Яковлєв Ю.П. Економіка торгівлі з використанням інформаційних технологій

Подождите немного. Документ загружается.

ятливій кон’юнктурі споживчого ринку, що дозволяє йому

здійснювати прибуткову діяльність. Його можна визначити за

формулою

Рівень безпеки або фінансової міцності є відносною величиC

ною – коефіцієнтом безпеки (коефіцієнтом фінансової міцносC

ті), забезпечуваної запланованою (цільовою) сумою прибутку:

де КБ – коефіцієнт безпеки (фінансової міцності).

3. Визначити можливі результати зростання суми баланC

сового прибутку від реалізації товарів при оптимізації

співвідношення постійних і змінних витрат обігу. СпіввідноC

шення постійних і змінних витрат обігу підприємства називає

операційний леверидж. При зіставленні двох графіків з різниC

ми величинами витрат, однаковою їхньою сумою, однаковою

сумою реалізації товарів і однаковою сумою чистого доходу

очевидні й істотні розходження.

Підприємство А має співвідношення постійних і змінних виC

трат обігу 2:1, а підприємство Б відповідно 1:2. З даних графіків

(див. рис. 9, 10)видно, що в силу сформованого операційного леC

вериджу (високої частки постійних витрат обігу в загальній

їхній сумі) підприємство А значно пізніше досягне точки

беззбитковості, ніж підприємство Б, тому що йому необхідно реC

алізувати набагато більший обсяг товарів для цієї мети.

Разом з тим, при подальшому нарощуванні обсягу реC

алізації товарів (після подолання точки беззбитковості)

підприємство А буде одержувати більшу суму прибутку на

одиницю приросту товарообігу, ніж підприємство Б. Це

пов’язано з тим, що за рахунок постійних витрат обігу загальC

ний їхній рівень до товарообігу і чистого доходу на

MÁ

ÊÁ

ï.ö.ò

ÐÐ

MÁ

á.òï.ö.ò



221

4. ÏÐÈÁÓÒÎÊ ² ÐÅÍÒÀÁÅËÜÍ²ÑÒÜ

підприємстві А буде знижуватися більше (збільшуючи тим саC

мим за інших рівних умов суму балансового прибутку; рис.11).

222

Економіка торгівлі з використанням інформаційних технологій

×Ä

ÒÁ

²Î

ÇÌ

²Î

ÏÎÑÒ

Ï³äïðèºìñòâî À

Îáñÿã ðåàë³çàö³¿

ÏÁ

×Ä

ÒÁ

×Ä

²Î

ÇÌ

²Î

ÏÎÑÒ

Ï³äïðèºìñòâî Á

Îáñÿã ðåàë³çàö³¿

ÏÁ

Рис.11. Співвідношення постійних і перемінних витрат

Міру цієї залежності можна визначити за формулою

де: Е

о.л – ефект операційного левериджа;

'Б

п – приріст суми балансового прибутку, %;

'ЧД – приріст обсягу чистого доходу, %.

Таким чином, механізм формування суми прибутку торгоC

вого підприємства з використанням системи CVP побудоваC

ний на залежності таких основних показників:

а) обсягу реалізації товарів;

б) суми і рівня чистого доходу (валового доходу за мінуC

сом податкових платежів, здійснюваних з нього);

в) суми і рівня змінних витрат обігу;

г) суми постійних витрат обігу;

д) співвідношення постійних і змінних витрат обігу.

4.3. Ïëàíóâàííÿ ôîðìóâàííÿ

³ ðîçïîä³ëó ïðèáóòêó

Розрахунок планової суми прибутку – найбільш

відповідальним етапом її планування. При цьому використоC

вуються такі методи.

