Панцир С. Система органів влади та місцевого самоврядування в стратегії громадського лобіювання. Навчальний посібник

Подождите немного. Документ загружается.

101

• „Гаряча” лінія або телефон довіри Департаменту з питань боротьби із

злочинами, пов’язаними із торгівлею людьми – (044) 254-76-04 режим

роботи: з 16 до 20 годин кожного понеділка та п’ятниці (http://ctu.mvs.

gov.ua).

• Телефон довіри Департаменту боротьби із незаконним обігом нарко-

тиків – (044)256-11-00 та 289-13-24.

Принциповим напрямком активної роботи із інститутами громадянського

суспільства, зокрема, правозахисними організаціями, має Громадська рада МВС

з питань забезпечення прав людини, створена в кінці 2005 року. До ради увійшли

представники МВС та правозахисних організацій, які займаються переважно

проблеми тортур та торгівлі людьми. Рада визначена як громадсько-консуль-

тативний орган, який надає консультативну допомогу МВС щодо дотримання

прав людини. Зокрема, робота ради ведеться за наступними напрямками:

• права громадян при затриманні, дізнанні та слідстві;

• дотримання прав під час виборів та виборчої кампанії;

• освіта в галузі прав людини;

• попередження домашнього насильства, жорстокого поводження з

дітьми, торгівлі людьми, гендерна рівність в діяльності органів внут-

рішніх справ;

• права мігрантів та біженців;

• права неповнолітніх;

• повага на приватне життя;

• право на зібрання.

Прикладом практичної роботи Ради є координація роботи мобільних груп

моніторингу дотримання прав людини в діяльності органів внутрішніх справ.

Рада опікається питаннями розбудови регіональних громадських рад, діяльність

яких вона курує. Фактично на базі МВС реалізувались ініціативи Харківської

правозахисної групи щодо координації правозахисного руху в Україні. Оскільки

така громадська активність була заснована на персональній підтримці екс-міні-

стра МВС Ю.В. Луценка, який забезпечив прийняття необхідної нормативної

бази, існує загроза обмеження діяльності Громадської ради при новому міністрі

МВС з політичних мотивів.

§4. МІНІСТЕРСТВО ВУГІЛЬНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ

Незважаючи на вузьку галузеву спрямованість, Мінвуглепром є важливим

перспективним партнером в діяльності НУО, які опікуються питаннями со-

ціального захисту такої соціально вразливою категорії працівників, як шахтарі,

галузевих профспілок, правозахисних організацій, які опікуються соціальними

102

правами працівників, екологічних НУО, місцевих громад, сформованих навко-

ло великих шахт. Соціальні проблеми шахтарів та вугільної промисловості ма-

ють досить чітке представлення у громадській свідомості. Більшість громадян

поінформовані і ЗМІ регулярно інформують про систематичні аварії на шахтах

та високу смертність серед шахтарів, заборгованість по регресним виплатам, по

заробітній платі, закриття шахт та безробіття в шахтарських містах, зловживан-

ня державною допомогою вугільній галузі тощо. Питання соціального значення

вугільної галузі пов’язано не тільки із долею шахтарів. Вугільна галузь забезпе-

чує надання населенню послуг із опалення, особливо у сільських районах.

Міністерство було черговий раз відновлено у 2005 році після ліквідації у 1999

році. Набуття статусу члена уряду відкриває ширші можливості для Міністра

вугільної промисловості у оперативному прийнятті необхідних актів КМУ, вне-

сення законопроектів, забезпечення належного фінансування галузі з держав-

ного бюджету. Згідно Положення про Міністерство основними завданнями та

функціями Мінвуглепрому є

• здійснення структурної перебудови вугільної галузі;

• здійснення сприятливих умов для приватизації підприємств галузі;

• вивчення внутрішнього та зовнішнього ринків;

• створення нових та закриття старих небезпечних шахт;

• сприяння демонополізації галузі та розвитку вільного підприємництва

у вугільній промисловості;

• забезпечення технічного переоснащення галузі, з метою створення

безпечних умов праці, підвищення рентабельності підприємств;

• забезпечує одержання екологічних вимог у виробництві;

• забезпечує додержання трудового законодавства, підвищення рівня

соціального захисту працівників;

• розвиває соціальне партнерство із профспілками щодо покращення

умов та безпеки праці;

• сприяє оптимізації цін на вугільну продукцію, що важливо для балансу

інтересів шахтарів у оплаті праці та інтересів громадян та підприємств

у доступності вугільної сировини;

• контролює ефективність використання бюджетних коштів на підтрим-

ку галузі та соціальний захист шахтарів.

