Рядко О.Ю. Уроки музики. 1-4 класи

Подождите немного. Документ загружается.

Мак

Слова

В.

Щурата

Помірно

Музика Б. Вахнянина

Хло-

гїя-тонь-ка, дів- ча-тонь-ка, ска- жпь

ви нам,

па

ня- тонь-ка, чи ба- чи- ли, ях сі- ють

І^'РР

^ ^

мак? Ой так, ке і- нак, ой так сі-нль мак,

Ой так, не і- нак

ой

так

труть в

ма-кіт-рі

і'вґПІ

І'ЯПЯІ

XI - II

Ой так, не і- нак,

ой

так

труть

в ма-кіт-рі мак.

Хлоп'ятонька, дівчатонька,

Скажіть ви нам, панятонька,

Чи бачили, як сходить мак?

310

Ой так, не інак,

Ой так сходить мак.

Хлоп'ятонька, дівчатонька,

Скажіть ви нам, паня тон ька,

Чи бачили, як полють мак?

Ой так, не інак,

Ой так полють мак.

IV. На прикладі ритмічного рисунка пісні „Ой ходить сон" розпочинаю

ознайомлення учнів із тридольним розміром та його позначенням.

— Діти, співаючи колискову, ви помітили, що її зручно рахувати на „три",

бо ця пісня написана тридольним розміром, де кожна доля у такті відповідає

одній четвертній ноті, тому так і записано біля ключа розміром %. Наголос у

кожному такті падає тільки на першу долю.

— Давайте закріпимо навички відчуття ритму у тридольному розмірі на

ритмічній вправі із виділенням першої долі. (Діти виконують).

(Далі діти визначають розмір на слух на спеціальних вправах).

V. Слухання музики варто розпочати бе'з особливої підготовки на

українській народній пісні „Віють вітри".

— Яким розміром написана ця пісня?

— Виконується із супроводом чи без нього?

— Як розгортається в ній мелодія?

—М.Калачевський використав мелод ію цієї пісні для розкриття головної теми І

частини своєї „Українськії симфонії", в якій відтворив картину літнього вечора

в Україні. Побічну партію симфонії побудовано на спокійній мелодії народної

пісні „Йшли корови із діброви".

(Діти слухають і порівнюють І і II частину симфонії).

VI. Підсумок уроку.

Урок 6

Тема уроку: половинна нота з крапкою, використання у вправі.

Робота над піснею „Ой ходить сон".

Слухання музики: М.Калачевський „Українська симфонія" (II ч.).

311

Мета уроку: засвоїти тривалості нот та значення крапки біля ноти на

основі вправ; розвивати музичний слух і пам'ять

зіставленням нових і знайомих поспівок;

виховувати повагу та любов до матері, рідного краю.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: магнітофон, фоцозалис, музичний інструмент.

Хід уроку

I. Організація класу.

1. Музичне вітання.

2. Оголошення теми.

II. Розспівування.

1. Спів із закритим ротом.

2. Спів вправи на складі «лю, лі». (Для цього можна використати уривки з

мелодій вивчених пісень).

— У колисковій пісні „Ой ходить сон" в нотному тексті (показую текст)

зустрічається половинна нота з крапкою. Якщо крапка стоїть біля ноти, то

вона продовжує

Гї

тривалість на половину.

1.1*1

Н2ІЗІ - 1і2і +1і

— А тепер зверніть увагу на вправу. Поділіть на такти і просольфеджуйте.

(Діти виконують завдання).

— Скільки тактів у вправі? Чому?

— Який розмір вправи?

— Назвіть ноти.

— Сольфеджування вправи.

III. Роботу над піснею варто розпочати з повторення І куплету. Згадати, що це

колискова пісня, і її потрібно співати тихо, лагідно, спокійно.

— Уявіть, діти, що ви заколисуєте братика чи сестричку.

IV. Музично-ритмічні рухи.

Спів пісні „Сіяв мужик просо" з танцювальними рухами.

V. Слухання музики.

Бесіда:

— Який твір ви слухали минулого разу?

— Хто автор „Української симфонії"'?

312

— Скільки частин ви прослухали?

— Чим характерна І частина?

Яку українську народну пісню використав композитор у ній?

— Чим відрізняється О частина симфонії?

