Шульженко Ф.П., Кундрик Р.С. Транспортне право (укр)

Подождите немного. Документ загружается.

аеропортів. Реєстрація та порядок допуску цивільних аеродромів

до експлуатації. Правовий режим приаеродромних територій і

повітряних трас.

Правове положення екіпажу цивільного повітряного судна.

Вимоги до льотного складу. Правове положення командира пові-

тряного судна. Права, обов’язки та відповідальність членів екі-

пажу повітряного судна.

Правове регулювання польотів повітряних суден і організація

повітряного руху. Поняття та види польотів, правовий режим по-

вітряних трас і повітряних ліній.

Поняття міжнародних польотів, порядок їх здійснення в пові-

тряному просторі України та інших держав. Правила перетинан-

ня державного кордону. Забезпечення безпеки цивільної авіації.

Порядок розслідування авіаційних пригод.

Правове регулювання повітряних перевезень. Поняття та зміст

договору перевезення повітряним транспортом України. Особли-

вості перевезення вантажу, пасажирів і багажу та пошти. Поря-

док укладення та розірвання договорів. Права та обов’язки корис-

тувачів і повітряних перевізників.

Особливості міжнародних перевезень вантажів, пасажирів, ба-

гажу і пошти.

Відповідальність відправників, одержувачів вантажів і повіт-

ряних перевізників за порушення чи неналежне виконання зо-

бов’язань перевезення.

Майнова відповідальність при міжнародних повітряних пере-

везеннях.

Відповідальність авіапідприємства за збитки, заподіяні майну

пасажира, його здоров’ю. Відшкодування збитків, пов’язаних зі

смертю пасажира.

Порядок подання та розгляду претензій і позовів.

Тема 8. Основи морського права

Морський транспорт України, його склад і система управлін-

ня. Правовий статус морського судна. Реєстрація суден і право на

прапор України. Судові документи та їх правове значення. Арешт

суден. Правове положення екіпажу судна, склад судна. Вимоги

до кваліфікації та стану здоров’я членів екіпажу. Громадянство

членів екіпажу. Трудові відносини на судні.

Управління судном. Правовий статус, обов’язки та права капі-

тана судна. Капітан судна як орган дізнання.

Правовий статус і функції морського порту. Управління мор-

ським портом і господарська діяльність. Правовий статус, функ-

ції і права начальника та капітана морського порту.

Правове регулювання морської лоцманської служби. Право-

вий статус та обов’язки державного морського лоцмана на судні.

Поняття і правовий статус служби регулювання руху суден. Аген-

тування суден. Права та обов’язки морського агента. Укладення

та припинення договору морського агентування.

Правове вирішення проблем з майном, яке затонуло в морі.

Особливості договорів перевезення морським транспортом.

Каботажні та міжнародні перевезення. Договір перевезення ван-

тажу. Поняття договору, правовідносини перевізника й одержу-

вача вантажу.

Докази існування та зміст договору морського перевезення ван-

тажу: рейсовий чартер, коносамент. Виконання договору переве-

зення морським транспортом. Оплата транспортних послуг за пере-

везення вантажу. Відповідальність сторін за невиконання чи нена-

лежне виконання договору перевезення морським транспортом.

Поняття договору фрахтування та лізингу суден. Зміст дого-

ворів фрахтування і лізингу суден та умови їх виконання.

Договір морського буксирування. Портове та міжпортове бук-

сирування. Поняття, зміст та умови виконання договору буксиру-

вання.

Договір морського страхування. Умови договору, об’єкти

страхування, обов’язки страхувальника. Відшкодування страхо-

вих витрат. Безпека мореплавства та розслідування надзвичайних

морських подій.

Відшкодування збитків від забруднення під час зіткнення суден.

Відповідальність перевізників і користувачів. Претензії та по-

зови. Заяви, форма й докази претензій. Термін розгляду претензій

і позов на давність.

Тема 9. Основи річкового права

Річковий транспорт України, його склад і система управління.