Як і в інших міністерства в Мінвуглепромі діє колегія, яка складається пере-

важно із працівників міністерства. Участь представників громадськості у роботі

колегії не визначена, хоча передбачена можливість участі „інших осіб”.

Постанова „Про затвердження Положення про Міністерство вугільної промисловості Ук-

раїни”/ № 1527 вiд 02.11.2006. – http://portal.rada.gov.ua/

103

При Мінвуглепромі діє Громадська рада, яка є консультативно-дорадчим

органом, „створеним з метою сприяння підвищенню ролі громадської думки в

процесі прийняття Міністерством вугільної промисловості України рішень та

здійснення координації заходів щодо залучення громадян до участі в управлінні

державними справами”.

Громадська рада відповідно до покладених на неї основних завдань:

• узгоджує найбільш важливі рішення Мінвуглепрому щодо перспектив

розвитку вугільної промисловості, зміну форм власності, структури та

реформування підприємств, проектів законодавчих актів тощо;

• готує і подає пропозиції до орієнтовного плану проведення консульта-

цій з громадськістю;

• подає пропозиції щодо строків проведення публічних громадських об-

говорень тощо.

До складу Ради входять переважно представники профспілок галузі, експер-

ти та представники ЗМІ.

Інформування громадськості та забезпечення зворотного зв’язку можливе

через офіційний сайт Мінвуглепрому www.mvp.gov.ua.

§5. МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

Станом на березень 2007 року чинне Положення затверджене Указом Пре-

зидента у 2000 році

. За цим положенням Мінекономіки є провідним централь-

ним органом виконавчої влади у забезпеченні єдиної державної політики еконо-

мічного і соціального розвитку України. Іншими словами, це відомство займає

стратегічне місце у системі центральних органів виконавчої влади. Відповідно,

сфера компетенції Міністерства є надзвичайно широкою. Ці повноваження мо-

жуть викликати інтерес більшості НУО, проте принципове значення вони мають

для громадських об’єднань промисловців та підприємців, представників мало-

го та середнього бізнесу і об’єднань, НУО, які опікуються забезпеченням еко-

номічних та соціальних прав громадян, регіональним та місцевим розвитком,

транскордонним та міжнародним співробітництвом, наслідками глобалізації.

Основними завданнями Мінекономіки є:

• участь у формуванні державної політики соціального та економічного

розвитку України;

• створення сприятливих умов для діяльності суб’єктів господарської

діяльності, розвитку ринкових відносин, конкуренції;

Положення „Про Міністерство економіки України”/ Указ Президента України., №

1159/2000 вiд 23.10.2000. – http://portal.rada.gov.ua/

104

• розроблення політики реалізації прав власності;

• формування державної регіональної політики;

• забезпечення єдиної зовнішньоекономічної політики, політики інтег-

рації і глобальної економіки;

• реалізація політики співробітництва з міжнародними фінансовими

організаціями, економічними групами, координація роботи із залу-

чення міжнародної технічної допомоги;

• реалізація політики у сфері внутрішньої торгівлі та послуг;

• реалізація політики у галузі стандартизації, сертифікації та акредита-

ції, захисту прав споживачів;

• реалізація державної структурної та інноваційної політики, політики у

сфері ціноутворення;

• здійснення політики щодо запобігання банкрутству підприємств, здій-

снення процедур відновлення платоспроможності боржників;

• управління державним сектором економіки.

В аналітичному супроводженні громадських лобістських компаній інфор-

мація Мінекономіки, його позиція має непересічне значення. Для прикладу,

вирішення питань фінансування місцевого самоврядування, фінансування со-

ціальних послуг, підвищення соціальних стандартів в державному та місцевих

бюджетах залежить від прогнозів соціально-економічного розвитку України,

розроблених Мінекономіки. На підставі цих прогнозів розробляються стандарти

прожиткового мінімуму, мінімальної зарплати, обсяги витрат на соціальні про-

грами державного та місцевих бюджетів.

Мінекономіки є головним розробником програм соціального та економіч-

ного розвитку України на наступний бюджетний рік. На основі цих програм

розробляються проекти державного бюджету на відповідні роки. Прогнози та

плани економічного розвитку розробляються і для регіонів України.

Для співпраці із інститутами громадянського суспільства при Мінекономіки

з 2005 року діє Громадська експертна рада.

За своїм положенням Громадська рада:

• проводить обговорення проектів нормативно-правових актів та звітів

Міністерства з питань, передбачених Порядком проведення консуль-

тацій з громадськістю;

• опрацьовує отримані під час проведення консультацій з громадськіс-

тю пропозиції та зауваження і подає їх в установленому порядку відді-

лу взаємодії з громадськістю Міністерства;

• готує і подає пропозиції до орієнтовного плану проведення консульта-

цій з громадськістю.

