Назад
Підпала Т.В.
260
рони повторюється один і той же предок з видатними яко-
стями, тобто пробанд, одержаний в результаті помірного
інбридингу. Такий інбридинг не дає негативних наслідків,
а зумовлює закріплення цінної спадковості. Особливо ба-
жано, щоб у родоводі були предки, які вже оцінювалися
за якістю потомків і мали категорію як поліпшувачі.
Використовуючи родоводи, ми попередньо оцінюємо
якість ремонтних бугайців, тобото можемо визначитися,
яких слід вирощувати, а яких тварин немає потреби ста-
вити на вирощування. Звичайно, більш детальну оцінку
властивостей плідника одержують при враховуванні його
власних показників.
Оцінка бугаїв за власною продуктивністю
У період вирощування племінну цінність ремонтних бу-
гайців визначають за їх власними показниками живої маси,
інтенсивності росту і розвитку, вираженості типу, породних
особливостей, стану здоровя. А також за тими показника-
ми, що характеризують їх відтворну здатність. Кожний із
названих показників оцінюється в певний чи відповідний
період вирощування і має свої стандартні вимоги.
Оцінку бичків за інтенсивністю росту і екстерєром
проводять два рази в 6-ти і 8-місячному віці. В 6-місяч-
ному віці бугайці повинні мати живу масу 225 кг, а в 12-
місячному 420 кг.
В 9-10 місяців бугайців оцінють за розвитком статевих
органів, статевою активністю, енергією росту, привчають
віддавати сперму на штучну вагіну. В 12-14-місячному віці
проводять комплексну оцінку за якістю сперми, заплідню-
ючою здатністю, статевою активністю, екстерєром та інте-
нсивністю росту.
Практика показує, що за ергією росту вибраковується
30, а за показниками відтворної здатності 20% бугаїв. Та-
ким чином, за власною продуктивністю вибраковується
50% бугайців, поставлених на вирощування.
Розділ 9
261
При досягнені бичками 10-місячного віку їх оцінюють
за станом розвитку статевих органів, статевою активніс-
тю, типом нервової діяльності, спермопродукцією і заплід-
нюючою здатністю сперми. Перший раз від плідника бе-
руть послідовно два еякуляти сперми. Надалі це роблять у
цій же обстановці через кожні 10-12 днів. При досягнені
12-14-місячного віку через 10 днів беруть по два еякуляти.
Після оцінки сперми штучно запліднюють не менше 30
корів для наступної оцінки запліднюючої здатності спер-
ми. Добір ведеться з урахуванням якості спермопродукції.
Використання відібраних бугаїв від 12 до 15-місяч-
ного віку дає змогу одержати від кожного з них до 1000
спермодоз, необхідних для оцінки запліднювальної здат-
ності сперми й визначення племінної цінності за потомст-
вом. Спермою перевірюваних бугаїв запліднюють не мен-
ше 180-200 корів у 3-4 господарствах, виділених для оцінки
бугаїв за потомством. План контрольного осіменіння корів
складає комісія із спеціалістів селекційного центру, пле-
мобєднань та господарств, де перевіряють плідників. У
плані враховують те, що відбір і підбір корів для осіменін-
ня здійснюють методом випадкової вибірки. При осіменінні
необхідну кількість дочок бугаїв слід одержати у стислі те-
рміни (коливання за віком дочок не повинно перевищува-
ти 6 місяців) та не допустити інбридингу. При оцінці бугая
за запліднювальною здатністю враховують результати
лише тих корів, у яких перша охота настала через 30-70
днів після отелення. Не враховують результатів запліднен-
ня корів з ускладненням після отелень та іншими захво-
рюваннями, а також корів старше 7-річного віку. Для під-
вищення достовірності оцінки бугаїв за запліднювальною
здатністю сперми використовують також осіменіння 50
телиць парувального віку.
Інтенсивність використання бугаїв залежить від віку і
розвитку тварин. У 9-10-місячному віці беруть один еяку-
лят через кожні 12 днів, у 11-18-місячному один еяку-
лят через 6 днів; 19-24-місячному два еякуляти через 6
Підпала Т.В.
262
днів; 25-36-місячному два еякуляти через 4 дні, 37-60 мі-
сячному два еякуляти через 3 дні.
Після контрольного осіменіння перевірюваних бугаїв не
використовують, а переводять у групу так званихочікува-
них. Інтенсивне їх використання для масового осіменіння
корів залежить від результатів оцінки їх за якістю потомства.
Оцінка бугаїв-плідників за якістю потомства
Вітчизняний і зарубіжний досвід удосконалення худо-
би свідчить, що найбільш перепекстивним способом ви-
значення генотипу бугаїв є оцінка їх за якістю нащадків.
