Рядко О.Ю. Уроки музики. 1-4 класи

Подождите немного. Документ загружается.

V. Музично-ритмічні рухи.

— Згадаємо українську народну пісню „Вийди, Іванку" з рухами.

VI. Слухання музики

розпочинаю із слухання

творів:

української народної пісні „Реве та стогне Дніпр

широкий" та російського композитора М.фрадкіна„Пісня Дніпра".

Після прослуховування з"ясовую:

— Що споріднює ці пісні?

— Обидві про річку Дніпро, звучать широко і розспівано, де відлунюється

краса рідного краю, могутня сила нашого народу.

А перед слуханням .Лісні про Дніпро" коротко розповідаю, що це лірико-

патріотична пісня-дума, створена поетом Є.Долмаговським і композитором

М.Фрадкіним у 1941р., коли Україна була окупована фашистами, яким

довелося пережити страшні дні оточення, важкий шлях на дорогах України до

лінії фронту, переправу через Дніпро. У пісні поєдналися російська народна

пісенність та українська мелодика.

VII. Закріплення матеріалу.

Поділити

на такти

вправу

2 Ш

і*}

VIII. Підсумок уроку.

Тема уроку:

Мета уроку:

Тип уроку:

Обладнання:

Урок 20

триголоса ритмічна вправа.

Робота над піснею „Зірвалася хуртовина".

Слухання музики: російська народна „Светит месяц",

білоруська народна пісня „Бульба", український

народний танець „Гопак".

вчити дітей відтворювати ритмічні багатоголосні вправи;

розвивати музично - ритмічний слух та співацькі

навички;

виховувати інтерес до музики інших народів,

комбінований.

350

Хід уроку

І. Організація класу до уроку.

1. Музичне вітання.

2. Оголошення теми уроку.

П. Розспівування.

1. Вправа на розширення діапазону.

Кво ку. ля.

2. Спів вправи з назвою нот.

Ш. Триголоса вправа.

тт

•0-0 0

0 0

— Діти, подивіться на вправу.

— Який розмір вправи?

— Вокальна чи ритмічна вправа?

— Скільки голосів?

— Які за тривалістю ноти і паузи тут використано?

Поплескуємо усім класом І, II та III голоси, а тоді ділю клас на три групи і

поплескую триголосно

темпі помірного маршу, використовуючи різні шумові

інструменти.

351

IV. Роботу над піснею розпочинаю з повторення

та

куплету. Далі розучую

II та III куплети пісні, звергаючи увагу на чистоту інтонування, характер

виконання.

V. Музично-ритмічні рухи.

VI. Слухання музики продовжити бесідою про те, що між музикою

українського народу та інших народів немає неперехідних меж. Перед

слуханням творів слід визначити наступну грань - порівняти танцювальну

музику українського, російського і білоруського народів, визначити їх

національну своєрідність.

Прикладом російської танцювальної музики є російська народна пісня

„Светит месяц" у виконанні оркестру російських народних інструментів.

— Згадайте, діти, які музичні інструменти такого оркестру ви знаєте.

— Давайте послухаємо твір і одночасно будемо імітувати тру на цих

інструментах (балалайки, дамри, баяни, ложки).

—Давайте розприділимо між собою план виконання музичного твору.

—Ще од ним таким твором є білоруський народний танець „Бульба". Визначте

характер твору, його своєрідність. (Пояснюю значення слова „бульба").

— Він так, як і попередній твір, характерний своєю танцювальністю,

пісенністю, розспівністю.

— А тепер послухайте ще один танець. Та назвете його самі.

(Звучить український народний танець „Гопак").

VII. Підсумок уроку.

Урок 21

Тема уроку: Ритмічний диктант.

Розучування пісні „Весняний вальс", музика

А.Кос-Анатольського.

Слухання музики: „Білоруський народний танець"

К.М'яскова.

Мета уроку: закріплювати з учнями ритмічні тривалості нот

та вчити їх записувати на слух; розвивати у дітей музично-

352

ритмічний слух та формувати співацькі навички;

виховувати інтерес до музики композиторів інших народів.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: баян, музичний текст тіісні, портрет К.М'яскова.

Хід уроку

I. Організація класу до уроку.

1. Музичне вітання.

2. Оголошення теми. -Л

II. Розспівування.

1. Спів із закритим ротом.

2. Вправа на розширення діапазону.

3. Спів вправи, тактуючи за схемою.

тт

ЛіЛ]

III. Ритмічний диктант.

— Протягом усіх уроків ми повторюємо та закріплюємо тривалості нот. Як ви

їх запам'ятали — перевіримо, написавши слуховий ритмічний диктант.

