Пилипенко Н.В. Посібник для підготовки до іспиту Економічна теорія: основні запитання

Подождите немного. Документ загружается.

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

Запорізький юридичний інститут

Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ

кафедра Економічної безпеки

«Економічна теорія: основні запитання»

для студентів юридичного факультету

заочної форми навчання

спеціальність: 6.030402 «Правознавство»

Запоріжжя − 2010

Укладач: Пилипенко Н.В., викладач кафедри.

Рецензенти:

Гончар В.К., начальник УФРЕ УМВС України в Запорізькій області.

Корх Д.О., заступник прокурора Ленінського району, м. Запоріжжя,

юрист 1-го класу.

Схвалено на засіданні кафедри Економічної безпеки. Протокол №___ від

___.___. 20___ року.

ЗМІСТ:

Основні питання курсу.

Питання 1. Предмет загальної економічної теорії. Місце економічної теорії

серед наук про суспільство.

Питання 2. Функції економічної теорії.

Питання 3. Мікро та макроекономіка, їх характеристика.

Питання 4. Позитивна та нормативна економіка, взаємозв`язок між ними.

Економічна політика.

Питання 5. Поняття «економічний закон», «економічна категорія».

Класифікація економічних законів.

Питання 6. Метод економічної теорії та його елементи.

Питання 7. Загальна характеристика основних етапів розвитку економічної

думки.

Питання 8. Блага та їх класифікація.

Питання 9. Поняття і структура потреб. Тенденції їх розвитку і вдосконалення.

Закон зростання потреб.

Питання 10. Економічні ресурси. Марксистська класифікація.

Питання 11. Економічні ресурси. Ринкова класифікація.

Питання 12. Проблема вибору. Альтернативні витрати та економічна

ефективність.

Питання 13. Межа виробничих можливостей та тенденції її зміни.

Питання 14. Поняття і структура економічних відносин.

Питання 15. Економічна система, її складові елементи.

Питання 16. Типи економічних систем.

Питання 17. Власність як економічна і юридична категорія.

Питання 18. Загальна характеристика натурального та товарного господарства.

Питання 19. Основні форми обміну.

Питання 20. Основні теорії виникнення грошей.

Питання 21. Сутність і функції грошей.

Питання 22. Характеристика видів грошей.

Питання 23. Грошова система, характеристика її елементів.

Питання 24. Грошова система, характеристика її видів.

Питання 25. Закони обігу грошей.

Питання 26. Поняття ринку та умови його функціонування.

Питання 27. Характеристика функцій ринку.

Питання 28. Структура ринку. Форми організації ринків.

Питання 29. Характеристика видів ринків недосконалої конкуренції.

Питання 30. Класифікація видів ринків.

Питання 31. Конкуренція та її значення в економіці, методи та види.

Питання 32. Ринкова інфраструктура, її види та функції.

Питання 33. Товарна біржа та її види та функції.

Питання 34. Фондова біржа та її функції.

Питання 35. Аукціони, ярмарки та інші форми небіржового посередництва, їх

загальна характеристика.

Питання 36. Страхова компанія, її загальна характеристика.

Питання 37. Консалтингові та аудиторські фірми, їх функції.

Питання 38. Біржа праці та її функції. Служба зайнятості.

Питання 39. Попит в механізмі ринку. Закон і функція попиту.

Питання 40. Чинники, що впливають на попит. Зміщення кривої попиту.

Питання 41. Еластичність попиту за ціною: поняття, коефіцієнт, форми.

Питання 42. Еластичність попиту за ціною (за доходом), перехресна.

Питання 43. Пропозиція в механізмі ринку. Закон і функція пропозиції.

Питання 44. Чинники, що впливають на пропозицію.

Питання 45. Еластичність пропозиції. Фактори, які впливають на еластичність

пропозиції.

Питання 46. Взаємодія попиту і пропозиції. Ціна рівноваги.

Питання 47. Сутність та структура ціни.

Питання 48. Функції та види цін.

Питання 49. Сутність, основні риси та цілі діяльності підприємства.

Питання 50. Сутність понять «підприємство», «фірма», «компанія»,

«господарюючий

суб`єкт».

Питання 51. Підприємництво: принципи та функції.

Питання 52. Підприємництво: умови здійснення та види.

Питання 53. Види підприємств в Україні.

Питання 54. Види договірних об’єднань.

