Рядко О.Ю. Уроки музики. 1-4 класи

Подождите немного. Документ загружается.

III. Роботу над піснею варто розпочати з повторення І куплету та згадати,

що ця пісня жартівлива і потребує відповідного характеру виконання. (Потім

вивчивши усі куплети, бажаючих опитую на оцінку).

IV. Музично - ритмічні рухи.

Виконання пісні „Грицю, Грицю" з рухами, інсценізуючи зміст пісні.

V. Слухання музики.

Прелюдія (вступ) — це інструментальний музичний твір невеликого

розміру.

—Сьогодні, діти, ви послухаєте прелюдії № 7

№ 20 Ф.Шопена. Ви знаєте, що

це

польський композитор, він дуже любив

свою батьківщину.

Він писав: „Серце

моє там, де моя батьківщина". їй він присвятив всі свої твори. Прелюдія № 7

— це ніжна любов до польських народних пісень

і танців,

а у

№ 20

- мужність,

шо наближає його музику до музики Л.ван Бетховена, сум, який він відчував

за свій пригнічений народ.

— Послухайте ці твори. Що ви помітили?

— Сьома прелюдія характерна пісенністю, поєднаною з ритмами танцю

мазурки, а двадцята — важка, сувора музика — з ходою траурного маршу,

тобто для неї характерна маршовість.

VI. Підсумок уроку.

Урок 23

Тема уроку: Ступені звукоряду, спів поспівки „Стійкі ступені".

Розучування пісні „Ягілочки".

Слухання музики: „А вже весна" з опери „Зима і Весна"

М.Лисенка.

Мета уроку: засвоїти з дітьми поняття „стійкі ступені" та навчити

розрізняти їх на слух; розвивати вокально-хорові

навички та метро-ритмічний слух; прищеплювати

інтерес до опери.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: магнітофон, фонозапис, портрет МЛисенка, репродукції

картин.

260

ХІД уроку

I. Організація класу до уроку.

1. Музичне вітання.

2. Оголошення теми уроку.

II. Розспівування.

1. Спів звукоряду від «до».

— Діти, пригадайте, що таке звукоряд.

— Це послідовне розміщення звуків за порядком. А кожний звук звукоряду

називається ступенем.

І ступінь - до, II - ре, III - мі, IV - фа, V - соль, VI - ля, VII - сі, VIII - до,

— Запишіть звукоряд, до мажор" у свої зошити

позначте

ступені. У

звукоряді

є стійкі і нестійкі ступені. Стійкі — це І, III,

ними найчастіше починаються

та закінчуються усі музичні

твори.

Найбільш стійко звучить

ступінь - тоніка.

Це ступені - до, мі, соль.

— Ось послухайте поспівку про стійкі ступені „Стійкі ступені".

— Давайте Повторимо усі разом. (Діти співають за учителем, а потім

визначають на слух).

ЩЩШе

^мц і

На стій-ких

сту-пе- нях три-звук ми сш- па- єм,

Ш=5

пер-ший, тре-тій, Іі'я- тий - сту-пе- ні стій- ю.

III. Розучування пісні „Ягілочка" варто

1) розпочати з бесіди про українські народні пісні, за жанром календарні

веснянки—це пісні на честь настання весни.

різних місцях вони називались

по-різному: гаївки, ягілки, маївки. .Дуже часто композитори використовують

мелодії веснянок у своїх складних музичних творах: опери, концерти,

симфонії.

261

— Сьогодні ми вивчимо з вами „Ягідочку". Я вам виконаю ЇЇ, а ви повинні

визначити темп, характер, настрій пісні.

2) Художній показ пісні.

Ягілочка

Веснянка

Помірно, швидко

трі^ц. ірД ір ^ [/Зр р і

Я- гіл, я- ті- лоч- ка, я- гі- ло-

Я , ,П і

—з——

-V-

^—

ва доч- ка, у- ста- ла ра- не-

І II

сеиь- ко, в ми- ла- ся бі- ле- сень- ко.

3) Розучую пісню по фразах за нотним текстом, спочатку звертаю увагу на

розмір 3/8, зустрічні знаки альтерації, заліговані ноти.

IV. Музично-рктмічні рухи.

— Давайте повторимо українську жартівливу

пісню „Грицю,

Грицю, до роботи"

і виконаємо її з танцювальними рухами.

V. Слухання музики.

— Сьогодні мн послухаємо хор „А вже весна" з опери „Зима і Весна"

українського композитора Миколи Лисенка.

Цей хор в опері є фінальним. Прихід весни, перемога її над зимою є завжди

радісною подією для всіх людей.

Опера „Зима і Весна" найскладніша з усіх трьох дитячих опер М.Лисенка.

262

Сюжет опери - поетична розповідь про те,

як

змінюються

пори року.

Головними

дійовими особами є: Мороз, Осінь, Зима, Снігуронька, Весна. М.Лисенко

уважно прислухався до голосів природи, а потім майстерно відтворив їх у

музиці. Тож слухайте твір.