Визначаю з учнями розмір вправи, кількість тактів, тривалості нот.

Поплескую ритмічний рисунок, учні повторюють і записують в

зошит.

(Вправу

оцінюю).

IV. Розучування пісні ,3есняний вальс" Анатолія Кос-Анатольського розпо-

чинаю бесідою про композитора, пору року — весну, її ознаки, красу природи

у лісах, гаях, полях, а тоді здійснюю ілюстрацію пісні.

Характеристика почутого:

— визначити характер пісні;

— темп, чим він характерний;

— динаміка;

— згадую про затакт.

353

Розучую пісню за нотним текстом, звертаючи увагу дітей, що кожна фраза

починається із затакту.

Весняний вальс

Слова

музика А. Кос-Анатольського

В темпі вальсу •

Дг

Як тіль-кивзе- ле- но-му га-ю

^Г

Г Г

зо- зу- ля«ку-

ку»

за- ку- є,

я швид-ко вік- новід-кри- ва-

ю і сер- це ра- ді- є мо- е Ку- ку ку-

ку ку- ку! Ку- ку! Зо- зу- ля ку- є щас-тя, до-лю.

> г—

м >

т—

ТО* * 4

1-е

Г » «

—» г

Ку- ку! Ку- ку! Чо- му, Чо- му не

2і

г да * Р^

йдеш при-ві-

та- тись зі мно-ю?

354

Пта-//но-ю.

Пташки у весняному хорі

Співають веселі пісні,

І сонечко гріє надворі,

І промені шле нам ясні.

Цвірінь, цвірінь,

Взивають стома голосами,

Цвірінь, цвірінь, усе покинь

Іди ж привітатися з нами.

Найперше я вивчу уроки,

А потім, як буде ще час,

То піде у гай без турботи

Гуляти юрбою весь клас.

Ля-ля, ля-ля,

Ля-ля, ля-ля.

В гаях понесеться луною:

Ля-ля, ля-ля! Весна прийшла,

І серце радіє весною!

V- Слуханая музики К.М'яскова .білоруський народний танець".

— Цей твір Кирило Мясков написав, використавши мелодію білоруської

народної пісні „Перепілоньки". Перепілка — це така пташка, яка живе в лісі.

К.М'ясков - український композитор, він написав інструментальний твір для

баяна. Це варіації на тему білоруської народної пісні. Щоб зрозуміти, що таке

варіації, потрібно уважно послухати цей твір.

(Діти слухають і визначають характер

Лісні,

темп, розмір, динаміку).

— Чи зустрічалися ви із мелодією головної теми варіації?

— Так, це була наша вправа, яку ми сольфеджували сьогодні на уроці.

— А зараз послухайте твір ще раз.

— Чи змінилося звучання української народної пісні „Перепілоньки" у

„Білоруському танці" ІСМ'яскова?

VI. Підсумок уроку.

Урок 22

Тема уроку:

Мета уроку:

Тип уроку:

Обладнання:

динамічні відтінки, визначення на слух.

Робота над піснею „Весняний вальс".

Слухання музики: „Гопак" з балету „Гаяне" А.Хачагуряна,

грузинський народний танець, Лезгинка".

закріпити з дітьми динамічні відтінки на

знайомих музичних творах; формувати у дітей музично-

ритмічний слух та вокально-хорові навички;

виховувати інтерес до музики закавказьких народів.

комбінований.

музичний інструмент, фонозапис, магнітофон,

портрет композитора А. Хачатуряна.

355

Хід уроку

I. Організація класу до уроку.

1. Музичне вітання.

2. Оголошення теми уроку.

II. Розспівування та актуалізація опорних знань.

І. Спів поспівки „Форте і піано".

Фгі

—1

ІФ 4 *

—Ф

—0

-0

«1

і—-

'-І

•

—]

До- щик, до-щик ти- хо йде, ско-

ро

о- сінь нас- та- с

До-щик, до-щик ка- по- тигь. О- сінь в гай до нас спі- шить.

ІНіПГ]

ІЛЛ.ІЛЛЦ і II

Зна-ки ми у нот- нім ста- ні фор- те та пі- а- но.

Нас зас- во- ї- ти пот- ріб-но, щоб спі- ва- та гар- но

Вправа.

— А зараз виконаємо цю вправу, використовуючи різні динамічні відтінки.

Але спочатку визначимо, як вони позначаються і що означають.

(форте) — голосно

(меццо-форте) — не дуже голосно

(піано) — тихо

(меццо-піано) — не дуже тихо

(крещендо) — поступово посилюючи звук

(димінуендо) — поступово затихаючи.

