Нечитайло В.А., Кучерява Л.Ф., Погребенник В.П. Систематика вищих рослин. Лабораторний практикум

Подождите немного. Документ загружается.

В.А. Нечитайло, Л.Ф. Кучерява, В.П. Погребенник

Рис. 93. Листки деяких представників культурних видів Гарбузових:

1 - Кавуна звичайного (СИшІІив Іапаїиз); 2 - Гарбуза звичайного (СисигЬіїа реро);

3. - Гарбуза великого (СисигЬіїа

тахіта);

4 - Огірка посівного

(Сиситіз

заііуиз);

5. - Дині посівної (Меіо заімиз), 6.- Люфи циліндричної (Іліїїа суііпдгіса)

Гінецей складається з 3, рідше 5 або 4 плодолистків. Зав'язь нижня

(іноді напівнижня), звичайно тригнізда, з чисельними насінними зачатками

в кожному гнізді; стовпчик з потовщеними м'ясистими приймочками; плоди

великі, за будовою подібні до ягоди, але дуже своєрідні, дістали назву "гар-

бузина", з твердим зовнішнім шаром оплодня і м'ясистим соковитим плод-

нем, рідше плід - коробочка.

Матеріал для заняття: фіксовані, живі або гербарні зразки огірка

посівного, гарбуза звичайного, тичинкові та маточкові квітки їх, плоди.

Завдання: розглянути будову тичинкових й маточкових квіток,

плодів, записати формули квіток огірка та гарбуза.

Рід Огірок {Сиситіз)

Рослини з шорстковолосистими, лежачим або лазячим за допомо-

гою простих вусиків стеблом. Листки чергові, серцевидні, 3-5-лопатеві,

з гострими лопатями, завдовжки 5-15 см, шорстковолосисті; лопаті їх

нерівномірнозубчасті.

Тичинкові квітки зібрані пучками в пазухах листків; віночок жовтий,

2-3,5 см завдовжки, маточкові квітки поодинокі, на коротеньких ніжках.

Систематика вищих рослин. Лабораторний практикум

Рис. 94. Огірок посівний (Сиситіз заімиз): 1 - квітуючий пагін; 2 - маточ-

кова квітка у поздовжньому розрізі; 3 - тичинкова квітха у поздовжньому

розрізі; 4 - тичинки; 5 - плід гарбузина у поперечному розрізі; 6 - діаграма ти-

чинкової квітки; 7 - діаграма маточкової квітки

206

207

Плід ягодоподібний, видовжений, насінини довгасті, сплюснуті, жо§~

тувато-білі, 10-15 мм завдовжки. Однорічники завдовжки до З

Цвітуть в травні-липні.

Рід огірок представлений понад 25 видами, які поширені в основи

му в Африці, і лише кілька видів зустрічаються в Азії, звідки походить

вид, який культивується в Україні. Його ми і розглянемо.

Огірок посівний (Сиситіз заімиз) (рис. 94). Уважно розглянувши

гербарні зразки, помічаємо, що для огірка характерне таке: прості нега-

лузисті вусики, на відміну від гарбуза і кавуна, в яких вони розгалужені;

серцеподібні при основі, 3-5-лопатеві листки, з гострими лопатями, на

відміну від листків дині; шорстковолосисте опушення стебла, черешків

листка, квітконіжки і зав'язі; маточкові та тичинкові квітки; тичинкові

зібрані пучками в пазухах листків, а маточкові звичайно поодинокі.

Покладемо маточкову квітку огірка на предметний столик лупи і про-

В.А. Нечитайло, Л.Ф. Кучерява, В.П. Поаребенник

208

Систематика вищих рослин. Лабораторний практикум

209

аналізуємо її. Звертаємо увагу на шипувате опушення зав'язі і плоду.

При основі видозмінених волосків-шипиків видно здуті клітини, які нага-

дують бородавки, на верхівці кожної з яких є міцне здерев'яніле вістря.

Тому молоденькі огірочки колючі. Вони відіграють роль мікронасосів для

виділення із організму рослини зайвої вологи. Легко помітити, що воло-

ски, якими опушена чашечка, значно тонші, багатоклітинні, менш

шорсткі, ніж на зав'язі.

