Нечитайло В.А., Кучерява Л.Ф., Погребенник В.П. Систематика вищих рослин. Лабораторний практикум

Подождите немного. Документ загружается.

В.А. Нечитайло, Л.Ф. Кучерява, В.П. Погребенник

органах щавлеву кислоту або її солі, використовуються в якості харчо-

вих культур (ревінь, щавель тощо). Гречка, насіння якої багате на крох-

маль, є цінною кругГяною харчовою культурою, а також чудовим медо-

носом. Серед Гречкових також багато бур'янових рослин.

Родина об'єднує 30-35 родів та близько 1000 видів. Широко розпов-

сюджені в усіх частинах світу, але головним чином в північних помірних

областях. В Україні зростає 6 родів і 66 видів, що складає 6,6% від усих

Гречкових. Найбільше представлені у нас роди Гірчак (34 види) та Ща-

вель (24 види). Інші роди в Україні представлені 1-3 видами.

Щоб ознайомитися з родиною, розглянемо представників трьох

родів: Гірчака, Щавлю (вітрозапильні) і Гречки (комахозапильні).

Матеріал для заняття: гербарні зразки гірчаків (г. зміїного,г.

земноводного, г. звичайного), щавлів (щ. горобиного, щ. кінського, щ.

кислого) та гречки посівної, їхні квітки та плоди.

Завдання: розглянути морфологічну будову зразків, плодів та

квіток, записати їхні формули; розглянути діаграми квіток, плід та роз-

труб у гірчаків, щавлів та гречки посівної.

Рід Гірчак (Роїудопит)

Однорічні або багаторічні трав'янисті рослини. Квітки в пучечках, в па-

зушних або з'єднаних у колосовидні, гроновидні або волотевидні суцвіття.

Оцвітина з 4-6 листочків, звичайно віночкоподібна. Тичинок — 4-8;

стовпчиків 2-3. Плід захований всередині оцвітини, сочевицеподібний або

тригранний горішок. В Україні росте 36 видів, з яких розглянемо три.

Гірчак звичайний, спориш звичайний (Роїудопит ауісиїаге) (рис.

73). Зростає на рудеральних сухих місцях, переважно біля доріг і сте-

жок, і яскраво відбиває риси придорожніх рослин. Це однорічник зав-

вишки 20-40 (80) см з нитковидним розгалуженим стеблом, лежачим

(там, де відбувається витоптування) і анізотропними (висхідними) паго-

нами (там, де витоптування припинилося). Рослина дуже мінлива. Не-

великі листки широкоеліптичні або широколопатовидні, обернено-

овально-продовгуваті, рідше ланцетні, вузькопродовгуваті до лінійних,

звужені в дуже короткий черешок. Вони сіруваті або сизувато-зелені,

знизу з випуклими жилками. Піхви-розтруби двороздільні, з 6-8 жилка-

ми. Цвіте в травні-жовтні. Квітки дрібні, по 2-5 в пазухах листків, некта-

ру не виділяють, самозапильні. Листочків оцвітини 5 (4-6), вони без кіля

і без крила. Оцвітина проста, звичайно віночкоподібна, надрізана до се-

редини, або трохи нижче з оберненоконусовидною основою, листочки її

з вузьким білим або рожевим краєм. Тичинок 8. Плоди — тригранні

горішки, заховані всередині оцвітини, яка при плодах не опадає. Плоди-

ки переносяться колесами, копитами, підошвами взуття тощо, чим і по-

яснюється повсюдне поширення цієї придорожньої рослини, яка, до

речі, дуже добре витримує постійне витоптування.

166

Систематика вищих рослин. Лабораторний практикум

Рис 73 Гірчак звичайний (Роїудопит ачісиїаге) : 1 - верхня частина рос-

лини 2 нижГчастина рослини; 3 - зовнішній вигляд оцвітини; 4 - маточка з

Трьома стовпчиками; 5 -"оцвітина при плоді; 6 - вигляд плоду з р,зних бок.в

Гірчак зміїний, ракові шийки (Роїудопит Ьізіоііа) (рис. 74). Росте

на сирих заболочених луках, трав'янистих болотах, болотистих чагар-

никах. Цвіте в травні-червні. Квітки в одиночній, кінцевій, колосовидній

складній китиці з монохазіями, що сидять в пазухах плівчастих, на

вверхівці тризубчатих покривних листків, які мають плівчасті розтруби,

що охоплюють квітконіжки обох квіток. Оцвітина віночковидна, рожева,

п'ятичленна, біля основи зросла в коротку тригранну трубку. Вільні

верхівки листочків яйцевидні, яйцевидно-ланцетні або продовгуваті,

тупі. Андроцей з 8 фіолевих, прирослих до основи трубки оцвітини ти-

чинок, які добре видаються з розквітлої квітки: 5 зовнішніх і 3 більш дов-

гих внутрішніх з великими нектарниками біля основи тичинкових ниток.

