Рядко О.Ю. Уроки музики. 1-4 класи

Подождите немного. Документ загружается.

IV. Музично-ритмічні рухи.

V. Слухання музики розпочинаю із бесіди з дітьми:

— Що ви знаєте про Левка Ревуцького?

— Чи слухали ви його твори? Який?

— Що таке симфонія?

— Який склад симфонічного оркестру?

— Яку частину .Другої симфонії"' цього композитора ви слухали?

— Сьогодні послухаємо першу частину симфонії, в якій композитор виразно

і переконливо передав український національний колорит, картини народних

веселощів. Тут запозичені з фольклору українські пісні „Ой весна, весниця",

„Ой не жаль мені". Мелодії цих пісень стали „зернами" образності, відправною

точкою розвитку всієї І частини симфонії.

—А тепер послухайте

частину симфонії. (Діти слухають та характеризують

почуте).

VI. Підсумок уроку.

Урок 16

Тема уроку: повторення вивченого матеріалу.

Музична вікторина.

Мета уроку: повторити та закріпити вивчений матеріал на вокальних

та ритмічних вправах; формувати співацькі навички та

ритмічне відчуття; виховувати інтерес до народної пісні.

Тип уроку: узагальнюючий.

Обладнання: муз.центр, баян, фонозалис.

Хід уроку

I. Організація класу до уроку.

1. Музичне вітання.

2. Оголошення теми.

II. Розспівування.

1. Спів із закритим ротом.

2. Спів поспівки „Знаки альтерації"".

ПІ. Повторення та закріплення вивченого. (На дошці вправа).

340

її

(ДІ

— Подивіться, діти, на вправу.

— Який розмір, що означає?

— Які паузи використані у вправі, як вона рахується?

— Виконаємо ритмічну вправу, витримуючи восьму паузу на „раз".

(Бажаючих опитую на оцінку).

— А тепер гляньте на наступну вправу.

Р г

іррр

— Назвіть ноти вправи і визначте лад, у якому вона написана.

— Який знак стоїть біля скрипкового ключа?

— Який розмір вправи?

— Чим відрізняється дієз від бемоля?

— Між якими ступенями у мажорному звукоряді є півтон?

— Як називаються долі у дводольному розмірі?

— Сольмізація та сольфеджування вправи.

IV. Повторення вивчених пісень.

— За це півріччя ми, діти, вивчили з вами багато українських народних пісень.

Ви знаєте, що пісня—це душа

народу.

А пісенна творчість українського народу

— нев'януча краса його духовної культури. Все життя народне відтворене у

піснях, легендах, казках, оповіданнях, думах.

Пісенність, наспівність, танцювальність, ліричність — характерні риси

української народної пісні.

— Назвіть мені пісні, які вам сподобались, і ми їх проспіваємо. (Діти

виконують пісні:

„

Сіяв мужик просо

". „

Ой на горі женці жнуть

", „

Забілів

від снігу гай

", „

Слава нашим господарям

а також знайомі їм колядки та

щедрівки. Активних учнів оцінюю).

— Виконуючи колядки і щедрівки, слід прагнути виразного співу.

V. Музично-ритмічні рухи.

341

VI. Музична вікторина проводиться за прослуханими творами.

—Діти, назвіть українські народні пісні, які були використані композиторами

у їх творах.

— Охарактеризуйте їх. (Діти слухають уривки творів).

1. Думи „Маруся Богуславка", „Іван Богун".

2. Увертюра до опери „Тарас Бульба" М Лисенка.

— Мелодію якої української народної пісні використав тут композитор?

3., Друга симфонія" Л.Ревуцького.

— Назвіть українські народні пісні, використані у творі.

— Чим відрізняється народна пісня від авторської?

— Яка роль народної пісні у творах композитора?

VII. Підсумок уроку.

342

Тема 2.

Між музикою мого народу і музикою інших

Урок 17

Спорідненість музики слов'янських народів.

Розучування пісні „Вийди, вийди, Іванку".

Слухання музики: П.Чайкювський. Фінал Першого

концерту для фортепіано з оркестром,

продовжувати розвивати НАВИЧКИ співу у мажорі та

мінорі, визначати їх за нотним текстом;

формувати оцінку власного співу; виховувати інтерес до

української народної пісні,

комбінований.

фортепіано, муз.центр, фонозапис, портрет П.Чайковського.

Хід уроку

I. Організація класу.

1. Музичне вітання.

2. Оголошення теми уроку.

II. Розспівування.

1. Спів вправи на дикцію та артикуляцію.

2. Спів поспів ки „Соловейку маленький".

