Шульженко Ф.П., Кундрик Р.С. Транспортне право (укр)

Подождите немного. Документ загружается.

101

Залізниця може на заяву відправника, одержувача змінити

станцію призначення вантажу, прийнятого до перевезення (пере-

адресувати вантаж), з оплатою витрат за договірним тарифом. За

час затримки вагонів (контейнерів) в очікуванні переадресування

справляється плата, встановлена згідно зі статтею 119 Статуту

залізниць України. Час затримки обчислюється з моменту, коли

минуло дві години після повідомлення про прибуття вантажу.

Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлю-

ються правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції

безплатно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ї години

дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або

з 24-ї години дати подачі вагонів під вивантаження засобами оде-

ржувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений тер-

мін справляється плата, встановлена тарифом.

Одержувач може відмовитися від прийняття вантажу лише в

разі, коли якість вантажу через псування чи пошкодження зміни-

лася настільки, що виключається можливість повного або част-

кового його використання. Відповідальність за псування і пош-

кодження вантажу, що сталися через його несвоєчасне виван-

таження та вивезення одержувачем, а також через затримку ваго-

нів на залізничних під’їзних коліях і станціях з його вини, несе

одержувач.

Вантажі видаються на станції призначення одержувачу, зазна-

ченому в накладній, після внесення всіх належних залізниці пла-

тежів.

Одержувач розписується в дорожній відомості про одержання

вантажу.

Конкретизація та роз’яснення вказаних положень Статуту за-

лізниць України здійснюються спеціальними правилами переве-

зень, зокрема затвердженими Мінтрансом України: «Правила ви-

дачі вантажів», «Правила зберігання вантажів», «Правила обчис-

лення термінів доставки вантажів», «Правила оформлення

перевізних документів», «Правила переадресування вантажів»

тощо.

Важлива умова ефективного вантажного обслуговуван-

ня — це використання під’їзних колій. Взаємовідносини заліз-

ниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних

під’їзних колій визначаються договором. Подача та забирання

вагонів, а також маневрова робота на залізничних коліях, що на-

лежать підприємствам, здійснюються їх локомотивами також на

підставі угод.

102

Статут залізниць України та Правила перевезень пасажирів, ба-

гажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України

(№ 297 від 28 липня 1998 року) визначають відносини у сфері пе-

ревезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти.

Організація перевезень пасажирів, багажу та вантажобагажу

встановлюється Порядком обслуговування громадян залізничним

транспортом, який затверджується Кабінетом Міністрів України,

а умови перевезень — Правилами перевезень пасажирів. Переве-

зення пошти здійснюється згідно з правилами, затвердженими

Держкомзв’язку разом з Мінтрансом.

Ціни за послуги, пов’язані з перевезенням пасажирів, багажу

та вантажобагажу, на які не поширюється державне регулювання,

встановлюють надавачі послуг.

Відповідно до спільного наказу Міністерства зв’язку України і

Міністерства транспорту України № 26/90 від 20.03.97 року «Про

затвердження Правил перевезення пошти та експлуатації пошто-

вих вагонів на залізницях України» та Наказу Міністерства тран-

спорту України від 28.07.98 № 297 «Правила перевезень пасажи-

рів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом

України» слід зазначити, що договори перевезення пасажирів,

багажу, вантажобагажу і пошти мають такі особливості.

За договором перевезення пасажира пасажир має право на:

 безпечне та своєчасне доставлення до місця призначення,

вказаного у проїзному документі, обслуговування під час переве-

зення згідно зі встановленими нормами;

 висунення вимог до перевізника щодо виконання ним умов

проїзду згідно з договором про перевезення;

 перевезення із собою безплатно однієї дитини віком до

5 років;

 безплатне перевезення із собою 36 кг ручної поклажі;

 перевідправлення багажу, повернення багажу на залізничну

станцію відправлення;

 оголошення цінності багажу (вантажобагажу) під час зда-

вання його до перевезення в багажних вагонах;

 переоформлення проїзного документа на поїзд, який відхо-

дить раніше;

 користування за окрему плату постільною білизною, матра-

цом, подушкою та ковдрою належної якості в усіх вагонах паса-

жирських та швидких поїздів (крім загальних вагонів);

 поновлення проїзних документів — у разі прибуття поїзда

до пункту пересадки пасажира із запізненням, що унеможливило

посадку пасажира на поїзд, вказаний у проїзному документі;

103

 перевезення багажу від станції відправлення до станції ви-

дання багажу, розташованої за маршрутом прямування пасажира;

