Підпала Т.В. Скотарство і технологія виробницва молока та яловичини

Подождите немного. Документ загружается.

Підпала Т.В.

290

шому обсязі проводити заготовку сінажу. Високий ефект

дає використання силосно-сінажних раціонів, де сінажем

можна повністю замінити сіно, солому. Сінажу в раціоні

має бути 10-16 кг на одну голову за добу.

4. Сінажно-коренеплодний тип застосовується в госпо-

дарствах, де вирощують у достатній кількості кормові бу-

ряки. В раціон вводять більшу кількість сінажу і кормо-

вих буряків, а силосу – менше: сінажу 10-14 кг, кормового

буряку 14-18 кг і 10 кг силосу. Концентровані корми зго-

довують із розрахунку на надій, але не більше 25% від за-

гальної поживності раціону.

5. Силосно-жомовий тип годівлі використовується в го-

сподарствах, розміщених у зоні вирощування цукрового

буряку. На практиці доведено високу ефективність силос-

но-жомових раціонів у годівлі молочних корів. Їх структу-

ра характеризується помірною кількістю силосу (20-25%),

помірним або високим рівнем бурякового жому (15-20%) і

грубих кормів (10-15%).

6. Сінажно-концентратний тип за своєю структурою

значно відрізняється від загальноприйнятих раціонів, від-

значається високою технологічністю і з успіхом може ви-

користовуватися для годівлі корів на промислових компле-

ксах, де повністю механізовані та автоматизовані процеси

нормованої роздачі кормів.

При високій молочній продуктивності корів у раціонах

концентрованих кормів може бути до 35% (за поживніс-

тю), а решту поживних речовин худоба одержує за раху-

нок сінажу. При зниженні продуктивності корів кількість

концентратів у раціоні зменшується залежно від кількості

та якості сінажу. Так, при добових надоях 4-6 кг тварини

одержують до 18 кг сінажу і тільки 0,8 кг концентратів.

При середній продуктивності (11-16 кг) кількість сінажу

збільшується до 25 кг і концкормів до 2,5-3 кг, в тому числі

згудовують 1,5-1,7 кг білкових кормів.

7. Силосно-концентратний тип годівлі негативно впли-

ває на здоров’я корів, порушує відтворювальні функції й

Розділ 11

291

спричиняє вибракування їх унаслідок порушення обміну

речовин. Зниження в раціоні кількості грубих кормів і збі-

льшення частки концентрованих не сприяє діяльності мік-

роорганізмів рубця, бо зменшує питому вагу оцитової кис-

лоти, що впливає на продуктивність худоби.

Основою літнього раціону незалежно від типу годівлі є

зелена маса, а також концкорми. Якщо, зелених кормів не

вистачає, дають сінаж, сіно, а також мінеральні підкормки.

11.3. Годівля молочних корів у різні фізіологічні

періоди та сезони року

Оптимізація раціонів і системи годівлі в молочному стаді

передбачає розподіл тварин на такі групи:

•первістки і новотільні дорослі корови до 3 місяців пі-

сля отелення;

•корови на 3-6-му місяці лактації;

•корови, що лактують до запуску, тобто з 7-го місяця

лактації й до запуску;

•нетелі та сухостійні корови.

Кожній групі тварин, виходячи з норм годівлі, склада-

ється відповідний раціон на календарний місяць. Вимоги у

поживних речовинах відповідають фізіологічному стану

корів, які виділені в окремі групи, де й здійснюється їх

нормована годівля. При прив’язній системі утримання но-

рмована годівля корів здійснюється в усіх групах. При без-

прив’язному утриманні використовують два способи –

самогодівлю і нормовану годівлю. Практика показала ряд

недоліків самогодівлі, тому її не використовують. Нормова-

ну годівлю силосом при безприв’язному утриманні здійсню-

ють у групах корів, підібраних за надоями, без урахування

їх індивідуальних властивостей. Важливим є максимальна

однорідність корів за рівнем молочної продуктивності.

Нормоване згодовування концкормів кожній корові в

умовах безприв’язного утримання – це трудомісткий і

складний процес. На комплексі ”Щапово” запроваджено

Підпала Т.В.

292

нашийники для корів, з бірками, де вказано кормовий

клас, а її колір показує підклас за продуктивністю. Згідно

з цими бірками і розподіляються концкорми. Колір бірок

міняють за даними контрольних доїнь, що дає можливість

проводити роздоювання корів.

Перспективним є використання автоматизованих сис-

тем згодовування концкормів, коли видача корму кожній

корові відбувається за допомогою ЕОМ. Корова розпізна-

ється при підході до автокормушки за допомогою магніт-

ного датчика, який є в нашийнику, через нього передаєть-

ся сигнал про видачу запрограмованої кількості корму.

В умовах промислової технології виробництва молока

все більшого поширення набуває годівля кормосумішами.