— Отже, розпочинаємо вправу на

піано,

тобто тихо. Далі поступово посилюючи

звук до форте, а далі поступово затихаючи знову до

піано.

(Діти сольфеджують

вправу, тактуючи та виконуючи з динамічними відтінками).

356

ІП. Роботу над піснею А.Кос-Анатольського „Весняний вальс"

розпочинаю з нагадування І куплету, II та III куплети розучую за текстом та

складаю динамічний план пісні. (Бажаючих опитую на оцінку).

IV. Музично-ритмічні рухи.

V. Слухання музики розпочинаю з бесіди про характер та колорит му-зики

закавказьких народів, до яких належать грузини, вірмени та азербайджанці.

Звертаю увагу дітей на те, як у характері музики відобразився характер наро-

ду, особливості його мовлення. Мелодії їхні характерні розспівами з певни-

ми інтонаціями, яку утворюють 6-й понижений ступінь та 7-й підвищений,

що надає національного колориту. Слухаючи „Гопак" з балету „Гаяне" А.Ха-

чатуряна, учні повинні визначити інтонацію українського народного тан-

цю. Вірменський композитор Арам Хачатурян надав „Гопаку" зовсім інших

якостей. (Діти роблять характеристику прослуханого).

А грузинський народний танець, Лезгинка" вирізняється гостротою ритму та

яскравими акцентами, що створюють ударні інструменти.

Підводжу дітей

до

висновку: як

би

незвичайно не звучала

музика,

якому б народу

вона не належала, ми завжди зможемо відчути її танцювальний характер.

VI. Підсумок уроку.

Урок 23

Сольфеджування вправи у розмірі 2/4.

Розучування пісні М.Глінки .Діє щебечи, соловейку".

Слухання: Українські коломийки та „Пустотливі частівки"

Р. Щедріна.

дати дітям поняття про коломийки, закріпити це на мелодичній

вправі; розвивати ладо-тональний слух та співацькі

навички; виховувати інтерес до українського народного

танцю.

комбінований.

баян, магнітофон, портрет Глінки, нотний текст Пісні та

вправи.

Хід уроку

І. Організація класу до уроку.

Тема уроку:

Мета уроку:

Тип уроку:

Обладнання:

357

1. Музичне вітання.

2. Оголошення теми уроку.

II. Розспівування проводжу на вправах дня розширення діапазону для розвитку

правильного, протяжного дихання (звуках

а, о,

у).

III. Сольфеджування мелодичнрї вправи розпочинаю з її характеристики.

^ирлілгллли ; і

— ЯКИЙ розмір вправи?

— У якому ладі звучить мелодія? (Награю).

— Який знак при ключі?

— Що він означає?

— Назвіть тривалості нот, їх назви.

— Чи знайомий мотив цієї мелодії? Де ви її чули?

— Сольмізація та сольфеджування вправи.

IV. Розучування пісні М.Шнкн „Не щебечи, соловейку"

1. Розпочинаю з розповіді про композитора.

Михайло Глінка - це російський композитор, який багато подорожував. Він

побував в Італії, Франції, Німеччині, та незабутніми стали роки перебування

композитора в Україні, де він з насолодою милувався природою та слухав

українські народні пісні. Зачарований їхньою милозвучністю, він написав

дві оригінальні пісні — романси: „Гуде вітер вельми в полі" та „Не щебечи,

соловейку", яку ми сьогодні вивчимо.

2. — Ось послухайте пісню та скажіть, чи вдалося російському композитору

створити пісню, близьку до українських народних пісень. (Художній показ

пісні та їх характеристика дітьми).

3. Розучую пісню за нотним текстом, визначивши розмір, лад, вокальні

труднощі. Вивчаю по фразах.

358

Не щебечи, соловейку

Слова В. Забіли Музика

Глінки

Помірно

Не ще-

бе- чи, со- ло вей- ку, на зо- рі ра- нень-ко.

ГЕ Г

* *

Не ще- бе- чи, ма- лю- сень- кий, під вік- ном бли- зепь- ко.

Твоя пісня дуже гарна,

Ти гарно співаєш,

Ти щасливий — спарувався

І гніздечко маєш.

А я бідний, безталанний,

Без пари,

.без

хати,

Не досталось мені в світі

Весело співати.

Ти лети, співай тим людям,

Котрі веселяться,

Вони піснею твоєю

Будуть забавляться.

А мені такая пісня

Душу розриває,

Гірше б'ється моє серце,

Аж дух завмирає.

V. Музичио-рнтмічні рухи.

VI. Слухання музики.

— Сьогодні ми з вами, діти, послухаємо українські коломийки у виконанні

троїстих музик.

359