Панцир С. Система органів влади та місцевого самоврядування в стратегії громадського лобіювання. Навчальний посібник

Подождите немного. Документ загружается.

121

Ці рекомендації були розроблені ще у 2002 році, а звіти про роботу із звер-

неннями громадян датовані 2005 роком. Саме у кризові часи української енерге-

тичної системи інформація про звернення громадян перестала поновлюватись.

Адреса за якою громадянам можна звертатись із зверненнями: 01601, Київ,

вул. Хрещатик, 30 тел. прес-служба (044) 206 38 62, приймальня (044) 239 43 65;

е-mail: kanc@mintop.energy.gov.ua.

§ 13. МІНІСТЕРСТВО ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ

Сфера державного регулювання у сфері праці та соціальної політики стосуєть-

ся проблематики чималої кількості соціальних груп та інститутів громадянського

су спільства. Міжнародні стандарти соціальної політики вимагають принципової

участі у формуванні соціальної політики. Окремі організації, такі як Міжнародна

організація праці та Рада Європи наполягають на ролі профспілок, інші (Світовий

банк) – говорять про роль соціальних НУО, які надають соціальні послуги вразли-

вим категоріям населення. Крім того, визначальну роль грають організації вразли-

вих категорій населення (інваліди, „чорнобильці”, ветерани). Їхній вплив на фор-

мування політики визначений у законодавстві України.

Профспілки співпрацюють із урядом у форматі соціального партнерства

(укладання генеральних та колективних угод) щодо захисту прав працівників

на працю, безпечні умови праці, гідну оплату праці, соціальний захист тощо.

На основі соціального партнерства функціонують соціальні інституції на кш-

талт фондів соціального страхування. Соціальні НУО намагаються налагодити

систему недержавних соціальних послуг дітям-інвалідам, особам похилого віку,

жінкам, молоді, безпритульними тощо. Організації вразливих категорій насе-

лення вимагають забезпечення інструментів захисту своїх прав, передусім прав

на соціальний захист, працю, соціальну інтеграцію. В діяльності правозахисних

організацій важливе значення мають питання захисту прав трудових мігрантів,

малолітніх працівників та жінок.

Згідно Положення, Мінпраці

• формує та реалізовує політику соціального захисту наступних кате-

горій населення: інвалідів, ветеранів війни, праці, військової служби

та громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;

• крім того, реалізується політика у сферах: соціального страхування,

соціально-трудових відносин та здійснення нагляду за додержанням

законодавства про працю, оплати, нормування та стимулювання пра-

ці, професійної класифікації робіт і професій, умов праці, пенсійного

забезпечення, соціального обслуговування населення, колективно-

Постанова „Про затвердження Положення про Міністерство праці та соціальної політики

України”/ № 1543 вiд 02.11.2006. – http://portal.rada.gov.ua/

122

договірного регулювання соціально-економічних інтересів працівни-

ків і роботодавців, розвитку соціального діалогу;

• здійснює керівництво діяльністю державної служби зайнятості;

• розроблення і здійснення заходів для посилення мотивації до праці,

вдосконалення її оплати, організації та нормування;

• забезпечує розвиток соціально-трудових відносин та захисту прав пра-

цюючих громадян шляхом здійснення державного нагляду за додер-

жанням роботодавцями вимог законодавства про працю;

• розробляє заходи, спрямовані на реалізацію політики грошових до-

ходів населення;

• розробляє заходи, спрямовані на подолання бідності;

• забезпечує здійснення Пенсійним фондом України його функцій;

• здійснює методичне забезпечення ведення Єдиного державного авто-

матизованого реєстру осіб, які мають право на пільги;

• сприяє працевлаштуванню населення, розробляє заходи, спрямовані

на запобігання безробіттю;

• бере участь у визначенні обсягу і напрямів професійної підготовки

спеціалістів вищими та професійно-технічними навчальними закла-

дами;

• здійснює ліцензування господарської діяльності з посередництва у

працевлаштуванні на роботу за кордоном;

• здійснює методичне забезпечення діяльності комісій у справах альтер-

нативної (невійськової) служби;

