Рядко О.Ю. Уроки музики. 1-4 класи

Подождите немного. Документ загружается.

— Хто нагадає, хто такі троїсті музики, чому вони так називаються?

— На яких інструментах грають троїсті музики?

Відгадайте загадки:

У лісі родилася,

В майстерні робилася.

А на руках

плач'е.

(Скрипка)

Зверху шкіра, знизу шкіра.

А всередині пусто. (Бубон)

То товщає, то худне

—

на весь дім голосить. (Баян).

(Діти слухають коломийки).

Після виконання коломийки пропоную дітям послухати ще російські народні

частівки—це короткі, здебільшого швидкі пісеньки з багатьма куплетами, які

жанрово подібні до українських коломийок.

Російський композитор Родіон Щедрій використав тему цих частівок у своєму

Концерті для оркестру під назвою „Пустотливі частівки".

—Зверніть

увагу,

діти, на велику роль тембрів груп оркестру (ударних і мідних

духових) та інших інструментів. Особливо виділяється труба, що виконує

головну мелодію на фоні пустотливого „ухання" духових у низькому регістрі.

(Діти слухають твір і висловлюють думку).

VII. Підсумок уроку.

Урок 24

Тема уроку: четвертна нота з крапкою, сольфеджування вправи.

Робота над піснею „Не щебечи, соловейку" М.Глінки.

Слухання музики. Хор „Гагілка" в обробці Станіслава

Людкевича.

Мета уроку: закріпити з дітьми значення крапки

біля ноти на основі вокальної вправи;

розвивати музично- ритмічний слух, вокальні навички;

виховувати інтерес до української пісні.

360

Тип уроку:

Обладнання:

комбінований.

музичний інструмент, магнітофон, фонозапис,

портрет С.Людкевича.

Хід уроку

I. Організація класу до уроку.

1. Музичне вітання.

2. Оголошення теми уроку.

II. Розспівування.

1. Спів вправ на розширення діапазону. •

2. Вправа на ланцюгове дихання.

III. Сольфеджування вправи розпочинаю з її характеристики.

сг^гг

Що стоїть біля нот у вправі?

Крапка.

•

Що робить крапка біля нота?

•

На скільки треба подовжити звучання .

Л- .1

І і 2 1і

— Давайте проспіваємо вправу, витримуючи ноту з крапкою на

І і

(Настроювання, сольфеджування вправи).

IV. Роботу над піснею М.Глінки „Не щебечи, соловейку" продовжую,

вивчаючи II і IV куплети. Звертаю увагу на

те,

чи пам"ятають діти, як потрібно

витримувати ці тривалості.

V. Музично - ритмічні рухи.

VI. Слухання музики варто розпочати з розповіді про С.Людкевича.

Станіслав Людкевич — видатний український композитор, який прожив довге

житга —

100

років —

зробив чималий внесок у розвиток української народної

пісні, здійснював різноманітні обробки для хорового співу в інструментальному

супроводі.

361

— Сьогодні ми послухаємо хор„Гагілка" в обробці С. Людкевича—це пісні-

веснянки, що супроводжуються закликанням весни та проводів зими.

Веснянки — це календарні пісні, які побутують на Україні

давно.

Весна —- найулюбленіша пора року. їх прихід відчувають усі — усе, що є

живого на Землі. З давніх давен не було села на Україні, в якому б не зустрічали

прихід весни. Дівчата зверталися'до своїх неньок:

Благослови, мати.

Весну закликати!

Весну закликати,

Зиму проводжати

У кожному селі зустріч весни готували з особливою ретельністю та обря-

дами. У творі композитор використав дві народні пісні

веснянки „Янчику-

подолянчику" та „Ой не ходи, качуроньку", що створюють картину веселих

весняних забав.

— Послухайте і визначте, чи однакові за характером ці дві пісні-веснянки.

— Що сприяє вираженню характеру їх?

(Діти слухають і характеризують).

VII. Підсумок уроку.

Урок 25

Тема уроку: ритмічний канон.

Розучування пісні „Півник", латинська народна.

Слухання музики: „Елегія" М.Лисенка.

Мета уроку: закріпити з учнями усі тривалості нот та вчити виконувати

ритмічні канони; розвивати музично-ритмічний слух та

співацькі навички; виховувати інтерес до музики

композиторів-класиків.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: музичний інструмент, магнітофон, портрет М.Лисенка.

362

Хід уроку

I. Організація класу до уроку.

1. Музичне вітання.

2. Оголошення теми уроку.

II. Розспівування.

1. Спів різних голосних на заданому звуці (а, о, у).

2. Вправи для дикції та артикуляції.

