Сладкевич В.П., Чернявский А.Д. Сучасний менеджмент організацій

Подождите немного. Документ загружается.

181

закінчення табл. 7.6

1 2

Управління

грошовими

активами

Управління грошовими активами — частина загальної політики

управління оборотними активами підприємства. Вона полягає в

оптимізації сукупного обсягу їх залишку з метою забезпечення

постійної платоспроможності та ефективного використання у

процесі зберігання.

Організаційні проблеми управління грошовими активами:

· аналіз грошових активів підприємства у попередньому періоді

· оптимізація середнього залишку грошових активів підприєм-

ства

· диференціація середнього залишку грошових активів у націо-

нальній та іноземній валютах

· вибір ефективних форм регулювання середнього залишку

грошових активів

· забезпечення рентабельного використання тимчасово вільного

залишку грошових активів

· створення системи контролю за грошовими активами

підприємства

Управління

фінансуван-

ням оборот-

них активів

Управління фінансуванням оборотних активів — частина

загальної політики управління оборотними активами

підприємства. Вона полягає в оптимізації обсягу і складу

фінансових джерел їх формування для забезпечення ефективного

використання власного капіталу і достатньої фінансової стійкості

підприємства.

Основні організаційні проблеми:

· аналіз стану фінансування оборотних активів підприємства у

попередньому періоді

· формування принципів фінансування оборотних активів під-

приємства

· оптимізація обсягу поточного фінансування оборотних активів

з урахуванням фінансового циклу підприємства

· оптимізація структури джерел фінансування оборотних активів

підприємства

7.10. Управління позаоборотними активами

Позаоборотні активи характеризують сукупність майнових цін-

ностей, які багаторазово використовуються у процесі господарської

діяльності та поступово переносять на продукцію використану вар-

тість.

Позаоборотні активи підприємства охоплюють:

· основні фонди;

182

· нематеріальні активи;

· незакінчені капітальні вкладення;

· обладнання, призначене для монтажу;

· довгострокові фінансові вкладення;

· інші види позаоборотних активів.

Позитивні та негативні характеристики позаоборотних активів

наведено в табл. 7.7.

Таблиця 7.7

Характеристики позаоборотних активів

підприємства

Позитивні негативні

· краща захищеність від інфляції

· менший комерційний ризик втрат у про-

цесі операційної діяльності

· забезпечення захисту від недобросовісних

дій партнерів за комерційними угодами

· генерування стабільних прибутків, забез-

печення випуску різних видів продукції

відповідно до кон’юнктури ринку

· сприяння запобіганню втрат запасів

товарно-матеріальних цінностей

· забезпечення значного розширення

обсягу операційної діяльності у період

зростання кон’юнктури товарного ринку

· фізичне і моральне старіння і

втрата ринкової вартості

· важко піддаються оперативному

управлінню

· недостатньо змінюються струк-

турно у короткому періоді

· будь-який тимчасовий спад

кон’юнктури товарного ринку

призводить до зниження рівня їх

корисного використання

· належать до групи слаболіквід-

них активів і не можуть бути

засобами забезпечення операцій-

ної діяльності

Під час управління позаоборотними активами вирішуються окремі

завдання і застосовуються певні фінансові механізми (табл. 7.8).

Таблиця 7.8

Процес управління позаоборотними активами

завдання

управління позаобо

ротними активами

механізми управління

1 2

Аналіз операційних

позаоборотних активів у

попередньому періоді

Аналіз здійснюється з метою вивчення динаміки

обсягів, складу, ступеня придатності, інтенсивності

поновлення й ефективності використання позаоборот-

них активів

183

закінчення табл. 7.8

1 2

Оптимізація загального

обсягу і складу опера-

ційних позаоборотних

активів підприємства

Здійснюється з метою виявлення резервів підвищення

ефективності виробничого використання позаоборот-

них активів. Такими резервами є:

· підвищення виробничого використання операційних

позаоборотних активів у часі

· підвищення виробничого використання операційних

позаоборотних активів за потужністю

· вилучення із складу позаоборотних активів тих видів,

які не беруть участі у виробничому процесі

Забезпечення своєчас-

ного поновлення опера-

ційних позаоборотних

активів підприємства

Для цього на підприємстві:

· визначається необхідний рівень інтенсивності по-

новлення окремих груп операційних позаоборотних

активів

· розраховується загальний обсяг активів, які підля-

гають поновленню у наступному періоді

· визначаються основні форми і вартість поновлення

різних груп активів

Забезпечення ефек-

тивного використання

операційних позаобо-

ротних активів підпри-

ємства

Полягає у розробленні систем заходів, спрямованих на

підвищення коефіцієнтів рентабельності та виробничої

віддачі позаоборотних активів.