Правовий статус річкового судна «ріка — море». Право пла-

вання під прапором України. Реєстрація річкових суден. Докумен-

ти судна.

Правовий статус екіпажу судна, склад і порядок його комплек-

тування. Кваліфікаційні вимоги до екіпажу. Повноваження капі-

тана судна.

Правовий режим річкових портів. Пристані загального та не-

загального користування. Річкові вокзали.

Договір річкового перевезення вантажів. Поняття договору.

Планування перевезень вантажів річковим транспортом. Види

договорів. Навігаційні договори. Перевезення в прямому, зміша-

ному та прямому водному сполученнях.

Особливості виконання договорів перевезення річковим транс-

портом.

Порядок і норми навантаження та розвантаження суден у річ-

кових портах. Перевезення вантажів річковим транспортом за

коносаментом. Обов’язки перевізника, відправника та одержува-

ча вантажу. Відповідальність порту.

Перевезення пасажирів, багажу та пошти. Сторони і форми

договору. Умови перевезення багажу та пошти. Особливості до-

говору перевезення пасажирів на туристичних суднах.

Договори буксирування плотів і суден. Поняття, форми й види

договорів. Права та обов’язки сторін.

Правове регулювання встановлення тарифів і зборів за надан-

ня послуг річковим транспортом. Відповідальність перевізника,

відправника та одержувача вантажів за неналежне виконання зо-

бов’язань.

Порядок складання комерційних актів і актів загальної форми.

Претензії та позови.

Тема 10. Правове регулювання трубопровідного

транспорту України

Поняття, значення, сфера застосування трубопровідного транс-

порту.

Джерела правового регулювання діяльності трубопровідного

транспорту.

Правовідносини у галузі трубопровідного транспорту.

Сторони та порядок встановлення договірних відносин з ви-

користання матеріальних газопроводів, нафтопроводів, аміако-

проводів тощо.

Зміст зобов’язань, які виникають у галузі трубопровідного

транспорту.

Відповідальність за неналежне виконання зобов’язань і непра-

вильне використання трубопровідного транспорту.

ПРОГРАМНІ ПИТАННЯ З ДИСЦИПЛІНИ

1. Поняття і предмет транспортного права.

2. Система транспортного права.

3. Джерела транспортного права.

4. Транспортне право та галузі права.

5. Законність і застосування норм транспортного права.

6. Проблеми систематизації транспортного законодавства.

7. Поняття і структура транспортної системи України.

8. Мета і завдання державного управління транспортною си-

стемою.

9. Повноваження та компетенція місцевих органів влади й

самоврядування в управлінні транспортом.

10. Методи управління транспортом.

11. Суб’єкти управління транспортом.

12. Правові засади господарської діяльності підприємств транс-

порту.

13. Правове положення транспортного підприємства.

14. Ліцензування окремих видів транспортної діяльності.

15. Правовий режим земель транспорту.

16. Майно підприємств транспорту.

17. Тарифи та платежі на транспорті.

18. Транспортні засоби та вимоги до них.

19. Поняття, ознаки та характеристика транспортних право-

відносин.

20. Підстави виникнення та сторони транспортних відносин.

21. Система та зміст транспортних зобов’язань.

22. Підстави виникнення, зміни та припинення транспортних

відносин.

23. Договір перевезення вантажу, його форма, види та елементи.

24. Правове регулювання транспортно-експедиційного обслу-

говування.

25. Особливості договорів перевезення пасажирів і багажу.

26. Види перевезень вантажів залізничним, повітряним, авто-

мобільним, морським і річковим транспортом.

27. Договір перевезення пошти.

28. Поняття та види транспортних правопорушень.

29. Транспортні злочини, їх характеристика та особливості.

30. Юридична відповідальність за транспортні злочини.

31. Адміністративні проступки на транспорті та відповідаль-

ність за їх скоєння.

32. Цивільно-правові проступки та особливості відповідально-

сті за них.

