Онуфрієнко Г.С. Науковий стиль української мови

Подождите немного. Документ загружается.

РОЗДІЛ 4. АЛҐОРИТМІЧНІ ПРИПИСИ

В ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ НАУКОВОЇ РОБОТИ

— 291 —

физической интуиции и физического знания. Это не спор двух про-

тивников, а скорее дуэт двух великих мастеров, доставляющий на-

слаждение всем зрителям и слушателям и, без сомнения, самим ве-

ликим мастерам.

Завдання 4.2.9. Поясніть, яких правил не дотримуються полемісти,

якщо повністю забувають первинний предмет суперечки, упус-

кають з виду (іноді свідомо) головні положення, які спричинили

суперечку, нечітко визначають власну позицію.

Завдання 4.2.10. З’ясуйте, чому марно вести полеміку, дискусію, де-

бати без визначення опонентами поняттєвого змісту вико-

ристовуваних ними термінів і яку роль грає термінолексика у

наукових спорах.

Завдання 4.2.11. Прокоментуйте в контексті ознак комунікативно-

го хисту науковця та проілюструйте яскравими прикладами

сформульований німецьким мислителем Г. Лейбніцем закон

достатньої підстави: “Усяка правильна думка має бути

обґрунтована іншими думками, істинність яких уже до-

ведено”. З’ясуйте, чому обґрунтованість висловлювань є най-

важливішою вимогою до наукової комунікації.

Завдання 4.2.12. Доведіть, що дієвими засобами формування та вдо-

сконалення полемічної майстерності є не тільки теоретичні

знання, але й активна участь у диспутах, дискусіях, полеміці,

ділових та рольових іграх, практикумах, семінарах тощо.

Завдання 4.2.13. Обґрунтуйте роль і сутність такої етикетної ви-

моги, як внутрішня дисциплінованість оратора-науковця у ви-

борі мовних засобів під час дискусії, полеміки, судових дебатів.

Наведіть переконливі та яскраві приклади з професійної ді-

яльності адвоката, вченого, викладача, журналіста, політика,

менеджера.

Завдання 4.2.14. Запропонуйте актуальну для вас тематику науко-

вих дискусій та полеміки і підготуйтесь, зорово не спираючись

на відповідний алґоритмічний припис, до участі у них.

Завдання 4.2.15. Поясніть багатомірне поняття коефіцієнт корис-

ної дії (ККД) наукової дискусії, полеміки, диспуту. Що є його

складовими і від кого та чого він залежить?

НАУКОВИЙ СТИЛЬ Галина

УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ОНУФРІЄНКО

— 292 —

Завдання 4.2.16. З’ясуйте причини та проілюструйте приклада-

ми різні форми вербальної агресії під час наукової дискусії та

полеміки: а) за інтенсивністю; б) за ступенем усвідомлення

“агресором” та цілеспрямованістю; в) за кількістю учасників

ситуації; г) за об’єктом.

Завдання 4.2.17. Змоделюйте (визначте мету, завдання, проблема-

тику, учасників, можливі тези, аргументи, контраргументи)

наукову дискусію та наукову полеміку за спільною темою, ви-

значивши аналогію між ними і їх специфіку.

Пропонована тематика: “Українська мова як мова сучасної освіти

й науки”, “Державна мова в Україні”, “Проблема походження україн-

ської мови”, “Смертна кара: за і проти”, “Україна в міжнародних еко-

номічних відносинах: сучасний стан і перспективи”, “Обдарований

студент: міф чи реальність”.

Завдання 4.2.18. З’ясуйте роль і зазначте функції мови погляду під

час наукових дискусій та полеміки. Наведіть переконливі та

яскраві приклади.

4.3. Підготовка і написання наукової статті

Наукова робота будь-якого писемного жанру являє собою оформ-

лений чинними нормативними засобами наукової мови зміст (смисл,

сутність) наукових фактів, явищ, теорій, гіпотез, експериментів. Одне з

найважливіших завдань дослідження — забезпечити гармонійний зв’язок

змісту (тема



рема) та форми (структура, характер, обсяги ілюстрова-

ного матеріалу, класифікація джерел, бібліографічний опис тощо) на-

укової роботи, щоб віднайти її оптимальну модель з метою адекватного,

чіткого й стислого донесення наукової інформації до адресата.

