Рядко О.Ю. Уроки музики. 1-4 класи

Подождите немного. Документ загружается.

^^^^^ нм. Міі

У-рок му- зи- ки по-чав-

ся,

ко- жен

з нас

при-го- ту- вав-ся.

РІВ М"

ш » л

Ми го- то-ві

вже

спі-ва- та, гра-ти

на-віть тан-цю-ва-ш.

2. Оголошення теми уроку.

— Починаємо, діти, нову тему про музичну мову.

П. Розспівування та пояснення нового матеріалу.

НРЬ

І~=—

,• ім

Ф'

і я

Лас-тів- канад

пі- сень-

ка про

річ-ко- ю пруд- ка,

лас-тів- ку

швид-

ка,

Пруд- ка.

швид- ка.

^ ііл ПА. па. V™ ттл пд гтл «) ля. иа

че- ре- па- ха лі- зе по бе- реж- ку од- на.

то- му на- ша піс- ня по- віль- на і сум- на.

—

вам зараз проспіваю пісеньку, а ви скажете, що замітили. „Пісенька про

темп".

— Так, я співала поспівку неоднаково: І фразу — швидко, а II — повільно, ]

тому що вона про ластівку і черепаху.

— Так і всі музичні твори виконуються не в однаковій швидкості. Для цього |

існує темп.

Темп — це швидкість виконання музичного твору.

— Ви вже зрозуміли, що темпи можуть бути швидкі та повільні.

— А тепер за мною повторюйте цю поспівочку у різних темпах.

170

Як діждемо літа

Українська народна пісня

Швидко

Ли

N >

(й

У * - * •

Р Е

Як діж- де-мо лі- та, та наж-не- мо жи- та.

ЧНН

-гіг

Г& і—ІП

г г ••

•Т- 0

—

-й—

Лі- те

н-ко теп-

1—1—

-день- ке,

—у

жи- то — зо- ло-

тень- ке.

\—

н—

—

Іг у

Й)

у-ч—«Г ?

і=і

* р=4

4—

А Й

•й, гоп,

го- па-

ка,

Ж]

-0

і-

то зо-

—*

ло-

тч

ЯЬ- ке

ч— к—

«,— N

—

і=5

+-У—

1-е

14—

—«

-і

Ш. Розучування української народної пісні варто розпочати з художнього

показу.

З жита та пшениці гарні паляниці.

Всіх ми почастуєм, ще і затанцюєм.

Ой, гоп, гопака, ще і затанцюєм! Двічі

їжте, молодиці, з медом паляниці,

Хлопцям та дівчатам пиріжечки з маком!

Ой, гоп, гопака, пиріжечки з маком! Двічі

171

А старій Тетяні ще й млинці в сметані.

Весело гуляйте, наіс не забувайте.

Ой, гоп, гопака, нас не забувайте! Двічі

—

вам зараз виконаю ще одну пісню. (Виконую пісню на всіх куплетах).

— У якому темпі вона прозвучала?

— Який характер пісні?

— Чи можемо ми її вважати танцювальною? Чому?

— Бо приспів так і напрошується на танцювальні рухи гопака.

— Хто нам нагадає танцювальні рухи гопака?

Розучую пісню по фразах, звертаючи увагу на дихання, динаміку, чистоту

інтонування.

IV, Музично-ритмічнІ рухи.

— А зараз пограємо у гру „Веселі звірята".

Мета гри: вчити дітей на слух розрізняти темп, формувати вміння слухати

музику.

Хід гри: учитель грає музичні твори: якщо твір звучить на низьких звуках,

повільно, то діти перевалюються з ноги на ногу, як ведмедики.

А якщо музика зазвучить на високих звуках, весело й швидко, то „зайчики"

починають радісно стрибати.

V. Слухання музики можна розпочати загадками:

Я маленький і вухатий,

Попелястий, волохатий,

Як тікаю, я стрибаю,

Дуже куций хвостик маю.

(Заєць).

Влітку медом ласував,

Досхочу малини мав,

А як впав глибокий сніг.

То зітхнув і спати ліг.

(Ведмідь).

Сірий звір живе у лісі,

Уночі співає пісні,

Тільки чути у бору,

Як виводить звуки: ,3у-у"

(Вовк).

172

—

Ці

загадки будуть вам підказкою

до

назви п'єси, яку сьогодні ви послухаєте.

Я не буду вам її називати.

— Цей композитор вам знайомий за творами: „Три подружки" та „Впертий

братик". Так, це Дмитро Кабалевський. (Діти слухають п'ссу, але перед

слуханням мають проблемне завдання):

— Визначити, скільки дійових осіб у цій п'єсі.

— У якому регістрі та темпі звучать теми дійових осіб?