 зажадання від перевізника відшкодування за втрачений чи

пошкоджений багаж або вантажобагаж згідно з порядком, вста-

новленим Статутом залізниць України, Порядком обслуговуван-

ня громадян залізничним транспортом, цими Правилами та зако-

нодавством України;

 одержання на вокзалі чи в поїзді своєчасної та точної ін фор-

мації про перелік послуг, які надаються, їхню вартість, інформа-

ції про розклад руху поїздів та ін.;

 перевезення із собою дрібних домашніх тварин, зокрема со-

бак, з дотриманням вимог, встановлених цими Правилами;

 придбання у квитковій касі проїзного документа для проїзду

на будь-який поїзд, у якому є вільні місця, до будь-якої станції за

маршрутом руху поїзда;

 безперешкодне та безплатне користування до часу відправ-

лення поїзда, вказаного у проїзному документі, залами чекання та

іншими облаштуваннями на вокзалі, призначеними для пасажирів;

 поновлення чинності квитка (крім плацкарти) у випадках,

передбачених Правилами;

 переривання поїздки на шляху прямування поїзда з продов-

женням терміну квитка згідно з Правилами;

 повернення проїзного документа в будь-якому пункті про-

дажу квитків у разі відмови від поїздки.

Пасажир зобов’язаний:

 сплатити перевізнику встановлену плату за замовлювану по-

їздку чи перевезення багажу (вантажобагажу);

 здійснювати посадку в поїзд тільки за наявності проїзного

документа, якого слід пред’явити перед посадкою в поїзд провід-

нику вагона та особам, які контролюють вхід до вагонів поїзда;

 дотримуватися на території залізниці та під час поїздки гро-

мадського порядку, цих Правил, Правил поведінки громадян на

залізничному транспорті, протипожежних та санітарно-епіде-

міологічних правил;

 займати місце у вагоні згідно з придбаним проїзним документом;

 пред’являти документи, що підтверджують право на пільго-

вий чи безплатний проїзд.

Перевізник зобов’язаний:

 безпечно перевезти пасажира від пункту виїзду до пункту

призначення, вказаного в проїзному документі, надавши місце

згідно з придбаним проїзним документом;

104

 перевезти багаж пасажира до пункту призначення, вказаного

в перевізному документі, та видати його пасажиру особисто чи

уповноваженій ним особі;

 своєчасно доводити до пасажирів та осіб, які зустрічають,

інформацію про запізнення поїзда, зміну колії прибуття чи відп-

равлення;

 надавати користувачам інформацію про розклад руху поїз-

дів, вартість проїзду, перевезення багажу, вантажобагажу, пере-

лік та вартість послуг, наявність вільних місць у поїздах;

 оформляти за запитом пасажирів проїзні документи на будь-

який поїзд, в якому є вільні місця, до будь-якої станції призна-

чення, на якій поїзд зупиняється, крім випадків обмежень, пере-

лічених у Правилах;

 приймати від пасажира багаж для перевезення до станції,

вказаної в проїзному документі або розташованої за маршрутом

прямування пасажира;

 забезпечувати відповідність виробничих приміщень, буді-

вель і рухомого складу нормативним документам щодо їх екс-

плуатації та надавати пасажирам, згідно з установленими норма-

ми, приміщення для очікування поїзда;

 оформляти зупинки та відновлювати поїздки пасажирам, на-

давати можливість пасажиру змінювати маршрут та умови проїз-

ду на шляху прямування;

 переоформлювати проїзні документи на поїзд, який відхо-

дить раніше, та поновлювати проїзні документи в разі прибуття

поїзда до пункту пересадки пасажира із запізненням;

 надавати пільги пасажирам, які мають на це право, згідно із

законодавством України;

 повертати платежі в разі відмови від поїздки чи перевезення

багажу та замінювати проїзні документи в разі виявлення будь-

яких неточностей у їх оформленні з вини залізниць;

 забезпечувати схоронність ручної поклажі пасажирів у камерах

схову, а багажу та вантажобагажу — в сховищах та під час перевезень;

 контролювати правильність використання засобів залізнич-

ного транспорту і дотримання Порядку обслуговування громадян

залізничним транспортом та Правил.

