Савченко Н.М. Історія України: соціально-політичний аспект
Подождите немного. Документ загружается.
341
Що стосується книговидання, то в цій галузі склалася досить три5
вожна тенденція: три чверті усіх книжок, які друкуються і продаються
в Україні, становлять російськомовні видання.
Піднесення відбувалось і в галузі народної творчості. Стали регу5
лярними пісенні фестивалі «Червона рута», «Пісенний вернісаж»,
«Таврійські ігри», «Пісня року».
Політичні зрушення відбувались в кіномистецтві, де почали ство5
рюватись україномовні фільми. Українські митці (режисери, сценарис5
ти, художники, актори) внесли вагомий внесок у розвиток театрально5
го мистецтва. На українському телебаченні з’являються нові аналітичні
передачі.
У 1996 році Указом Президента України було утворено Всеукраїн5
ський фонд відродження відомих пам’яток історико5архітектурної
спадщини ім. О. Гончара. До реєстру світової спадщини ЮНЕСКО увій5
шли відомі пам’ятники України: ансамблі Софіївського собору і Киє5
во5Печерської лаври, історичні пам’ятники Львова. Величезним здо5
бутком фонду стала відбудова Михайлівського Золотоверхого собору
у Києві.
До культурно5політичних досягнень можна віднести створення влас5
ної системи нагород України, до якої входять Почесна відзнака Прези5
дента, ордени Богдана Хмельницького, Ярослава Мудрого, княгині
Ольги, відзнака «За мужність». В Україні утворений і діє Комітет з На5
ціональної премії ім. Т. Шевченка.
Таким чином можна з упевненістю стверджувати, що Україна відтво5
рює свою історико5культурну спадщину.
В той же час необхідно відзначити і труднощі, з якими зустрічаються
заклади культури. Це, перш за все, недостатнє, можна сказати, мізерне
фінансування з боку бюджету і відсутність традицій меценатства в Україні.
У досить складному становищі опинилась вітчизняна наука. Її цен5
тром, як і раніше, залишається Академія наук (з 1994 року вона має ста5
тус національної).
Головними проблемами у галузі науки є: низький рівень бюджетно5
го фінансування, у зв’язку з чим наукові заклади відчувають великі труд5
нощі в матеріально5технічному та кадровому забезпеченні; недостатня
розробка фундаментальних досліджень і дуже слабке впровадження
нових технологічних досягнень в виробництво (втілюється лише
10 відсотків наукових розробок). Серйозним недоліком у сфері науки
є її поділ на академічну, вузівську та галузеву. Проблемою залишається
значне скорочення наукових кадрів в Україні, а у тих, хто залишається
працювати в наукових установах, спостерігається падіння професіона5
лізму. І все це при тому, що усі розуміють: кризовий стан науки не дає
надії на вихід України з економічної кризи взагалі.
342
В умовах незалежності України ви5
никла гостра необхідність в розробці
і прийнятті нової Конституції держави.
В країні почався так званий конституційний процес, в ході якого
розроблялись і обговорювались різні варіанти нової Конституції, її роз5
діли і статті. Цей процес був нелегким, в українському суспільстві
не було єдності, що негативно відбилось на розвитку процесу і уповіль5
нювало його. Гальмувався конституційний процес і гострою політич5
ною боротьбою за владу між Верховною Радою і Президентом, і в самій
Верховній Раді.
Взагалі конституційний процес умовно можна розділити на два пе5
ріоди: І — 1992–1994; ІІ — 1994 — 28 червня 1996 року.
В 1992 році був сформований перший склад конституційної комісії
на чолі з Головою Верховної Ради України Іваном Плющем і Президен5
том України Леонідом Кравчуком. До складу комісії входили вчені5пра5
вознавці, судді, працівники правоохоронних органів, політологи, на5
родні депутати. Комісія розробила два варіанти проекту конституції
України, які були винесені на всенародне обговорення. Жоден з цих
варіантів не знайшов підтримки і прийнятим не був.