105

Рада здійснює свою діяльність через 8 секторів:

• інноваційно-інвестиційний;

• прогнозно-програмний;

• зовнішньоекономічний;

• регіональний;

• регуляторний;

• реформування відносин власності;

• сектор державних закупівель;

• сектор з питань антидемпінгових розслідувань та захисту внутрішньо-

го ринку.

До складу ради входять переважно організації роботодавців, галузеві

об’єднання промисловців та підприємців, аналітичні центри, бізнес-асоціації.

На сайті Мінекономіки (http://me.kmu.gov.ua) розміщена детальна інформа-

ція щодо роботи із зверненнями громадян, організації роботи громадської прий-

мальної. На відміну від більшості центральних органів влади подані щорічні звіти

роботи із зверненнями громадян. Звернення приймаються на особистих прийо-

мах, письмово, телефоном та електронною поштою за адресою: 01008, м. Київ,

вул. Грушевського, 12/2; тел/факс (044) 293 9394 та (044) 226 3181; meconomy@

me.gov.ua.

У 2006 році Мінекономіки опрацювало 3 тис. звернень громадян, з яких ко-

лективних тільки 170 або 5%, що свідчить про низьку активність об’єднань гро-

мадян у використанні інструменту звернень до міністерства. Були опрацьовані

звернення за наступними сферами:

• праці і заробітної плати – 1248 (або 41,9 %);

• власності та банкрутства – 738 (24,8 %);

• розвитку регіонів, газифікації – 124 (4,2 %);

• розвитку підприємництва, ліцензування – 111 (3,7 %);

• захисту внутрішнього ринку, прав споживачів, ціноутворення – 89

(3 %);

• пропозиції щодо виходу економіки України з кризового стану – 66

(2,2 %);

• житлові, житлово-комунального господарства – 46 (1,5 %);

• пенсійної реформи, соціального страхування – 40 (1,34 %);

• економічної стратегії, розвитку секторів економіки, державних цільо-

вих програм – 39 (1,31 %);

106

• інвестиційної та інноваційної політики, раціоналізаторських пропо-

зицій – 31 (1,04 %);

• діяльності центральних та місцевих органів виконавчої влади – 24

(0,8 %);

• повернення заощаджень – 14 (0,5 %).

Таким чином, Мінекономіки порівняно із іншими органами центральної

влади поставило роботу із громадськістю та громадськими об’єднаннями на на-

лежний рівень.

§6. МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ УКРАЇНИ

Згідно Положення про Міністерство закордонних справ України, затверд-

женого КМУ у 2006 році, МЗС є центральним органом виконавчої влади, який

реалізує політику у сфері зовнішніх зносин України та координації заходів, спря-

мованих на досягнення таких зовнішньополітичних цілей України як: набуття

членства в Європейському Союзі (ЄС) та Організації Північноатлантичного до-

говору (НАТО)

. Для українських НУО МЗС є важливим органом для співпраці

в питаннях захисту прав українських громадян за кордоном, участі у проектах та

програмах, спрямованих та євроатлантичну та європейську інтеграцію України,

налагодження співпраці із закордонними інститутами громадського суспільства,

зв’язками із діаспорою.

Основні завдання та функції МЗС визначені наступним чином:

• розвиток політичних, економічних, гуманітарних, наукових та інших

зв’язків з іноземними державами, міжнародними організаціями;

• забезпечення дипломатичними засобами захисту суверенітету, безпе-

ки, територіальної цілісності та непорушності кордонів України, її

політичних, торгово-економічних та інших інтересів;

• сприяння входженню України до світового інформаційного простору;

• захист прав та інтересів громадян і юридичних осіб України за кордо-

ном;

• забезпечення розвитку зв’язків із закордонними українцями та їх гро-

мадськими організаціями;

• здійснює керівництво закордонними дипломатичними установами

України.

Варто окремо відзначити повноваження МЗС у формуванні міжнародних

зобов’язань України за міжнародними договорами, підготовці ратифікацій

договорів, сприянні забезпеченню відповідності українського законодавства

Постанова „Про затвердження Положення про Міністерство закордонних справ України”/

№ 960 вiд 12.07.2006. – http://portal.rada.gov.ua/

107

міжнародним зобов’язанням. Для НУО таке питання досить часто стає принци-

повим, особливо у питання впровадження міжнародних стандартів прав людини

в Україні. Так, для більшості соціальних НУО та профспілок, набуття зобов’язань

України по Конвенціям Міжнародної організації праці, ООН, Ради Європи ста-

ють вирішальними. Досить часто міжнародні зобов’язання України уповнова-

жують НУО до ефективного громадського контролю за діяльністю Уряду. На-

приклад, Європейська соціальна хартія (переглянута) уповноважує профспілки

та громадські організації оскаржувати в Раді Європи діяльність українського

Уряду щодо незадовільного забезпечення соціальних прав. НУО України можуть

бути зацікавленні у встановленні двосторонніх угод з іноземними державами

щодо соціального захисту українських мігрантів, запобіганню торгівлі людьми

тощо. МЗС в цих питаннях має переважні повноваження.

