Онуфрієнко Г.С. Науковий стиль української мови

Подождите немного. Документ загружается.

РОЗДІЛ 3. АЛҐОРИТМІЧНІ ПРИПИСИ ЯК РЕГЛАМЕНТОВАНІ СХЕМИ НАВЧАЛЬНИХ

ДІЙ ПРИ АНАЛІТИЧНОМУ ОПРАЦЮВАННІ ІНФОРМАЦІЇ НАУКОВОГО ДЖЕРЕЛА

— 271 —

Завдання 3.3.4. Прочитайте уважно рецензії на різножанрові наукові

праці (статті, підручники, монографії) з проблем обраної вами

спеціальності. Проаналізуйте ці рецензії, зорово спираючись

на алґоритмічний припис (див. 3.3.1), за змістом і структурою

та на відповідність їх тексту чинним мовним нормам.

Завдання 3.3.5. Складіть об’єктивну рецензію, зорово спираючись на

алґоритмічний припис та використовуючи необхідні лексико-

граматичні конструкції, на власну наукову доповідь (повідомлен-

ня, реферат) з опановуваних дисциплін, а також на наукові до-

повіді (повідомлення, реферати) своїх однокурсників. З’ясуйте,

які структурні компоненти рецензії найважче готувати і чому.

Завдання 3.3.6. Підготуйте кілька зразків клішованих рецензій, спи-

раючись на відповідний алґоритмічний припис та використо-

вуючи лексико-граматичні конструкції для підготовки ано-

тацій, рефератів, а також лексичні засоби для висловлювання

оцінки. Визначте, порівнявши, найоптимальніший зразок клі-

шованої рецензії.

Завдання 3.3.7. Складіть рецензії, керуючись алґоритмічним припи-

сом, на статті (доповіді, повідомлення), опубліковані у збір-

никах матеріалів студентських наукових конференцій з акту-

альних проблем обраного фаху.

Завдання 3.3.8. Складіть, зорово не спираючись на алґоритмічний при-

пис, рецензії на 2–3 наукові статті студентів(магістрантів,

аспірантів), опубліковані в рубриці “Трибуна молодого на-

уковця” у науково-практичних збірниках та/або журналах.

Порівняйте підготовлені рецензії на одну й ту ж статтю та

визначте найпереконливіший її варіант.

Завдання 3.3.9. Зрецензуйте 1–2 наукові доповіді мовнокультуроло-

гічної тематики, підготовлені й виголошені вашими одно-

курсниками на щорічній загальноуніверситетській науково-

практичній конференції до Дня української писемності й

мови та вшанування пам’яті першого українського історика

Нестора Літописця (9 листопада). Лаконічно сформулюйте

поради-рекомендації молодим науковцям.

НАУКОВИЙ СТИЛЬ Галина

УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ОНУФРІЄНКО

— 272 —

Завдання для само- та взаємоконтролю

до розділу 3

Завдання 1. Поясніть цілі складання анотацій на наукові джерела.

Завдання 2. Схарактеризуйте основні види анотацій та з’ясуйте

особливості їх оформлення.

Завдання 3. Поясніть відмінність довідкової анотації від рекоменда-

ційної.

Завдання 4. З’ясуйте, який вид анотації є найбільш поширеним у на-

уковій та науково-інформаційній діяльності.

Завдання 5. Назвіть складові анотації та проілюструйте їх прикла-

дами.

Завдання 6. Назвіть відомості, які розміщуються в бібліографічному

описі наукових джерел.

Завдання 7. Зазначте, яку інформацію може містити текст анота-

ції. Аргументуйте свою відповідь.

Завдання 8. З’ясуйте, яка інформація є обов’язковою в тексті анота-

ції та чому.

Завдання 9. Сформулюйте лаконічно вимоги до тексту анотації.

Завдання 10. З’ясуйте, від чого залежить відбір інформації для ано-

тації. Аргументуйте свою відповідь.