Пиляки овальні з дуже коротким в'язальцем, яке прикріплюється до се-

редньої частини пиляка. Гінецей з трьох плодолистків, з тригранною

зав'яззю і трьома довгими стилодіями, що закінчуються маленькими го-

ловчастими приймочками. Плід — тригранний чорно-бурий горішок,

167

В.А. Нечитайло, Л.Ф. Кучерява, В.П. Погребенник

оточений засохлою оцвітиною.Квітки гірчака зміїного можна замінити

розквітаючими пізніше квітками гірчака земноводного.

Гірчак земноводний (Роїудопит атрпіЬіит). Багаторічна

трав'яниста рослина заввишки 30-вО (120) см, яка зростає в стоячих,

повільно текучих водах, озерах, на берегах рік, майже по всій Україні.

Зустрічається заростями у воді поряд з заростями рдесту плаваючо-

го, до якого г. земноводний подібний за своїми листками, з продовгува-

то-еліптичною пластинкою, що плаває на поверхні води. У гірчака зем-

новодного (як і взагалі у Гречкових) біля основи черешка листка наяв-

ний розтруб. Черешки листків прикріплені до листка вище середини

піхв. Піхви циліндричні, зверху обрубані, звичайно з війками по краю.

На довгих квітконосних пагонах формуються більш-менш густі безлисті

циліндричні колоски з криваво-червоних квіток, що підіймаються над по-

верхнею води. Цвіте в червні-серпні. Як і у гречки посівної, квітки гете-

168

Систематика вищих рослин. Лабораторний практикум

Рис 75 Деталі будови квіток та листка Гірчака зміїного (Роїудопит Ь/з-

ІогіаУ 1 - загальний вигляд монохазію; 2 - загальний вигляд квітки;

З - тичинка; 4 - маточки; 5 - розгорнута оцвітина з тичинками; 6 - поздовжній

розріз зав'язі; 7 - стебловий листок з розтрубом

169

ростильні і запилюються комахами.

Оцвітина проста, віночковидна, рожева, з 5 листочків, зрослих в

більш довгу, ніж у гірчака зміїного, трубку, без кіля. Внутрішні листочки

оцвітини без крила.

Тичинок 5, вони чергуються з листочками оцвітини і приростають до

неї в місцях відходження відгину. Нектарники овальні, злегка дволопа-

теві, розміщені біля основи трубки оцвітини, нижче тичинок, між ними.

Маточка з двома довгими стилодіями. Горішок лінзовидний, двічі ви-

пуклий.

В.А. Нечитайло, Л.Ф. Кучерява, В.П. Поаребенник

170

Систематика вищих рослин. Лабораторний практикум

Рис. 76. Щавель кінський (Н.сопіегіиз)-. 1-2 - загальний вигляд маточково-

тичинкової квітки зверху (1) та знизу(2); 3 - маточка; 4 - поздовжній розріз

зав'язі; 5 - поперечний розріз зав'язі; 6 - плід з вилученою оцвітиною:7 - плід,

оточений оцвітиною; 8 - діаграма квітки

Щавель горобиний (Иитех асе(озеііа) (рис. 77).Один з самих зви-

чайних бур'янів на кислих грунтах полів, луків, лісових галявин. Цвіте в

травні-червні. Рослина дводомна.

Квітки в довгій, рихлій, складній китиці з монохазіїв, з плівчастими

покривними листками на головній осі і бокових гілочках суцвіття. В па-

зухах покривних листків звичайно по 5-12 квіток.

Оцвітина чашечковидна з 6 червонуватих листочків, в 2 колах по З,

злегка зрослих біля основи. В тичинковій квітці зовнішні листочки

оцвітини довгасті, тупуваті, на спинці злегка кілюваті; внутрішні

дорівнюють зовнішнім, овальні або яйцевидні з округлою верхівкою.

Розквітла квітка широко розкрита.

Андроцей із 6 тичинок, розміщених парами навпроти листочків внутрі-

шнього кола оцвітини. Пиляки нерухомі, великі, в 3-4 рази довші від тичинко-

вих ниток, трохи розширених біля основи. В'язальце коротке, і з'єднує поло-

винки пиляка лише внизу.

В маточковій квітці зовнішні листочки оцвітини товсті, яйцевидні, ту-

пуваті, на верхівці склепоподібно ввігнуті, в період цвітіння відігнуті до

квітконіжки, внутрішні листочки трохи довші від зовнішніх, широко-

овальні, тупуваті або гострі, під час цвітіння щільно притиснуті до зав'язі.

171

Кормова, лікарська та дубильна рослина.

Якщо вода у водоймі висихає або буде випущена, стебло з листками

і квітками відмирає, а потім при наступному заливанні водою з корене-

вища відростає новий пагін, менший за розміром, але більш сильної,

міцної конструкції, з листками також іншої форми — з спрямованою до-

гори видовженою пластинкою. Така форма утворюється на берегах

річок і озер та на сирих місцях. Тут ми маємо приклад надзвичайно ши-

рокої мінливості під впливом зовнішніх умов.