33. Дисциплінарні проступки на транспорті та відповідаль-

ність за них.

34. Державне управління у сфері дорожнього руху.

35. Правове регулювання дорожнього руху.

36. Права та обов’язки учасників дорожнього руху.

37. Заходи безпеки на автомобільному транспорті.

38. Реєстрація та технічний огляд транспортних засобів.

39. Порядок видачі посвідчення водія.

40. Особливості договору перевезення вантажів і пасажирів

автотранспортом.

41. Відповідальність автотранспортних підприємств, відправ-

ників і одержувачів вантажів за невиконання зобов’язань.

42. Особливості правового регулювання міжнародних автомо-

більних перевезень.

43. Претензії до відправника та одержувача вантажів і порядок

вирішення спорів.

44. Види договорів перевезення автомобільним транспортом.

45. Відносини, права та обов’язки автотранспортних підпри-

ємств, одержувачів і відправників вантажів.

46. Правове регулювання діяльності залізничного транспорту

України. Структура залізничного транспорту та система управління.

47. Договір перевезення вантажів залізничним транспортом.

48. Договір перевезення пасажирів і багажу залізничним транс-

портом.

49. Порядок вирішення спорів між транспортними підприємс-

твами та користувачами.

50. Особливості правового регулювання перевезень вантажів,

пасажирів і багажу в прямому міжнародному сполученні.

51. Правове регулювання перевезення пошти.

52. Планування перевезень залізничним транспортом.

53. Права та обов’язки сторін, які беруть участь у перевезенні

вантажів.

54. Відповідальність залізниць, відправників і одержувачів ван-

тажів за порушення або неналежне виконання зобов’язань.

55. Правове регулювання відносин залізниць із промисловими

підприємствами та власниками під’їзних шляхів.

56. Забезпечення охорони вантажів під час перевезення заліз-

ницями.

57. Порядок складання актів, висунення претензій і подання

позовів. Строки подання та розгляду претензій і позовів.

58. Особливості розгляду арбітражним судом спорів між підп-

риємствами залізничного транспорту та користувачами.

59. Державне управління в галузі повітряного транспорту.

60. Правові вимоги до повітряних суден і правове положення

аеропортів та аеродромів.

61. Поняття, види та правове регулювання польотів повітря-

них суден і організація повітряного руху.

62. Правове регулювання повітряних перевезень.

63. Поняття та зміст договору перевезення повітряним транс-

портом.

64. Поняття міжнародних польотів, порядок їх здійснення в

повітряному просторі України та іноземних держав.

65. Особливості міжнародних перевезень вантажів, пасажирів,

багажу та пошти.

66. Реєстрація та порядок допуску цивільних аеродромів до

експлуатації.

67. Правовий режим приаеродромних територій і повітряних трас.

68. Правове положення командира та екіпажу цивільного по-

вітряного судна.

69. Права й обов’язки користувачів і повітряних перевізників.

70. Відповідальність авіапідприємств за збитки, заподіяні

майну пасажира, його здоров’ю, та відшкодування збитків,

пов’язаних зі смертю пасажира.

71. Морський транспорт України, його склад і система управ-

ління.

72. Правовий статус морського судна, його реєстрація та судо-

ві документи.

73. Правове положення морського порту та особливості гос-

подарської діяльності.

74. Особливості договорів перевезення морським транспортом

і відповідальність сторін.

75. Правове регулювання договорів фрахтування і лізингу суден.

76. Договір морського страхування.

77. Договір агентування суден.

78. Арешт суден.

79. Правовий статус капітана та екіпажу судна.

80. Особливості правового регулювання трудових відносин на

судні.

81. Правове регулювання морської лоцманської служби.

82. Поняття, зміст і умови виконання договору морського кру-

їзу.

83. Договір морського буксирування.

84. Правове регулювання каботажних перевезень.

85. Правове регулювання міжнародних перевезень морським

транспортом.

