Пилипенко Н.В. Посібник для підготовки до іспиту Економічна теорія: основні запитання

Подождите немного. Документ загружается.

породжує очікування більш високих у майбутньому цін на кофе і тим

самим підвищує поточний попит на нього.

Зміни обсягу попиту (величини попиту) означає переміщення з

однієї точки в іншу на постійній кривій попиту. Зміна величини попиту

спричиняється змінами в ціні даного продукту.

Питання 41.

Еластичність попиту за ціною: поняття, коефіцієнт,

форми.

Еластичність — міра чутливості попиту і пропозиції до зміни

чинників, що їх визначають, і, насамперед, до зміни вартості товарів.

Якщо споживачі відносно чутливі до змін цін, попит є еластичним.

Якщо споживачі відносно нечутливі до зміни цін, попит нееластичний.

Еластичність попиту можна розглядати в декількох

напрямках:

1. Еластичність відносно ціни.

На цінову еластичність впливають такі чинники:

• наявність якісних взаємозамінних товарів та рівень цін на них

(чим більше таких замінників і чим нижчі ціни на них, тим

еластичніший попит);

• частки продукту в доходах споживача (чим важливіше місце

посідає певний продукт у бюджеті споживача, тим

вищою буде

еластичність попиту за незмінних інших умов);

• тривалість періоду для здійснення вибору (чим довший період

часу для прийняття рішень, тим еластичніший попит на товар);

• тип товарів: предмети розкоші (еластичний попит), товари

широкого вжитку (нееластичний попит).

Найпростіша формула цінової еластичності:

Відсоткова зміна кількості товарів,

на які пред’явлений попит

EDp = ,

Відсоткова зміни ціни

або

кількості продукції,

яка купується Зміна ціни

ЕDр = :

первісна кількість Первісна

продукції, яка купується ціна

ЕDр - коефіцієнт еластичності.

Залежно від значення коефіцієнта еластичності розрізняють такі

основні види еластичності попиту і пропозиції:

1) абсолютно еластичні;

2) відносно еластичні;

3) одинично еластичні;

4) відносно нееластичні;

5) абсолютно нееластичні.

Відносно еластичний попит — попит, за якого незначні зміни в ціні

призводять до значних (більших) змін у кількості реалізованої продукції (К

> 1).

Нееластичний попит — попит, за якого незначна зміна в ціні

зумовлює ще меншу зміну в кількості реалізованої продукції (К<1).

Одиничний попит — попит, за якого відсоткова зміна

ціни дорівнює

відсотковій зміні попиту (наприклад, коли зниження ціни на 1% зумовлює

зростання продажу на 1% (К = 1).

Абсолютно нееластичний попит — попит, за якого зміна ціни не

призводить до зміни кількості реалізованої продукції.

D1 - абсолютно нееластичний попит, К = 0

D2 - абсолютно еластичний попит, К = ∞

0 Q

Мал. 4: Абсолютно еластичний та абсолютно нееластичний попити.

Питання 42.

Еластичність попиту за ціною (за доходом), перехресна.

Еластичність відносно доходу:

% зміни обсягу попиту

ЕD = ------------------------------

% зміни в доході

 додатна, коли обсяг попиту збільшується зі збільшенням доходу. Ця

форма відноситься до нормальних товарів та предметів розкоші;

 від’ємна, за якої обсяг попиту скорочується зі скороченням доходу. Ця

форма притаманна для нижчих товарів, що виступають у вигляді

неякісних благ;

 нульова, коли обсяг попиту не реагує на зміну доходу

. Це попит на

товари першої необхідності.

Перехресна еластичність (еластичність попиту на одне благо

відносно цін на інші блага). Мова йде про взаємодоповнювані товари.

Перехресна еластичність буває:

 додатня, притаманна взаємозамінним товарам;

 від’ємна, притаманна взаємодоповнюваним благам;

 нульова, притаманна благам, що не відносяться ні до взаємозамінних,

ні до взаємодоповнюваних (

ніяк не пов’язані між собою товари —

морозиво та автомобілі).

Питання 43.

Пропозиція в механізмі ринку. Закон і функція

пропозиції.

Пропозиція — кількість продукту, який виробник бажає та здатен

виробити та запропонувати для продажу на ринку за кожною конкретною

ціною із низки можливих протягом певного періоду часу.

Основними факторами пропозиції є ціна блага та нецінові фактори.

