Онуфрієнко Г.С. Риторика
Подождите немного. Документ загружается.
Р и т о р и к а 281
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------
●
науковці розробили різні реальні стратегії розв’язання
конфліктів;
● не слід доводити очевидного та наводити яскраві приклади
без належної підготовки, пояснювати те, в чому самі не повністю
переконані;
● треба уникати ненадійних доказів і не забувати головну
думку промови;
● необхідно уникати в публічних виступах демагогічних
прийомів (підміна діяння високими словами й закликами;
пояснення труднощів сьогодення наслідками минулого;
псевдопафос промови; використання великої кількості
неперевірених цифр, неймовірних фактів без їх аналізу й
зіставлення; ображання, крик замість спокійного обговорення
проблеми; подання неповної інформації; перекладання вини на
інших тощо);
● обов’язково контролювати своє мислення, мовлення,
поведінку й емоції під час спілкування.
Чи відомо Вам, що…
● типи мовленнєвої культури залежать від комплексу ознак
як суто лінгвістичних (вимова, формотворення, слововживання
тощо), так і етичних, комунікативно-риторичних (якість та
ефективність спілкування, доцільність побудови тексту промови
тощо), загальнокультурних;
● сфера літературної мови маніфестується елітарним та
середньолітературним типами мовленнєвої культури;
найстійкішою до мовних зрушень є елітарна мова;
● збереження національної самобутності української
мовленнєвої культури в елітарному типі найбільше виявляється в
дотриманості українських комунікативних норм;
● сучасний публічний діалог – динамічна сфера мовної
комунікації, яка представлена великою кількістю видів та
різновидів (від коротких опитувань на вулиці до “круглих столів”
і прес-конференцій), що об’єднані спільною структурно-мовною
ознакою – почерговим мовленням співрозмовників;
● носій елітарного типу мовленнєвої культури може
помилитися, однак він усвідомлює, що припустився помилки у
промові, та знає, де і якої; носій середньолітературного типу
мовленнєвої культури і не підозрює, що помилився, наприклад, у
наголошенні слів, використанні прийменників, сполучників
тощо;
282 Г. С.О н у ф р і є н к о
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------
●
існує поняття “мовленнєва самодисципліна”;
● ще 1720 року Петро І видав Указ №740, зміст якого був
таким: “Указую: господам сенаторам речь в присутствии схода
держать не по писаному, а токмо словами, дабы дурь каждого всем
видна была”;
● зібрати слухачів, а потім читати їм писаний матеріал – це
все одно, що, запросивши приятеля прогулятися, запитати, чи не
заперечує він пройтися пішки, а самому їхати поруч з ним на
автомобілі (лауреат Нобелівської премії фізик Уільям Брегг);
● відомий політик та досвідчений парламентарій У.Черчилль
ставив на полях у тих місцях своїх промов, де відчував слабкість
аргументування, дві букви: S. L. (slower – “повільніше”; lander –
“голосніше”);
● на дії, вчинки людини впливають шість причин: випадок,
природа, примушення, розум, бажання, пристрасть (Арістотель);
● треба бути найуважнішими до своїх думок – вони початок
вчинків (Лао-Цзи);
● саме слово як семантична одиниця мови є тією територією,
яка об’єднує співрозмовників;
● уміння ставити запитання та відповідати на питання – це
важлива й необхідна ознака розуму;
● одна із заповідей неориторики закликає говорити не їм, а з
ними, або геть монолог;
● Res est magna tacere (Велика справа – мовчання).
Чи переконані Ви, що…
● мовлене слово має більше переваг над писаним;
(Ж.Лабрюйєр)
● якщо хочеш примусити когось заплакати, то перш за все
повинен заплакати сам (Горацій);
● людина, яка багато говорить, скаже, нарешті, дурницю;
(О.Дюма)
● можна відповісти на будь-яке запитання, якщо воно
задане правильно (Платон);
● бесіда – мистецтво, в якому суперником людини
виступає все людство (Емерсон);
● і найблискучіша промова набридає, якщо її затягти.
(Б.Паскаль);
● Dictum ac factum (Сказано – зроблено);
● всім необхідно поширювати нормативне мовлення для
досягнення комунікативного успіху.