В 1994 році після обрання новим Президентом України Леоніда Куч5
ми конституційний процес набув нового дихання. Конституційну ком5
ісію переформували. Ії очолили нові керівники держави О. Мороз
і Л. Кучма. До конституційного процесу були залучені представники
різних політичних партій і рухів України. Кожна стаття конституції об5
говорювалась в умовах гострої політичної боротьби і протистояння.
Найбільш гострими проблемами, які викликали дискусії були: механізм
прийняття конституції, форма правління в Україні (президентська чи
парламентська), питання власності, виборча система, державна мова
і державна символіка, соціальні гарантії.
11 березня 1996 року конституційна комісія схвалила проект кон5
ституції і передала його на розгляд Верховній Раді. 24 квітня 1996 року
Верховна Рада прийняла проект конституції за основу. 5 травня була
утворена тимчасова спеціальна комісія Верховної Ради з доробки про5
екту конституції, до якої входили представники усіх депутатських
фракцій і груп. Члени комісії в ході обговорення пропонували внести
в текст конституції близько п’яти тисяч змін і поправок. В червні 1996 ро5
ку комісія передала дороблений варіант конституції в Верховну Раду для
першого читання. Знову розгорнулась політична суперечка, яка зава5
жала плідній роботі парламенту: до 26 червня Верховна Рада не ухвали5
ла жодного розділу конституції.
Протиріччя між Верховною Радою і Президентом з питань прий5
няття конституції набули такого характеру, що Л. Кучма змушений був
Прийняття Конституції
України
343
винести питання про прийняття конституції на Всеукраїнський рефе5
рендум. Для досягнення компромісу була створена Узгоджувальна комі5
сія, яку очолив М. Сирота. Зусиллями різних сил вдалося вирішити
більшість спірних питань.
В ніч на 28 червня 1996 року більшістю голосів депутатів Верховної
Ради Конституція України була прийнята.
Конституція України складається із вступу, 15 розділів, 161 статті.
Конституція — основний юридичний документ незалежної демократич5
ної української держави. Конституція визначає форму правління, дер5
жавний устрій, політичний режим України як незалежної, демократич5
ної, соціальної, правової, унітарної республіки. В межах існуючих
кордонів територія України є цілісною і недоторканою.
Державна влада в Україні здійснюється по її поділу на законо5
давчу, виконавчу і судову. Державною мовою в Україні є українська.
Конституція затвердила державну символіку — Державний герб, гімн,
прапор.
Конституція України проголосила принцип верховенства права,
економічного, політичного та ідеологічного плюралізму.
Найвищою соціальною цінністю в Україні за Конституцією є лю5
дина, її життя та здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека. Ут5
вердження та збереження прав людини є головним обов’язком держа5
ви.
Сучасні міжнародні правові акти поділяють права людини на еко5
номічні, соціальні, громадянські (особисті) і політичні. До економіч5
них конституційних прав громадян України відносяться право на пра5
цю, на підприємницьку діяльність, на власність.
Конституція України визнає широке коло громадянських прав лю5
дини. В ній зафіксоване право на життя як вищу соціальну цінність,
передбачено право на свободу і особисту недоторканість. До громадянсь5
ких прав належать і право на недоторканість житла, таємницю листу5
вання, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції. Кон5
ституція гарантує громадянам України свободу пересування і свободу
вибору місця проживання.
В Конституції зафіксоване право на свободу світогляду і віроспові5
дання, право громадян сповідувати будь5яку релігію, або не сповідува5
ти ніякої. За Конституцією церква в Україні відділена від держави,
а школа від церкви.
Конституція України проголосила і основні політичні права грома5
дян, серед яких: право брати участь в управлінні державними справа5
ми, в виборах та референдумах; право на свободу думки і слова; право
об’єднуватись в політичні партії та організації; право на свободу друку,
зборів, мітингів, демонстрацій; право на страйки тощо.
