Старостіна А.О. (ред.) Промисловий маркетинг. Теорія та господарські ситуації

Подождите немного. Документ загружается.

Додатки

21.

Виробництво машин для видобування вугілля з «тонких» шарів (завод

їм.

Малишева, м. Харків).

22. Розвиток виробництва машин для видобування нафти (завод ім. Мали-

шева, м. Харків).

23. Виробництво мідних та

емаль-дротів

для використання в електро-

технічній та

двигунобудівній

промисловості (Київський кабельний

завод).

24. Виробництво літака

ТУ—134

(АНТК ім. Антонова, м. Київ, Київський

державний авіаційний завод).

25. Виробництво вітроагрегатів (завод ХЕМЗ, інститут

«Укрдіпропроект»,

м. Харків).

26.

Створення виробів для автомобільної промисловості (ВО

«Хартрон»,

м. Харків).

27. Організація виробництва інтегральних рульових механізмів для

великовантажних автомобілів та автобусів (Первомайський машино-

будівний завод).

28. Виробництво сучасної вагової техніки (AT «Кіровоградський завод

дозуючих

автоматів»).

435

Промисловий маркетинг

Додаток 7

МІЖНАРОДНІ ПРАВИЛА ПО ТЛУМАЧЕННЮ ТЕРМІНІВ

«ШКОТЕРМС»

(редакція 1990

р.

)

EXW Франко-завод (місце

зазначене)

«Франко-завод» означає, що зобов'язання продавця щодо поставки

вважається виконаним після того, як він надав покупцеві товар на

своєму підприємстві (тобто на заводі, фабриці, складі і т. д.). Зокрема,

продавець не відповідає за вантаження товарів та надані покупцем

транспортні засоби або за очистку товарів від мита на експорт (якщо не

домовлено про інше). Покупець несе всі витрати і ризики у зв'язку

з перевезенням товарів з підприємств продавця до місця призначення.

Таким чином, це правило передбачає мінімальні зобов'язання для

продавця. Його не слід використовувати, якщо покупець не може прямо

або посередньо виконати експортні формальності. За таких обставин слід

використовувати термін РСА.

FCA Франко-перевізник (місце зазначене)

«Франко-перевізник» означає, що

зобов'язання

продавця щодо

поставки вважається виконаним після передачі товару, очищеного від

мита на експорт, під відповідальність перевізника, названого покупцем,

у погодженому місці або пункті. Якщо покупець не вказав точного

пункту, то продавець може вибрати у межах домовленого місця або

зони пункт, де перевізник візьме товар під свою відповідальність. Якщо

згідно з торговим звичаєм потрібна допомога продавця щодо укладення

договору з перевізником (наприклад, у випадку використання залізнич-

ного або повітряного транспорту), то продавець може діяти на ризик

і рахунок покупця.

Цю умову можна використовувати для будь-якого виду транспорту,

в тому числі й комбінованого.

Під перевізником розуміють будь-яку особу, яка за договором

перевезення зобов'язується виконати або забезпечити виконання

перевезення залізницею чи автомобільним шляхом, морем, повітрям,

внутрішніми (судноплавними) шляхами, або сполучаючи ці способи.

Якщо покупець дає вказівку продавцеві поставити вантаж якійсь особі,

наприклад, експедиційному агентству, яке не є перевізником, то прода-

вець вважається таким, що виконав своє зобов'язання по поставці товару

з моменту, коли він опиниться на зберіганні в цієї особи.

«Місце навантаження

(розвантаження)»

означає залізничну станцію,

товарну станцію, контейнерний термінал або двір, багатоцільовий вантаж-

ний термінал або будь-який інший приймальний пункт.

Повністю надруковано у газеті «Урядовий кур'єр» на виконання Указу Президента України

«Про застосування Міжнародних правил інтерпретації комерційних

термінів»

від 4 жовтня

1994 року (567/94).

436

Додатки

«Контейнер»

включає в себе будь-яке устаткування, використовуване

для об'єднання вантажу, наприклад, усі типи контейнерів й (або) баржі,

незалежно від того, прийняті вони МОС (Міжнародною організацією по

стандартизації) чи ні, трейлери, кузови, устаткування типу «ро-ро»,

рефрижератори,

і ця умова стосується усіх видів транспорту.