• організовує і координує роботу з визначення переліку та рівня соціаль-

них стандартів і нормативів; у межах своїх повноважень розробляє со-

ціальні стандарти і нормативи; йдеться, в першу чергу, про мінімальну

заробітну плату та прожитковий мінімум;

• вирішує питання удосконалення оплати праці працівників бюджетної

сфери (вчителів, лікарів, працівників культури), грошового забезпе-

чення військовослужбовців;

• організовує на засадах соціального партнерства проведення колектив-

них переговорів з укладення генеральної угоди між роботодавцями або

уповноваженими ними органами;

• забезпечує проведення державної експертизи умов праці, визначає по-

рядок та здійснює контроль за проведенням атестації робочих місць;

• бере участь у визначенні переліку важких робіт та робіт із шкідливими

і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування

праці жінок та неповнолітніх осіб;

123

• організовує роботу органів праці та соціального захисту населення,

пов’язану з перевіркою правильності призначення та виплати пенсій

органами Пенсійного фонду України;

• організовує та координує у межах своїх повноважень роботу з підготов-

ки проектів нормативно-правових актів з питань пенсійної реформи;

сприяє запровадженню та розвитку багаторівневої пенсійної системи;

• здійснює разом з іншими органами виконавчої влади, органами міс-

цевого самоврядування, громадськими організаціями ветеранів війни,

праці, інвалідів та громадян, які постраждали внаслідок Чорнобиль-

ської катастрофи, розроблення проектів програм реалізації державної

політики щодо соціального захисту ветеранів війни, праці, інвалідів та

громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, і

контролює їх виконання;

• сприяє забезпеченню належного рівня матеріально-побутового, куль-

турного та медичного обслуговування громадян, які перебувають у

будинках-інтернатах (пансіонатах) для громадян похилого віку та ін-

валідів;

• бере участь у роботі, спрямованій на забезпечення доступу інвалідів та

осіб похилого віку до об’єктів соціальної інфраструктури;

• організовує та координує роботу, пов’язану із соціальною, медичною

та професійною реабілітацією (абілітацією) інвалідів, їх працевлашту-

ванням, створенням і розвитком центрів реабілітації інвалідів; органі-

зовує у межах своїх повноважень роботу, пов’язану з професійним нав-

чанням і перекваліфікацією інвалідів;

• забезпечує створення та ведення державного реєстру реабілітаційних

установ і централізованого банку даних з питань інвалідності;

• забезпечує у межах своїх повноважень сертифікацію технічних та ін-

ших засобів реабілітації та контроль за виробництвом таких засобів;

• організовує у межах своїх повноважень підтримку діяльності утворених

за участю громадських організацій інвалідів і ветеранів війни підпри-

ємств, установ та організацій, що забезпечують вирішення соціальних

питань інвалідів, ветеранів війни та членів їх сімей;

• організовує та координує роботу, пов’язану з визначенням статусу осіб,

які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та забезпечує

здійснення заходів щодо їх соціального захисту;

• здійснює у межах своїх повноважень контроль за додержанням зако-

нодавства з питань надання пільг;

• організовує і координує роботу, пов’язану з наданням державної до-

помоги сім’ям з дітьми, державної соціальної допомоги малозабезпе-

ченим сім’ям, дітям-інвалідам та інвалідам з дитинства, тимчасової

124

допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, суб-

сидій для відшкодування витрат з оплати житлово-комунальних пос-

луг та інших видів державної допомоги;

• організовує та координує роботу з питань соціального захисту бездом-

них громадян та осіб, звільнених з місць позбавлення волі;

• здійснює нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю.

За Положенням про Мінпраці для розгляду наукових рекомендацій та про-

позицій щодо основних напрямів розвитку у сфері праці та соціальної політики,

найважливіших програм та вирішення інших питань у Мінпраці можуть утворю-

ватися наукова рада, інші консультативні та дорадчі органи. В складі КМУ, окрім

колегії діє Експертна рада, покликана забезпечувати взаємозв’язок Міністерства

та недержавних організацій, передусім аналітичних центрів в питаннях громад-

ської експертизи нормативно-правових та законодавчих актів, підготовлених

міністерством, сприяння порозумінню виконавчої влади та громадянського су-

спільства щодо кроків реформування соціальної політики.