Завдання 11. Схарактеризуйте вимоги до обсягу анотації та з’ясуйте,

чим вони обумовлені.

Завдання 12. Назвіть найтиповішу помилку при складанні тексту

анотації та поясніть її причини.

Завдання 13. Наведіть мовні/мовленнєві стандарти-кліше для

оформлення анотації.

РОЗДІЛ 3. АЛҐОРИТМІЧНІ ПРИПИСИ ЯК РЕГЛАМЕНТОВАНІ СХЕМИ НАВЧАЛЬНИХ

ДІЙ ПРИ АНАЛІТИЧНОМУ ОПРАЦЮВАННІ ІНФОРМАЦІЇ НАУКОВОГО ДЖЕРЕЛА

— 273 —

Завдання 14. З’ясуйте, дієслова якого часу та виду поширені і чому в

текстах анотацій.

Завдання 15. Випишіть із бібліотечного каталогу три анотації на

нові наукові надходження та проаналізуйте їх за структурою,

змістом, призначенням, мовним оформленням, обсягом.

Завдання 16. Складіть анотації на журнальні наукові статті з гума-

нітарних проблем, спираючись на алґоритмічний припис, мов-

ні/мовленнєві стандарти-кліше та взірці анотацій.

Завдання 17. З’ясуйте, аргументуючи, чим відрізняються між собою

реферат та анотація наукового джерела.

Завдання 18. Проаналізуйте найтиповіші помилки у “згортанні” ін-

формації наукового джерела при його реферуванні та пояс-

ніть, як їм запобігти.

Завдання 19. Сформулюйте чіткі вимоги до анотації і до реферату.

Назвіть спільні та відмінні вимоги.

Завдання 20. Обґрунтуйте, чому характеристика та виклад змісту

наукового джерела мають бути об’єктивними і не містити

оцінки.

Завдання 21. Схарактеризуйте, аргументуючи, вимоги до мови та

стилю тексту реферату.

Завдання 22. Поясніть, якими мають бути оптимальні обсяги ано-

тації та реферату і від чого це залежить.

Завдання 23. Наведіть мовні/мовленнєві стандарти-кліше для підго-

товки реферату наукового джерела.

Завдання 24. Проаналізуйте порядок слів у реченнях рефератів і

з’ясуйте, де найчастіше знаходяться основна та допоміжна

інформації.

НАУКОВИЙ СТИЛЬ Галина

УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ОНУФРІЄНКО

— 274 —

Завдання 25. Назвіть найпоширеніші у рефератах слова-організатори

думки, що логізують контекст, та визначте мовні засоби їх

вираження. Поясність, чим обумовлено їх використання.

Завдання 26. Назвіть найпоширеніші у рефератах слова-організатори

думки, що характеризують ступінь об’єктивності інформації

наукового першоджерела, та визначте мовні засоби їх вира-

ження. Поясніть, з якою метою вони використовуються.

Завдання 27. Опрацюйте (наприклад, в Українському реферативно-

му журналі “Джерело” за обраною спеціальністю) три рефе-

рати різножанрової наукової літератури (книги, колективної

монографії, збірника статей) та проаналізуйте їх за струк-

турою, змістом, обсягом, призначенням, мовним оформлен-

ням.

Завдання 28. Проаналізуйте за структурою, змістом, обсягом, при-

значенням, мовним оформленням два реферати матеріалів

конференції (наприклад, з Українського реферативного журна-

лу “Джерело” за гуманітарними спеціальностями). Випишіть

мовні/мовленнєві засоби для наведення основної проблемної ін-

формації.

Завдання 29. Складіть, спираючись на алґоритмічні приписи та мов-

ні/мовленнєві стандарти-кліше, анотацію та конспектив-

ний реферат на журнальні статті гуманітарної тематики.

Схарактеризуйте за структурою, змістом і мовним оформ-

ленням анотацію та реферат.

Завдання 30. Установіть спільне й відмінне між конспектом науко-

вого джерела, анотацією, рефератом та рецензією на нього.

