Яковлєв Ю.П. Економіка торгівлі з використанням інформаційних технологій

Подождите немного. Документ загружается.

стичності. Виходячи з комбінації 5 і 2000, знайдемо, що

відсоткове зменшення ціни становитеме 20%, а відсоткове

збільшення кількості проданої продукції – 100%, тоді одержиC

мо коефіцієнт еластичності рівний 5. При 4 і 4000 знайдемо,

що процентне збільшення ціни становитиме 25%, а відсоткове

зменшення запитуваної продукції – 50%, і коефіцієнт еластичC

ності буде дорівнювати 2. Попит еластичний в обох випадках,

але істотно відрізняється еластичність. Для подолання цього

утруднення економісти умовилися про компроміс – викорисC

товують як вихідну базу середні величини аналізованих рівнів

ціни і кількості запитуваної продукції. У нашому випадку з

ціновим інтервалом 5 і 4 базовими є ціна, рівна 4,5, а кількість

продукції – 3000. Тоді відсоткова зміна ціни становитиме 22%,

а відсоткова зміна кількості – близько 67%.

131

2. ÂÀËÎÂ² ÄÎÕÎÄÈ

Ê³ëüê³ñòü

çàïèòóâàíî

¿ ïðîäóêö³¿

Ö³íà çà

îäèíèöþ

Çàãàëüíè

é âèòîðã

Îö³íêà çà

ïîêàçíèêîì

çàãàëüíîãî

âèòîðãó

Êîåô³ö³ºíò

åëàñòè÷íîñò³ Å

2000

10000

Åëàñòè÷í³ñòü

2000/6000/2:1/9/2=

=3,00

4000

16000

Åëàñòè÷í³ñòü

3000/11000/2:1/7/2=

=1,91

7000

21000

Åëàñòè÷í³ñòü

4000/18000/2:1/5/2=

=1,11

11000

22000

Íååëàñòè÷í³ñòü

5000/27000/2:1/3/2=

=0,56

16000

Таблиця 6

Визначення цінової еластичності попиту за допомогою

показника загального виторгу і коефіцієнта еластичності

Перетворюючи формулу еластичності, можемо одержати:

Такий підрахунок називається формулою центральної

крапки. Коефіцієнт, рівний 3, означає, що збільшення (зменC

шення) ціни на 1% призведе до зменшення (збільшення)

кількості продукції, на яку є попит, на 3%.

Найпростішим способом перевірити, чи є попит еластичC

ним, – це визначити, що відбувається з загальним виторгом

або грошовими надходженнями, сукупними витратами з поC

гляду споживачів у випадку зміни ціни продукції.

Еластичний попит. Якщо попит еластичний, зменшення

ціни спричинить збільшення загального виторгу, тому що

навіть при меншій ціні продукції, що сплачується за одиницю,

приріст продажу виявляється більш ніж достатнім для комC

пенсації втрат від зниження ціни.

Ця ситуація показана стосовно кривої попиту для цінового

інтервалу від 5 до 4 одиниць (рис. 5). Загальний виторг

дорівнює ціні, помноженій на кількість продукції. Тому площа

прямокутника OP

показує величину загального виторгу

(10 000 одиниць), якщо ціна відповідає P

(5 одиниць), а

кількість запитуваної продукції відповідає Q

(2000). Якщо ціна

знижується до P

(4 одиниці), спричинюючи збільшення

кількості запитуваної продукції до Q

(4000), то загальний виC

торг стає рівний площі прямокутника OP

(16 000), що

більше OP

. Це перевищення пояснюється тим, що втрата

продажу, спричинена зниженням ціни одиниці продукції, виявC

ляється меншою приросту виторгу, отриманого завдяки розшиC

ренню продажу, тобто чисте зростання становитиме 6000 одиC

ниць. Ці міркування правомірні і в зворотному випадку: якщо

попит еластичний, то збільшення ціни призведе до зменшення

загального виторгу, тому що приріст загального виторгу,

зумовлений підвищенням ціни одиниці продукції, менш, ніж

втрата виторгу, пов’язана з рівнобіжним скороченням продаж.

.00,3

2/9

2/6000

2000

2/...

...

2/...

...

ö³íñóìà

ö³íèçì³íà

ê³ëüêîñò³ñóìà

ê³ëüêîñò³çì³íà

132

Економіка торгівлі з використанням інформаційних технологій

Рис. 5. Цінова еластичність попиту

Висновок: якщо попит еластичний, то зміна ціни приводить

до зміни загального виторгу в протилежному напрямі.