Ціна пропозиції — це мінімальна ціна, за якою

продавець згоден продати

певну кількість даного блага.

Зв’язок між ціною блага та обсягом його пропозиції знаходить

відображення в законі пропозиції.

Закон пропозиції відображає пряму залежність між ціною та

величиною пропозиції блага протягом певного періоду часу:

з підвищенням цін відповідно зростає також і обсяг пропозиції; зі

зниженням цін скорочується також і

пропозиція.

Чим вище ціна, тим за інших рівних умов більша пропозиція благ,

тому що виробник намагається збільшити свій доход. Проте при дуже

високій ціні достатньо великий доход можна отримати і без розширення

виробництва. В цьому випадку пропозиція може скоротитися.

Крива пропозиції — це графічне відображення зв’язку між ринковою

ціною блага

та тією кількістю, яку за цією ціною будуть пропонувати

продавці.

5 S

S S2

0 9 10 12 15 20 Q

Мал. 5: Крива пропозиції.

Питання 44. Чинники, що впливають на пропозицію.

5 S

S S2

0 9 10 12 15 20 Q

Мал.6: Крива пропозиції.

Нецінові детермінанти пропозиції впливають на її положення.

Переміщення вправо від S до S1 (див.мал.4) означає збільшення

пропозиції; переміщення вліво від S до S2 означає скорочення пропозиції.

Розглянемо вплив на пропозицію кожного фактора:

1) витрати виробництва, які, перш за все, визначаються цінами на

ресурси та технічним прогресом;

2) технологія виробництва. Використання більш досконалої

технології знижує витрати виробництва та сприяє збільшенню обсягів

виробництва;

3) ціни на ресурси. Наприклад, зниження заробітної плати робітників

фірм скорочує витрати виробництва та збільшує пропозицію благ;

4) ціни на супутні блага. Якщо ціна одного супутнього блага

підвищиться, то збільшиться ціна і другого;

5) кількість товаровиробників;

6) кількість покупців блага;

7) податки та субсидії

. Збільшення податків зменшує обсяг випуску.

Субсидії, навпаки, спричиняють розширення виробництва;

8) державна політика. Наприклад, відмова від квот та митних тарифів

на імпорт благ веде до збільшення пропозиції;

9) особливі фактори: вплив погоди на сільське господарство, тобто

очікування змін цін покупцями у сприятливому напрямку.

Питання 45.

Еластичність пропозиції. Фактори, які впливають на

еластичність пропозиції.

Еластичність пропозиції за ціною — це показник міри чутливості,

реакція обсягу пропозиції на зміну ціни товару. Вона розраховується за

формулою:

Процентна зміна обсягу пропозиції

Еs = -----------------------------------------------

Процентна зміна ціни

Метод розрахунку еластичності пропозиції той самий, як і для

еластичності попиту, з тою різницею, що еластичність пропозиції завжди

додатня, бо крива пропозиції має "висхідний" характер. Додатне значення

еластичності пропозиції зумовлене тим, що висока ціна стимулює

виробників збільшувати випуск.

Основним фактором еластичності пропозиції є час, оскільки він

дозволяє виробникам відреагувати на зміну

ціни товару.

Окрім фактора часу на еластичність пропозиції товару значний вплив

здійснює мобільність ресурсів, які використовуються для виробництва

даного товару. Під мобільністю ресурсів ми розуміємо легкість, з якою ці

ресурси можуть бути залучені з інших сфер та можливість їх зворотного

переміщення. Як приклад можна навести вантажний автотранспорт: якщо в

якомусь

регіоні країни посилюється потреба в перевезеннях вантажів та

транспортні тарифи зростають навіть у незначній мірі, в цей район охоче

та швидко переміщуються автотранспортні засоби.

Еластичність пропозиції також залежить від:

- можливості тривалого зберігання та вартості зберігання. Товара,

який не може зберігатися тривалий час, має низьку еластичність

пропозиції;

- специфіки виробничого процесу

. Якщо виробник товару може або

збільшити випуск у випадку росту ціни, або випускати інший товар при

зниженні ціни, пропозиція даного товару буде еластичною.