Питання 55. Поняття та характеристика виробничих фондів підприємства.

Питання 56. Фізичне та моральне спрацювання основних фондів.

Питання 57. Витрати виробництва, їх класифікація.

Питання 58. Поняття прибутку. Функції прибутку.

Питання 59. Економічний, бухгалтерський

та нормальний прибуток.

Питання 60. Сутність та функції менеджменту.

Питання 61. Сутність маркетингу, концепції маркетингу.

Питання 62. Види маркетингу.

Питання 63. Форми доходів в ринковій економіці.

Питання 64. Суть, види та форми заробітної плати.

Питання 65. Земельна рента та її види.

Питання 66. Позичковий відсоток та його загальна характеристика.

Питання 67. «Тіньова економіка» та її складові елементи.

Питання 68. Необхідність участі держави в економічних процесах.

Питання 69. Форми і методи державного регулювання економіки.

Питання 70. Система національних рахунків та її загальна характеристика.

Питання 71. Валовий внутрішній продукт (ВВП). Валовий національний

продукт (ВНП).

Питання 72. Методи обчислення валового внутрішнього продукту – ВВП (або

валового національного продукту - ВНП).

Питання 73. Чистий національний продукт, національний дохід, особистий

дохід – показники

СНР.

Питання 74. Номінальний та реальний ВВП.

Питання 75. Фінанси сучасного суспільства, їх структура.

Питання 76. Фінансова система: економічна роль і структура.

Питання 77. Сутність, структура бюджетної системи.

Питання 78. Державний бюджет, його структура.

Питання 79. Бюджетний дефіцит і засоби вирішення проблеми.

Питання 80. Державний борг. Управління державним боргом.

Питання 81. Податкова система, її економічний зміст та структура.

Питання 82. Принципи формування податкової системи.

Питання 83. Податки: сутність та класифікації податків.

Питання 84. Функції податків.

Питання 85. Зміст, види та інструменти фіскальної політики.

Питання 86. Банківська система України, її структура.

Питання 87. Національний банк України, його функції.

Питання 88. Комерційні банки, їх функції. Кредитно-фінансові заклади.

Питання 89. Кредит, його функції.

Питання 90. Джерела кредиту. Принципи кредитування.

Питання 91. Види (форми) кредитів, їх загальна характеристика.

Питання 92. Сутність, причини інфляції.

Питання 93. Сутність і наслідки інфляції.

Питання 94. Вимірювання та види інфляції.

Питання 95. Антиінфляційні заходи.

Питання 96. Зайняте та незайняте населення.

Питання 97. Види безробіття. Визначення рівня безробіття. Поняття

природного рівня безробіття.

Питання 98. Поняття економічного циклу, його види.

Питання 99. Характеристика фаз економічного циклу.

Питання 100. Сутність, визначення та вимірювання економічного зростання.

Питання 101. Типи і фактори економічного зростання.

Питання 102. Світове господарство, його основні риси.

Питання 103. Міжнародна торгівля її загальна характеристика.

Питання 104. Міжнародний рух капіталу: міжнародний кредит та інвестиції.

Питання 105. Міжнародна міграція робочої сили. Види міграції.

Питання 106. Міжнародна економічна інтеграція. Рівні інтеграції.

Питання 107. Національна та світова валютна системи, їх складові елементи.

Питання 108. Основні етапи розвитку міжнародної валютної системи.

Питання 109. Загальна характеристика валютного ринку.

Питання 110. Валюта, види валют, їх характеристика.

Валютний курс, його види.

Питання 112. Платіжний баланс – поняття та структура.

Представлений посібник дозволяє студентам і курсантам краще опановувати

матеріал курсу та плідно готуватись до поточного контролю знань.

Посібник за структурою побудований відповідно до вимог кредитно-модульної

системи: весь навчальний матеріал розподілено на окремі блоки — модулі та змістові

модулі (розділи) за програмою курсу. Отже, представлені наступні модулі: I. Загальні

основи економічної теорії та

ринкові процеси на мікрорівні; II. Макроекономічне

регулювання ринкових процесів та світова економіка; а також - з чотирьох великих

розділів. Перший присвячений загальним основам економічної теорії, які розкривають

зміст категорій та законів економічної теорії та готують до сприйняття курсу в цілому.

Другий та третій розділи розкривають теорію ринкової економіки з позицій

мікроекономіки та макроекономіки. Четвертий розділ розглядає особливості

функціонування світового господарства та роль в ньому України.