У селекції молочного скотарства її використовують з по-
чатку ХХ сторіччя. За цей час накопичено багато матеріа-
лу, розроблено і апробовано низку методів.
Істотний внесок у розвиток і вирішення цієї проблеми
зробили: В.С. Альтшулер, Н.П. Суханов, Н. Хансон, В. Япп,
Дж.Л. Лаш, А. Робертсон та багато інших учених.
Нині оцінка племінної цінності бугаїв за якістю нащад-
ків грунтується практично на однакових принципах в усіх
країнах світу. Різниця може бути зумовлена тільки деяки-
ми специфічними умовами, як, наприклад, питома вага
штучного осіменіння, розмір стада, використання бугаїв-
поліпшувачів порід, тощо. В практичній селекції широко
використовується спосібдочки ровесниці”.
Бугаїв, які відповідають при вирощуванні за показника-
ми власної продуктивності, оцінюють за якістю нащадків. Для
цього у випробних господарствах (надій не менше 3000 кг
молока на корову) осіменяють таку кількість корів, щоб до
моменту оцінки плідників за молочною продуктивністю на-
щадків було не менше 50 дочок, які закінчили лактувати.
Одержаних телиць вирощують або в цих господарствах, або
у спеціалізованих комплексах. На півдні України телиць ви-
рощували в умовах оцінювальних господарств, створючи
оптимальні умови годівлі та утримання. Середньодобовий
приріст телиць має бути не менше 750-800 г. Крім того, вра-
Розділ 9
263
ховується інтенсивність росту і розвитку протягом усього
періоду вирощування телиць. У потомстві кожного перевірю-
ваного бугая середня жива маса дочок у 6-12 і 18-місячному
віці має переважати стандарт породи. Облік цих показників,
порівняно з аналогічними у ровесниць, дозволяє оцінити плі-
дників за інтенсивністю росту і скороспілістю потомства.
Після досягнення господарської зрілості та живої маси
340-360 кг, телиць у 17-18 місячному віці запліднюють. За
3 місяці до отелення переводять у контрольно-селекційний
корівник, де й здійснюється оцінка первісток за молочною
продуктивністю спочатку за перші 90-100 днів, а потім за
305 днів лактації. За результатами попередньої перевірки
дочок явних погіршувачів знімають з оцінки, вибракову-
ють, а їх сперму утилізують.
Племінну цінність бугаїв визначають згідно з інструк-
цією по випробуванню та оцінці бугаїв-плідників. У кож-
ної первістки враховують: вік першого отелення, трива-
лість тільності, лактації, сервіс-періоду, хід родів, загибель
телят протягом перших 10 днів після отелення, кількість
осіменінь для запліднення, живу масу на 2-3-му місяці ла-
ктації, тип будови тіла, функціональні та морфологічні вла-
стивості вимя, швидкість молоковіддачі та індекс вимя на
2-3-му місяці лактації, кількість вибракуваних дочок, на-
дій, вміст жиру, білка в молоці та молочний жир.
За відгодівельними і мясними якостями бугаїв оціню-
ють в умовах інтенсивного вирощування і відгодівлі синів
перевірювальних плідників. У 10-ти бугайців оцінюють від-
годівельні якості, враховуючи середньодобовий приріст і
оплату корму приростами.
Після оцінки бугаїв за якістю потомства визначають
поліпшувачів і подальше використання як плідників, так і
їх сперми. Складаються плани підбору за принципом:
більш цінних за генотипом бугаїв закріплюють за високо-
продуктивним маточним поголівям, а менш цінних за
коровами товарних стад. Серед оцінених плідників відби-
рають бугаїв-лідерів перспективних ліній для одержання
Підпала Т.В.
264
наступного покоління ремонтних бугайців. Невелику час-
тину (2-3 тис. доз) резервують у спермобанках елеверу
(племпідприємств) для виконання в перспективі поглибле-
ної роботи щодо створення продовжувачів існуючих або
родоначальників нових заводських ліній.
9.5. Особливості вирощування, відбору і оцінки
бугаїв у мясному скотарстві
Мясне скотарство України є новою галуззю, ряд тех-
нологічних прийомів ще не відпрацьовані, а деякі з них
навіть суперечливі. Основне завдання спеціалістів галузі
впровадження найбільш прогресивних, економічно ви-
гідних технологій для крупних стад і фермерських госпо-
дарств із замкнутим циклом виробництва й спеціалізацією
за статевими та віковими групами.