FAS Франко вздовж борту судна (порт доставки зазначений)

«Франко вздовж борту судна» означає, що продавець вважається

виконуючим свої обов'язки по поставці, коли товар розміщено вздовж борту

судна на набережній або на ліхтерах в указаному порту поставки. З цього

моменту всі витрати і ризики загибелі або пошкодження товару має

нести покупець.

Термін FAS вимагає, щоб покупець очистив товар від мита для його

експорту. Цю умову не слід використовувати в тому разі, якщо покупець не

може прямо чи посередньо виконати експортні формальності.

Умови можна використовувати лише для морського або річкового

транспорту.

FOB Франко-борт (порт відвантаження зазначений)

«Франко-борт» означає, що зобов'язання щодо поставки вважається

виконаним після того, як товар передано через поручні судна в погодже-

ному порту відвантаження. Це означає, що покупець повинен нести всі

витрати і ризики загибелі або пошкодження товару від цього моменту.

Умова FOB вимагає, щоб продавець здійснив очистку товару від мита

на експорт.

Цю умову можна використовувати тільки для морського і внутрішнього

водного транспорту. В тих випадках, коли борт судна не служить

практичній меті, наприклад у випадку перевезення типу «ро-ро» або

в контейнерах, прийнятнішим є термін FCA.

CFR Вартість і фрахт (порт призначення зазначений)

«Вартість і фрахт» означає, що продавець зобов'язаний сплатити

витрати і фрахт, необхідні для поставки товару в погоджений порт

призначення, однак ризик загибелі або пошкодження товару, а також

ризик будь-якого збільшення витрат, викликаних подіями, що відбулися

після поставки товару на борт судна, переходить з продавця на покупця

в момент переходу товару через поручні судна в порту відвантаження.

Термін CFR вимагає, щоб продавець здійснив очистку товару від мита

на експорт.

Цю вимогу можна використовувати лише для морського й внутрішнього

водного транспорту. В тих випадках, коли борт судна не служить

практичній меті, наприклад, у випадку перевезення типу «ро-ро» або в

контейнерах, прийнятнішим є термін СРТ.

437

Промисловий маркетинг

CIF Вартість, страхування і фрахт

(...порт

призначення зазначений)

«Вартість, страхування і фрахт» означає, що продавець має такі ж

зобов'язання, як у випадку CFP, але з тим додатком, що він повинен

забезпечити морське страхування для усунення ризиків загибелі або

пошкодження товару при перевезенні. Продавець укладає договір стра-

хування і сплачує страховий внесок.

Покупець повинен мати на увазі, що відповідно з умовою

GIF

продавець

повинен лише одержати страховку на мінімальне покриття.

Умова

GIF

вимагає, щоб продавець здійснив очистку товару від мита

на експорт.

Умови можна використовувати тільки для морського і внутрішнього

водного транспорту. В тих випадках, коли борт судна не служить

практичній меті (наприклад, при перевезенні суднами типу

«ро-ро»

або

в контейнерах), більш прийнятним є термін

СІР.

СРТ Перевезення оплачене до

(...місце

призначення зазначене)

«Перевезення оплачене до...» означає, що продавець оплачує фрахт за

перевезення товару до погодженого місця призначення.

Ризик загибелі або пошкодження товару, а також будь-які додаткові

витрати, викликані подіями, що відбулися після поставки товару

перевізнику, переходить від продавця до покупця після поставки товару

на зберігання перевізнику.

«Перевізник»

означає будь-яку особу, яка згідно з договором перевезен-

ня бере на себе

зобов'язання

виконати або забезпечити виконання пере-

везення залізницею або автомобільним шляхом, морем, повітрям,

внутрішнім водним шляхом або сполучаючи ці види перевезення. Якщо

для перевезення до погодженого місця призначення використовуються

наступні перевізники, то ризики переходять при поставці товару до

першого перевізника. Умова СРТ вимагає, щоб продавець здійснив очистку

товару від мита на експорт.

