Онуфрієнко Г.С. Риторика
Подождите немного. Документ загружается.
Р и т о р и к а 471
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------
19. Аргументуйте твердження, що багатоманітність поглядів,
позицій, що відбивають різні інтереси, плюралізм думок є обов’язковими
передумовами демократичного розв’язання проблем у полеміці.
20. Обґрунтуйте, наводячи переконливі приклади, вислів відомого
російського письменника Д.Граніна: “…не можна опонувати, затуляючи
рота ораторові”.
21. Відомо, що приводом для унікальної в історії культури наукової
дискусії знаменитих фізиків Бора і Ейнштейна стала поява квантової
механіки та пов’язаний із цим переворот у поглядах на оточуючий світ.
Науковий спір відбувався або в академічних формах, або набував
драматичного і навіть гумористичного характеру. Вчені полемізували на
відстані і при зустрічах, усно й письмово. І в цій дискусії не було переможців:
кожен залишався на своїй позиції, але, збагатившись теоретично, кожен
уточнював свою позицію, скориговував власні формулювання і таким чином
визначався розвиток фізики на подальші десятиліття. У відповідності до
традицій публічний диспут мав і свого секунданта – видатного
голландського фізика Пауля Еренфеста, який допомагав організовувати
зустрічі між ученими, листувався з ними, стимулював їх до активної
діяльності, що зіграло велику роль у формуванні взаємостосунків між
Бором і Ейнштейном.
Прочитайте наведений мовою оригіналу фрагмент з листа
Еренфеста до обох дискутантів, датованого 12 вересня 1931 р., та
прокоментуйте його.
…Мне особенно приятно видеть, что Бор может
совершенно отчетливо убедиться, в какой степени, ты, Эйнштейн,
знаешь и понимаешь его идеи и стремления и, вместе с тем,
считаешь правильными его дальнейшие исследования… Я очень
хорошо знаю, Эйнштейн, что такого рода пропаганда не оставляет
никаких следов в твоей душе и что ты в еще меньшей степени
нуждаешься в побуждении для подобной дискуссии. Для меня же
исключительно важно иметь возможность точно установить те
пределы, в которых вы оба вынуждены думать согласно и начиная
с какого момента ваши точки зрения расходятся и приводят вас на
разные пути.
Я обещаю ни в коем случае не мешать вам, но надеюсь, что,
может быть, при случае смогу и немного помочь. Ведь я же
довольно хорошо знаком со специфической для каждого из вас
манерой излагать свои мысли и, в частности, с ужасающими
облаками боровской вежливости, являющимися таким
472 Г.С.О н у ф р і є н к о
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------
колоссальным препятствием для общения, если их не рассеивать
время от времени! (В.Френкель)
22. Які етичні риси полеміста ілюструють наведені фрагменти з
листів Бора й Ейнштейна?
Ейнштейн Бору у листі: “Дорогий, якщо не сказати любий
Бор!”
Бор – Ейнштейну в розмові: “Ейнштейн був не тільки генієм,
але він був ще й прекрасною, дуже доброзичливою людиною. Його
усмішка й досі стоїть переді мною”.
23. Ознайомтеся з враженням Б.Болотовського від дискусії Бора й
Ейнштейна. Назвіть достоїнства видатних учених, які вони виявили в
науковій дискусії.
Не знаешь, что больше заслуживает восхищения – примеры
Эйнштейна, затрагивающие наиболее существенные отличия
квантовых закономерностей от классических, или ответы Бора,
представляющие собой уникальный сплав непредвзятости,
диалектики, физической интуиции и физического знания. Это не
спор двух противников, а скорее дуэт двух великих мастеров,
доставляющий наслаждение всем зрителям и слушателям и, без
сомнения, самим великим мастерам.