Це дозволяє механічно роздавати корми, що полегшує пра-

цю, а також зменшує її затрати та витрати кормів.

Режимну роздачу кормів в умовах безприв’язного утри-

мання корів та їх згодування, здійснюють в окремому при-

міщенні – ”їдальні”.

11.4. Приготуваня кормів та режим годівлі корів

Промислова технологія виробництва молока зумолює

особливості організації годівлі корів. Механічна роздача

кормів передбачає однорідність їх за фізико-механічними

властивостями, що полегшує комплесну механізацію й ав-

томатизацію процесів годівлі.

Механізоване роздавання кормів передбачає їх певну

підготовку, яка полягає в частковому гранулюванні, бри-

кетуванні або приготуванні розчинних кормосумішей.

Загальний принцип приготування кормосумішей для

корів дозволяє максимально використовувати корми влас-

ного виробництва, і основна вимога – це однорідність

маси. Для цього грубі корми, силос і сінаж подрібнюють і

змішують у нарізаному вигляді або навіть пастоподібними.

Всі суміші готують у кормоцехах.

Розділ 11

293

Гранульовані корми готують із трав’яної муки, сіна,

соломи, зернових і зернобобових відходів. Їх використову-

ють найчастіше на відгодівлі великої рогатої худоби.

Брикети виготовляють із трави або сіна штучного ви-

сушування. Але вони не відповідають фізіологічним про-

цесам травлення жуйних, а крім того у них не вистачає

легкоперетравних вуглеводів. Тому тільним і високопроду-

ктивним коровам слід добавляти буряки що створює певні

труднощі при годівлі корів.

Буряки краще додавати до сумішів натуральних розси-

пних кормів до складу яких входять сіно (солома), буряки,

сілос (сінаж), концентрати, білкові й мінеральні добавки.

Кормові суміші не можна довго зберігати. Не допуска-

ється згодовування сумішей з недоброякісних кормів. До-

цільно готувати повнораціонні кормосуміші для корів за

періодами лактації.

Технологія годівлі худоби залежить від прийнятої на

фермі системи утримання, кратності годівлі, наявності ко-

рмів та їх якості.

При прив’язному утриманні звичайно застосовують

триразове доїння і годівлю корів. Згідно з розпорядком дня

на фермі дотримуються і режиму годівлі тварин:

•кратність роздавання кормів (4 рази);

•черговість та час роздавання деяких видів кормів;

•способи годівлі: вільний з фіксацією тварин; вільний

без фіксації корів; режимний з фіксацією корів

(їдальні); режимний без фіксації корів (пасовища).

Контрольні питання.

1. Назвати принципи нормованої годівлі корів.

2. Які є типи годівлі корів?

3. Що таке структура раціону?

4. Чим відрізняється раціон годівлі дійних і сухостійних корів?

5. Як покращити перетравність поживних речовин кормів раціону?

Підпала Т.В.

294

Розділ

Технологія доїння корів і первинна

обробка молока

12.1. Машинне доїння корів

Найбільш трудомістким і складним процесом у молоч-

ному скотарстві є доїння корів. Від нього залежить резуль-

тат роботи з молочною худобою. Тому в технологічному

процесі машинному доїнню корів приділяється особлива

увага.

Машинне доїння – це складний процес взаємодії між

коровою, доїльним апаратом і оператором. Доїльна маши-

на порівнянно з іншим фермерським обладнанням має ту

особливість, що при експлуатації перебуває в безпосеред-

ньому контакті з тваринами, активно діє на один із важ-

ливих органів молочної корови – вим’я. Необережне ви-

користання доїльної машини оператором, неправильна

техніка і технологія доїння не тільки порушує процес доїн-

ня, а й спричиняє тяжке захворювання – мастит.

Нерідко використання машинного доїння корів призво-

дить до погіршення санітарної якості молока, що пов’яза-

но з малофективними способами догляду за доїльно-моло-

чним обладнанням.

Доїння є завершальним етапом виробництва молока. На

цій стадії важливо зберегти максимально корисні власти-

вості молока. Промислова технологія виробництва молока

грунтується на використанні доїльних установок і потоко-

вих ліній доїння, а також первинній обробці молока. Зале-

жно від конструктивних особливостей доїльне обладнання

і механізми молочних ліній впливають на молоко, змінюю-

чи його первинні властивості погіршенням показників цьо-

го продукту харчування і сировини для виробництва з ньо-

Розділ 12

295

го інших високоякісних продуктів. Отже, запобігання погі-

ршенню якості молока в процесі його отримання і первин-

ної обробки – актуальне завдання державного значення.

Розробка і наукове обгрунтування оптимальних конс-

труктивних і експлуатаційних параметрів доїльних устано-

вок і молочних ліній, які максимально гарантують збере-

ження первинних властивостей молока, безпосередньо

позв’язані з вирішенням проблеми його якості.

