Нечитайло В.А., Кучерява Л.Ф., Погребенник В.П. Систематика вищих рослин. Лабораторний практикум

Подождите немного. Документ загружается.

В.А. Нечитайло, Л.Ф. Кучерява, В.П. Поаребенник

Систематика вищих рослин. Лабораторний практикум

ПІДКЛАС РОЗИДИ (К08ШАЕ)

Дерева, чагарники або трави. Листки цілісні або різним способом

розчленовані. Продихи різних типів, частіше всього без побічних клітин

або з двома побічними клітинами. Судини завжди є, членики судин з

драбинчастою або частіше з простою перфорацією. Квітки в більшості

маточково-тичинкові, з подвійною оцвітиною або безпелюсткові. Андро-

цей, коли він складається з багатьох тичинок, розвивається в доцент-

ровій послідовності. Стиглий пилок звичайно двоклітинний. Оболонка

пилкових зерен триборознистого типу. Гінецей апокарпний або цено-

карпний. Насінні зачатки, як правило, бітегмальні і красинуцелятні.

Насіння з ендоспермом або без нього.

До підкласу Розид входять порядки Ломикаменевоцвіті, Розоцвіті,

Миртоцвіті, Бобовоцвіті, Сапіндоцвіті, Рутоцвіті, Льоноцвіті, Ге-

ранієцвіті, Жостероцвіті, Маслинкоцвіті, Виноградоцвіті, Дереноцвіті,

Селероцвіті, Черсакоцвіті та деякі інші. Розиди походять, ймовірно, від

найближчих предків Ділленеід. Тут розглянемо 4 порядки.

Порядок Розоцвіті (Козаіез)

Порядок представлений деревами, чагарниками і травами з чергови-

ми або рідше супротивними, простими чи складними листками з прили-

стками або рідше без них. Квітки зібрані в різноманітні суцвіття (пере-

важно цимозні), рідше поодинокі, маточково-тичинкові або рідше ма-

точкові та тичинкові, актиноморфні або більш чи менш зигоморфні,

циклічні, п'ятичленні, звичайно з подвійною оцвітиною, рідше безпелю-

сткові. Чашолистків і пелюсток (3-)5 (10), часто зрослих у квіткову труб-

ку (гіпантій). Тичинки численні , рідше їх буває п'ять-десять або од-

на-три; нитки вільні або більш чи менш зрослі з квітковою трубкою або

між собою. Гінецей апокарпний, рідше синкарпний; стилодії вільні, зви-

чайно з маленькими головчастими приймочками. Зав'язь верхня або

нижня. В кожній карпелі чи в кожному гнізді зав'язі декілька (підродина

Зрігаеоісіеа з родини Козасеае) або лише один-два насінних зачатки.

Плоди різних типів.

До порядку Козаіез відносять три родини: Иозасеае,

СпгузоЬаІапасеае, Иеигасіасеае та ряд підродин, які включають 120

родів і близько 3800 видів. Родини відрізняються за зовнішнім виглядом

та за будовою вегетативних органів. Проте більшість розоцвітих мають

актиноморфні (правильні) квітки. Квітки можуть бути геміциклічними і

навіть ациклічними або зигоморфними (у тропічних форм). Характер-

ною рисою порядку є будова квітколожа, яке може бути опуклим, ввігну-

тим, плескуватим; плодолистки часом зростаються із стінками квітколо-

жа і тоді зав'язь стає нижньою. Тичинок або багато, або стільки ж,

скільки членів оцвітини. Ряд ознак порядку (ациклічні або геміциклічні

227

В.А. Нечитайло, Л.Ф. Кучерява, В.П. Погребенник

квітки, опукле квітколоже, апокарпний гінецей тощо) свідчать про тісну

філогенетичну спорідненість Розоцвітих з Магнолієцвітими. Разом з тим

Розоцвіті —- важливий етап (вузол) у подальшій еволюції Покрито-

насінних. Через підродину Врігаеоідеае родини Яозасеае порядок

Яоза/ез тісно зв'язаний з порядком Сипопіаіез (який тут не розглядав-

ся) і має з ним спільне походження.

Тут ми розглянемо представників лише однієї родини Козасеае, до-

бре представленої у нашій флорі.

Родина

Розові

(Козасеае)

Дерева, чагарники, трави з простими або складними, здебільшого

черговими, дуже рідко супротивними листками, часто з прилистками,

зрощеними з основою листка, інколи рано опадаючими (рис.106). Квітки

актиноморфні, правильні здебільшого маточково-тичинкові, поодинокі

або зібрані в китице-, щитко- або волотеподібні та іншого типу суцвіття.