Проілюструйте переконливими прикладами свою відповідь.

Завдання 31. З’ясуйте, якими мовними/мовленнєвими стандартами-

кліше, що використовуються під час анотування й рецензу-

вання, доцільно скористатися при написанні тексту рецензії.

Аргументуйте свою відповідь.

РОЗДІЛ 3. АЛҐОРИТМІЧНІ ПРИПИСИ ЯК РЕГЛАМЕНТОВАНІ СХЕМИ НАВЧАЛЬНИХ

ДІЙ ПРИ АНАЛІТИЧНОМУ ОПРАЦЮВАННІ ІНФОРМАЦІЇ НАУКОВОГО ДЖЕРЕЛА

— 275 —

Завдання 32. Відтворіть по пам’яті алґоритмічний припис до:

а) анотування наукового джерела;

б) реферування наукового джерела;

в) рецензування наукового джерела.

Завдання 33. Сформулюйте стисло практичні поради укладачу ано-

тацій на наукові джерела з актуальних проблем обраної вами

спеціальності.

Завдання 34. Сформулюйте практичні поради укладачу рефератів

на наукові джерела гуманітарної проблематики.

Завдання 35. Лаконічно сформулюйте практичні поради авторові ре-

цензій на наукові джерела гуманітарної тематики.

— 276 —

РОЗДІЛ 4. АЛҐОРИТМІЧНІ ПРИПИСИ

В ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ

НАУКОВОЇ РОБОТИ

Здобуття вищої гуманітарної освіти, як і будь-якої іншої, перед-

бачає в умовах Болонського процесу обов’язкову самостійну науко-

ву роботу студентів, яка реалізовуватиметься в обох формах (усній,

письмовій) та різних жанрах сучасного наукового дослідження, на-

самперед у курсових і дипломних роботах, а також у доповідях і по-

відомленнях на конференціях, наукових конкурсних роботах, есе та

статтях в обраній галузі знань, без чого не є можливим процес по-

дальшої ефективної дослідної діяльності.

Наукова робота і малих, і великих жанрів обов’язково має бути

скерована на одержання нових знань в обраній галузі. Зрозуміло,

що для молодого дослідника є важким (а інколи й неможливим)

процес здобуття абсолютно нових знань. У зв’язку з цим у студент-

ських наукових роботах новизна визначається переважно такими

поняттями, як “розширено”, “доповнено”, “уточнено”, “конкрети-

зовано”, “узагальнено”, “систематизовано”, “класифіковано”, “про-

ілюстровано”, “обґрунтовано”, “унаочнено” відомі матеріали та

результати, що уможливлюється завдяки поглибленому вивченню

певних дисциплін, актуальних тем (окремо та в комплексі) і розви-

неними навичками та вміннями із самостійної організації наукової

праці у відповідності до сформульованої мети, завдань і обраної ме-

тодики наукового пошуку. При цьому до автора наукової роботи

висувається ряд обов’язкових вимог: на високому рівні бути обізна-

ним з наукової літератури за досліджуваною проблемою (знати всі

доступні джерела наукової інформації, опубліковані в Україні та за

РОЗДІЛ 4. АЛҐОРИТМІЧНІ ПРИПИСИ

В ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ НАУКОВОЇ РОБОТИ

— 277 —

кордоном), уміти обирати найдоцільнішу методику дослідження

та знати її, вміти аналізувати, аргументувати, порівнювати й уза-

гальнювати, логічно викладати матеріали дослідження, лаконічно

й переконливо формулювати висновки, викладати зміст роботи за

чинними нормами української наукової мови. У роботі має знайти

відображення науковий пошук, а саме: автор має наводити само-

стійно дібрані й нові приклади щодо досліджуваної проблеми; уза-

гальнювати дані у вигляді аналітичного огляду тематичної літера-

тури, різноманітних класифікацій, а також таблиць, схем, графіків,

діаграм тощо; формулювати висновки, підбивати обґрунтовані під-

сумки.