Р и т о р и к а 283
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------
РОЗДІЛ
3. ПРИКЛАДНА РИТОРИКА
3.1. Усне спілкування в освітянській, управлінській
та професійній діяльності
Опрацювавши матеріали цього підрозділу та виконавши
практичні завдання, ви обов’язково з’ясуєте:
► сутність, структуру, різновиди і жанри усного академічного та
ділового спілкування і їх риторичну специфіку
► принципи та правила ефективного академічного й ділового
спілкування
► етичні аспекти і мовні засоби ділового спілкування
► модель та характерні особливості сучасної ділової телефонної
розмови в професійній діяльності
ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ І ТЕРМІНИ
академічне мовлення
бар’єри ділового спілкування
граматичні засоби ввічливості
деструктивне спілкувння
ділова нарада
ділова риторика
ділове спілкування
ділові контакти
дуалізовані партнери
спілкування
емпатія
етика ділових стосунків
кодекс спілкування
комунікативний етикет
лексичні засоби ввічливості
лекція
маніпулювання у спілкуванні
наукова доповідь
нерефлексивне слухання
партнерські стосунки
пауза
потреби та інтереси
слухачів
принцип ввічливості
принцип кооперації
регламентованість ділового
спілкування
рефлексивне слухання
риторика управління
риторичний стиль лідера
самореалізація
соціонічна сумісність
спіч
телефонна комунікація
типи співрозмовників
узгодження комунікативної
взаємодії
284 Г.С.О н у ф р і є н к о
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------
3.1.1. Сутність, структура, різновиди і жанри
усного академічного та ділового спілкування і їх
риторична специфіка
1. Обґрунтуйте, чому ще здавна альфою й омегою людських
взаємин, початком і кінцем їх було та лишається по наш час саме ділове
спілкування.
2. Порівняйте ділове спілкування як специфічну форму офіційних
контактів і взаємодії людей, що мають певні повноваження від своїх
організацій, зі звичайною (неформальною) розмовою. Виявіть суттєві
особливості ділового спілкування (за метою, завданнями, змістом,
структурою, формою, характером, соціальною функцією тощо) та чітко їх
сформулюйте.
3. Прокоментуйте в контексті завдань офіційно-ділового
спілкування та проілюструйте переконливими прикладами наведене в
перекладі з “Тлумачного словника живої великоруської мови” В.І. Даля,
виданого 1917 року, відоме твердження:
“З мовою, з людським словом, з мовленням безкарно
жартувати не можна, словесне мовлення людини – це видимий,
відчутний зв’язок, сполучний ланцюжок між тілом і духом, без слів
немає свідомої думки…”
4. Відомо, що основою ділової взаємодії є діалог (полілог), у якому
два (або більше) інформаційні потоки, що йдуть від одного
співрозмовника до іншого (інших), не складаються, а взаємодіють, і
внаслідок цього процесу створюється нова спільна інформація:
об’єднуються різні погляди, поняття. З’ясуйте, чому саме і наскільки
активно сприяють ефективності взаємодії в діловому спілкуванні такі три
умови: а) обопільне прагнення співрозмовників досягти спільності в поглядах
та порозуміння; б) щирість співрозмовників у викладенні своїх поглядів;
в) намагання дотримуватися принципу рівноправності.
5. Ознайомтеся з класифікацією людських потреб та інтересів,
запропонованою американським психологом А.Маслоу, для усвідомлення
особливостей ділового спілкування. З’ясуйте, які саме горизонти
спілкування відкриває (і як?) кожна з наведених потреб, ієрархізованих
ученим за ознакою пріоритету задоволення.
Класифікація людських потреб
Фізіологічні потреби. Потреби в почутті безпеки. Потреби
в коханні, прихильності, симпатії. Потреби визнання та
адекватності оцінки. Потреби в реалізації своїх потенційних
можливостей, здібностей, талантів.
Р и т о р и к а 285
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------
6. Проілюструйте переконливими прикладами три особисті
потреби, які завжди намагається задовольнити співрозмовник у діловому
спілкуванні: визнання почуття гідності, емоційна підтримка,
самореалізація.
7. Схарактеризуйте три обов’язкові компоненти поведінки людини в
діловому спілкуванні, що надають останньому позитивних результатів:
пізнавальний, емоційний, практичний.