(Діти слухають

характеризують почуте).

— Радісний, святковий, урочисто піднесений характер хору стверджують

провідну ідею опери — перемога світла над темрявою, єдність людини і

природи.

VI. Підсумок уроку.

Урок 24

Тема уроку: нестійкі ступені звукоряду. Визначення на слух.

Робота над піснею „Ягілочка".

Слухання музики Е.Гріг „У печері гірського короля".

Мета уроку: закріпити з дітьми на основі вправи стійкі ступені та

порівняти з нестійкими ступенями;

розвивати навички кантиленного співу, метро-ригмічний слух;

виховувати інтерес до музики.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: магнітофон, фонозапис, портрет композитора Е.Гріга.

, Хід уроку

I. Організація уроку.

1. Музичне вітання.

2. Оголошення теми уроку.

II. Розспівування та пояснення нового матеріалу.

1. Спів на складах ду, до, де, ма, мо, му.

2. Спів ПОСПІВКИ „Стійкі та нестійкі звуки".

5=3

Ду- же вже нас- тир- ли- ві не-стій -кі

сту- пе- ні,

263

Г 'Г

во- ни хо- чуть пе- ре- йти у стій- хі

сту-

пе- ні:

г Г Ч

ре в до, фа в мі, ля в соль, сі в до.

— Послухайте, діти, поспівку та згадайте, про які ступені ви дізналися на

попередньому уроці? (Співаю поспівку).

—Так, стійкі.

— Отже, стійкі - це ступені, які звучать стійко і не потребують жодного

тяжіння.

—Але крім

стійких,

ще

нестійкі ступені. Це

II, IV, VI

та VII.

(Діти

записують

в зошити).

— Ось послухайте, я заграю вам мелодію, а ви скажете, чи вона закінчена.

— Незакінчена, бо останній звук, що прозвучав, — нестійкий ступінь, а він

потребує тяжіння у стійкий. Давайте закінчимо мелодію. (Вчитель грає знов

уривок мелодії, а діти на „ля

закінчують її).

— А тепер поспівку „Стійкі і нестійкі ступені" заспіваємо разом.

III. Роботу над піснею варто розпочати повторенням першого куплету та

досягти кантиленного співу, чіткої дикції.

Розучую II та III куплет пісні, пояснюючи незрозумілі слова.

IV. Музично-ритмічні рухи.

— А тепер виконаємо пісні, імітуючи рухами зміст пісні.

V. Слухання музики починаю бесідою:

„ 264

— Сьогодні ми послухаємо музичну п'єсу Едварда Гріга „У печері гірського

короля". Ви уже знайомі з чарівною музикою цього композитора.

Пам'ятаєте, я вам розповідала, що Гріг жив в місті Трольхауген. Ця назва

означає „вершина тролів". Тролі, гноми — персонажі норвезьких казок,

вони живуть в горах. А їхній король сидить на троні в печері, а довкола нього

танцюють різні фантастичні істоти.

— Хто скаже, які прийоми розвитку музики використав композитор для

створення яскравого образу гірського короля?

(Діти слухають музику).

— Що поставив в основу п'єси композитор?

— Маршоподібна тема, що повторюється.

— Чи змінюється характер цієї теми?

— Так, завдяки прискореному темпу, наростанню звучності, тембровими

варіаціями, а інтонація мелодії змінюється від настороженої до хвилюючої.

— А тепер послухайте п'єсу ще раз, роздумуючи над тим, про що ми щойно

говорили.

VI. Підсумок уроку.

Оцінювання активних учнів.

Урок 25

ритмічна гра,ДІіжмурка".

Розучування пісні В.Верменича „Повертайся, ластівко".

Слухання музики: К.Стеценко. Фінал опери, Лисичка,

Котик і Півник".

навчити дітей відтворювати почутий ритм та вміти його

записати; розвивати вокально-хорові навички та

ритмічний слух; виховувати любов до музики та природи,

комбінований.

магнітофон, фонозапис, баян, портрет композитора

К.Стеценка, нотний текст пісні.

Хід уроку

І. Організація класу.

1. Музичне вітання.

2. Оголошення теми уроку.

265

Тема уроку:

Мета уроку:

Тип уроку:

Облаанання:

II. Ритмічна гра „Піжмурка".

—Діти, сьогодні ми з вами пограємо гру „Піжмурка". Всі ви знаєте, що будемо

фати ритмічну гру. Для цього повторимо тривалості нот:

четвертна 1і

— восьма

або і

- половинна 1і 2і

Мета гри: розвивати у дітей метро-ритмічний слух та пам'ять.

Хід гри: трос учнів виходять до дошки і стають обличчям до класу, четвертий

пише на дошці короткий ритмічний рисунок. Весь клас його запам'ятовує.