Принципи оформлення наукових робіт ґрунтуються на вимогах,

що висуваються до репрезентації результатів науково-дослідної ро-

боти і які закріплено відповідними чинними нормативними та ін-

структивними документами.

Безумовно, треба уважно знайомитися зі зразками реалізації

цих вимог у вже виданій науковій літературі, над якою працювали

(і найчастіше не один рік, якщо робота є ґрунтовною за змістом та об-

сягом) і автор (автори), і рецензенти, і працівники видавництв, щоб

РОЗДІЛ 4. АЛҐОРИТМІЧНІ ПРИПИСИ

В ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ НАУКОВОЇ РОБОТИ

— 293 —

оформити рукопис у відповідності до чинних ДЕСТів та вимог куль-

тури наукового писемного мовлення. Зокрема, доречним є насамперед

знайомство з культурою оформлення наукових статей (як малого й

найпоширенішого жанру наукової літератури) різних видів: а) за зміс-

том (власне наукова, науково-популярна, науково-навчальна, науково-

методична, науково-публіцистична); б) за читацьким призначенням

(для вузького кола науковців; спеціалістів певної галузі (фаху) або

кількох галузей (фахів); широкого загалу науковців тощо); в) за кіль-

кістю авторів (один автор, два автори, авторський колектив). Реальну

допомогу в організації та належному оформленні наукової роботи мо-

лодим дослідникам надає, крім зазначеного, алґоритмічний припис.

Завдання 4.3.1. Ознайомтесь уважно з наведеним нижче алґоритміч-

ним приписом та усвідомте мету і зміст кожного його “кроку”.

З’ясуйте, проаналізувавши власний досвід, які “кроки” та чому

є для вас найскладнішими.

АЛҐОРИТМІЧНИЙ ПРИПИС

ДО ПІДГОТОВКИ ТА НАПИСАННЯ НАУКОВОЇ СТАТТІ

1. Сформулюйте, ретельно обдумавши, основну мету статті.

2. Визначте цілі-сателіти (від лат. satelles — супутник, служник,

спільність).

3. Чітко сформулюйте та усвідомте завдання статті.

4. Визначте основну проблему (тему) її.

5. Установіть коло підтем з урахуванням їх ієрархії за ступенем

важливості.

6. Сформулюйте робочу назву статті за її основною темою (про-

блемою), визначивши межі теми та обсяги наукової інформа-

ції, що має висвітлюватися в ній.

Пам’ятайте! Заголовок статті може називати тему в узагальнено-

му вигляді (а через двокрапку — частину теми, її аспекти, під-

теми) та рему.

7. Складіть і запишіть деталізований план (наприклад, питаль-

ний) статті.

8. Сформулюйте і запишіть основні тези (як відповіді на пункти

питального плану) статті.

НАУКОВИЙ СТИЛЬ Галина

УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ОНУФРІЄНКО

— 294 —

9. Сформулюйте і запишіть очікувані (передбачувані) вис-

новки.

10. Продумайте вступну частину статті як обґрунтований ви-

клад актуальності теми (проблеми) дослідження, науково-

практичної значущості того, що досліджуватиметься у цен-

тральній частині статті, та визначення об’єкта, предмета,

методів (методики) дослідження і джерельної бази.

11. Викладіть стисло й адекватно історію вивчення проблеми

(питання) в науковій вітчизняній та зарубіжній літературі,

проаналізувавши та скласифікувавши ці джерела за ознаками

спільних і відмінних поглядів науковців на розв’язання цієї

проблеми.

12. Визначте та запишіть дефініції (означення) використовува-

них у статті термінів.

13. Складіть і запишіть основний текст статті, спираючись на го-

ловні принципи: “від відомого



до невідомого”, “від просто-

го



до складного”.

