Рядко О.Ю. Уроки музики. 1-4 класи

Подождите немного. Документ загружается.

л л л іл т

Хочу зна-ти, я- кі то- ни і я- кі пів- то-

ни

га- мл

до- ма- жор:

до- ре тон, ре- мі тон,

^гт

-і—«•"•і—

* г

Т 1

щ ^ <І

4—

• • •

—і—^

и=и

мі- фа пів-тон, фа-соль

тон,

соль-ля

тон,

ля- сі тон сі-до пів- тон.

— Зараз ми її вивчимо і запам'ятаємо. А для кращого засвоєння запишіть

звукоряд до-мажор та позначте відстань між звуками:

Тон тон півтон тон тон тон півгген

— Погляньте на вправу і позначте між ступенями тони і півтони.

ф р

-г—\—\

-Д

-І—^

'«І '

III. Розучування пісні.

1. Бесіда:

— Сьогодні ми продовжуємо знайомитись з народними піснями. Ви знаєте, що

упродовж багатьох віків, ще до появи письменства, народ творив своє геніально

просте і величне мистецтво. Це - казки, билини, думи, пісні. Герої пісень цього

жанру - історичні особи, подвиги яких закарбувалися в народній пам'яті.

Однією з таких історичних пісень є пісня „Ой на горі та й женці жнуть". Вона

донесла до нас пам'ять про героїв боротьби українського народу з турками і

ординцями - Петра Сагайдачного та Михайла Дорошенка.

2. Художній показ пісні.

320

Ой на горі та й женці жнуть

Українська народна пісня

Помірно

І іЛЗ^і

ТЗ Ж

рі та й жен- ці жнуть, ой на

Ой на го-

N N N 1 Е

та" * 9

го-

м=

рі

|Г <

та

й же

-41

я- ц

сі

кнуїь,

***

а по-під

го-

ро- к

І1? ц і

я- ром до- ли- но- ю ко- за- ки йдуть. Гей,

а •

{—

Г—

ЗН

-1

*Л)

і—

до- ли- но-ю, гей, ши- ро- ко- ю ко-за- ки йдуть.

Попереду Дорошенко

Веде своє військо,

Військо Запорізьке

Хорошеньш.

Гей, долиною,

Гей, широкою

Хорошеньш.

А позаду Сагайдачний,

Що проміняв жінку

На тютюн та люльку,

Необачний.

Гей,долиною,

Гей, широкою

Необачний.

321

Гей, вернися, Сагайдачний,

Візьми свою жінку,

Віддай тютюн-люльку,

Необачний!

Гей, долиною,

Гей, широкою

Необачний.

«Мені з жінкою не водигься,

А тютюн та люлька

Козаку в дорозі

Знадобиться!»

Гей, долиною,

Гей, широкою

Знадобиться.

3. Бесіда за прослуханим твором:

— Як потрібно виконувати цю пісню?

— У якому темпі вона звучить?

— Яку картину ви уявляли собі, коли слухали цю пісню?

— Дозрілі жита на пагорбі черкають серпами женці і бачать, що вся долина

неначе зацвіла червоним маком — то їде Запорізьке Військо. Дорошенко

ще першим і веде за собою козаків, а позаду — Сагайдачний, йде собі, не

поспішаючи,

розкурює свою знамениту

люльку.

(Ппояснюю дітям незрозумілі

слова).

4. Розучую пісню по фразах за нотним текстом, звертаючи увагу на характерні

особливості, притаманні історичним пісням: розспівування окремих складів,

терцові і квінтові скачки, вільний рух мелодії ножного голосу.

IV. Музично-ритмічні рухи.

„ Танцюйте сидячи".

1.Бесіда:

V. Слухання музики.

1. Бесіда про символи України.

— Що є символами України?

— Прапор, Герб та Гімн.

— Що ви знаєте про Гімн України?

— Михайло Вербицький не знав, що його пісня ,ДЦе не вмерла Україна" стане

такою популярною. Він бачив Україну єдиною державою, а не поділену на

Східну і Західну. Пісня написана 150 р. тому, а слова до неї написав Павло

Чубинський. Всі урочисті свята починаються і закінчуються урочистим

виконанням цього гімну.

17 вересня 1991 р. Українське радіо розпочало свої передачі виконанням

пісні-гімну „Ще не вмерла Україна", а 5-го грудня вона офіційно прозвучала

на засіданні Верховної Ради у виконанні хору імені Г. Верьовки.

322

2. (Слухання твору).

— А тепер послухайте пісню-гімн, встаньте і покладіть праву руку на серце.

3. Характеристика прослуханого.

VI. Підсумок уроку.

Урок 10

Тема уроку: бемоль, використання у вправі, сольфеджування.

Робота над піснею „Ой на горі та й женці жнуть".

