Нечитайло В.А., Кучерява Л.Ф., Погребенник В.П. Систематика вищих рослин. Лабораторний практикум

Подождите немного. Документ загружается.

В.А. Нечитайло, Л.Ф. Кучерява, В.П. Погребенник

186

Систематика вищих рослин. Лабораторний практикум

187

Підродина Ліщинові

(СогуїоШеае)

Рід Ліщина [Согуїиз)

Дерева або кущі, що цвітуть до розпускання листя. Тичинкові квітки

в повислих циліндричних сережках, без оцвітини, з чотирма розщепле-

ними тичинками, які зрослися з покривною лускою і двома приквіткови-

ми лусками. Маточкові квітки у двоквіткових дихазіях, що розміщені в

пазусі приквіткової луски і приховані в черепитчастій кулястій бруньці, з

якої виступають червонуваті приймочки. Плід — горіх, оточений листко-

видною, по краю більш-менш обрізаною обгорткою.

В світі відомо близько 15 видів ліщини, а в Україні культивують 4 ви-

ди, один зростає природно, який ми й розглянемо.

Ліщина звичайна (Согуїиз ауе//ала).(рис. 84) Дуже поширена в ши-

роколистяних та змішаних лісах, в яких часто складає ярус під дубом та

сосною. Цей досить звичайний кущ здатний в сприятливих умовах роз-

ростатися і утворювати деревоподібні стовбури до 10-12 м заввишки.

Молоді пагони ліщини опушені м'якими волосками. Листки округлі або

широко обернено-яйцеподібні, пилчасті, при основі трохи серцеподібні,

а на верхівці мають гострячок. З верхнього боку вони гладенькі, а з ниж-

нього вкриті жорсткуватими волосками.

Цвіте рано навесні, раніше або майже одночасно з пролісками в бе-

резні. Квітки ліщини звичайно сформовані ще восени, тому вони швид-

ко розпускаються на зрізаних у другій половині зими гілках, якщо їх по-

ставити у воду у теплій кімнаті.

Розглянемо будову квіток. Візьмемо сережчасте тичинкове суцвіття

(рис. 84). На довгій і пониклій осі суцвіття в пазусі кожного покривного

листка розвивається квітка з двома приквітками, які зростаються з по-

кривним листком, утворюючи трилопатеву луску. Бічних квіток немає,

дихазій одноквітковий. Тичинкова квітка не має оцвітини, вона скла-

дається з чотирьох дворозщеплених тичинок. В результаті інтеркаляр-

ного росту основи покривного листка дихазія тичинкова квітка вияв-

ляється зміщеною вище і прикріпленою до верхньої поверхні трилопа-

тевої луски.

Маточкові квітки малопомітні, бо вони розташовані всередині брунь-

ки, а назовні висуваються тільки приймочки. Покривними листками

суцвіття-дихазію є молоді листки, що розвиваються під бруньковими

лусками. В дихазії розвиваються лише бічні квітки, а середня не розви-

вається, тому дихазій двоквітковий. Маточкова квітка утворена маточ-

кою з двох плодилистк)в, оцвітини немає, вона редукована, зав'язь ниж-

ня. Формули квіток: о Р0А4О0, 9 РоАоО®.

Біля кожної маточкової квітки знаходиться по три невеликих

приквіткових листки, які зростаються разом і надалі розростаються, ут-

ворюючи характерний покрив навколо плода, що називається пліскою.

Плід — горіх, тонкостінний, ребристий. Стиглий зародок повністю за-

переважанням. Надзвичайно швидко заселяє вільні від іншої рослин-

ності території.

Цвіте береза до розпускання листя, тичинкові та маточкові суцвіття

утворюються на різних пагонах на одній рослині. Тичинкові сережки роз-

ташовані по 2-3 на верхівках минулорічних пагонів, а маточкові — по

одному на цьогорічних пагонах.

Розглянемо під лупою будову тичинкової сережки. Вони довгі, по-

никлі, сидять завжди по дві. До осі сережки прикріплені на ніжках

квіткові дихазії, що знаходяться під захистом покривної луски. До ії

внутрішніх боків приросли ще дві приквіткові луски меншого розміру.

Дихазій берези має три тичинкові квітки — середню і дві бічні. Маніпу-

люючи голками, розглянемо будову тичинкової квітки. Оцвітина її скла-

дається з двох листочків (верхній з них більший, а нижній не завжди до-

бре помітний). В квітці по дві тичинки, але нитки тичинок зверху розд-

воєні і кожен з пиляків двогніздий, тобто половинний. Таким чином, ко-

жен тичинковий дихазій має три квітки, що несуть 12 двогніздих пиляків.

Маточкова сережка побудована так само. Покривна луска трилопа-

тева, середня її лопать являє собою листок, а бічні — прирослі до ньо-

го прилистки. Маточкова квітка не має оцвітини, вона складається з ма-

точки з двома приймочками і двогніздою зав'яззю. Розрізавши зав'язь

впоперек, побачимо, що в кожному гнізді знаходиться по одному

насінному зачатку, з яких розвивається лише один. Формули квіток:

</ РгАгСо;? РоАоСф.

Запилюється береза вітром. Маточкові сережки за час вегетації

помітно виростають у довжину і товщину. При цьому дуже змінюється

форма зрослих трьох приквіткових лусок — середня з них видовжується

за рахунок розростання її нижньої частини, внаслідок чого бічні луски у

стиглих сережок знаходяться вже біля верхівки середньої луски.

Плід берези — дрібний горіх з однією насіниною. Він оточений з боків

двома широкими перетинчастими крильцями. Маточкова сережка під

час достигання плодів розсипається, причому відвалюються також по-

кривні луски, а крилаті горіхи поширюються далеко вітровими потоками.