III. (На дошці написана ритмічна вправа).

Ьрц -

-0—0— -0-і 0—0-

=*=

•

І.

ген

І-»-0-0-0-

1-0

—«1—

'-0-0—0-

7 7

і-0

— Як називається така вправа?

— ІДо таке канон?

— Що характерно для канону?

— Скільки голосів у цій ритмічній вправі?

— Давайте проплескаєм І голос, рахуючи на 1і 2і.

— А тепер II голос.

Далі ділю клас на дві групи, і виконуємо ритмічний канон. Бажаючих опитую

на оцінку.

IV. Розучування латинської народної пісні „Півник" розпочинаю з бесіди:

— Чи знаєте ви, діти, що робить вранці півник?

Півник

Латиська народна пісня

Український текст Л.

Ктшенко

Помірно швидко

і і' і

Ці І ІІ

та * 4

1. Тіль-ки ра- нок си- ній вста- не

на

зо-

рі.

363

ку-ку- рі-

/з

ка пів-і

ТЇ^И

* Я

шк дзві

—Ф——аі—

н-ко на дво-

1 II п

її' X

рі. Дзвін-ко,

|—гтН

ф*

•Щ

ПІВ-НИ- ку спі- вай, ра-ио ді- ток пі- дій- май.

Завтра починаються

у нас жнива,

Буде працювати

в полі вся рідня.

Приспіє:

Дзвінко, півнику, співай,

Рано діток підіймай.

Будем в полі

дружно жати ми ячмінь,

Буде чутно

нашу пісню в далечінь.

Приспів.

Нам потрібно завтра

теж раніше встать,

Бо ніяк не можна

в день такий відстать.

— А хто влітку допомагає бабусі у селі пасти домашніх птахів?

— Сьогодні ми вивчимо з вами латинську народну пісню „Півник". Це

календарно-обрядова пісня. У неї багато спільних рис з обрядовими піснями

українського народу, які належать до найдавніших здобутків культури давніх

східних слов'ян, яку успадкувала культура Київської Русі. Ці пісні складалися

і збагачувались упродовж століть, стали основою для музичного мистецтва

усіх народів. (Ілюстрація пісні).

364

Пісню розучую за нотним текстом по фразах, звертаючи увагу на рух мелодії,

чистоту інтонування.

V. Слухання музики продовжити бесідою про музичні твори професійних

композиторів, які створювали свою музику на основі музичного фольклору

різних народів.

— Які композитори використовували теми народних пісень у своїх творах?

— Сьогодні ми послухаємо „Елегію" українського композитора Миколи

Лисенка. Уважно послухайте і визначте характер твору, що він виражає.

— Чи є близькість з народною піснею? (Діти слухають твір і характе-

ризують). V

VI. Підсумок уроку.

Урок 26

повторення вивченого матеріалу.

Музична вікторина.

закріпити вивчений матеріал з музичної грамоти та повторити

вивчені пісні; розвивати музичну пам'ять та

ладо-тональне відчуття; виховувати любов та інтерес до

української пісні та музики інших народів,

узагальнюючий.

магнітофон, фонозаписи творів, портрети композиторів.

Хід уроку

І. Організація класу до уроку.

1. Музичне вітання.

2. Оголошення теми уроку.

— Сьогодні у нас урок узагальнюючий, тобто все, чого ми навчились, по-

вторимо і закріпимо. Ви вже знаєте, що у кожного народу своя музика — на-

родна і авторська, яка може відрізнятися або бути настільки подібною, що ча-

сом важко з'ясували, якому народові вона належить. Ви пам'ятаєте, що ком-

позитори часто використовували музику різних народів. Зараз перед вами пе-

релік творів та прізвища композиторів. Ви повинні знайти пару: назву твору

— прізвище композитора. (На дошці записано).

365

Тема уроку:

Мета уроку:

Тип уроку:

Обладнання:

А: Веснянка „Вийди, вийди, Іванку"

Б: „Гопак" з балету „Гаяне".

В: „Лезгінка".

Г: „Перепілонька", білоруська

народна пісня.

1. А.Хачатурян

2. К.М'ясков

3. П.Чайковський

4. грузинський народний

танець.

А 3

В 4

— А тепер послухайте уривки цих творів і визначте їх назву.

II. Розспівування та повторення вивчених пісень.

— Згадаємо, що робить крапка біля ноти і в якій пісні вона зустрічається.

— Виконаємо пісню-романс М.Глінки,Діє щебечи, соловейку".

— Чим схожі за темпом українська народна пісня ,3ийди, вийди, Іванку" та

латинська народна пісня „Півник"?

— Так, це календарні пісні, але перша - веснянка, а друга - жниварська.