Серед цих проблем у роботі з мясними породами ху-
доби оцінка племінних якостей бугаїв-плідників має вели-
ке значення. У звязку з цим питання одержання, вирощу-
вання, оцінки, добору та використання бугаїв у мясному
скотарстві вирішуються централізовано і систематично.
У кожному племінному господарстві виділяють корів не
старше сьомого отелення з оцінкою не нижче І класу і осі-
меняють кращими плідниками, а одержаний приплід бугай-
ців до 7 місяців утримують на підсисі з матерями. Подальше
їх вирощування здійснюється на спеціалізованих станціях.
Утримуються по 15-20 голів і, починаючи з 7-8-місячного віку,
їх привчають до типового раціону. Система годівлі бугаїв пе-
редбачає виявлення потенційних можливостей енергії росту
тварин. Раціони повинні бути збалансованими за всіма по-
живними речовинами. Норми годівлі племінних бугаїв уста-
новлюють з урахуванням віку, живої маси і запланованого
приросту згідно з періодами вирощування.
Особливістю вирощування бугайців у мясному ско-
тарстві є те, що племінних вирощують для їх подальшого
використання у відтворенні стада, а інших для оцінки
за якістю потомства перевірюваних плідників.
Розділ 9
265
Оцінку бугаїв за власною продуктивністю і за якістю
потомства проводять методом порівняння з ровесниками з
підрахуванням індексів.
Бугайців, яких використовуватимуть для штучного осі-
меніння, після оцінки за власною продуктивністю оціню-
юють за якістю сперми. Для штучного осіменіння і вико-
ристання допускаються плідники із селекційним індексом
А і більше 101. Плідників, залишених для одержання
сперми, можна контролювати за їхніми продуктивними
якостями згідно з вимогами до живої маси і середньодобо-
вих приростів, встановлених до 18-місячного віку. Від них
нагромаджують сперму. Потім цих бугаїв оцінюють за які-
стю потомства по 20-50 синах, враховуючи інтенсивність
росту і розвитку, відгодівельні якості, скороспілість, якість
туші, вихід і співвідношення різних тканин.
Бугайців, яких вирощують для оцінки мясної продук-
тивності, годують, забезпечуючи середньодобові прирости
1200-1500 г. У 15-місячному віці проводять оцінку мясних
форм за 60-бальною шкалою, а також визначають промі-
ри висоту в холці, косу довжина тулуба, обхват грудей.
Оцінка мясних форм супроводжується коригуванням про-
мірів і визначенням індексів.
Бугайцям, що належать до оцінки бугая за якістю по-
томства, ставлять літеруБпісля визначення класу. Бич-
ки з комплексним селекційним індексомБ більше 101
вважаються поліпшувачами, а нижче нейтральними і
погіршувачами.
Особливістю оцінки бугаїв за мясними якостями є їх
використання на мясних і молочних породах. Вважають,
що на мясну продуктивність потомства впливає система
підбору, яку застосовують для його одержання.
Контрольні питання.
1. Назвати особливості отримання та вирощування бугайців.
2. Як здійснюється комплектування елеверів ремонтними бугайцями?
3. Назвати технологічні періоди вирощування племінних бугаїв.
Підпала Т.В.
266
4. Які вимоги до екстерєру та стану здоровя при вирощуванні ремонтних
бугайців?
5. Які особливості оцінки бугаїв за власною продуктивністю?
6. Вказати методи оцінки бугаїв за якістю потомства.
7. Назвати особливості вирощування, відборі і оцінки бугаїв у м'ясному
скотарстві.
Розділ 10
267
Розділ
10
Технологія виробництва молока
10.1. Технологія наука про виробництво
Технологія (від грецького
techne
мистецтво, майстер-
ність, уміння і логія) сукупність прийомів і способів
одержання, обробки або переробки сировини, матеріалів,
напівфабрикатів або виробів, здійснюваних у різних галу-
зях. Технологічний процес (технологія) визначає операції
для одержання продукту або сировини.
У тваринництві технологічний процес повязаний з пе-
ретворенням поживних речовин корму за допомогою тва-
рин у тваринницькі продукти і сировину.
Індустріальною називають таку технологію виробницт-
ва молока, при якій основні процеси по обслуговованню
тварин (годівля, напування, доїння корів, прибирання гною)
виконуються за допомогою механічних засобів або автома-
тизації. Для використання індустріальної технології будують
спеціалізовані приміщення для утримання тварин, допоміжні
будівлі для збереження і підготовки кормів, збирання і збе-
рігання гною та стоків, ізолятор для хворих тварин, служ-
бові приміщення, інші допоміжні спорудження. Всі ці об’-
єкти, передбачені науково обгрунтованим проектом, і є
комплексом, в якому для виконання трудомістких процесів
створюють потокові (конвейєрні) лінії, оснащені системою
машин і відповідним обладнанням (устаткуванням). Таким
чином, на відміну від існуючих ферм, твариницькі комплек-
си це спецілізовані підприємства індустріального типу,
які, залежно від способу утримання тварин, мають техно-
логії виробництва молока.