Наукова робота має адекватно відбивати логіку здійсненого кон-

кретного дослідження, що виявлятиметься в її загальному структуру-

ванні, рубрикації, побудові розділів, абзацоподілі та інших формаль-

них елементах.

Зміст і результати наукового дослідження, самостійно виконува-

ного студентами, магістрантами, аспірантами, найчастіше оформлю-

ються малими жанрами наукової літератури: науковою доповіддю,

повідомленням (монологом) на науково-практичних конференціях

та науковою статтею.

4.1. Підготовка і написання наукової доповіді

Усне монологічне наукове мовлення має кілька різних форм:

виступ, повідомлення, доповідь, лекція тощо. Доповідь дозволяє на

широкий загал схарактеризувати предмети, явища, поняття через

їх ознаки, параметри, особливості. Підготовка доповіді (монологу)

об’єктивно скорочується у часі, полегшується й оптимізується, якщо

доповідачеві відомий відповідний алґоритмічний припис.

Завдання 4.1.1. Ознайомтесь уважно з наведеним алґоритмічним

приписом та усвідомте мету і зміст кожного його “кроку”.

З’ясуйте, проаналізувавши власний досвід, який “крок” (або

“кроки”) і чому є для вас найскладнішим (найскладнішими).

НАУКОВИЙ СТИЛЬ Галина

УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ОНУФРІЄНКО

— 278 —

АЛҐОРИТМІЧНИЙ ПРИПИС

ДО СКЛАДАННЯ НАУКОВОЇ ДОПОВІДІ (МОНОЛОГУ)

1. З’ясуйте мету і завдання свого монологу з урахуванням скла-

ду слухацької аудиторії.

2. Уточніть його тему та визначте її змістові межі.

3. Доберіть і ретельно опрацюйте наукову літературу різними

видами читання (оглядовим, пошуковим, суцільним).

4. Складіть деталізований план доповіді (монологу).

5. Визначте проблеми дискусійного характеру та принципи їх

презентації.

6. Доберіть фактичний матеріал (у т.ч. можливі таблиці, діагра-

ми, графіки, схеми тощо) до кожного пункту розробленого

плану.

7. Спрогнозуйте можливі запитання слухачів і підготуйтеся до

їх висвітлення під час доповіді чи обговорення.

8. Лаконічно й однозначно та відповідно до мети доповіді сфор-

мулюйте висновки.

9. Продумайте оригінальну (наприклад, несподівану для слуха-

чів інформацію, що може здивувати їх) вступну частину допо-

віді.

10. Визначте місця для риторичних і проблемних запитань, ло-

гічних пауз тощо.

11. Оформіть у письмовому вигляді матеріали доповіді.

12. Перевірте матеріали доповіді на відповідність основним ви-

могам: логіці викладу, точності інформації, чинним мовним/

мовленнєвим нормам.

13. Виголосіть, не спираючись на текст, окрім плану і цитат, до-

повідь вдома перед уявними (в цьому разі запишіть монолог

на відеомагнітофон або диктофон) чи реальними слухачами.

14. Здійсніть самоконтроль виконаної роботи при огляді відеока-

сети.

15. Відредагуйте (у разі потреби) текст підготовленої доповіді.

РОЗДІЛ 4. АЛҐОРИТМІЧНІ ПРИПИСИ

В ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ НАУКОВОЇ РОБОТИ

— 279 —

Завдання 4.1.2. Запишіть лексико-граматичні конструкції, які допо-

магатимуть вам утримувати увагу слухачів при виголошенні

наукової доповіді.

Завдання 4.1.3. Пригадайте з курсу риторики правила мовця і слу-

хача та конкретизуйте їх в умовах обговорення наукових про-

блем під час дискусії.

Завдання 4.1.4. Схарактеризуйте завдання та принципи мовної/мов-

леннєвої підготовки тексту наукової доповіді до виголошення

на широкий загал. Проілюструйте прикладами свою відповідь.