Оцвітина подвійна, рідко чашечкоподібна. Чашолистків і пелюсток

здебільшого по 5, рідше — 3-4, 6-8 або багато. Інколи чашечка — з

підчашею, утвореною зовнішнім колом листочків чашечки. Кількість ти-

чинок не визначена або в 2-4 рази більша за кількість чашолистків, або

редукована до 1-5. Чашолистки, пелюстки й тичинки прикріплені по

Рис. 106. Форми листків у представників родини розових (Козасеае): 1 -

трийчатий; 2 - пальчастороздільний; 3 - простий, яйцевиднозагострений; 4 -

переривчастоперистий; 5 - непарноперистоскладний; 6 - непарноперисто-

складний з частками, що чергуються

228

Систематика вищих рослин. Лабораторний практикум

Рис. 107. Приклади будови квіток родини розових: 1 - квітка з 3-5

маточками, розміщеними на ввігнутому квітколожі, плоди листянки,

2 - маточок багато, вони занурені в глечикоподібне квітколоже, яке після

дозрівання стає соковитим; 3 - маточка одна, плід - кістянка; 4 - квітколоже

бокаловидне, зростається з маточкою, утворюючи нижню зав'язь (1-5 -

гнізду), плід - ягодоподібний, соковитий; 5 і 6 - маточок багато, квітколоже

підняте або витягнуте, плід - складна соковита кістянка (5), або плід - сухі

сім'янки, горішки (6); 7 - маточка одна, занурена в твердіюче бокаловидне

квітколоже (оцвітина проста)

краю розширеного опуклого, плоского, чашо- або келихоподібного

квітколожа — гіпантія (рис, 107). Плодолистків один або багато, вони вільні

або зрослися; зав'язь верхня, нижня або середня. Плоди різноманітні: ли-

стянка, сім'янка, кістянка, горішок, часто — збірні. Більшість рослин запи-

люється комахами, лише деякі вітрозапильні. В межах родини налічується

близько 100 родів і 3000-3350 видів, поширених на всіх материках, крім Ан-

тарктиди, переважно в помірних зонах. В Україні — 42 роди і 228 видів, що

складає біля 6,8% від усієї родини. За типом квіток, характером квітколожа

і морфологією плодів родина поділяється на 7 підродин, з яких в Україні є

представники чотирьох підродин, які будуть розглянуті далі.

Матеріал для заняття: гербарні зразки спіреї верболистої, шипшини

собачої та травневої, малини, перстачів сріблястого, білого і гусячого, яб-

луні домашньої, горобини звичайної, вишні звичайної, терну. їхні плоди й

квітки тощо.

Завдання: розглянути будову гербарних зразків перелічених

представників, їх плодів, квіток та їх діаграм і записати формули

квіток.

229

В.А. Нечитайло, Л.Ф. Кучерява, В.П. Поаребенник

Підродина Таволгові (ЗрігаеоШеае)

Представлена примітивними родами (20) і видами (180), серед яких

відомо до 100 видів роду таволга.

Квітки підматочкові, навколоматочкові з плоским або блюдце-

подібним квітколожем. Чашолистків 5, пелюсток 5, тичинок багато, ма-

точок 5 (3-8). Плід —збірна листянка, рідше коробочка.

З найбільш поширених на Україні родів — таволга, горобинник і та-

волжник, розглянемо лише перший.

Рід Таволга (Зрігаеа)

Кущі з простими черговими, рідше супротивними листками без при-

листків. Квітки маточково-тичинкові, до 10-12 мм в діаметрі, зібрані

щитковидними, зонтиковидними або волотеподібними суцвіттями. Ча-

шечка неопадна, з п'яти короткотрикутних листочків. Пелюсток 5, які

чергуються з чашолистками. Тичинок 15-30 (60), маточок 5 (інколи 3-8).

Плід — багатолистянка.

Відомо близько 100 видів роду таволга, поширених в областях із су-

хим (аридним) кліматом. Це декоративні кущі з білими, рожевими, чер-

воними або карміновими квітками, зібраними в складні щитки, волоті або

зонтики. Усі види таволги широко використовують в озелененні. В Україні

відомо 11 видів, з них 5 — в культурі, один з яких розглядаємо далі.

Таволга верболиста (Зрігаеа ваїїсїїоіїа) (рис. 108). Чагарник 1-2 м

заввишки, широко культивується в садах і парках України як хороша де-

коративна рослина, часто дичавіє. Цвіте з травня і до кінця літа роже-

вими квітками, зібраними у суцвіття волоть.

Перед аналізом суху квітку таволги треба опустити на 20-30 хв в га-

рячу воду, а в цей час розглядають гербарний матеріал (можна взяти

будь-який вид). При цьому треба звернути увагу на розташування

листків і їхню форму; листки по краю гостропилчасті.

Розглядаючи квітку під лупою, побачимо чашечку з 5 листочків,

відігнутих донизу і притиснутих до зовнішньої частини квітколожа. Поди-

вившись на квітку збоку, звернемо увагу, що квітколоже трохи угнуте —

неглибококелихоподібне.

Потім відріжемо квітконіжку таким чином, щоб квітка могла стояти

вертикально на столику бінокуляра. Тоді ми побачимо 5 вільних роже-

вих пелюсток, численні тичинки з рожевими пиляками, а на внутрішньо-

му краї квітколожа — тупозубчате кільце червоного кольору — резуль-

тат зростання залишків внутрішнього кола тичинок (стамінодіїв).

Розкривши квітколоже і розгорнувши квітку, побачимо в центрі ще од-

не коло з 5 вільних маточок, прикріплених короткими ніжками до центру

квітколожа і вільно оточеними стінками квітколожа. Стовпчики біля ос-

нови різко зігнуті і відхилені назовні — це одна із видових ознак таволги

верболистої. Відмітимо також, що пелюстки й тичинки прикріплюються

до верхнього краю гіпантія, вони розташовані ніби навколо маточки і то-

230

Систематика вищих рослин. Лабораторний практикум

Рис. 108. Таволга верболиста (Зрігаеа заіісіїоііа): 1 - верхня частина

квітуючого пагона; 2-3 - квітка, вигляд звкрху (2) та в поздовжньому розрізі;

4 - гінецей (апокарпний); 5 - окремий плодолисток; 6 - плід листянка, що

розкривається; 7 - діаграма квітки

му така квітка називається навколоматочковою. Маточок 5, зав'язь

верхня. Формула квітки: *Са(5)СобАооС5.