Соловейку маленький

Слова Б. Лепкого Музика

Ф.

Колесси

Легкою ходою

г к М и, к

ІгУ-

-V-

—

Со

:—V

- ло- вей-ку

-ч———

-І-ЦІЧ—

ма-лень- кий

вте-бе г

Тї -

0- ЛОС

-ї-

гар-не

)

—

нь-кий

-і—л

^И

.^иу-

ч _

—1

-1—4-

—Ф—

За- спі- вай же ме- ні бо я люб- лю піс-ю.

343

Тема уроку:

Мета уроку:

Тип уроку:

Обладнання:

Соловейку маленький

В тебе голос гарненький,

Заспівай же мені, і

Бо я люблю пісні. - - І Двічі

Бесіда:

— У кожного народу є своя музика. Але у музичній спадщині різних народів

є багато спільного, зокрема музика слов'янських народів мас споріднені риси,

що пояснюється мовною

культурною близькістю.

українських, білоруських,

російських народних піснях відчувається наспівність, ліризм, задушевність,

мелодійність, відповідність слів тексту музики, а в танцях - танцювальність,

грайливість.

— Ось, наприклад, послухайте білоруський народний танець „Бульба" та

український „Гопак". (Граю на інструменті).

— Чи подібні за характером ці мелодії?

— Який настрій у вас створюють?

— Які танцювальні рухи можна до них підібрати?

— У якому ладі вони написані?

— Як визначити лад?

— Потрібно визначити тоніку і ключові знаки.

III. Розучування пісні розпочинаю бесідою про народні пісні - веснянки, які

з'явились дуже давно, як і колядки, за язичницьких часів, і виконувались з

приходом весни. Дівчата і хлопці виходили на луг, де сонце зігрівало землю

і де найшвидше сходив сніг, водили хороводи, в яких закликали весну,

співали пісень та грались у веселі ігри. У різних регіонах вони були різними

і передавались з покоління в покоління.

—Сьогодні ми вивчимо

вами веснянку „Вийди, вийди, Іванку". (Демонструю

пісню).

Вийди, вийди, Іванку

Веснянка

—

4±

ф в

/ *

Ви-йди, ви-йди, І- ван- ку, за-спі-вай

нам

вес-нян-ку.

344

Весна, весна, наша весна,

Та шо ж ти нам принесла?

Старим бабам — по кийочку,

А дівчатам по віночку.

Звила ж я віночок вчора •

Звечора, звечора,

З зеленого барвіночку

Та й повісила на кілочку.

Вийди, вийди, Іванку,

Заспівай нам веснянку,

Зимували не співали, .'-•

Весну дожидали. •

—Розучую мелодію за нотним текстом на І куплеті, визначаю з учнями тоніку,

лад, ключові знаки. При розучуванні пісні звертаю увагу на певну вокально-

ритмічну трудність, пов'язану із залігованими нотами на певних складах тексту,

протяжним співом, дикцією (у словах „Іванку", „веснянку",.....) поправляючи

зразу ж при розучуванні пісні.

IV. Слухання музики П.Чайковського слід пов'язати з вивченою піснею і

запропонувати дітям послухати фінал Першого концерту для фортепіано з

оркестром. А далі бесіда:

— Чи знайома вам мелодія, що прозвучала у концерті?

— Чи нагадує вона пісню-веснянку, яку ми щойно вивчили?

— Петро Чакковський почув цю мелодію, перебуваючи в Україні, а пізніше

використав її у своєму концерті. Як і українські, так і російські композитори

у своїх творах використовували мелодії пісень і танців інших народів у своїх

творах. П.Чайковський залюбки слухав українські пісні у виконанні сільських

дівчат. І

не

тільки І фортепіанний концерт, а

балет, Лебедине озеро", він почав

писати в Україні, що є яскравим прикладом взаємозв'язку музичних культур

різних народів. Народна пісня — невичерпне джерело класичної музики.

V. Підсумок уроку.

345

і* і*

Зи-му-ва-ли, неспі-ва-лиГ

"' вес-нудо- жй=—^ да-

ли.

Урок 18

Тема уроку: сольфеджування вправи у мінорі.

Робота

над піснею

„Вийди, вийди, Іванку".

Слухання музики: ПЧайшвський.

Фінал першого концерту

(повторно).

Мета уроку: закріплювати

знання учнів про лад, його вили на

вокальній

вправі; розвивати

дітей

ладо-тональиий слух та ритмічне

відчуття; виховувати інтерес

до

класичної музики.

Тин уроку: комбінований.

Обладнання: музичний

інструмент," муз.

центр, фонозапис,

портрет П. Чайковського

Хід уроку

I. Організація класу.

1. Музичне вітання.

2. Оголошення теми уроку.

II. Розспівування.

1. Спів із закритим ротом.

2. Спів стакато та легато.

} іІЛщ

346

III. Сольфеджування вяравн розпочинаю із її характеристики.

—-

Діти, подивіться на дошку.

— Що ви бачите?

— Вокальну вправу (перша фраза із пісні „ Вийди, Іванку ").

— Назвіть ноти вправи та знак, який записаний біля скрипкового ключа.

— Визначте лад вправи.

—З якої пісні цей уривок?

— Сольмізація вправи та сольфеджування. (Бажаючих опитую на оцінку).

IV. Роботу над піснею — веснянкою „Вийди, вийди, Іванку" продовжую

над вивченням слів на усіх куплетах, спів а капела, слідкую за чистотою

інтонування, динамікою, вмілого розподілу дихання, легкості, плавності.

V. Музично-ритмічні рухи.

Виконання пісні-веснянки „Вийди, Іванку" з ходою, утворивши

йоло-

хоровод,

а кілька учнів на трикутнику від бивають логічні наголоси у кожному такті, щоб

створиш почуття світлого, дзвінкого і весняного звучання.

VI. При повторному слуханні фіналу І концерту П.Чайковського звернути

увагу учнів, як звучить ця веснянка в інструментальному викладі, як із глибоко

ліричної вона перетворюється на стрімку танцювальну тему. Особливу увагу

звернути на зміну елементів музичної мови, що надає нового характеру

звучання вже знайомій мелодії (темп, ритм, динаміка, характер).

Висновок: у ножного народу є своя національна

музика.

В одному випадку вона

близька до української музики, в іншому — має істотні відмінності.

VII. Підсумок уроку.

Урок 19

Тема уроку: розмір 4/4, такіувания.

Розучування української народної пісні .Зірвалася

хуртовина".

347

Слухання музики: українська народна пісня „Реве та

стогне Дніпр широкий" та „Пісня про Дніпро"

М.Фрадкіна.

Мета уроку: засвоїти з дітьми поняття „чотиридольний розмір"

та закріпити на вокальній вправі; розвивати музично-

ритмічний слух та'співацькі навички; виховувати інтерес до

музики.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: музичний інструмент, муз. центр, фонозапис,

нотний текст пісні.

Хід уроку

I. Організація класу до уроку.

1. Музичне вітання.

2. Оголошення теми уроку.

II. Розспівування.

1. Спів звукоряду від «до», «ре» у мажорі.

2. Спів тризвуків на складах ма, мо, мі.

III. Пояснення нового матеріалу. Актуалізація опорних знань.

— Діти, згадайте, що таке розмір?

— Які розміри ви знаєтеі що вони означають?

— Як називаються долі у тридольному розмірі?

— Подивіться на вправу (написана на дошці).

— Який розмір написано біля скрипкового ключа?

—Так, 4/4 - це чотиридольний розмір, де кожен такт вправи, триває протягом

чотирьох помахів руки, а кожен помах —одній четвертній

долі.

Наголос падає

на І та III долі.

— давайте спочатку назвемо ноти;

— потім їх тривалості;

— сольмізація вправи;

— сольфеджування;

— індивідуальне опитування.

348

IV. Розучування пісні „Зірвалася хуртовина" варто розпочати з короткої

бесіди та дати дітям завдання перед показом пісні: визначити тематику пісні,

лад, у яшму написана, розмір.

Зірвалася хуртовина

Українська народна пісня

, „<Стримано

" я

Зір- ва- ла- ся хур-то- ви- на, топ-че збі-жжя, на ла- ну

Ви-ряд-жа-ла ма-ти сво-го си- на на кри-ва- ву- ю вій- ну.

Іди, сину, моя дитино,

У завзятий лютий бій,

Захищати рідну Україну,

Боронити нарід свій.

Як вернешся, сину, замаю

Цвіт-калиною твій кріс.*

Не вернешся — тихо заридаю,

Щоб ніхто не бачив сліз.

Ой вернуся, моя мати,

Як калина зацвіте.

Принесу я до твоєї хати

Сонце волі .золоте.

* Кріс

— рушниця,

гвинтівка.

Далі здійснюю художній показ пісні та робимо з дітьми коротку її характе-

ристику. Розучування пісні добре провести за нотним текстом пісні. Звертаю

увагу на ключові знаки, заліговані ноти та репризу. Пісня потребує широкого,

наспівного та урочистого характеру. Вона повинна виконуватись стримано та

маршово.

349