Розглядаючи гербарні зразки, звернемо увагу на форму листків бе-

рези _

они здебільшого ромбічні, але є також трикутні за формою або

ж довгасто-яйцеподібні. Краї листків двічі пильчасті, при цьому дрібні

зубці чергуються з більшими. Слід також звернути увагу на те, що мо-

лоді гілки берези вкриті корком, зовнішні шари якого містять горизон-

тально витягнені сочевички. Своєрідний білий колір кори берези зумов-

лений наявністю в її клітинах особливої білої порошкоподібної речови-

ни — бетуліну. За нею міститься корковий шар, що зветься бересток.

Береза дає цінну деревину. В наших парках вона є однією з гарних

декоративних рослин, з неї добувають березовий сік.

В.А. Нечитайло, Л.Ф. Кучерява, В.П. Погребенник

Рис. 84. Ліщина звичайна (Согуїиз ауеііапа): 1 - гілка восени, до опадання

листків) з тичинковими суцвіттями, які розквітнуть весною наступного року;

2 - частина пагону взимку з голими тичинковими суцвіттями і вегетативною

брунькою; 3 - дихазій тичинкових квіток (розвивається лише одна централь-

на) в пазузі лусок; 4 - вегетативна брунька; 5 - репродуктивна брунька з квіту-

ючим в її середині маточковим суцвіттям і виступаючими над брунькою прий-

мочками; 6 - зачатковий горіх з плюскою, що розвивається;

7 - супліддя (плоди оточені плюсками); 8 - плід горіх з видаленою плюскою;

9 - поперечний розріз молодої зав'язі; 10 - пагін навесні з тичинковими та ма-

точковими суцвіттями; 11 - діаграма тичинкового дихазію (одноквіткового); 12-

діаграма двоквіткового маточкового дихазію з редукованою центральною

квіткою

188

Систематика вищих рослин. Лабораторний практикум

189

повнює насінину, ендосперму немає. Зародок складається з двох вели-

ких м'ясистих цілісних сім'ядолей, верхівкової бруньки, гіпокотиля і за-

чаткового корінця. Насінина одна, повністю заповнює усю порожнину

плоду, руйнуючи таким чином перегородку.

Плоди горіхи містять до 70% цінної калорійної невисихаючої жирної

олії, яка використовується для приготування халви, тортів та інших конди-

терських виробів.

ПІДКЛАС ДИЛЕШІДИ

(ОІЬЬЕШЮАЕ)

Дерева, чагарники або трави. Листки цілісні або різним чином

розчленовані. Продихи різних типів, здебільшого без побічних клітин.

Судини завжди є; членики судин з драбинчастою або простою перфо-

рацією. Квітки маточково-тичинкові або маточкові та тичинкові, з

подвійною оцвітиною, рідше безпелюсткові; у більш примітивних родин

оцвітина часто спіральна або спіроциклічна. Андроцей, якщо він скла-

дається з багатьох тичинок, розвивається у відцентровій послідовності.

Стиглий пилок двоклітинний, рідше триклітинний. Оболонка пилкових

зерен триборозенчаста або похідна від триборозенчастого типу. Гіне-

цей апокарпний, але частіше ценокарпний. Насіння, як правило, з ендо-

спермом. До підкласу належать порядки Вересоцвіті, Первоцвіті, Вер-

боцвіті, Гарбузоцвіті, Каперцецвггі, Мальвоцвіті, Кропивоцвіті, Моло-

чаєцвіті та інші, близькі до них. Ймовірно, Диленііди походять від яки-

хось древніх Магноліід.

Це один з найбільших підкласів, що об'єднує 29 порядків, 94 родини,

1935 родів та близько 36 000 видів. Диленіїди представлені в Україні 14

порядками, 25 родинами, 147 родами та 555 видами, що становить лише

1,54% видів усього підкласу. Тут буде розглянуто 6 порядків та 6 родин.

Порядок Вересоцвіті (Егісаіез)

Невеликі дерева та чагарники, рідше багаторічні трави, часто більш

чи менш мікотрофні, листки чергові, рідше супротивні або кільчасті,

прості, цілісні, позбавлені прилистків. Судини звичайно з драбинчастою

перфорацією, іноді з численними перекладинами. Квітки звичайно в ки-

тицях, маточково-тичинкові, або рідко маточкові та тичинкові, звичайно

актиноморфні, в більшості обдиплостемонні. Чашолистків (3-) 5 (-7),

вільних або зрослих при основі, черепичастих або стулчастих. Пелюс-

ток (3-) 5 (-7), зрослих в зрослопелюстковий віночок з черепичастими

або згорнутими (конволютними) лопатями, рідко пелюстки відсутні. Ти-

чинок стільки ж як і пелюсток або їх вдвічі більше, рідко лише 2 або до

20, прикріплені до квітколожа або рідше до трубки віночка; пиляки

інвертовані, з основою повернутою догори, які розкриваються поз-

довжньо або значно частіше апікальними (морфологічно базальними)

порами або щілинами, часто з двома придатками (зрідка придатки у

верхній частині нитки, а не на самому пиляку). Пилкові зерна часто в те-

традах, 2-клітинні або іноді 3-клітинні. Звичайно є інтрастамінальний

нектарний диск, але у деяких нектар виділяється основою зав'язі. Гіне-

цей ценокарпний (морфологічно паракарпний), з 2-10 карпел, звичайно

з простим стовпчиком; зав'язь верхня або нижня, 1-10-гнізда, з числен-

ними, рідше кількома або одним насінним зачатком в кожному гнізді.