24. Прочитайте наведені в перекладі фрагменти з роману
французького письменника-гуманіста Ф.Рабле “Гаргантюа й
Пантагрюель”, у яких описується позов між двома вельможами: позивачем
Лижизадом і відповідачем Пийвином. Як зазначає автор, справа була
темною і, з юридичної точки зору, настільки складною, що
парламентський суд так само вільно в ній розумівся, як і в
давньоверхньонімецькій мові. Сорок шість тижнів засідали вчені мужі, але
так і не змогли визначити статтю цієї справи. І тоді запросили на
допомогу людину – магістра Пантагрюеля, який був визнаний після участі
в публічних спорах найрозумнішою людиною. Він висунув умову – спалити
всі папери з цієї справи (а їх був цілий віз!) і заслухати обох вельмож.
З’ясуйте доводи сперечальників та проаналізуйте їх промови щодо
сутності непорозуміння, які автор подав як блискучі пародії на схоластичні
середньовічні спори.
Лижизад. Милостивый государь! Что одна из моих
служанок отправилась на рынок продавать яйца – это сущая
правда… Так вот, она должна была пройти расстояние между
тропиками до зенита в шесть серебряных монет и несколько
медяков, поелику Рифейские горы обнаружили в текущем году
Р и т о р и к а 473
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------
полнейшее бесплодие и не дали ни одного фальшивого камня по
причине возмущения балагуров из-за распри между ахинеянами и
мукомолами по поводу бунта швейцарцев, тьма-тьмущая которых
собралась встречать Новый год, с тем чтобы после встречи, днем,
накормить быков супом, ключи же от кладовых отдать девкам-
судомойкам, – пусть, мол, те засыплют собакам овса.
… На основании всего мною изложенного, милостивый
государь, я настаиваю на том, чтобы ваше превосходительство
высказало по этому поводу, как полагается, свое мнение с оплатой
судебных издержек и возмещением проторей и убытков.
Пейвино. Милостивый государь и милостивые государи!
Если бы неправду можно было так же легко различить и вынести о
ней суждение категорическое, как легко заметить в молоке мух, то
мир – четыре быка! – не был бы до такой степени изъеден крысами,
как в наше время, и всякий приложил бы свое коварнейшим
образом обглоданное ухо к земле, ибо хотя все, что противная
сторона говорит по поводу формы и содержания factum’a, имеет
оперение правды, со всем тем, милостивые государи, под горшком
с розами таятся хитрость, плутовство, подвохи.
Должен ли я терпеть, чтобы в то время, когда я ем себе суп по
номинальной цене, не замышляя и не говоря ничего худого, в мой
дом являлись морочить и забивать мне голову всякими
соблазнительными танцами-плясами….
На этом я заканчиваю и прошу, как и противная сторона,
оплатить мне судебные издержки и возместить протори и убытки.
Пантагрюель. Имея в виду, приняв в соображение и
всесторонне рассмотрев тяжбу между сеньорами Лижизад и
Пейвино, суд постановляет:
Учитывая мелкую дрожь летучей мыши, храбро
отклонившейся от летнего солнцестояния, дабы поухаживать за
небылицами, коим с помощью пешки удалось сделать шах и мат
благодаря злым обидам светобоящихся ночных птиц, обитающих в
римском климате с распятьем на коне, самостоятельно натягивая
арбалет, истец имел полное право приконопатить галион, который
надувала служанка, – одна нога здесь, другая там, – выдавая ему,
отличающемуся совестью неподкупною, в виде возмещения
столько же чечевичных семечек, сколько шерстинок у
восемнадцати коров, и такое же точно количество – мастерству
хитрого плетенья.
…Будьте же снова друзьями, без оплаты издержек, и на этом
судебное заседание закрывается.
474 Г.С.О н у ф р і є н к о
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------
25. Поясніть, яких правил і з яких причин не дотримуються
полемісти, якщо повністю забувають первісний предмет суперечки,
випускають з уваги (іноді свідомо) головні положення, які спричинили
суперечку, нечітко визначають власну позицію.
26. Прокоментуйте та проілюструйте прислів’я в контексті
правил ведення полеміки.
Побоюйся не гідри з сімома головами, а людини з двома
язиками.
