Онуфрієнко Г.С. Риторика
Подождите немного. Документ загружается.
Р и т о р и к а 451
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------
“Ему надо было остановиться на вопросе, – отметил для себя
Штирлиц, – а он не выдержал – сам себе ответил. В споре важно
задавать вопросы: тогда виден контрагент, да и потом, отвечать
всегда сложнее, чем спрашивать…”
– Может быть, физик или математик надевает амулет, но не
афиширует этого? – спросил Шелленберг. – Или вы отвергаете
такую возможность?
– Наивно отвергать возможность. Категория возможности –
парафраз понятия перспективы.
“Хорошо ответил, – снова отметил про себя Штирлиц. – Надо
было отыграть… Спросить, например: “Вы не согласны с этим?” А
он не спросил и снова подставился под удар”.
– Так, может быть, и амулет нам подверстать к категории
непонятной возможности? Или вы против?
Штирлиц пришел на помощь.
– Немецкая сторона победила в споре, – констатировал он, –
однако истины ради стоит отметить, что на блестящие вопросы
Германии Россия давала не менее великолепные ответы. Мы
исчерпали тему, но я не знаю, каково бы нам пришлось, возьми на
себя русская сторона инициативу в атаке вопросами…
“Понял, братишечка?” – спрашивали глаза Штирлица, и по тому,
как замер враз взбухшими желваками русский дипломат, Штирлицу
стало ясно, что его урок понят…
7. Опрацюйте наведені фрагменти з першої російської книги про
спір, написаної 1918 р. відомим філософом і логіком С.Поварніним.
Складіть українською мовою деталізований план і виголосіть промову за
темою: “Теза: сутність, способи доведення, типові помилки”.
Спор. О теории и практике спора
Отдел первый. Общие сведения о споре
Глава первая. О доказательствах
1. Прежде чем говорить о споре и его особенностях, надо хотя
бы в самых общих чертах ознакомиться с доказательствами. Ведь
спор состоит из доказательств. Один доказывает, что какая-то
мысль верна, другой – что она ошибочна.
Та мысль, для обоснования истины или ложности которой
строится доказательство, называется тезисом доказательства.
Вокруг нее должно вращаться все доказательство. Она – конечная
цель наших усилий. Тезис в доказательстве – как король в
шахматной игре. Хороший шахматный игрок всегда должен иметь
в виду короля, какой бы ход ни задумывал. Так и хороший
доказыватель в споре или без спора: о чем он в доказательстве ни
452 Г.С.О н у ф р і є н к о
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------
заводит речь, всегда в конечном счете имеет в виду одну главную
цель – тезис, его оправдание или опровержение и т.п.
Вот почему первое требование от приступающего к
серьезному доказательству или спору – выяснить спорную мысль,
выяснить тезис, т.е. вникнуть в него и понять так, чтобы он стал
для нас совершенно ясным и отчетливым по смыслу. Это сберегает
много времени и охраняет от множества ошибок.
2. Для того, чтобы выяснить тезис, достаточно обыкновенно
выяснить три вопроса относительно этого тезиса.
Во-первых, – все ли слова и выражения тезиса вполне и
отчетливо нам понятны.
Если смысл слова в тезисе не вполне ясен и отчетлив, то надо
“определить” это “слово” или понятие.
3. Как же надо выяснить понятие? Для этого на практике
существуют два средства: а) самому своими силами определить
понятие. Но это часто невозможно; б) воспользоваться уже
готовыми чужими определениями. Второй способ обыкновенно
предпочтительнее.
Всего более можно рекомендовать для данной цели
определения из какой-нибудь серьезной и авторитетной научной
книги.
Определения тех понятий, с которыми нам приходится
особенно часто встречаться в доказательствах и спорах, надо все
заучить по возможности точно и вполне сознательно.
4. Второй пункт, который надо выяснить в тезисе, следующий.
В тезисе, как и во всяком простом “суждении”, всегда что-
нибудь утверждается или отрицается о каком-нибудь предмете или
о многих предметах одного и того же класса. И вот для ясности и
отчетливости мышления надо знать, об одном ли только предмете
идет речь или о всех без исключения предметах данного класса, или
не о всех, а о некоторых (большинстве, многих, почти всех,
нескольких и т.п.).