Слухання музики. Народна дума „Про Марусю

Богуславку".

Мета уроку: засвоїти з дітьми знак альтерації бемоль та закріпити

його на вокальній вправі із сольфеджуванням;

розвивати ладо-тональний слух та співацькі навички;

виховувати інтерес до народної пісні.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: баян, муз. центр, фоно^ашіс.

Хід уроку

І. Організація класу.

1. Музичне вітання.

^'рЛіЛ

Кли-че му- ш- ка всіх нас на у- роквму- зич-ний клас

—0-

ІС-Г

ігі-ч і

ре мі фа соль ля сі, при-ві- та- ли- ся у- сі..

2. Оголошення теми уроку.

323

II. Розспівування та пояснення нового матеріалу.

— Проспіваємо з вами уривки знайомих пісень і порівняємо

Тх

звучання.

— Ви помітили, як змінився характер мелодії, коли ми біля одного звука

застосували знак альтерації бемоль? Ви його- вже бачили у нотних текстах

вивчених пісень „Ой ходить сон", „Зоре моя вечірняя" біля скрипкового

ключа. ,

Бемоль — це знак, шо вказує на пониження висоти звука на

півтону.

Його пишуть біля ноти або біля ключа. От, наприклад, у пісні „Ой на горі та

й женці жнуть" бемоль написаний на III лінійці, де пишеться нота сі, то цей

знак є сі-бемоль.

— Давайте проспіваємо таку поспівку:

Знак бе- моль, знак бе-моль, що він о з- на- ча-

е?

їли т

Та цей знак, та цей знак но- ту по- ни- жа- є

III. — Я вам проплескаю ритмічний рисунок, а ви маєте відгадати, до якої

вивченої пісні його можна застосувати:

«1 *

— Так, це ритмічний рисунок пісні „Ой на горі та й женці жнуть". Роботу над

піснею варто розпочати з повторення, а потім виконати енергійно в темпі маршу,

без напруження. (Діти виконують пісню, та опитую на оцінку).

324

IV. Музично-ритмічні рухи.

— А зараз виконаємо пісню, маршируючи, чітко відбиваючи сильну долю.

V. Слухання музики розпочинаю з бесіди:

— Сьогодні ми послухаємо з вами думу „Маруся Богуславка". Цей

національний жанр склався у період визвольних воєн українського народу за

свободу і незалежність.

Дума — це епічна, словесно-музична художня оповідь — спів у

супроводі кобзи (бандури) або ліри.

У ній відображена написана історія українського народу, її героїчні сторінки

та історичні події в Україні, характерною рйсою народних дум є їх сюжетність,

у них нема міфологічних образів, надприродних сил. У думі обов'язкові

елементи: вступ (заспів), епічна розповідь (розгортання сюжету) і кінцівка

(славославіє). Думи не мають куплетів та виконуються одним співцем

—

кобзарем або лірником.

Твір „Маруся Богуславка" належить до циклу „невільницьких дум", сповнених

високого емоційного напруження, гарячої мольби, прокляття землі і віри

бусурманської. „Маруся Богуславка" — це Дівчина-полонянка, шо звільнила

козаків з турецької неволі, а сама залишилась на чужині, „потурчинилась".

— То ж послухайте думу і скажіть, чим прославилася Маруся.

— Чому не пішла з козаками, а залишилася у турків?

VI. Підсумок уроку.

Урок 11

Тема уроку:

Мета уроку:

Тип уроку:

Обладнання:

восьма пауза, використання у ритмічній вправі.

Розучування пісні „О, Україно", музика ЯЛрославенка.

Слухання музики: Українська народна пісня „Засвистали

козаченьки".

закріпити з дітьми поняття „пауза", її тривалості та

засвоїти восьму паузу на ритмічній вправі;

розвивати музично-ритмічний слух та вокально-хорові

навички; виховувати любов до народної пісні,

комбінований.

фортепіано, муз.центр, фонозапис.

325

Хід уроку

I. Організація класу до уроку.

1. Музичне вітання.

2. Оголошення теми уроку.

II. Розспівування.

1. Спів із закритим ротом.

2. Спів поспівки „Ку-ку, чути в ліску".

III. Актуалізація опорних знань.

— Діти, пам'ятаєте цю поспівку? Що використано у ній, щоб правильно

зобразити спів зозулі?

— Так, паузу.

— Що таке «пауза»?

— Які паузи за тривалістію ви знаєте?

Як рахується восьма нота? (Раз або і). їй відповідає пауза, яка також так

рахується.

— Зверніть увагу на нотний текст пісні „О, Україно", яку ми сьогодні будемо

вивчати.

— Що стоїть на початку І такту?

— Пауза. Вона повторюється і в інших тактах.

— А як називається знак біля'скрипкового ключа?

— Так, сі-бемоль.

