Шульженко Ф.П., Кундрик Р.С. Транспортне право (укр)

Подождите немного. Документ загружается.

токолясок (затверджені Постановою КМ України від 7 вересня 1998 р.

№ 1388).

14. Правила проведення державного технічного огляду автомобілів,

автобусів, мототранспорту та причепів (затверджені Постановою Кабі-

нету Міністрів України від 26 лютого 1993 р., № 141).

15. Положення про порядок і умови обов’язкового страхування циві-

льної відповідальності власників транспортних засобів (затверджене

постановою КМ України від 7 червня 1994 р. № 372).

16. Єдині правила ремонту: утримання автомобільних доріг, вулиць,

залізничних переїздів, правила користування ними та охорони (затвер-

джені постановою КМ України від 30 березня 1994 р. № 198)

17. Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Укра-

їні (Наказ Міністерства транспорту України від 14.10.97 № 363).

18. Правила перевезення пошти автомобільним транспортом (Наказ

Мінтрансу України № 32/76 від 12.03.97).

ТЕМА 6. ОСНОВИ ЗАЛІЗНИЧНОГО ПРАВА

§ 1. Правове регулювання залізничного транспорту України.

§ 2. Організація та правове регулювання перевезення ванта-

жів, пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним

транспортом.

§ 3. Порядок складання актів та пред’явлення претензій і позовів.

§ 1. Правове регулювання

залізничного транспорту України

Залізничний транспорт — складова єдиної транспортної сис-

теми України. Він постає як транспорт загального користування і

як відомчий транспорт.

До складу залізничного транспорту входять підприємства за-

лізничного транспорту, що здійснюють перевезення пасажирів і

вантажів, рухомий склад залізничного транспорту, залізничні

шляхи сполучення, а також промислові, будівельні, торговельні

та постачальницькі підприємства, навчальні заклади, технічні

школи, дитячі дошкільні заклади, заклади охорони здоров’я, фі-

зичної культури та спорту, культури, науково-дослідні, проектно-

конструкторські організації, підприємства промислового залізни-

чного транспорту та інші підприємства, установи та організації

незалежно від форм власності, що забезпечують його діяльність і

розвиток.

Основні правові, економічні та організаційні засади діяльності

залізничного транспорту визначає Закон України «Про залізнич-

ний транспорт».

У цьому законі було дано визначення поняття залізничного

транспорту, згідно з яким залізничний транспорт — виробничо-

технологічний комплекс організацій і підприємств залізничного

транспорту загального користування, призначений для забезпе-

чення потреб суспільного виробництва і населення країни в пере-

везеннях у внутрішньому та міжнародному сполученнях і надан-

ня інших транспортних послуг усім споживачам без обмежень за

ознаками форми власності та видів діяльності тощо.

Залізничний транспорт порівняно з іншими галузями є сферою

з найбільшою часткою державної власності та високим рівнем

адміністрування всіх транспортних відносин.

Кабінет Міністрів України визначає умови та порядок органі-

зації діяльності залізничного транспорту загального користуван-

ня, сприяє його пріоритетному розвитку, надає підтримку в задо-

воленні потреб залізниць у рухомому складі, матеріально-тех-

нічних і паливно-енергетичних ресурсах.

Створено спеціалізований орган управління залізницею —

Державна адміністрація залізничного транспорту (Положення

про Державну адміністрацію Залізничного транспорту України,

/затверджене Постановою КМ України від 29 лютого 1996 р.

№ 262). У складі Укрзалізниці діє шість залізниць, які є основни-

ми й організаційними господарськими ланками галузі. Створен-

ня, реорганізація, ліквідація та визначення територіальних меж

залізниць, призначення і звільнення їх керівників здійснюються

рішеннями Кабінету Міністрів України за поданням Міністерства

транспорту України.

До сфери управління Укрзалізниці входять Донецька, Львів-

ська, Одеська, Південна, Південно-Західна та Придніпровська за-

лізниці, а також інші об’єднання, підприємства, установи й орга-

нізації залізничного транспорту за переліком, визначеним

Мінтрансом.

Управління залізницями та іншими підприємствами залізнич-

ного транспорту, що належать до загальнодержавної власності,

здійснюється Державною адміністрацією залізничного транспор-

ту України.