Потім розкриємо зав'язь маточки, відокремивши її від квітколожа. В

середині зав'язі побачимо кілька насінних зачатків.

Розглядаючи зрілі плоди слід звернути увагу на те, що чашолистки,

загнуті вгорі над плодами, закривають останні. Плоди - багатолистянки

(п'ятилистянки) їхні стовпчики відхилені вбік і часом загнуті донизу;

відкриваються листянки по черевному шву.

Підродина Розові (Ко^оШеае)

Об'єднує чагарникові і трав'янисті рослини, які відносяться до 50 родів

і близько 1700 видів. Загальні ознаки підродини Ріозоісіеае — наявність

прилистків і нерозкривних однонасінних плодиків. Цим вони чітко

відрізняються від попередньої підродини Зрігаеоісіеае. Квітки підматоч-

кові, навколоматочкові і надматочкові. Квітколоже угнуте, опукле або пле-

скувате, часто зростається з основою чашечки, м'ясисте або соковите.

231

В.А. Нечитайло, Л.Ф. Кучерява, В.П. Погребенник

232

Систематика вищих рослин. Лабораторний практикум

Рис. 109. Шипшина травнева {Поза та/а/Уз): 1 - квітуюча гілка;

2 - плід цинородій; 3 - поздовжній розріз плоду; 4, 5 - поздовжній розріз квітки;

6 - маточка в поздовжньому розрізі; 7 - діаграма квітки

лінійно-ланцетними придатками. При плодах чашолистки піднімаються,

конусоподібно складаючись своїми верхівками і залишаються навіть

після дозрівання. Пелюстки рожеві, оберненояйцеподібні, трохи

виїмчасті на верхівці, без нігтиків. Тичинки численні, тичинкові нитки

тонкі, пиляки довгасті, овальні. Маточки численні, прикріплені до дна і

стінок гіпантію, з дуже опушеною довгастою в обрисах зав'яззю на

довгій ніжці, з розширеним догори стилодієм, опушеним при основі про-

стими, а у верхній частині — шерстистими волосками. Виступаючи із

зіву гіпантія приймочки утворюють головку. Плід — ягодоподібний бага-

тогорішок в соковитому гіпантії. Окремі горішки еліпсоідні.

Квітки шипшини травневої можна замінити квітками шипшини соба-

чої (Я.яапіпа) або шипшини зморшкуватої (Я. гидоза) чи інших видів.

Шипшина собача (Нова сапіпа) (рис.110) — в Україні досить поши-

рений у природі представник, що росте повсюдно на схилах, узліссях,

вздовж шляхів та на пустирях. Цвіте в травні - червні.

Щоб детально ознайомитись з цим видом, треба розглянути: 1) гер-

барні зразки рослин з квітками, гілочками з незрілими плодами і старі

пагони; 2) напіврозкриті квітки, зафіксовані в спирті; 3) сухі зрілі плоди.

233

Чашечка часто з підчашею. Зав'язь верхня або напівнижня. Плоди бага-

токістянки і багатогорішки. Часто в утворенні так званого несправжнього

плоду бере участь гіпантій, тоді утворюються соковиті несправжні плоди.

Рід Шипшина, або Троянда (Нова)

Чагарники із стеблами та гілочками, звичайно вкритими більш-менш

різнотипними шипами, нерідко з домішкою на квітконосних гонах дуже

дрібних голчастих шипиків; інколи шипи і шипики повністю відсутні або

майже відсутні. Листки чергові, непарноперистоскладні, з трав'янисти-

ми прилистками, які зрослися з головним стриженьком складного лист-

ка. Листочків у складному листку переважно 7 або 5, з обох боків голих

і гладеньких або більш-менш рясно усіяних залозками і волосками.

Квітки в малоквіткових щитковидних суцвіттях, рідше поодинокі, ото-

чені приквітками; чашолистків 5, у наших видів вони переважно перисто-

розсічені (зовнішні), після цвітіння швидко опадають, або зберігаються

до повного дозрівання плодів; пелюсток 5, а у культивованих видів тро-

янд квітки якіправило повні, від блідо-рожевих до червоних, дуже рідко

цілком білі ^бо жовті. Тичинки чисельні. Плодолистків багато, вони

вільно сидять на дні увігнутого квітколожа. Плоди — однонасінні листян-

ки, які містяться на внутрішній стінці так званого гіпантія, що являє собою

розросле і соковите квітколоже. Таким чином зав'язь у шипшини — верх-

ня, оскільки маточки не зростаються зі стінками квітколожа, а вільно си-

дять на його поверхні, тобто на дні утвореного вгнутим квітколожем "бо-

калу" — соковитого плоду цинородію. Серед троянд поширені махрові

форми, причому додаткові пелюстки у них утворюються за рахунок тичи-

нок. Тому бажано розглянути квітку будь-якої махрової форми тоянди,

показавши серію перехідних від тичинок до пелюсток утворень.