Нееластичний попит. Якщо попит нееластичний, то зменC

шення ціни призведе до зменшення загального виторгу. НевеC

лике розширення продажу, що відбудеться в цьому випадку, виC

явиться недостатнім для компенсації зниження виторгу, одерC

жаного з одиниці продукції, тому, в кінцевому рахунку, загальC

ний виторг зменшиться. Така ситуація має місце в ціновому

інтервалі від 2 до 1 одиниці нашої кривої попиту. Спочатку заC

гальний виторг представлений площею фігури OP

(22 000)

при ціні P

(2 одиниці) і кількості запитуваної продукції Q

(11000). Знизивши рівень ціни до P

(1 одиниця), ми збільшимо

кількість запитуваної продукції до Q

(16 000), що менше попеC

редньої площі. Падіння на 1 одиницю дорівнює 11 000 одиниць

продукції, а зростання обсягу продажу становитиме 6000 одиC

ниць, як і в попередньому випадку. Наші міркування мають і

зворотний характер: якщо попит нееластичний, зростання ціни

приведе до збільшення загального виторгу.

133

2. ÂÀËÎÂ² ÄÎÕÎÄÈ

Висновок: якщо попит нееластичний, то зміна ціни

спричинює зміну загального виторгу в тому напрямі.

У разі одиничної еластичності збільшення або зменшення

ціни залишить загальний виторг не вплине.

До факторів цінової еластичності попиту можна віднести:

1. Можливість заміни. Чим більше гарних замінників даC

ного продукту пропонується споживачеві, тим еластичніший

буває попит на нього. Якщо один з конкуруючих продавців

пшениці або кукурудзи підвищить ціну, покупці переорієнтуC

ються на легкодоступні й ідеальні замінники.

2. Частку в доході споживача. Чим більше місце продукт

займає в бюджеті споживача, за інших рівних умов, тим вища

еластичність попиту на нього. Десять відсотків зростання цін

на олівці й жувальну гумку ставитимуть усього кілька

копійок, і це спричиняє мінімальну реакцію запитуваної проC

дукції. Десять відсотків зростання цін на продукти харчуванC

ня, на які наше населення витрачає великий відсоток своїх доC

ходів, призведе, можливо, до зменшення кількості продукції,

що купується.

3. Предмети розкоші і предмети необхідності. Попит на

предмети необхідності нееластичний. Попит на предмети розC

коші еластичний. Хліб і електроенергія визнані суспільством

як предмети необхідності. Підвищення цін не спричинить

істотного скорочення споживання хліба або електроенергії

для освітлення. З іншого боку, коньяк і смарагди є предметаC

ми розкоші. Якщо ціни піднімуться, їх можна буде не купуваC

ти (табл. 7).

4. Фактор часу. Попит на продукт тим еластичніший, чим

довший період часу для ухвалення рішення. Одна з причин

цього правила полягає в тому, що багато споживачів – це люди

звички. Якщо ціна на продукт зростає, нам потрібен час, щоб

знайти і випробувати інші продукти, поки ми не переконаємоC

ся в їхній прийнятності. Якщо ціна яловичини підвищиться на

10%, споживачі (можливо, не відразу), зменшать свої покупки.

134

Економіка торгівлі з використанням інформаційних технологій

Але через якийсь час вони можуть перенести свої симпатії

на птицю або рибу. Інше пояснення цього правила пов’язано з

довговічністю продукту. Дослідження показують, що “коротC

костроковий” попит на бензин менш еластичний (0,2), ніж

“довгостроковий” (0,7). Це тому, що в довгостроковому плані

автомобілі зношуються, витрати бензину на них великі і через

подорожчання бензину їх замінюють меншими за розміром,

більш економічними машинами.

Концепція еластичності має величезне практичне значенC

ня. Дослідження показують, що попит на велику частину

сільськогосподарської продукції вкрай нееластичний, порядку

0,2 чи 0,25. При великому врожаї завдяки гарним погодним

умовам або зростанню ефективності виробництва одночасно

знижуються як ціни на сільськогосподарську продукцію, так і

сумарні доходи фермерів, що й відбулося, наприклад, у 2002 р.