Низка статей Конституції гарантує захист соціальних прав людини:
право на соціальний захист; право на охорону здоров’я, на освіту; пра5
во на охорону державою дитинства, материнства і батьківства; право на
культурну творчість тощо.
В Конституції зафіксовані і обов’язки громадян України, до яких
належать: захист незалежності і територіальної цілісності України; спла5
та податків в установлених законом розмірах; підтримка і дотримання
Конституції і законів України; військова служба у відповідності до за5
кону тощо.
Поєднання прав і свобод з обов’язками громадян України є голов5
ною запорукою демократичного розвитку суспільства.
345
ХРОНОЛОГІЧНА ТАБЛИЦЯ
ІV–VІІ ст. — формування перших східнослов’янських політичних
об’єднань — союзів племен
VІІ–ІХ ст. — утворення праукраїнської держави «Руська земля»
з центром у Києві
860–866 — походи князя Аскольда на Константинополь
882 — вбивство Аскольда варягами, захоплення Києва Оле5
гом
882–912 — правління Олега на Русі
911 — укладення договору між Руссю і Візантією
912–945 — князювання Ігоря
945–964 — регентство княгині Ольги
964–972 — князювання Святослава
980–1015 — князювання Володимира Великого
988 — запровадження християнства в Київській Русі
1019–1054 — князювання Ярослава Мудрого
1037 — спорудження у Києві Софійського собору
1097 — князівський з’їзд у Любечі
1113 — укладення монахом Нестором першої редакції літо5
писного зведення — «Повісті минулих літ»
1113–1125 — князювання Володимира Мономаха
1187 — перша літописна згадка назви «Україна» щодо земель
Південної Київщини та Переяславщини
1199 — об’єднання волинським князем Романом Мстисла5
вовичем Галицької і Волинської земель і утворення
Галицько–Волинського князівства
1223 — поразка руських дружин і половецького війська
у битві на р. Калці
1237–1240 — монгольська навала на Русь
1238 — перемога військ Данила Галицького над німецькими
лицарями–хрестоносцями під Дорогочином
1350–1352 — боротьба польсько5угорської коаліції з Литовським
князівством за волинські землі
1362 — перемога литовського війська над золотоординськи5
ми збройними формуваннями. Остаточна інкорпо5
рація до Литовського князівства Київщини, Пере5
яславщини, Волині та Поділля
1385 — Кревська унія між Литвою та Польщею
1387 — остаточне приєднання Галичини до Польського ко5
ролівства
1410 — поразка Тевтонського ордена від об’єднаного війська
поляків, литовців, українців та білорусів під Грюн5
вальдом
1413 — Городельська унія між Литвою та Польщею
1449 — утворення Кримського ханства
1480 — повалення золотоординського іга на Русі
1529 — перший Литовський статут
346
1554–1556 — спорудження Д. Вишневецьким на о. Мала Хортиця
оборонного замка–фортеці. Заснування Запорозької
Січі
1557 — «Устава на волоки» і волочна поміра
1566 — другий Литовський статут
1569 — Люблінська унія між Литвою та Польщею. Утворен5
ня федеративної польсько–литовської держави —
Речі Посполитої. Перехід під владу Польщі Київсь5
кого, Волинського і Брацлавського воєводств, а та5
кож Підляшшя
1572 — універсал польського короля Сигізмунда ІІ Августа
про утворення найманого козацького формування —
початок реєстрового козацького війська
1572 — видання у Львові друкарнею Івана Федорова першої
друкованої книги в українських землях — «Апостол»
1588 — третій Литовський статут
1591–1593 — козацько5селянське повстання під проводом К. Ко5
синського
1594–1596 — козацько5селянське повстання під проводом С. На5
ливайка
1596 — Берестейська унія
1616 — похід запорозьких козаків на чолі з П. Сагайдачним
на Кафу, визволення невільників
1621 — битва польсько5козацького війська з турецьким під
Хотином
1625–1638 — хвиля козацько5селянських повстань під проводом
М. Жмайла, Т. Трясила, І. Сулими, П. Бута, Д. Гуні,
Я. Остряниці
1648–1654 — національно5визвольна війна українського народу
1648 — перемога козацьких військ на чолі з Б. Хмельниць5
ким над поляками під Жовтими Водами, Корсунем
та Пилявцями
1649 — розгром польського війська у битві під Зборовом.