Рід об'єднує близько 200 видів, з яких в Україні відомо понад 80

видів та ряд природних гібридів, розрізняти які досить важко. Ми про-

аналізуємо 2 види шипшини.

Завдання: розглянути гербарій видів роз, поздовжній розріз квітки,

відмітивши ввігнутий гіпантій, чашолистки з придатками, пелюст-

ки, численні тичинки і маточки; діаграму квітки.

Шипшина травнева (Нова таіаіів (К. сіппатотеа)) (рис. 109).

Звичайно високий чагарник (висотою 60-200 см), гілки якого вкриті сер-

повидними, звичайно парними шипами з домішкою щетиновидних ши-

пиків, а квітконосні пагони майже повністю голі. Росте на узліссях, по ча-

гарникових заростях, особливо на луках в заплавах рік, переважно на

Поліссі та в Лісостепу. Цвіте з кінця травня - початку червня до липня.

Квітки переважно поодинокі, на довгих квітконіжках, великі (4,5-5 см в

діаметрі), з подвійною оцвітиною. Гіпантій дуже вгнутий, за формою ку-

леподібний або яйцеподібний, гладенький ззовні і опушений зсередини.

Чашечка з 5 відігнутих донизу трикутно-ланцетовидних чашолистків,

залозисто-опушених з внутрішнього боку, деякі чашолистки з

В.А, Нечитайло, Л.Ф. Кучерява, В.П. Поаребенник

Рис. 110. Шипшина собача (Поза сапіпа): 1 - гілка з квіткою; 2 - поздовжній

розріз квітки; 3 - 4 - плід, зовнішній вигляд (3) та поздовжній розріз (4);

5 - чашечка з перистими і цілокраїми чашолистиками

Особливості будови всіх названих частин шипшини мають велике

значення при визначенні видів.

На гілках знаходяться досить великі широкі біля основи шипи, за

якими молоді пагони шипшини собачої легко відрізнити від пагонів

інших видів.

Аналізуючи квітки шипшини, треба уважно розглядати чашолистки

після відцвітання. У шипшини собачої вони відгинаються назад і відва-

люються задовго до дозрівання плодів.

Несправжні плоди шипшини — м'ясисті гіпантії містять аскорбінову

кислоту (вітамін С) і є цінною сировиною для виробництва його у про-

мислових масштабах.

Дуже цінну трояндову олію добувають з пелюсток шипшини дамась-

кої. Велике значення мають троянди в декоративному садівництві. Відо-

мо понад 10 000 їх сортів, а троянда вважається "царицею квітів".

Рід Перстач (РоіепііІІа)

Багаторічні або рідше однорічні трави, або дрібні напівчагарники, з

пальчасто-роздільними, перистими або трійчастими листками, з прили-

стками, прирослими до черешка. Чашечка п'яти- (зрідка чотири-)

Систематика вищих рослин. Лабораторний практикум

235

роздільна, блюдцеподібна або майже плоска, з підчашею. Пелюсток

п'ять (рідко чотири), жовтих або білих. Маточки численні, сидять на

півкулястому або майже конічному, волосистому квітколожі; стовпчики

маточок бічні. Плід складається з 10-80 горішкоподібних сім'янок. Рід

охоплює понад 300 видів з яких в Україні відомо 41 вид, з яких тут роз-

глянемо два види.

Завдання: розглянути 1) загальний вигляд квітки перстачу гусячого

та п. сріблястого з боку квітколожа, відмітивши гіпантій, чашечку з

підчашею і пелюстками, які чергуються з чашолистками; 2) поздовжній

розріз квітки, показавши гіпантій, опукле квітколоже, численні тичинки

і маточки; 3) тичинку; 4) маточку; 5) діаграму квітки.

П. гусячий (Р.апзегіпа). Звичайна рослина флори України (висотою

15-40 см), що росте на вологих місцях, на луках, випасах, особливо на

берегах водойм. Рослина з довгими повзучими пагонами (рис. 111). Ли-

стки з 6-11 парами крупних листочків знизу шовковисто-сріблястих.

Цвіте в травні-липні. Квітки поодинокі на довгих квітконіжках, які вихо-

дять із прикореневої розетки або з повзучих пагонів, великі (15-20 мм в

діаметрі). Гіпантій блюдцеподібно розширений, опушений. Чашечка

складається з п'яти донизу відігнутих, зовні опушених, яйцевидних, за-

гострених чашолистків, що чергуються з рівними за довжиною дво- чи

трироздільними на верхівці, рідше цілісними, в обрисі овальними лис-

точками підчаші. Пелюстки в 2-3 рази довші від чашолистків,

світло-жовті, без нігтиків, широкооберненояйцевидні, злегка хвилясті,

на верхівці трохи виїмчасті. Тичинок звичайно 20, в трьох колах: 10 най-

довших тичинок - у зовнішньому колі, 5 найкоротших — в середньому.

Тичинкові нитки короткі, при основі потовщені. Пиляк овальний, нерухо-

мий. Численні маточки, що сидять на злегка опуклому волосистому

квітколожі, відокремлені від андроцею слабо розвинутим нектарним

кільцем. Маточка з невеликою овальною в обрисі зав'яззю на короткій

ніжці і довгим, зігнутим, злегка потовщеним до верхівки стилодієм, що

несе плоску приймочку. Плід — багатогорішок. Окремі плодики яйце-

подібні, з борозенкою на спинці і коротким стилодієм.