Для одержання молока високої якості доїльні лінії слід

комплектувати установками і механізмами, що відповіда-

ють не тільки фізіологічній нормі доїння тварин і техноло-

гічним параметрам, а й сприяють максимальному збере-

женню вихідних корисних біологічних і технологічних його

властивостей. Показники якості молока є одним із найго-

ловніших критеріїв визначення ефективності доїльних уста-

новок та ліній.

Для механізації доїння корів промисловість випускає

різні доїльні апарати. Виготовлені вони з урахуванням осо-

бливостей будови вим’я корів та фізіології молоковіддачі й

за своєю дією поділяються на тритактні й двотактні. Про-

те вдосконалення доїльних машин не припиняється, над

цим працюють і тепер.

12.2. Основні вимоги при машинному доїнні корів

Технологія і техніка машинного доїння корів охоплює

весь процес доїння, починаючи від підготовки вим’я до до-

їння і догляду за ним. Вивчення окремих питань машинного

доїння на різних установках, за різних способів утримання

тварин, порівнюючи особливості окремих технологічних

моментів із закономірностями загального процесу молоко-

віддачі показало, що високий технікоекономічний ефект при

машинному доїнні можна досягнути лише суворо виконую-

чи такі основні вимоги:

1. Доїння корів має здійснюватися з урахуванням будо-

ви (форми) і фізіології вим’я. Доїльний аппарат слід розта-

Підпала Т.В.

296

шувати при косім розміщенні дійок так, щоб відро ставало

ближче до голови корови, а доїльні стакани можна було

подати вперед. Цього ж досягають і на установках з моло-

копроводом шляхом оптимального розташування кронштей-

нів з молокомірами. З цієї ж причини не допускається мон-

тування молокопроводу поззаду корів, тому що доїльні

апарати будуть відтягуватися назад, порушуючи нормальне

молоковиведення.

2. Суворо дотримуватися послідовності операцій при

доїнні. Перш за все його слід починати завжди згідно з

розпорядком дня, а також з однієї й тієї ж корови. Це на

практиці так і роблять. В ряду бажано розташовувати спо-

чатку тих корів, які швидко дояться, якщо прив’язне утри-

мання. При безприв’язному утриманні доїння слід почина-

ти з однієї й тієї ж групи корів.

Кожний технологічний прийом щодо підготовки вим’я

до доїння поступово налаштовує корову на віддачу моло-

ка. Спочатку вим’я старанно обмивають або обтирають

індивідуальним вологим рушником. Витирання поєднують

з попереднім масажем і прощупуванням усіх часток вим’я,

щоб переконатися, чи немає маститу. Потім із кожної дій-

ки треба здоїти дві-три цівки молока в окрему кружку і

одразу ж надіти на вим’я доїльні стакани. Переконавшись,

що доїння проходить нормально, переходять до підготовки

іншої корови. Після припинення молоковіддачі, що визна-

чається за станом вим’я і прозорим шлангом чи оглядови-

ми конусами у доїльних стаканах, роблять заключний ма-

саж з одночасним відтягуванням апарата і після закінчення

видоювання корови знімають аппарат з вим’я. Під час до-

їння корів у приміщенні не повинні здійснюватися якісь

роботи, це викликає стрес у тварин.

3. Вим’я слід обмивати тільки теплою водою. Мета

миття і витирання вим’я перед доїнням – не тільки очи-

щення від бруду, а й для активної віддачі молока, чого

практично неможливо досягнути при використанні холод-

ної води (t=40-42

С).

Розділ 12

297

Доведено, що миття вим’я теплою водою із спеціаль-

них розбризкувачів за своєю дією прирівнюється до ма-

сажу, а витирання рушником навіть замінює його. Взимку

воду слід міняти, бо вона охолоджується.

4. Здоювання перших цівок молока в спеціальну сані-

тарну посуду (кухлик). Це проводиться з метою:

•видалення із канала дійок пробочок, що утворилися

із пилу і бруду, щоб вони не потрапили в молоко;

•недопущення ”холостого” доїння, що може викликати

біль і припинити процес молоковіддачі;

•виявлення корів хворих маститом і недопущення їх

доїння апаратом, щоб недоброякісне молоко не потра-

пило в загальну ємкість, а тому перші цівки молока

краще здоювати в кухлик, накритий зверху метале-

вою або пластмасовою чорною сіткою, через яку до-

бре видно маститне молоко.

5. На підготовку вим’я до доїння затрачувати не біль-

ше 1хвилини або навіть 50 секунд. Усього 30-40 секунд

проходить від початку підмивання вим’я і до активного

припуску молока, який триває 5-7 хвилин. Потім процес

молоковіддачі уповільнюється і може зовсім припинитися.