Зборівська мирна угода
1651 — поразка козацького війська у битві під Берестечком.
Білоцерківський договір
1652 — розгром польського війська у битві під Батогом
1653 — перемога українського війська на чолі з І. Богуном
над польсько5шляхетською армією під Монастири5
щем. Рішення Земського собору про прийняття
Війська запорозького під протекторат московського
царя
1654, 8 січня — Переяславська рада
1654, березень — Березневі статті
1657 — смерть Б. Хмельницького
1657–1659 — гетьманування І. Виговського
1658 — Гадяцький договір
1659 — розгром московських військ під Конотопом зброй5
ними формуваннями під керівництвом І. Виговсько5
го
1659–1663 — гетьманування Ю. Хмельницького
1659 — Переяславські статті Ю. Хмельницького
1660 — Слободищенський трактат
347
1661 — заснування університету у Львові
1663 — «Чорна рада» у Ніжині
1663–1668 — гетьманування І. Брюховецького на Лівобережній
Україні
1663–1665 — гетьманування П. Тетері на Правобережній Україні
1665 — Московські статті. Обмеження територіально5адмі5
ністративної автономії Лівобережної України
1665–1676 — гетьманування П. Дорошенка на Правобережній
Україні
1667 — Андрусівське перемир’я між Російською державою
та Річчю Посполитою
1668–1672 — гетьманування Д. Многогрішного на Лівобережній
Україні
1669 — Глухівські статті
1672–1687 — гетьманування І. Самойловича на Лівобережній Ук5
раїні
1674 — перше видання «Синопсису» (Київ)
1676–1681 — гетьманування Ю. Хмельницького на Правобережжі
1677–1681 — московсько5турецька війна за Правобережну Украї5
ну
1681 — Бахчисарайський мирний договір між Росією, Туреч5
чиною та Кримським ханством
1686 — «Трактат про Вічний мир» між Росією та Польщею
1687–1708 — гетьманування І. Мазепи
1708–1722 — гетьманування І. Скоропадського
1709, червень — Полтавська битва
1710 — обрання гетьманом в еміграції П. Орлика. Бендерсь5
ка конституція
1714 — перша згадка в джерелах про гайдамаків
1722–1727 — діяльність першої Малоросійської колегії
1722–1723 — гетьманування П. Полуботка
1727–1734 — гетьманування Д. Апостола
1727 — «Решительные пункты» (документ, що регулював
відносини Гетьманщини з Росією)
1734–1750 — діяльність правління Гетьманського уряду
1750–1764 — гетьманування К. Розумовського
1764 — зосередження повноти влади в Україні у руках Дру5
гої Малоросійської колегії
1768 — початок Коліївщини на Правобережній Україні
1772 — перший поділ Польщі. Приєднання до Росії Східної
Білорусії, а Галичини — до Австрії
1775 — ліквідація царським самодержавством Запорозької
Січі
1781 — ліквідація полкової системи на Гетьманщині, утво5
рення натомість намісництв за російським зразком
1783 — царський маніфест про приєднання до Російської
держави Кримського ханства
— царський указ про закріпачення селян на Лівобе5
режній та Слобідській Україні
1785 — «Жалувана грамота» Катерини ІІ дворянству», згідно
з якою українська старшина зрівнювалась у правах
з російським дворянством
348
1793 — другий поділ Польщі. До Росії відійшли Київщина,
Східна Волинь, Поділля, Брацлавщина
1795 — третій поділ Польщі. Росія включила до свого складу
Західну Волинь, Західну Білорусію, Литву і Курляндію
1798 — видання в Петербурзі трьох частин «Енеїди»
1803 — царський указ про «вільних хліборобів», згідно з яким
поміщики за власним бажанням могли відпускати
кріпосних селян на волю й надавати їм земельні наділи
1805 — відкриття Харківського університету
1812, червень — війна Росії з наполеонівською Францією
1812–1835 — антикріпосницькі виступи селян на Поділлі під про
водом У. Кармелюка
1818–1821 — діяльність таємної організації «Союз благоденства»,