Перстач сріблястий (РоіепііІІа агдепіеа) (рис. 112). Трав'яниста .

багаторічна рослина 15-30 см заввишки. Один з найбільш поширених

видів перстачу. Кореневище дерев'янисте, розгалужене. Стебло прямо-

стояче, вкрите білими шерстистими волосками. Нижні листки череш-

кові, верхні — сидячі. Листки з двома прилистками, прості, пальчасто

розсічені зверху зелені, знизу — білоповстисті. Край листка з неодна-

ковими зубцями, загнутий вниз. Розглянемо квітку під бінокуляром. Во-

на невелика, жовта. Гіпантій блюдцеподібний. Поряд з 5 нормальними

чашолистками чергуються 5 зубчиків меншого розміру — підчаша.

Підчаша зустрічається лише в тих рослин, листки яких мають прилист-

ки. Віночок з 5 вільних зворотньояйцеподібних пелюсток, з виїмкою на

234

В.А. Нечитайло, Л.Ф. Кучерява, В.П. Погребенник

Рис. 111. Перстач гусячий (РоіепііІІа апзегіпа): 1 - квітуюча рослина з

пагонами, що вкорінюються; 2 - загальний вигляд квітки знизу; 3 - квітка в

поздовжньому розрізі; 4 - маточка; 5 - тичинка; 6-7 - насінина з різних боків;

8 - діаграма квітки

236

Систематика вищих рослин. Лабораторний практикум

Рис. 112. Перстач сріблястий {РоіепііІІа агдепіеа): 1 - верхня частина

квітуючої рослини; 2 - нижня частина рослини; 3 - квітка, вигляд зверху; 4 -

чашечка з підчашею знизу; 5 - квітка без оцвітини (в поздовжньому розрізі);

6 - поздовжній розріз конічного квітколожа з плодами - горішковидними

сім'янками; 7-9 - квітка, вигляд знизу (7), збоку (8) та в поздовжньому розрізі

(9); 10 - тичинка; 11 - діаграма квітки

237

бого іншого виду, проте маючи на увазі, що у РоїепІІІІа егесіа оцвітина

чотиричленна.

У лісах, чагарниках зустрічається перстач білий (РоіепііІІа аІЬа) з

красивими білими квітками. На лісових луках, болотах, в лісах (особливо

верхівці. Численні тичинки прикріплюються до краю гіпантія.

Маточок багато, зав язь верхня. Формула квітки: *Са5+5Со5АооСда.

Плід — багатогорішок, окремі плодики злегка зморшкуваті. Цвіте в

червні-липні.

Квітки перстачів гусячого та сріблястого можна замінити квітками лю-

В.А. Нечитайло, П.Ф. Кучерява, В.П. Поаребенник

Рис. 113. Малина (РиЬиз ібаеиз): 1 - гілка з квітками та плодами; 2 - квітка

в поздовжньому розрізі; 3 - маточка в поздовжньому розрізі; 4-5 - плід збірна

кістянка - зовнішній вигляд (4) та її поздовжній розріз (5); 6-7 - окремий

плодик кістянка, зовнішній вигляд (6) та її поздовжній розріз (7)

238

Систематика вищих рослин. Лабораторний практикум

соснових) росте перстач прямий (калган) (РоіепііІІа егесіа), квітка якого

має 4 чашолистки і 4 пелюстки жовтого кольору. Стебло з сидячими,

трійчастими листками, кореневище нерівномірно потовщене, дерев'янис-

те Останнє містить дубильні речовини. Обидві останні рослини лікарські.

Рід Малина, ожина, костяниця (ПиЬиз)

Це космополітний рід, який налічує понад 250 видів, не рахуючи чис-

ленні апоміктичні мікровиди. Багаторічні трави, напівчагарники або ча-

гарники з неплідними пагонами першого року, які стають плідними лише

на другому році, а потім відмирають. Листки черешкові, складні, рідше

прості з прилистками. Квітки поодинокі або частіше в простих чи склад-

них китицеподібних суцвіттях (дихазіях); маточково-тичинкові, інколи

маточкові та тичинкові. Гіпантій опуклий або лійкоподібний. Чашолистків

5 (4), зрідка 6-8, які залишаються при плодах; тичинок і маточок багато.

Плід — соковита багатокістянка.

Характерною ознакою роду є наявність на стеблах шипиків. Слід

звернути увагу також на те, що у малини листки зверху зелені, знизу —

біло-повстисті, а листочки їх по краю нерівномірнопилчасті.

В Україні відомо 19 видів цього роду, у якому найбільше практичне

значення має малина, дещо менше — ожина. Розгялнемо ці види.

Завдання: розглянути будову гербарних зразків, квіток і плодів

малини або ожини.

Малина (РІиЬиз іа"аеиз). (рис. 113). Невеликий півкущ, який росте

природно, а також культивується майже в усіх районах України. Цвіте в

травні-червні. Розглядаючи вегетативні органи малини, слід звернути

увагу на те, що вона має пагони двох типів — безплідні пагони першого

року з 5-7-перистоскладними листками, які стають плодоносними ли-

ше на другому році — з трійчастими листками. Суцвіття щиткоподібне.

Квітконіжки, як і стебла, усаджені шипиками. Чашечка складається з 5

зрослих чашолистків, зубці яких відігнуті донизу; пелюсток — 5, вільних,

вони дещо коротші за чашолистки; тичинок — багато.