Вирізняють наступні форми еластичності пропозиції:

еластична пропозиція — величина пропозиції змінюється на більший

відсоток, ніж ціна, коли еластичність більша одиниці (Еs > 1). Ця форма

еластичності притаманна для довгого періоду;

нееластична пропозиція — величина пропозиції змінюється на

менший відсоток, ніж ціна, коли еластичність менша одиниці (Еs < 1). Ця

форма еластичності притаманна короткому ринковому періодові;

абсолютно еластична пропозиція має місце тоді, коли величина

пропозиції нескінченно змінюється при незначній зміні ціни (Еs = ∞);

абсолютно нееластична пропозиція має місце тоді, коли величина

пропозиції абсолютно не змінюється

при зміні ціни (Еs = 0).

Питання 46.

Сутність та структура ціни.

У взаємодії попиту та пропозиції провідну роль відіграють ціни.

Ринки передають інформацію виробникам у вигляді цін. Відповідно до цієї

інформації та на базі економічних знань продавці та покупці планують

свою діяльність. Взаємодію продавців та покупців ми можемо відобразити

графічно, помістити криві попиту і пропозиції в одну

систему координат.

рівн.

Мал.7: Взаємодія попиту і пропозиції. Ринкова рівновага.

Взаємодія попиту і пропозиції — процес, що спричиняє формування

ринкової ціни, яка одночасно задовольняє і продавця, і покупця.

Ринкова ціна відображає таку ситуацію, коли плани покупців та

продавців на ринку повністю співпадають, а обсяг благ, який збираються

придбати покупці, абсолютно дорівнює обсягу благ, який

мають намір

запропонувати виробники. Внаслідок чого виникає рівноважна ціна (див

мал.7 — точка Е, яка відповідає рівноважній ціні Ро), тобто ціна такого

рівня, коли обсяг пропозиції дорівнює обсягу попиту.

При ринковій рівновазі попиту і пропозиції відсутні фактори як для

підвищення, так і для зниження ціни до того часу, доки всі інші умови

зберігаються рівними.

Ринкова рівновага — ситуація на ринку, за якої немає тенденції до

зміни ринкової ціни або обсягу реалізованої продукції.

Ринкова рівновага ціни і обсяг реалізації товарів можуть змінюватись

у відповідь на зміну попиту і пропозиції.

Ціна рівноваги допускає на ринок лише:

1) тих покупців, які встановлюють ціну на рівні або вище

ціни

рівноваги;

2) тих продавців, які встановлюють ціну на рівні або нижче ціни

рівноваги.

Всі інші покупці і продавці, які не погоджуються з ринковою ціною

рівноваги, виключаються з процесу купівлі-продажу.

Завжди існує рух до точки рівноваги і ринкової ціни. Можуть бути

два випадки, коли маємо: надлишок величини попиту або надлишок

величини пропозиції.

Коли "стеля цін" встановлюється нижча за рівноважну ціну,

утворюється ДЕФІЦИТ (або надлишковий попит на блага) і обсяг попиту

перевищує обсяг пропозиції. Таке становище на ринку призводить до

конкуренції між покупцями за можливість придбати даний товар.

Конкуруючі покупці починають пропонувати більш високі ціни. З ростом

цін обсяг попиту скорочується,

а обсяг пропозиції збільшується. Це триває

до тих пір, доки ціна не досягне свого рівноважного рівня.

Коли мінімальні рівні цін встановлюються вищі за рівноважну ціну,

обсяг пропозиції перебільшує обсяг попиту і утворюється надлишок благ.

Питання 47.

Сутність та структура ціни.

У ринковому господарстві важливу роль відіграє закон вартості,

який реалізується через механізм ціноутворення, збалансованості попиту і

пропозиції.

Ціна — це грошовий вираз вартості. Це комплексний показник

оцінки корисності товарів або послуг, який висловлюється, як правило, в

грошових одиницях. На ринку закон вартості діє як тенденція, а ціни

на

ньому мають властивість відхилятися від вартості. Коливання цін також

відбувається під впливом закону вирівнювання норм прибутку та динаміки

попиту. Закон вартості визначає рівень ринкової ціни, на основі витрат на

виробництво та реалізацію продукції, вирівнювання норм прибутку

регулює напрям її зміни з урахуванням деякого рівня, регламентованого

законом вартості, а механізм

цієї зміни встановлюється співвідношенням

попиту і пропозиції. При перебільшенні попиту над пропозицією ціни на

ринку зростають і, навпаки, якщо пропозиція вища за попит, ціни

знижуються.

