Рядко О.Ю. Уроки музики. 1-4 класи

Подождите немного. Документ загружается.

ів

III. Зараз виконаємо двоголосну ритмічну вправу, Діти подивіться на дошку:

— Скільки тактів у вправі?

— Який розмір вправи?

— Назвіть тривалості нот.

— Що таке пауза?

— Давайте про плескаємо І голос. «

— А тепер II. (Ділю клас на дві групи і виконую вправу двома голосами).

— А тепер І голос виконує вправу на форте, а II - піано.

— Що таке динамічні відтінки?

IV. — А тепер згадаємо, які пісні ми вивчили з вами? (Діти відповідають)

— Давайте спочатку виконаємо пісню „Повертайся, ластівко" легко, весело,

радісно, а бажаючі потім виконають її біля дошки.

— Хто автор цієї пісні?

$$ уі

Я |И

— А тепер погляньте на дошку, де написана вокальна вправа.

Назвіть стійкі та нестійкі ступені та у яких тактах.

(Діти визначають ступені і позначають цифрами).

—А тепер трішки розвеселимось, повторюючи жартівливу українську народну

пісню „Грицю, Грицю, до роботи". Виконаємо пісню „в ролях": роль Гриця

— виконують хлопці, а дівчатка — решту тексту.

V. Музично-ритмічні рухи.

—

тепер виконаємо українську народну пісню-веснянку „Ягілочки" у формі

гри:

270

— Візьміться за руки та утворіть коло. Одна дівчинка — Я гілочка — ходить і

рухами інсценізує текст пісні. При останніх словах пісні нахиляється, мов над

водою, а потім вибирає нову Ягілочку. Гра продовжується.

VI. Слухання музики варто провести у формі вікторини.

Музика — це мистецтво, що розкривається у звуковому потоці. Тому музики

не існує без розвитку. В основі розвитку музики лежить інтонаційний зміст,

що забезпечується різними засобами музичної виразності.

— А які засоби музичної виразності вам знайомі?

— Це темп, тембр, динаміка, вокальний чи інструментальний жанр.

— Згадайте, у яких творах композитори зверталися до цих засобів? (Діти

називають прослухані протягом всієї теми твори та записують на дошці).

С.Прокоф'єв Симфонічна казка „Петрик і Вовк".

Е.Гріг. „Навесні", „У печері гірського короля".

Ф .Шопен. „Прелюдії № 7 та № 20". '

С.Гулак-Артемовський. „Дует Одарки і Карася".

(Далі слухають уривки та вгадують, що звучить та що сприяє у даному

творі розвитку музики).

VII. Підсумок уроку.

Тема 4.

Будова музики.

Урок 27

Музична побудова.

Розучування французької народної пісні „Пастух".

Слухання музики: Е.Гріг „Пісня Сольвейг".

вчити дітей визначати побудову твору та її значення у

музичному творі; формувати навички правильного

співацького дихання; виховувати інтерес до музики,

комбінований.

магнітофон, фонозапис, нотний текст пісні.

271

Тема уроку:

Мета уроку:

Тип уроку:

Обладнання:

Хід уроку

I. Організація класу.

1. Музичне вітання.

2. Оголошення теми уроку.

II. Розспівування.

III. Актуалізація опорних знань, пояснення нового матеріалу.

— Діти, ви знаете, що в музиці, як і в розмовній мові е свої розділові знаки,

котрі поділяють мелодію на фрази.

— Ось, наприклад, згадаймо пісню А.Філіпенка „Веселий музикант".

— У ній дві фрази, а українська народна пісню „Галя по садочку ходила" має

чотири фрази. Такий поділ на фрази складає структуру мелодії. Згадайте, що

музичні твори є одночастинні

двочастинні. Одночастинні—це куплетна форма

без

приспіву,

а якщо є куплет

приспів,

то

це двочастинна форма музичного твору.

(Діти

згадують

пісні,

де є заспів і приспів і

наспівують мелодії).

IV.— Ще одиним прикладом музичної побудови є французька народна пісня

„Пастух", яку ми сьогодні вивчимо.

1. Художній показ пісні.

2. Бесіда за прослуханою піснею.

— Про кого розповідається в пісні?

— Як потрібно її виконувати?

— Скільки фраз у пісні?

3. Пісню розучую за нотним текстом, щоб виділити музичні

фрази

та розставити

знаки дихання (V).

Звертаю увагу на І і II такти (інтервал квінта, який потрібно чисто

інтонувати).

Трави срібні від роси,

Скрізь пташині голоси.