Нечесним є хвалити і ганьбити одну й ту саму річ.
27. Прочитайте наведений мовою оригіналу фрагмент
фейлетону, в якому дотепно висміяно певний тип полеміста.
Схарактеризуйте вади полемістів такого типу і сформулюйте,
аргументуючи, відповідні рекомендації.
– Лично я, товарищи, – заявил оратор в начале речи, – по
затронутому вопросу имею свое, самостоятельное мнение. Нужны
ли нам дополнительные ассигнования на строительство? Ответ
может быть только один: безусловно, нужны…
Но, заметив недовольство начальника слева, оратор
продолжал:
– Ассигнования, безусловно, нужны! Так сказал бы
легкомысленный человек, верхогляд, работник, не умеющий беречь
государственные средства…, но я на этот счет придерживаюсь
противоположной точки зрения…
Но, увидев в это время недовольство более высокого
начальника справа, оратор говорил уже так:
– Я придерживаюсь другой точки зрения, товарищи, я не
назову верхоглядом человека, который скажет, что ассигнования
нужны. Только люди, лишенные размаха и перспективы, могут так
говорить. Надо быть принципиальным! И лично я, высказывая
лично свое мнение, утверждаю – ассигнования нужны! Я кончил,
товарищи! (з журн. “Крокодил”).
28. Поясніть, чому марно вести полеміку, дискусії без визначення
опонентами поняттєвого змісту використовуваних ними термінів.
29. Ознайомтеся з наведеним мовою перекладу фрагментом із
книги М.Монтеня “Опыты”. Зазначте, характеризуючи, різновиди
поведінки учасників спору.
Один из спорщиков устремляется на запад, другой – на
восток, оба они теряют из виду самое главное, плутая в дебрях
Р и т о р и к а 475
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------
несущественных частностей. После часа бурного обсуждения они уже
сами не знают, чего ищут: один погрузился на дно, другой слишком
высоко залез, третий метнулся в сторону. Тот цепляется за одно какое-
нибудь слово или сравнение; этот настолько увлекся своей
собственной речью, что не слышит собеседника и отдается лишь
своему ходу мыслей, не обращая внимания на ваш. А третий, сознавая
свою слабость, всего боится, все отвергает, с самого начала путает
слова и мысли или же в разгаре спора вдруг раздраженно умолкает,
напуская на себя горделивое презрение от досады на свое невежество
либо из глупой ложной скромности уклоняясь от возражений. Одному
важно только наносить удары и все равно, что при этом он открывает
свои слабые места. Другой считает каждое свое слово, и они заменяют
ему доводы. Один действует только силой своего голоса и легких.
Другой делает выводы, противоречащие его же собственным
положениям. Этот забивает вам уши пустословием всяческих
предисловий и отступлений в сторону. Тот вооружен лишь бранными
словами и ищет любого пустякового предлога, чтобы рассориться и
тем самым уклониться от собеседования с человеком, с которым он не
может тягаться умом. И наконец, еще один меньше всего озабочен
разумностью доводов, зато он забивает вас в угол диалектикой своих
силлогизмов и донимает формулами своего ораторского искусства.
30. Проаналізуйте власну поведінку і поведінку своїх однокурсників
під час диспуту, полеміки, дискусії та сформулюйте (у разі потреби)
актуальні для них рекомендації.
31. Прокоментуйте твердження Гельвеція, що “всі люди
визначають істину геометричних аксіом тільки тому, що це не зачіпляє
їх інтересів; якщо ж їх інтереси було б зачіплено цими аксіомами, тоді
найбільш явно доведені положення почали б видаватися для них
спірними”.
32. Поясніть, у чому полягає сила полеміста, якщо він
дотримується етикету. Проілюструйте прикладами свою думку.
33. Прокоментуйте, добираючи яскраві приклади, аргументи й
порівняння, твердження, наведене з дореволюційної книги про
ораторське мистецтво. Сформулюйте відповідне правило етикету для
полеміста.