При міністерстві діють також громадські ради в питаннях інвалідів, вете-

ранів та інших вразливих груп населення. Активна співпраця здійснюється із

недержавним Фондом соціальних інвестицій, який фінансується Світовим бан-

ком і покликаний сприяти розвитку недержавних соціальних послуг. Ведеться

співпраця із Союзом організацій інвалідів України, Центральним управлінням

Товариства сліпих України, Товариства глухих України, Спілкою онкоінвалідів.

Такими чином, можливостей для співпраці соціальних НУО та Міністерства від-

крито досить багато. В контексті співпраці із НУО напрацьовується такий фор-

мат роботи як моніторингові групи (за участі НУО), які здійснюють співпрацю із

інститутами громадянського суспільства, наприклад, щодо соціальної реклами.

На офіційному сайті Мінпраці www.mlsp.gov.ua розміщена електронна прий-

мальня, результати роботи якої не є вражаючими, тобто є мізерними. Основним

засобом звернення громадян є особистий прийом та письмові звернення, що

зрозуміло з огляду на соціальну специфіку діяльності Мінпраці.

Звернення приймаються за адресою: 01023, Київ, вул. Еспланадна, 8/10; тел.

(044) 226 24 45, (044) 220 00 98.

§ 14. МІНІСТЕРСТВО ТРАНСПОРТУ ТА ЗВ’ЯЗКУ УКРАЇНИ

Сфера транспорту та зв’язку не відноситься до тих, що постійно цікавлять

НУО більшості спрямувань. Профільні громадські об’єднання автомобілістів,

транспортних підприємств, провайдерів мають безпосередню зацікавленість

у впливі на діяльність Мінтрансу. Але для інших НУО періодично актуальни-

ми ставали питання державного контролю за мережею Інтернет-доступу до ін-

ших інформаційних комунікацій, забезпечення вразливих категорій населення

транспортними пільгами, розвитку транспортної інфраструктури в сільській

125

місцевості тощо. Питання електронного урядування, доступу до інформації ор-

ганів влади та місцевого самоврядування, які останнього часу викликають ін-

терес громадських організацій, сприяють забезпеченню доступу громадян до

прийняття рішень. Набули розголосу протиріччя Мінтрансу та міжнародних

екологічних НУО щодо екологічної безпеки при будівництві транспортних ко-

ридорів та шляхів. У сфері транспорту часто виникають підстави для здійснення

громадського контролю через чисельні факти корупції та зловживань.

За Положенням про Мінтранс, Міністерство

• бере участь у формуванні та реалізації державної політики в галузі

транспорту, у сфері використання та обслуговування повітряного про-

стору України, забезпечення безпеки руху, навігаційно-гідрографіч-

ного забезпечення судноплавства, торговельного мореплавства, на-

дання послуг поштового зв’язку, телекомунікацій та інформатизації,

користування радіочастотним ресурсом України;

• координує роботу автомобільного, авіаційного, залізничного, морсько-

го, річкового транспорту;

• забезпечує проведення державної політики з питань розвитку всіх

видів автомобільних доріг на території України;

• здійснює заходи щодо розвитку і вдосконалення телекомунікаційних

мереж загального користування та мереж поштового зв’язку загально-

го користування, підвищення їх якості та доступності, забезпечення

сталого функціонування;

• бере участь у формуванні Національної програми інформатизації та

забезпеченні її виконання;

• здійснює контроль за діяльністю морських і річкових портів;

• вживає заходів до розвитку національної транспортної системи Ук-

раїни, створення і функціонування національної мережі міжнародних

транспортних коридорів, інфраструктури транспортного комплексу

України;

• контролює впровадження автоматизованих систем управління,

зв’язку, інформаційного та навігаційного забезпечення національної

транспортної системи України;

• установлює вимоги до надання послуг з пересилання поштових від-

правлень та поштових переказів;

• виконує відповідно до законодавства функції генерального державно-

го замовника Національної програми інформатизації;

Постанова „Про затвердження Положення про Міністерство транспорту та зв’язку Украї-

ни”/ № 789 вiд 06.06.2006. – http://portal.rada.gov.ua/

126

• координує та контролює роботи, пов’язані із створенням, веденням і

забезпеченням функціонування Національного реєстру електронних

інформаційних ресурсів;

• здійснює повноваження щодо управління у сфері користування радіо-

частотним ресурсом України;

• виконує функції Морської адміністрації України, Авіаційної адмініст-

рації України, Адміністрації зв’язку та радіочастот України, а також

функції Адміністрації залізничного транспорту України в частині та-

рифної політики;

• організовує і виконує роботи із стандартизації, сертифікації, метроло-

гії та здійснює ліцензування в галузі транспорту;

• погоджує з відповідними органами іноземних держав квоти міжнарод-

них перевезень пасажирів і вантажів.