Завдання 4.1.5. Підготуйте, зорово спираючись на алґоритмічний

припис (див. 4.1.1), доповідь (монолог) за одним із питань се-

мінарського заняття з опановуваних навчальних дисциплін і

виголосіть її. Порівняйте оцінювання доповіді викладачем та

одногрупниками з власною оцінкою. Сформулюйте, врахову-

ючи висловлені слухачами зауваження, рекомендації й поради

для себе як доповідача.

Завдання 4.1.6. Підготуйте, зорово не спираючись на алґоритміч-

ний припис, наукову доповідь з проблем культури мовлення

гуманітарія на щорічну загальноуніверситетську науково-

практичну конференцію до Дня слов’янської культури та пи-

семності (24 травня). Проаналізуйте доповідь, зважаючи на

реакцію слухачів, та (в разі потреби) відредагуйте її.

Завдання 4.1.7. Лаконічно сформулюйте вимоги до наукової допо-

віді та схарактеризуйте найтиповіші помилки доповідача-

студента.

Завдання 4.1.8. Опрацюйте суцільним та ознайомчим видами читан-

ня тези доповідей, виголошених на науково-практичних конфе-

ренціях Міжнародного, Всеукраїнського, регіонального і загаль-

ноуніверситетського рівнів. Визначте спільні риси текстів тез

доповідей з різних галузей сучасної науки (мета, обсяг, зміст,

структура, ілюстрації, цитація, висновки, типові мовні кон-

струкції тощо) та сформулюйте спільні (в усіх галузях знань)

вимоги до тез наукових доповідей.

НАУКОВИЙ СТИЛЬ Галина

УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ОНУФРІЄНКО

— 280 —

Мова науки як навчальна дисципліна

для аспірантів в умовах інтегрування вищої освіти України

в європейський простір

“Ступінь влади над мовою” (О. Потебня) є важливим і суттє-

вим, хоча, безумовно, не єдиним, показником інтелектуального рів-

ня та загальної культури студента, магістранта, аспіранта, фахівця.

Мовну/мовленнєву компетентність вважають потужним та ефек-

тивним чинником у професійній підготовці національних наукових

кадрів, бо ж представники наукової еліти народу, його найосвіченіші

верстви мають стати носіями зразкової наукової мови. Дослідниками

семіотики (Ч. Морріс) доведено, що вивчення науки може бути ціл-

ком включене до вивчення мови науки, оскільки опанування мовою

науки передбачає і вивчення її відношення до позначуваних об’єктів,

а також до людей, які використовують цю мову. Завдяки науковій

мові як обов’язковій складовій частині національної літературної

мови, що виступає невід’ємним атрибутом держави та її ознакою,

підтримується національна гідність, духовність народу і передають-

ся у світовий інформаційний простір національні досягнення з різ-

них галузей знань. І, нарешті, саме національною науковою мовою

забезпечується зв’язок між концептуальною (логічною) і вербальною

(мовною) картинами світу під час пізнання. У період інтенсивного

розвитку наукового стилю української мови в умовах євроінтеграції

України до студентів, магістрантів, аспірантів висувається актуалізо-

вана часом вимога — вільно, нормативно й зразково послуговуватися

науковою мовою в усіх її підстилях і формах. У колі завдань спец-

курсу “Науковий стиль української мови” — формування концепту-

ального розуміння теоретичних засад культури наукового мовлення

в усіх його видах, вироблення на основі цього стійких практичних на-

виків з наукової творчості у різних її жанрах та редагування наукової

продукції, усвідомлення особливостей мовної норми на всіх рівнях

організації наукового тексту (статті, дисертації, автореферату тощо).

Автором розроблено концептуально цілісну модель навчання

української наукової мови, яку відбито у низці опублікованих на-

укових статей з цієї проблеми, виданих навчальних програмах, пере-

кладних термінологічних словниках, підготовленому навчальному

посібнику з алґоритмічними приписами. (Г. Онуфрієнко, докт. філос.

у філол.науках)