Як у фехтувальному мистецтві, на турнірах, у боротьбі
допускаються тільки рівносильні супротивники, так і в словесному
спорі освічений не повинен сперечатися з неуком.
476 Г.С.О н у ф р і є н к о
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------
34. Приєднайтеся до думки, що добре, коли в суперечці беруть
участь люди, присутність яких може стримувати занадто гарячих, а
часом і недоброчинних сперечальників.
35. Проаналізуйте свою поведінку як полеміста у контексті
особистісних рис (темперамент, характер, звички тощо) та сформулюйте
собі поради на засадах етичних вимог.
36. Пригадайте, як поводять себе в полеміці знайомі вам
літературні герої, та з’ясуйте, від чого це залежить і який тип
поводження є найдоцільнішим.
Пигасов у спорі спочатку глузував зі супротивника, потім
ставав брутальним, нарешті ображався і замовкав (І.Тургенєв).
Грушницький не відповідав на заперечення, не слухав
співрозмовника. Але як тільки той замовкав, він розпочинав довгу
тираду, яка, мабуть, мала певний зв’язок із тим, що казав
співрозмовник, однак насправді була продовженням його,
Грушницького, власної промови (М.Лермонтов).
Чичиков, якщо й сперечався, то якось надзвичайно вправно,
так, що всі бачили, що хоча він сперечався, то дуже приємно
сперечався. І щоб ще сильніше переконати своїх супротивників, він
кожного разу підносив їм усім свою срібну з фініфтю тютюнницю,
в якій лежали дві фіалки, покладені туди для аромату (М.Гоголь).
Смирнов відкидав у розмові голову назад, від чого волосся
розліталося у сторони, і тикав різко й прямо перед собою
витягнутою рукою. Весь час у нього вилітали слова типу пусте,
дурниця, нісенітниця (О.Купрін).
37. Підтримайте думку, що вміння зберігати спокій, бути
стриманим – це важлива риса полеміста.
38. Складіть текст своєї промови “Як переконати?” за
запропонованим тезовим планом. Проілюструйте яскравими прикладами
кожен пункт плану.
1. Справити приємне враження на слухачів своїм зовнішнім
виглядом, поведінкою, манерами, встановити з ними контакт.
2. Бути натхненним.
3. Знайти необхідні аргументи, правильно їх упорядкувати і
точно сформулювати.
4. Спрогнозувати можливі контраргументи.
5. Обрати форму дискусії, а не лекції.
6. Уточнити зміст невідомих слів, усіх термінів, абстрактних
понять.
Р и т о р и к а 477
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------
7. Якнайшвидше визначити головні проблеми і зосередити
зусилля на їх розв’язанні.
8. Вилучити питання, що не мають істотного значення для
доведення цієї тези.
9. Поступитися опонентові всім, чим можна поступитися, і не
стверджувати нічого, що неспроможні довести.
10. Нікому не зашкодити своїм словом.
39. Перекладіть українською мовою афоризми Бальтасара Грасіана.
Сформулюйте, аргументуючи, свою точку зору і подайте її у формі уявної
полеміки, дискусії з автором.
Общайся с людьми порядочными. Их порядочность – верная
порука в делах, ибо они поступают, как велит их натура. Лучше с
порядочными сражаться, чем подлых побеждать. С подлостью не
договориться, она не признает правил, оттого-то меж подлецами
нет истинной дружбы. От человека без чести беги без оглядки: кто
чести не чтит, не чтит и никакой добродетели.
Заслужи репутацию человека учтивого. Ее одной
достаточно, чтобы привлечь сердца. Стоит учтивость немного, а
ценится высоко: уважительного уважают. Преимущество
любезности и чести – они остаются при том, кто расточает первую
и оказывает вторую.
Никогда не говори о себе. Придется либо себя хвалить, а
это – тщеславие, либо ругать, а это – малодушие. О себе говорить –
только слушающим докучать. Избегай этого в дружеском кругу, но
особенно там, где приходится говорить перед многими и где
подобная слабость сделает тебя посмешищем. Неблагоразумно
говорить и о присутствующих: тебе грозит опасность наскочить на
один из двух рифов – либо месть, либо оскорбление.