Перевізник має право:

 вимагати від пасажира дотримання Правил поведінки грома-

дян на залізничному транспорті, Правил протипожежної безпеки

на залізничному транспорті, затверджених наказом Міністерства

транспорту України від 1 липня 1997 року № 240 (z0440-97);

105

 відмовити пасажиру в придбанні проїзних документів у ви-

падках, передбачених правилами;

 вимагати розпакування багажу в разі виникнення сумніву

щодо правильності оголошеної цінності;

 розпорядитися багажем пасажира, якщо він не був затребу-

ваний у встановлений термін цих Правил;

 відмовити в прийманні вантажобагажу, якщо відправник ві-

дмовився оголосити його цінність;

 відмовити в посадці в поїзд при пред’явленні пасажиром не-

дійсних проїзних документів;

 відмовити у поверненні платежів за недійсні проїзні докуме-

нти та за наявності на них позначок про порушення правил пере-

везень;

 видалити пасажира з поїзда в разі виявлення обставин, пе-

редбачених Правилами.

Багажем правила визначають окремі речі пасажира, упаковані

в закриті валізи, скрині, невеликі ящики, фанерні коробки, а та-

кож кошики, лантухи, вузли або паки, перев’язані залізною стрі-

чкою чи мотузкою. Вага окремого місця не повинна перевищува-

ти 75 кг, а довжина — 3 метри за умови, що завантаження багажу

в багажний вагон може проводитися без труднощів. Під час зда-

вання багажу до перевезення пасажир може оголосити його цін-

ність, яка зазначається в багажній квитанції у графі «Оголошена

цінність».

Термін доставки багажу визначається часом прямування поїз-

да, з яким відправлено багаж, до станції призначення. Якщо ба-

гаж буде перевантажуватися на шляху прямування, то термін до-

ставки визначається часом прямування узгоджених поїздів, з

додаванням однієї доби на кожне перевантаження (переванта-

ження силами залізниці, без участі пасажира).

В день прибуття багажу станція його призначення посилає

одержувачу повідомлення (рекомендованою листівкою, факсом

або телефоном) про прибуття багажу та місце його отримання

(якщо про повідомлення є запис у багажній квитанції). Якщо та-

кого запису немає, то одержувач довідується про прибуття бага-

жу особисто в багажній касі.

Багаж видається, як правило, на станції призначення, зазначе-

ній у багажній квитанції. Пред’явнику багажної квитанції нада-

ється право отримання багажу на залізничній станції відправлен-

ня чи на одній із проміжних станцій, розташованих на шляху

прямування.

106

Багаж вважається втраченим і пасажир має право на відшко-

дування його вартості, якщо багаж не прибуде на залізничну стан-

цію призначення через 10 діб після закінчення терміну доставки.

Вантажобагаж приймається до перевезення від будь-якої

фізичної чи юридичної особи без пред’явлення проїзного до-

кумента. Тобто вантажобагаж відрізняється від багажу як об’єкта

перевезення тим, що договір перевозки вантажобагажу є самостій-

ним договором і не супроводжує договір перевозки пасажира, тоб-

то він отримує таке саме правове регулювання, як і договір переве-

зення вантажу, з урахуванням того, що вантаж розміщується у

багажному вагоні та вага окремого місця вантажобагажу може бу-

ти від 5 до 165 кг. Термін доставки вантажобагажу визначається

аналогічно терміну доставки багажу з різницею в очікуванні пере-

вантаження: замість 1 доби — 2 доби. Вантажобагаж видається

отримувачу, зазначеному в дорожній вантажобагажній відомості,

без пред’явлення вантажобагажної квитанції під розписку в доро-

жній вантажобагажній відомості. Вантажобагаж може бути вида-

ний і іншій особі, якщо вона має доручення отримувача, оформле-

не в установленому законом порядку.

Перевезення пошти має специфічну особливість, яка ви-

значається суб’єктним та об’єктним складом договору пере-

везення. Перевозка здійснюється в поштових вагонах об’єднання

поштового зв’язку. Пошта, що перевозиться в поштових вагонах,

супроводжується працівниками поштового зв’язку (роз’їзною

бригадою). Можливе перевезення пошти в багажних вагонах за-

лізниць, а також наданих в оренду підприємствам (філіалам) по-

штового зв’язку вантажних вагонах здійснюється за договорами

між підприємством залізничного транспорту і підприємством

поштового зв’язку. Завантаження багажу безпосередньо у вагон

та вивантаження з вагона здійснюється засобами залізниць. Ви-

дача багажу його власнику безпосередньо з поштового вагона за-

бороняється. Замовниками перевозки виступають підприємства

зв’язку, перевізник — залізниця.