Розглядаючи подвійну оцвітину, бачимо, що чашечка і віночок зросли-

ся між собою. Квітки яскраво-жовті, трубчасті, 5-членні. Голкою розри-

ваємо і розгортаємо квітку; в центрі видно короткий масивний стовпчик з

такою самою масивною трилопатевою приймочкою. Характерно, що

кожна лопать приймочки двороздільна, що створює враження шестило-

патевої приймочки. Всі 6 масивних відростків приймочки маточки мають

велику сприймаючу поверхню і вкриті густим шаром сосочків.

При основі трубочки віночка помічаємо біле масивне гофроване

кільце — це нектарні луски разом з прирослим до них недорозвиненим

андроцеєм. Далі аналізуємо зав'язь, плодик розрізаємо впоперек (тро-

хи вище середини). Потім лезом вирівнюємо нижній край плодика і ро-

бимо по можливості тонкий поперечний зріз, який переносимо в крапли-

ну води, і досліджуємо під лупою (окуляр 20Х).

З першого погляду здається, що зав'язь тригнізда, але уважно роз-

дивившись зріз зав'язі, помічаємо, що кожне гніздо, в свою чергу, також

поділене навпіл дуже тонкою малопомітною плівкою. Таким чином,

зав'язь шестигнізда, а оскільки ці вторинні перегородки часто неповні,

то на діаграмі квіток гарбузових їх позначають пунктиром. Формула ма-

точкової квітки: ? *Са(5)Со(5)АоС(3).

Розглянемо сім'яносці. Кожен з них вдається в середину зав'язі, а біля

її зовнішньої стінки роздвоюється, його кінці загинаються в боки і на них

розташовуються насінні зачатки. В результаті кожен сім'яносець у розрізі

схожий на зонтик. Плід в огірка циліндричний або довгастий, ягодо-

подібний і називається гарбузиною; вживається недозрілим, малопожив-

ний (містить понад 90% води), містить солі калію; насіння містить жирну олію.

Далі аналізуємо тичинкову квітку, яку також розриваємо і розправ-

ляємо на предметному столику. Чашечка і віночок тут також 5-членні,

але опушені менш шорстко. Квітколоже блюдцеподібне, на ньому роз-

ташовуються 5 тичинок, які часто зростаються пиляками в загальну го-

ловку. Розгортаючи віночок, бачимо, що тичинки відділяються одна від

одної і виявляються зібраними в три групи: з п'яти тичинок 4 зростають-

ся попарно, а одна - вільна. Розглядаючи вільну тичинку, помічаємо, що

в неї коротка і широка тичинкова нитка, довгі пиляки, які \Л/-видно виги-

наються і вкладаються на широкому в'язальці; що вони двогнізді,

відкриваються поздовжньою щілиною, мають густу щіточку з клейких

волосків, які сприяють прилипанню пилкових зерен до тіла комахи. В

центрі тичинкової квітки навколо недорозвиненої маточки видно 5 мозо-

листих потовщень, іноді значно злитих між собою, причому випинають-

ся лише три бугорки на кільцевій здутій основі —це нектарники. Форму-

ла тичинкової квітки: </*Са(5)Со<5)А<2)+(2)+і<Зо.

Огірок — древня культура Індії, яка згодом стала популярною в усіх

країнах світу. Цінність огірків зумовлюється їхніми смаковими якостями і

позитивним впливом на травлення. На Україні вони є однією з найпоши-

реніших городніх культур. Нестиглі плоди огірків є цінним продуктом хар-

чування. Цвіте у травні-липні Найбільш відомими і популярними у нас є

сорти Ніжинський, Кущовий, Чорнобривець, Паркер, Конкурент тощо.

Рід Кавун (СіїгиІІиз)

Поширений в тропіках і субтропічних областях земної кулі і налічує З

види: кавун звичайний (СіігиІІиз Іапаіиз), кавун-колоцинт (С. соіосіп(піз)

і кавун безвусиковий (С. есіггпозиз). В Україні культивують перші 2 види,

з яких тут розглянемо один.

Кавун звичайний (СіїгиІІиз Іапаіиз) . Однорічна, трав'яниста росли-

на з волохатошорстким і дуже розгалуженим лазячим стеблом. Листки до

20 см завдовжки, двічіперисто-розсічені. Вусики 2-роздільні. Квітки

пазушні, маточкові і тичинкові, поодинокі, віночок жовтий; тичинкові 2-2.5

см в діаметрі з 5 тичинками, маточкові — з опушеною нижньою зав'яззю

і п'ятикутною приймочкою. Чашолистки й пелюстки також зростаються

при основі. Плід — багатонасінна соковита гарбузина з плоским насінням.