Тому корову треба встигнути видоїти саме за цей час, коли

вона ”налаштована” на віддачу молока.

6. Додоювання корів проводити апаратом, а не вруч-

ну. При цьому, не знімаючи доїльних стаканів, оператор

тримає лівою рукою колектор, періодично в такт пульсації

відтягує доїльні стакани донизу. Правою рукою прощупує,

злегка масажуючи, частки вим’я. Величина машиного до-

доювання в середньому становить 100-150 г молока, а в

деяких корів сягає 400-500 г. Процес додоювання зумовле-

но тим, що в кінці доїння, коли потік молока слабне, до-

їльні стакани особливо в двотактних апаратах наповзають

на вим’я, молочні протоки здавлюються, що перешкоджає

видоюванню останіх порцій молока.

7. Своєчасно зняти аппарат з вим’я – це зумовлює

швидке і повне видоювання молока, вим’я не пошкоджу-

Підпала Т.В.

298

ється, що запобігає маститу й підвищується продуктив-

ність праці.

12.3. Особливості доїння корів при різних способах

утримання худоби

Успішне використання доїльного молочного обладнан-

ня і певний технікоекономічний ефект від його застосуван-

ня залежать від зональних особливостей розведення худо-

би, її продуктивності та утримання.

При прив’язному утриманні корів в основному доять

переносними апаратами у відра чи молокопровід. Застосу-

вання доїльних установок з молокопроводом, порівняно з

переносними відрами, дає можливість значно підвищити

продуктивність праці в господарстві. Найважливішою тех-

нологічною особливістю доїння корів у стійлах корівника

є те, що для його виконання не варто зрушувати корів з

місця, де вони поїдають корми і відпочивають на прив’язі.

Доїння корів здійснюється такими способами:

1. Переносними апаратами у відра. Доцільно доїти ко-

рів цим способом, використовуючи два апарати. При об-

слуговуванні трьох апаратів оператору машинного доїння

не вистачає часу, щоб якісно виконати дві підготовчі та

дві заключні ручні операції у чотирьох корів за час маши-

ного видоювання п’ятої тварини. В такому разі можливо

перетримування апаратів, тобто холосте доїння. Викорис-

тання оператором для доїння тільки одного апарата недо-

цільне через неминучі простої та низьку продуктивність

праці. Не можна застосовувати змішане доїння: одних ко-

рів доїти апаратом, а інших у цей час – руками. При до-

їнні в стійлах двома апаратами в переносні відра оператор

за годину може видоїти 16-18 корів.

2. Доїння корів у молокопровід доцільно робити трьо-

ма апаратами. При цьому простої мінімальні, тривалість

підготовчих та заключних операцій оптимальна. Доїння

корів трьома апаратами у молокопровід ефективне, якщо

Розділ 12

299

видоювання кожної корови триває в середньому не мен-

ше 4-6 хвилин. За такої тривалості величина разового на-

дою становить не менше 5-7 л. При разових надоях менше

5 л виникають випадки холостого машиного доїння. Щоб

запобігти цьому, корів при зазначеній продуктивності слід

доїти двома апаратами. При роботі в стійлах двома або

трьома апаратами оператор за одну годину може видоїти в

молокопровід 22-26 корів.

3. Використання доїльних залів в умовах прив’язного

утримання. На багатьох молочних фермах успішно викори-

стовують доїльні установки ”Ялинка” і ”Тандем”. Найваж-

ливішою особливістю цієї технології є застосування на фермі

взимку прив’язного утримання тварин у корівниках, облад-

наних автоматичними прив’язниками. Влітку – утримання

і годівля без прив’язі на впорядкованих вигульно-кормових

майданчиках, розміщених поблизу корівників, які викону-

ють роль літнього табору. Доїння всіх корів, включаючи і

тих, що перебувають у родильному відділені, в усі пори

року здійснюється в доїльному залі на автоматизованих

установках УДА-8 або УДА-16. Застосування автоматичних

прив’язників і автоматизованих установок ”Тандем” дає

змогу досягти практично такої ж продуктивності праці в

обслуговуванні тварин, як і в умовах безприв’язного утри-

мання. Така технологія також набуває поширення на фер-

мах, де раніше невдало застосовували безприв’язне утри-

мання, корів поставили на прив’язь, а доїльний зал не

використовувався. Витрати на реконструкцію таких ферм

невеликі й окуплюють себе протягом 2 років за рахунок

більш ефективного виробництва молока.

При безприв’язному утриманні корів, порівняно з при-

в’язним, менші затрати праці на такій операції, як доїння.

Цього досягають за рахунок використання високопродук-

тивних доїльних установок типу ”Ялинка”, ”Тандем”, ”Ка-

русель”. Процес доїння відбувається у залах або приміщен-

нях, відокремлених від тих, де тварин годують або вони

відпочивають. При цьому досягається вища продуктивність