Рід Щавель (Китех)

Налічує близько 200 видів, з них в Україні — 24. Багаторічні або од-

норічні рослини з маточково-тичинковими, рідше маточковими і тичинко-

вими квітками. Оцвітина із шести майже вільних листочків, розміщених у

двох колах по три в кожному. При плодах внутрішні листочки оцвітини

розростаються, обгортаючи їх. На спинці всі внутрішні листочки оцвітини

або лише один з них мають горбочок (рідше він відсутній). Тичинок 6,

стовпчиків 3, ниркоподібних, з пензликоподібними приймочками. Для

визначення потрібні стиглі плоди. Види щавлів легко між собою гібриди-

зують. Найбільш поширені щавель кислий, який вирощують як овоч, ща-

вель горобиний — бур'ян на піскуватих вологих місцях і щавель кінський,

що засмічує луки і вогкуваті узлісся. Розглянемо ці три види.

Щавель кінський (Нитех сопТегіиз) (рис. 76). Росте звичайно на

берегах річок і на луках, особливо на випасах. Цвіте з травня до липня.

Суцвіття — густа, довга, дуже розгалужена складна волоть з моно-

хазіїв з направленими догори галузками, майже безлиста. Квітки на

гілочках суцвіття в зближених пучках, на коротких зчленованих

квітконіжках, в пазухах плівчастих покривних листків, маточково-тичин-

кові, повислі.

Оцвітина чашечковидна з 6 зелених листочків, розміщених в 2 кола

по 3; зовнішні листочки оцвітини біля основи трохи зрослі, товсті, дов-

гасті, тупі, з вузькою плівчастою облямівкою по краю, на спинці кілюваті;

внутрішні — майже вдвічі довші за зовнішні, тонкі, обернено-яйцевидні

або оберненоланцетні, тупі, на верхівці злегка вгнуті. Андроцей з 6 тичи-

нок, які утворилися внаслідок розщеплення трьох, і розміщених парами

навпроти листочків зовнішнього кола оцвітини. Тичинкові нитки під пиля-

ками розширені. Пиляки великі, нерухомі. Пнецей з 3 плодолистків,

зав'язь тригранна, що ледь доходить до основи пиляків, з трьома при-

тиснутими до ребер зав'язі стилодіями, які несуть китицевидні приймоч-

ки. Плід — тригранний темно-бурий горішок, завдовжки близько 3,5 мм,

занурений в розрослу оцвітину; листочки її внутрішнього кола широкояй-

цевидні, зубчасті, іноді з дуже потовщеними ділянками середньої жилки

у вигляді желваків; зовнішні листочки оцвітини щільно притиснуті до вну-

трішніх.

В.А. Нечитайло, Л.Ф. Кучерява, В.П. Поаребенник

Рис. 77. Щавель горобиний (Нитех асеіозеїіа): 1 - загальний вигляд плодо-

носних рослин з кореневими паростками; 2 - плодик із засохлою оцвітиною; З-

4 - плодики без оцвітини (вигляд з різних боків); 5 - загальний вигляд тичинко-

вих квіток; 6 - маточкова квітка; 7 - маточкова квітка без листочків внутрішньо-

го кола оцвітини; 8-9 - діаграма тичинкової(8) та маточкової (9) квітки

172

Систематика вищих рослин. Лабораторний практикум

В.А. Нечитайло, Л.Ф. Кучерява, В.П. Погребенник

Гінецей з трьох плодолистків. Зав'язь тригранна, з трьома відігнути-

ми донизу, притиснутими до ребер стилодіями, кожен з китицеподібною

приймочкою.

Плід — тригранний горішок, оточений листочками внутрішнього кола

оцвітини, які не перевищують його. Листочки зовнішнього кола оцвітини

при плоді щільно притиснуті до внутрішніх листочків оцвітини.

Щавель кислий (Нитех асеіоза) (рис. 78). Поширений на луках, по

лісових галявинах, як бур'ян в посівах, садах, городах. Розглядаючи рос-

лини, відзначаємо, що прикореневі листки великі, довгочерешкові, при

основі стріло- або списоподібні, з направленими донизу гострими лопатя-

ми; стеблові — ланцетно-стрілоподібні на коротких черешках, верхні —

сидячі. Розглянемо основи черешків. Тут побачимо плівчасті прилистки,

що зрослися і утворили келихоподібні прозорі утворення — розтруби.

Квітки маточкові та тичинкові, в китицях, які зібрані у волоть, рожеві,

червонуваті або жовтуваті. Рослини дводомні, тому для аналізу не-

обхідно мати як тичинкові, так і маточкові квітки. Будову їх розглянемо

під бінокуляром.