14. Перевірте узгодженість між планом та змістом статті, між на-

звою, метою, завданнями та висновками, між тезами та їх об-

ґрунтуванням, ілюструванням, між змістом та мовною/мов-

леннєвою формою.

15. Здійсніть самоконтроль виконаної роботи на мовному/мов-

леннєвому рівні та свідомо внесіть відповідні корективи:

• перевірте правильність і точність мовного оформлення за-

головка статті;

• перевірте текст статті на відповідність чинним правопис-

ним нормам сучасної української літературної мови;

• перевірте текст статті на відповідність вимогам наукового

стилю української мови при вербалізації думок.

16. Перевірте точність і правильність оформлення цитацій —

буквальних витягів із відповідних наукових джерел.

17. Оформіть бібліографічний апарат статті за обраним/визна-

ченим принципом (внутрішньотекстові, підрядкові, післятек-

стові посилання) та чинним ДЕСТом.

18. Здійсніть самоконтроль виконаної роботи на всіх її рівнях

(змістовому, логічному, мовностилістичному) та, в разі по-

треби, внесіть необхідні корективи і відредагуйте статтю.

РОЗДІЛ 4. АЛҐОРИТМІЧНІ ПРИПИСИ

В ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ НАУКОВОЇ РОБОТИ

— 295 —

Завдання 4.3.2. Ознайомтесь уважно з мовними/мовленнєвими стан-

дар тами-кліше для написання наукової статті. Підкресліть

ті, що є найпоширенішими в наукових статтях з гуманітар-

них наук.

1. Мотивація актуальності теми і важливості дослідження

•Проблема … перебуває у центрі уваги…

… заслуговує на особливу увагу…

… посідає важливе місце…

… є актуальною…

… давно є на часі…

… є цілком на часі…

… відноситься до найактуальніших…

… цілком не є вирішеною…

… є малорозробленою, недослідженою…

… є дискусійною, не досить розробленою…

… фрагментарно висвітлювалася в…

… не була об’єктом спеціального вивчення…

•Важливо … дослідити…

… описати (здійснити опис)

… узагальнити…

… вивчити…

… встановити…

… пояснити…

… систематизувати…

… схарактеризувати (дати характеристику)…

… класифікувати…

… визначити…

… підсумувати…

… проаналізувати…

… з’ясувати…

… розробити…

… здійснити експеримент…

… простежити…

… укласти…

… виявити…

… експериментально перевірити…

НАУКОВИЙ СТИЛЬ Галина

УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ОНУФРІЄНКО

— 296 —

2. Історія й сучасний стан розробки питання в науковій літера-

турі

Прийнято вважати, що…

Загальновідомо, що…

Є думка, що…

На думку (кого?)… , …

Згідно з точкою зору…, …

Відповідно до концепції…

Як вважає (вважають)…, …

Існуючі точки зору з цього питання можна

класифікувати таким чином…

Дослідженням цієї проблеми займалися…

Цих поглядів дотримується (дотримуються)…

Гіпотезу (передбачення) про… висунув (роз-

робив) …

Початок напрямку (тенденції) покладено…

Нову концепцію (ідею, гіпотезу, теорію тощо)

розроблено...

3. Мета і завдання статті

Статтю присвячено такому питанню, як …

Мета статті полягає в тому, щоб…

Завдання дослідження формулюється (фор-

мулюються)…

Метою є встановити (встановлення)…

Метою є визначити (визначення)…

У статті порівнюється (порівнюються)…

У статті виявляється (виявляються)…

У статті вивчається (вивчаються)…

У статті з’ясовується (з’ясовуються)…

Автор розв’язує низку завдань, а саме:

Мета статті — проаналізувати (описати, сха-

рактеризувати) ...