1. Метод планування суми прибутку від реалізації товарів

на основі раніше сформованих планових показників від суми

доходів і витрат обігу застосовується в тих випадках, коли при

розрахунку суми доходів від торгової діяльності не використоC

вувався показник цільової суми прибутку. Розраховується за

формулою

де БП

п – планова сума балансового прибутку від реC

IÎ

100

)

(100

ÄÒ

ÁÏ

ä.ï





ÄÄ×

ÄÁ

ë.î

223

4. ÏÐÈÁÓÒÎÊ ² ÐÅÍÒÀÁÅËÜÍ²ÑÒÜ

алізації товарів;

ДТ

– планова сума доходів від торгової діяльності;

ІО

– планова сума витрат обігу;

нд

– ставка податку на додаткову вартість (і інших

податків, що сплачуються за рахунок доходів торговоC

го підприємства), %.

2. Метод планування суми прибутку від реалізації товарів

на основі раніше сформованого планового показника обсягу

реалізації товарів, що грунтується на системі “взаємозв’язок

витрат, обсягу реалізації і прибутку”. У цьому випадку вираC

ження має вигляд:

де: БП

– планова сума прибутку;

– плановий обсяг реалізації товарів;

т.б

– обсяг реалізації товарів, що забезпечує досягC

нення точки беззбитковості;

ч.д

– рівень чистого доходу від реалізації товарів до

товарообігу, %;

и.зм

– рівень змінних витрат обігу до товарообігу, %.

У процесі цього розрахунку визначається обсяг реалізації

товарів, що забезпечує досягнення точки беззбитковості, тому

паралельно можуть бути визначені показники межі і коC

ефіцієнта безпеки (фінансової міцності).

3. Метод планування суми прибутку від реалізації товарів

на основі середнього рівня рентабельності товарообігу – один з

найпростіших і тому його широко використовують на

підприємствах торгівлі. При цьому використовується всього

два показники – планова реалізація товарів і плановий рівень

рентабельності товарообігу. Останній визначається за його

значенням у передплановому періоді, скоригованому з урахуC

ванням майбутніх змін рівнів прибутковості і витрат:

100

)

()

ÐÐ

(

ÏÁ

çì.èä.÷á.òï



224

Економіка торгівлі з використанням інформаційних технологій

де Р

– плановий обсяг реалізації товарів;

р.т

– середній рівень рентабельності товарообігу в

плановому періоді, %.

4. Метод планування суми прибутку від реалізації товарів

на основі формування цільового її розміру дає можливість заC

безпечити найбільше ув’язування зі стратегічними цілями

розвитку торгового підприємства на майбутнє. Основою цього

методу розрахунку є попереднє визначення потреби у власних

фінансових ресурсах, які формуються за рахунок прибутку,

що залишається в розпорядженні підприємства. Розрахунок

ведеться по кожному елементу цієї потреби (виробничий розC

виток, виплата доходу власникам майна, додаткове матеріальC

не стимулювання персоналу і т. ін.). Сумарна потреба в засоC

бах, формованих за рахунок прибутку, що залишається в розC

порядженні підприємства, являє собою цільовий розмір чисC

того прибутку підприємства в плановому періоді. Це можна

виразити такою формулою:

де ЧП

– цільова сума чистого прибутку підприємства в

плановому періоді;

нп

– ставка податку на прибуток (та інші податкові

платежі з прибутку), %.

За цим методом визначається найважливіший цільовий

орієнтир розвитку торгового підприємства – цільовий прибуток.

Розподіл прибутку підприємства здійснюється відповідно

до спеціально розробленої політики, формування якої поклиC

кане відбивати вимоги загальної стратегії розвитку торгового

підприємства, забезпечити підвищення його ринкової варC

тості, формувати необхідний обсяг інвестиційних ресурсів, заC

íï

Ñ100

100Ï×

ÏÁ





100

ÓÐ

ÏÁ

ò.ð



225

4. ÏÐÈÁÓÒÎÊ ² ÐÅÍÒÀÁÅËÜÍ²ÑÒÜ

безпечувати матеріальні інтереси власників і персоналу. ОсC

новною метою планування розподілу прибутку, що залиC

шається в розпорядженні підприємства, є оптимізація проC

порцій між капіталом і споживаною частиною прибутку. При

цьому особливо враховується стратегія його розвитку і забезC

печення зростання його ринкової вартості. У процесі опC

тимізації пропорцій між капіталом і споживаною частинами

прибутку необхідно враховувати значну кількість факторів,

основними з яких є:

1. Стадія життєвого циклу підприємства (на ранніх

стадіях життєвого циклу торгове підприємство змушене

більше коштів інвестувати у свій розвиток, обмежуючи

розміри виплат доходів власникам майна).

