Рядко О.Ю. Уроки музики. 1-4 класи

Подождите немного. Документ загружается.

і виконуються так, як написав їх композитор

поет. Часто композиторські пісні

за своїм характером і змістом схожі на народні, тому про них говорять, що

вони написані в народному дусі та характері, як, наприклад, пісня „Зоре моя

вечірняя" Я.Степового.

— Зараз ви послухаєте, діти, ще дві пісні і, за можливістю, визначите, котра з

них народна, а котра — авторська, і чому.

(Діти слухають укр. нар. пісню „Ой гиля, гиля, гусоньки, на став", та

„Відлітали журавлі" В.Івасюка).

VI. Підсумок уроку.

Урок 2

Тема уроку:

Мета уроку:

Тип уроку:

Обладнання:

лад, види ладів, сольфеджування вправи.

Робота над піснею „Зоре моя вечірняя".

Слухання музики: Українські народні мелодії у виконанні

троїстих музик.

закріпити з учнями поняття „лад", „види ладів" та навчити

визначати їх на слух; розвивати ладо-тональне відчуття та

формувати співацькі навички; виховувати любов та інтерес

до української народної музики,

комбінований.

текст пісні, картина І.Куїнджі „Місячна ніч на Дніпрі",

магнітофон, фонограми українських народних інструментів.

Хід уроку

I. Організація класу.

1. Музичне вітання.

2. Оголошення теми уроку.

II. Розспівування та повторення вивченого матеріалу.

— Сьогодні ми з вами повторимо уже вивчені пісні, їх заспіваємо і визначимо

їх лад.

— Ось послухайте уривок знайомої пісні:

Морозець,

морозець,

пощипай нам щічки..

300

— А тепер всі разом повторимо.

— Як вона звучить?

— Весело, бадьоро, бо написана у мажорному ладі.

— А тепер давайте нагадаємо пісню А.Філіпенка:

На

дулу,

на лугу

чепурнесенька.

Там

берізка стоїть

ой тонесенька.

— Так, ця пісня „Берізонька" звучить сумно, лагідно, наспівно, бо написана

у мінорному ладі. і.

—А у якому ладі написана пісня „Зоре моя'вечірняя"?

— Так, у мінорному, давайте її виконаємо. Співаємо неголосно, плавно,

пов'язуючи звуки між собою. Пісня мрійлива, спокійна, сам текст пісні відтво-

рює картину природи тихої вечірньої пори, як, наприклад, картина І.Куїнджі

„Місячна ніч на Дніпрі" (показ картини та бесіда за побаченим).

III. Музично-ритмічні рухи.

—А зараз нагадаємо

пісню „Я

є музика"

виконаємо, імітуючи

гру

на музичних

інструментах (скрипка, сопшка, барабан). *

IV. Слухання музики.

Бесіда:

—Сьогодні ми послухаємо мелодії троїстих музик. У молодших класах ви вже

слухали їх мелодії і знаеге, чому музики називались троїсті. Бо їх було троє,

грали вони на бубні, скрипці, сопілці або цимбалах. (Показую інструменти).

їхньою музикою захоплювались, музики ходили по селах і веселили народ,

виконуючи українські народні мелодії.

— Ось послухайте легенду про троїстих музик, створену гуцулами.

Три легені — скрипаль, цимбаліст і сопілкар — закохались в одну дівчину.

Вибираючи собі нареченого, красуня запропонувала їм прилюдно змагатись

у грі, чиє виконання визнають найліпшим - за того вийде заміж.

Кожен із парубків грав на своєму інструменті найулюбленішу

мелодію.

Та їхнє

виконання було таким майстерним,

що

жоден

не

одержав

переваги. Тоді

дівчина

звеліла їм зіграти одну і ту саму пісню, але і цього разу було важко визначити

кращого. Залишилось останнє: грати легеням разом та не розлучатися. Досі

звучить їх чарівна музика, а музик назвали троїстими.