При МЗС утворена Громадська рада, ключовим завданням якої є забезпе-

чення консультацій із громадськістю у процесі прийняття рішень. Відповідно

до Положення про раду в центрі уваги її діяльності є забезпечення проведення

громадських обговорень документів МЗС на кшталт звітів про діяльність. Об-

говорення здійснюється у електронному форматі через сайт МЗС www.mfa.gov.

ua. За положенням до складу Ради включаються представники громадських ор-

ганізацій, професійних спілок та інших об’єднань громадян, органів місцевого

самоврядування, засобів масової інформації. На даний момент рада складається

із 58 членів, відповідно вона є однією із найбільш представницьких серед цент-

ральних органів виконавчої влади.

Інформація про роботу МЗС із зверненнями громадян є досить обмеженою.

На сайті МЗС розміщується графік прийому громадян. Звернення громадян

приймаються за адресою: 01018, м. Київ, Михайлівська площа, 1; тел. (044) 226

3379; факс (044) 226 3169; E-mail: zsmfa@mfa.gov.ua.

§ 7. МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ ТА ТУРИЗМУ УКРАЇНИ

Міністерство культури та туризму забезпечує проведення державної політики

у сфері культури, туризму та мовної політики. Діяльність МКТУ є важливою для

чисельної групи НУО, які опікуються забезпеченням культурних прав громадян,

культурного, мистецького розвитку дітей та молоді, творчих об’єднань, національ-

но-культурних товариств, товариств охорони культурної спадщини тощо.

Традиційно НУО культурної сфери розраховували на фінансову, органі-

заційну підтримку своєї діяльності у сфері організації фестивалів, культурно-

мистецьких акцій. Проте фінансові можливості МКТУ постійно обмежуються і

формат його співпраці з НУО повинен розвиватись в інших напрямках. Зокрема,

це вплив на формування сприятливої для культурних НУО нормативно-право-

вої та законодавчої бази, яка повинна включати питання заохочення меценатс-

тва, матеріально-технічної підтримки з боку підприємств та органів місцевого

самоврядування тощо.

108

За своїм положенням МКТУ виконує наступні завдання та функції

• участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері захисту

суспільної моралі;

• сприяння створенню умов для задоволення національно-культурних

потреб громадян України та українців;

• здійснює повноваження центрального органу виконавчої влади у сфері

охорони культурної спадщини;

• розробляє і здійснює заходи щодо створення умов для відродження та

розвитку культури української нації, культурної самобутності корін-

них народів і національних меншин України, всіх видів мистецтва,

самодіяльної творчості, осередків традиційної народної творчості, ху-

дожніх промислів та ремесел;

• здійснює заходи, спрямовані на популяризацію культурних надбань

українського народу за межами України і світової культури в Україні,

залучає представників української діаспори до участі в культурно-

мистецьких процесах;

• вживає заходів щодо соціального захисту професійних творчих пра-

цівників і працівників культури, надання таким працівникам держав-

ної підтримки в реалізації їх творчих задумів;

• забезпечує провадження виставкової діяльності, вживає заходів щодо

захисту об’єктів інтелектуальної власності, реалізації авторських і

суміжних прав;

• розробляє вимоги щодо створення на території кожної адміністратив-

но-територіальної одиниці соціально необхідного комплексу закладів,

підприємств, організацій культури, нормативи мінімального забезпе-

чення громадян культурними послугами, здійснює відповідно до зако-

нодавства контроль за додержанням таких вимог і нормативів. Це пов-

новаження є досить принциповим в контексті постійного обмеження

органами місцевого самоврядування доступу до закладів культури в

малих містах та сільській місцевості;

• сприяє діяльності творчих спілок, молодіжних, дитячих та інших гро-

мадських організацій, що функціонують у сфері культури, мистецтва,

кінематографії, туризму та діяльності курортів;

• організовує проведення міжнародних, всеукраїнських, регіональних

мистецьких фестивалів і конкурсів, оглядів, мистецьких аукціонів;

• розробляє рекомендації щодо підтримки суб’єктів господарювання,

які діють у сфері культури, туризму, курортного обслуговування;

Положення „Про затвердження Положення про Міністерство культури і туризму Украї-

ни”/ № 1566 вiд 08.11.2006. – http://portal.rada.gov.ua/

109

• проводить державну реєстрацію фільмів;

• організовує підготовку, публікацію, розповсюдження і тиражування

творів літератури та мистецтва;

• сприяє централізованому комплектуванню і використанню бібліотеч-

них фондів;

• здійснює заходи щодо вдосконалення туристичної інфраструктури,

розвитку ринкових відносин у зазначеній сфері;

• розглядає відповідно до законодавства клопотання про оголошення

природних територій курортними.