«побічні управи» якого діяли в Кишиневі, Тульчині,
Полтаві тощо
1820 — заснування у Ніжині Гімназії вищих наук
1821 — утворення у Тульчині таємного «Південного товариства»
1825, грудень — повстання декабристів у Петербурзі
1825, грудень — — повстання Чернігівського полку в Україні
1826, січень
1827–1830 — діяльність таємного демократичного гуртка у ніжин5
ській Гімназії вищих наук
1830–1831 — польське визвольне повстання на Правобережній
Україні
1833–1837 — діяльність напівлегального демократично5просвіти5
тельського та літературного угруповання «Руська
трійця»
1834 — заснування університету в Києві
1840 — видання у Петербурзі «Кобзаря» Т. Шевченка
1843–1844 — селянське повстання під проводом Л. Кобилиці на
Буковині
1846–1847 — діяльність Кирило5Мефодіївського товариства
1847–1848 — запровадження у Правобережній Україні «Інвентар5
них правил»
1848, травень — утворення у Львові першої української політичної
організації — Головної руської ради
1848 — ліквідація кріпосного права у Галичині та на Буко5
вині
1853–1856 — Кримська війна
1855 — розгортання масового антикріпосницького руху
«Київської козаччини»
1856 — «Похід у Таврію за волею» — масове самовільне пе5
реселення селян Катеринославщини та Херсонщи5
ни
1861, лютий — царський маніфест про скасування кріпосного пра5
ва у Росії
1861–1862 — видання у Петербурзі українського журналу «Осно5
ва»
1863 — циркуляр міністра внутрішніх справ Валуєва про
обмеження видання книг та заборону викладання
в школах українською мовою
— написання П. Чубинським вірша «Ще не вмерла Ук5
раїна» — тексту сучасного гімну України
349
1864 — земська, судова та шкільна реформи у Росії
1865 — заснування в Одесі Новоросійського університету
— відкриття першої в Україні залізниці Одеса — Балта
1867 — перетворення Австрійської імперії на дуалістичну
Австро5Угорську
1868 — створення у Львові першого осередку товариства
«Просвіта»
1874 — масове «ходіння у народ»
1875 — відкриття університету в Чернівцях
1876 — затвердження царем Емського акту, що забороняв
видання та ввезення з–за кордону літератури украї5
нською мовою
1876–1879 — діяльність народницької організації «Земля і воля»
1877 — «Чигиринська змова»
1880–1881 — діяльність «Південноросійського робітничого союзу»
народників у Києві
1882 — створення у Єлисаветграді першої української про5
фесійної театральної трупи
1890 — утворення Русько5української радикальної партії
(РУРП) — першої української політичної партії
1892 — виникнення таємного товариства «Братство та5
расівців»
1897 — організація київського та катеринославського «Со5
юзів боротьби за визволення робітничого класу»
— перший загальний перепис населення Росії
— на Харківському паровозобудівному заводі заверше5
но будівництво першого паровоза
1900 — утворення Революційної української партії (РУП)
— видання у Львові брошури М. Міхновського «Само5
стійна Україна» в Петербурзі
1905, 9 січня — розстріл робітничої демонстрації («Кривава не5
діля») — початок першої російської революції
1905, червень — повстання на броненосці «Потьомкін»
1905, жовтень — всеросійський загальний політичний страйк. Виник5
нення Рад робітничих депутатів
— підписання царем маніфесту «Про удосконалення
державного порядку», в якому обіцялись грома5
дянські свободи та скликання законодавчої Думи
1905, грудень — збройні повстання у Харкові, Олександрівську,
Горлівці
1906, листопад — царський указ про вільний вихід із общини. Поча5
ток столипінської аграрної реформи
1907, 3 червня — царський указ про розпуск ІІ Державної думи. Дер5
жавний переворот, що фіксував поразку революції
1905–1907 рр.