— Тепер інструментальні ансамблі розширили свій склад, додаючи контрабас,

баян, кларнет, але назва залишилася.

301

— Ось зараз ви послухаєте у їх виконанні українські народні мелодії

скажете,

чи тільки веселі мелодії вони виконують, чи є й сумні. (Діти слухають

музику).

V. Підсумок уроку.

Урок З

Тема уроку: Дводольний розмір, тактування.

Мета уроку:

Тип уроку:

Обладнання:

Розучування української народної пісні „Сіяв мужик

просо".

Слухання музики: „Поле моє, поле" А.Філіпенка.

закріпити з дітьми тактування у дводольному розмірі,

відчуття сильної і слабкої долі

такті; розвивати музично-

ритмічний слух та співацькі навички; виховувати інтерес до

української масової пісні,

комбінований..

магнітофон, фонозапис, нотний текст пісні.

Хід уроку

І. Організація класу до уроку.

!. Музичне вітання.

2. Оголошення теми уроку.

П. Розспівування та повторення вивченого матеріалу.

фя

— Ми вже знаємо, що на початку кожної пісні чи вправи записують розмір

такту. Погляньте на цю вправу, яка написана на дошці, і визначте її розмір.

302

— Так, розмір вправи 2/4.

— Що він означає?

— Що у такті 2 долі: перша доля сильна( -), а друга слабка (•). Кожен помах

руки відповідає одній долі.

— Назвіть ноги вправи, їх тривалості.

— Кількість тактів.

—Давайте спочатку розспіваємось, проспіваємо звукоряд до мажор та тонічний

тризвук (діти співають).

— Сольмізація вправи.

— Спів вправи з тактуванням на два.

III. Розучування пісні.

1. На попередніх уроках ми ознайомилися з вами з різними жанрами україн-

ських народних пісень. Сьогодні ми розглянемо жниварські пісні.

Це народні пісні, в яких розкривається працелюбність і душевна щедрість

українського народу. Вони поділяються на три групи:

— зажинкові — звеличують женців на перший сніп, провіщаючи добрий

урожай;

— власне жниварські — змальовують нелегку працю хліборобів;

— обжинкові — оспівують бадьорість, задоволення і радість від завершення

найважчої пори — жнив.

2. Бесіда до пісні про обжинкові пісні:

—Ось усі труднощі позаду. Дожинають останній

сніп,

зв'язують його червоною

стрічкою

з піснями несуть додому. Останній сніп - запорука нового хорошого

врожаю. За стародавнім звичаєм женці після роботи залягали ка землю і

качалися, щоб повернути собі силу. Із останнього колоска плели ще й вінок. У

піснях величали працьовиті руки, де віночок - як сонце, як золото і він світить,

як зірка. А в цій пісні віночок ніби оживає і розмовляє з людьми:

Ой котився віночок по полю, по полю,

Та

й просився в женчиків додому.

— Ой ідіте, женчики, ходою, ходою,,

Візьміть мене, женчики, з собою....

Радісним святом закінчувався трудовий рік землероба, музики грали завзято

на скрипках, цимбалах, волинках.

Зразком обжинкових пісень жартівливого характеру є.українська народна пісня

„Сіяв мужик просо".

1. Художній показ пісні.

2. Бесіда за прослуханим твором.

— Чому пісня жартівливого характеру?

303

Сіяв мужик просо

Українська народна пісня

Рухливо

ріРІ

Сі-

яв

му-жих ііро- со, жін-ха ка-же: «Мак!»

і І їм і

Жін-ка

ка- же: <(Мак!»

Ой

так

?і

* л

—т 1—в

—

ц. —ж —я

чи не так, не-хай бу- де зпро-са мак// зпро-са мак.

— У якому темпі її погрібно виконувати?

— Чи можна її виконати із танцювальними рухами?

3. Розучування пісні по фразах проводжу за нотним текстом, пісні, звертаючи

увагу на чистоту інтонування, дикцію.