86. Безпека мореплавства та розслідування надзвичайних мор-

ських подій.

87. Відшкодування збитків від забруднення під час зіткнення

суден.

88. Особливості цивільно-правової відповідальності за пору-

шення зобов’язань у галузі морського транспорту.

89. Річковий транспорт України, його склад і система управління.

90. Правове регулювання господарської діяльності портів.

91. Види договорів перевезення річковим транспортом.

92. Особливості договорів перевезення річковим транспортом.

93. Договори буксирування плотів і суден.

94. Правовий статус екіпажу судна, його склад і порядок ком-

плектування.

95. Перевезення пасажирів, багажу, пошти.

96. Правове регулювання встановлення тарифів і зборів за на-

дання послуг річковим транспортом.

97. Особливості перевезень вантажів у прямому змішаному і

прямому водному сполученні.

98. Право плавання під прапором України.

99. Правовий статус річкового судна «річка — море» та його

документи.

100. Реєстрація річкових суден.

101. Правовий статус капітана та екіпажу судна.

102. Планування перевезень річковим транспортом.

103. Порядок і норми завантаження та розвантаження суден у

річкових портах.

104. Відповідальність порту.

105. Обов’язки перевізника, відправника й одержувача ванта-

жів та їхня відповідальність за невиконання чи неналежне вико-

нання зобов’язань.

106. Правовідносини в галузі трубопровідного транспорту.

107. Порядок укладання договорів у галузі трубопровідного

транспорту.

108. Сторони та зміст договорів у галузі трубопровідного тран-

спорту.

109. Юридична відповідальність за порушення договірних зо-

бов’язань у галузі трубопровідного транспорту та порядок вирі-

шення спорів.

110. Особливості зобов’язань у галузі трубопровідного транспорту.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ТЕМ ДИСЦИПЛІНИ

ТЕМА 1. ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ ТЕОРІЇ

ТРАНСПОРТНОГО ПРАВА

§ 1. Поняття, предмет і система транспортного права.

§ 2. Джерела транспортного права.

§ 3. Законність і застосування норм транспортного права.

§ 1. Поняття, предмет

і система транспортного права

Беручись до вивчення цієї важливої теми навчального курсу,

і першого її питання зокрема, слід мати на увазі, що відносини

у сфері транспорту — це вид суспільних відносин, які виникають

у зв’язку з діяльністю транспорту, користуванням шляхами спо-

лучень, транспортними засобами і вимагають правового регулю-

вання.

Виходячи з цього, можна зробити узагальнення і визначити,

що транспортне право слід розглядати як сукупність норм, які ре-

гулюють суспільні відносини, що виникають у зв’язку з організа-

цією та діяльністю транспорту, відносини між підприємствами

транспорту і користувачами (юридичними та фізичними особа-

ми), а також між самими транспортними підприємствами як од-

ного, так і різних видів транспорту.

Предметом транспортного права є суспільні відносини між

транспортними підприємствами та клієнтами, що виникають у

зв’язку з користуванням шляхами сполучень і транспортними за-

собами, а також відносини між транспортними підприємствами.

З’ясовуючи це питання, слід пам’ятати, що транспортне право

не обмежується вивченням тільки тих норм, що регулюють пере-

везення вантажів і пасажирів чи буксировку плотів і суден, а ра-

зом з цим вивчає комплекс адміністративних, трудових, фінансо-

вих, земельних правовідносин і позадоговірних зобов’язань.

Важливо також усвідомити, що транспортне право не є окре-

мою галуззю права.

Майнові відносини, що виникають у зв’язку з діяльністю тра-

нспорту, регулюються цивільним законодавством України, а до-

говір перевезення виділений законодавцем в окремий інститут

цивільного права. Господарсько-правові засади діяльності з пере-

везення регулюються Господарським кодексом України.

Метод регулювання майнових відносин на транспорті суттєво

не відрізняється від методу цивільного права.

