III. Ритмічну гру „Телевізор" ми вже з вами грали. Для цього треба
нагадати тривалості П І 2.
(На спеціальних картках написано прості ритмічні рисунки, наприклад:
ПІП 2 або 12 П І, та інші).
Ці картки закладаю
в
„екран телевізора"
і
показую учням на короткий час, після
чого вони з пам'яті проплескують рисунок, який був на картці, вимовляючи
ритмічні склади.
IV. — А тепер, діти, нагадайте, яка пора року настає?
—Діти,
ми
знаємо, що навесні оживає природа, прокидаються мушки, комашки,
прилітають з теплих країн пташки.
— Пам'ятаєте, ми вчили пісеньку
Т.
Попатенко „Шпачок прощається",'а поет
Г.Ладошник написав вірш про весну. Послухайте його і скажіть: якби ви були
композиторами, то яку б музику створили до вірша?
Струмочки дзвінко так співали,
Що сніг розтанути не встиг,
А вже додому прилітали
Шпачки - провісники весни.
А діти, мружачись від сонця,
Почули вранці гарний спів.
Та це ж шпачок понад віконцем
Веселу пісеньку завів.
Він славив ясний день квітневий,
Цю пісню для дітей беріг.
І так виводив спів майстерно,
Що соловей навряд чи б зміг.
У бесіді діти з'ясовують, що пісня має бути весела, в рухливому темпі, бо це
надає радісного настрою.
— А яке свято наближається?
—Так, свято
мам.
Весна—це радісна, світла пора
року,
як наші мами—хороші,
вродливі, добрі. А ще які?
—-
От для них ми вивчимо пісню В.Верменича „Вишиванка". Хоча не всі ви
вмієте вишивати, то зможете мамі на свято подарувати ось таку пісню.
Художній показ пісні.
160