Метою роботи є дослідження…

4. Виклад суті дослідження у статті

Є підстави вважати…

Умови та хід експерименту дозволяють вису-

нути гіпотезу…

РОЗДІЛ 4. АЛҐОРИТМІЧНІ ПРИПИСИ

В ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ НАУКОВОЇ РОБОТИ

— 297 —

Гіпотетично можна стверджувати…

Перевіримо запропоновану гіпотезу…

Виходячи з передбачення…, …

Однією з найважливіших особливостей (чо-

го?) … є …

Об’єкт дослідження характеризується такими

особливостями: ...

Об’єкт аналізу має такі специфічні якості, як…

Зібраний матеріал підлягає структуруванню…

Матеріали здійсненого обстеження дозволя-

ють згрупувати (класифікувати, узагальнити,

уточнити, конкретизувати)…

За структурою можна виокремити…

Нами зафіксовано (виявлено, з’ясовано, опи-

сано)…

5. Висновки, рекомендації, пропозиції

Таким чином, проведене дослідження (аналіз) підтверджує, що…

Отже, є всі підстави зробити такий висновок:…

Як підсумок зазначимо, що…

Дані здійсненого аналізу дозволяють зробити висновок про…

Відтак, можна впевнено стверджувати, що…

Сформулюємо основні висновки та рекомендації…

Описана у статті методика проведення експерименту являє

собою…

Нарешті, зробимо висновок про…

Підсумовуючи все сказане, відзначимо, що…

Підбиваючи підсумки, сформулюємо…

Можна зробити низку висновків…

Здійснене дослідження дозволяє зробити такі висновки:…

Дослідження дало можливість сформулювати такі висновки: …

У ході експерименту розв’язано поставлені завдання і підтвер-

джено основні положення запропонованої гіпотези, а саме: …

Завдання 4.3.3. Опрацюйте уважно матеріали таблиці. Перевірте,

як ви їх засвоїли. Випишіть необхідні для написання курсової

(конкурсної, дипломної) роботи лексичні засоби організації на-

укової інформації.

НАУКОВИЙ СТИЛЬ Галина

УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ОНУФРІЄНКО

— 298 —

Мовні засоби організації інформації

наукового тексту

з/п

Функції смислових

відношень між еле-

ментами інформації

Лексичні засоби

для поєднання інформації

1. Тотожність, близь-

кість суб’єкта, об’єкта

дії або місця дії (по-

дії)

Він; цей; той (самий); такий (самий); такий;

у(в)се це; в(у)сі ці; це все;

тут; там; усюди; скрізь; вище; нижче;

2. Причини і наслідки,

умови і наслідки

і; та; але; проте, однак; (і) тому; тому що; бо;

поскільки;

звідси…;

звідки йдеться…;

в(у)наслідок цього…;

в(у) результаті…;

в(у) залежності від…;

в(у) зв’язку з цим; згідно з ...; відповідно до…;

за таких умов…;

за такої умови…;

через…;

в(у) такому випадку…;

(а) якщо (ж)…, то це свідчить про…; вказує

на…; засвідчує, що…; дає можливість…; дозво-

ляє…; сприяє…; має значення…; якщо…, то…;

3. Часова співвіднесе-

ність і порядок викла-

дення інформації

спочатку (насамперед, у(в) першу чергу)

з’ясуємо…;

передусім зазначимо…;

наступним кроком у дослідженні…;

одночасно; в(у) той же час; тут же; поряд

із цим; попередньо; раніше; вище; ще раз;

знову; в(у) подальшому; в(у) наступному;

по-перше; по-друге; по-третє; по-п’яте; зараз;

наступними роками; останнім часом; нареш-

ті; на завершення; насамкінець;

у(в)продовж; останніми роками;

4. Всебічний розгляд

об’єкта (з точки зору

типовості, конкрет-

ності, сутності тощо)

з точки зору; в(у) цьому розумінні; взага-

лі; зокрема; як правило; в(у) тому числі; в

основному; практично, по суті; з одного боку;

з іншого боку…; крім того…; крім цього…;

окрім…; у (в) контексті…; за концепцією…;

між іншим…; більше того…;