2. Необхідність розширення підприємством своїх інвесC

тиційних програм (у періоди регіональної диверсифікованості

торгової діяльності, переходу на нові торгові технології,

відновлення складу основних фондів і т. п. потреба в

капіталізації прибутку зростає).

3. Ступінь готовності до реалізації окремих інвесC

тиційних проектів з високим рівнем ефективності (окремі

інвестиційні проекти для забезпечення високої ефективності

потребують прискореної реалізації).

4. Можливості формування фінансових ресурсів за рахуC

нок альтернативних джерел (доступність і вартість залучення

позикових засобів на фінансовому ринку).

5. Рівень ризику здійснюваних господарських операцій і

ступінь його страхування.

6. Стадія кон’юнктурного циклу споживчого ринку (у

період підйому кон’юнктури ефективність капіталізації приC

бутку торгового підприємства значно зростає).

7. Система матеріального стимулювання персоналу

підприємства (форми стимулювання працівників за рахунок

прибутку за колективним договором та індивідуальними труC

довими контрактами).

226

Економіка торгівлі з використанням інформаційних технологій

8. Рівень оподатковування доходів власників підприємC

ства в зіставленні з рівнем оподатковування майна підприC

ємства (при значному перевищенні першого над другим власC

никам вигідніше капіталізувати прибуток, ніж споживати його).

9. Досягнутий до цього моменту рівень ефективності

фінансового левериджу (роль цього фактора буде розглянута

окремо).

Оцінка цих факторів дозволяє оптимізувати напрями виC

користання прибутку в процесі планування його розподілу.

Розподіл суми балансового прибутку здійснюється певними

етапами. На першому етапі із суми балансового прибутку

віднімається планований розмір податкових і інших обов’язC

кових платежів, здійснюваних за рахунок цього джерела, і визC

начається сума прибутку, що залишається в розпорядженні

підприємства. На другому етапі планується розподіл прибутC

ку, що залишається в розпорядженні підприємства, на

капіталізовану і споживану її частини. Якщо власники

підприємства дотримуються залишкового принципу формуC

вання своїх доходів, то пріоритетним завданням є, можливо,

більш повне задоволення потреби у власних фінансових реC

сурсах, які формуються за рахунок прибутку. На третьому

етапі у складі капіталізованої частини прибутку виділяються

кошти, що направляються в резервний, страхові та інші

обов’язкові фонди спеціального призначення, що забезпечуC

ють виробничий розвиток і передбачені статутом

підприємства. Частина, що залишилася, розподіляється по

конкретних напрямах його використання. На четвертому етапі

планована до споживання частина прибутку розподіляється

на фонд виплати доходів власникам майна і фонд стимулюC

вання персоналу підприємства. Певно частина цього прибутку

може плануватися і в інших формах споживання (добC

родійність).

Для оцінювання ефективності розподілу прибутку викоC

ристовується коефіцієнт його капіталізації за формулою

227

4. ÏÐÈÁÓÒÎÊ ² ÐÅÍÒÀÁÅËÜÍ²ÑÒÜ

де: КП – сума прибутку капіталу торгового підприC

ємства;

ЧП – загальна сума чистого прибутку (прибутку, що

залишається в розпорядженні підприємства).

Чим вищий цей показник, тим більше в підприємства

можливостей здійснювати свій стратегічний розвиток на

принципах самофінансування, тим вищі темпи зростання його

ринкової вартості.