Повноваження, права та обов’язки залізниць визначаються

цим Законом, їх статутами. Затвердження статутів залізниць

здійснюється Міністерством транспорту України за погодженням

з Міністерством економіки України та Антимонопольним коміте-

том України.

Створення, реорганізація та ліквідація підприємств, установ і

організацій, які входять до складу залізниць, затвердження їх

статутів (положень), а також укладання контрактів (трудових до-

говорів) з їх керівниками здійснюються в порядку, встановлено-

му чинним законодавством України, а також статутами заліз-

ниць.

Управління процесом перевезень у внутрішньому і міжнарод-

ному сполученнях, а також регулювання виробничо-госпо-

дарської діяльності у сфері організації та забезпечення цього

процесу залізницями, підприємствами, установами та організаці-

ями проводяться централізовано і належать виключно до компе-

тенції Укрзалізниці, яка здійснює функції суб’єкта господарю-

вання.

Відносини залізниць із місцевими органами державної вико-

навчої влади, органами місцевого самоврядування та місцевими

представницькими органами базуються на податковій і договір-

ній основах відповідно до чинного законодавства України. До

компетенції цих органів належать контроль за роботою залізнич-

ного приміського пасажирського транспорту і вокзалів, пого-

дження тарифів у приміських сполученнях, погодження питання

щодо пунктів зупинок, закриття залізничних станцій для обслу-

говування пасажирів, автомобільних переїздів через залізничні

колії. На місцеві органи державної виконавчої влади й органи міс-

цевого самоврядування покладається організація виконання робіт

з благоустрою привокзальних площ, спорудження та впорядку-

вання під’їздів до залізничних станцій, забезпечення їх телефон-

ним зв’язком і транспортним сполученням з населеними пункта-

ми за місцем розташування станцій, запобігання правопорушен-

ням на залізницях.

§ 2. Організація та правове регулювання перевезення

вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу

та пошти залізничним транспортом

Перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу та

пошти залізничним транспортом загального користування орга-

нізується на договірних засадах. Для забезпечення виконання до-

говірних зобов’язань здійснюється перспективне та поточне пла-

нування перевезень.

Умови та порядок організації перевезень, у тому числі в пря-

мому змішаному сполученні, за участю залізниць та інших видів

транспорту, нормативи якості вантажних перевезень (терміни до-

ставки, безпека перевезень, схоронність вантажів) та обслугову-

вання пасажирів, відправників і одержувачів вантажів визнача-

ються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом

України, Статутом залізниць України, Правилами перевезень ван-

тажів і Правилами перевезень пасажирів, багажу, вантажобагажу

та пошти залізничним транспортом України.

Встановлення тарифів на перевезення вантажів, пасажирів, ба-

гажу, вантажобагажу залізничним транспортом (за винятком

приміських пасажирських перевезень) у межах України здійсню-

ється на підставі державної бюджетної, цінової та тарифної полі-

тики. Тарифи на перевезення пасажирів і багажу в приміському

сполученні встановлюються відповідними залізницями за пого-

дженням з місцевими органами державної виконавчої влади. При

рівні тарифів, що не забезпечує рентабельності цих перевезень,

збитки залізниць компенсуються з місцевих бюджетів. Тарифи на

перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу заліз-

ничним транспортом у міжнародному сполученні встановлюють-

ся відповідно до міжнародних договорів та чинного законодавст-

ва України.

Розрахунки за роботи і послуги, пов’язані з перевезенням ван-

тажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу, пошти, щодо яких не

здійснюється державне регулювання тарифів, проводяться за ві-

льними тарифами, які визначаються за домовленістю сторін у

порядку, що не суперечить антимонопольному законодавству.

Для захисту інтересів окремих категорій громадян на пасажирсь-

ких перевезеннях, у тому числі приміських, можуть передбачати-

ся пільгові тарифи. Збитки залізничного транспорту загального

користування від їх використання відшкодовуються залізницям

за рахунок державного або місцевих бюджетів залежно від того,

яким органом прийнято рішення щодо запровадження відповід-

них пільг.

Підприємства та організації залізничного транспорту загаль-

ного користування здійснюють свою діяльність на основі поєд-

нання принципів державного регулювання та ринкових відносин.