Історія розвитку технології в галузі молочно-мясного
скотарства тісно повязана з процесом змін засобів вироб-
Підпала Т.В.
268
ництва, з поступовим переходом від ручної праці до засо-
бів механізації й автоматизації виробничих процесів. Так,
ще в 30-ті роки ХХ століття в нашій країні переважала
ручна праця з вимогами створення для тварин оптималь-
них умов вирощування, годівлі, утримання й експлуатації.
У 50-60-ті роки з нагромадженням наукових зоотехнічних
даних, розробкою і впровадженням у виробництво доїль-
ної тритактної машини В.Ф. Корольова, В.С. Краснова і
Д.Д. Мартютіна, методу С.І. Штеймана, холодного вирощу-
вання телят, застосування штучного осіменіння, розробкою
і впровадженням обгрунтованих параметрів для утриман-
ня і годівлі тварин, галузь скотарства переходила на нау-
кову основу.
Різкі зміни відбулися в технології виробництва в 70-80-
ті роки. Твариннцтво було переведено на інтенсивний
шлях розвитку, концентрація і спеціалізація з комплекс-
ною механізацією стали характерним для цього періоду.
В Україні 90-ті роки характеризувалися глибокою еко-
номічною кризою, яка негативно вплинула на стан тварин-
ництва. За короткий період (з 1990 по 1999 рік) валова
продукція сільського господарства різко зменшилася: ви-
робництво зерна з 51 до 24,5 млн. т., мяса з 4,3 до 1,7
млн.т., цукру з 6,8 до 1,8 млн.т., поголівя великої рогатої
худоби з 24,6 до 11,7 млн. голів, свиней з 19,4 до 10,0
млн. голів, овець і кіз з 8,4 до 2,0 млн. голів.
Діяльність 90% фермерських господарств носить пере-
важно натуральний характер. У 2-3 рази зменшилося спо-
живання основних продуктів харчування.
Проте, незважаючи на складність ситуації в галузі, слід
виходити з принципу інтенсивного шляху розвитку всього
сільськогосподарського виробництва і тваринництва в
тому числі.
Наукові установи ВАСГНІЛ розробили основні вимоги
до молочних комплексів, що заклали базис наукового пе-
реходу тваринництва на промислову основу, при цьому
широко було використано досвід упровадження сучасних
Розділ 10
269
технологій виробництва молока. Вітчизняний і закордоний
досвід враховано при розробці відомчих норм технологіч-
ного проектування скотарських підприємств.
В основу технологічного процесу виробництва молока
покладені біологічні особливості тварин. Молочна продук-
тивність є заключною функцією репродуктивного циклу
тварин. Лактація у тварин має тривалу еволюцію. Деталь-
но вивчена морфологія вимені, фізіологія лактації, машин-
ного доїння корів, склад молока, причини виникнення і
поширення маститів у корів. На підставі багатьох біологіч-
них показників розроблена наукова технологія виробницт-
ва молока, що враховує фізіологічні параметри і біохімічні
компоненти тканин і органів, у результаті чого відпрацьо-
вані нормативи їх експлуатації та утримання.
Крім молочної продуктивності корів, важливим елеме-
нтом є вивчення фізіології та біохімії травлення жуйних,
особливостей вищої нервової діяльності, стресостійкості,
плідності. Технологія молока і селекція корів мають тісний
звязок і взаємозалежність.
Таким чином, сучасна технологія виробництва молока
грунтується переважно на біологічних, інженерних та еко-
номічних знаннях. Якщо ці науки зумовлюють і визнача-
ють, що треба робити для одержання молока, то техноло-
гія, яка акумулює необхідні положення цих наук, а також
надбаний практичний досвід, дає відповідь на запитання,
як потрібно діяти, щоб одержати молоко в процесі вироб-
ництва з найбільшою ефективністю. Технологія виробни-
цтва молока на фермі визначається кількістю і якістю тва-
рин, параметрами всіх операцій, а також послідовністю і
тривалістю їх використання обслуговуючим персоналом.
10.2. Промислове виробництво молока та його
особливості
Технологія виробництва молока на промисловій основі
охоплює підготовку до згодовування і організацію повноці-