Запис на дошці витирають, і діти поплескують рисунок по пам'яті. Перший

з учнів, що „жмурив", проплескує ритмічний рисунок, другий - називає

складами „ті - ті", „та", а третій записує рисунок на дошці.

(А діти переписують у свої зошити).

III. Робота над піснею.

1. Розпочинаю з розспівування:

а) спів звукоряду від до, а потім на голосних „а", „о".

б) спів знайомої поспівки „Іди, іди, дощику".

фі

«—Ф-

Я 0

І- ди, і- д к,

в по-ли- в'я-нім.

зва- рим то- бі бор- щи-ку

до- щи- ку.

гор- ти- ку.

2. Художній показ пісні В.Верменича „Повертайся, ластівко".

3. Бесіда за прослуханим твором:

— Який основний зміст пісні?

— Що ви, діти, робите для того, щоб пташки повертались до вас?

— Чи є у когось під дахом дому гніздечко ластівок?

— -

Чи годуєте пташок, чи робите годівниці?

— Який характер пісні?

— У якому темпі потрібно виконувати пісню? Ось послухайте ще такий

віршик:

266

Ластівка

— Ластівочко сизокрила, звідкіля ти прилетіла?

— Прилетіла я порану із-за моря-океану.

— Що ти діткам принесла?

—

Сонця,

ласки і тепла1

(Анатолій Камінчук)

4. Розучую пісню за нотним текстом, звертаючи увагу на хід мелодії: кожна

фраза подібна, лише починається поступенево вниз.

Повертайся, ластівко

Слова М.

Сингаівського Музика

В.

Верметча

Помірно, весело

По- вер-тай-ся, лас- тів- ко, до дво-ра, до дво-ра,

Р р Р

За вес- но- ю ску- чи- ла діт- во- ра, діт- во- ра.

^ІОіііО ЦііО

Ско-ро

вже по-

вср- нуть-ся жу- рав- лі, жу- рав- лі,

ф Ш'.МІ УНІ^Пі]^ II

Ско-ро пі- дем бо- си- ми по зем-лі,

В небі світить сонечко

Золоте, золоте.

Скоро наша яблунька

Зацвіте, зацвіте.

267

по

зем-

ш.

Буде цвіту сонячно

На гіллі, на гіллі.

Буде він у ластівки

На крилі, на крилі.

Тільки ти, весняночко,

Не барись, не барись

І своєю піснею

Озовись, озовксь.

Не барися, ластівко,

Прилітай, прилітай

В український сонячний

Рідний край, рідний край.

IV. Музично-ритмічні рухи.

— Нагадаємо, діти, з вами пісню „Ягілочка" та виконаємо з рухами .

V. Слухання музики розпочинаю бесідою:

— Які о пери-казки ви слухали на уроках музики?

— Хто є авторами цих опер?

—Чи пам'ятаєте ви оперу, Лисичка, Котик

і Півник"

українського композитора

Кирила Стеценка?

— Так, бо ви слухали її у 2-му класі.

— Сьогодні ми послухаємо фінал опери.

— А що таке «фінал»?

— Так, це закінчення опери.

— Чи щасливий кінець казки?

— Тож послухайте та зауважте, які прийоми розвитку музики використав тут

композитор.

('Діти

слухають музику та відповідають на запитання учителя).

VI. Підсумок уроку.

268

Урок

Тема уроку: повторення вивченого матеріалу.

Музична вікторина.

Мета уроку: закріпити з дітьми теоретичні поняття на вокальних

та ритмічних вправах;

розвивати у дітей вокально-хорові навички та

музично-ритмічний слух; виховувати інтерес до музики.

Тип уроку: урок-концерт.

Обладнання: магнітофон, фонозапис, фортепіано.

Хід уроку

I. Організація класу до уроку.

1. Музичне вітання.

2. Оголошення теми.

II. Розспівування:

1. Спів із закритим ротом.

2. Фонопедична вправа-розспівка „Про веселого метелика".

Учитель читає текст, а діти наслідують різні звуки природи, які можна

почути.

Літнього ранку на узліссі бджілки ("жжж" —у низькому регістрі) й

мурашки ("ззз" — у вищому регістрі) роблять зарядку, а Метелик спить.

Прокинувшись і не побачивши нікого навколо, Метелик полетів до лісу

("шршршр

і помахують

руками,

як метелик

крилами)

й почав витанцьовувати

(діти виконують танцювальні рухи). Це побачили комахи, які були поблизу

(іііііііШіііііі)

Йому

це

дуже сподобалося, і він ше жвавіше продовжував танцювати.. Раптом

під купою хмизу щось зашаруділо — це їжачок

(іиур-шур,

шур-шур).

Він підліз до Метелика ближче (сопе носом, енергійно втягуючи повітря)

Тепер Метелик зрозумів, що лісовим мешканцям сподобалися його танці, бо

ліс ожив і наповнився пташиними голосами: Зозулі (ку-ку, ку-ку), Соловейка

(тьох-тьох), Горобчика (чірік-чік). Всім стало весело.

269