Насамперед відзначаємо, що оцвітина проста чашечкоподібна шес-

тироздільна, з розташованими в 2 кола листочками, які в тичинкових

квітках направлені догори, тичинок 6. В маточкових квітках листочки

зовнішнього кола оцвітини відігнуті вниз і притиснені до квітконіжки,

внутрішні — прямостоячі, вдвоє більші від зовнішніх, при плодах розро-

стаються, утворюючи здуття. Маточка з трьома короткими стовпчиками

і пензликоподібними приймочками. Пензликоподібні приймочки — родо-

ва ознака щавлю і є пристосуванням до запилення вітром. Формули

квіток: о *Р(з+з)АбОо та ? *Р(з+з)АоС(3)

Зробивши поперечний розріз плоду, побачимо зігнутий зародок

насінини і мучнистий ендосперм у центрі.

Досить поширений також щавель лісовий (Китех зуіуезігіз), який

відрізняється від розглянутого нами тим, що має маточково-тичинкові

квітки. Формула квітки: *Р(з+з)АбС(з)

Рід Гречка (Радоругит)

Рослини трав'янисті, з голим розгалуженим стеблом і черговими

стріловидно-трикутними листками. Оцвітина п'ятироздільна, віночко-

видна; тичинок 8, стовпчиків 3. Плід — тригранний горішок, довший за

оцвітину. Відомо 4 (5) видів; в межах України — 2. Важливе господарсь-

ке значення має лише гречка посівна як чудовий медонос і відмінна

круп'яна культура.

Г. посівна (Р.езсиїепіит) (рис. 79). Однорічна рослина (30-70 см

заввишки) з галузистим червонуватим стеблом. Листки стрілоподібно-

трикутні, чергові, з тонкоплівчастим жовтуватим розтрубом. Квітки ма-

точково-тичинкові, в китицях на довгих пазушних квітконосах, на

верхівці стебла утворюють щиткоподібні суцвіття, з сильним ароматом.

174

Систематика вищих рослин. Лабораторний практикум

Рис. 79.- Гречка посівна (Радоругит езсиїепіит): 1 - квітуючий пагін;

2 - квітка (вигляд зверху);3 - квітка в поздовжньому розрізі (в зав'язі видно

прямий насінний зачаток); 4 - тичинки; 5 - маточка; 6 - плід; 7 - поперечний

розріз плоду; 8 - поздовжній розріз плоду; 9 - довгостовпчикова і

10 - короткостовпчикова квітка в поздовжньому розрізі; 11 - діаграма квітки

175

В.А. Нечитайло, Л.Ф. Кучерява, В.П. Поаребенник

Розглянемо квітку під бінокуляром і відмітимо такі особливості її будови:

Оцвітина рожева або біла, п'ятироздільна. Тичинок 8, з них 5 утворюють

зовнішнє коло з пиляками, які відкриваються всередину, а три — внутрішнє

коло з пиляками, які відкриваються назовні; тичинкові нитки наполовину ко-

ротші за оцвітину.

Біля основи тичинкових ниток є нектарники (залозки) у вигляді диско-

подібного розширення — квітколожа. Завдяки їм квітки виділяють нектар і

мають сильний медовий запах, який приваблює бджіл. Зав'язь тригранна,

як у всіх Гречкових, приймочки головчасті. Формула квітки: *Р5А5+зС(3).

Плід — тригранний горішок, при якому залишається оцвітина.

Розглядаючи зародок, відмітимо, що він прямий, з поперечними

сім'ядолями і оточений білком. В інших членів родини зародок зігнутий і

займає периферичну частину насінини, а білок розташований у її центрі.

В одних квітках стовпчики довгі, а тичинки вкорочені, у других, на-

впаки, короткі стовпчики й довгі тичинки. Таким чином, для гречки ха-

рактерне явище гетеростилії (різностовпчатості).

Вирощується гречка як важлива круп'яна і медоносна рослина. Цвіте

у липні.

Крім розглянутих видів родини Гречкових на Україні культивують як

ранні овочеві і лікарські рослини: ревінь пальчастий (Р.пеит раїта-

іит) і ревінь лікарський (НЬеит оШсіпаїе).

176

Систематика вищих рослин. Лабораторний практикум

177

ПІДКЛАС ГАМАМЕЛІДІДИ

(НАМАМЕЬЮЮАЕ)

В більшості деревні рослини з судинами (за винятком порядку Три-

ходендрових). Продихи з двох або більшою кількістю побічних клітин

або побічні клітини відсутні.

Досить древня група рослин, що походять швидше від древніх Маг-

нолієцвітих. Основним напрямком еволюції підкласу вважають перехід

від ентомофілії до анемофілії. Це дерева і чагарники, дуже рідко

напівчагарникові трави з черговими або рідше супротивними, простими

або рідше перистими листками з прилистками чи без них. Квітки в

більшості випадків анемофільні, більш чи менш редуковані, в більшості

маточкові та тичинкові, рідше маточково-тичинкові; оцвітина звичайно

слабо розвинута, і квітки, як правило, безпелюсткові і часто також без

чашечки чи взагалі без оцвітини. Стиглий пилок в більшості двоклітин-

ний, триборознистий або похідний від триборознистого типу.