В.А. Нечитайло, Л.Ф. Кучерява, В.П. Поаребенник

190

Систематика вищих рослин. Лабораторний практикум

Рис.85. Верес звичайний (СаІІипа уиїдагіз): 1 - пагін з суцвіттям; 2 - вигляд

квітки збоку, 3 - поздовжній розріз через квітку; 4 -плід в чашечці;

5 - діаграма квітки

191

ресу більші і віддалені один від одного. Квітки дрібні, але щільно зібрані

в довгі однобокі китиці. Чашечка, що складається з чотирьох чашолис-

тиків, як і віночок, забарвлена в бузково-рожевий колір і найбільш

помітна. Роль звичайної чашечки виконують чотири приквіткових лист-

ки, які прилягають до квітки. Віночок зрослопелюстковий, чотири-

надрізаний. З квітки виступає стовпчик з приймочкою, оточений вісьмо-

ма пиляками тичинок, які утворюють маленький темно-червоний конус.

Таке положення приймочки щодо пиляків не сприяє самозапиленню. В

глибині квітки є нектар, доступ до якого дрібним комахам перегородже-

ний відростками, які по два відходять від основи кожного пиляка. Запи-

лення здійснюється переважно бджолами і осами, а під кінець цвітіння,

коли нектару не стає, можливе запилення квіток і вітром, оскільки пилок

у вересу сухий, а тичинкові нитки на той час видовжуються. Квітки на-

Ендосперм звичайно целюлярний (а у Япосіоа'епа'гоп і \/ассіпіит — нук-

леарний), з термінальними гаусторіями, які звичайно утворюються як в

мікропілярній так і в халазальній частинах. Плоди — локуліцидні або

септицидні коробочки, ягоди або кістянки. Насіння дрібне, з багатим ен-

доспермом і маленьким зародком.

Порядок включає 6 родин, 180 родів та 3988 видів, з яких в Україні

представлено 2 родини, 4 підродини, 17 родів та 25 видів, що складає

лише 0,63% від усіх Вересоцвітих світу.

Родина

Вересові

(Егісасеае)

Широко розповсюджені в субтропічних, помірних і холодних облас-

тях і в горах тропіків, але відсутні в пустелях і степах.

Матеріал для заняття: свіжі або гербарні зразки з листками,

квітками та плодами вересу звичайного, багна звичайного та

брусниці.

Підродина Вересові (Егісоіеіеае)

Дерева, кущі або напівкущики, звичайно з черговими, цілісними ли-

стками, без прилистків. Квітки правильні або майже правильні, пооди-

нокі чи в китицях, зонтиках або волотях. Чашечка звичайно п'ятилопа-

тева або суцільна, здебільшого залишається біля плода. Віночок зрос-

лопелюстковий, надрізаний на п'ять, рідше на чотири лопаті чи зубці,

іноді вільнопелюстковий. Тичинок, як правило, вдвічі більше, ніж пелю-

сток, рідко така ж кількість. Тичинкові нитки вільні, пиляки двогнізді,

іноді з двома шиловидними придатками. Стовпчик нитковидний, прий-

мочка зрізана, головчаста або злегка чотири-, п'ятилопатева. Плід —

багатонасінна коробочка, що розкривається стулками, або кістянка.

Рід Верес (СаІІипа)

Вічнозелені кущики з густо улисненими гілочками. Листки супротивні,

дрібненькі, сидячі, коротко-лінійно ланцетні, 1,5-2,5 мм завдовжки, тупі, при

основі стріловидні, тісно черепитчасто розміщені в 4 ряди. Рід монотипний.

Завдання: розглянути гербарний зразок вересу звичайнго, його

квітку, плід та діаграму квітки.

Верес звичайний (СаІІипа уиїдагіз) (рис. 85) Невеличкий (до

30-100 см заввишки) вічнозелений кущик. Росте на піщаних сухих,

бідних на вапно грунтах, а також на торфових болотах, утворюючи

більші чи менші зарості. Рослина невибаглива до фунту, тому часто

займає великі площі з бідним для інших рослин субстратом. Типовий

ксерофіт: всі його частини сухі і жорсткі; листки тісно черепичасто

розміщені чотирма рядами, дрібні, згорнуті вниз, утворюючи трубку,

всередині якої (на нижній поверхні листка) розміщені продихи. Завдяки

цьому утруднюється рух повітря біля продихів, а отже, випаровування;

окрім того, доступ до продихів закритий волосками, які частково видно

на краях листків, які стикаються між собою. В тінистих лісах листки ве-

В.А. Нечитайло, Л.Ф. Кучерява, В.П. Погребенник

хилені донизу, а отже, захищені від потрапляння всередину дощових

крапель. Після закінчення цвітіння оцвітина вересу не опадає, і квітки

залишаються помітними, але тоді чашолистки загинаються всередину.

Плід — дозріла під захистом чашечки чотиригнізда коробочка, відкри-

вається в зрілому стані, і тоді вітер може легко розвіяти дрібні насінини.

Підродина Рододендронові (КпосІсніетмігоШеае)

Рід Багно (/.еа*Ш7?)

Розгалужений кущ заввишки 50-120 см, з рудуватоповстистоопуше-

Рис.86 • Багно звичайне ([.едит раїизіге). 1- загальний вигляд квітуючої

гілки рослини та вигляд квітки збоку; 2 - вигляд окремої квітки зверху;

З - приквіток; 4 - квітка без оцвітини; 5 - поперечний розріз зав'язі; 6 - діаграма

квітки

Систематика вищих рослин. Лабораторний практикум

193

ними молодими гілками, квітконіжками, плодами і нижньою поверхнею

вічнозелених, лінійних, із загорнутими краями листків. Квітки в зонтико-

видних суцвіттях, білі. Плоди — довгасті пониклі коробочки.

Завдання: розглянути гербарний зразок багна звичайного:

зовнішній вигляд квітки, квітку без віночка, тичинку, маточку, попе-

речний розріз п'ятигніздої зав'язі, діаграму квітки.