Цю умову можна використовувати для будь-якого виду перевезення,

включаючи складне транспортування.

СІР Перевезення і страхування оплачені до

(...місце

призначення

зазначене)

«Перевезення і страхування оплачені

до...»

означає, що продавець має

ті ж зобов'язання, як у випадку умови СРТ, але додатково він повинен

забезпечити страхування вантажу для усунення ризиків покупця в зв'язку

із загибеллю або пошкодженням товару при перевезенні. Продавець

укладає договір страхування і сплачує страховий внесок. Покупець

повинен мати на увазі, що у відповідності з умовою СІР продавець повинен

отримати страховку тільки на мінімальне покриття. Термін СІР вимагає,

щоб продавець здійснив очистку товарів від мита на експорт. Цей термін

можна використовувати для будь-якого виду перевезення, включаючи

перевезення різними видами транспорту.

438

Додатки

DAF Поставка до кордону

(...місце

зазначене)

«Поставка до кордону» означає, що обов'язки продавця вважаються

виконаними у момент прибуття товару, очищеного від мита на експорт,

у зазначений пункт і місце на кордоні, однак до вступу на «митний

кордон» країни, зазначеної в договорі. Термін «кордон» можна використо-

вувати для будь-якого кордону, включаючи країни експорту. Тому надзви-

чайно важливо, щоб розглядуваний кордон був точно визначений шляхом

зазначення в терміні пункту і місця. Ці умови призначені для застосування

головним чином при перевезенні товару залізницею або автомобільним

транспортом, але вони можуть застосовуватися незалежно від способу

перевезення.

DES Доставлено франко-строп судно

(...порт

призначення зазначений)

«Франко-строп

судно»

означає, що зобов'язання продавця по поставці

вважається виконаним після того, як товар наданий покупцю на борт судна

не очищеним від мита на імпорт у погодженому порту призначення.

Продавець має нести всі витрати і ризики, пов'язані з доставкою товару

в погоджений порт призначення.

Цей термін можна використовувати тільки для морського або внутріш-

нього водного транспорту.

DEQ Доставлено

франко-набережна

(мито сплачене) (порт призначення

зазначений)

«Доставлено франко-набережна (мито

сплачене)»

означає, що зобов'я-

зання продавця по поставці вважається виконаним після того, як він надав

товар у розпорядження покупця на набережній (товарній пристані)

у погодженому порту призначення й очищеним від мита на імпорт.

Продавець повинен нести всі ризики і витрати, включаючи мита, податки

та інші збори по доставці туди товару.

Цю умову не слід використовувати в тому випадку, якщо продавець

не може прямо або посередньо одержати імпортну ліцензію.

Якщо сторони бажають, щоб покупець очистив товар від мита на

імпорт і сплатив мито, то замість слів «мито сплачене» слід використо-

вувати слова «мито не

сплачене».

Якщо сторони бажають вилучити із зобов'язань продавця деякі

з витрат, сплачуваних при ввозі товару (наприклад, податок на додану

вартість (AT), то це повинно бути роз'яснено шляхом додавання слів:

«доставлено франко-набережна AT не сплачений, порт призначення

зазначений)».

Цей термін можна використовувати тільки для морського або внутріш-

нього водного транспорту.

DDU Доставлено, мито не сплачене

(...місце

призначення зазначене)

«Доставлено, мито не сплачене» означає, що зобов'язання продавця

по поставці вважаються виконаними після того, як він надав товар у роз-

7-78

439

Промисловий маркетинг

порядження

покупця в погодженому місці країни імпорту. Продавець

повинен нести витрати і ризики, пов'язані з поставкою туди товару (за

винятком мита, податків та інших офіційних зборів, виплачуваних при

ввозі), а також видатки і ризики по виконанню митних формальностей.

Покупець повинен оплатити будь-які додаткові витрати і нести будь-які

ризики, викликані його нездатністю вчасно очистити товар від мита на

імпорт.

Якщо сторони бажають, щоб продавець виконав митні формальності

й поніс викликані цим витрати і ризики, то це повинно бути роз'яснено

шляхом додавання слів.