— Сьогодні, діти, ви послухаєте третю частику „Української симфонії"

М.Калачевського. Тут композитор звернувся до теми української народної пісні

„Побратався сокіл з сизокрилим орлом". Для неї характерна наспівність та

методичність музики, яка переносить слухача у світ ліричних та драматичних

образів. (Діти слухають III частину твору).

— Нагадайте, діти, які інструменти входять до складу симфонічного

оркестру.

—-

Назвіть струнно-смичкову групу.

— Чи сподобалась вам III частина „Української симфонії"? Чим?

VI. Підсумок уроку.

Урок 7

сольфеджування вправи у розмірі 3/4.

Розучування пісні „Рідна мова", слова і музика М.Катричко.

Слухання музики: Г. Майборода „Гуцульська рапсодія",

закріпити знання про метро-ритмічні особливості

тридольного розміру на вокальній вправі;

розвивати внутрішній слух у дітей на музичних прикладах;

виховувати почуття любові до рідного краю, рідної мови,

комбінований.

нотний текст пісні, магнітофон, портрет композитора

Г.Майбороди.

Тема уроку:

Мета уроку:

Тип уроку:

Обладнання:

Хід уроку

I. Організація класу до уроку.

1. Музичне вітання.

2. Оголошення теми.

3. Правила співу.

II. Розспівування.

1. Спів звукоряду від «ре».

313

ля_

ДУ

III. — А тепер подивіться на дошку (на дошці вправа у розмірі %).

— Що ви знаєте про розмір

Л?

— Як називаються долі у цьому розмірі?

— Давайте про соль ф еджуємо вправу, такту ючи на 3.

. І І II

— Назвіть ноти вправи.

— Сольмізація та сольфеджування. (Опитування на оцінку).

IV. Розучування пісні „Рідна мова"

варю розпочати віршем Івана Багряного.

Рідна мова

Мово рідна! Калинова,

Материнська ніжна мово!

Мово сили й простота, —

Гей, яка ж прекрасна ти!

Перше слово — крик любови,

Сміх і радість немовляти,

Неповторне слово „Мати" —

Про життя найперше слово.

Рідна мова

Слова та музика М Катричко

Помірно

її

•0-в-

Як сон-ця без-смерт-по-го ко-ло, що крес-лить

ве-бі пу-

314

-н

—V

к і

' л

—^

ті, лю- біть сво- ю мо- ву й ні- ко- ли ї-

-г\

у*

—т

ф!

-в

—<5

3_в '

I не за-будь-те

жиг-ті. Не- хай

тво-ім сер-ці лю- бо- ві не-

щ ^ ір щ щ

згас- не свя-щен-ний

во-

гонь. Як впер-ше про-мов-ле- не

№

'у- —

р т 2

сло- во на мо- ві на- ро- ду сво- го.

Вив-

V-

> І

—1 -1-І

чН

чай-те, лю- біть сво- ю мо- ву, як світ- лу Віт-чиз-ну лю-

фШ

Е5

біть! Як рід- ні по- ля і діб- ро- ви,

як

111 і

=11

чис- то- го не- ба бла- кшь.

Як//

315

Ми з нею відомі усюди,

Усе в ній, що треба нам, є,

А хто свою мову забуде,

Той серце забуде своє.

Вона — як зоря пурпурова,

Що сяє з небесних висот.

І там, де звучить рідна мова,

Живе український народ.

Бесіда:

— Яке значення для вас, діти, має рідна мова?

— Чи уявляєте собі життя без рідної мови?

— Хто навчав вас вимовляти перші слова?

— Як іще називають українську мову?

— Солов'їна, милозвучна, барвінкова...

— Сьогодні ми вивчимо пісню „Рідна мова" М.Каггричка.

1. Художній показ пісні.

2. Характеристика прослуханої пісні.

3. Розучування пісні по фразах, звертаючи увагу на нотний текст пісні.

V. Повторення пісні „Ой ходить сон".

Опитування на оцінку бажаючих учнів.

VI. Музично-ритмічні рухи.

VII. Слухання музики розпочинаю з бесіди:

—Григорій Май борода — український композитор, який також використовував

мотиви українських народних пісень у своїх творах. У „Гуцульській рапсодії"

у вільному плині кількох контрастних тем розгортаються картини життя і

природи карпатського краю. Тут чути награвання трембіти, а потім головна

тема — змалювання народного свята.