8. Проілюструйте прикладами з професійної діяльності різні
результати ділового спілкування, якщо виявляється надмірний прояв
одного з трьох компонентів поведінки людини, а саме:
домінанта пізнавального компонента в діловому спілкуванні
якнайчастіше сприяє створенню методики, стратегії, алгоритму
розв’язання проблеми;
спілкування із превалюванням емоційного компонента замкнеться на
взаємообміні переживаннями з приводу проблеми;
ділове спілкування з яскраво вираженим практикним компонентом
закінчиться вирішенням справи, діловою акцією, практичними діями.
9. Опрацюйте фрагмент із навчального посібника “Культура
спілкування ділових людей”, де визначаються чотири ступені якості
взаємодії співрозмовників у діловому спілкуванні. Прокоментуйте та
проілюструйте прикладами ці ступені якості взаємодії співрозмовників.
Є чотири ступені якості взаємодії:
спілкування на рівні маніпуляції (найбільш небажаний). Один із
партнерів сприймає іншого лише як засіб чи перешкоду до
реалізації свого проекту діяльності;
рівень рефлексивної гри, коли партнер враховує у своїй
поведінці думку іншого, але не визнає її рівноцінною своїй. Він
намагається всіма силами досягти виграшу, зневажаючи інтереси
іншого;
рівень правової взаємодії. Партнери намагаються досягти
справедливості, визнаючи право на думку кожної сторони. Вони
створюють обов’язкові для сторін узгодження, але роблять це
більш вимушено, а не під впливом своїх переконань;
рівень морального спілкування. Це найвищий за розвитком
рівень відносин, коли партнери за покликом душі, на рівні
переконань ухвалюють загальний проект дії як результат
добровільного узгодження проектів діяльності один одного, який
не суперечить їхнім інтересам (М.Дороніна).
286 Г.С.О н у ф р і є н к о
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------
10. Дослідниками ділових контактів доведено, що знання
можливостей соціонічної сумісності співрозмовників сприяє
ефективності ділового спілкування. За фундаментальною типологією
А.Аугустинавічуте, є 16 типів особистостей, які виявляють у своїх
психічних характеристиках орієнтації на одну з трьох якостей: сенсорика –
інтуїція, етика – логіка, екстраверсія – інтроверсія. При цьому, за
твердженням психологів, саме дуалізовані партнери доповнюють один
одного, не впливаючи деструктивно, а навпаки – сприяючи
безконфліктним діловим контактам.
Прочитайте наведений мікротекст і з’ясуйте, до якого
соціонічного типу особистості ви наближені та хто з ваших товаришів
може стати чи вже є вашим дуалом.
Люди з інтуїтивним типом мислення добре сприймають
досвід минулого, передчувають імовірні події. Але вони не
спроможні втілити свої ідеї. Це справа сенсорних типів, які добре
почуваються в наявній ситуації, зібрані та рішучі.
Логічні типи сильні в аналізі ситуацій, побудові логічного
зв’язку явищ, ефективній організації діяльності. Але їхня робота
втрачає сенс без наснаги, емоційного заряду та оцінки з боку
етичних типів.
Екстраверти зорієнтовані на світ зовнішніх подій, об’єктів, а
інтроверти – на внутрішній світ переживань, думок, почуттів
(М.Дороніна).
11. Обґрунтуйте, чому вміле користування вербальними й
невербальними каналами зв’язку в академічному та діловому спілкуванні є
ефективним і перспективним, а постійна робота над збагаченням
словникового запасу, напрацювання навичок утримувати увагу
співрозмовника та зосередження на його словах, визначення та прийняття
до уваги його проблем дає високу результативність спілкування.
12. З’ясуйте, що означає термін емпатія та чому в діловому
спілкуванні важливо створити механізм емпатії.
13. Сформулюйте собі конкретні завдання для самовдосконалення
як комуні канта під час академічного та ділового спілкування.
14. Проаналізуйте свої суттєві потреби в діловому спілкуванні та
визначте, досягнення яких із них перетворилося на вашу мету.
15. Лаконічно визначте риторичну специфіку академічного та
ділового спілкування.
Р и т о р и к а 287
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------
16. Схарактеризуйте з урахуванням спільних і відмінних рис
особливості двох видів усного ділового спілкування за ситуаціями мовлення:
публічне й приватне. Складіть таблицю “Види усного ділового спілкування в
обраній професії”, де були б, наприклад, такі колонки: назва виду усного
ділового мовлення, мета, сфери використання, риси, особливості,
застереження тощо.