Багно звичайне (і_ес/ит раїизіге) (рис. 86). Чагарник з дурманли-

вим запахом, росте в соснових, рідше дубово-соснових лісах, на вогких

місцях (сфагнових болотах, полонинах). На півночі Полісся

зустрічається часто, в південній його частині — лише острівцями, а в

Прикарпатті і Карпатах — зрідка. Цвіте в травні-липні.

Квітки зібрані в прості щитки на кінцях гілочок. Покривні листки рано

опадають, шкірясті, ззовні по краю з бурими довгими волосками. Квітки ак-

тиноморфні, п'ятиколові, п'ятичленні. Чашечка з напівкруглими лопатями

відгину, опушена ззовні буруватими залозистими волосками. Віночок білий,

вільнолистий, широко розкритий, після цвітіння опадає. Пелюстки овальні,

ланцетні або оберненоланцетні, тупі, біля основи майже клиновидні, на

верхівці злегка стягнуті в ковпачок. Тичинок десять в двох колах. Тичинкові

нитки довгі, донизу розширені, з рідкими простими волосками. Пнецей з

п'яти плодолистків. Зав'язь в обрисі овальна або яйцевидна, вкрита чис-

ленними крапчастими залозками. Плаценти центральнокрайові, глибоко

вдаються в порожнину гнізд з численними насінними зачатками. Стовпчик

довгий, у верхній частині дещо розширений, зі сплющеною приймочкою.

Плід — коробочка, що розкривається стулками знизу догори по перегород-

ках між гніздами. Насіння дрібне з перетинчастими крилами на кінцях.

Підродина

Брусничні

(УассіпіоШеае)

Кущики чи напівкущики (рідко невеликі деревця), з черговими

суцільними, шкірястими безприлистковими листками, які в частини

видів залишаються зеленими і на зиму (брусниця, журавлина). Листки

іноді скручені на кінці пагонів.

Квітки актиноморфні, п'ятиколові, чотири-, п'ятичленні, з подвійною

оцвітиною, зібрані в китицю або по дві-три вкупі, або ж поодинокі.

Чашечка зростається з зав'яззю, на верхівці чотири-, п'ятизубчаста,

залишається у вигляді валика біля плоду.

Віночок зрослопелюстковий, дзвониковидний, глечикоподібний, ку-

леподібний, чотири-, п'ятизубчастий чи роздільно-чотирипелюстковий,

після цвітіння відпадає.

Тичинок звичайно вдвічі більше, ніж пелюсток; як і пелюстки, вони

прикріплені до краю злегка лопатевого нектароносного диска, який зна-

ходиться на верхівці зав'язі. Верхня частина пиляка витягнута у дві тру-

бочки (у вигляді ріжків) з дірочками на кінцях для розсіювання пилку.

Гінецей чотири-, п'ятичленний, синкарпний. Зав'язь майже нижня, з

крайовою центральною плацентою і численними насінними зачатками в

192

В.А. Нечитайло, Л.Ф. Кучерява, В.П. Поаребенник

кожному гнізді. Плід — яскраво забарвлена ягода. Насіння дрібне, з

м'ясистим ендоспермом.

Багато представників родини мають їстівні плоди: журавлина, брус-

ниця (Кподососсит уіїіз-ібаеа), чорниця (Уассіпіит туїііііив); деякі рос-

лини є лікарськими (чорниця).

Рід Чорниця (\/ассіпіит)

Кущики зі спіральними цілокраїми листками на коротких черешках.

Квітки зібрані в небагатоквіткові китиці. Віночок і чашечка п'ятичленні.

Завдання: розглянути чорницю 1) загальний вигляд квітки на

квітконіжці; 2) квітку без віночка; 3) тичинку; 4) поперечний зріз

зав'язі.

Рис. 87.Чорниця [Уассіпіит тугііііив): 1 - квітуча гілка; 2 - частина

рослини з квіткою; 3 - поздовжній розріз квітки; 4 - квітка без віночка; 5 - квітка

без тичинок і віночка; 6 - тичинка спереду (а) і збоку (б); 7 - поперечний розріз

зав'язі; 8 - плід; 9 - діаграма квітки

194

Систематика вищих рослин. Лабораторний практикум

195

Чорниця (\/ассіпіит тугііііиз) (рис. 87). Рослина листопадна із зи-

муючими зеленими пагонами. Росте в хвойних і мішаних сируватих

лісах. Цвіте в травні-червні.

Квітки поодинокі, на тогорічних пагонах, біля основи молодих відро-

стаючих гілочок, пониклі на коротких квітконіжках. Чашечка біля

верхівки зав'язі, має вигляд вузького суцільного валика. Віночок зелену-

вато-рожевий, глечиковидно-кулеподібний або широко-яйцевидний, з

вузьким зівом і п'ятьма (чотирма) відігнутими широкотрикутними зубця-

ми. Тичинок вісім (десять), з'єднаних пиляками навколо стовпчика, зі

сплющеними, злегка зігнутими біля основи нитками. Пиляки з двома

шиловидними придатками, які відкриваються косими дірочками,

розміщеними на кінцях трубочок. Зав'язь оберненоконічна, з чотири-,

п'ятилопатевим нектароносним диском і чотирма-п'ятьма гніздами;

насінні зачатки численні. Стовпчик довгий, циліндричний; приймочка

цілісна. Плід —чорна, блискуча, із сизим нальотом (або без нього) яго-

да і з залишками чашечки у вигляді кільцевого валика. Квітки чорниці

можна замінити квітками брусниці.

Порядок Первоцвіті (Ргітиіаіех

Дерева, чагарники і трави з черговими, рідше супротивними чи

кільчастими простими і звичайно цілісними або зубчастими листками,

без прилистків. Квітки в різноманітних суцвіттях або рідше поодинокі,

маточково-тичинкові, рідше маточкові та тичинкові, звичайно актино-

морфні, переважно п'ятичленні.