— Що таке бемоль?

—Давайте проплескаємо ритмічний рисунок першої фрази пісні „О, Україно".

(Діти плескають, рахуючи на „раз і", „два і").

— А тепер напишіть у зошитах цілу лінійку восьмої паузи.

IV. Розучування пісні.

1. Розпочинаю з бесіди:

—Багато історичних пісень несуть у собі енергетику героїчної боротьби народу

за свободу. У них—велика любов до Батьківщини, мужність та завзяття. Вони

є народними, але деяких пісень автори відомі, як, наприклад, пісні „О, Україно",

актором якої є Я-Ярославенко.

2. Художній показ пісні та її характеристика.

3. Розучую за нотним текстом по фразах, звертаючи увагу на ритм, дикцію,

чистоту інтонування.

326

СловаМ. Вороного

О, Україно!

Музика Я. Ярославенка

Помірно

І і

О, Ук- ра-

ї- но!

0,лю-ба нень- ко, то-бівір-

ішрв

ЩЩ

нень-ко при- сяг- нем. Сер- ця кров і лю- бов,

все то- бі від- да- та в бо-роть- бі. За

Ук- ра-

ї- ну.

* ір ^ м

ф-

за ї- ї во- лю, за честь, за ста- ву, за на- род.

За Україну!

З вогнем завзяття

Рушаймо, браття,

Всі вперед!

Слушний час

Кличе нас —

Ну ж бо враз

Сповнять святий наказ!

За Україну,

За її долю,

За честь, за славу,

За народ!

Ганебні пута

Ми вже порвали

1 зруйнували

Царський трон.

З-під ярем

І з тюрем,

Де був гніт,

Ми йдем у вільний світ!

За Україну,

За її долю,

За честь, за славу,

За народ!

327

Вперед же, браття!

Наш прапор має

І сонце сяє

Нам в очах!

Дружній тиск,

Зброї блиск,

В серці гнів

І з ним свобідний спів.

За Україну,

За її долю,

За честь, за славу,

За народ!

V. Музично-ритмічні рухи.

Танцюйте сидячи

І ^ЩГ Щ

Ру-ки на по- яс,

По-тім дю-твнь- те,

ру-ки на по- яс по-

по-тім ді-стань- те мі-

І^РРРГ

Р'РРРГ

РРР-*

став-те спо-чат-ку, по-став-те спо-чат-ку, влі-во і впра-во,

зин-цем

до

п'ят- ки, мі- зин-цем до п'ят-ки, вий-де

чу- до-

во,

^•рррі ;

іші ^т і ні

влі-во і впра-во, гоїе-чи-ма гой-дай-те, пле- чи- ма гой-дай-те.

вий-де чу-до- во, все в пов-нім по-ряд-ку, все в пов-нім по-ряд-ку.

Щ г ^"'У

Г Г

А на-ос-та-нок вам тре- ба за-няв-кать, кряк-нуть, за-ква-кать, за-

328

^ РРрГ г

Г *

11'

г ^

хрю-хать, за-

гав-кать!

Няу! Няу! Кря! Кря!

Ф:

* г НІ

^ і П[

* [< Т ір * р

Ква! Ква! Хрю! Хрю! Гав! Гав!

Руки на пояс поставте спочатку,

Вліво і вправо плечиматойдайте,

Потім дістаньте мізинцем до п'ятки,

Вийде - чудово, все в повнім порядку.

А наостанок вам треба занявкать,

Крякнуть, заквакать, захрюкать, загавкать!

Няу! Кря! Хрю! Гав!

VI. Слухання музики української народної пісні „Засвистали козаченьки",

що була складена в роки визвольної боротьби українського народу пов'язую

з тими творами, які діти слухали на попередніх уроках.

1. Проводжу з ними бесіду про те:

— Що дізналися нового про жанри українських народних пісень?

—Які історичні пісні слухали?

— Чим відрізняються думи від пісні?

— Що знаєте про Богдана Хмельницького?

—Як розумієте слова „польська шляхта"?

2. Слухання творів.

— А тепер послухайте українську народну пісню „Засвистали козаченьки" та

українську народну думу „Іван Богун", яка зображає події 1648-1654 років,

тобто боротьбу українського народу проти поляків. (Діти слухають твори і

дають їм характеристику).

3. Бесіда за прослуханим:

—

Іван Богун, діти, був одним із соратників Богдана Хмельницького. Коли в

Україну вторгайся татарські орди 1654-1655 рр. з метою грабунку, захистом

міста керував прославлений полковник Іван Богуй, але, крім татар, і польське

військо оточило табір. Чотири дні тривала облога, оточеним не вистачало

харчів, був сильний мороз, точилися запеклі бої, багато війська українського

полягло, та Іван Богун зумів обійти ворога з тилу і знищив його.

329