Гінецей апокарпний або частіше синкарпний, іноді псевдомономер-

ний. Насінні зачатки звичайно бітегмальні і в більшості випадків краси-

нуцелятні.

Плоди в більшості однонасінні. Насіння з багатим або бідним ендо-

спермом або зовсім без нього.

До цього підкласу належить 17 порядків, 22 родини, 15 підродин, 74

роди і 1350-1395 видів. Більшість порядків (14) — монотипні, решта (3)

включають лише від 2 до 4 родин. Більшість родин (15) —також моно-

типні, 6 родин включають від 2 до 8 родів і лише родина

НататеІШасеае об'єднує 26 родів. Цікаво, що аж шість порядків цього

підкласу мають лише по одному представнику. В Україні представлено

лише 5 порядків, 7 родин, 17 родів і 49 видів, тобто близько 3,6% від усіх

Гамамелід.

Ми розглянемо тут представників лише двох порядків — Букоцвітих

та Березоцвітих.

Порядок Букоцвіті (Еадаїез)

Об'єднує деревні (рідше чагарникові, а ще рідше — чагарничкові)

рослини з листками черговими або дуже рідко кільчастими, перисто-

нервними, простими, від цілісних до пірчастолопатевих, з лінійними

прилистками, які рано опадають. Квітки в більш-менш редукованих ди-

хазіях, дрібні, невиразні, маточкові та тичинкові (однодомні чи рідко

дводомні), інколи маточково-тичинкові, безпелюсткові. Тичинкові дихазії

звичайно зібрані в сережкові суцвіття або іноді в маленькі головки. Ок-

ремі маточкові дихазії складаються з однієї— семи (до 15) квіток і, як

правило, оточені біля основи чашоподібною плюскою.

Порядок монотипний.

В.А. Нечитайло, Л.Ф. Кучерява, В.П. Погребенник

Родина

Букові

(Радасеае)

Дерева, рідше кущі листопадні або вічнозелені. Листки прості, з ра-

ноопадаючими прилистками. Квітки маточкові та тичинкові (рослини од-

нодомні), дрібні, невиразні. Тичинкові квітки в простих головчастих або

сережчатих суцвіттях, з надрізаною або роздільною на 4-7 часток

оцвітиною і 4-20 тичинками. Маточкові квітки поодинокі або зібрані по

декілька, оточені обгорткою (мисочкою), утвореною зрослими

приквіточками; оцвітина їх шестироздільна. Вони з однією маточкою, що

складається з 3-6 плодолистків. Зав'язь нижня, 3-6-гнізда. Плід —

горіх з твердим оплоднем, занурений повністю або частково у пліску.

Родина включає 8 родів і близько 900 видів, поширених в помірних, суб-

тропічних і тропічних областях обох півкуль. У флорі України — 3 роди

і 15 видів, що складає лише близької,67% Букових світу. Родина роз-

діляється на п'ять підродин, з яких розглянемо представників лише

трьох: монотипної— Букові (Радоідеае) з родом Бук, монотипної — Ду-

бові (Оиегсоідеае) з одним родом Дуб та підродини Каштанові

(Сазіапоідеае) з чотирма родами, найважливіший з яких , що теж роз-

глядатиметься далі — каштан (Сазгалеа).

Матеріал для заняття: живі, фіксовані або гербарні зразки гілок

з листками, квітками і плодами дуба звичайного, бука європейського

і каштана посівного.

Завдання: розглянути представлені зразки, будову квіток і плодів,

листок, тичинкову та маточкову квітки і плоди бука лісового, дуба

звичайного, каштана їстівного, замалювати діаграми та записати

формули їх квіток.

Підродина

Букові

(Радоійеае)

Рід Бук {Радив)

Листопадні дерева, 40-50 м заввишки, з могутнім колоноподібним стов-

буром, вкритим світло-сірою гладенькою корою. Листки широкоеліптичні,

по краю війчасті. Тичинкові квітки зібрані в багатоквіткові головчасті

суцвіття. Оцвітина п'ятилопатева; тичинок 8-12. Маточкові квітки зібрані по

2-4 і оточені обгорткою. Горіхи тригранні, майже повністю занурені в м'яку

щетинисту пліску.

Включає 10 видів, що зростають в Європі, Малій Азії, Китаї, Японії,

США, на Кавказі. Цінні лісові дерева. В Україні — 2 види. Розглянемо

один з них.