Якщо сторони бажають включити в зобов'язання продавця деякі

витрати, виплачувані при ввозі товару (наприклад, податок на додану

вартість (AT), то це слід роз'яснити шляхом додавання слів «доставлено,

мито не сплачене; AT оплачений

(...зазначене

місце

призначення)».

Цю умову можна використовувати незалежно від виду транспорту.

DDP Доставлено, мито сплачене

(...місце

призначення зазначене)

«Доставлено, мито сплачене» означає, що зобов'язання продавця по

поставці вважаються виконаними після того, як він надав товар у погод-

женому місці країни імпорту.

Продавець зобов'язаний нести ризики і витрати, включаючи мита,

податки та інші

збори,

по поставці в це місце товару, очищеного від мита

на імпорт. У той час як умова EXW означає мінімальні

зобов'язання

продавця, умова DDP означає максимальні зобов'язання.

Умову не слід використовувати, якщо продавець не може прямо чи

посередньо одержати імпортну ліцензію.

Якщо сторони бажають, щоб покупець здійснив очистку товару від мита

на імпорт і сплатив мито, то слід використовувати термін II.

Якщо сторони бажають виключити із зобов'язань продавця деякі

витрати, сплачувані при ввозі товару (наприклад, податок на додану

вартість (AT), то це повинно бути роз'яснено шляхом додавання слів:

«доставлено, мито сплачене, ЗАТ не сплачений

(...зазначене

місце

призначення)».

Умову можна використовувати незалежно від типу транспорту.

440

Додатки

Додаток 8

ЗАКОН УКРАЇНИ «ПРО РЕКЛАМУ»

від 3 липня 1996 року №

270/96—ВР

(«Голос України» від 25.07.96 р.)

Вводиться в дію Постановою ВР №

271/96—ВР

від

3.07.96р.

з дня його опублікування,

крім пункту 2 статті

21,

який вводиться в дію після прийняття відповідного рішення

Верховної Ради України.

Цей Закон визначає основні засади рекламної діяльності в Україні, регулює

правові відносини, що виникають у процесі створення, розповсюдження, одержання

реклами.

РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення термінів

У цьому Законі

наведені-

нижче терміни вживаються в такому значенні:

реклама — спеціальна інформація про осіб чи продукцію, яка розповсюджується

в будь-якій формі і в будь-який спосіб з метою прямого або опосередкованого

одержання прибутку;

особа — будь-яка фізична чи юридична особа;

продукція — товари, роботи, послуги, цінні папери;

рекламодавець — особа, яка є замовником реклами для її виробництва та/або

розповсюдження;

виробник реклами — особа, яка повністю або частково здійснює виробництво

реклами;

розповсюджувач реклами — особа, яка здійснює розповсюдження реклами

будь-якими рекламними засобами;

споживач реклами — будь-яка особа або група осіб, на яких спрямована

реклама;

рекламні засоби — засоби, що використовуються для доведення реклами до

її споживача у будь-якій формі та у будь-який спосіб;

спонсор — особа, яка матеріально підтримує будь-яку діяльність без одержання

від неї прибутку з метою популяризації винятково свого імені (назви), торгової

марки.

Стаття 2. Сфера застосування Закону

Цей Закон регулює правовідносини в сфері реклами, призначеної для

розповсюдження та споживання на території України.

2. Дія цього Закону не поширюється на правовідносини, пов'язані з інфор-

мацією, яка відбиває соціальні події, інтереси політичних партій, релігійних і

гро-

мадських організацій та/або призначена для їх підтримки.

Стаття 3. Законодавство про рекламу

Законодавство України про рекламу складається з цього Закону та інших

нормативних актів, які регулюють відносини в сфері реклами.

2. Якщо міжнародним договором України, укладення якого відбулося у формі

закону, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України

про рекламу, застосовуються правила міжнародного договору.

15»

441

Промисловий маркетинг

Стаття 4. Реклама як предмет авторського права

Використання реклами, яка повністю або частково є предметом авторського

права та суміжних прав, здійснюється відповідно до вимог законодавства України.