Адміністративно-правові відносини, що виникають у сфері

управління транспортом, також не мають методу, що відрізняєть-

ся від методу адміністративного права.

В цілому транспортне право складається із сукупності норм

різних галузей права — цивільного, господарського, адміністра-

тивного, трудового, земельного, міжнародного та інших.

Основною метою об’єднання в єдиний комплекс норм різних

галузей права є регулювання діяльності транспортної системи

України та відносин, що виникають між підприємствами транс-

порту і користувачами.

Система транспортного права відображає особливості суспі-

льних відносин, які воно регулює.

Відповідно до цього побудована й навчальна дисципліна.

Спочатку студенти повинні опанувати її загальну частину. В за-

гальній частині розглядаються її теоретичні аспекти, організацій-

но-правові основи функціонування управління транспортом, по-

няття та структура транспортної системи, правові засади госпо-

дарської діяльності підприємств транспорту, юридична відпові-

дальність за правопорушення на транспорті.

У спеціальній частині транспортного права слід з’ясувати пра-

вові засади діяльності:

 автомобільного транспорту;

 залізничного транспорту;

 повітряного транспорту;

 морського транспорту;

 річкового транспорту;

 трубопровідного транспорту.

§ 2. Джерела транспортного права

Транспортне право як комплексна галузь права має свої

джерела.

Слід згадати, що форма (або джерела) права — це зовнішнє

оформлення змісту загальнообов’язкових правил поведінки, які

офіційно встановлені або санкціоновані державною владою чи

загальновизнані суспільством, — правові звичаї, рішення, прий-

няті на всенародних і місцевих референдумах.

Серед відомих чотирьох видів форм (джерел) права таких, як

правовий звичай, правовий прецедент, нормативно-правовий акт,

договір із нормативно-правовим змістом, два останні є основни-

ми джерелами транспортного права.

Нормативно-правовий акт — це письмовий документ відповід-

ного державного органу, яким встановлюються, змінюються або

приймаються норми права, які за своїм змістом є правилами зага-

льного характеру.

За цією ознакою його необхідно відрізняти від інших актів,

розрахованих на одноразову дію, — актів застосування норм

права чи індивідуальних актів.

Серед нормативно-правових актів, що є джерелами транспорт-

ного права, слід виділити закони та підзаконні акти.

Головним джерелом транспортного права є Основний За-

кон — Конституція України, прийнята на п’ятій сесії Верховної

Ради 28 червня 1996 року.

Розглядаючи це питання, слід опрацювати норми Конституції

України, які закріплюють основи державного та суспільного ла-

ду; визначають права всіх суб’єктів права власності і господарю-

вання; право власності українського народу на землю та її надра,

атмосферне повітря, водні ресурси (ст. 13); визначають обов’язки

суб’єктів господарювання із забезпечення екологічної безпеки,

прав і свобод громадян (ст. 16).

В Основному Законі передбачаються основні засади управлін-

ня об’єктами державної власності; проведення екологічної, фі-

нансової, цінової, інвестиційної політики та природокористуван-

ня (розділ VI).

Зазначені положення є визначальними для правового регулю-

вання діяльності транспорту.

Важливим джерелом транспортного права є цивільне законо-

давство України.

До прийняття нової редакції Цивільного кодексу України у

30-й главі Цивільного кодексу України були сконцентровані нор-

ми, які регулюють правовідносини, що виникають у процесі пе-

ревезення вантажів і пасажирів.

Новий Цивільний кодекс України (вступає в дію з 1.01.2004 ро-

ку) містить Главу 64 «Перевезення», яка визначає загальні поло-

ження про перевезення (ст. 908), поняття договору (ст. 909, 910) та

окремі аспекти перевезень. Також Цивільний кодекс України визна-

чив засади відповідальності володільців джерел підвищеної небез-

пеки (транспортних засобів) (ст. 1187, 1188), встановив скорочені

строки позовної давності з позовів, що випливають із відносин пе-