Чашолистки вільні або більш-менш зрослі.

Віночок зрослопелюстковий або взагалі відсутній. Квітки з редукова-

ним зовнішнім колом тичинок.

Тичинок звичайно стільки ж, як пелюсток, переважно прикріплені до

трубки віночка або майже вільні.

Гінецей лізикарпний, з простим або лопатевим стовпчиком, часто з

головчастою приймочкою. Маточка складається з п'яти плодолистків.

Зав'язь верхня, рідко напівнижня чи нижня, переважно з численними

насінними зачатками. Плоди — ягоди, кістянки або коробочки.

Порядок охоплює лише чотири родини, близько 65 родів та понад

2100 видів. У флорі України представлена лише одна родина з 14 рода-

ми та 32 видами, що становить лише 1,5% видів від усього порядку.

Родина

Первоцвіті

(Ргітиіасеае)

У складі родини близько 25 родів і понад 1000 видів, поширених май-

же по всій земній кулі, але головним чином у помірних і холодних обла-

стях північної півкулі.

Переважно трави, рідко напівчагарники, часто опушені залозистими

волосками. Листки без прилистків, чергові, в прикореневій розетці як у пер-

В.А. Нечитайло, Л.Ф. Кучерява, В.П. Поаребенник

196

Систематика вищих рослин. Лабораторний практикум

Рис. 88. Первоцвіт весняний (Ргітиіа уег/'з): 1 - загальний вигляд росли-

ни; 2 - зовнішній вигляд окремої квітки збоку; 3-4 - довгостовпчикова (3) і ко-

роткостовпчикова (4) квітки в поздовжньому розрізі; 5 - 6 -короткостовпчико-

ва (5) та довгостовпчикова (6) квітки без чашечок з розгорнутим віночком;

7- маточка у поздовжньому розрізі; 8 - поперечний розріз через зав'язь;

9 - плід коробочка; 10 - діаграма квітки

197

Первоцвіт весняний (Ргітиіа уегіз) (рис. 88). Росте на узліссях

лісових галявинах, луках, схилах ярів у лісовій і лісостеповій зонах,

рідше на півночі степової зони, де має східну межу поширення.

Рослина з розеткою довгочерешкових листків і довгими квітконосами

чи одним квітконосом, на верхівці якого зібрані жовті квітки з шиловид-

ними покривними листками біля основи квітконіжок.

Чашечка різко п'ятигранна, з 5-ма сильно виступаючими жилками,

густо опушена короткими залозистими волосками, під час цвітіння вузь-

ка, циліндрична, а в кінці цвітіння здутодзвониковидна або здута, тобто

воцвіту (Ргітиіа), супротивні або кільчасто розміщені як у вербозілля

(і-узітасЬіа), прості, значно рідше почленовані. Квітки або поодинокі

верхівкові, у одинарника (Тгіепіаііз), або пазушні, у вербозілля лучного

(і.узітаспіа питтиіагіа), або зібрані в китицю, зонтик, колос чи плейохазій.

Квітки маточково-тичинкові, звичайно правильні, здебільшого п'яти-

членні, рідше чотири-, семичленні. Оцвітина подвійна. Чашечка зросло-

листа. Звичайно залишається біля плодів. Віночок зрослопелюстковий,

іноді пелюстки зрослі лише біля самої основи, і віночок здається вільно-

пелюстковим (одинарник, вербозілля). Іноді віночка немає, тоді чашеч-

ка яскраво забарвлена (ОІаих).

Тичинки розміщені в одному колі по одній навпроти пелюсток. Біля

основи тичинкові нитки можуть зростатись між собою на більшій чи

меншій довжині, утворюючи трубку, яка приростає іноді до трубки віноч-

ка (вербозілля). У переломника (Апдгозасе) навпроти чашолистків

розміщуються стамінодії.

Гінецей лізикарпний, з п'яти плодолистків, рідше їх менше чи

більше. Зав'язь верхня, рідше напівнижня, одногнізда, з колончастою

плацентацією. Стовпчик один з головчастою приймочкою. У деяких

видів спостерігається гетеростилія (первоцвіт).

Плід — коробочка, яка відкривається зубцями або стулками, кількість

яких дорівнює кількості плодолистків. Насіння з багатим ендоспермом і

дрібним прямим зародком. Стебла прості або розгалужені, часто росли-

ни з безлистою стрілкою і навіть з прикореневими квітконіжками.

Підземні частини різноманітні — корені, кореневища і бульби.

Серед Первоцвітих чимало рослин, які містять ефірні олії (первоцвіт),

глюкозиди (курячі очка), сапоніни (цикламен), алкалоїди (вербозілля),

барвники. Деякі рослини використовуються в народній медицині,

найбільш декоративні види вирощують у відкритому і закритому грунті.

Матеріал для заняття: свіжі та гербарні зразки з листками,

квітками і плодами первоцвіту весняного та одного з видів вербозілля.

Рід Первоцвіт (Ргітиіа)

Багаторічники з розеткою прикореневих листків і безлистим квітконо-

сним стеблом. Квітки звичайно в зонтиковидному суцвітті, з покрива-

лом. Чашечка трубчаста або лійковидна, п'ятигранна, нерідко здута,

п'ятилопатева або п'ятизубчаста. Віночок з чашовидним або колесовид-

ним відгином. Тичинки з короткими нитками, прирослими до трубочки

віночка. Плід — багатонасінна коробочка, відкривається вгорі п'ятьма

стулками. В Україні відомо 9 видів первоцвіту. Розглянемо один з них.