1908 — утворення «Товариства українських поступовців»
(ТУП)
1914, лютий — масовий рух протесту проти заборони царатом свят5
кування сторіччя з дня народження Т. Шевченка
1914, серпень — створення у Львові Головної Української Ради
— заснування «Союзу визволення України» (СВУ)
— утворення царським урядом Галицько5Буковинсько5
го генерал5губернаторства
350
1917, 27 лютого — перемога Лютневої демократичної революції. Пова5
лення самодержавства в Росії
1917, 4 березня — утворення Центральної Ради
1917, 23 червня — І Універсал Центральної Ради
1917, 3 липня — ІІ Універсал Центральної Ради
1917, серпень — тимчасова інструкція Генерального секретаріату Тим5
часового уряду, яка суттєво обмежувала права Украї5
ни
1917, листопад — ІІІ Універсал Центральної Ради. Проголошення Ук5
раїнської Народної Республіки (УНР)
1917, 3 грудня — маніфест РНК до українського народу з ультиматив5
ними вимогами до Центральної Ради
1917, 12 грудня — проголошення радянської влади в Україні на Всеук5
раїнському з’їзді Рад у Харкові
1917, 5 грудня — початок наступу радянських військ на Київ
1918, 11 січня — IV Універсал Центральної Ради
1918, 26 січня — підписання мирного договору між УНР і Німеччи5
ною та її союзниками
— вступ до Києва радянських військ на чолі з М. Му5
равйовим
1918, 18 лютого — початок наступу німецьких військ на територію Ук5
раїни
1918, 29 квітня — ухвалення Центральною Радою Конституції УНР
— проголошення на Всеукраїнському хліборобському
з’їзді П. Скоропадського гетьманом України.
Здійснення державного перевороту і перехід усієї
повноти влади в Україні до рук гетьмана
1918, листопад — проголошення Західноукраїнської Народної Респуб5
ліки (ЗУНР)
— утворення Директорії
1918, 14 грудня — вступ до Києва збройних формувань Директорії. Зре5
чення гетьманом П. Скоропадським влади
1919, 22 січня — акт злуки УНР і ЗУНР
1919, 6 січня — проголошення Української Соціалістичної Радянсь5
кої Республіки (УСРР) декретом Тимчасового робіт5
ничо5селянського Уряду України
1919, — прийняття ІІІ Всеукраїнським з’їздом рад (Харків)
першої Конституції
10 березня УРСР. Юридичне оформлення радянської держав5
ності в Україні
1919, липень — окупація Криму та майже всього Лівобережжя, за
винятком Чернігівщини, військами Денікіна
1919, 3 грудня — затвердження VІІІ Всеросійською конференцією
РКП(б) резолюції ЦК РКП(б) «Про радянську вла5
ду на Україні»
1919, 11 грудня — створення Всеукраїнського революційного комітету
на чолі з Г. Петровським
1919, 16 грудня — вступ збройних формувань Червоної армії до Києва
1920, квітень — підписання Варшавського договору між УНР та
Польщею
1920, 25 квітня — початок радянсько5польської війни
1920, 6 травня — вступ польсько5українського війська до Києва
1920, 26 травня — початок Київської наступальної операції. Контрна5
ступ радянських військ