Питання з курсу “Економічна теорія” складені на основі провідних розробок з

сучасної функціональної економічної теорії (“Economics”) українських та зарубіжних

авторів та позитивних надбань політичної економії та деяких спеціалізованих

економічних дисциплін “Маркетинг”, “Менеджмент”, “Державне регулювання

економіки”, “Міжнародна економіка”.

Розділ 1. Основні питання курсу.

Модуль I. Загальні основи економічної теорії та ринкові процеси на

мікрорівні.

Змістовий модуль 1: Загальні основи економічної теорії.

Тема 1. Предмет і метод економічної теорії.

Питання 1.

Предмет загальної економічної теорії. Місце економічної

теорії серед наук про суспільство.

Поняття "економічна теорія" охоплює поняття "політична

економія" та "економікс".

Політична економія — це наука, що вивчає соціально-економічні

наслідки або виробничі відносини людей як форму розвитку продуктивних

сил суспільства у процесі виробництва, обміну, розподілу і споживання

різноманітних товарів

та послуг.

Економікс — це наука, що досліджує поведінку людей у процесі

виробництва, розподілу, обміну та споживання матеріальних та

культурних благ та послуг у світі обмежених ресурсів.

Тобто, в курсі політичної економії акцент робиться на вивченні

виробничих відносин, що мають об’єктивний характер. У курсі економікс

акцент робиться на вивченні господарських

відносин, тобто відносин,

представлених на новому, більш поверхневому рівні свого існування. Суть

цього поверхневого рівня в тому, що відносини між людьми

суб’єктивуються, опосередковуються правом, огортаються у

організаційно-економічні форми і з’являються вже в якості господарських

відносин.

Політична економія та «економікс» за своїм змістом багато в чому

збігаються, зосереджуючись на

спільних проблемах економічного

розвитку, макроекономіки, мікроекономіки тощо. Це дає підстави

стверджувати, що політична економія та «економікс» є не

альтернативними, а взаємодоповнюючими. Тому повноцінний курс

економічної теорії, який відповідає сучасним потребам суспільного

розвитку, повинен охопити позитивний науковий досвід і політичної

економії, і «економікс».

Економічна теорія, як і кожна наука, має свої

закони, правила,

принципи, за якими розвивається. Вона пов`язана з багатьма іншими

науками. Найтісніше – з математикою, правом, географією, історією,

соціологією, політологією тощо. Географічні знання дають змогу з`ясувати

роль природних умов, сировинних ресурсів різних територій щодо

виробництва товарів та послуг. Вивчення філософії, історії, права,

соціології та політології допомагає виявити закономірності становлення

розвитку господарства, формування національної і світової економіки,

визначити роль держави і суспільства, окремих суспільних груп у

функціонуванні національної і світової економіки.

Філософія як наука про загальне дозволяє вивчати економічні явища

за допомогою використання широких абстракцій, найбільш загальних

понять, теоретичного мислення – на рівні застосування діалектики, її

основоположних принципів: єдності світу, зв’язку, відображення, практики

суперечності, історизму і т.д

., на рівні діалектичного методу. Таким чином,

філософія надає економічній теорії методологію дослідження.

Економічна теорія широко також використовує формули, рівняння,

графіки, тобто тісно пов`язана з математикою і статистикою.

Питання 2.

Функції економічної теорії.

Сучасна економічна теорія виконує наступні основні функції:

1. пізнавальну функцію, яка полягає в тому, щоб розкрити сутність

економічних законів і категорій та форм їх виявлення, властиві їм

внутрішні протиріччя, механізм їх дії. Ця функція пов'язана з

виробленням методологічних підходів і принципів аналізу сучасних

економічних систем, розгортанням

фундаментальних досліджень

механізмів господарювання, соціо-економічної культури розвитку.