Бук лісовий {Радив вуіуаііса) (рис. 80). Могутнє дерево, 20-40 м

заввишки. Листки еліптичні, 5-10 см завдовжки і 2,5-7 см завширшки, з

5-8 боковими жилками. Оцвітина тичинкових квіток трубчасто-дзвони-

кувата, глибоко 5-6-надрізана, з довгасто-лінійними або лінійно-лан-

цетними, біловійчастими частками, з 8-15 тичинками і рудиментом ма-

точки. Обгортка маточкових квіток вкрита з часом затверділими, майже

178

Систематика вищих рослин. Лабораторний практикум

Рис. 80.-.Бук лісовий (Радиз зуіуаііса): 1 - пагін з листками і суцвіттями

(тичинкові - внизу, маточкові — вгорі); 2 - тичинкова квітка збоку;

З - поздовжній розріз маточкового дихазію; 4 - діаграма тичинкової квітки;

5 - діаграма маточкового дихазію; 6 - супліддя в плюсці; 7 - окремий плід - горішок

однакової довжини шиловидними придатками. Горіхи — тригранні, гос-

троребристі.

Утворює чисті букові ліси (бучини) або змішані з дубом, грабом, яли-

ною і ялицею. Цвіте в квітні-травні.

Бук дає дуже цінну міцну деревину, яка використовується в токарно-

му та столярному виробництві, для виготовлення паркету, гнутих

меблів, а також на паливо. Букова клепка служить для виготовлення та-

ри для масла. Горіхи їстівні, містять значну кількість цінної жирної олії.

Підродина

Дубові

(Оиегсоіа'еае)

Включає лише один рід.

Рід Дуб {Оиегсив)

Близько 500 видів листопадних і вічнозелених дерев, рідше кущів та

напівкущів. Більшість дубів — високі лісоутворюючі довговічні дерева

помірних широт і важливі компоненти тропічних і субтропічних (дощових

і сухих) лісів. Ліси Північної і Центральної Америки, Південно-Східної і

179

В.А. Нечитайло, Л.Ф. Кучерява, В.П. Поаребенник

Південно-Західної Азії характеризуються багатством видів дуба; поши-

рені вони також в Європі, Північній Африці, на Кавказі. Зовсім немає в

Сибіру і Центральній Азії. В Україні природно зростає 3 види дуба і по-

над ЗО — в культурі. Листки у більшості дубів лопатеві або глибоко ло-

патеві, рідше цілокраї або майже цілокраї. Тичинкові квітки в сережках,

маточкові зібрані по кілька. Плід — жолудь з циліндричним горіхом, за-

нуреним основою або дещо глибше в лускату пліску.

Дуб звичайний [Оиегсиз гоЬиг) (рис. 81). Високе (до 30-35 м) мо-

гутнє дерево з розлогою кроною. Листки лопатево-зубчасті, 7-15 см за-

Систематика вищих рослин. Лабораторний практикум

181

вдовжки, мінливі за формою і величиною.

Листки опадають на зиму або залишаються на дереві в сухому стані.

Лопаті листків без щетинки. Луски мисочки жолудя притиснуті або тро-

хи відстовбурчені. Дорослі листки зісподу голі або лише вздовж жилки

розсіяноопушені. Ніжки суцвіття при плодах довші за черешок листка.

Листки видовжено-обернено-яйцевидні, в нижній третині — звужені біля

основи.

Розглядаємо будову органів розмноження. Тичинкові квітки зібрані в

повислі сережки. Окрема квітка має п'ятилопатеву оцвітину і 5 (6) тичи-

нок, супротивних долям оцвітини.

Маточкові квітки по 1-3 на довгих квітконіжках сидять в пазухах

верхніх листків тих же молодих пагонів, на яких розташовані і тичинкові

сережки. Приквітки зростаються при основі кожної маточкової квітки.

Маточка одна, з трьома великими приймочками. На поздовжньому

розрізі зав'язі видно, що зав'язь нижня, тому що листочки оцвітини ле-

жать над нею. Цвіте в квітні-травні.

Розглянемо зрілий плід дуба — жолудь, овальний або видовжено-

овальний за формою. Він складається з циліндричного горіха (15-30 мм

завдовжки), зануреного основою у лускувату пліску ("чашечку"). Утво-

рення такої пліски — характерна особливість родини букових.

Формули квіток: </*Р5А5(б)Со; 9 *Рз+зАоС(з>.

Деревина дуба тверда, досить міцна, стійка проти гниття і тому ви-

користовується як будівельний матеріал у суднобудуванні, меблевій

промисловості. Кора, листки і пліска містять дубильні речовини, з жо-

лудів виготовляють сурогат кави, їх згодовують свиням. Дуб є основною

породою в полезахисному лісорозведенні.

Підродина

Каштанові

(Са$іапеоШеае)

З чотирьох відомих родів цієї підродини розглянемо один.

Рід Каштан (Сазіапеа)

Дерева до 35 м заввишки або кущі, інколи карликові (висотою до ЗО

см). Об'єднує 11-12 близьких між собою видів, поширених в країнах Се-

редземномор'я, Гімалаях, в Північній Америці, на Кавказі. Один вид

зростає на Чорноморському узбережжі Кавказу і в Закавказзі, а в Ук-

раїні культивується. Гілки простерті, молоді — опушені, червонувато-

бурі. Листки широколанцетні, шиловиднозагострені, по краю пилчасто-

зубчасті. Суцвіття — вгору спрямовані довгі сережки, що розвиваються

після з'явлення листків. Тичинкові квітки з 5-6 роздільною оцвітиною,

10-12 тичинками, рудиментом зав'язі, жовтуваті, зібрані 3-7 квітковими

дихазіями, що сидять у пазухах приквітків. Маточкові квітки зеленуваті,

здебільшого по три (рідко по одній), оточені спільною обгорткою і

розміщені або в окремих сережках, або в нижній частині спільних (з ма-

точковими та тичинковими квітками) сережок, оцвітина їх 5-6 лопатева.