Зловив мужик рибу,

Жінка каже: «Рак»!

Ой, так чи не так,

Нехай буде з риби рак.

Зловив мужик сойку,

Жінка каже: «Шпак»!

Ой, так чи не так,

Нехай буде з сойки шпак.

Купив мужик чшбЦЬ,

Жінка каже: «Сак»!

Ой, так чи не так,

Нехай буде з чіпця сак.

Купив мужик шапку,

Жінка каже: «Фрак»!

Ой, так чи не так,

Нехай буде з шапки фрак.

304

IV. Музично—ритмічні рухи.

V. Слухання музики.

— Сьогодні мн послухаємо ще одну жниварську пісню українського

композитора Віталія Філіпченка „Поле, моє поле".

Ваше завдання: послухати твір, визначити до якої групи жниварських пісень

вона належить, чим відрізняється авторська пісня від народної.

(Діти слухають пісню та визначають групу пісні).

Після прослуховування невеличка бесіда: _

— Який характер твору?

— Вид виконання?

— Якщо хор, то який вид хору? (Чоловічий, жіночий, мішаний),

— Чи є супровід, який?

Повторне слухання.

VI. Підсумок уроку.

Урок 4

четвертна пауза, ліга, використання у ритмічній вправі.

Робота над піснею „Сіяв мужик просо";

Слухання музики: „Українська симфонія" М.Калачевського.

засвоїти тривалості нот та пауз, зокрема четвертну на

вокальній вправі та закріпити значення ліги;

розвивати у дітей музично-ритмічний слух та вокально-

хорові навички; прищеплювати інтерес до календарно-

обрядових пісень та звичаїв українського народу,

комбінований.

магнітофон, фонозапис, музичний інструмент.

Тема уроку:

Мета уроку:

Тип уроку:

Обладнання:

ХІД уроку

І. Організація класу до уроку.

1. Музичне вітання.

2. Оголошення теми уроку.

3. Правила співу на уроці.

305

II. Розспівування та пояснення нового матеріалу.

Спів поспівки „Котилася торба" на нотах «соль», «фа», «мі».

Котилася торба з великого горба,

А в тій торбі хліб та пшениця,

З ким

хочеш,

з тим поділися.

Дів-

ка всі-нях сто-я- ла. На ко-

за-

ка мор-га- ла._

2.—А тепер, діти, подивіться

на дошку, (на дошці вправа)

українська народна

пісня „Дівка в сінях стояла".

Розгляньте її і скажіть, які тривалості нот та пауз тут зустрічаються?

— Що таке пауза?

— Наскільки рахується четвертна пауза?

— Крім паузи, який знак ви ще побачили у пісні?

— Лігу. Ліга — це знак, який поєднує два або більше звуків, вказуючи на те,

що їх потрібно співати на один склад.

— Давайте проспіваємо цю пісню спочатку нотами, сольфеджуючи, а потім

зі словами.

III. Роботу над піснею варто розпочати з того, щоб діти згадали про жанри

українських народних пісень, зокрема жниварських. Та плавно поєднати їх

із жанром жартівливих пісень, у яких передається народний гумор, дотепні

жарти, глузування та насмішка.

—Жартівливі пісні погребують гуртового виконання, масовості,

бо

розраховані

на те, щоб дотеп, жарт був почутий, розрадив і звеселив слухачів.

— Ось так легко і весело, з гумором виконаємо, діти ,українську народну

пісню „Сіяв мужик просо". Співайте так, щоб чіткістю ритму передати її

жартівливий характер.

IV. Музично-ритмічні рухи.

Спів пісні „Сіяв мужик просо" з танцювальними рухами на приспіві

(колупалочки. притупування, присідання).