17. Обґрунтуйте, наводячи достатні аргументи, чому саме під
час прийому відвідувачів (приватне усне ділове мовлення) голос не
повинен форсуватися, напружуватися; в кінці фрази він має помітно
знижуватися, впродовж бесіди часто змінюватися; паузи, яких порівняно
небагато, покликані увиразнити, підкреслити сказане; слова можуть
вимовлятися менш виразно й старанно, ніж при публічному мовленні,
вимова окремих звуків може послаблюватися; тон має бути спокійним,
стриманим, темп розмови – неспішним, але й не млявим.
18. З’ясуйте, чому висуваються досить високі вимоги до складу
лексики в мові посадової особи, а саме: повна відсутність просторічної
лексики (слів із забарвленням грубої зневаги, образливої іронії, негативних
експресивних оцінок тощо); уникнення елементів професійного жаргону,
діалектизмів; вільне й доречне послуговування формулами ввічливості
різних типів; лексичне багатство; глибоке знання ділової та професійної
термінолексики тощо.
19. Прокоментуйте та проілюструйте переконливими
прикладами такі обов’язкові риси посадової особи під час приватного
ділового спілкування, як діловитість, чіткість, уважність, ввічливість,
коректність, тактовність, делікатність, доброзичливість.
20. Сформулюйте обов’язки працівника установи при діловому
спілкуванні з жінкою.
21. Порівняйте поняттєвий зміст слів діловитість і
бюрократизм. Проілюструйте прикладами зі службового спілкування
поняттєвий простір цих слів.
22. Порівняйте за метою, завданнями, функціями і сферами
застосування телефонне ділове спілкування й ділове листування. Для
унаочнення складіть таблицю.
23. Проаналізуйте специфічні риси і роль такого виду усного
мовлення, як телефонна службова розмова.
288 Г.С.О н у ф р і є н к о
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------
24. З’ясуйте, які жанри публічного ділового спілкування покликані
сприяти колективному розв’язанню службових завдань. 2
25. Прокоментуйте твердження, що ділова нарада – це робота
колективного розуму, і його шкода витрачати на дрібниці.
26. Сформулюйте вимоги до публічних виступів під час різних видів
службових нарад: інформаційних, диспетчерських, дискусійних тощо.
27. Наведіть переконливі аргументи (або контраргументи)
стосовно твердження, що якість обговорення питань значно більшою
мірою залежить від ретельної підготовки й умілого проведення наради, ніж
від кількості питань у порядку денному. Проілюструйте яскравими
прикладами з досвіду участі в службових нарадах.
28. Обґрунтуйте основні вимоги до ораторів під час публічних
виступів на нарадах: виявлення максимальної уваги до кожної пропозиції;
тактовність при обговоренні конфліктних ситуацій; ввічливість у
ставленні до всіх учасників наради; ретельний добір переконливих
аргументів; чітка пропозиція до загального розв’язання проблеми;
спокійний і діловий тон; підкреслено тихий голос; темп неспішний; добір
вагомих слів; небагатослівність; природність поведінки; зосередженість
оратора; доброзичливість у ставленні до слухачів.
29. Поясніть, чому успіх публічного виступу значною мірою
залежить від наявності чи відсутності у промовця індивідуального
стилю мовлення, та проілюструйте пояснення яскравими й
переконливими прикладами.
30. З’ясуйте, від чого і як залежить вибір фраз зачину й кінцівки
для публічної промови на ділових нарадах та лекціях. Наведіть
переконливі приклади.
31. Прочитайте та обґрунтуйте поради щодо належної
підготовки тексту публічної промови (доповіді) до виголошення під час
наради.
Щоб прочитане справило добре враження, слід текст
промови спеціально доопрацювати, зробивши в ньому поправки на
виголошення. Які це поправки?
1) Довгі речення треба, по можливості, замінити короткими
(або поділити);
Р и т о р и к а 289
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------
2) слід увести – і не лише на початку – звертання до слухачів,
покликані активізувати їх увагу (як ви знаєте, колеги); їх не
повинно бути дуже багато, але в “ключових” позиціях тексту вони
потрібні;
3) добре б включити словосполучення, властиві для усної
мови (можна сказати, як кажуть у таких випадках та ін.);
4) якщо автор тексту не вміє ввести в нього елементи діалогу,
то вже зовсім не важко перебудувати окремі місця доповіді,
вживаючи питання й відповідь (замість розповідного речення).