При її дозріванні плодоніжки засихають. Сучасний природний ареал каву-

на звичайного охоплює південно-західні райони Африки, де він утворює

майже суцільні зарості на великих просторах пустелі Калахарі; окремі

особини вкривають площу до 20 м

. У нас цвіте у червні-липні

В культурі важлива баштанна рослина Середньої Азії, Поволжя та

півдня України. М'якуш плоду містить 5-10% цукру.

Рід Гарбуз (СисигЬНа)

Рослини з шорсткоопушеними лазячими за допомогою 3-5 розгалу-

жених вусиків стеблами. Листки великі, серцевидні, шорсткоопушені.

Квітки маточкові та тичинкові (рослини однодомні). Квітки з п'ятилопате-

вою чашечкою і лійковидно-дзвониковидним віночком, тичинкові — на

довгих квітконіжках, маточкові — на коротких. Плід ягодоподібний, дуже

великий, кулястий або видовжений, багатонасінний, насінини обернено-

яйцевидні, сплюснуті, з потовщеними краями.

Рід налічує близько 20 видів, що дико ростуть тільки в тропічній Аме-

риці. Деякі з них здавна введені в культуру як важливі харчові й кормові

рослини.У нас — лише культивують. В Україні культивують три види, з

яких розглянемо один.

Гарбуз звичайний (СисигЬНа реро) (рис. 95). Однорічна рослина з

шорсткоопушеним лазячим або повзучим стеблом до 5-10 м завдовжки

і більше, з галузистими вусиками, великими, серцеподібними п'ятилопатевими

В.А. Нечитайло, Л.Ф. Кучерява, В.П. Погребенник

листками. Квітки у

гарбуза звичайного

великі, поодинокі, па-

зушні, з жовтим віноч-

ком; заготовляти їх

для вивчення найкра-

ще у вигляді бутонів

(тичинкових і маточ-

, кових).

Аналізуючи їх,

помічаємо, що у ти-

чинкових квіток ти-

чинки зростаються

як в огірка, але це

помітно лише біля

основи їх масивних

ниток, де між ними є

маленькі отвори —

віконця, які ведуть у

середину квітки.

Верхня частина ти-

чинкових ниток, як і

всі їхні пиляки, зрос-

лася в одну велику

колонку. Розриваємо

тичинкову трубку,

відгинаємо тичинки

в бік і на верхівці

квітколожа навколо

недорозвиненої ма-

точки бачимо не-

ктарний валик, до

якого комахи потрап-

ляють лише крізь віконечка, які залишилися біля основи колонки.

Гарбуз звичайний має багато сорл'в. У зрілих плодах у нього накопи-

чується багато крохмалю, цукру, знайдено пектинові речовини й лужні солі,

особливо багато каротину. Виведено сорти вітаміноносних гарбузів, які містять

каротину в 2-3 рази більше, ніж морква. Ось чому гарбуз є однією з найпер-

спективніших культур для отримання каротину в промислових масштабах.

Має різновидності — кабачки (і/аг. іигсіса) без вусиків, з видовженими

плодами, які споживаються недозрілими; патисони - з плоскими плодами.

Цвіте у червні-серпні.

Рис. 95. Гарбуз звичайний

1 - тичинкова квітка в розрізі; 2-

тичинки); 3 - маточкова квітка в розрізі; 4 - маточка

(оцвітина видалена); 5 - поперечний розріз зав'язі

(СисигЬіїа реро):

андроцей (зрослі

210

Систематика вищих рослин. Лабораторний практикум

211

. Порядок Каперцецвіті (Саррагаїез)

Дерева, чагарники або частіше трави. Листки чергові або рідко су-

противні, прості або рідше складні, звичайно без прилистків. Квітки в

більшості в термінальних китицях, іноді в волотях або змішаних воло-

тях, маточково-тичинкові або іноді маточкові та тичинкові, актино-

морфні або зигоморфні, в більшості з подвійною оцвітиною, іноді безпе-

люсткові, з нектарниками.