Соловейко сів на гілку,

В руки хлопчик взяв сопілку:

«Ту-ру, ту-ру, та-ра-ра,

Нам на луки вже пора»

V. Музично-ритмічні рухи.

— Виконаємо, діти, з вами танець „Полечку". Я буду грати, а ваші рухи будуть

такі:

272

Пастух

Французька народна пісня

Український текст Н. Забіли

Помірно

Чу- єш, гра- є пас- ту- шок, кли- че вів- ці

на лу- жок. Тіль-ки не- бо за- па- ла- є,

л.і .імлі

ви- йде

в по-

ле тай за- гра- є: «Ту- ру, ту- ру,

IV гN л^ і.и

та- ра- ра» чу- ти

з на-

пю- го дво- ра

2 проплескування вліво, 2 — вправо;

2 притупи правою ногою та 2 — лівою.

— А на приспів — 1 проплескування вправо, 2 — вліво, притупування на

«раз, два, три».

VI. Слухання музики.

—

Ми

продовжуємо знайомитись

із

творчістю норвезького композитора Е.Гріга.

Сьогодні послухаємо „Пісню Сольвейг" із музичної драми, Дер Гюнт".

273

'Пер — це сільський хлопець — веселун, який жив одним днем. Сольвент

— це дівчина, яка дуже кохала Пера. Та Пер їде в далекі краї, а Сольвент

залишається, і багато років чекає свого коханого. Пісня її ніжна, наспівна.

Зараз ви її послухаєте і визначте побудову.

(Діти слухають

частину „Пісні Сальвейг".

— Отже, д іти, яка, на вашу думку, побудова цього твору — одночастинна чи

двочастинна?

—Так, одночастинна форма.

— Поясніть чому.

VII. Підсумок уроку.

Урок 28

Тема уроку: тон і півтон, поспівка „Тони і півтони".

Робота над піснею Діаспух".

Слухання музики Е.Гріг „Пісня Сольвейг" (2ч).

Мета уроку: дати дітям поняття про тон і півтон та закріпити на

вокальних вправах; розвивати музично- ритмічний слух»

та вокальні навички; прищеплювати інтерес до музики.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: магнітофон, фортепіано, портрет Е.Гріга.

Хід уроку

I. Організація класу до уроку,

Музичне вітання.

2. Оголошення теми уроку.

II. Розспівування та пояснення нового матеріалу.

— Давайте, діти, проспіваємо з вами звукоряд від до. (Діти співають).

— Ви помітили, що відстань між звуками у звукоряді може бути більшою

чи меншою? Найменша відстань між двома сусідніми звуками - це півтон.

У звукоряді півгони є між звуками мі - фа, сі -

до.

Усі інші звуки між собою

утворюють тон. Подивіться на клавіатуру фортепіано, і чітко побачите, що між

звуками мі - фа найменша відстань, а фа - соль - більша.

Для кращого засвоєння нового матеріалу послухайте

поспівку:

„Тони

півтони".

(Діти слухають, а далі вивчають за учителем).

274

— Що було характерно для І частини її пісні? Чому?

Хо-чу зна-ти, я- кі то- ни і я- кі пів- то- ни

т ш

га-мі

до-ма- жор. до ре тон, ре мі тон, мі фа пів-тон,

іЛІ

т т і'

фа-сольтон,

соль,

ля тон, ля сі тон сі до пів- тон.

А тепер запишіть у зошит звукоряд і позначте півтон.

Ш. Роботу над піснею „Пастух" варто розпочати повторенням 1 куплету, а

тоді закріплення всієї пісні. Потім звернути увагу на характер виконання та

динамічні відтінки.

— Як будемо виконувати пісню?

—-

Весело, наспівно.

— Які динамічні відтінки використаємо?

— Яка будова пісні? Чому?

— Хто хоче виконати пісню на оцінку?

IV. Музично-ритмічні рухи.

— А тепер виконаємо пісню з танцювальними рухами.

V. Слухання музики розпочинаю бесідою.

— Який твір ви слухали на попередньому уроці?

— Хто автор твору?

— Хто така Сольвейг?

275

— Сьогодні послухаємо І і II частину „Пісні Сольвейг". Ваше завдання

порівняти дві частини, визначити їх подібність чи різницю. (Діти слухають

твір).

— Отже, форма пісні двочастинна: І частина більш наспівна, але сумна,

роздумлива, а II більш рухлива, світла, танцювальна. Усе це пояснює зміну

настрою Сольвейг та перехід

від

сумних роздумів

до

світлої

наші'.

Зміна частин

у творі пов'язана зі зміною характеру музики.

VI. Підсумок уроку.

Урок 29

лад, види ладів. Визначення на музичних прикладах.

Розучування української народної пісні „Соловеєчку,

сватку, сватку".

Слухання музики М.Лисенко Експромт „Ля-мінор".

ознайомити дітей з видами ладів та навчити визначати їх на

прикладах музичних творів; розвивати музично-ритмічний

слух та навички ладо-ступеневого відчуття;

прививати любов до української народної пісні,

комбінований.

магнітофон, фортепіано, портрет М.Лисенка.

Хід уроку

I. Організація класу.

1. Музичне вітання.

2. Оголошення теми уроку.

