Смиричинський В.В. Логістика

Подождите немного. Документ загружается.

Сучасна організація і оперативне управління виробництвом

(матеріальними потоками) повинні відповідати ряду вимог:

1. Забезпечення ритмічної узгодженої роботи всіх ланок виробництва

по єдиному графіку і рівномірного випуску продукції.

2. Забезпечення максимальної безперервності процесів виробництва.

3. Забезпечення максимальної надійності планових розрахунків і

мінімальної трудомісткості планових робіт.

4. Забезпечення достатньої гнучкості і маневреності в реалізації мети

при виникненні різних відхилень від плану.

5. Забезпечення безперервності планового керівництва.

6. Забезпечення відповідності системи оперативного управління

виробництвом типу і характеру конкретного виробництва.

Серед концепцій логістичної системи управління виробництвом

найбільш поширеними є такі:

1. Логістична концепція JUST-IN-TIME /JIT/ (точно в строк). Ця

концепція є найбільш поширеною. Її поява відноситься до кінця 50-х років

минулого століття. Одна з перших спроб упровадження концепції «Точно в

строк» - система КАНБАН, що виникла вперше на заводі Тойота в 1972 р.

Для успішної безперебійної роботи передбачаєтьсч обовязкова наявність:

- раціональної організації і збалансованості виробництва;

- тотального контролю якості на всіх стадіях від отримання сировини

до реалізації готової продукції;

- перевірених партнерів;

- підвищеної професійної відповідальності персоналу.

Початковою постановкою в системі було те, що якщо виробничий

розклад заданий, то можна так організувати процес, що всі матеріали і

напвфабрикати поступатимуть в потрібній кількості,в потрібне місце і точно

до призначеного терміну для виробництва або збірки готової продукції. Для

цього потрібна оперативна передача даних між підрозділами і координація

постачальників деталей. На заводі «Тойота Моторс» цього було досягнуто

завдяки передачі інформації в системі через спеціальні картки в

пластиковому конверті, які несуть інформацію про кількісті продукції, що

витрачаються і вироблювані. Ці картки циркулюють у середині

підприємства, а також між постачальниками, прикріпляючись до певної

деталі або напівфабрикату.

Ідея даної системи полягає в тому, що вона працює не жорсткому

виробничому графіку, а по замовленнях ринку. При цьому кожна подальша

виробнича ланка замовляє все необхідне для виробництва ринкового

замовлення у попередньої ланки. Це так звана тягнуча система виробництва.

Фізично робота системи побудована таким чином. На підприємстві

існує два види карток – відбору і замовлення. Вони мають різний колір.

Якщо потрібно замовити товар у попередньої лінії – потрібна картка

замовлення, якщо взяти замовлений товар – картка відбору.

Застосування даної концепції дозволяє:

- значно поліпшити якість продукції, що випускається;

- знизити собівартість виробництва;

- практично скоротити страхові запаси;

- прискорити оборотність оборотного капіталу фірми.

2. Логістична концепція Requirements/Resource Planning /MRP/

(планування матеріалів/ресурсів). На даній концепції засновані такі

логістична системи у виробництві і постачання, як MRP-1/MRP-11 –

Materials requirements planning/Manufacturing resource planning (Планування

потреб в матеріалах/Виробниче планування потреб ресурсів), і в дистрибуції

– DRP-1/DRP-11 – Distribution requirements planning/Distribution resource

planning (Планування розподілу продукції/Планування розподілу ресурсів).

Основними цілями MRP систем є:

1. Задоволення потреб в матеріалах, компонентах і продукції для

планування виробництва.

2. Підтримка низьких рівнів запасів матеріальних ресурсів, готової

продукції.

3. Планування виробничих операцій, розкладів доставок,

закупівельних операцій за логістичним правилом 7R-s.

3. Концепція ОРТ – Optimized Production Technology (оптимізовані

виробничі технології). Виникла після системи KANBAN, але реалізується не

за допомогою карток, а на EOM. Розроблена ізраїльськими та

американськими фахівцями, через що відома ще як „ізраїльський KANBAN”.

Перші впровадження на практиці – 80-і роки. Розроблена також для

тягнучих систем виробництва. Основна відмінність від системи KANBAN

полягає у тому, що OPT дозволяє не реагувати на появу „вузьких” місць в

ланцюгу „постачання – виробництво – збут”, і не допускати критичних

випадків, пов’язаних з цим ланцюгом.