Оцвітина 4-членна або рідше 5-членна, члени оцвітини вільні. Тичи-

нок (2) 4 — багато, які утворюються переважно з обмеженої кількості

(частіше всього 4) примордіїв; у деяких Саррагасеае і більшості

Вгаззісасеае два медіальних примордії розщеплюються і кількість тичи-

нок досягає через це шести; в інших випадках раз чи багаторазово га-

лузяться всі чотири примордії і андроцей виявляєтся складеним з 8 або

багатьох тичинок, причому частина з них іноді перетворюється в

стамінодії. У деяких Вгаззісасеае лише дві тичинки. Гінецей паракарп-

ний, складається з 2 або рідше 3-6 (12) карпел зі зрослими стилодіями;

зав'язь верхня з кількома або численними насінними зачатками, іноді

лише з одним насінним зачатком. Плоди — коробочки, стручки і стру-

чечки або ягоди, іноді горіхи або кістянки.

Саррагаїез походять від примітивних Уіоіаіез, скоріш за все від

Пасоигііасеае. Порядок Каперцецвіті включає 430 родів і 4127 видів, які

об'єднують в 4 родини, три з яких представлені в Україні: Каперцеві, Ка-

пустяні і Резедові, які налічують тут 68 родів та 238 видів, тобто менше

як 5,7% від усього порядку. Найбільша і найважливіша з них — родина

Капустяні, яка добре представлена у флорі України і буде нами розгля-

нута детальніше.

Родина Капустяні, або Хрестоцвіті

(Вгаззісасеае, або Сгисі/егае)

Трав'янисті рослини (однорічники, дворічники та багаторічники) або

дрібні півкущі, звичайно опушені простими або розгалуженими волоска-

ми. Листки чергові. Квітки маточково-тичинкові, правильні, зібрані в ки-

тиці. Чашолистків чотири. Пелюсток чотири (дуже рідко вони відсутні).

Тичинок шість, з них дві коротші за інші (рідко тичинок 4 або 2). Маточ-

ка з двох плодолистків, зав'язь верхня; стовпчик здебільшого короткий;

приймочка головчаста або двороздільна. Плід — стручок або стручечок,

що розкривається двома стулками, рідше розламується впоперек на

членики або плід — одногніздий, однонасінний нерозкривний. Отже,

можна зробити висновок про велику різноманітність плодів Капустяних,

(рис. 95). Визначаючи види та роди, доводиться використовувати дрібні

відміни в будові вегетативних органів і плодів, а також листків.

Родина об'єднує до 380 родів і близько 3200 видів, представлених в

основному в помірній зоні північної півкулі, головним чином у Старому

В.А. Нечитайло, Л.Ф. Кучерява, В.П. Поаребенник

Рис. 96. Різні форми плодів у родині Капустяних (Вгаззісасеае): 1 - зуб-

ниці (Оепіагіа); 2 - дикої редьки (Яарпапиз гарпапізігит); 3 - лунарії (іипагіа);

4 - гірчиці білої (Зіпаріз аІЬа); 5 - вайди (Ізаііз); 6 - катрану (СгатЬе); 7 - рижію

посівного (Сатеїіпа заіма); 8 - грициків звичайних (СарзеІІа Ьигза - разіогіз );

9 - талабану польового (Тпіазрі ап/епзе)

світі. У флорі України представлено 65 родів та близько 230 видів, тобто

7,2% від усієї родини. Розглянемо представників чотирьох родів Капустяних.

Матеріал для заняття: гербарні зразки, квітки та плоди капус-

ти, редьки, грциків, талабану та інших представників родини.

Завдання: розглянути будову квіток і плодів капусти, редьки, гри-

циків, талабану, діаграму та записати формулу квітки Капустяних.

Рід Капуста (Вгаззіса)

Одно- і дворічні трав'янисті рослини. Чашолистки прямі або відхи-

лені, при основі трохи мішкоподібні. Пелюстки жовті. Стовпчик корот-

кий; приймочка велика, головчаста. Стручок лінійний, часто циліндрич-

ний, з виразно помітною серединною жилкою і менш виразними бокови-

ми. В Україні відомо 7 видів цього роду, більшість з яких є відомими

сільськогосподарськими культурами. Це, перш за все, капуста городня,

ріпак (або бруква), ріпа, а також два види, за якими закріпились назви

Прчиця чорна та Гірчиця сарептська, хоча справжні гірчиці належать до

окремого невеликого роду Зіпаріз.