Завдання: розглянути первоцвіт весняний 1) суцвіття; 2) зовнішній

вигляд квітки збоку; 3) розгорнуті трубки віночка і маточки довго- і ко-

роткостовпчикових квіток, звернувши увагу на прикріплення тичинок і

довжину стовпчиків; 4) поздовжній і поперечний розрізи зав'язі, відмітив-

ши колончату плацентацію.

В.А. Нечитайло, Л.Ф. Кучерява, В.П. Погребенник

розростається при плодах і має 5 яйцевидно-трикутних гострих зубців, які

дорівнюють 1/3-1/4 довжини трубки. Віночок жовтий з довгою трубкою,

яка різко розширяється над чашечкою, опушена рідкими короткими зало-

зистими волосками і має широколійковидний відгин з округлих, виїмчас-

тих на верхівці часток. В зіві під відгином — складки типу привіночка.

Квітки гетеростиль-

ні: коротко- і довгос-

товпчикові. Тичинки з

короткими нитками,

які приросли до трубки

віночка; пиляки про-

довгуваті, нерухомі, в

короткостовпчикових

квітках розміщені біля

складки зіву, в довгос-

товпчикових — в се-

редній, розширеній ча-

стині трубки. Маточка

одна, з майже куляс-

тою або обернено-ши-

роко-яйцевидною за-

в'яззю, з довгим стовп-

чиком і великою голо-

вчастою приймочкою.

В довгостовпчикових

квітках приймочки роз-

міщені над зівом або в

зіві на рівні складок, в

короткостовпчикових —

в середині трубки віноч-

ка. Плід — кулеподібна

або довгаста світло-бу-

ра коробочка, яка роз-

кривається 5 широко-

трикутними зубцями.

Насінини овальні, ку-

лясті або гранчасті,

чорнуваті.

Рід Вербозілля

Рис. 89. Вербозілля звичайне (І-узітасЬіа ші- (І_узітаспіа)

дагіз): 1-2 - загальний вигляд рослини, верхня (1) Багаторічні трав'я-

та нижня (2) частини рослини; 3-4 - квітка, нисті рослини з жовти-

загальний вигляд знизу (3) і в поздовжньому

ми квп

ками

. Чашечка

розрізі (4); 5 - поперечний розріз зав'язі

Систематика вищих рослин. Лабораторний практикум

Рис. 90. Вербозілля лучне (іузітасгііа питтиіагіа): 1 - загальний вигляд

квітуючої рослини; 2 - розгорнутий віночок; 3 - тичинки (оцвітина видалена);

4 - плід коробочка

199

198

п'ятироздільна, залишається при плодах. Віночок п'ятироздільний, ко-

ротколійковидний або колесовидний. Тичинок п'ять, з довгими нитками.

Коробочка розкривається стулками. В Україні зустрічається п'ять видів

цього роду. З них розглянемо два.

Завдання: розглянути два види вербозілля 1) зовнішній вигляд

квітки з боку квітконіжки; 2) поздовжній розріз квітки, звернувши ува-

гу на тичинкову трубку, що приросла до трубки віночка; 3) попереч-

ний розріз зав'язі.

Вербозілля звичайне (І-узітаспіа уиїдагіз) (рис. 89). Багаторічник

заввишки 50-120 см. Зростає на вологих місцях, на болотах, при берегах

річок і озер, по канавах, заболочених чагарниках майже по всій території

України. Цвіте в червні-серпні.

Квітки в пірамідальному плейохазіїіз китиць. Зібрані невеликими во-

В.А. Нечитайло, Л.Ф. Кучерява, В.П. Поаребенник

лотистими верхівковими суцвіттями в кутах листків. Вісь суцвіття,

квітконіжки і лінійно-ланцетні покривні листки опушені простими і зало-

зистими волосками.

Квітка правильна, п'ятичленна. Внутрішня поверхня віночка, тичинки

і зав'язь з короткими залозистими волосками. Чашечка з п'яти зрослих

біля основи яйцевидно-ланцетних, по краю темно-бурих, довгастозаго-

стрених коротковійчастих чашолистків. Віночок яскраво-жовтий, широ-

колійковидний вдвічі довший за чашечку, діаметром 20-23 мм, зрослий

з п'яти обернено-яйцевидних гострих або тупуватих пелюсток, лише

біля основи зрослих в невелику трубочку, по краю залозистий. Андро-

цей з 5 тичинок, вдвічі коротший віночка. Тичинкові нитки при основі

розширені і зрослися в коротку трубку, яка охоплює зав'язь і приростає

основою до трубки віночка. Маточка з округлою або дещо видовженою

зав'яззю, яка дорівнює висоті тичинкової трубки. Стовпчик довший за

тичинки, з плоскою або злегка випуклою приймочкою.

Плід — округла коробочка, що розкривається п'ятьма стулками.

Замість вербозілля звичайного для розгляду можна взяти вер-

бозілля лучне (І-узітаспіа питтиіагіа) (рис.90).

Порядок Вербоцвіті (Заіісаіез)

Дерева або чагарники, рідше чагарнички з черговими цілісними або

лопатевими листками, з прилистками, які часто опадають. Квітки в пря-

мостоячих або висячих маточкових і тичинкових сережках, розміщені в

пазухах брактей, дводомні безпелюсткові. Цей порядок розглядається

як досить подібний до порядку Фіалкоцвітих, особливо до родини Фла-

кортієвих. Порядок включає лише одну родину Вербові, яка досить до-

бре представлена в Україні.

Родина Вербові (8аІісасеае)

Дерева, кущі і кущики, з цілісними інколи лопатевими листками, з

парними прилистками. Оцвітина дуже редукована, чашоподібна або

замість неї розвинені одна чи дві медові залозки (нектарники). Тичинок

дві-багато. Маточка одна. Плід — одногнізда коробочка, що розкри-

вається стулками: насінина волосиста.