Стаття 5. Реклама імені (назви) та торгової марки спонсорів

1. У створенні теле-,

радіопередач,

підготовці матеріалів для інших засобів

масової інформації, організації театрально-концертних, спортивних та інших

заходів можуть брати участь спонсори. У таких матеріалах та під час проведення

таких заходів не

дозволяється

робити посилання рекламного характеру щодо

властивостей продукції спонсорів.

2. Не можуть виступати спонсорами ті особи, що виробляють чи розповсюд-

жують продукцію, виробництво або розповсюдження якої заборонені на території

України.

Стаття 6. Мова реклами

Мова реклами визначається законами України «Про мови в

Україні»,

«Про

інформацію»,

«Про друковані засоби масової інформації (пресу) в

Україні»,

«Про

телебачення і

радіомовлення»,

іншими законодавчими актами України в цій

сфері, міжнародними договорами та угодами.

Зареєстровані у встановленому порядку товарні знаки, логотипи можуть

наводитись мовою оригіналу.

РОЗДІЛ II. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО РЕКЛАМИ

Стаття 7. Принципи рекламної діяльності

Основними принципами рекламної діяльності є:

законність, точність, достовірність, використання державної та інших мов

відповідно до законодавства України, використання форм та засобів, які не

завдають споживачеві реклами моральної, фізичної або психічної шкоди.

Стаття 8. Загальні обмеження щодо реклами

1. В рекламі забороняється:

поширювати інформацію щодо продукції, виробництво або реалізацію якої

заборонено законодавством України;

• вміщувати твердження, які є дискримінаційними за ознаками походження,

соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, освіти,

мови, ставлення до релігії, роду та характеру занять, місця проживання, з інших

обставин або такі, що дискредитують продукцію інших осіб;

• подавати відомості або закликати до дій, які можуть спричинити порушення

законодавства, завдають чи можуть завдати шкоди здоров'ю або життю людей та

навколишньому природному середовищу, а також спонукають до нехтування

засобами безпеки;

• використовувати засоби і технології, які безпосередньо діють на підсвідомість

споживача;

• наводити твердження, що дискримінують осіб, які не користуються

продукцією, що рекламується;

• використовувати або імітувати зображення Державного герба, Державного

прапора та звучання Державного гімну України, зображення державних символів

442

Додатки

інших держав та міжнародних організацій, а також офіційні назви державних

органів України, крім випадків, передбачених законодавством;

• рекламувати продукцію, яка підлягає обов'язковій сертифікації або вироб-

ництво чи реалізація якої вимагає наявності спеціального дозволу (ліцензії), у разі

відсутності відповідного сертифіката, ліцензії;

• вміщувати зображення фізичної особи або використовувати її ім'я без згоди

останньої;

• імітувати (копіювати чи наслідувати) загальне вирішення, текст, зображення,

музичні чи звукові ефекти, що застосовуються в рекламі іншої продукції, якщо

інше не передбачено законодавством України про авторське право та суміжні права.

2. Рекламодавець зобов'язаний на вимогу виробника або розповсюджувача

реклами надати документальні підтвердження достовірності інформації, необхідної

для виробництва та розповсюдження реклами.

Стаття 9. Ідентифікація реклами

Реклама має бути чітко відокремлена від іншої інформації, незалежно від форм

чи засобів розповсюдження, таким чином, щоб її можна було ідентифікувати як

рекламу.

2. Реклама на телебаченні і радіо повинна бути чітко відокремлена від інших

програм на її початку і наприкінці за допомогою

аудіо-,

відео-,

комбінованих засобів

або коментарів ведучих.

3. Інформаційний, авторський чи редакційний матеріал, який цілеспрямовано

звертає увагу споживачів на конкретну марку (модель, артикул) продукції чи на

її виробника для формування інтересу і сприяння реалізації продукції, а також

містить вихідні дані (реквізити) особи, що виробляє або розповсюджує зазначену

продукцію, вважається рекламою і має бути вміщений під рубрикою «Реклама»

чи «На правах

реклами».

Стаття 10. Недобросовісна реклама

Недобросовісною рекламою вважається реклама, яка внаслідок неточності,

недостовірності, двозначності, перебільшення, умовчання, порушення вимог щодо

часу, місця і способу розповсюдження та інших вимог, передбачених законодавством

України, вводить або може ввести в оману споживачів реклами, завдати шкоди

особам та державі.

