
Підпала Т.В.
268
ництва, з поступовим переходом від ручної праці до засо-
бів механізації й автоматизації виробничих процесів. Так,
ще в 30-ті роки ХХ століття в нашій країні переважала
ручна праця з вимогами створення для тварин оптималь-
них умов вирощування, годівлі, утримання й експлуатації.
У 50-60-ті роки з нагромадженням наукових зоотехнічних
даних, розробкою і впровадженням у виробництво доїль-
ної тритактної машини В.Ф. Корольова, В.С. Краснова і
Д.Д. Мартютіна, методу С.І. Штеймана, холодного вирощу-
вання телят, застосування штучного осіменіння, розробкою
і впровадженням обгрунтованих параметрів для утриман-
ня і годівлі тварин, галузь скотарства переходила на нау-
кову основу.
Різкі зміни відбулися в технології виробництва в 70-80-
ті роки. Твариннцтво було переведено на інтенсивний
шлях розвитку, концентрація і спеціалізація з комплекс-
ною механізацією стали характерним для цього періоду.
В Україні 90-ті роки характеризувалися глибокою еко-
номічною кризою, яка негативно вплинула на стан тварин-
ництва. За короткий період (з 1990 по 1999 рік) валова
продукція сільського господарства різко зменшилася: ви-
робництво зерна з 51 до 24,5 млн. т., м’яса з 4,3 до 1,7
млн.т., цукру з 6,8 до 1,8 млн.т., поголів’я великої рогатої
худоби з 24,6 до 11,7 млн. голів, свиней – з 19,4 до 10,0
млн. голів, овець і кіз – з 8,4 до 2,0 млн. голів.
Діяльність 90% фермерських господарств носить пере-
важно натуральний характер. У 2-3 рази зменшилося спо-
живання основних продуктів харчування.
Проте, незважаючи на складність ситуації в галузі, слід
виходити з принципу інтенсивного шляху розвитку всього
сільськогосподарського виробництва і тваринництва в
тому числі.
Наукові установи ВАСГНІЛ розробили основні вимоги
до молочних комплексів, що заклали базис наукового пе-
реходу тваринництва на промислову основу, при цьому
широко було використано досвід упровадження сучасних