Розріжемо квітку вздовж і розглянемо квітколоже з великою кількістю

вільних маточок на ньому.

На поздовжньому розрізі плоду добре видно видовжене опукле

квітколоже, до якого прикріплені окремі вільні плоди — кістянки — так,

що в цілому плід малини збірний і називається багатокістянкою. Форму-

ла квітки: *Са(5)Со5А=оСоо.

Солодкі ароматні вітамінні плоди культурних сортів і дикорослих

форм вживають у свіжому вигляді, з них виготовляють варення, сиропи,

різні напої. Плоди, протерті з цукром та сухі, використовують в медицин:

як потогінний засіб при простудах. Листки (молоді) і пагони (взимку) за-

варюють замість чаю.

Ожина сиза (КиЬиз саезіиз) — дуже колючий кущ з синювато-чорни-

ми, кислими на смак їстівними плодами, з яких виготовляють варення, на-

ливки, сиропи. Росте в лісах, по чагарниках, на берегах рік, в усій Україні.

В світлохвойних лісах, по чагарниках, в степу, по долинах великих

річок поширена костяниця (РиЬиз захаііііз) з червоними, досить кис-

лими на смак їстівними плодами.

На сфагнових болотах на півночі аж до Полярного кола поширена

морошка (КиЬиз сЬатаетогиз) — багаторічна рослина із смачними

жовтими збірними кістянками.

Підродина Яблуневі (МаІоШеае, Ругоійеае)

Включає 22-23 роди і близько 600 видів, представлених деревами і

чагарниками. Квітки надматочкові. Кількість плодолистків зменшилась до

5-2, які зростаються між собою і з стінками угнутого квітколожа, утворю-

ючи нижню зав'язь. Це характерна риса представників підродини Яблуне-

вих, на відміну від інших Розових. Плід ягодоподібний — яблуко. На

верхівці плодів зберігаються залишки чашечки. Найбільш поширені роди:

яблуня (Маїиз), груша (Ругиз), глід (Сгаіаедиз), горобина (5ОГЬІ/З) ТОЩО.

Рід Яблуня (Маїиз)

Це ентомогамні дерева, рідше великі чагарники без колючок, з чер-

говими черешковими, суцільними або лопатевими листками і рано опа-

даючими прилистками. Квітки маточково-тичинкові, білі, рожеві або

червоні, в щитковидних або зонтиковидних суцвіттях. Чашолистків і пе-

люсток по 5. Тичинок 20-50. Зав'язь нижня, п'ятигнізда, в кожному гнізді

В.А. Нечитайло, Л.Ф. Кучерява, В.П. Погребенник

знаходиться по 2 насінних зачатки, з яких розвиваються насінини з тем-

но-коричневою оболонкою. Стовпчиків 5, при основі зрослих, рідше

майже вільних, здебільшого волосистих. Плід — яблуко, соковитий, без

кам'янистих клітин. В світі відомо понад ЗО видів яблуні, з яких в Україні

природно зростає 2 та культивується в садах і парках ще 4 види, з яких

найбільше практичне значення має яблуня домашня, представлена ти-

сячами сортів. її і розглянемо нижче.

Завдання: розглянути гербарні зразки яблуні, будову плоду, квітки

та ії діаграми.

Яблуня домашня (Маїив дотезііса) (рис. 114). Культивується і ча-

сто дичавіє. Дерево середніх розмірів, іноді досить велике, з розкидис-

тою кроною. Завдяки значній зимостійкості ряду сортів яблуні цю куль-

туру можна вирощувати і на півночі. В тих районах, де гілки яблунь

взимку підмерзають, вирощують сланкі форми яблунь, які добре пере-

зимовують під снігом.

Щоб зробити морфологічний аналіз виду треба розглянути гілки, а та-

кож сухі або зафіксовані в спирті квітки та плоди. Гілки яблуні несуть вко-

рочені плодущі пагони з тісно зближеними вузлами (так звані "плодуш-

ки"), а також видовжені безплідні пагони ("вовчки"). Корткочерешкові ли-

стки з яйцеподібними пластинками та оксамитовим опушенням мають

раноопадаючі прилистки. Квітки великі надматочкові, протерогінічні, на

опушених квітконіжках, зібрані в прбстий зонтик —плейохазій. Гіпантій

опушений, бокалоподібний, зрослий в нижній частині із зав'яззю.

Розглядаючи будову квітки відмітимо, що оцвітина подвійна, актино-

морфна (правильна). Чашечка з п'яти трикутно-ланцетних відігнутих до-

низу чашолистків, зрослих з бокалоподібним квітколожем, на верхівці яко-

го видно 5 зубчиків чашечки. Тут же прикріплюється віночок з п'яти білих

або рожевих, овальних або яйцевидних коротконігтикових пелюсток.

Андроцей із 20-30 тичинок, розташованих в трьох колах. Тичинки

прикріплені по краю квітколожа і кільцем оточують стовпчики маточок.

Тичинки мають довгі тичинкові нитки і округлі або овальні пиляки.

Гінецей синкарпний, зрослий з п'яти плодолистків. В центрі квітки

добре видно п'ять довгих (довших за тичинки) стовпчиків. Уважно при-

дивившись до них, зауважимо, що вони зрослися між собою майже до

половини своєї висоти. Ступінь зростання стовпчиків — одна з важли-

вих родових ознак яблуні, чим остання відрізняється від груші, гороби-

ни, у яких стовпчики вільні, не зрослі між собою.