-—

Так, діти, п'єса називається „Зайчик дратує ведмежатко".

— Мелодія зайчика звучить у високому регістрі, у швидкому темпі.

— А як звучить „ведмедик"?

— Так, на низьких звуках, у повільному темпі.

Повторне слухання. »

VI. Підсумок уроку.

Урок 28

Ритмічна вправа.

Робота над піснею „Як діждемо літа".

Слухання музики. М.Сокальський „Пташка і кицька",

вчити дітей орієнтуватися у ритмічних вправах,

запам'ятовувати їх та вміти записати; розвивати

вокально-хорові навички та музично-рнтмічний слух;

виховувати інтерес до музики та любов до живої природи,

комбінований.

картки з ритмічним рисунком, малюнки з тваринами

пейзажем.

Хід уроку

I. Організація класу до уроку.

1. Музичне вітання.

— Нагадаємо, діти, музичне вітання, яке вивчили на попередньому уроці.

2. Оголошення теми уроку.

II. Розспівування.

1. Спів за „рухомою" нотою.

* 2. Спів поспівки „Кицька".

173

Тема уроку:

Мета уроку:

Тип уроку:

Обладнання:

Кицька

Українська народна пісня

#¥=І

^—

—

*— і к

—а

і А

—а

—

—ш

Чм

4-д

Де ти, киць-

Що

там,

киць-

ко, ро- би- ла?—Жи-

•

теч- ко

си-

мо-

Ш * »

:||

і' Р 'І" Р *

ді- ла. Няв! Няв!

ло- ла.

Ш. — Для виконання ритмічної вправи

нам

потрібно три учні (діти підходять

до стопу).

Я показую на картці класу ритмічний рисунок. Учні запам'ятовують і

поплескують його.

Завдання для тих трьох: один поплескує, другий проговорює склад

ами

ритм, а

третій — записує на дошці: Поступово ритмічні малюнки ускладнюються.

2 ПІ П2 12, 12

2 ПП II ПІ П2іт,д.

IV. Роботу над піснею починаю з награвання мелодії.

— Діти, чи впізнали, що я тільки-но заграла?

—Так, це українська народна пісня „Як діждемо літа".

—•

Давайте згадаємо І куплет, а потім II.

Після закріплення пісні виконуємо з танцювальними рухами та ритмічним

супроводом.

V. Слухання музики розпочинаю грою „Композитор".

Учням роздаю малюнки із зображенням тварин, пташок, казкових героїв.

Серед картинок є й такі, на яких зображені пташка і кицька.

174

— Яку музику, діти, ви б створили для цих персонажів? Чи до малюнка?

— У якому регістрі буде звучати музика?

— У якому темпі?

—Весела чи сумна?

— А тепер послухайте п'єсу М.Сокальського (Діти слухають).

— Як би ви її назвали?

— До якого малюнка вона .підходить?

— Так „Пташка і кицька". Бо образний зміст цієї музики "передається за

допомогою високих і низьких звуків. А ще?

— Швидкого і повільного темпу.

— Різної сили звучності.

Повторне слухання.

VI. Підсумок уроку.

Урок 29

Тема уроку: двоголосна ритмічна вправа.

Розучування пісні В.Верховинця „Калинова пісня".

Слухання музики. П.Чайковський „Кіт у чоботях та

біла кицька" із балету „Спляча красуня".

Мета уроку: закріплювати з учнями знання про метроритм та вчити

виконувати двоголосні ритмічні вправи;

розвивати ритмічний слух та співацькі навички;

виховувати інтерес до класичної музики.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: магнітофон, нотний текст пісні, портрет В.Верменича.

Хід уроку

I. Організація класу до уроку.

1. Музичне вітання.

2. Оголошення теми уроку.

II. Розспівування.

1. Спів иа голосних а, о,

у,

е, і, поступенево піднімаючись вверх.

2. Спів поспівки „Бім, бом" з ритмічним супроводом.

175

Бім-бом

Слова народні Музика

Я.

Степового

Помірно

іг,І і Ш Ір р щ Щ

Бім, бом, де- лень-бом, за- го- рів- ся ки- цин дом!

^ррКШ'.! іррШІЧ II

Бі- жить ку- ро- чка

з від- ром,

бі-

жить

пів- ни- чок з цеб-ром.

Бім-бом, дзелень-бом,

Загорівся Кицин дом!

Біжить курочка з відром.

Біжить півник з цебром.

Бім-бом, дзелень-бом,

Щоб гасити кицин дом.

Бім-бом, дзелень-бом,

Біжить котик з помелом.

Погасили помелом.

Стоїть цілий кицин дом,

Лиш коточок зажуривсь,

Бо хвосточок присмаливсь.