Економічні взаємовідносини між залізницями, включаючи роз-

поділ доходів (прибутку) від перевезень, розрахунки, пов’язані з

незабезпеченням схоронності вантажу та пошкодженням техніч-

них засобів, розрахунки із заводами за ремонт рухомого складу

та випуск запасних частин, іншими підприємствами, установами

та організаціями залізничного транспорту загального користу-

вання, пов’язаними з організацією та забезпеченням процесу пе-

ревезень, регулюються виходячи з єдиної технології роботи в по-

рядку, який визначає Укрзалізниця, а також на підставі угод між

цими підприємствами, установами та організаціями, що уклада-

ються відповідно до зазначеного порядку.

Доходи залізниць за перевезення вантажів і пасажирів у пря-

мому сполученні формуються з урахуванням їх конкретного вне-

ску в процес перевезень. Організація розрахунків за ці переве-

зення та використання рухомого складу здійснюється через єдину

систему розрахунків шляхом відкриття єдиного доходно-розпо-

дільного рахунку Укрзалізниці.

Плани діяльності та перспективи розвитку підприємств, уста-

нов і організацій, що входять до складу залізниць, погоджуються

із залізницями, а плани діяльності та перспективи розвитку залі-

зниць, інших підприємств, установ та організацій — з Укрзаліз-

ницею.

Будівництво і реконструкція магістральних залізничних ліній,

об’єктів мобілізаційного призначення, придбання залізничного ру-

хомого складу для перевезень пасажирів у поїздах далекого сліду-

вання та місцевого сполучення здійснюються у встановленому по-

рядку за рахунок коштів Державного бюджету України в межах

лімітів державних капітальних вкладень. Будівництво та реконст-

рукція (у тому числі електрифікація) залізничних ліній, вокзалів,

пішохідних мостів і тунелів, пасажирських платформ та інших

об’єктів залізничного транспорту, пов’язаних з обслуговуванням

населення реґіону, придбання електропоїздів та дизель-поїздів для

приміського сполучення здійснюються за рахунок коштів заліз-

ниць із залученням коштів місцевих бюджетів, а також інших не

заборонених законодавством коштів. Будівництво та реконструк-

ція залізничних станцій та інших об’єктів залізничного транспор-

ту, пов’язаних з будівництвом або реконструкцією промислових

підприємств, здійснюються за рахунок коштів підприємств або ві-

дповідних міністерств і відомств. Для розв’язання загальногалузе-

вих проблем розвитку залізничного транспорту при Укрзалізниці

створюється цільовий фонд інвестиційних ресурсів.

Розрахунки відправників і одержувачів вантажу, вантажоба-

гажу та пошти з підприємствами залізничного транспорту зага-

льного користування за перевезення, додаткові збори за вантажні

операції і користування рухомим складом, а також за штрафи,

стягнення пені, неустойок здійснюються в порядку, передбаче-

ному Статутом залізниць України, іншими актами законодавства

України та міжнародними договорами. Підприємства залізнично-

го транспорту загального користування мають право на заставу

майна переданих їм для перевезень вантажів для забезпечення

гарантії належної провізної оплати та інших платежів за переве-

зення в порядку, що визначає Кабінет Міністрів України.

Галузевий контроль фінансово-економічної діяльності заліз-

ниць, інших підприємств, установ та організацій залізничного

транспорту загального користування здійснюється Укрзалізни-

цею, яка подає до відповідних органів їх зведену бухгалтерську

звітність.

Кабінет Міністрів України щорічно встановлює Укрзаліз-

ниці державне замовлення щодо перевезень пасажирів і ван-

тажів, уведення нових потужностей, модернізації технічних

засобів, порядку та розмірів виділення необхідних для цих

потреб коштів з Державного бюджету України.

Планування перевезення вантажів здійснюється залізницями

відправлення на основі поточних або довгострокових договорів

про організацію перевезення вантажів та замовлень відправників

згідно з наказом Міністерства транспорту України від 2 березня

1995 року № 89 «Тимчасове положення про порядок місячного

планування перевезень вантажів залізничним транспортом України».

Замовлення на перевезення за встановленою номенклатурою

вантажовласники або за їх дорученням експедиторські організа-

ції, а також морські та річкові порти подають відповідним заліз-

ницям. Замовлення складаються за встановленою формою у ва-

гонах, а у випадках, передбачених законодавством (прави-

лами) — і в тоннах. У разі потреби одночасно з місячним замов-

ленням надаються плани перевезень вантажів маршрутами.