Істотно підвищити прибуток підприємства можна за допоC

могою спеціальних програм, використовуваних електронними

обчислювальними машинами. У сучасних версіях Excel, викоC

ристовуючи спосіб пошук рішення, можна вирішувати

складні завдання, що практично не піддаються рішенню вручC

ну. З його допомогою можна з максимальною вигодою

розмістити ресурси, а це значить, що зменшиться до мінімуму

собівартість і, отже, збільшиться прибуток. Магазини торгуC

ють, як правило, різноманітним асортиментом. Щоб макC

симізувати прибуток, можна продавати дорогі товари, але тоді

споживач може бути незадоволений, і магазин утратить значC

ну частку клієнтів. Програма дає можливість накласти обмеC

ження на кількість визначених товарів, сама знаходить оптиC

мальну кількість для кожного товару, сприяючи максимізації

прибутку. Зважуються і більш складні завдання по макC

симізації прибутку з використанням стимулювання покупців

призами, а також розроблення альтернативних рішень з макC

симізації доходів, мінімізації витрат і ризиків.

Відомо також, що один зі шляхів збільшення доходу

полягає в підвищенні якості товарів і обслуговуванні в магаC

зині. Само собою зрозуміло, що на продукцію високої якості

надходить менше скарг споживачів, менше заявок про безкошC

товне сервісне обслуговування і гарантійний ремонт. Цими

Ï×

100ÏÊ

êï



228

Економіка торгівлі з використанням інформаційних технологій

процесами також можна керувати за допомогою програм у

Excel. Єдине, що для цього буде потрібно, – це база даних. В

основі статистичного методу керування процесом контролю за

якістю є спостереження, на основі яких визначають, чи не вийC

шов процес за визначені рамки протягом певного періоду часу.

Метод грунтується на повторюваному процесі, а вибір частоти

спостереження залежить від того, наскільки точно Ви хочете

ним керувати. Чим більше спостережень, тим точніший реC

зультат, але й тим дорожчий сам процес спостереження.

• Якщо занадто велика кількість точок знаходиться вище

від ВКП, або нижче від НКП, процес вийшов з підконC

трольного стану (рис. 12).

• Якщо ряд точок має тенденцію підвищення до ВКП або

до зниження НКП, то варто вживати заходів до

стабілізації процесу.

Рис. 12. Діаграма контролю якості

S'діаграма відбиває стандартне відхилення, тобто міру

варіації окремих показників щодо середнього значення

Наведена інформація корисна тим, що показує не тільки

імовірність виходу процесу зCпід контролю, а й момент, коли

це почалося.

229

4. ÏÐÈÁÓÒÎÊ ² ÐÅÍÒÀÁÅËÜÍ²ÑÒÜ

-2654,80

7345,20

17345,20

27345,20

17.10.1994 21.10.1994 25.10.1994

S-ä³àãðàìà

ÑòÎòêë

ÂÊÏ

ÖË

ÍÊÏ

Ще важливіше для покупця проведення приймального

статистичного контролю. Нікому не хочеться купувати неC

якісні товари. При цьому варто враховувати, що основна мета

виробництва – одержання доходу. Для покриття витрат, понеC

сених для досягнення повної відсутності браку в зробленій

продукції, обов’язково доведеться підвищити ціни. Тому поC

купці і продавці великих партій вважають прийнятним допуC

щення визначеної частки браку в партії товару. Програма

Excel дає можливість за допомогою декількох функцій

відповісти на ці питання.

Рис. 13. Находження фактичного відсотка браку в партії

За допомогою кривої (рис. 13) можна визначити

імовірність того, яка партія товару може бути прийнята покупC

цем (вертикальна вісь) при різних відсотках браку (горизонC

тальна вісь). При цьому чим менший показник фактичного

браку, тим більша імовірність того, що партія буде прийнята

покупцем. Вид кривої якості продукції визначається такими

параметрами.

230

Економіка торгівлі з використанням інформаційних технологій

ÏÐß=00,1;

Фактичний відсоток браку в партії

Ймовірність

правильного рішення