Під час формування оптимального графіка виробництва

використовується критерій забезпеченості замовлень сировиною і

матеріалами, ефективності використання ресурсів, мінімуму обігових коштів

у запасах і гнучкості виробництва.

Ефект системи ОРТ: - збільшення виходу готової продукції;

- зниження виробничих і транспортних витрат;

- зменшення обсягів незавершеного виробництва;

- скорочення виробничого циклу;

- зниження потреби в складських і виробничих площах;

- підвищення ритмічності відвантаження виготовленої продукції

замовнику.

4. Макроекономічна концепція Lean Production (струнке, гнучке

виробництво). Суть даної концепції виражається в творчому поєднанні

наступних основних компонентів:

а) високої якості; б) маленьких розірів виробничих партій; в) низьких

рівнів запасів; г) висококваліфікованого персоналу; д) гнучкого

устаткування.

Ця концеція одержала свою назву „струнке (худе) виробництво” у

зв’язку з тим, що вимагає набагато менше ресурсів, ніж масове виробництво

– менше запасів, менше часу на виробництво одиниці продукції, менше

втрат від браку завдяки зведенню до мінімуму виробничих партій і

виробничого часу. Масове виробництво, яке існувало за часів СРСР

перероджується в „струнке” виробництво через трансформацію ринку

виробника на ринок споживача. Велике значення для реалізації концепції

стрункого виробництва має загальний контроль якості на всіх рівнях

виробничого циклу.

5. Концепція TQM – Total Qualiti Management (тотальне управління

якістю). Ядро концепції – постійне вдосконалення, облік помилок, чітка

орієнтація на клієнтів. Постійна підтримка зворотного зв’язку із

споживачами, відстеження незадоволень рівнем сервісу та якістю товарів,

реальне усунення недоробок та недосконалостей продукції і послуг.

6. Концепція SRL – Service Response Logistics (логістика сервісного

відгуку). Процес координації логістичних операцій, необхідних для надання

послуг найефективнішим щодо витрат і задоволення запитів споживачів

способом. Дана концеція є основним стратегічним елементом багатьох фірм,

що надають послуги.

7. Концепція Rules Based Reoder (замовлення за правилами). Дана

концепція використовує одну із старих методик (ROP – reorder point)

контролю і управління запасами,заснованому на точці замовлення

(перезамовлення) і статистичних параметрах витрат продукції. Ця концепція

застосовується для визначення і оптимізації рівнів страхових запасів з метою

елімінування (зменшення впливу) коливань попиту. Ефективність даного

методу в сильній степені залежить від точності прогнозування попиту, а

оскільки дані пргнози не відрізняються особливою точністю, цей метод не

набув широкого застосування, але з упровадженням нових інформаційних

технологій починає завойовувати популярність.

8. Концепція QR – Quick Response (швидке реагування). Дана

концепція є логістичної координацією між ритейлерами і оптовиками, з

метою поліпшення просування готової продукції в дистрибутивних мережах

у відповідь на зміну попиту. Реалізація концепції здійснюється шляхом

моніторингу продажів в роздрібній торгівлі і передачі інформації про їх

обсяги за специфікованою номенклатурою і асортиментом оптовим

посередникам, і від них – виробникам готової продукції.

Застосування концепції QR дозволяє зменшити запаси готової

продукції до необхідного рівня, але не нижче величини, що дозволяє швидко

задовільнити споживчий попит, і в той же час значно підвищити оборотність

запасів.

9. Концепція CR – Continuous Replenishment (тривале поповнення

запасів). Дана концепція є модифікованою QR концепції і призначена для

усунення необхідності в замовленнях на поповнення запасів готової

продукції. Метою CR є встановлення ефективного плану, направленого на

поповнення запасів готової продукції у мережі посередників. Розраховується

необхідна сумарна потреба за кількістю та асортиментом товару. Потім

укладаються угоди між постачальниками, оптовиками і ритейлерами на

поповнення їх запасів готової продукції шляхом підписання зобов’язання по

закупівлях. Для ефективної роботи CR систем необхідне виконання двох

пунктів:

1. Повинне бути забезпечене надходження достовірної інформації від

ритейлерів, а також надійна доставка готової продукції.

2. Розміри вантажних поставок повинні максимально відповідати

вантажомісткості транспортних засобів.

10. Концепція AR – Automatic Replenishment (автоматичне

поповнення запасів). Ще більш поліпшена концепція після QR i CR.