Обгортка при плодах шкіряста, шипувата, з одним-трьома горіхами.

В.А. Нечитайло, Л.Ф. Кучерява, В.П. Погребенник

Рис. 82. Каштан їстівний (Савіапеа заіма): 1 - гілка з суцвіттями; 2 - плоди

в плісці; 3 - діаграма тичинкової квітки; 4 - діаграма маточкового дихазію

182

Систематика вищих рослин. Лабораторний практикум

183

Порядок Березоцвіті (Веіиіаіез)

Дерева і чагарники з черговими, простими, переважно пильчастими

чи зубчастими перистонервними листками із звичайно опадаючими

прилистками. Квітки дрібні, невиразні, безпелюсткові, маточкові і тичин-

кові, рослини однодомні, але маточкові і тичинкові квітки в різних

суцвіттях. Тичинкові суцвіття висячі, сережкоподібні. Маточкові — ко-

роткі бічні головчасті, висячі або прямостоячі шишкоподібні. Як тичин-

кові, так і маточкові суцвіття складні, утворені з дуже редукованих ди-

хазіїв; первинні брактеї головної осі всього суцвіття розміщені спіраль-

но, в пазусі кожної брактеї сидить но одному, як вважають, триквітково-

му дихазію; вісь дихазія (вторинна вісь) несе дві вторинні брактеї і

закінчується квіткою (середня квітка дихазія), а з пазух двох вторинних

брактей виходять третинні осі, що закінчуються квітками (бічними

квітками дихазія), які підпираються парою третинних брактей (брактео-

лей); частіше буває так, що наявні бічні квітки, а середня квітка дихазія

відсутня, рідше трапляється навпвки; тичинкові суцвіття складені з

триквіткових дихазіїв. Тичинкові суцвіття у представників роду Веіиіа, як

правило, мають триквіткові дихазії, а в решти родів вони — двоквіткові.Ти-

чинкові нитки прирослі до первиннної брактеї дихазія. Чашечка дуже силь-

но редукована і майже повністю пригнічена. Тичинок 2-4, рідко лише од-

на; коли тичинок чотири, вони супротивні чашолисткам. Пнецей синкарп-

ний, з двох (трьох) карпел з вільними або майже вільними стилодіями.

Зав'язь нижня, в її нижній частині дво-три гнізда, у верхній — одногнізда

з одним-двома насінними зачатками в кожному гнізді. Плоди — горіхи,

без пліски, але часто з перетинчастими крилами, утвореними двома

або трьома брактеолями.

Порядок Березоцвіті — це монотипний порядок з родиною такої ж на-

зви і трьома підродинами, до яких належать (з нашої флори): береза,

граб, вільха, ліщина. У філогенетичному плані порядок Березоцвіті до-

сить подібний до порядку Букоцвіті і їх часто об'єднували в один порядок.

Родина Березові (Веіиіасеае)

Типові рослини північної півкулі, поширені в усіх позатропічних ії ча-

стинах, навіть в тундрі, а в горах зростають і в субальпійскому поясі.

Однодомні дерева або кущі, з черговими листками і маточковими та

тичинковими квітками.

Переважно лісові рослини, зростають в хвойних та змішаних лісах,

подекуди створюючи лісові та чагарникові угруповання. Це листопадні,

вітрозапильні рослини з симподіальним галуженням пагонів. Листки

чергові, з перистонервним жилкуванням, з черешками або ж сидячі.

Прилистки рано відпадають. Молоді гілки Березових вкриті коркою. Ко-

ренева система добре розвинена, у багатьох видів вона має поверхне-

вий характер. Для Березових характерна мікориза: гіфи грибів утворю-

Рослини цвітуть в квітні. Розглянемо один найвідоміший вид.

Каштан їстівний (Сазгалеа ваііуа) (рис. 82). Дерево до 30-35 м зав-

вишки. Розглядаючи гілки з листками, відмічаємо, що молоді гілки опу-

шені, червонувато-бурі, з еліптичними, загостреними, пилчасто-зубчасти-

ми листками 10-20 см завдовжки.

Квітки зібрані в сережки, які розпускаються після появи листків.

Відпрепаруємо окремі квітки і вивчимо їхню будову. Тичинкові квітки

жовтуваті, з 5-6-членною оцвітиною, 10-20 тичинками і рудиментарною

зав'яззю. Маточкові— зеленуваті, з 5-6-лопатевою оцвітиною і однією

маточкою; зібрані по 1-3 і оточені спільною обгорткою. Цвіте в квітні-

травні.