Виконання перевезень, у тому числі на пред’явлення, позап-

ланових, понад планових та перевезень для надолуження недова-

нтаження протягом минулого місяця враховується в обліковій

картці встановленої Правилами форми.

Порядок та умови зарахування вагонів, контейнерів під заван-

таження встановлюються Правилами перевезень.

Для перевезень вантажів понад план та поза планом відправ-

ник подає заявку залізниці у термін, передбачений Правилами.

Оформлення замовлень на перевезення вантажів поза планом

та понад план здійснюється у порядку, встановленому Правила-

ми перевезень.

Основною юридичною підставою виникнення зобов’язань з

перевезення вантажів є договір залізничного перевезення ван-

тажу.

За договором залізничного перевезення вантажу залізниця

зобов’язується доставити ввірений їй вантажовідправником

вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати

його одержувачу, а відправник зобов’язується сплатити за

перевезення встановлену плату.

Виконання залізницею додаткових операцій, пов’язаних з пе-

ревезенням вантажів (завантаження, розвантаження, зважування,

експедирування тощо), здійснюється на підставі окремих догово-

рів. Відправник може здійснювати у встановленому порядку доб-

ровільне страхування вантажів.

Обов’язки відправників:

 надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу

заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція

призначення видає накладну одержувачеві разом з вантажем;

 на вимогу залізниці пред’явити стандарт або технічні умови,

сертифікат на відвантажувану продукцію (якщо вона підлягає

сертифікації), а також на її тару;

 виконати всі належні заходи, що гарантують безпеку переве-

зень, мати засоби та мобільні підрозділи для ліквідації аварій і їх

наслідків під час перевезення вибухових, легкозаймистих, радіо-

активних, отруйних та інших небезпечних вантажів;

 визначати придатність вагонів для перевезення вантажу в

комерційному відношенні, якщо завантаження здійснюється його

засобами (контейнерів, цистерн та бункерних напіввагонів у

будь-якому випадку);

 здійснювати підготовку під наливання спеціальних цистерн

та бункерних напіввагонів усіх форм власності;

 підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час

транспортування;

 заготовляти необхідні для навантаження і перевезення прис-

тосування та матеріали (козли, стояки, прокладки, підкладки,

дріт, брезент, мотузка, щитові огородження тощо);

 зазначити в накладній про встановлення зазначених присто-

сувань та матеріалів у вагоні (контейнері);

 під час здавання вантажів для перевезення зазначити в на-

кладній їх масу (тарні та штучні вантажі перевозяться із зазна-

ченням у накладній маси і кількості вантажних місць);

 завантажити вантажі у вагони (контейнери).

Залізниця-перевізник зобов’язана:

 подавати під завантаження справні, придатні для перевезен-

ня відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття,

реквізиту, а в необхідних випадках — продезінфіковані вагони та

контейнери;

 брати на себе виконання вантажних робіт за договорами з

відправниками чи одержувачами;

 здійснювати додаткову підготовку вагонів і контейнерів під

завантаження вантажів, що потребують особливих умов переве-

зення та зберігання, на підставі договору за рахунок відправника;

 визначати придатність вагонів для перевезення вантажу в

комерційному відношенні, якщо завантаження здійснюється за-

собами Залізниці;

 видати пристосування та матеріали (дріт тощо) на станції

призначення одержувачу;

 доставити вантажі за призначенням в установлені терміни;

 повідомити одержувача в день прибуття вантажу;

 перевірити масу, кількість місць і стан вантажу у випадках,

встановлених правилами та Статутом (у пошкодженому вагоні

(контейнері), а також у вагоні (контейнері) з пошкодженими

пломбами відправника або пломбами попутних станцій тощо).