V. Слухання музики.

Бесіда:

— Пісню, Дівка

сінях стояла" майстерно використав український композі

306

Микола Калачевський у своїй „Українській симфонії"', сповненій м'якого, але

задирливого гумору. В ній у формі діалогу передано побутову сценку між

дотепною дівчиною

парубком - боягузом, що не хоче виходити на побачення,

бо у дівчини „батько лихий, мати лиха, миші лихі". У другій частині цієї

симфонії композитор використав лише першу частину пісні і приспів.

— Слухаючи симфонію, діти, зверніть увагу

на те,

як звучить народна мелодія

на початку твору, весь час змінюючись і розкриваючись новими гронями.

2. Слухання твору.

3. Коротка бесіда за прослуханим твором.

VI. Підсумок уроку.

Урок 5

Тема уроку: тридольний розмір, ритмічна вправа.

Розучування колискової „Ой ходить сон".

Слухання музики: „Українська симфонія"

М.Калачевського (І ч).

Мета уроку: засвоїти поняття „тридольного розміру" та закріпити

його на ритмічній вправі; розвивати навички слухового

контролю й оцінки власного співу;

виховувати інтерес до української народної пісні.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: нотний запис співацьких вправ та розучуваної пісні.

Хід уроку

І. Організація класу.

1. Музичне вітання.

2. Оголошення теми уроку.

П. Розспівування та розучування пісні „Ой ходить сон".

1. Спів поспівки.

фї

-в-

А- а- а, ко- та- ка не- ма.

Е е- е, ко-та- ку та- де?

У- у у, миш-ку з'їв я- ку.

307

І, і, і, спить

вже

на печі.

И,

и, и,

має гарні сни.

О,

о,

хотак спить давно.

2. Вправа на дикцію.

•0 Ф-

Тук, тук чо- бі, ток, по-дай ба-бо, мо-ло- ток.

Фт

тт

не пі- ді- б'ю чо- бі- ток.

не да- си

мо- ло- ток,

— З першої поспівки ви, діти, зрозуміли, що ми будемо знайомитись із

колисковою піснею.

— Чому пісня називається колисковою?

—

А тому,

що цю пісню співають біля колиски, заколисуючи дитину. Колискові

пісні побудовані так, що їхня ритмічна рівномірність руху мелодії заспокоює,

втихомирює. Діти, особливо маленькі, ще не розуміють змісту, а відчувають

лише ритмічно-мелодичну інтонацію. Мотив сну, заколисування та спання €

основним у колискових піснях. За нашими уявленнями дитина росте уві сні,

набираєіься здоров'я, мудрості. Мати намагалася забезпечити спокійний сон

дитини засобами слова та музики, ввести дитину у стан блаженства, оточити

оберегами любові колисочку.

Колискові пісні - це діалог двох сердець: дитячого та материн-

ського.

Героями багатьох колискових виступають тварини, птахи,

кіт, гулі, заїнько:

А-а-а, котки два,

Сірі-бурі

обидва.

Один пішов на мишки,

Другий варить галушки.

— Колискова пісня „Ой ходить сон" дуже давня. Зараз я вам її проспіваю, а ви,

простежте за рухом мелодичного

рисунку,

дивлячись

текст

пісні.

(Ілюст

пісню).

3. Бесіда:

— Як потрібно виконувати пісню?

— У якому темпі, характері?

— У якому ладі звучить пісня?

308

фи

Ніжно, лагідно

Ой ХОДИТЬ СОН

Колискова

Ой хо- дать сон

ко- ло ві- кон.

дрі- мо- та

ко- ,ло пло- та,

дрі- мо-

та

ко- ло пио- та.

Питається сон дрімоти:

«Де ми будем ночувати?»

— Де хатинка білесенька,

Де дитинка малесенька.

Туди підем ночувати

І дитину колисати.

А в нас хата теплесенька,

А дитина малесенька.

Ідіть до нас ночувати

І дитину колисати.

4. Розучую пісню по фразах, звертаю увагу на спів залігованих звуків,

половинної з крапкою. Слідкую за голосоведенням і точним інтонуванням.

III. Музично-ритмічні рухи.

309