Щодо роботи із громадськістю, Мінтранс забезпечує громадське обговорен-

ня деяких нормативно-правових актів, які стосуються широких кіл громадсь-

кості. Також обговорюються проекти будівництва транспортних об’єктів щодо

їх впливу на оточуюче середовище.

На офіційному сайті Мінтрансу www.mintrans.gov.ua у рубриці „Консуль-

тації” розміщуються роз’яснення щодо найбільш типових запитань, які підні-

маються у зверненнях громадян. Інформації щодо діяльності дорадчих органів

не подається, проте із ЗМІ відомо, що Мінтранс проводить консультації із асо-

ціаціями підприємців транспортної сфери щодо тарифів на проїзд, транспортні

пільги тощо.

Із зверненнями можна звертатись за адресою: м. Київ 01135, пр.Перемоги 14;

тел. (044) 235-97-70; е-mail: com@mintrans.gov.ua

§ 15. МІНІСТЕРСТВО З ПИТАНЬ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ ТА

У СПРАВАХ ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ ВІД НАСЛІДКІВ

ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ

Тематика Чорнобильської катастрофи з точки зору державної політики но-

сить комплексний характер і включає вирішення питань техногенного впливу на

оточуюче середовище, радіаційної безпеки, очищення та відновлення забрудне-

них територій, закриття ЧАЕС, житлового забезпечення відселеного населення,

соціального захисту (пільгове пенсійне забезпечення, пільгове працевлаштуван-

ня та оплата праця), медичного забезпечення тощо. Враховуючи великий обсяг

необхідного фінансового забезпечення програм соціального захисту „чорно-

бильців”, Уряд прагне вирішити проблему адресності пільг та подолання злов-

живань у форматі неправомірного набуття прав на пільги.

127

Для давніх громадських організацій „чорнобильців” головним питанням за-

лишається належне фінансування соціальних програм і вони досить скептично

ставляться до реформ. „Чорнобильці” прагнуть поновити спеціалізоване міні-

стерство, яке повинно займатись виключного чорнобильськими програмами.

На даний момент чорнобильські програми розподілені між двома відомствами:

Мінпраці та МНС. Мінпраці скеровує програми соціального захисту (соціальна

допомога, пенсії, пільгове харчування, санаторно-курортне лікування), МНС

вирішує питання житлового забезпечення, управління забрудненими територія-

ми, розвиток інфраструктури.

В полі зору місцевих громадських організацій щодо компетенції МНС важ-

ливими є питання захисту від аварій, стихійного лиха, природних та техногенних

катастроф. Актуальними є питання зсувів в Карпатському регіоні, підтоплення,

повеней. Екологічні організації організовують громади для вирішення проблем

ядерних захоронень, ядерного забруднення територій і в цьому напрямку для

них важлива співпраця із МНС.

Згідно Положення, МНС

• розробляє пропозиції щодо формування та забезпечує реалізацію де-

ржавної політики у сфері цивільного захисту, діяльності єдиної сис-

теми цивільного захисту, поводження з радіоактивними відходами,

ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, рятувальної справи,

техногенної і пожежної безпеки, створення та функціонування систе-

ми страхового фонду документації, профілактики травматизму неви-

робничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності;

• здійснює методичне забезпечення діяльності підприємств, установ та

організацій щодо фізичного захисту ядерних установок, ядерних ма-

теріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромі-

нювання та організовує контроль за їх діяльністю;

• забезпечує реалізацію єдиної політики з питань цивільного захисту,

техногенної безпеки;