Стратегія даної концепції забезпечує постачальників готової продукції

(виробників) необхідним набором правил для ухвалення рішень з товарних

атрибутів і категорій. Категорія є комбінацією розмірів, кольорів і супутніх

товарів, зазвичай представлених разом в певній торговій точціі роздрібної

мережі. Так, наприклад, категоріями можуть бути „цитрусові фрукти”,

„мінеральна вода”, „миючі засоби” тощо.

Шляхом застосування даної концепції постачальник може

задовольнити потреби ритейлерів в товарній категорії за рахунок усунення

необхідності відстеження одиничних продажів і рівнів запасів для товарів

швидкої реалізації. Ця стратегія дозволяє також зменшити витрати

ритейлерів, що пов’язані з розділенням запасів і забезпеченням надійності їх

поповнення.

Управління матеріальними потоками в рамках внутрівиробничих

логістичних систем може здійснюватись різними способами, із яких

виділяють два основних, що з економічної точки зору найбільш

розповсюджені в США, Японії і Європі, це “штовхаючі”- МРП з

декількома модифікаціями, 1 “тягнучі” –“Канбан”.

Перший варіант має назву “штовхаюча система – МРП (MRP) і

представляє собою систему організації виробництва, в якій предмети праці,

що надходять на виробничу дільницю, безпосередньо цією дільницею у

попередньої технологічної ланки не замовляються. Матеріальний потік

“виштовхується” одержувачу по команді, що надходить в передаючу ланку

із центральної системи управління виробництвом. На практиці реалізовані

різні варіанти штовхаючи систем МРП (МРП-1, МРП –2 і ін.) рис.1.

●●●

Рис. 9. 1. Принципова схема штовхаючої системи управління матеріальним

потоком у межах внутрівиробничої логістичної системи.

Штовхаючі системи є зразком т. зв. „зовнішнього управління”, за

яким планування виробництва здійснюється відділом планування фірми і

доводиться у вигляді планових завдань до кожного окремоого відділу, в т. ч. до

підрозділів виробництва і закупівель. спроможність таких систем до

саморегулювання є мінімальною. Якщо в ході реалізації плану виникають

непередбачені ситуації, то штовхаюча система реагує на них дуже погано.

Штовхаючі системи і моделі управління потоками є характерними для

традиційних методів організації виробництва. Вони характеризуються високим

рівнем автоматизації управління, який дозволяє: забезпечувати поточне

регулювання і контроль виробничих запасів; в реальному масштабі часу

узгоджувати і оперативно корегувати плани і дії різних служб підприємств,

фірм. В сучасних варіантах систем МРП вирішуються різноманітні завдання

прогнозування; широко застосовуються імітаційне моделювання та інші

методи дослідження операцій.

Штовхаючі системи мають природні межі своїх можливостей,

оскільки, чим більше факторів по кожній із чисельних дільниць підприємства

повинна врахувати керуюча система, тим досконалішим і дорожчим повинно

бути її програмне, інформаційне і технічне забезпечення.

Другий варіант організації логістичних процесів називається “тягнуча

або витягуюча система” і представляє собою „Внутрішнє” управління

матеріальним потоком. „Витягуюча система” представляє собою систему

організації виробництва, в якій деталі і напівфабрикати подаються на

послідуючу технологічну операцію з попередньої в міру необхідності, тобто

принцип функціонування цієї системи полягає в тому, що дільниці наступних

етапів виробництва “витягують” необхідну їм продукцію з дільниць

попередніх етапів (рис.2).

У цих системах центральний підрозділ управління по суті не втручається

Система управління

Постача-

льник

Склад

сировини

Цех

№ 1

Цех

№ n

Цех збирання

готової продукції

Рис. 9. 2. Витягуюча система управління матеріальними потоками в рамках

внутрішньовиробничої логістичної системи.

в обмін матеріальними потоками між різними дільницями, не встановлює

для них поточних виробничих завдань. Виробнича програма кожної окремої

виробничої ланки визначається розміром замовлення наступної ланки.

Центральна ж система управління становить планове завдання лише перед

кінцевою ланкою виробничого технологічного ланцюга (стратегічне

планування з мінімальним рівнем деталізації), а оперативне планування

передається виконавчим відділам у межах сфер їх компетенції. Завдяки

цьому досягається необхідна гнучкість управління.