Систематика вищих рослин. Лабораторний практикум

Рис. 97. Капуста городня (Вгаззіса оіегасеа): 1 - рослина першого року;

2 - суцвіття (формується на другому році життя); 3 - зовнішній вигляд окремої

квітки; 4 - квітка з видаленою оцвітиною, маточка оточена чотирма довгими і

двома короткими тичинками; 5 - діаграма квітки; 6-7 - плід стручок:

нерозкритий (6) і розкритий (7)

213

212

Капуста городня (Вгаззіса оіегасеа) (рис. 97). Це відома городня

дворічна рослина, висотою 60-120 см. Розглядаючи вегетативні органи,

звернемо увагу на те, що головка капусти, яка утворюється в перший рік

з насіння, — це вкорочений пагін з щільно розташованими листками. Ли-

стки м'ясисті, великі, стеблові, не зовсім стеблообгортні, голі, сизо-зелені.

Квітконосні стебла, які виростають на другий рік з головки, майже

безлисті. На них формуються квітки, зібрані в китиці (рис. 90). Цвіте в

травні-червні.

Проаналізуємо будову окремої квітки. Чашолистків 4, вільних, розта-

шованих в 2 колах. Пелюстки звичайно жовті, 18-20 мм завдовжки. Пе-

люсток теж 4, вільних, прикріплених до квітколожа'довгими нігтиками. І

чашолистки, і пелюстки розташовані навхрест, але останні утворюють

одне коло. Розгорнувши оцвітину, побачимо 6 тичинок — 2 короткі утво-

рюють зовнішнє коло, 4 довгі — внутрішнє коло. Короткі тичинки розта-

шовані проти чашолистків, довгі — проти пелюсток. Основа кожної ко-

роткої тичинки оточена масивним зеленим валиком, а менші валики зна-

ходяться зовні біля основи довгих тичинок. Ці валики (вирости) утворю-

ють квітколоже, а за функцією - це нектарні залози. Тепер подивимось

на мішкоподібні здуття чашолистків, проти яких сидять короткі тичинки з

В.А. Нечитайло, Л.Ф. Кучерява, В.П. Погребенник

214

Систематика вищих рослин. Лабораторний практикум

Рис. 98. Грицики звичайні (СарзеІІа Ьигза-разіогіз): 1 - загальний вигляд

рослини; 2-3 квітка, зовнішній вигляд (2) та поздовжний розріз (3); 4-5 - плід

стручечок нерозкритий (4) та розкритий (5); 6 - насінина з різних боків

Якщо немає матеріалу грициків можна ознайомитись з талабаном

польовим (ТЬІазрі агмепзе).

Рід Талабан (Тпіазр'ї)

Має цілісні, стрілоподібні сидячі листки, за якими досить легко визна-

чається рід.

Чашолистки відлеглі. Пелюстки суцільні, білі. Зав'язь сидяча,

стовпчик видовжений, з неглибокою дволопатевою приймочкою. Стру-

чечки здавлені з боків, внаслідок чого їх стулки човникоподібні, по краю

мають плівчасті вирости, тому їх називають крилатими. Стручечок

сплюснутий з боку швів, округлий, довгастий, еліптичний або клиновид-

ний, звичайно вгорі з виїмкою, з човниковидними стулками, з

215

їхніми товстими, тригранними на верхівці нектарними лусками, і стане

зрозумілим призначення таких мішків: сюди стікає нектар.

У центрі квітки розташована одна маточка з коротким стовпчиком і

головчастою приймочкою на ній. Зав'язь верхня. Відділимо маточку від

квітки і розріжемо впоперек її зав'язь. На розрізі видно, що зав'язь

двогнізда і з великою кількістю насінних зачатків. Запишемо формулу

квітки: *Са2+2Со4А2+4(3(2), типову для всіх Капустяних (Хрестоцвітих).

Розглядаючи плід капусти, відзначимо, що це типовий відхилений

стручок, довжиною 6-10 см з носиком 4-6 мм завдовжки, який розкри-

вається двома стулками, а посередині має тоненьку плівчасту перего-

родку, до якої прикріплюється численне насіння.