Зростання ефективності використання позаоборотних

активів дає змогу скоротити потребу в них

Оптимізація структури

джерел фінансування

операційних позаобо-

ротних активів

До варіантів фінансування поновлення позаоборотних

операційних активів належать:

· фінансування за рахунок власного капіталу

· змішане фінансування за кошти власного і довгостро-

кового позичкового капіталу

7.11. Сутність, види і принципи формування

капіталу підприємства

Капітал підприємства — загальна вартість коштів у грошовій,

матеріальній і нематеріальній формах, інвестованих у формування

його активів.

Роль капіталу в управлінні підприємством:

· капітал підприємства є основним фактором виробництва;

· капітал характеризує фінансові ресурси підприємства, які при-

носять прибуток;

· капітал є головним джерелом формування добробуту його влас-

ників;

184

· капітал підприємства є головним показником його ринкової

вартості;

· динаміка капіталу підприємства є найважливішим індикатором

рівня ефективності його господарської діяльності.

Основні види капіталу та їх сутнісні характеристики показано в

табл. 7.9 [8].

Таблиця 7.9

основні види капіталу підприємства

Види капіталу Сутнісні характеристики

1 2

За належністю підприємству

Власний капітал Характеризує загальну вартість засобів підприємства,

що належать йому на правах власності

Позичковий капітал Залучені для фінансування розвитку на основі повер-

нення грошові кошти та інші майнові цінності

За цілями використання

Виробничий капітал Кошти підприємства, інвестовані у його операційні

активи для здійснення виробничо-збутової діяльності

Позичковий капітал Частина капіталу, яка використовується у процесі

інвестування у грошові та фондові інструменти

Спекулятивний капітал Використовується для спекулятивних фінансових

операцій

За об’єктами інвестування

Основний капітал Частина капіталу підприємства, інвестованого у всі

види позаоборотних активів

Оборотний капітал Частина капіталу, інвестована підприємством у його

оборотні активи

За організаційно-правовими формами діяльності

Акціонерний капітал Капітал підприємств, створених у формі акціонерних

товариств

Пайовий капітал Капітал господарських товариств (товариства

з обмеженою, додатковою, змішаною відповідальністю)

Індивідуальний капітал Капітал індивідуальних підприємств

За характером використання в господарському процесі

Працюючий капітал Частина капіталу, яка бере пряму участь у забезпеченні

операційної, інвестиційної та фінансової діяльності

підприємства

185

закінчення табл. 7.9

1 2

Непрацюючий капітал Частина капіталу, інвестованого в активи, які не беруть

прямої участі у господарській діяльності підприємства

і формуванні його доходів

За характером використання власниками

Капітал, який

споживається

Дезінвестиції частини капіталу із активів підприємства

для виплати дивідендів, відсотків, задоволення соціаль-

них потреб

Капітал, що

накопичується

Характеризує різні форми його приросту у процесі

капіталізації прибутку, дивідендних виплат

Метою формування капіталу підприємства є задоволення потреби

у придбанні необхідних активів і оптимізація його структури для за-

безпечення умов його ефективного використання.

Формування капіталу підприємства здійснюється на основі прин

ципів:

· урахування перспектив розвитку господарської діяльності під-

приємства;

· відповідності обсягів залучення капіталу обсягам активів під-

приємства;

· забезпечення оптимальності структури капіталу (співвідношення

власних і позичкових фінансових коштів) для підвищення ефек-

тивності його використання;

· мінімізація витрат із формування капіталу з різних джерел;

· забезпечення високоефективного використання капіталу у процесі

господарської діяльності підприємства.

7.12. Управління власним капіталом

підприємства

Власний капітал діючого підприємства представлений такими

основними формами:

1. Статутним фондом (початковою сумою власного капіталу, ін-

вестованого у формування активів підприємства для початку госпо-

дарської діяльності).

2. Резервним фондом (зарезервованою частиною власного капіта-

лу, призначеною для внутрішнього страхування господарської діяль-

ності підприємства).

