які будуть віднесені на витрати обігу в майбутніх

звітних періодах) і деякі інші види витрат.

У складі необоротних активів виділяють такі види:

1. Основні засоби. До їхнього складу входять належні торC

говому підприємству засоб праці у формі будинків,

приміщень, машин, механізмів, устаткування тощо з терміном

служби понад один рік і вартістю понад 15 неоподатковуваних

мінімумів доходів громадян.

2. Нематеріальні активи, до яких відносять придбані

права користування товарними знаками, “ноуCхау”, авторськиC

ми правами й інші аналогічні майнові права.

3. Незавершені капітальні вкладення в реконструкцію

приміщень і інших об’єктів, нове будівництво.

4. Довгострокові фінансові вкладення. Фінансові інвесC

тиції на термін понад один рік у статутні фонди спільних підC

приємств, у різноманітні фондові і грошові інструменти (акції,

довгострокові облігації, довготермінові депозитні вклади).

5. Інші види необоротних активів – устаткування, признаC

чене до установки, розрахунки з учасниками тощо.

Визначення потреби в окремих видах активів нового торгоC

вого підприємства здійснюється в процесі розроблення бізнесC

плану його проекту. Склад його активів має ряд відмітних рис:

1) у складі оборотних активів на цій стадії цілком відсутня

дебіторська заборгованість, тому що торгова діяльність ще не

починалася. До мінімуму зведений розмір короткострокових

фінансових вкладень (за винятком внеску засновників у стаC

240

Економіка торгівлі з використанням інформаційних технологій