Зав'язь нижня, повністю зрослась зі стінками квітколожа і внутрішніх

порожнин уже немає, як це мало місце у шипшини. На поперечному

розрізі плода видно, що зав'язь яблуні складається з 5 зрослих між со-

бою плодолистків, утворивши 5 гнізд, в кожному з яких по декілька

насінних зачатків. Формула квітки: *Са(5)Со5АооС^. Після запліднення

квітколоже разом з розміщеними в ньому плодолистками перетво-

240

Систематика вищих рослин. Лабораторний практикум

Рис. 114. Яблуня домашня (Маїиз дотезґюа): 1 - квітуючий пагін; 2 -

поздовжній розріз через квітку з видаленими пелюстками; 3-5 - плоди,

зовнішній вигляд (3), поздовжній розріз (4) та поперечний розріз (5);

6 - насінина; 7 - діаграма квітки

241

рюється на соковитий плід — яблуко, при основі звичайно вдавлений.

Однак в його утворенні бере участь не лише квітколоже, але й стінки

зав'язі. Межа між цими двома частинами плоду добре помітна на попе-

В.А. Нечитайло, Л.Ф. Кучерява, В.П. Погребенник

242

Систематика вищих рослин. Лабораторний практикум

Далі відшукаємо в

суцвітті (звичайно кра-

ще на живому мате-

ріалі) квітки, які тіль-

ки-но почали розпуска-

тися, і розглянемо в

якому стані перебува-

ють тичинки і приймоч-

ки. При цьому відміти-

мо, що маточки звичай-

но дозрівають раніше і

при розпусканні квітки

приймочки їх уже липкі,

тобто здатні сприймати

пилок, а тичинки ще ко-

роткі і їхні пиляки за-

криті. На квітках, які вже

повністю розкрилися,

відшукаємо зів'ялі прий-

мочки, тичинки уже за-

кінчили свій ріст, а їхні

пиляки вже відкриті і ви-

сипають пилок. Таким

чином, квітка горобини,

яка почала розпускати-

ся, може запилюватися

лише чужим пилком, а

після розкриття пиляків

опилює інші квітки горо-

бини. Таке явище більш

раннього дозрівання

маточки називається

протогінією. Завдяки

йому забезпечується

перехресне запилення

квіток горобини.

Горобина звичайна —

улюблене досить деко-

ративне дерево як під

час цвітіння, так і завдя-

ки гарним яскраво-чер-

воним плодам, які також

використовують у конди-

Рис. 115. Горобина звичайна (ЗогЬиз аиси-

рагіа): і - квітуюча гілка; 2 - гілка з плодами;

3-4 плід у поперечному (3) та поздовжньому (4)

розрізах; 5 - діаграма квітки

243

речному розрізі яблука.

Яблуня є давньою і важливою плодовою культурою багатьох країн

світу та найважливішою плодовою культурою помірної зони. Сучасний

асортимент яблуні в світі сягає 10 000 сортів, з них на Україні відомо по-

над 100 сортів. Цвіте в квітні-травні. Плоди різних сортів мають різні

строки достигання (від літніх до зимових).

Рід Горобина (ЗогЬиз)

Включає близько 100 видів дерев або чагарників, які ростуть в райо-

нах з помірним кліматом у північній півкулі. Це рослини з черговими, че-

решковими, простими суцільними, лопатевими або перисто-складними

листками і прилистками різної форми та розмірів. Правильні

п'ятичленні маточково-тичинкові квітки зібрані в багатоквіткові щитко-

видні суцвіття.

Оцвітина подвійна; чашечка зросла з 5 чашолистків трикутної фор-

ми; віночок складається з 5 вільних пелюсток округлої або яйцевидної

форми, які мають білий, жовтуватий, рідше рожевий колір. Тичинок

15-25. Зав'язь 2-5 гнізда з 2-5 плодолистків, зрослих по спинці з урно-

подібним гіпантієм, кожне гніздо з 2 насінними зачатками (з яких

дозріває здебільшого лише один). Стовпчиків 2-5, вільних або

більш-менш зрослих при основі. Плоди яблукоподібні, кулясті або

овальні, рідше грушовидні, червоні, жовті або коричневі, з твердими

хрящуватими або перетинчастими стінками між гніздами зав'язі.

Насінини довгасті, тригранні, загострені до обох кінців, червонувато-ко-

ричневі. В Україні відомо 8 видів горобини, один з яикх ми і розглянемо.

Завдання: розглянути гербарні зразки горобини, плід, квітку та ії

діаграму.

Горобина звичайна (ЗогЬоз аисирагіа) (рис. 115). Дерево висотою

10-20 м, з непарноперистими гарними декоративними листками, часто

зустрічається в дикому стані в лісах, іноді культивується як декоратив-

на, рідше плодово-ягідна рослина.

Розглядаючи під бінокуляром квітку можна відмітити, що вона дуже

подібна до квітки яблуні, але між ними є й істотна різниця: пелюстки 3-4

мм завдовжки.