186

3. Спеціальними (цільовими) фінансовими фондами (амортиза-

ційним, ремонтним, фондом оплати праці тощо).

4. Нерозподіленими прибутками (частиною прибутку, призначе-

ною для капіталізації, розвитку виробництва).

5. Іншими формами (розрахунками за майно при здачі його в

оренду, розрахунками з учасниками підприємства у формі дивіден-

дів, відсотків).

Джерела формування власного капіталу показано на рис. 7.3.

Джерела формування власного капіталу підприємства

Внутрішні

· прибуток, що залишається у розпо-

рядженні підприємства

· амортизаційні відрахування від

використання власних основних

коштів і нематеріальних активів

· інші внутрішні джерела формуван-

ня власного капіталу

Зовнішні

· залучення додаткового пайового чи

акціонерного капіталу

· одержання підприємством фінансо-

вої допомоги

· інші зовнішні джерела формування

власного капіталу підприємства

Рис. 7.3. джерела формування власного капіталу підприємства

Підприємство, що використовує тільки власний капітал, має ви-

сокий рівень фінансової стійкості, але обмежує темпи свого розвитку

і не використовує фінансові можливості приросту прибутку на вкла-

дений капітал. Позитивні й негативні характеристики власного капі-

талу наведено в табл. 7.10, фінансові механізми управління ним — у

табл. 7.11.

Таблиця 7.10

Характеристики власного капіталу підприємства

Позитивні негативні

1 2

· простота залучення, оскільки рішення

про збільшення власного капіталу прий-

маються власниками і менеджерами

підприємства

· обмеження обсягів залучення

і можливостей значного розши-

рення операційної та інвестиційної

діяльності підприємства

187

закінчення табл. 7.10

1 2

· висока спроможність генерування

прибутку у всіх сферах діяльності, тому

що при його використанні не потрібно

сплачувати позичкових відсотків

· забезпечення фінансової стійкості

розвитку підприємства, його плато-

спроможності у довгостроковому

періоді, зменшення ризику банкрутства

· висока вартість порівняно з альтер-

нативними позичковими джерела-

ми формування капіталу

· невикористання можливостей

підвищення рентабельності

власного капіталу за рахунок

залученню позичкових фінансових

ресурсів

Таблиця 7.11

Фінансові механізми управління власним капіталом

завдання

управління власним

капіталом

механізми реалізації завдань

1 2

Формування власних

фінансових ресурсів

Організаційні проблеми:

· аналіз формування власних фінансових ресурсів

підприємства у попередньому періоді

· визначення загальної потреби у власних фінансових

ресурсах

· оцінка вартості залучення власного капіталу із різних

джерел

· забезпечення необхідних обсягів залучення власних

фінансових ресурсів із внутрішніх та зовнішніх джерел,

оптимізація їх співвідношення

Формування опера-

ційних прибутків

При цьому вирішується завдання:

· визначення обсягів реалізації продукції, які забезпечу-

ють беззбиткову операційну діяльність

· визначення необхідних обсягів реалізації продукції, які

забезпечують досягнення запланованої (цільової) суми

валового операційного прибутку

· визначення суми “межі безпеки” підприємства, тобто

рівня можливого зниження обсягів реалізації продукції

у вартісному вираженні за несприятливої кон’юнктури

товарного ринку, який дає йому змогу здійснювати

прибуткову операційну діяльність

Проведення диві-

дендної політики

Дивідендна політика полягає в оптимізації пропорцій між

частинами прибутку, що споживаються та капіталізуються,

з метою максимізації ринкової вартості підприємства.

188

закінчення табл. 7.11

1 2

Під час формування дивідендної політики вирішуються

організаційні проблеми:

· оцінка основних чинників, які визначають формування

дивідендної політики

· вибір типу дивідендної політики (консервативного,

помірного, агресивного)

· розробка механізму розподілу прибутку відповідно до

вибраного типу дивідендної політики

· оцінка ефективності дивідендної політики

Здійснення емісій-

ної політики (для

акціонерних това-

риств).

Емісійна політика полягає у забезпеченні залучення необ-

хідного обсягу фінансових ресурсів за допомогою випуску

і розміщення власних акцій на фондовому ринку.