Головна риса ринкового ціноутворення полягає в тому, що реальний

процес формування цін проходить не в сфері виробництва, не на

підприємстві, а в сфері реалізації продукції, тобто

на ринку, під впливом

попиту і пропозиції, товарно-грошових відносин. Ціна товару та його

корисність проходять перевірку ринком та остаточно формуються на

ринку. Принципова відміна ринкового ціноутворення від планового

полягає в тому, що ціни на товари мають визначатися (встановлюватися) їх

власниками, суб’єктами господарювання.

Державні органи в залежності від ситуації,

що склалася в

господарстві країни, можуть регулювати ціни лише на обмежене коло

товарів. Держава може визначати лише загальні правила та принципи

ціноутворення, іноді встановлювати граничні рівні рентабельності або цін

на окремі товари і таким шляхом здійснювати свої керівні функції. Проте

державні органи не повинні визначати конкретні ціни на товари, що

виготовляються

різноманітними власниками.

Підприємства реалізують свою продукцію, роботи та послуги, як

правило, за цінами та тарифами, встановленими самостійно або на

договірній основі, і лише у випадках, передбачених законодавчими актами,

за державними цінами. На продукцію підприємств, які займають

монопольне положення на ринку товарів, а також на товари та послуги, які

визначають масштаб

цін в економіці та соціальну захищеність окремих

верств населення, допускається державне регулювання цін. У перехідний

період на шляху до ринку, в умовах змішаної економіки ринковий

механізм ціноутворення має гнучко сполучатися з механізмом державного

регулювання цін на окремі товари. Подібне сполучення дозволяє державі

за допомогою цін визначати та реалізовувати цілі та пріоритети

економічного розвитку та формувати потрібні відповідні пропорції.

Навіть термін "вільна ціна" має певну умовність, оскільки вона не є

повністю вільною від регулюючого впливу держави. Так, централізовано

встановлюються ставки податку на прибуток та розміри нарахувань на

заробітну платню на користь різноманітних централізованих фондів

нормується розмір заробітної платні, що не оподатковується, в

собівартості. Регулюються державою і інші складові частини "вільної

ціни".

Спрощена структура вільної роздрібної ціни підакцизного товару

може бути представлена наступним чином (схема 2):

Схема 2: Структура вільної роздрібної ціни підакцизного товару

Собівартість товару та прибуток

підприємства

Акциз ПДВ

Торгівельна

накидка

І. Вільна оптова ціна підприємства

ІІ. Вільна оптова ціна підприємства з

акцизом

ІІІ. Вільна оптово-відпускна ціна

підприємства з акцизом та ПДВ

ІV. Вільна роздрібна ціна

Вільна оптова ціна підприємства — та частина ціни товару, яка

самостійно формується підприємством та після реалізації товару

залишається в його розпорядженні. Далі з цієї ціни робляться вирахування

в бюджет у вигляді податку на прибуток та інших відрахувань, які слід

відносити на результати діяльності підприємства.

Розмір акцизу та ПДВ визначається державним законодавством.

Торгівельна

накидка визначається роздрібним торговцем самостійно, з

огляду власних витрат обігу з додаванням прибутку та ПДВ. Проте

визначена подібним шляхом торгівельна накидка не може перебільшувати

граничного рівня, визначеного місцевими органами виконавчої влади.

Таким чином, всі складові елементи так званої вільної роздрібної ціни

прямо або опосередковано регулюються та контролюються державою за

допомогою

економічних або адміністративних методів.

Питання 48.

Функції та види цін.

Функції ціни є зовнішнім проявом її внутрішнього змісту. Причому

до функцій ціни можуть бути віднесені лише ті, які притаманні кожній

конкретній ціні без виключення. Таких функцій п’ять.

Облікова, або функція обліку та вимірювання витрат суспільної

праці передбачена самою сутністю ціни, тобто, будучи грошовим виразом

вартості,

ціна показує, чим обходиться суспільству задоволення конкретної

потреби в тій чи іншій продукції. Ціна визначає, скільки затрачено праці,

сировини, матеріалів, комплектуючих частин на виготовлення товару,

характеризує ефективність використовуваної праці. В кінцевому рахунку,

ціна відображає не лише розмір сукупних витрат виробництва та обігу

товару, але й розмір прибутку.

Облікова функція ціни відкриває можливості її використання як

інструмента аналізу, прогнозування

, планування, керування та

регулювання економічних процесів.

У даній функції ціна слугує засобом обчислення вартісних

показників:

- кількісних (валовий внутрішній продукт (ВВП), національний

доход, обсяг капітальних вкладень, обсяг товарообігу, обсяг

продукції фірм, підприємств та галузей та ін.);

- якісних (рентабельність, продуктивність праці, фондовіддача та

ін.).