Певною особливістю характеризується перевезення в міжна-

родному прямому і змішаному сполученні. Правове регулювання

цих договорів здійснюється спеціальними правилами та міжна-

родними угодами (Угода про міжнародне залізничне вантажне

сполучення, 998-011, 01.11.1989, Порядок розгляду та регулю-

вання претензій по незбережених перевезеннях вантажів у між-

народному залізничному вантажному сполученні (УМВС) заліз-

ницями держав—учасниць Співдружності, Латвійскої Респуб-

ліки, Литовської республіки, Угода про міжнародне пасажирське

107

сполучення з урахуванням особливостей застосування його

окремих норм в сполученні залізницями держав—учасниць СНД,

Латвійської Республіки, Литовської Республіки, Естонської Рес-

публіки) встановлюються особливі вимоги щодо видів і, в поряд-

ку виконання перевезень, строків заявлення претензій тощо.

Вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспор-

тні, експедиторські та посередницькі організації й особи, які ви-

ступають від імені вантажовідправника та вантажоодержувача,

несуть майнову відповідальність за перевезення у межах і розмі-

рах, передбачених Статутом залізниць України та окремими до-

говорами.

На вантажовідправників та залізниці покладається відповіда-

льність за невиконання планів перевезень згідно з п. 106 Статуту

залізниць України.

Залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від ча-

су його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержу-

вачу в розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що

втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних

від них причин (п.113 Статуту залізниць України).

За несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що на-

лежать підприємствам, організаціям, установам, громадянам —

суб’єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, заліз-

ниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що простро-

чення сталося не з її вини).

Відправник або одержувач має право вважати вантаж втраче-

ним і вимагати відшкодування за втрату, якщо вантаж не було

видано одержувачу на його вимогу протягом 30 діб з моменту за-

кінчення терміну доставки, а в разі перевезення вантажу в пря-

мому змішаному сполученні — після закінчення двох місяців з

дня прийняття вантажу до перевезення.

За пред’явлення вантажу, який заборонено до перевезень або

який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та

з неправильним зазначенням його найменування або властивос-

тей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стя-

гується штраф у розмірі п’ятикратної провізної плати за всю від-

стань перевезення (ст. 118 Статуту залізниць України).

За затримку вагонів і контейнерів через недодання до наклад-

ної документів, необхідних для виконання митних, санітарних та

інших адміністративних правил, або неналежне їх оформлення

вантажовідправник вносить плату, встановлену відповідно до

ст. 119 Статуту залізниць України, і несе відповідальність перед

залізницею за наслідки затримки вагонів і контейнерів.

108

Залізниця несе матеріальну відповідальність за втрату, недо-

стачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення ба-

гажу, вантажобагажу, а також за прострочення його доставки,

якщо не доведе, що втрата, недостача, псування, пошкодження,

прострочення відбулися не з її вини.

За прострочення доставлення багажу, вантажобагажу залізни-

ця сплачує штраф у розмірі 10 відсотків провізної плати за кожну

добу, але не більше 25 відсотків провізної плати. Неповна доба

приймається за повну.

Відповідальність за збереження ручної поклажі, яку пасажир

перевозить із собою, лежить на пасажирі.

За пошкодження залізницею вагонів або контейнерів, що на-

лежать підприємствам, залізниця несе матеріальну відповідаль-

ність у розмірі фактично заподіяної шкоди.

За втрачені залізницею вагони і контейнери, що належать під-

приємствам, залізниця на їх вимогу зобов’язана надати відповідні

вагони та контейнери для тимчасового безплатного користуван-

ня, а після трьох місяців з моменту їх втрати — передати вагони і

контейнери замість утрачених. У разі відсутності у залізниці від-

повідного рухомого складу вона зобов’язана відшкодувати його

вартість.

Після прибуття на станцію призначення вантажу всю відпові-

дальність перед залізницею щодо цього перевезення несе одер-

жувач. Якщо вантаж адресовано одержувачеві, якого не виявило-

ся на станції призначення, відповідальність перед залізницею

несе відправник.

§ 3. Порядок складання актів

та пред’явлення претензій і позовів

Щодо відносин, що випливають з договорів про надання транс-

портних послуг, Господарсько-процесуальний кодекс України

зберіг обов’язковий — претензійний, досудовий порядок вирі-

шення спорів.

Обставини, що є підставами для звернення із претензією, під-

лягають обов’язковій фіксації актами в порядку та формі, встано-

влених Статутом залізниць України та окремими правилами пе-

ревезень (Наказ № 334 від 28.05.2002 р. «Правила складання

актів» (ст. 129)).