В таких системах матеріальний потік „витягується” кожною наступною

ланкою, причому персонал окремого підрозділу спроможний оцінити набагато

більше специфічних факторів, які визначають розмір оптимального

замовлення, ніж це могла б зробити центральна система управління.

На практиці „витягуючі логістичні системи” реалізуються у вигляді

таких систем, як „Канбан-система” і система ОРТ.

Таким чином принципова відмінність 2-х систем в тому, що

“штовхаюча” система МРП “виштовхує” продукцію наступним дільницям

незалежно від того, чи потрібна вона там. “Тягнуча” ж система забезпечує

поставку суворо в строк всіх виробів і комплектуючих у відповідності з

необхідністю для даного обсягу і характеру виробленої продукції. (більш

детальніше див. тема 5).

Логістичний підхід до управління матеріалопотоками дозволяє

максимально оптимізувати виконання комплексу логістичних операцій. По

даним фірм Бош-Сіменс, Міцубісі, “Дженерал моторс” один відсоток

скорочення витрат на виконання логістичних функцій має той же ефект, що і

збільшення на 10 % обсягу збуту.

Відомо, що 95-98 % часу, на протязі якого матеріали, сировина

знаходяться на виробничому підприємстві, приходиться на виконання

вантажо-розвантажувальних і транспортно-складських робіт. При

замовлення

Замов

лення

на 10

од.

Система управління (планування)

Сирови

на, ма-

теріали

для 10

загот-к

вок

Сиро

вина

10 за

гото

вок

Цех

№ n

Сфе

ра

спо

жив

анн

Постач

альник

сиро

вини

Склад

сирови

ни

Цех

№ 1

Цех

№ 2

Матері

али для

10 заго

товок

Цех

збору

го

тової

прод

укції

10 од. готової

продукції

Мате-

ли для

10 дет.

дета

лей

застосуванні логістичного підходу до організації виробництва час виконання

ціх робіт можна скоротити від 15 до 30 %.

Сьогодні розроблено цілий комплекс заходів, які є складовими

сукупного ефекту від застосування логістичного підходу до організації

виробництва. Зазначимо деякі елементи, з яких складається сукупний ефект

від застосування логістичного підходу до управління матеріальним потоком

на підприємстві:

1. Виробництво орієнтується на ринок. Стає можливим ефективний

перехід на малосерйне і індивідуальне виробництво.

2. Налагоджуються партнерські відносини з постачальниками.

3. Скорочуються простої устаткування. Це забезпечується тим, що на

робочих місцях постійно є необхідні для роботи матеріали.

4. Оптимізуються запаси – одна з центральних проблем логістики.

аналіз досвіду ряду фірм Західної Європи показує, що застосування

логістики дозволяє зменшити виробничі запаси на 50 %.

5. Скорочується чисельність допоміжних робітників. Чим менший

рівень системності, тим більш невизначений трудовий процес і тим вища

потреба в допоміжному персоналі для виконання пікових обсягів робіт.

6. Поліпшується якість продукції, що випускається.

7. Знижуються втрати матеріалів. Будь-яка логістична операція – це

потенційні втрати. Оптимізація логістичним операцій – це скорочення втрат.

8. Поліпшується використання виробничих і складських площ

Невизначеність потокових процесів примушує резервувати великі додаткові

площі. Зокрема, при проектуванні торгових гуртових баз невизначеність

потокових процесів вимушує на 30 % збільшувати площі складських

приміщень.

9. Знижується травматизм. Логістичним підхід органічно вписує в себе

систему безпеки праці.

Питання для самоконтролю

1. Дайте визначення виробничої логістики. Які завдання повинна

вирішувати виробнича логістика?

2. Поясність принципові схеми тягнучої і штовхаючої систем

управління матеріалопотоками в рамках внутрівиробничих ЛС.

3. Перелічіть основні вимоги до організації управління матеріало-

потоками у виробництві.

4. В чому полягає суть оперативного управління і логістичної

координації матеріалопотоків у виробництві.

5. Наведіть складові ефекту логістичного підходу у виробництві і

охарактеризуйте його.

Рекомендована література

1. Гаджинский А.М. Логистика: Учебник для ВССУЗ. –М.: ИВЦ

„Маркетинг”, 1998, с.114-123.

2. Логистика: Учебн. пособие /Под ред. Б.А.Аникина. –М.: ИНФРА-М

1997, с.138-183.

3. Сергеев В.И. Логистика в би знесе: Учебник. М.: ИНФРА-М. 2001,

с. 91-135, 149-175.