Лірична тема народної пісні ,Зерховино, світку ти наш" звучить як вираження

почуття любові до рідного краю, захоплення його красою.

(Діти слухають твір і характеризують його).

VIII. Підсумок уроку.

Приспів:

Вивчайте, любіть свою мову,

Як світлу Вітчизну любіть!

Як рідні поля і діброви,

Як чистого неба блакить.

316

Урок 15

Тема уроку: ритмічний диктант у розмірі %.

Закріплення вивчених пісень.

Музична вікторина.

Мета уроку: закріпити з дітьми тривалості нот на ритмічній вправі

та вчити писати ритмічні диктанти; розвивати вокально -

хорові навички та ритмічний слух;

виховувати у дітей інтерес до музики.

Тип уроку: підсумковий. •

Обладнання: баян, музичний центр, портрети композиторів.

Хід уроку.

I. Організація класу до уроку.

1. Музичне вітання.

2. Оголошення теми уроку.

II. Розспівування.

1. Спів

із

закритим ротом.

2. Спів звукоряду від «до».

3. Спів поспівки „Тривалості нот", (ур.1)

III. Ритмічний диктант.

—Сьогодні, діти, ми закріпимо

вами усі тривалості нот і запишемо ритмічний

диктант, але для повторення пограємо гру „Вибери правильно".

Хід гри: один учень виходить до дошки, де написані ритмічні рисунки:

-я—0-

-т—0-

317

ш \ II > II І II II

4 4 4. 4 4

і П П І І І 1 П П І І =Г1

0 0 0 0 0 0 І 0 4 0 4 І 0 д

Вибирає собі якийсь рисунок і проплескує його, а учні повинні відгадати, під

яким номером був проплесканий рисунок. Гра продовжується далі.

Ритмічний диктант варто провести так:

1. Учитель проплескує ритмічний рисунок.

2. Учні визначають розмір, кількість тактів.

3. Тривалості нот, які зустрічаються.

4. Тоді вчитель плескає ще раз, а діти повторюють те, що запам'ятали.

5. Тоді записують в зошити.

6. Диктант оцінюється.

IV. — Діти, згадайте назви пісень, які ми вивчили, авторів та народні. Чим

відрізняються пісні, створені композиторами від народних?

— У якій пісні оспівано красу рідної мови?

— „Рідна мова". Давайте виконаємо її помірно і наспівно. (Діти співають

хорам пісню).

— А тепер згадайте, які жанри української народної пісні ви знаєте. А які

пісні ми вивчили?

— „Сіяв мужик просо" обжинкова пісня та жартівлива.

— Колискова „Ой ходить сон".

— Хто хоче виконати пісню колискову? (Опитування учнів).

— „Сіяв мужик просо" виконаємо з танцювальними рухами. (Діти співають,

а на приспіві виконують танцювальні рухи).

V. Музична вікторина.

— Сьогодні ми послухаємо уривки музичних творів, які ви слухали, а ви

повинні їх назвати і записати у зошити, нумеруючи.

318

1. М.Калачевський „Українська симфонія",

та 2 ч.

2. Українські троїсті музики.

3. Г.Майборода „Гуцульська рапсодія".

— Які українські народні пісні використали композитори у своїх творах?

— Хто виконував твір?

VI. Підсумок уроку.

Урок 9

Тема уроку: тон, півтон, спів поспівки „Тони і півтони"

Історичні пісні „Ой на горі та й женці жнуть".

Слухання музики: Державний Гімн України.

Мета уроку: засвоїти з дітьми поняття, „тон та півтон" та

закріпити на вокальній вправі та поспівці;

розвивати музично - ритмічний слух та ладове відчуття;

виховувати повагу та патріотизм на прикладах

українських пісень. •

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: фортепіано, фонозапис, муз. центр.

Хід уроку

І. Організація класу.

1. Музичне вітання.

2. Оголошення теми уроку.

П. Розспівування та пояснення нового матеріалу.

— Проспіваємо, діти, з вами звукоряд від ноти «до» у висхідному порядку.

(Діти співають).

— Зверніть

увагу:

відстань між сусідніми звуками у звукоряді неоднакова — від

І до II ступеня вона більша, ніж від

ІП-ГУ

ступеня. Отже, найменша відстань між

сусідніми ступенями утворює півтон, а два півтони складають цілий тон.

— Ось послухайте таку поспівку:

319