II. Розспівування.

1. Спів поспівки „Тони і півтони".

2. Спів на довгих нотах складів ма ,мо,мі,ме,му.

III. Актуалізація опорних знань та пояснення нового матеріалу.

— Діти, слухаючи пісню, ми сприймаємо звуки не кожний окремо, а в їх

взаємозв'язку, в певній послідовності, ми відчуваємо початок мелодії, рух

звуків вгору, вниз або на одній висоті.

— Ось, наприклад, згадаємо пісню „Ягідочки", „Повертайся, ластівко",

,Холочка".

Тема уроку:

Мета уроку:

Тип уроку:

Обладнання:

276

— В цих піснях звуки злагоджені, між ними є зв"язок, тобто лад.

— Лад є мажорний — це світлий, радісний, бадьорий.

Мінорний лад - сумний, ніжний. Кожна пісня, танець мають свій лад.

— То у якому ладі прозвучали „Ягілочки", „Повертайся, ластівко",

,Холочка"?

— А яка з них одночастинної будови, а яка двочастинної?

IV. Розучування укр. нар. пісні „Соловеєчку, сватку, сватку"

1. Розпочинаю з художнього показу пісні.

2. Бесіда за прослуханим твором.

— Який характер пісні?

— У якому темпі її виконували?

— Який лад пісні? Чому?

— Скільки частин?

— До якого жанру належить пісня?

3. Розучую пісню за нотним текстом, звертаю увагу на подібність фраз та

заліговані ноти.

Соловеєчку, сватку, сватку

Українська народна пісня

Швиденько

.ц .і. .ц-ьЦ .і

Со-ло-ве-єч-

ку,

сват-ку, сват-ку, чи бу-вав ти

на-шім сад- ку?

— —!—^^-а-—І—І—І

— е)— е)— *

Чи ви-дав ти, як мак сі-ють? Ось так, ось так, ось так сі-ють мак.

Соловеєчку, сватку, сватку,

Чи бував же ти в нашім садку?

Чи видав же ти, як ріс мак?

Ось так, ось так, ось так поріс мак.

Соловеєчку, сватку, сватку,

277

Чи бував же ти в нашім садку?

Чи видав же ти, як рвуть мак?

Ось так, ось так, ось так рвуть мак.

Соловеєчку, сватку, сватку,

Чи бував же ти в нашім садку?

Чи видав же ти^як їдять мак?

Ось так, ось так, ось так їдять мак.

V. Музично-ритмічні рухи.

— А тепер виконаємо пісню з рухами, інсценізуючи зміст тексту пісні.

VI. Слухання музики розпочинаю розповіддю.

— М.Лисенко український композитор. З його творчістю ви знайомі по

дитячих операх (показую портрет) „Зима і Весна", „Коза-Дереза". Сьогодні

ви послухаєте Експромт, Ля мінор", твір невеликий за розміром, але складний

за своєю побудовою. Ваше завдання, діти, визначити музичну побудову цього

твору.

(Діти слухають музику).

— Отже, тут три дуже прості, але контрастній за інтонацією частини.

(Діти визначають ці констрасти).

.VII. Підсумок уроку.

Урок

ЗО

Ритмічний канон.

Художнє виконання пісні „Соловеєчку, сватку, сватку".

Слухання музики В.А.Моцарт „Рондо в турецькому стилі",

навчити учнів записувати та виконувати двоголосні

ритмічні вправи каноном, поглибити навички співу

по нотах; розвивати навички ладоступеневого відчуття;

сформувати поняття „форма рондо" та зацікавити на

прослуханому музичному творі,

комбінований.

магнітофон, фонозапис, нотний текст пісні, портрет

ВА.Моцарта.

Тема уроку:

Мета уроку:

Тип уроку:

Обладнання:

278

Хід уроку

I. Організація класу до уроку.

1. Музичне вітаних.

2. Оголошення теми уроку.

II. Розспівування.

1. Спів голосних на одній висоті складами мі, ме, ма, мо, му із кожним

повторенням на тон вище.

2. Поспів ка „Лад мажор".

та * в * «

т 1—-т

• <

Ма- жор- ну ме- ло- ді- ю спі-

у- —' >——

4й=

—

\ *

ва- є наш хор, У- пев-

не- но

^р} ІІЩ Щ І 1 ш

твер- до зву- чить ма- жор.

III.

Роботу над піснею „Соловеєчку,

сватку,

сватку"

слід

розпочати з повторення

І куплету,

а далі

працювати над виробленням однакової манери звукоутворення,

правильної

дикції,

чистої інтонації, виконанням динамічних

відтінків.

Звернути

увагу на спів четвертної з крапкою на словах: сватку, садку, сіють.

IV. Музично-ритмічні рухи.

Для більш емоційного відтворення музичного образу пісні пропоную учням

показати рухами, про що йдеться в кожному куплеті у відповідному темпі.

279