Відповідно до Положення при МКТУ працює колегія, інформація щодо

діяльності консультативно-дорадчих органів за участі представників громад-

ськості на офіційному сайті не представлено.

Натомість, на сайті МКТУ www.mincult.gov.ua розміщені електронні адреси

всіх управлінь міністерства для звернень громадян до „Інтернет-приймальні”.

Інформації про звернення громадян не подано. Звернення можуть надсилатись

за адресою: 01030, м. Київ, вул. І. Франка, 19; тел./факс. (044) 235 23 78 та (044)

235 32 57; E-mail: info@mincult.gov.ua .

§ 8. МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ

Громадська активність в питаннях компетенції Міноборони в Україні досить

розвинута у таких напрямках як захист прав людини військовослужбовців строкової

служби, діяльність громадських організацій солдатських матерів, військово-патріо-

тичного виховання молоді, соціального захисту військовослужбовців, звільнених у

запас, зокрема вирішення питань зайнятості, житлового забезпечення, матеріаль-

ного забезпечення. На початковому етапі розвитку знаходиться діяльність НУО у

сфері громадського контролю за оборонною політикою держави.

Згідно Положення про Міністерство оборони України до основних його за-

вдань та функцій, які можуть цікавити НУО, можна віднести

• здійснення військово-політичного та адміністративного управління

Збройними Силами;

• проведення державної військової кадрової політики, розвиток війсь-

кової освіти і науки;

• участь у формуванні та реалізації державної політики, спрямованої на

розв’язання соціальних проблем військовослужбовців та осіб, звільне-

них з військової служби у запас або відставку;

Положення „Про затвердження Положення про Міністерство оборони України”/ № 1080

вiд 03.08.2006. – http://portal.rada.gov.ua/

110

• контроль за дотриманням законодавства у Збройних Силах та забез-

печення здійснення демократичного цивільного контролю над Зброй-

ними Силами;

• захист від терористичних посягань об’єктів Збройних Сил та підготов-

ку до застосування сил і засобів Збройних Сил у разі вчинення теро-

ристичного акту та в разі виникнення терористичних загроз безпеці

держави із-за меж України;

• здійснює відчуження військового майна, передачу його до сфери уп-

равління центральних чи місцевих органів виконавчої влади, інших

органів, уповноважених управляти державним майном, самоврядним

установам та організаціям, які провадять діяльність в інтересах націо-

нальної безпеки і оборони, та у комунальну власність;

• здійснює керівництво та контроль за діяльністю органів військово-

го управління щодо реалізації гуманітарної і соціальної політики в

Збройних Силах;

• інформує громадськість про стан справ у Збройних Силах, про проце-

си, що відбуваються в армійському середовищі, та сприяє підвищенню

довіри суспільства до Збройних Сил;

• бере участь у військово-патріотичному вихованні громадян України;

• розробляє і здійснює комплекс профілактичних, лікувальних, сана-

торно-курортних, оздоровчих та реабілітаційних заходів, спрямованих

на охорону і зміцнення здоров’я військовослужбовців, звільнених з

військової служби у запас або відставку, членів їх сімей, організовує

роботу лікувальних, санаторно-курортних та оздоровчих закладів;

• здійснює роботу щодо поліпшення морально-психологічного стану

особового складу Збройних Сил;

• забезпечує координацію виконання програм, спрямованих на соціаль-

ну та професійну адаптацію військовослужбовців, які звільняються із

Збройних Сил у зв’язку із скороченням штатів;

• забезпечує конверсію військових містечок та інших військових об’єктів;

даний напрямок діяльності є важливим для НУО, які потребують ма-

теріально-технічної підтримки своєї діяльності, а також приміщень та

обладнання для здійснення, наприклад, реабілітації інвалідів;

• бере участь у здійсненні заходів щодо ліквідації наслідків та захисту

населення під час надзвичайних ситуацій.

Положення про колегію Міноборони передбачає включення до її складу

представників громадських організацій.