Избегай панибратства. Не держись ни с кем накоротке: с
вышестоящими это опасно, с нижестоящими – неприлично.
Владей искусством беседы, ибо в беседе сказывается
личность. Когда пишешь письмо, есть время на размышление,
беседа же требует мгновенного ума! Недаром мудрец сказал:
“Говори, коль хочешь, чтобы я тебя узнал”. Чтобы в беседе быть
приятным, приноравливайся к характеру и уму собеседника. Будь
осторожным в беседе: с соперником – из опаски, с прочими – из
приличия. Выпустить слово легко, да поймать трудно. Разговаривая
о пустяках, прощупывай почву для дел поважней. Помни: кто в
беседе легко отказывается, того легко убедить – и победить.
Благоразумие в беседе важнее, чем красноречие.
478 Г.С.О н у ф р і є н к о
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------
40. З’ясуйте, про яке вміння у спілкуванні свідчить наведена
інформація, і трансформуйте її у лаконічні правила етичного
спілкування.
Висування максимально розумних та найменш
екстравагантних гіпотез про те, що вам доведеться почути.
Уважне зосередження не на своїх власних думках, а на позиції
співрозмовника.
Стриманість у сприйнятті точки зору співрозмовника і
вчасна, доречна, вправна реакція на неї.
Намагання максимально точно й адекватно зрозуміти
співрозмовника.
Критичне ставлення до свого рівня мовної компетентності і
поблажливе ставлення до відхилень від мовних норм у промові
співрозмовника.
41. Аргументуйте (контраргументуйте), дотримуючись етикету
полеміста, наведене мовою оригіналу твердження.
Умеет говорить тот человек, кто может высказать свои мысли
с полной ясностью, выбрать те аргументы, которые особенно
подходят в данном месте или для данного лица, придать им тот
эмоциональный характер, который был бы в данном случае
убедителен и уместен (А.Луначарский).
4.5. Ознаки ораторського таланту і риси
індивідуальності у полемічному мистецтві
1. Ознайомтеся зі спогадами В.Вересаєва про особливості
ораторського таланту, який виявляв у судових дебатах Федір Плевако,
та схарактеризуйте їх.
Старенька вкрала бляшаний чайник, вартістю дешевше
п’ятдесяти копійок. Вона … підлягала суду присяжних. За нарядом,
або так, з примхи, захисником старенької виступав Плевако.
Прокурор вирішив завчасно паралізувати вплив захисної
промови Плевако й сам висловив усе, що можна було сказати на
захист старенької: бідна старенька, тяжкі злидні, крадіжка
незначна, підсудна викликає не обурення, а лише жаль. Але –
власність є священною, весь наш громадський благоустрій
тримається на власності, якщо ми дозволимо людям хитати її, тоді
країна загине.
Устав Плевако:
– Багато лиха, багато випробувань довелося вистраждати Росії
за її більш як тисячолітнє існування. Печеніги мордували її,
Р и т о р и к а 479
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------
половці, татари, поляки. Дванадцять мов звалилися на неї, захопили
Москву. Усе витерпіла, все подолала Росія, лише міцніла й
зростала від випробувань. Але тепер, тепер… Старенька вкрала
старий чайник ціною у тридцять копійок. Цього Росія вже,
звичайно, не витримає, від цього вона загине безповоротно.
Виправдали.
2. Прочитайте наведений в оригіналі фрагмент з оповідання
С.Званцева “Дело Вальяно” та з’ясуйте сутність застосованого
адвокатом полемічного прийому, завдяки якому Вальяно виправдали і
процес було виграно.
Бледное лицо прокурора залилось краской. Он вскочил и
почти закричал дрожащим голосом:
– Вальяно – контрабандист! Если бы он им не был, он не мог
бы заплатить своему защитнику миллион рублей за защиту!
В зале ахнули. Миллион рублей?! Неслыханная цифра!