Одержувач зобов’язаний:

 повністю вивантажити (злити) вантаж із вагона (цистерни) і

контейнера;

 повністю прибрати з вагона (контейнера) скріплюючий дріт,

дротові закрутки з люків і штурвалів, стояки, бруски та інші еле-

менти кріплення вантажів, крім інвентарних засобів кріплення,

які підлягають поверненню, прибрати також папір, картон, фане-

ру, листовий метал, дошки та інші засоби упаковки і збереження

вантажів. У разі неповного розвантаження вагони залишаються в

одержувача з внесенням ним платежів за період користування ва-

гонами;

 очистити зовнішню поверхню кузова вагона (контейнера)

від залишків, які її забруднюють, захисної плівки, наклейок, бі-

рок і написів, а всередині вагонів (контейнерів) — від залишків

вантажу, емульсій, профілактичних засобів проти замерзання;

 вносити залізниці установлену плату за час перебування ци-

стерн і бункерних напіввагонів на промивально-пропарювальній

станції залізниці під очищенням від залишків продуктів;

 відшкодовувати також витрати залізниць, пов’язані з очи-

щенням порожніх вагонів у пунктах їх наступного навантаження;

 прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його

адресу;

 у разі прибуття вантажу на адресу одержувача, поставка

якого йому не передбачена планом (договором, контрактом, за-

мовленням, нарядом та ін.), прийняти такий вантаж від станції на

відповідальне зберігання.

Це основні обов’язки сторін договору залізничної вантажної

перевозки.

Для того щоб отримати повне уявлення про вантажну перевоз-

ку, також потрібно звернутися до Статуту залізниць України та

окремих правил здійснення перевезень (Про затвердження окре-

мих розділів Правил перевезення вантажів, Правила перевезення

вантажів навалом і насипом (ст. 37 Статуту), Правила перевезен-

ня вантажів у супроводі провідників відправників (одержувачів)

(ст. 40 Статуту) та ін.). Зупинимося на основних моментах щодо

документообігу і процедур. Так, для засвідчення прийняття ван-

тажу до перевезення станція видає відправнику квитанцію (фор-

ма накладної і порядок її заповнення, а також форма квитанції за-

тверджуються Мінтрансом).

Вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслід-

ки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазна-

чених ними в накладній. Залізниця має право перевіряти прави-

100

льність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість

та масу вантажу, що зазначаються в накладній. Вантажі прийма-

ються до перевезення вантажною швидкістю, а також великою

швидкістю. Швидкість перевезення зазначається в накладній ван-

тажовідправником. Залізниці можуть приймати до перевезення

вантажі з оголошеною вартістю. Оголошена вартість не повинна

перевищувати дійсної вартості вантажу. У разі розходження між

відправником та станцією відправлення вартість вантажу визна-

чається незалежною експертизою, про що складається відповід-

ний акт. Під час прийняття вантажу з оголошеною вартістю стя-

гується додатковий збір у розмірі, встановленому тарифом.

Для транспортного обслуговування відправників і одержува-

чів у місцях загального користування у складі залізниць можуть у

встановленому порядку утворюватися підприємства механізова-

них вантажних робіт, а на під’їзних коліях — об’єднання підпри-

ємств залізничного транспорту.

У разі виникнення ускладнень на станції у зв’язку з несвоєчас-

ним вивантаженням і вивезенням вантажів начальник залізниці

має право збільшувати розмір збору за збереження вантажу до

двократного розміру.

Завантажені контейнери, а також криті вагони (у тому числі

ізотермічні) та цистерни пломбуються тим підприємством, орга-

нізацією, засобами яких проводиться навантаження. Домашні ре-

чі можуть перевозитися за пломбами залізниці або експедитора.

Перевезення окремих вантажів, перелік яких затверджено

Правилами, здійснюється у супроводі провідника відправника

(одержувача). Перевезення інших вантажів у супроводі провід-

ника може здійснюватися за домовленістю із залізницею.

Обчислення терміну доставки починається з 24-ї години дати

приймання вантажу до перевезення. Вантаж вважається достав-

леним вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений за-

собами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо ва-

гон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами

одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.

Вантажовідправник має право змінити зазначеного у наклад-

ній вантажоодержувача без зміни станції призначення. Заява про

зміну вантажоодержувача подається начальнику станції відправ-

лення з доданням вантажної квитанції. У разі неможливості по-

дання вантажної квитанції відправник подає копію письмового

чи телеграфного повідомлення на адресу першого вантажоодер-

жувача про таку зміну. Залізниця виконує розпорядження відправ-

ника лише в тому разі, якщо вантаж не видано одержувачу.