• забезпечує зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення

об’єкта „Укриття” в екологічно безпечну систему, вживає заходів до

зниження рівня опромінення та створення інших умов для забезпе-

чення життєдіяльності на радіоактивно забруднених унаслідок Чорно-

бильської катастрофи територіях;

• організовує та контролює виконання завдань щодо відселення гро-

мадян з радіоактивно забруднених унаслідок Чорнобильської катаст-

рофи територій, забезпечує створення для них у місцях компактного

проживання після відселення необхідних соціально-побутових умов;

Постанова „Про затвердження Положення про Міністерство України з питань надзвичай-

них ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи”/ № 1539

вiд 02.11.2006. – http://portal.rada.gov.ua/

128

• забезпечує координацію робіт у зонах, що зазнали радіаційного за-

бруднення, проводить радіоекологічний моніторинг на радіоактивно

забруднених унаслідок Чорнобильської катастрофи територіях;

• забезпечує постійну готовність сил і засобів Оперативно-рятувальної

служби цивільного захисту до ліквідації надзвичайних ситуацій, у тому

числі пожеж та їх наслідків, оперативне надання допомоги населенню

в разі виникнення несприятливих побутових або нестандартних ситу-

ацій;

• координує діяльність аварійно-рятувальних формувань і служб цивіль-

ного захисту, підрозділів державної пожежної охорони;

• забезпечує здійснення державного пожежного нагляду та пожежної

охорони населених пунктів і об’єктів;

• організовує та здійснює керівництво піротехнічними роботами,

пов’язаними із знешкодженням вибухонебезпечних предметів;

• координує діяльність підрозділів пошуково-рятувальних сил та аварій-

но-рятувальних служб центральних і місцевих органів виконавчої вла-

ди, підприємств, установ та організацій усіх форм власності;

• організовує розслідування пожеж та інших надзвичайних ситуацій,

проведення аналізу причин їх виникнення, розробляє пропозиції

щодо запобігання таким ситуаціям;

• бере участь у проведенні державної експертизи містобудівної доку-

ментації та проектів будівництва техногенно небезпечних та інших

об’єктів у частині додержання вимог пожежної і техногенної безпеки,

цивільного захисту.

Незважаючи на високу цінність діяльності МНС для громадянського су-

спільства, на офіційному сайті МНС http://mns.gov.ua не має інформації про

діяльність дорадчих органів, роботу із зверненням громадян. Однак із звер-

неннями до МНС можна звертатись за адресою: МНС України Україна, 01030,

м. Київ, вул. О.Гончара 55-а; е-mail: main@mns.gov.ua; Начальник чергової зміни

Тел.: +38 (044) 247-32-11 (цілодобово).

§ 16. МІНІСТЕРСТВО В СПРАВАХ СІМ’Ї, МОЛОДІ ТА СПОРТУ

Як і Мінпраці, Мінсім’ямолодьспорту за суттю своїх повноважень сильно

пов’язане із діяльністю НУО, працює із проблематикою актуальною для мо-

лодіжних, дитячих, жіночих, правозахисних організацій. Ці організації отри-

мують фінансову та матеріально-технічну підтримку своєї статутної діяльності,

беруть участь у державних програмах, спрямованих на захист прав дітей, жінок,

соціальний розвиток молоді, забезпечення гендерної рівності. Спортивні ор-

ганізації також розраховують на підтримку Міністерства і прагнуть брати участь

129

у відповідних програмах. Проте повноваження Міністерства часто перетина-

ються із повноваженнями Мінпраці (соціальний захист сімей, дітей, молоді,

зайнятість), Міносвіти (просвітницькі заходи для дітей та молоді, позашкільна

освіта), МОЗ (репродуктивне здоров’я), МВС (подолання насильства в сім’ї,

бездоглядні діти), Мінкультури (творчий розвиток дітей). Тому фінансування

програм Міністерства відбувається за залишковим принципом.