Глава вторая. О доказательствах (продолжение)
В доказательство истинности или ложности тезиса мы
приводим другие мысли, так называемые доводы или основания
доказательства. Это должны быть такие мысли, а) которые считаем
верными не только мы сами, но и тот человек или те люди, кому мы
доказываем, и б) из которых вытекает, что тезис истинен или
ложен.
Ошибки в доказательствах бывают, главным образом, трех
видов: а) или в тезисе, б) или в доводах, в основаниях, или в) в
связи между доводами и тезисом, в “рассуждении”.
Р и т о р и к а 453
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Глава третья. Спор из-за истинности мысли
1. Не следует думать, что достаточно встретить “спорную
мысль”, чтоб сейчас же сделать ее, при желании, “тезисом спора”. Она
всегда требует некоторого предварительного исследования и
обработки, прежде чем взять из нее этот тезис. Именно, необходимо
выяснить точно, в чем мы с нею не согласны; установить “пункты
разногласия”.
2. Положим, кто-нибудь говорит: “Эти обвиняемые
совершили преступление, предусмотренное такой-то статьей
уложения о наказаниях”. Эта мысль показалась спорной. Выяснив
ее (что всегда приходится делать в таких случаях), мы нашли, что
а) дело идет о всех обвиняемых; б) что мысль выдается за
достоверную; в) что все в словесном выражении ее для нас
отчетливо понятно.
Выражая несогласие с нею, мы можем, конечно, ограничиться
тем, что скажем: “Я совершенно не согласен с вашим мнением”.
Но, услышав это, противник непременно спросит: в чем? (или
иногда ошибочно: почему?). Этим вопросом он потребует
установки пункта разногласия. Вам придется отдать себе отчет, в
чем именно вы не согласны, и установить пункты разногласия.
“Мест”, в которых можно искать эти пункты, имеется несколько. В
данной мысли мы можем не соглашаться а) с тем, что все
обвиняемые совершили данное преступление; б) с тем, что вообще
кто-нибудь из них совершил его; в) с тем, что данный проступок
преступление; г) с тем, что он – преступление, предусмотренное
такой-то статьей; д) с тем, что эта мысль достоверна и т.д. Нужно
приобрести навык быстро, иногда “моментально” находить и
пересматривать все места, в которых возможно разногласие с
данной мыслью. Особенно необходим этот навык в некоторых
специальностях, – например, в юридической практике
спора.
3. Установка пунктов разногласия делается обыкновенно тем
путем, что мы, в противоположность неправильному взгляду
противника в данном пункте, выдвигаем свой, несовместимый с
ним взгляд как истинный. Напр., вышеуказанные два пункта
разногласия во взятой нами мысли можно установить так: “Я
совершенно не согласен с вами. Во-первых, не все обвиняемые
совершили этот поступок; во-вторых, этот поступок не
подходит под такую-то статью”.
Таким образом каждый пункт разногласия отлился в форму
двух противоположных, несовместимых одна с другой мыслей:
а) все обвиняемые совершили данный поступок, – некоторые
обвиняемые не совершали его; б) данный поступок подходит под
454 Г.С.О н у ф р і є н к о
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------
такую-то статью, он не подходит под эту статью. Эти две
несовместимых и борющихся одна с другой мысли называются
тезисом и антитезисом спора.
Тезис – та мысль, которая выделена из спорной мысли;
антитезис – мысль, выдвинутая в противовес тезису и,
обыкновенно, установившая пункт разногласия. Борьба между
двумя этими мыслями и составляет сущность наиболее важных
правильных споров. Во взятом нами примере тезис будет – все
обвиняемые совершили данный проступок; антитезис – некоторые
обвиняемые не совершали его. Тезис: данный проступок подходит
под статью такую-то; антитезис: он не подходит под нее.
4. Надо стараться всячески, чтобы антитезис (а следовательно,
и тезис) были возможно проще и выражены короче. Во всяком
случае, промахом является составной антитезис, состоящий сразу
из двух и более мыслей.
8. Спрогнозуйте варіанти завершення суперечки, спираючись на
матеріали таблиці “Рекомендації для вироблення конструктивного підходу
у спорі”. Визначте словесні формули, які сприяють конструктивній та
коректній активізації співрозмовника.
Пригадайте ситуації ділової полеміки з обраної професії та
скоригуйте, в разі необхідності, їх хід, дотримуючись наведених
рекомендацій.
Рекомендації для вироблення конструктивного підходу у спорі
Дії
співрозмовника-
опонента
Прогноз реакції на дії опонента
у формі запитання
Голослівне
ствердження
чогось
Пане… (пані..), Ви, мабуть, готові
навести аргументи?
Чи можете Ви навести вагомі докази?
Скажіть, будь ласка, на які аргументи
Ви спираєтесь?
Що спричинило Вашу непохитну
переконаність?
Відхилення
пропозиції
(рішення) за
моделлю:
“Все одно не
вийде!”
А що б Ви запропонували?
Як Ви думаєте, чи є можливим інше
рішення?
Як особисто Ви вчинили б за ситуації,
коли необхідно підтримати цю
пропозицію?
Р и т о р и к а 455
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Дії
співрозмовника-
опонента
Прогноз реакції на дії опонента
у формі запитання
Звинувачення в
теоретизуванні за
моделлю: “Ваші
теорії є не
нові і нам давно
відомі!
А де ж факти?”
А які практичні рішення
пропонуєте Ви?
Які аргументи Ви би навели?
Які факти Вас би переконали?
Перенесення
полеміки, дискусії
на периферію
проблеми (або до
іншої проблеми) за
моделлю: “А як би
ви розв’язали ось
таке питання (таку
ситуацію)?”
Перепрошую, але як це пов’язано з
обговорюваною проблемою?
Вибачте, чи є потреба обговорювати
зараз цю нову проблему?
Хіба цей аспект проблеми заслуговує
зараз на увагу?
Спрощення
рішення
проблеми
за моделлю:
“Це само собою
зрозуміло!”.
Спрогнозуйте, будь ласка, які при
цьому можуть виникнути протиріччя,
перепони?
Скільки часу вирішуватиметься ця
проблема?
Як Ви думаєте, що саме
найвірогідніше ускладнюватиме вчасне і
належне розв’язання проблеми?
Ускладнення
проблеми за
моделлю: “Ви не
враховуєте такі
факти (ситуації,
питання), як…”
Як, на Ваш погляд, можна
найрозумніше (найдоцільніше) розв’язати
це завдання?
Ви, мабуть, уявляєте реальний вихід із
ситуації, що склалася?
Переконаний (переконана), що Ви
можете оптимально розв’язати це
завдання
Дотримання
стереотипу за
моделлю: “Всі та
завжди так
учиняли, і нічого,
все обходилося”.
Чи знаєте Ви наукові підстави цього
підходу?
Чи сприятиме такий підхід бажаним
результатам?
Яким, на Вашу думку, може бути
прогноз щодо наслідків цих дій?
456 Г.С.О н у ф р і є н к о
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Дії
співрозмовника-
опонента
Прогноз реакції на дії опонента
у формі запитання
Звинувачення в
багатослів’ї за
моделлю:
“Говорите легко, а
на ділі…”, “Багато
слів – мало діла”.
Перепрошую, що Ви маєте на увазі?
Поясніть детальніше, у чому сенс
Вашого твердження?
Чи можете Ви подати конкретні
пропозиції?
Прокоментуйте, будь ласка, суть Вашої
позиції.
Заплутування
смислу проблеми
через уживання
складних,
незрозумілих
конструкцій,
високопарних та
незнайомих слів
іншомовного
походження.
Прошу Вас якнайточніше висловити
свою думку.
Чи можете Ви пояснити своє
твердження зрозумілими для всіх
словами?
Лаконічно і чітко сформулюйте, будь
ласка, свою позицію.
Введення теорії у
складні аспекти
питання за
моделлю: “Без
глибокого
теоретичного
аналізу проблеми
не можна
практично
розв’язати її”.
У чому Ви вбачаєте теоретичну
значущість цієї проблеми?
У чому, на Вашу думку, є практична
цінність обговорюваної проблеми?
Як Ви думаєте, чи можна без
серйозного теоретизування підійти до
практичного розв’
язання проблеми?
Чи є приклади розв’язання подібних
питань без теоретичного їх
обґрунтування?
Поспішне
узагальнення за
моделлю: “Навряд
чи сьогодні це
питання є
актуальним”,
“Сьогодні не
можна вирішити
це питання,
потрібен певний
час”.
Чи не здається Вам, що цей висновок
стосується лише одного з аспектів цієї
проблеми?
Чого, на Вашу думку, не вистачає для
розв’язання цієї проблеми?
За яких умов, на
Ваш погляд, стане
можливим вирішення цієї проблеми
сьогодні?
Р и т о р и к а 457
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Дії
співрозмовника-
опонента
Прогноз реакції на дії опонента
у формі запитання
Самонадіяне
ствердження за
моделлю: “Я на
сто відсотків
переконаний
(переконана) у
правильності
застережень”.
Що спричиняє таку Вашу думку?
Що Ви обрали критеріями такої
оцінки ситуації?
Що сприяло стовідсотковому Вашому
переконанню?
Довільне,
безпідставне
порівняння за
моделлю:
“Ми вже чули про
такі спроби”, “Ми
вже знаємо, до
чого можна дійти
таким шляхом”.
Чи не здається Вам, що є сенс ще раз
обговорити цей підхід?
Чи є перспективи в інакшому рішенні
цієї проблеми через детальніше й всебічне
обговорення її?
Які інші
оцінки цієї ситуації Ви знаєте
або можете спрогнозувати?
Емоційна, гонорова
поведінка, основа
якої – повторення
одного й того ж та
відхилення будь-
яких аргументів
співрозмовників.
Може, є потреба обговорити Ваші
пропозиції та їх наслідки?
Що може змінити Вашу думку?
Якими Ви уявляєте нові можливості
свого остаточного рішення?
У чому Ви вбачаєте переваги та
перспективи свого рішення?
Нав’язування
власних
інтересів за
моделлю:
“Мене це аж ніяк
не влаштовує”,
“Мені це зовсім не
потрібно”.
Скажіть, будь ласка, що є кращим у
розв’язанні ділових проблем: спільні
інтереси або ніщо?
Як Ваша власна позиція сприяє
(узгоджується з …) розв’язанню
проблеми?
З’ясуйте, будь ласка, перспективи
своєї позиції у розв’язанні спільних
професійних проблем?
458 Г.С.О н у ф р і є н к о
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Дії
співрозмовника-
опонента
Прогноз реакції на дії опонента
у формі запитання
Наполягання на
власній позиції за
моделлю:
“Не заважайте,
своєї думки я
не зміню!”.
Може, є сенс повернутися до Вашої
однієї цікавої думки, висловленої
нещодавно?
Чи не здається Вам, що розв’язати
завдання можна й інакше – так, як Ви на це
і вказували?
Що не дозволяє Вам обговорити й інші
підходи до розв’язання цієї проблеми?
Що так безапеляційно впливає на Вашу
думку?
Уявне нерозуміння
за моделлю:
“Всього не можна
з’ясувати”, “Це все
не зрозуміло”.
Перепрошую, але, може, Вам
незрозумілі якісь деталі обговорюваної
проблеми?
Якщо я правильно зрозумів
(зрозуміла), у Вас є багато сумнівів
відносно моїх аргументів. Які ж саме?
За яких умов, на Вашу думку, можна
розв’язати цю проблему?
Що, на Ваш погляд, сприяє
незрозумілості цієї проблеми?
Загострення
протиріччя за
моделлю: “А от
цього мені не
потрібно
розказувати!”,
“Не треба локшину
на вуха вішати!”,
“Все це байки!”
Чи не перебільшуєте Ви моїх
можливостей?
Що спричиняє таку Вашу оцінку?
Якої позиції власне Ви дотримуєтесь?
На який результат Ви чекаєте?
Р и т о р и к а 459
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------
9. Ознайомтеся з правилом “безпрограшності в суперечці” і
прокоментуйте цю думку Б.Франкліна. Висловте власну точку зору на це.
Якщо ви сперечаєтесь, роздратовуєтесь та заперечуєте, ви
можете інколи перемогти, але перемога ця буде безглуздою, бо ви
ніколи не досягнете прихильності вашого супротивника.
У суперечці не можна взяти гору. Не можна тому, що коли ви
програли в суперечці, ви програли; якщо ж ви взяли гору, то теж
програли. Чому? Припустимо, що ви отримали перемогу над
співрозмовником, не залишили каменя на камені від його доказів…
Ну і що? Ви будете себе почувати прекрасно. А він? Ви примусили
його відчути вашу перевагу. Ви торкнулися його самолюбства. Він
буде засмучений вашою перемогою. Адже людина, яку переконали
проти її волі, не зречеться своєї думки.
У дев’яти випадках із десяти суперечка закінчується тим, що
кожний з її учасників ще більше, ніж раніше, переконується у своїй
правоті.
10. Ознайомтеся з матеріалами таблиці “Магічні словесні
формули в полеміці”, правильно з’ясуйте мету і ситуації використання
висловів та доповніть таблицю без порушення відповідності між її
розділами.
Магічні словесні формули в полеміці
Словесні формули Мета й ситуації
використання
1. Та ви що? О, так! Ах! Оце так! ? ? ?
2. Так-так! Ну і що! Ба-а! ? ? ?
3. Ну, ще б пак! Як би не так! І
це все?!
? ? ?
11. Прочитайте наведені мовою перекладу фрагменти з книги
“О мудрости”, сформулюйте українською мовою і прокоментуйте максими
про мистецтво міркування.
О мудрости
Истинным следует всегда признавать лишь столь очевидное, в
чем невозможно было найти ничего, что давало бы какой-либо повод
для сомнения. Вот почему хорошо в начале таких изысканий
вообразить себе, что ты заинтересован придерживаться обратного,
ибо такой прием смог бы побудить тебя найти нечто основательное
для обнаружения его несостоятельности…Если нет возможности
достичь такой уверенности, приходится довольствоваться
вероятностью в ожидании большей осведомленности.
460 Г.С.О н у ф р і є н к о
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Для того, чтобы выводить одну истину из другой, следует
сохранять их некое неразрывное сцепление (Г. Лейбниц).
12. Поясніть сутність і значення, зокрема в науковій сфері,
полемічного прийому, який віртуозно застосовував Галілей на початку
дискусій.
На новом мосту в Падуе Галилей стал приобретать все
большую известность. Он любил спорить, разъяснять и доказывать
свою правоту. Никто не мог превзойти его в научных дискуссиях:
он начинал с того, что излагал точку зрения своих противников
более ясно, чем то могли сделать они сами, а затем разносил в пух
и прах – в этом отношении он был истинным
виртуозом (Э.Роджерс).
13. Прокоментуйте наведені твердження в контексті мети й
правил ведення спору. Висловте власну точку зору.
Краще поступитися дорóгою собаці, ніж допустити, щоб він
укусив вас. Навіть убивство собаки не вилікує укусу (А.Лінкольн).
Суперечник, який виявляє ваші помилки, корисніший для
вас, ніж товариш, який намагається їх приховати (Леонардо да
Вінчі).
Коли визнаєш свої помилки, маєш шанс їх виправити.
(Р.Бернс)
14. Лаконічно сформулюйте і прокоментуйте рекомендації для
учасників спору, пам’ятаючи різні можливі прийоми виведення опонента
(суперечника) з рівноваги (роздратування; розрахунок на повільність
мислення й довірливість; відволікання уваги й наведення на фальшивий
слід; провокація на уявний сором; “підмазування” аргумента; навіювання;
подвійна бухгалтерія).
15. Ознайомтеся із матеріалами таблиці “Полемічні прийоми” та
доповніть її в колонках “Приклади”, “Сфери застосування”, “Примітка
(застереження)“.
З’ясуйте, який полемічний прийом і чому саме є найдієвішим.