Доповідач сам ставить питання й сам на нього відповідає (Що
відрізняло минулий рік? Насамперед те, що…; Чи правильно це? Ні,
неправильно; Чого не вистачало? Чіткої, злагодженої роботи,
продуманої організації). Це збагачує інтонації, пожвавлює виклад,
примушує стежити за ходом думки;
5) смислові зв’язки між частинами доповіді повинні бути
виражені словами. При читанні статті, наприклад, ми стежимо за
викладом авторських аргументів і самі встановлюємо причиново-
наслідкові, часові, зіставні та інші зв’язки між частинами тексту; на
слух ці зв’язки встановити важче; тому треба подбати про те, щоб
вони мали й словесне вираження (отже, таким чином, загалом –
узагальнення; потім, далі, пізніше – часові зв’язки та ін.);
6) саме тому, що слухачеві важко все по суті “тримати в
пам’яті”, необхідно час від часу називати предмет вашої думки (ці
повторення видаються зайвими при звичайному читанні, але
слухачам вони лише допомагають, наприклад: ці завдання – вони);
7) надзвичайно важливо продумати, в яких місцях тексту
потрібні паузи. Текст, прочитаний як суцільний, нечленований
потік, справляє погане враження, а головне – погано сприймається;
8) не менш важливо подивитися на текст своєї доповіді ще й
під таким кутом зору: чи не забагато в ній “книжних” слів, тих слів,
які ми звичайно знаємо, але в усному мовленні їх обминаємо;
9) у тексті доповіді, підготовленої до читання, слід наперед
виділити ті місця, які будуть переказуватися (доповідач повинен
час від часу відриватися від тексту, щоб побачити своїх слухачів,
відчути їх реакцію на прослухане);
10) перед виступом промову треба кілька разів прочитати
вголос: це дає змогу викинути з тексту “пусті” місця й цим
скоротити його; уточнити формулювання; розставити позначки для
пауз, виділити те, що можна переказати своїми словами.
Зауважимо одразу: читати такий текст нелегко, потрібна
неабияка майстерність (інакше це справить на слухачів враження
театральної штучності: актор не вивчив ролі, читає її
“з аркуша”) (А.Коваль).
290 Г.С.О н у ф р і є н к о
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------
32. Поясніть, чому ораторське мистецтво здавна вважається
одним із найважчих у діловому спілкуванні.
33. Прокоментуйте та проілюструйте прикладами твердження:
“Чим своєріднішою, оригінальнішою є особистість оратора, тим
яскравішим і складнішим є його внутрішній світ”.
34. Переконайте своїх однокурсників, що краса мови оратора під
час публічної ділової промови виявляється у таких її якостях, як
досконалість, бездоганність, лексичне багатство, синтаксичне
розмаїття, ритмічність, мелодійність, відповідність до змісту й
ситуації мовлення.
35. Відомо, що інтонація разом із мімікою, жестикуляцією й
засобами милозвучності може до невпізнання змінити написаний текст
при його усному виголошенні. Проведіть власний експеримент для
доведення та ілюстрації справедливості цього твердження.
36. Проілюструйте переконливими прикладами відоме
твердження К.Станіславського, що “інтонація й пауза самі по собі, без
слів, мають силу емоційного впливу на слухачів”.
37. Поясніть, що означає правдивість, природність інтонації при
публічному виступі на ділових нарадах.
38. З’ясуйте сутність, роль і функції у діловому спілкуванні всіх
трьох типів наголосів при інтонуванні фрази: а) словесного; б) логічного;
в) емфатичного. Наведіть переконливі приклади з ділової промови. 2
39. Пригадайте, які вади жестикуляції ораторів і чому заважали вам як
слухачам. Сформулюйте та обґрунтуйте правила жестикулювання під час
ділового спілкування. 2
40. Схарактеризуйте особливості ділової доповіді через
порівняння з політичною, звітною доповіддю, з одного боку, і промовою
(мітинговою, дипломатичною, виборчою), лекцією – з іншого.
41. Обґрунтуйте та проілюструйте прикладами, чому саме ділова
бесіда є чи не найскладнішим з усіх жанрів ділового спілкування. 2