Реплика прокурора тотчас обернулась против него.
– Да, я получил миллион, – спокойно ответил защитник. –
Значит, так дорого ценятся мои слова! А теперь посчитаем, сколько
же стоят слова прокурора…
– В год прокурор получает три тысячи 600 рублей, –
высчитывал вслух “добродушный” адвокат, – в месяц – триста, стало
быть, в день, в том числе и сегодняшний день, – рублей десять.
Произносил прокурор свою речь сегодня три часа, сказал за свои
десять рублей 45 тысяч слов. Сколько же стоит слово прокурора?
Вытянувшись, Пассовер крикнул:
– Грош цена слову прокурора!
3. Прочитайте наведений мовою оригіналу фрагмент з
оповідання А.Чехова “Случай из судебной практики” та з’ясуйте, який
сильний вплив іноді справляє на присутніх і до якого результату може
привести майстерне використання такого полемічного прийому, як
“апеляція до публіки”.
— Мы – люди, господа присяжные заседатели, будем же
и судить по-человечески! – сказал между прочим защитник. –
Прежде чем предстать перед вами, этот человек выстрадал
шестимесячное предварительное заключение. В продолжение
шести месяцев жена лишена была горячо любимого супруга, глаза
детей не высыхали от слез при мысли, что около них нет дорогого
отца! О, если бы вы посмотрели на этих детей! Они голодны,
потому что их некому кормить, они плачут, потому что они
480 Г.С.О н у ф р і є н к о
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------
глубоко несчастны… Да поглядите же! Они протягивают к вам
свои ручонки, прося вас возвратить им их отца!..
И… пошли плясать нервы N…ской публики! Послышались
всхлипывания, кого-то уже вынесли из зала. А защитник
продолжал говорить:
— Знать его душу – значит знать особый, отдельный мир,
полный движений. Я изучил этот мир… Изучая его, я, признаюсь,
впервые изучил человека. Я понял человека… Каждое движение
его души говорит за то, что в своем клиенте я имею честь видеть
идеального человека…
Теперь уже все члены суда полезли в карман за платками. И
даже “прокурор, этот камень, этот лед, бесчувственнейший из
организмов, беспокойно завертелся на кресле, покраснел и стал
глядеть под стол… Слезы засверкали сквозь его очки”.
А защитник все продолжал дрожащим голосом:
— Взгляните на его глаза! …Неужели эти кроткие, нежные
глаза могут равнодушно глядеть на преступление? О, нет! Они, эти
глаза, плачут! Под этими калмыцкими скулами скрываются тонкие
нервы! Под этой грубой, уродливой грудью бьется далеко не
преступное сердце! И вы, люди, дерзнете сказать, что он виноват?!
Тут не вынес и сам подсудимый. Пришла и его пора
заплакать. Он замигал глазами, заплакал и беспокойно
задвигался…
— Виноват! – заговорил он…
Подсудимый во всем сознался. Его осудили.
4. Ознайомтеся з наведеними фрагментами діалогу між Сократом і
Меноном, що ілюструють іронію Сократа як яскраву індивідуальну рису його
ораторського таланту під час полеміки. З’ясуйте, що є метою іронії
Сократа як особливого полемічного прийому.
Менон. Я, Сократ, еще до встречи с тобой слыхал, будто ты
только то и делаешь, что сам путаешься и людей путаешь. И
сейчас, по-моему, ты меня заколдовал и зачаровал и до того
заговорил, что в голове у меня полная путаница. И еще, по-моему,
если можно пошутить, то ты очень похож и видом, и всем на
плоского ската: он ведь всякого, кто к нему приблизится и
прикоснется, приводит в оцепенение, а ты сейчас, мне кажется,
сделал со мной то же самое – я оцепенел. У меня в самом деле и
душа оцепенела, и язык отнялся: не знаю, как тебе и отвечать. Ведь
я тысячу раз говорил о добродетели на все лады разным людям, и
очень хорошо, как мне казалось, а сейчас я даже не могу сказать,
что она вообще такое.