Згідно зі ст.129 Статуту залізниць України та Правилами ко-

мерційний акт складається для засвідчення таких обставин:

109

а) невідповідності найменування, маси та кількості місць ван-

тажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними в

транспортних документах;

б) у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без до-

кументів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу;

в) псування, пошкодження вантажу, багажу та вантажобагажу;

г) повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або ван-

тажобагажу.

Залізниця зобов’язана скласти комерційний акт, якщо вона

сама виявила наведені вище обставини або якщо про існування

хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, ба-

гажу чи вантажобагажу.

В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі пе-

ревезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути

підставою для матеріальної відповідальності, оформляються ак-

тами загальної форми. Порядок складання актів визначається

правилами.

Претензії, що виникли з приводу перевезення вантажів,

заявляються залізниці призначення вантажу. Претензії, що

виникли з приводу перевезення пасажирів, багажу і вантажоба-

гажу, можуть бути заявлені залізниці відправлення або призна-

чення (за бажанням заявника претензії). Претензії, що виникли з

приводу перевезення вантажу в прямому змішаному сполученні,

заявляються:

а) залізниці призначення, якщо кінцевим пунктом перевезення

є залізнична станція;

б) іншому транспортному органу, якщо кінцевим пунктом пе-

ревезення є порт.

Претензії вантажовідправників щодо штрафів заявляються за-

лізниці відправлення, а вантажоодержувачів — залізниці призна-

чення.

Порядок заявлення та розгляду претензій з приводу платежів,

зборів і штрафів, пов’язаних з перевезенням пасажирів, багажу і

вантажів, установлюється правилами. Укрзалізниця може дору-

чити розгляд претензій своїм структурним підрозділам.

Не допускається пред’явлення вимог вантажовідправників,

вантажоодержувачів і залізниць, що випливають із договорів пе-

ревезення, на суму, меншу однієї мінімальної заробітної плати, за

кожною накладною, за винятком претензій від громадян.

Передача іншим організаціям або громадянам права на пред’-

явлення претензій та позовів не допускається, за винятком випад-

ків передачі такого права вантажовідправником вантажоодержу-

110

вачу або вантажоодержувачем вантажовідправнику, а також ван-

тажовідправником або вантажоодержувачем вищій організації чи

уповноваженій особі, яка виступає від їх імені. Передача права на

пред’явлення претензій і позовів засвідчується переуступним пі-

дписом на документі (накладній, вантажній, багажній квитанці-

ях), а для уповноваженої особи — довіреністю, оформленою згі-

дно із законодавством.

До претензійної заяви мають бути додані документи, що підт-

верджують претензію. До претензії щодо втрати, нестачі, псуван-

ня чи пошкодження, крім документів, які підтверджують право

на пред’явлення претензії, додається документ, що засвідчує кі-

лькість і вартість відправленого вантажу.

Згідно зі ст. 315 Господарського кодексу України та Статутом

залізниць України претензії до залізниць можуть бути заявлені

протягом шести місяців, а претензії з приводу штрафів — протя-

гом 45 діб. Зазначені терміни обчислюються:

а) з дня видачі вантажу, багажу або вантажобагажу — для

претензій про відшкодування за псування, пошкодження чи не-

достачу вантажу, багажу та вантажобагажу;

б) через 30 діб з дня закінчення терміну доставки — для пре-

тензій про відшкодування за втрату вантажу;

в) через 2 місяці з дня прийому вантажу до перевезення — для

претензій про відшкодування за втрату вантажу, що виникли з

приводу перевезень у прямому змішаному сполученні;

г) через 10 діб після закінчення терміну доставки багажу чи

вантажобагажу — для претензій про відшкодування за втрату ба-

гажу чи вантажобагажу;

ґ) від дня видачі вантажу, багажу або вантажобагажу — для

претензій з приводу прострочення доставки вантажу, багажу чи

вантажобагажу;

д) після закінчення п’ятиденного терміну, встановленого для

оплати штрафу, — для претензій про стягнення штрафу за неви-

конання плану перевезень;

е) з дня отримання заявником претензії копії платіжного до-

ручення (рахунка) залізниці про нарахування плати — для пре-

тензій про повернення плати за користування вагонами та кон-

тейнерами;

є) з дня встановлення обставин, що спричинили заявлення

претензії, — в решті випадків.

Залізниця зобов’язана розглянути заявлену претензію та пові-

домити заявникові про результати її розгляду в такі терміни з дня

отримання претензії: