і
Весна, весна, наша весна,
Та шо ж ти нам принесла?
Старим бабам — по кийочку,
А дівчатам по віночку.
Звила ж я віночок вчора •
Звечора, звечора,
З зеленого барвіночку
Та й повісила на кілочку.
Вийди, вийди, Іванку,
Заспівай нам веснянку,
Зимували не співали, .'-•
Весну дожидали. •
—Розучую мелодію за нотним текстом на І куплеті, визначаю з учнями тоніку,
лад, ключові знаки. При розучуванні пісні звертаю увагу на певну вокально-
ритмічну трудність, пов'язану із залігованими нотами на певних складах тексту,
протяжним співом, дикцією (у словах „Іванку", „веснянку",.....) поправляючи
зразу ж при розучуванні пісні.
IV. Слухання музики П.Чайковського слід пов'язати з вивченою піснею і
запропонувати дітям послухати фінал Першого концерту для фортепіано з
оркестром. А далі бесіда:
— Чи знайома вам мелодія, що прозвучала у концерті?
— Чи нагадує вона пісню-веснянку, яку ми щойно вивчили?
— Петро Чакковський почув цю мелодію, перебуваючи в Україні, а пізніше
використав її у своєму концерті. Як і українські, так і російські композитори
у своїх творах використовували мелодії пісень і танців інших народів у своїх
творах. П.Чайковський залюбки слухав українські пісні у виконанні сільських
дівчат. І
не
тільки І фортепіанний концерт, а
й
балет, Лебедине озеро", він почав
писати в Україні, що є яскравим прикладом взаємозв'язку музичних культур
різних народів. Народна пісня — невичерпне джерело класичної музики.
V. Підсумок уроку.
345
т
і* і*
Зи-му-ва-ли, неспі-ва-лиГ
-
"' вес-нудо- жй=—^ да-
ли.