4. Смиричинський В.В. Основи логістичного менеджменту: Навч.

посібник, Тема 5, Тернопіль, “Економічна думка”, 2003.

Тестові завдання

1. Які із наведених висловлювань є вірними ?

Варіанти відповідей:

А. Організація обслуговування робочих місць виробничого персоналу

на заводі, що випускає вантажні автомобілі, є задачею транспортної

логістики .

Б. Розподіл замовлень між постачальниками МР є задачею

закупівельної логістики .

В. Визначення місця розташування складу на обслуговуваній території

є задачею виробничої логістики .

Г. Спільне планування транспортного процесу на залізничному і

автомобільному транспорті у випадку змішаних перевезень є

задачею розподільчої логістики.

2. Яка із перерахованих функцій є прямою функцією менеджера по

логістиці?

Варіанти відповідей:

А. Вибір транспорту.

Б. Ринкові дослідження.

В. Розробка рекомендацій по зняттю з виробництва застарілої

продукції.

Г. Розробка рекомендацій по виробництву нових товарів.

3. У виробничій логістиці система “JIT (ДЖІТ) – точно в строк:

А. Зменшує запаси .

Б. Зменшує амортизацію.

В. Знижує матеріаломісткість.

Г. Зменшує брак ГП.

4. На якому принципі базується виробнича система „точно в

строк”?

А. На принципі „кожне замовлення виготовити в строк”..

Б. На принципі „нічого не виготовляти поки немає необхідності”.

В. На принципі „вчасно розпочати та вчасно закінчити”.

Г. На принципі „

5. Що з названого є об’єктом логістичних рішень?

А. Вибір цінової політики.

Б. Вибір технології виробництва.

В. Вибір асортиментної політики.

Г. Вибір системи оподаткування.

6. Яка із перерахованих одиниць виміру може слугувати для виміру

матеріального потоку?

Варіанти відповідей:

а) гривна ; б) м2 ; в) т/м2 ; г) т ; д) штуки ; е) т/рік ; ж) гривна/т.

Тема 10. Комерційне посередництво і гуртова торгівля в системі

логістичного обслуговування руху матеріалопотоків

1. Посередництво як логістична комерційна функція та його економічний

зміст

2. Гуртові посередники на ринку інвестиційних товарів.

3. Товарна біржа як суб’єкт посередництва логістичної системи управління

матеріалопотоками.

4. Ефективність посередницької діяльності в товарному обігу засобів

виробництва.

5. Особливості розвитку логістичного гуртового посередництва в Україні.

6. Програмований контроль.

7. Розв’язування ситуаційних завдань.

Стислий виклад теми та методичні вказівки до її вивчення

В умовах перехідної ринкової економіки важко переоцінити роль

логістичного посередника в комерційній діяльності. Разом з тим небезпечно і

невірно зводити комерцію переважно до посередницької діяльності. Ці види

діяльності, безперечно, є близькими по змісту, проте в кожній з них є своя

специфіка.

В комерційно-посередницьку діяльність входять такі її основні

елементи, як матеріально-технічне забезпечення клієнтів за рахунок організації

своєчасної закупівлі сировини і матеріалів; продажа готової продукції

підприємствам через організацію прогресивних форм торгівлі; надання

комплексу послуг, що зв’язані з обігом товарів, їх закупівлею, продажем і

збутом з одночасним здійсненням робіт з виконання передпродажного,

продажного і після продажного сервісу.

Ключова роль в розвитку ефективної комерційно-посередницької

діяльності належить державному регулюванню ринка, направленому на

підвищення якості і конкурентноздатності вітчизняних товарів, а також

розвитку підприємницької ініціативи і заінтересованості в розвитку малого і

середнього бізнесу в Україні.

Логістичний посередник – це юридична чи фізична особа, що

знаходиться між іншими контрагентами комерційного процесу, яка виконує

функції їх зведення один з одним для обміну товарами, послугами і

інформацією. В ролі контрагентів виступають, як правило, виробники товарів

гуртові і роздрібні споживачі.

Посередницька діяльність не завжди здійснюється на комерційній

основі, так як логістичний посередник часто і не є комерсантом. Проте

основний клас посередників – це крупногуртові підприємці, агенти, брокери,

коммівояжери, роздрібні торговці, дилери, дистриб’ютори і інші, які на

комерційній основі займаються стикуванням інтересів на всіх етапах обороту