Стимулююча функція ціни. Сутність її виражається

в спонукальній

або стримуючій дії ціни на виробництво та споживання різноманітних

видів товарів. Ціна стимулює виробника через розмір прибутку, який у ній

міститься. В господарстві ціни можуть сприяти або заважати збільшенню

випуску та споживання тих чи інших товарів.

За допомогою ціни в цій функції можна впливати на: науково-

технічний прогрес; економію

витрат ресурсів; підвищення якості

продукції; зміну структури виробництва та споживання. Стимулювання

здійснюється шляхом підвищення рівня прибутку в ціні, встановлення

накидок та знижок в основній ціні.

Розподільча функція ціни пов’язана з можливістю відхилення ціни

від вартості під впливом ринкових факторів. Ця функція полягає в тому,

що ціни беруть учать в

розподілі та перерозподілі національного (чистого)

доходу між:

- галузями економіки;

- державними та іншими секторами економіки;

- різними формами власності;

- регіонами країни;

- фондом накопичення та фондом споживання;

- різними соціальними верствами населення.

Ця функція реалізується в процесі внутрішньогалузевої та

міжгалузевої конкуренції. Наприклад, високі роздрібні ціни на предмети

розкоші та

престижні товари (ювелірні вироби, легкові автомобілі та ін.)

забезпечують перерозподіл грошових коштів певної частини населення за

допомогою бюджету для формування соціальних фондів.

Функція збалансування попиту і пропозиції виражається в тому, що

через ціни здійснюється зв’язок між виробництвом і споживанням,

пропозицією і попитом.

Ціна сигналізує про появу диспропорцій у сферах

виробництва та

обігу і потребує прийняття необхідних заходів з їх нейтралізації. Вона

слугує гнучким інструментом для досягнення відповідності попиту і

пропозиції. При появі диспропорцій у господарстві, невідповідності між

пропозицією і попитом рівновага досягається за допомогою ціни або

шляхом її зростання, або зниження.

Функція ціни як критерію раціонального розміщення

виробництва проявляється в тому, що з допомогою механізму цін

здійснюється переміщення капіталів з одного сектору

економіки в інший

та в межах окремих секторів, туди, де норма прибутку більш висока.

Залежно від способу встановлення, суб'єктів ціноутворення, сфери

застосування тощо та відповідно до чинного законодавства в Україні

застосовуються різні види цін і тарифів. За способом встановлення ціни і

тарифи поділяються на:

• вільні ціни і тарифи,

що в свою чергу поділяються на договірні та ціни,

що їх встановлюють самостійно підприємства та організації. Вільні ціни

і тарифи встановлюються на всі види продукції, товарів і послуг, за

винятком тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін і

тарифів;

• державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи. Державне

регулювання цін і

тарифів здійснюється шляхом встановлення:

а) державних фіксованих цін (тарифів); б) граничних рівнів цін

(тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів.

Державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи встановлюються на

ресурси, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і

динаміку цін, на товари і послуги, що мають вирішальне

соціальне

значення, а також на продукцію, товари і послуги, виробництво яких

зосереджено на підприємствах, що займають монопольне становище на

ринку.

Державні ціни повинні враховувати середньогалузеву собівартість

продукції і забезпечувати мінімальний рівень рентабельності продукції, на

яку вони поширюються. Якщо цей рівень рентабельності не забезпечується

державними цінами, то держава повинна забезпечити його

дотацію за

умови, що продукція підприємства є суспільно необхідною.

Крім розглянутих вище, Кабінет Міністрів України може вводити

інші методи державного регулювання цін.

Певні особливості має ціноутворення при здійсненні експортних та

імпортних операцій - " у розрахунках із зарубіжними партнерами

застосовуються контрактні (зовнішньоторговельні) ціни, що формуються

відповідно до цін і умов світового ринку.

За

загальним правилом, контрактні ціни у сфері

зовнішньоекономічної діяльності визначаються її суб'єктами на договірних

засадах з урахуванням попиту та пропозиції, а також інших факторів, які

діють на відповідних ринках на час укладання зовнішньоекономічних угод

(контрактів).

Проте у ряді випадків Міністерство зовнішніх економічних зв'язків і

торгівлі України може запроваджувати індикативні

ціни на товари, які є