135

2. ÂÀËÎÂ² ÄÎÕÎÄÈ

Âåëè÷èíà

êîåô³ö³ºíòà

åëàñòè÷íîñò³

Òåðì³íîëîã³ÿ

Ïîÿñíåííÿ

òåðì³í³â

Âïëèâ ö³íè íà

çàãàëüíèé âèòîðã:

çá³ëüøåííÿ ö³íè,

çìåíøåííÿ ö³íè

Á³ëüøå îäèíèö³

>1)

Åëàñòè÷íèé

ïîïèò

Â³äñîòêîâà

ê³ëüê³ñòü çàïè-

òóâàíî¿ ïðîäóêö³¿

ïåðåâèùóº â³äñîò-

êîâó çì³íó ö³íè

Çàãàëüíèé

Çàãàëüíèé âèòîðã

ïàäàº

çðîñòàº

Äîð³âíþº

îäèíèö³ (E

=1)

Îäèíè÷íà

åëàñòè÷í³ñòü

ïîïèòó

Â³äñîòêîâà çì³íà

ê³ëüêîñò³ çàïè-

òóâàíî¿ ïðîäóêö³¿

äîð³âíþº â³äñîò-

êîâ³é çì³í³ ö³íè

Çàãàëüíà

Çàãàëüíèé

Âèòîðã

Íåçì³ííà

Ìåíøå îäèíèö³

<1)

Íååëàñòè÷íèé

ïîïèò

Â³äñîòêîâà çì³íà

ê³ëüêîñò³ çàïè-

òóâàíî¿ ïðîäóêö³¿,

àáî â³äñîòêîâà

çì³íà ö³íè

Çàãàëüíà

Çàãàëüíèé

âèòîðã

çðîñòàº,

ïàäàº

Таблиця 7

Характеристики цінової еластичності попиту

в Україні. Для фермерів як соціальної групи нееластичний поC

пит на їхню продукцію означає, що збір дуже гарного врожаю

може бути небажаним. Для політиків це означає, що підвиC

щення прибутковості фермерів залежить від обмеження виC

робництва у фермерів. Велике значення має еластичність і в

акцизних зборах. Підвищення податку на продукт, попит на

який еластичний, спричинить скорочення доходу від оподатC

ковування. Це змушує законодавців, що встановлюють акC

цизні податки, мати продукти, попит на які нееластичний, наC

приклад, алкогольні напої, тютюнові вироби.

Таким чином, еластичність попиту життєво важлива для

бізнесменів, фермерів, найманих робітників, а також розробC

лювачів державної економічної політики.

2.3. Ñòðóêòóðà é ö³ë³ ñèñòåìè áþäæåò³â

òîðãîâåëüíîãî ï³äïðèºìñòâà

Складання бюджетів має на меті такі цілі:

• розроблення концепції ведення бізнесу:

• планування фінансовоCгосподарської діяльності

підприємства на певний період;

• оптимізація витрат і прибутку підприємства;

• координація – узгодження діяльності різних

підрозділів підприємства;

• комунікація – доведення планів до відома керівників

різних рівнів;

• мотивація керівників на місцях на досягнення мети орC

ганізації;

• контроль і оцінювання ефективності роботи керівників

на місцях шляхом порівняння фактичних витрат з норC

мативом;

• виявлення потреб у грошових ресурсах та оптимізація

фінансових потоків.

136

Економіка торгівлі з використанням інформаційних технологій

Зазвичай бюджет складають на рік (табл.8), квартал,

місяць. На багатьох підприємствах складають “ковзні” бюджеC

ти, тобто бюджет, складений на досить тривалий період (рік),

коригується в процесі виконання. Попередній квартальний бюC

джет, подібно до плану фінансової діяльності, ґрунтується на

припущенні про те, що основним фактором, який впливає на

витрати й доходи підприємства, є обсяг реалізації. Обсяг реC

алізації за кварталами ніколи не буває однаковим. Вважаємо,

що бюджет може бути складений у такий спосіб: перший кварC

тал – 20%, другий – 40%, третій – 25%, четвертий – 15%. Дуже

зручно це виконати в Excel так. Уводимо наступні дані:

в осередок С3: = 0,2*В3; в осередок D3: = 0,4*B3; в осереC

док Е3: = 0,25*В3; в осередок F3: = 0,15*В3

Ці формули розподіляють загальну суму доходу з реC

алізації за кварталами з урахуванням відсоткових показників

137

2. ÂÀËÎÂ² ÄÎÕÎÄÈ

Таблиця 8

Річний бюджет

по кожному кварталу за попередні роки. Так можна складати

бюджети, наприклад, у грудні на 12 місяців (з січня по груC

день), у січні – на наступні місяці (з лютого поточного року по

лютий наступного) і т.д. Це дає змогу точніше враховувати

зміну умов, у яких працює підприємство.

Закупівлі матеріалів протягом кожного кварталу являють

собою функцію загальної суми планових закупівель на рік й

обсягу неттоCпродаж по кварталах. Формула в осередку С6

(закупівлі матеріалів у першому кварталі) така:

= $В6*С$3/$В$3.