Переважна більшість видів цієї родини зростає в місцевостях з

помірним кліматом у північній півкулі. Значна кількість видів проникла в

Арктику та у високогір'я. Лише окремі види заходять в помірну зону

південної півкулі.

Усі Вербові дводомні і мають маточкові та тичинкові квітки. Суцвіття —

колос або китиця з дуже вкороченими квітконіжками і м'якою, здебільшо-

го пониклою, віссю. У тичинкових особин відразу після цвітіння, а у маточ-

кових після достигання і розсіювання насіння суцвіття опадають. Квітки

сидять в пазухах приквіткових лусок, причому у верб вони сидячі, а у то-

200

Систематика вищих рослин. Лабораторний практикум

201

полі — на квітконіжках, до яких приростає основа приквіткової луски.

Оцвітина редукована: келихоподібна у тополі або у вигляді 1-3 малень-

ких нектарних залоз у верби. Тичиник 2 або багато. Матрчка одна з двох

плодолистків, зав'язь верхня. Гіл|д_—коробочка. Усі Вербові світло-та

вологолюбні, досить швидко ростуть. Зростають здебільшого в лісах, в

заплавах по берегах річок, в лісотундрі, тундрі та високогір'ях серед

субальпійської та альпійської рослинності. В складі родини близько 400

видів, що належать до таких трьох родів, як тополя (25-30 видів), вер-

ба (350-370 видів) та чозенія (1 вид). В Україні зростає 38 видів, що

складає 9,5% Вербових світу.

Родина дуже древня за походженням, її представники відомі в

відкладах земної кори у верхній крейді.

Матеріал для заняття: гербарні або живі зразки, свіжі або фіксо-

вані суцвіття, плоди верби козячої та тополі тремтячої.

Завдання: розглянути гербарні зразки, маточкові та тичинкові

суцвіття, відпрепарувати із суцвіття тичинкові та маточкові

квітки, ознайомитись з їхньою будовою, записати формули квіток;

розглянути плоди і насінини верби і тополі.

Рід Верба (Заііх)

Листки з більш-менш розвинутими прилистками, які інколи швидко

опадають. Сережки розвиваються одночасно з листям або раніше

Приквіткові луски цілокраї, більш-менш волосисті, однобарвні, бліді або

двобарвні, темні на верхівці. Зав'язь гола або опушена, сидяча або на

довгій ніжці (довшій за нектарник). Стовпчик один, коротший за зав'язь

або довший за неї. Приймочок дві, звичайно дволопатевих або дво-

роздільних.

Верби часто використовуються для озеленення або для закріплення

пісків.

Деревина верб м'яка, легко ріжеться і колеться, тому придатна для

різних дрібних виробів. Кора деяких видів містить багато дубильних ре-

човин, тому з кори багатьох видів виготовляють високоякісні дубителі, а

також саліцин, що застосовується у медицині. З листків добувають жов-

ту фарбу.

Верби деяких видів використовують на плетиво, бо деревина їх

містить незначну кількість механічних елементів. Вони легко вегетатив-

но розмножуються, тому їх використовують у зеленому будівництві та в

боротьбі з ерозією (руйнуванням) грунтів. Верби також гарні ранньовес-

няні медоноси, їхні пагони — добра їжа для корів, кіз, лосів. В Україні

відомо 26 видів, з яких розглянемо один.

Верба козяча {Заііх саргеа) (рис. 91). Розглянемо під лупою тичин-

кове суцвіття. На його довгому гнучкому стрижні в пазухах приквіткових

лусок знаходяться тичинкові квітки, кожна з них має дві тичинки (у дея-

ких інших видів тичинок буває одна, три або п'ять). В основі тичинок,

В.А. Нечитайло, Л.Ф. Кучерява, В.П. Погребенник

Рис. 91. Верба козяча (Заііх сагреа): 1 - вегетативний пагін; 2 - пагін з

тичинковими суцвіттями; 3 - пагін з маточковими суцвіттями; 4 - тичинкова

квітка; 5 - маточкова квітка; 6 -діаграма маточкової квітки; 7 - діаграма

тичинкової квітки; 8 - маточкова квітка в поздовжньому розрізі; 9 - плід, що

розкрився; 10 - насінина з пучком волосків

202

Систематика вищих рослин. Лабораторний практикум

203

ближче до осі суцвіття, помітна нектарна залозка у вигляді циліндрич-

ного або овального виросту. Приквітки густоопушені.

Маточкове суцвіття побудоване таким чином, як і тичинкове, на ньо-

му розташовано багато маточкових квіток. Розглядаючи їх, помітимо,

що маточка розташована в пазусі приквіткового листка. Вона сидить на

ніжці, має короткий стовпчик і дві відігнуті в боки приймочки. Скла-

дається маточка з двох плодолистків. У основі маточки є нектарна за-

лозка. Отже, квітки верби складаються лише з тичинок або маточок.

Внаслідок цього маточкові квітки верби запилюються перехресно кома-

хами. Цьому сприяє аромат квіток, а також те, що нектарні залозки

виділяють багато солодкого нектару.

Щоб ознайомитися із будовою зав'язі, зробимо поздовжній розріз ма-

точки і побачимо, що вона одногнізда і має багато насінних зачатків на

постійних плацентах. Покривні листки маточкових квіток також густо

опушені.

. Розглянемо стиглий плід верби — коробочку. Він сухий, одногніздий,

з багатьма насінинами і розкривається двома стулками, які розділяють

плід до середини, а потім відгинаються у боки. Насіння дуже дрібне,

має пучок прямих тоненьких волосків, завдяки чому воно легко розно-

ситься вітром.

Гербарні зразки верби треба зібрати в різний час: перші збори зро-

бити рано навесні, коли верба квітує, а наступний збір — влітку (з лис-

тям і стиглими плодами). Збираючи гербарний матеріал, необхідно вра-

ховувати дводомність рослини. Звернемо увагу на листки. Вони розта-

шовані на пагоні почергово, мають прилистки, прості, цілісні.