Тільки за умов всебічної реалізації цієї функції може бути виконана

практична функція економічної теорії;

2. практична функція, яка полягає у використанні здобутих знань (щодо

закономірностей функціонування та розвитку економічних систем) для

визначення науково обґрунтованих рекомендацій вирішення

конкретних економічних проблем. Насамперед вона слугує

формуванню економічної політики держави, вирішенню тих завдань,

які постають перед суспільством на певних етапах його розвитку;

3. методологічна функція, бо економічна теорія (особливо, політична

економія) є теоретичною основою для багатьох інших економічних

наук. Вона полягає у виробленні адекватних її предмету наукових

підходів, методів і засобів дослідження та відповідного інструментарію;

4. виховна

функція, орієнтована на формування наукового економічного

мислення та відповідної психології кожної соціальної або професійної

верстви населення, а в ідеалі — кожної людини. Змістом виховної

функції економічної теорії є вивчення економічної поведінки людей та

чинників, які її визначають. Вони містять мотивацію, спрямовану на

примноження достатку, вчинки, які ґрунтуються як на традиціях, так

на спеціальних знаннях, а також такий спосіб мислення, який

відображає економічні зв'язки та стосунки між суб'єктами, тобто

економічне мислення. Економічне мислення є інтелектуальною

властивістю людини, соціальної спільноти усвідомлювати економічні

явища, пізнавати їх, засвоювати і співвідносити економічні поняття,

категорії, теорії з реальністю і таким чином орієнтуватися в

економічному житті

. Економічне мислення за своєю сутністю є

активним, діяльним. Воно є і знаряддям пізнання дійсності, і важливим

засобом її змінювання.

Питання 3. Мікро та макроекономіка, їх характеристика.

В економічній теорії економічні відносини аналізуються на двох

рівнях: макроекономічному та мікроекономічному.

Макроекономічний підхід уявляє та розглядає всю економіку як

одне ціле, або виокремлює такі її крупні сфери (агрегати) як державний

сектор, приватний сектор, домашні господарства і т.ін. Ці крупні

підрозділи економічних одиниць, які

розглядаються так, ніби вони б

утворювали неподільну єдність. Агрегати вивчаються з метою виявлення

зв’язків між ними.

Макроекономіка вивчає валовий обсяг виробництва країни,

загальний рівень зайнятості, доходів, загальний обсяг видатків. Подібний

підхід потрібен для аналізу функціонування економічної системи в цілому

та розуміння тенденцій її розвитку.

Мікроекономіка має справу з конкретними

економічними

одиницями, визначеними об’єктами та суб’єктами, детально досліджуючи

їх поведінку. Вона вивчає окремі галузі, окремі фірми, окремі

домогосподарства. Її цікавить обсяг виробництва або ціна конкретної

продукції, чисельність працюючих на певному підприємстві і т.ін.

Мікроекономіка дозволяє дослідити найголовніші компоненти економічної

системи, зрозуміти напрямок їх зміни.

Багато економічних проблем входять

в обидві ці сфери і розглядати

їх потрібно як з точки зору мікро-, так і макроекономіки.

Питання 4.

Позитивна та нормативна економіка, взаємозв`язок між

ними. Економічна політика.

Економічні погляди можна поділити на позитивні та нормативні.

Позитивна економікс має справу з економічними поняттями,

категоріями, тобто з фактами економічної діяльності, абстрагованими та

піднятими на рівень економічної теорії. Отже, позитивна економікс вільна

від оціночних суджень, встановлює реально існуючи економічні

зв`язки,

не визначаючи – гарні вони чи ні. Вона формулює наукові уявлення про

економічну поведінку, вивчаючи фактичний стан економіки. Наприклад,

позитивна економікс встановлює, що таке інфляція і які її причини.

Нормативна економікс виражає суб`єктивні уявлення про те, що і

як має бути. Вона формулює оцінки людей, груп про те, якою

має бути

економіка, які політичні чи економічні акції слід рекомендувати,

спираючись на конкретну економічну теорію, залежно від того, які

конкретні умови або аспекти економіки є бажаними або небажаними.

Щодо тієї ж проблеми інфляції нормативні судження будуть пов`язані з

тим, які шляхи потрібно обрати для зниження рівня інфляції. На

нормативні судження впливають такі фактори, як етичні цінності, яких

дотримуються, партійна приналежність, політичні амбіції, рівень культури

та ін. Саме з цими судженнями пов`язані більшість розбіжностей серед

вчених, нормативні оцінки покладені в основу економічної політики, яка

розробляється урядом та політичними партіями. Саме до нормативної

економіки і відноситься економічна політика.

Економічна політика

– це сукупність заходів, що забезпечують

вирішення задач та проблем, які виникають в суспільстві в сфері

управління економікою, надають певної спрямованості економічним

процесам у відповідності з цілями, задачами, інтересами держави та

суспільства. Економічна політика включає структурну, інвестиційну,

фінансово-кредитну, соціальну, зовнішньоекономічну, науково-технічну,

податкову та бюджетну політики.