Відігнувши голкою на поздовжньому розрізі плодолистки (їх буває

2-4, довжиною 8-12 мм) ми відмічаємо, що вони зрослися між собою

лише біля основи і до стінок квітколожа приросли також не повністю, а

лише до 1/2-2/3 своєї висоти. Оскільки плодолистки зверху вільні, то ми

побачимо таку ж саму кількість вільних стовпчиків, опушених в нижній

частині, які несуть плоскі приймочки. Формула квітки:

*Са(5)Со5АозО(3)

Плід — округлий, червоного або оранжевого кольору. Зробимо попереч-

ний розріз плоду і тоді побачимо, що у кожному плодолистку знаходить-

ся по одній 3-гранній насінині. А взагалі насінних зачатків буває 2, але

один з них часто відмирає.

В.А. Нечитайло, Л.Ф. Кучерява, В.П. Поаребенник

Систематика вищих рослин. Лабораторний практикум

Рис. 116. Слива колюча, або терен (Ргипиз зріпозауА - гілка з плодами,

2-3 - квітка, зовнішній вигляд зверху (2) та її поздовжній розріз (3); 4 - плід

кістянка в поздовжньому розрізі; 5 - діаграма квітки

соковита, однонасінна кістянка чорного кольору з синюватою восковою

поволокою, на короткій плодоніжці, що стирчить догори, на смак кис-

ло-солодка, дуже терпка, м'якуш плоду зеленуватий. Відокремивши

кісточку від м'якуша, ми звернемо увагу на те, що вона сплюснута, яй-

цеподібна, горбкувато-зморшкувата і не відокремлюється від м'якуша.

Замість терну для розгляду можна використати сливу домашню

(Ргипиз а'отезііса), квітки якої, на відміну від терну, розпускаються од-

ночасно з листками.

В Україні культивують багато прекрасних сортів сливи та аличі, як важ-

ливих плодових культур, які заслуговують на більш широке впровадження.

Плоди терну, аличі та сливи вживають в їжу у свіжому вигляді, а та-

кож використовують для виготовлення компотів, варення, наливок, на-

стойок, оцту тощо. Із плодів і кори можна одержати фарбу для фарбу-

вання тканин в червоний колір. Терен і слива — цінні медоноси. Цвітуть

в квітні-травні.

Рід Вишня (Сегазиз)

В світі в природному стані відомо понад 150 видів, поширених в

північній півкулі, з яких майже половина — в Китаї, а в Україні — 4. Це

неколючі дерева або чагарники з цілісними листками, складеними в

245

244

терській промисловості. Має цінну деревину. Цвіте в травні-червні

Заради плодів і деревини культивується горобина садова (ЗогЬиз

а'отезііса)— дерево 5-20 м заввишки. На Поділлі і в Карпатах природ-

но росте берека (ЗогЬиз іогтіпаїіз) — гарне високе (10-20 м) дерево

з дуже цінною деревиною і буро-жовтими їстівними плодами, яке росте

в світлих широколистяних лісах в західних областях України.

Підродина Сливові(РгипоШеае)

За різними даними включає від 5 до 11 родів і понад 400 видів. Де-

рева або чагарники з простими листками і рано опадаючими прилистка-

ми. На черешках та біля основи листкових пластинок, на кінцях зубчиків

листків часто розташовані залозки, різні за величиною і формою. Квітки

надматочкові, поодинокі або в китицях, щитках та зонтиках. Для квіток

сливових характерний трубчастий або дзвоникоподібний гіпантій.

Оцвітина правильна. Чашолистків 5 зрослих, 5 вільних пелюсток, тичи-

нок багато, маточка утворена одним плодолистком. Зав'язь верхня.

Формула квітки: *Са(5)Со5АооС1_.

Плід — соковита або суха кістянка.

Рід Слива (Ргипиз)

В світі відомо близько 35 видів, поширених в Євразії та в Північній

Америці, з них в Україні — 5. Це дерева або чагарники, часто з колючи-

ми гілками і цілісними черговими листками, звичайно із залозками по

краю біля основи пластинки або на черешку. Квітки поодинокі або

зібрані пучками. Чашолистків і білих пелюсток по 5. Тичинок багато.

Плід — кістянка з м'ясистим соковитим оплоднем.

Завдання: розглянути будову гербарних зразків терену квітки, її

діаграми та плоду.

Слива колюча, терен (Ргипиз зріпоза) (рис. 116). Дуже колючий

кущ або невелике дерево 1-4 м заввишки. Поширений в природному

стані по схилах, долинах річок, галявинах.

Крона дуже розлога, кора на стовбурах і молодих гілках червонува-

то-бурувата, блискуча. Листки видовжені, ланцетні або довгастообер-

нено-яйцевидні черешкові, при основі клиноподібні. Листки і гілки май-

же голі. Оскільки квітки розпускаються до появи листків, то для аналізу

треба мати квітучі гілки і гілки з листками, а також з плодами.

Квітки терну звичайно поодинокі, рідко згруповані по 2-3. Розгляда-

ючи їхню будову, відмітимо, що квітки правильні, маточково-тичинкові з

подвійною оцвітиною. Квітконіжки терену короткі, голі або опушені.

Гіпантій угнутий. По краю до нього прикріплюється 5 трикутних, по кра-

ях війчастих чашолистків, які не відхиляються до основи. Віночок білий

або зеленуватий, утворений п'ятьма видовженими, яйцевидними, тупи-

ми пелюстками. Тичинок 20, а в центрі квітки добре видно одну маточ-

ку. На поперечному розрізі зав'язі видно, що вона одногнізда, з 2

насінними зачатками, з яких розвивається лише один. Плід - округла,