Рід Тополя {Рориіиз)

Дводомні дерева. Листки чергові. Сережки розкриваються до з'яв-

лення листків. Листки голі або з опушенням з зарубчастими, вилчасти-

ми або зубчастими краями. Черешки листків з боків у верхніх їх части-

нах сплюснуті. Листки на старіших гілках округло-яйцевидні або округ-

лоромбічні, виїмчасто зубчасті, зісподу сизуваті. Приквіткові луски то-

рочкуваті, волохато-війчасті, тичинок 6-8 або багато. Пиляки яскраво-

пурпурові. Маточка одна, з двома двороздільними приймочками. Тополі

мають м'яку деревину, яку використовують при виробництві сірників то-

що. Рослини часто декоративні, швидкорослі й широко використовують-

ся в озелененні та з метою меліорації земель.

В Україні відомо 12 видів, з яких розглянемо один вид.

Осика, або тополя тремтяча (Рориіиз ігетиіа) (рис. 92). Дуже по-

ширене в наших лісах дерево.

Маточкові квітки у осики зібрані в рідку пониклу китицю. На її осі

містяться досить великі розсічені до половини приквіткові листки. Квітка

складається з маточки, оточеної шкірястим напівкелихом (диском). На

короткому стовпчику знаходяться дві великі червоні приймочки. Нектар-

В.А. Нечитайло, Л.Ф. Кучерява, В.П. Поаребенник

Рис. 92. Тополя тремтяча або осика (Рориіив ігетиІа)А - пагін з

тичинковою сережкою; 2 - пагін з маточковою сережкою; 3 - тичинкова квітка;

4 - маточкова квітка; 5 - поздовжній розріз через маточкову квітку; 6 - закрита

коробочка; 7 - розкрита коробочка; 8 - насінина (з летючкою) в поздовжньому

розрізі; 9 - діаграма тичинкової квітки; 10 - діаграма маточкової квітки-

11 - листок

204

В.А. Нечитайло, Л.Ф. Кучерява, В.П. Поаребенник

205

площинки, до якої прикріплена велика кількість (до 40 у різних видів) ти-

чинок, що на початку цвітіння мають червонуваті пиляки. Плоди — ба-

гатонасінні коробочки.

Замість осики для вивчення можна взяти тополю чорну або т. білу.

Порядок Гарбузоцвіті (СисигЬііаІе$)

У нас трав'янисті рослини, однодомні чи дводомні, здебільшого з чіп-

кими, лежачими або лазячими стеблами, з вусиками, які розвиваються з

пазушних бруньок, рідко вусиків немає. Листки чергові, цілісні або більш-

менш розсічені, пальчасті або лопатеві. Квітки звичайно маточкові та ти-

чинкові, правильні, поодинокі або зібрані в пучки, китиці або волоті. Ча-

шечка п'ятироздільна або п'ятилопатева (рідко 4-6 роздільна). Віночок

дзвониковидний або колесовидний, п'ятилопатевий або більш-менш

глибокоп'ятироздільний. Тичинкові квітки здебільшого з 5 тичинками,

рідше тичинок 1-5, тичинки з короткими нитками та звивистими, пиляка-

ми; всі тичинки вільні або 4 з них зрослися пиляками попарно, а п'ята —

вільна або ж усі 5 зрослися верхніми частинами в колонку. Маточкові

квітки з однією маточкою, з нижньою звичайно тригніздою зав'яззю і ко-

ротким стовпчиком, розділеним на верхівці на три м'ясистих приймочки,

іноді в маточкових квітках є нерозвинені тичинки (стамінодії)- Плід — яго-

да (іноді суха) або плід ягодоподібний, з м'ясистим міжоплоднем і соко-

витим внутріоплоднем, іноді досягає великих розмірі;

Порядок монотипний, отже розглянемо лише одну родину

Родина Гарбузові (СисигЬііасеае

Гарбузові налічують 90 родів і близько 700 видів, поширених пере-

важно в тропічних і субтропічних районах (особливо багато їх в Африці,

а також в Азії і Америці). На Україні 11 родів і 16 видів, що складає близь-

ко 2,3% від усієї родини, з яких лише 2 роди трапляються природно.

Це однорічні або багаторічні трав'янисті рослини, рідше — кущі.

Здебільшого з виткими, лежачими або лазячими стеблами. Листки чер-

гові, звичайно пальчасто- або рідше перистолопатеві або роздільні,

позбавлені прилистків (рис. 93). Квітки в пазушних суцвіттях, іноді реду-

кованих до 1 квітки. Для них характерна наявність вусиків, які розвива-

ються з пазушних бруньок і є видозміненими пагонами, рідко вусиків не-

має. Вусиками рослини чіпляються за різні опори. Цій родині властиве

панування окремо маточкових та тичинкових квіток, причому Гарбузові

можуть бути як однодомними, так і дводомними.Оцвітина разом з осно-

вою тичинкових ниток утворює квіткову трубку, яка приростає до зав'язі;

чашечка п'ятилопатева. Віночок колесо- або дзвоникоподібний, зросло-

пелюстковий, п'ятилопатевий або п'ятироздільний; жовтий або білий,

рідше зеленуватий або червоний. Тичинок 2-3-5, дуже рідко 2, частіше

5, з них 4 попарно зрослі, а одна вільна; іноді зростаються всі тичинкові

нитки або пиляки усіх тичинок.

них залоз немає, бо осика запилюється вітром. Тичинкові суцвіття

більш масивні, ніж маточкові. В них приквітки розсічені на ниткоподібні

частки. У тичинкових квіток диск розростається у вигляді щиткоподібної