Питання 5.

Поняття «економічний закон», «економічна категорія».

Класифікація економічних законів.

Економічний закон — це внутрішні необхідні, сталі й суттєві

причинно-наслідкові зв’язки між різними економічними явищами і

процесами, а також між внутрішніми суперечностями цих явищ, які є

рушійною силою їх розвитку.

Економічні закони залежні не від свідомості людей, а від їх свідомої

діяльності. У процесі еволюційного розвитку людства розрізняють різні

типи законів:

1. Всезагальні (загальні) економічні закони, тобто закони, властиві

всім суспільним способам виробництва та етапам економічного розвитку

(наприклад, закон відповідності виробничих відносин рівневі і характеру

розвитку продуктивних сил, закон зростання продуктивності праці, закон

економії робочого часу і т.ін.). Вони відображають:

• Загальну спрямованість поступального розвитку суспільного

виробництва;

• Об`єктивні основи зростання його ефективності;

• Розвиток організаційно-економічних відносин;

• Діалектику взаємодії продуктивних сил та виробничих

відносин.

2. Загальні (особливі) закони — закони, діючі у декількох суспільно-

економічних формаціях або у межах певної форми господарювання

(наприклад, закон вартості, закон попиту і пропозиції).

3. Специфічні закони, діючі лише в межах одного суспільного

способу виробництва (закон виробництва додаткової вартості, закон

середньої норми прибутку і т.ін.).

Категорія економічної теорії – це найбільш загальне логічне

поняття, що відображає суть реально існуючого економічного явища, яке

проявляється в певному виробничому відношенні. Або, інакше – це

теоретичне відображення реально існуючих виробничих

відносин людей,

економічних явищ та процесів (гроші, товар, вартість, капітал).

Категорія – це нижчий ступінь пізнання економічних явищ.

Відповідно, вищим ступенем, який дозволяє повною мірою розкрити суть

явища, є економічний закон.

Економічні категорії більш рухливі, ніж економічні закони.

Внутрішній необхідний, сталий, суттєвий зв’язок між економічними

явищами та процесами, що виражається за допомогою економічних

законів, отримує своє відображення у взаємозв’язку певних економічних

категорій. Кожен закон немовби групує навколо себе певну кількість

(залежно від складності) економічних категорій.

Питання 6.

Метод економічної теорії та його елементи.

Метод – це сукупність прийомів і методів, за допомогою яких

досліджується об`єкт . Специфіка методу залежить від своєрідності об`єкту

дослідження та предмету науки.

Метод економічної теорії – це сукупність пізнавальних та

діалектико-логічних принципів, що пристосовуються для дослідження

системи економічних відносин. Він , як і

її предмет, вміщує різні

структурні елементи. Головними з них є:

1) загальнонаукові принципи, такі, як аналіз (розчленування цілого на

окремі частини); синтез (зведення отриманих результатів у єдине ціле);

індукція (логічний висновок про ціле на підставі окремих фактів,

одиничних випадків); дедукція або гіпотетичний метод (створення теорії

на базі умоглядних спостережень з подальшою

перевіркою їх

достовірності на практиці) та ін.;

2) основні закони діалектики: перехід кількості в якість; закон

єдності та боротьби протилежностей; закон заперечення; категорії

діалектики кількість і якість, сутність і явище, ціле і частина тощо;

3) економічні закони і категорії. Знання сутності однієї категорії або

закону допомагає розкрити сутність інших.

Метод абстракції є

найпростішим елементом діалектичного методу

дослідження. Він полягає у відмежуванні від поверхових, випадкових,

несуттєвих сторін явища з метою розкриття його внутрішніх, сутнісних

зв’язків.

Метод історичного та логічного підходу.

Історичний підхід передбачає, що починати пізнання, наприклад,

капіталістичних відносин необхідно з вивчення передумов

капіталістичного засобу виробництва, тобто з товарних відносин. Це

означає,

що рух думок має починатися з того, з чого починається історія.

Логічне це також історичне, але звільнене від випадковостей,

відхилень, від подробиць історичного розвитку.

Метод узагальнень: економічні факти зазвичай відзначаються

різноманіттям, тому часто формулюються у вигляді середніх даних або

статистичних ймовірностей.