Згідно Положення, Мінсім’ямолодьспорт

• бере участь у формуванні та реалізації державної політики з питань

сім’ї, дітей, молоді, фізичної культури та спорту, усиновлення, демо-

графічних процесів, рівності прав та можливостей жінок і чоловіків,

попередження насильства в сім’ї, визначає пріоритети та стратегічні

напрями роботи в цій сфері;

• сприяє діяльності громадських організацій фізкультурно-спортивної

спрямованості, молодіжних, дитячих та інших громадських органі-

зацій, залучає їх до виконання державних програм і заходів з питань

сім’ї, дітей, молоді, фізичної культури та спорту, надає в установлено-

му порядку державну підтримку таким організаціям;

• вживає заходів щодо створення правових, економічних та соціальних

умов для функціонування і зміцнення сім’ї, утвердження соціального

партнерства сім’ї та держави, підвищення рівня правової обізнаності

батьків і дітей, формування відповідального ставлення батьків до за-

безпечення всебічного розвитку та виховання дітей, запобігання на-

сильству в сім’ї. Повноваження щодо вживання заходів на створення

умов передбачають удосконалення нормативно-правової бази щодо

соціального та правового захисту сім’ї. Це може означати забезпе-

чення діяльності органів опіки, соціальних служб для молоді та сім’ї,

створення центрів правової допомоги, уповноваження недержавних

організацій для надання соціальних та правових послуг для сім’ї;

• здійснює в межах своїх повноважень заходи щодо збереження реп-

родуктивного здоров’я населення, соціального та правового захисту

материнства, батьківства і дитинства, створення умов для підтримки

сімей різних категорій, поєднання професійної зайнятості з материн-

ством і батьківством;

• здійснює повноваження спеціально уповноваженого органу виконав-

чої влади з питань попередження насильства в сім’ї, сприяє утворенню

спеціалізованих установ для жертв насильства в сім’ї, здійснює конт-

роль за їх діяльністю;

• бере участь у координації здійснюваних центральними і місцевими ор-

ганами виконавчої влади заходів з протидії торгівлі людьми, реалізує

Постанова „Про затвердження Положення про Міністерство України у справах сім’ї, мо-

лоді та спорту”/ № 1573 вiд 08.11.2006. – http://portal.rada.gov.ua/

130

інформаційно-просвітницькі програми у цій сфері, забезпечує коор-

динацію роботи з створення центрів реабілітації для осіб, які постраж-

дали від торгівлі людьми;

• виконує повноваження спеціально уповноваженого центрального ор-

гану виконавчої влади з питань забезпечення рівних прав та можли-

востей жінок і чоловіків;

• проводить інформаційно-роз’яснювальну роботу в засобах масової

інформації, організовує проведення просвітницьких заходів з питань

забезпечення гендерної рівності; формує Національний план дій щодо

впровадження гендерної рівності;

• розглядає звернення громадян з питань дискримінації за ознакою статі,

веде облік та узагальнює випадки дискримінації за ознакою статі, вно-

сить у встановленому порядку пропозиції щодо її усунення;

• проводить роботу із соціально-правового захисту дітей, запобігання

бездоглядності та правопорушенням серед них, соціально-психоло-

гічної реабілітації найбільш уразливих категорій дітей, контролює та

координує діяльність служб у справах неповнолітніх;

• забезпечує та контролює додержання вимог законодавства щодо уси-

новлення дітей, встановлення опіки та піклування над ними, влашту-

вання у дитячі будинки сімейного типу та прийомні сім’ї;

• сприяє розвитку різних форм сімейного виховання дітей-сиріт і дітей,

позбавлених батьківського піклування, а також створенню дитячих

будинків сімейного типу;

• забезпечує координацію заходів, спрямованих на організацію оздо-

ровлення, відпочинку, дозвілля дітей та молоді, розвиток мережі оз-

доровчих закладів, підвищення якості оздоровчих послуг для дітей та

молоді;

• здійснює заходи щодо захисту житлових і майнових прав дітей, пере-

вірки умов утримання та виховання дітей у спеціальних установах для

неповнолітніх, організації виховної роботи за місцем проживання;

• забезпечує організацію і проведення соціальної роботи з сім’ями,

жінками, дітьми та молоддю, соціального обслуговування і соціаль-

ного патронажу, Державною соціальною службою для сім’ї, дітей та

молоді, центрами соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, центра-

ми соціально-психологічної допомоги, центрами соціально-психоло-

гічної реабілітації дітей та молоді з функціональними обмеженнями,

соціальними центрами матері і дитини, соціальними гуртожитками,

центрами для ВІЛ-інфікованих дітей та молоді;