— Тепер виконаємо пісню „Вийди, вийди, Іванку" з рухами.

— Хто хоче біля дошки заспівати латинську народну пісню „Півник"?

— Відгадайте, з якої пісні цей рйтмічний рисунок?

—Г™1"

гГ

з]

— Так, „Весняний вальс" А-Кос-Анатольського. Давайте її виконаємо хором.

Назвіть розмір, у якому написана пісня, і чому.

— А тепер я на дошці запишу слова динамічних відтінків, а ви навпроти

позначите їх відповідними буквами.

366

голосно

—

тихо-

не дуже голосно -

не дуже тихо -

'•

поступове посилення звучання -

III. Підсумок уроку.

— Сьогодні ви були дуже активні й добре попрацювали. Давайте зробимо

підсумок усьому: чим би не відрізнялася музика будь-якого народу від укра-

їнської музики, вона нам завжди зрозуміла так само, як і українська музика

зрозуміла іншим народам. Музика зближує і збагачує народи, тому що мова

музики — інтернаціональна.

Урок 27

Тема уроку: бекар, застосування у вправі.

Розучування пісні „Кошик на Великдень".

Слухання музики. „Колискова" з опери „Поргі і Бесс"

Дж. Гершвіна.

Мета уроку: засвоїти з дітьми поняття „бекар" та закріпити

інші знаки альтерації на основі мелодичної вправи;

розвивати співацькі навички та музично-ритмічний слух;

виховувати інтерес до музичного мистецтва інших народів.

Тип уроку: комбінований-

Обладнання: таблиці, нотний текст пісні, муз.центр, фонозапис.

ХІД уроку

I. Організація класу до уроку.

1. Музичне вітання.

2. Оголошення теми уроку.

II. Розспівування та пояснення нового матеріалу.

367

РР

і ; 'І і

— Чим схожі ці вправи?

— Чим вони відрізняються?

— Давайте запишемо їх на дошці.

—Чи змінився характер мелодії

другому фрагменті за рахунок появи

ньому

знака бекара?

— Отже, бекар - це знак альтерації, який скасовує дію дієза та бемоля.

III. Розучування пісні.

Кошик на Великдень

Обрядова пісня

Вступ. Повільно

Я ма-лю-юко- шик

на

Ве-лик-день 1

що

там у ко-ши-ку ска-жи і ме- ні. Пас-ка, баб-ка, сир і ма-сло,

шин-ка, хрін і ков- ба- са. Ще й ци-бу- ля й

бу-

ряч- ки,

і я- еч-ка йкра-шан-ки, і ще пи-сан-ка.

368

Тре-ба свіч-ку за- сві- та- ти, в церк-ві ко-шик по- свя- та- ти.

У-сі ра-зом за-спі- ва-

є-

мо

Хрис- тос

Вос-крес! Во-іс-та-ну Вос-крес!

— Діти, яке свято ми відзначаємо навесні? •

—-

Так, Великдень.

— А чому воно так називається?

—

Так.

День, юши воскрес Ісус Христос, називається Великоднем, або Пасхою.

Цей день незвичайний, особливо радісний. Рано-вранці святково вдягнені люди

сходяться до церкви з гарно прибраними кошиками в руках. Усі знають, що

буде

благословення їжі. Це дуже гарний звичай. Що ж кладемо

кошик? Паску,

бо вона найголовніша, означає самого Христа, який перед смертю сказав, що

ніколи нас не покине, бо залишиться в церкві під виглядом хліба. У кошик

кладемо кільце ковбаски або шинку, сир та зварені яйця, бо яйце — це символ

життя на

Землі.

А ще кладуть масло, сіль, бурячки. Благословення велйкодньої

їжі відбувається урочисто. Священик окроплює свяченою водою.

— Сьогодні ми вивчимо з вами пісню, яка називається „Кошик на Великдень".

Я вам її виконаю, а ви уважно послухайте, і скажіть, що ви несете у кошику

до церкви святити і чому. (Художнє виконання пісні).

— То чому ж на Великдень святять писанки, крашанки?

— А тому, що яйце

—

це символ життя на Землі. З нього з'являються всі живі

істоти.

Ісус Христос Воскрес, отже, життя його продовжилося на небесах.

(Розучую пісню по фразах, звертаючи увагу на дихання, дикцію, чистоту

інтонування).

IV. Музично-ритмічні рухи.

Виконання пісні-гри „Мак".

V. Слухання музики

варто розпочати з бесіди про колискову пісню, яку вони слухали у І півріччі.

— Колискову пісню співають мами своїм дітям по усьому світі. І сьогодні

369