При формуванні емісійної політики вирішуються такі

організаційні завдання:

· вивчення можливостей ефективного розміщення запла-

нованої емісії акцій

· визначення цілей емісії

· визначення обсягу емісії

· визначення номіналу, видів і кількості акцій

· оцінка вартості акціонерного капіталу, який залучається

· визначення ефективних форм андеррайтингу

7.13. Управління позичковим капіталом

підприємства

Позичковий капітал характеризує сукупний обсяг фінансових

зобов’язань (загальну суму боргу) підприємства. Його структуру по-

казано на рис. 7.4.

Позичковий капітал підприємства

Довгостроковий позичковий капітал

· довгострокові кредити банків, тер-

мін повернення яких ще не настав

· довгострокові позичкові кошти,

термін повернення яких ще не

настав

Короткостроковий позичковий капітал

· короткострокові кредити банків, тер-

мін повернення яких ще не настав

· короткострокові позичкові кошти,

термін повернення яких ще не

настав

189

1 2

· довгострокові кредити і займи,

не погашені своєчасно

· короткострокові кредитні займи, не

погашені своєчасно

· розрахунки з кредиторами

(кредиторська заборгованість)

· інші короткострокові фінансові

зобов’язання

Рис. 7.4. Структура позичкового капіталу підприємства

Підприємство, що використовує позичковий капітал, має вищий

фінансовий потенціал свого розвитку, можливості зростання фінан-

сової рентабельності діяльності, але більше ризикує і створює загрозу

банкрутства. Особливості позичкового капіталу показано в табл. 7.12.

Таблиця 7.12

Характеристики позичкового капіталу підприємства

Позитивні негативні

· широкі можливості залучен-

ня, особливо в разі високого

кредитного рейтингу

· забезпечення зростання

фінансового потенціалу під-

приємства за необхідності

значного розширення його

активів

· спроможність генерувати

зростання фінансової рента-

бельності

· зростання ризиків зниження фінансової стій-

кості та втрати платоспроможності

· генерація меншої норми прибутку, внаслідок

необхідності сплачувати позичковий відсоток

· висока залежність вартості позичкового капі-

талу від коливань кон’юнктури фінансового

ринку

· складність процедури залучення позичкового

капіталу, оскільки рішення про надання кре-

диту залежить від інших суб’єктів господарю-

вання

Процес управління позичковим капіталом охоплює вирішення та-

ких завдань (табл. 7.13).

Таблиця 7.13

Процес управління позичковим капіталом

завдання управління

позичковим капіталом

зміст і механізми управління

1 2

Управління залученням

позичкових коштів

Забезпечення найбільш ефективних форм і умов

залученням позичкового капіталу із різних джерел

відповідно до потреб розвитку підприємства.

190

Продовження табл. 7.13

1 2

Організаційні проблеми:

· аналіз формування власних фінансових ресурсів

підприємства у попередньому періоді

· аналіз залучення і використання позичкових коштів

у попередньому періоді

· визначення цілей залучення позичкових коштів

· визначення граничного обсягу залучення позичко-

вих коштів

· оцінка вартості залучення позичкового капіталу із

різних джерел

· визначення співвідношення обсягу позичкових

коштів, які залучаються на коротко- і довгостроковій

основі

· визначення форм залучення позичкових коштів

· визначення складу основних кредиторів

· формування ефективних умов залучення кредитів

· забезпечення ефективного використання кредитів

· забезпечення своєчасних розрахунків за одержаними

кредитами

Управління залученням

банківського кредиту

Банківський кредит — грошові кошти, що надаються

банком у борг клієнту для цільового використання на

визначений термін під певний відсоток.

Під час управління залученням банківського кредиту

вирішуються організаційні завдання:

· визначення цілей використання банківського кредиту

· оцінка власної кредитоспроможності

· вибір необхідних видів банківського кредиту

· оцінка умов кредитування за різними видами бан-

ківського кредиту

· проведення переговорів із представниками банку

щодо умов одержання кредиту, укладання кредитно-

го договору

· ефективне використання одержаного кредиту

· організація контролю за поточним обслуговуванням

банківського кредиту

Управління фінансовим

лізингом

Метою управління фінансовим лізингом під час залу-

чення підприємством позичкового капіталу є зменшен-

ня суми платежів з обслуговування кожної лізингової

операції.

Організаційні завдання:

· вибір об’єкта фінансового лізингу

· вибір виду фінансового лізингу і потенційного лізин-

годавця