Ця формула показує обсяг прогнозованих закупівель маC

теріалів на рік (осередок В6), розподілений пропорційно щокC

вартальному відсотковому показнику неттоCпродажів (осереC

док С3) в обсязі річних неттоCпродаж (осередок В3). ВикориC

стовуючи у формулі змішані посилання, копіювання й вставку

з осередку С6 в осередки D6:F6, можна перетворити

відповідним чином посилання на квартальні неттоCпродажі

осередку С3 до осередків D3:F3.

Товари, готові до продаж, – це товарноCматеріальні запаси

на початок кварталу плюс закупівлі, здійснені протягом даноC

го кварталу.

Прогнозовані товарноCматеріальні запаси на кінець кварC

талу ґрунтуються на сумі матеріалів, готових до продаж, за виC

нятком суми виторгу. Виторг також є функцією неттоCпродаж.

Наприклад, формула для визначення кількості товарів, готоC

вих до продаж, подана в осередку С9, має вигляд:

= $В9*3$3/$В$3.

Потім планується обсяг товарноCматеріальних запасів на

кінець кварталу, що обчислюється за формулою

= С7–С9

Сума валового прибутку розраховується шляхом вирахуванC

ня суми виторгу із суми неттоCпродаж. Наприклад, запланований

валовий прибуток у першому кварталі одержуємо за формулою:

= С3–С9.

138

Економіка торгівлі з використанням інформаційних технологій

Щоквартальні витрати попередньо оцінюються шляхом

розподілу річних витрат пропорційно відсотковим показниC

кам поквартальних неттоCпродаж від загальної суми неттоC

продаж, попередньо розрахованих за формулою:

= $В12*С$3/$В$3.

Таким чином, поквартальний операційний бюджет на

2005 р. одержуємо в агрегованому і зручному для користуванC

ня вигляді.

Існують такі важливі етапи розроблення бюджетів торгоC

вельного підприємства:

• повідомлення основних напрямів розвитку підприємства

особам, відповідальним за розроблення бюджетів (крім

планового відділу, у розробленні бюджетів повинні брати

участь керівники відповідних підрозділів, а також інші

економічні служби підприємства);

• розроблення першого варіанта бюджетів;

• координація й аналіз першого варіанта бюджетів, внеC

сення корективів;

• затвердження бюджетів керівництвом підприємства;

• наступний аналіз і коригування бюджетів відповідно до

зміни умов.

Бюджети в широкому змісті поділяються на два основні

види: поточні (операційні) бюджети, що відбивають поточну

(виробничу) діяльність підприємства, і фінансовий план, що

являє собою прогноз фінансової звітності.

Поточний (операційний) бюджет містить у собі:

• бюджет реалізації;

• бюджет перехідних запасів (табл. 9);

• бюджет потреб у матеріалах (табл. 10);

• бюджет прямих витрат на оплату праці;

• бюджет загальних виробничих витрат;

• бюджет комерційних витрат;

• бюджет загальногосподарських витрат;

• бюджет прибутків і збитків.

139

2. ÂÀËÎÂ² ÄÎÕÎÄÈ

Фінансовий план передбачає:

• план грошових потоків;

• прогнозний баланс;

• план капіталовкладень.

2.3.1. Äåÿê³ âèäè áþäæåò³â

Для деталізації процесу складання бюджету

передбачається безліч окремих бюджетів:

• бюджет реалізації продукції;

• бюджет перехідних запасів;

• бюджет потреб у матеріалах;

• бюджет прямих витрат на оплату праці;

• бюджет загальних виробничих витрат;

• бюджет комерційних витрат;

• бюджет загальногосподарських витрат;

• бюджет прибутків і збитків;

• бюджет капіталовкладень;

• план грошових потоків;

• прогнозний баланс.

Бюджет реалізації продукції

Для прикладу розглянемо кілька характерних бюджетів.

У бюджеті реалізації продукції вказується прогноз збуту за виC

дами продукції в натуральному й вартісному вираженні. Цей

бюджет являє собою прогноз майбутніх доходів й є основою

для всіх інших бюджетів: у залишковому підсумку витрати заC

лежать від обсягу випуску, а обсяг випуску встановлюється на

підставі обсягу реалізації.

Прогноз кількості реалізованої продукції різного виду, а

також цін на неї розробляється у відділі маркетингу

підприємства. Обсяг реалізації залежить від попиту на проC

дукцію і від потужності підприємства. Оскільки прогноз реC

алізації завжди містить у собі деякий елемент невизначеності,

140

Економіка торгівлі з використанням інформаційних технологій