РОЗДІЛ 4. АЛҐОРИТМІЧНІ ПРИПИСИ

В ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ НАУКОВОЇ РОБОТИ

— 299 —

5. Зіставлення і проти-

ставлення інформації

однак, проте; але, та, також, як…, так само…;

так само, як і…; як…, так і…; не лише…, але й;

порівняно; у протилежність, напротивагу,

навпаки, аналогічно, також, таким же чином,

з одного боку, з іншого боку, в(у) той же час,

як; між тим, як; в(у) той час, як; разом із тим,

тим паче, інакше, по-інакшому, саме так;

6. Виокремлення частин

висловлювання

головне, зупинимося на головному, необ-

хідно зазначити, маємо підкреслити (заз-

начити); слід мати на увазі (враховувати);

треба врахувати; характерно, що…; лише…;

виключно це…;

7. Доповнення або уточ-

нення інформації

також, і, при чому, при тому, разом із тим,

крім того, понад (що?), більше того, до речі,

між іншим, головним чином, особливо, точ-

ніше, скоріше, йдеться про, мається на увазі,

по суті, у цьому (відомому) сенсі, справа

в тому, що, втім, все-таки, повернемося до

теми, тим паче, що…; у(в) тому числі, у ви-

падку, тобто, а саме; саме;

8. Зв’язок між поперед-

ньою та наступною

інформаціями

сказано, …

показано, ….

зазначено, …

як було встановлено, …

одержано, …

виявлено, …

знайдено, …

з’ясовано, …

як свідчать дані, на підставі даних, з таблиці

(діаграми) виходить, (можна) встановити,

у(в)раховуючи (що), як видно з таблиці, як

зазначено у таблиці (схемі),

у(в)казувалося вище, …

як (уже) зазначалося раніше, …

підкреслювалося, …

вище(нижче) наведено, вище йшлося про… ,

згідно з цим, відповідно до цього,

у зв’язку з цим, у зв’язку з вищевикладеним,

названий, останній, попередній, відповідний,

вищеописаний, вищевказаний, вищезгада-

ний, вищенаведений, введений, виведений,

НАУКОВИЙ СТИЛЬ Галина

УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ОНУФРІЄНКО

— 300 —

доведений, класифікований, завершений, ви-

кладений, знайдений, описаний, визначений,

відмічений, перерахований, ієрархізований,

побудований, наведений, застосований,

розглянутий, зроблений, сформульований,

у(в)становлений, такий, такий самий, поді-

бний, аналогічний, схожий, такого ж роду,

подібного типу, наступний, який наведено,

розглядуваний; той, що аналізується; один з

них, деякі з них; більша частина, більшість;

далі з’ясуємо; у такий же спосіб;

9. Об’єктивна оцінка

інформації

природно, само собою зрозуміло, безперечно,

безсумнівно, очевидно, навряд чи, начебто, у

дійсності, насправді, дійсно, правда; точніше;

зрозуміло…, але…; безсумнівно, але…; швид-

ше за все, на перший погляд, врешті-решт,

зрештою, дослідження показало, досвід

(розрахунки, аналіз) підтвердив…, згідно з

поглядами, встановлено, підраховано, можна

припустити, невідомо, як відомо, загально-

відомо;

10. Суб’єктивна оцінка

інформації

думається; думаємо, що…; здається, що…; на

наш погляд, за нашим переконанням, уявля-

ється вірогідним (правомірним), викликає

сумнів…, точка зору автора, спадає на думку,

вірогідно, й(і)мовірно;

11. Узагальнення, висно-

вок, підсумок

таким чином, відтак, отже, тож, у (в) цілому,

коротше кажучи, у підсумку, в результаті, у

кінцевому рахунку, у зв’язку з цим виходить,

так що, усе це свідчить про те, що…

звідси випливає…

є зрозумілим, що…

з цього ясно, що…

є очевидним, що…

дозволяє зробити висновок…

це зводиться до того, що…

свідчить про…

нарешті, на завершення, сформулюємо ви-

сновок, одним словом, підбиваючи підсумки,

резюмуючи;