Недобросовісна реклама заборонена.

Прийоми та спеціальні ефекти, метою яких є привернути увагу або викликати

сміх чи інші позитивні емоції і які при цьому не створюють неправильного

розуміння споживачем таких прийомів, не вважаються недобросовісною рекламою.

2. Рішення щодо визнання реклами недобросовісною приймають державні

органи, до компетенції яких входять такі повноваження.

Стаття

11.

Соціальна рекламна інформація

Соціальна рекламна інформація — це інформація державних органів з питань

здорового способу життя, охорони здоров'я, охорони природи, збереження

енергоресурсів, профілактики правопорушень, соціального захисту та безпеки

населення, яка не має комерційного характеру. В такій рекламі не повинні

згадуватись конкретна продукція та її виробники.

2. Особи, які здійснюють на безоплатній основі діяльність щодо виробництва

і розповсюдження соціальної рекламної інформації, передачі свого майна, в тому

443

Промисловий маркетинг

числі

коштів,

іншим особам для виробництва і розповсюдження соціальної

рекламної інформації, користуються пільгами, передбаченими законодавством щодо

благодійної діяльності.

3. Розповсюджувачі реклами, діяльність яких повністю або частково

фінансується за рахунок державного бюджету, повинні розміщувати соціальну

рекламну інформацію державних органів безкоштовно в обсязі не менше 5 відсотків

ефірного часу (друкованої площі), відведеного для реклами.

Стаття 12. Реклама на телебаченні і радіо

Час мовлення, відведений на рекламу, не може перевищувати

відсотків

на кожну годину мовлення для

телерадіоорганізацій

будь-якої форми власності.

Ця вимога не

поширюється

на спеціалізовані рекламні канали мовлення.

2. Забороняється переривати з метою розміщення реклами трансляції сесій

Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, офіційних

державних заходів і церемоній, виступів Президента України, Голови Верховної

Ради України, Прем'єр-міністра України, Голови Конституційного Суду України,

народних депутатів України, членів Уряду України.

Трансляції концертно-видовищних і спортивних програм тривалістю більше

45 хвилин можуть бути перервані для реклами лише один раз за повний 45-хви-

линний проміжок часу. Не можуть перериватись також кіно- та телефільми.

Реклама може бути розміщена перед їх початком або після їх закінчення.

Телепередачі тривалістю більше 10 хвилин не можуть суміщатися з рекламною

інформацією без погодження з власником авторського права.

Забороняється реклама у передачах, розрахованих на дитячу (до 14 років)

аудиторію.

3. Ведучі, диктори та інші учасники телерадіопередачі за межами часу,

відведеного для реклами, не мають права спеціально демонструвати товари чи

продукцію або характеризувати їх споживчі якості як прямо, так і опосередковано

(за допомогою одягу, зовнішнього оформлення, зображення тощо).

Телерадіопрацівникам забороняється займатися рекламою під виглядом

інформації: вказувати реквізити виробника продукції чи послуг, адресу, контактний

телефон, рахунок, комерційні ознаки товару чи послуг.

4. Граничні розміри розцінок за рекламу, що розповсюджується загальнонаціо-

нальними та суспільними каналами мовлення, встановлюються відповідно до

законодавства України.

5. Реклама продукту телерадіокомпаній як така, що задовольняє потреби

громадян, є відкритою інформацією.

Стаття 13. Реклама у друкованих засобах масової інформації

Обсяг реклами, її тематика в друкованих засобах масової інформації

визначаються ними самостійно. Друковані засоби, що розповсюджуються за

передплатою, зобов'язані в умовах передплати зазначити кількість реклами в за-

гальному обсязі видання.

Стаття 14. Реклама з використанням телефонного та документального електро-

зв'язку

Забороняється використання безплатних номерів телефонів міліції, швидкої

медичної допомоги, пожежної охорони та інших аналогічних служб для реклами.

2. Реклама за допомогою телексного та факсимільного

зв'язку

за відсутності

спеціального запиту одержувача забороняється, крім одноразового розсилання

444