III. — А тепер погляньте на дошку.

— Що ви бачите?

— Ритмічну вправу. (На вибір вчителя)

— Яку? Двоголосну.

— Давайте виконаємо спочатку верхню лінійку, але подивіться на розмір.

— Скільки тактів у вправі?

— Тепер простукаємо олівцем по парті II лінійку.

(Ділю клас на дві

групи,

і діти виконують вправу двоголоссям).

— А тепер II група плескає І лінійку, а

група вистукує олівцем II лінійку.

176

IV. Розучування пісні варто розпочати казкою „Калинова сопілка".

Давно це було, коли на нашу країну нападали турки і татари. Вони грабували,

вбивали літніх і старих людей, а дівчат і хлопців забирали в полон. Одного

разу вони помітили дуже гарну дівчину і захотіли її спіймати, але вона почала

тікати. Була б втекла, та зачепилася за гілку своїм червоним намистом. Воно

розірвалося, а червоні намистинки розсипалися по землі. Загинула дівчина на

чужині, а з намистинок виросли прекрасні кущі з червоними кетягами, назвали

їх калиною. Йшов юнак, сів в холодочку відпочити, виламав гілочку, зробив

сопілочку, та й заграв. А сопілочка грає та співає: „Грай, хлопче, грай, про

мою доленьку не забувай". Здивувався юнак, хто ж це так і де співає... Немає

нікого, тільки червоні гронця нижче схилилися додолу.

Похилена калина — засмучена дівчина.

Дотепер калина — символ нев'янучої краси, любові до рідної землі, до нашої

України.

— Сьогодні ми вивчимо з вами пісню, яка називається „Калинова пісня"

написав її український композитор В. Верменич.

Художній показ пісні та характеристика

Калинова пісня

СловаМ. Сингаївського Музика

В.

Верменича

Помірно

Ка-ли-но ве- се- ла, ка- ли-но Чер-во-на.

Люб-лю тво-е

лис-тя

та ро-ся- ні гро-на.

Люб-лю

тво-є лис-тя та ро- ся- ні гро-на.

Сонцем знов налита,

І сама від сонця.

Звисли, мов намисто,

Калинові гронця.

177

Сонечком налита,

Чистою росою,

Ой калино-цвіте,

Радісно з тобою.

До нашої стежки

Нахилилась віттям,

Зоряно з тобою

Матері і дітям.

Калино чарівна,

Калино барвиста,

То від тебе сяє

Зоряне намисто.

— А яку пісню цього композитора ви вчили?

— „Вишиванка".

— У якому темпі виконувалась пісня?

— Який характер пісні?

— Якою у пісні є калина?

Розучую пісню за нотним текстом, слідкуючи за рухом мелодії та чистотою

інтонування.

V. Музично-рнтмічні рухи.

— Нагадаємо, діти, пісню ,3еселі чобітки" і виконаємо її з танцювальними

рухами.

VI. Слухання музики починаю з бесіди:

— Сьогодні, діти, ми послухаємо фрагмент „Кіт у чоботях та біла кицька"

із балету „Спляча красуня" П.І.Чайковського. Вже з назви ви зрозуміли,

що йдеться про зовсім різнихза характером тварин. Кіт, напевно, має бути

поважним, а кицька - весела, пустотлива.

— Тож послухайте, як композитор зобразив цих двох персонажів.

(Діти слухають).

— Якими звуками композитор зобразив кота?

— Довгими, низькими.

— А пустотливу кицьку?

— Короткими і високими.

178

— Які п'єси ви вже слухали, де можна було почути два персонажі?

— „Впертий братик" Д.Кабалевського. „Пташка і кицька" М.Сільванського.

„Зайчик дратує ведмежатко" Д.Кабалевського.

— Молодці.

VII. Підсумок уроку.

Урок

ЗО

Тема уроку:

Мета уроку:

Тип уроку:

Обладнання:

ХІД уроку

I. Організація класу до уроку.

1. Музичне вітання. - ,

2. Оголошення теми уроку.

II. Розспівування та пояснення нового матеріалу.

1. Спів поспівки „Зробим коло" з проплескуванням на сильну долю.

2. Спів поспівки.

4* ^'

^ «і ^ ^ ^

Від- га- дай, чий го- ло- сок?

Тембр у музиці.

Робота над піснею „Калинова пісня".

Слухання музики. Симфонічна казка „Петрик і Вовк"

С.Прокоф'єва.

ознайомити дітей з поняттям тембр, навчити розрізняти

тембри музичних інструментів та голосів; розвивати

музично-ритмічний слух та вокально-хорові навички;

виховувати інтерес до симфонічної музики,

комбінований.

магнітофон, фонозапис, фортепіано.

— А тепер з цією поспівкою пограємо гру.

179