Плоди плоско-опуклі горіхи, заглиблені в голчасту, зовні колючу

пліску (обгортку), 4-8 см завдовжки. Горіхи їстівні.

Деревина дуже цінна, використовується у столярному виробництві.

Кора містить багато дубильних речовин.

В.А. Нечитайло, Л.Ф. Кучерява, В.П. Поаребенник

ють чохлик навколо дрібних корінців. У деяких видів роду вільха на ко-

ренях є бульбочки з мікроорганізмами, що засвоюють вільний азот з

повітря, збагачуючи цим самим грунт.

Тичинкові квітки в дихазіях, зібраних сережками, маточкові — в ди-

хазіях, зібраних сережками або пучковидними суцвіттями в пазухах лусок.

Суцвіття в бруньках закладаються навесні попереднього перед

цвітінням року, їхній розвиток продовжується все літо і після зими

відновлюється наступної весни. Тичинкові суцвіття довгі, сережко-

подібні, під час цвітіння висячі, маточкові короткі, здебільшого прямі.

Суцвіття складне. На його осі в пазусі кожної з покривних лусок розви-

вається триквітковий дихазій. При цьому у різних родів і видів спос-

терігається редукція лусок і квіток та зростання лусок.

Квітки у Березових дрібні, малопомітні, циклічні, маточкові та тичин-

кові. Оцвітина проста, плівчаста, іноді її немає. Тичинок 2-4, інколи

роздвоєних, рідше тичинок багато. Зав'язь нижня, двогнізда. Плід —

горішок, що сидить в пазусі невеличких приквітків, або горіх, оточений

обгорткою із зрослих поміж собою приквітків.

Цвітуть Березові одночасно з розпусканням листків або навіть

раніше. Пилок розноситься вітром. Після запилення і запліднення маточ-

кові сережки збільшуються у кілька разів і перетворюються на супліддя.

Насіння складається з одного зародка без ендосперму. Плоди достига-

ють в кінці літа або восени і розносяться вітром (крім роду ліщина).

Живуть Березові від 60-80 (ліщина) до 100-150 (береза, вільха,

граб) років, лише окремі дерева зрідка доживають до 300 років.

В родині налічується 6 родів і більше 150 видів, з них в Україні 4 ро-

ди і 12 видів, що становить близько 8% від усіх Березових світу.

Родину поділяють на три підродини, з яких далі розглянемо пред-

ставників лише двох підродин.

Матеріал для заняття: свіжі або гербарні зразки з листками,

квітками та плодами берези пониклої, ліщини звичайної, також граба

звичайного та вільхи клейкої.

Завдання: розглянути 1) будову листків, квіток, які зібрані в ди-

хазії, а останні в сережки, та плодів представлених видів; 2) окремі

дихазії, тичинкові і маточкові квітки та плоди, діаграми квіток, запи-

сати формули квіток берези та ліщини.

Підродина Березові (ВеіиІоШеае)

Включає лише два роди — береза та вільха, з яких розглянемо один.

Рід Береза {Веіиіа)

Дерева або кущі з маточковими і тичинковими квітками. Листки з

опадаючими прилистками. Тичинкові та маточкові квітки зібрані в се-

режки. Тичинкові квітки — в приквіткових дихазіях, на дуже коротких

ніжках, прикриті лускою, з двома приквітками та оцвітиною; листочків

оцвітини один-два, нерівних, вони зростаються з приквітком так, що

Систематика вищих рослин. Лабораторний практикум

Рис. 83. Береза поникла, або бородавчаста (Веіиіа репдиіа): 1 - пагін із

зрілою маточковою сережкою; 2 - квітуючі тичинкові і маточкові сережки;

З - триквітковий маточковий дихазій з боку осі сережки; 4 - він же з боку по-

кривного листка; 5 - маточковий дихазій з молодими горішками; 6 - зріла

покривна луска маточкової сережки; 7-діаграма тичинкового дихазію; 8-діаг-

рама маточкового дихазію; 9 - дихазій тичинкових квіток, складений з трьох

квіток і луски; 10 - тичинкова квітка (тичинки оточені зрослими лопатевими

листочками оцвітини); 11 - плід крилатий горішок

185

оцвітина здається три-чотирилистою. Тичинок дві, з роздвоєними пиля-

ками. Маточкові квітки без оцвітини, по три в пазухах приквіткових лусо-

чок, два приквітки їх зростаються з лусочкою, утворюючи трилопатеву

луску, що опадає при дозріванні. Маточка з двогніздою зав'яззю і двома

нитковидними приймочками. Плід — горішок, з широкими перетинчас-

тими крилами.

Береза поникла (Веіиіа репсіиіа, або Веіиіа уеггисоза) (рис. 83).

Дуже поширена в Євразії — по всій лісовій та лісостеповій зоні.

Вона входить до складу змішаних лісів та створює ценози із своїм

184