Рослини першого року розвитку вирощують на городах у багатьох

варіаціях і сортах. Найвідоміші варіації: маг. саріШа — качанна капуста,

з гладенькими листками на вкорочених стеблах, утворюють щільні голо-

вки; чаг. Ьоіпгуііз — цвітна капуста, суцвіття, верхні листки і квітконіжки

потовщені в білувату м'ясисту масу, в якій знаходяться здебільшого не-

дорозвинені квітки; маг. допдуїодез — кольрабі, з дуже потовщеними ку-

левидним стеблом; маг. деттїїега— має видовжене стебло, яке несе в

листкових пазухах дрібні головки і рихлу верхівкову головку; маг. заЬаи-

с/а — савойська капуста, листки тонкі, цілісні або гофровані, утворюють

рихлу головку; маг. асерпаїа — кормова капуста, браунколь, листки

плоскі, кучеряві, качанів не утворює та інші.

Рід Грицики (СарзеІІа)

Однорічні бур'яни з прикореневою розеткою. Чашолистки прямосто-

ячі. Пелюстки білі, білувато-жовтуваті, червонуваті або з червонуватою

облямівкою, цілі або тільки ледве виїмчасті. Плід — стручечок, стисну-

тий в одному напрямку з боків (з боку швів), стулки їх сітчасто-жилку-

ваті, човникоподібні, перегородка вузька, перпендикулярна до широкої

поверхні стручка. Стручечки трикутно-обернено-яйцевидні. Стулки без

крилатої облямівки. Стовпчик дуже короткий. Гнізда стручечка багато-

насінні. В Україні зростає три види, з яких розглянемо один.

Грицики звичайні (СарзеІІа Ьигза-разіогіз) (рис. 98). Однорічна,

гола або більш-менш опушена рослина, висотою 10-50 см. Прикоре-

неві листки в розетці, перистороздільні, з трикутними частками, череш-

кові; стеблові — більш дрібні, сидячі, при основі стрілоподібні. Рослина

зелена. Пелюстки перевищують чашечку, білі, 2-3,5 мм завдовжки і

1-1,3 мм завширшки, в 1,5 рази довші за яйцевидні чашолистки.

Стовпчик на верхівці стручечка перевищує виїмку останнього. Струче-

чок майже трикутної форми, плоский, з опуклими або прямими краями,

з багатонасінними гніздами, на сильно відхилених квітконіжках. Цвіте з

квітня по вересень. Бур'ян на полях біля шляхів, поблизу житла — по

всій Україні. Рослина лікарська, застосовується як кровоспинний засіб,

містить багато вітаміну С.

В.А. Нечитайло, Л.Ф. Кучерява, В.П. Поаребенник

більш-менш крилатим кілем. Гнізда дво- або багатонасінні.

В Україні відомо 7 видів талабану. Це бур'янові види, а також росли-

ни степових, кам'янистих та вапнякових схилів. Розглянемо один з них.

Талабан польовий [ТИІазрі ап/епзе) (рис. 99)

Однорічна рослина заввишки 20-50 см, що зростає як бур'ян на по-

лях і огородах, по дорогах і забур'янених місцях поблизу житла по всій

Україні. Рослина дещо схожа з грициками. Прикореневі листки — в ро-

зетці, обернено-яйцевидні, з черешком. Стеблові листки сидячі, довга-

столанцетні, біля основи

стрілоподібні, зубчасті, зе-

лені. Рослина гола. Цвіте в

квітні-липні. Квітки дрібні,

білі, складаються, як і у

інших капустяних, з 4 чашо-

листків і 4 пелюсток, розміще-

них навхрест, шести тичинок,

з яких 2 коротші, і однієї ма-

точки. Квітки протерогінічні;

приймочки дозрівають рані-

ше від пиляків, що сприяє пе-

рехресному запиленню. Про-

те під кінець цвітіння пиляки

чотирьох тичинок наближа-

ються до приймочки, і, якщо

не відбулося перехресне за-

пилення, як запасний варі-

ант, стає можливим самоза-

пилення. Оригінальні плоди

талабану, за якими його мож-

на легко відрізнити від гри-

циків, — округлі, сплюснуті

стручечки, причому кожна

стулка має на спинці широке

крило. Обидва,крила, знахо-

дячись одне навпроти одного

і майже стикаючись, ніби опо-

ясують кругом стручечок і

являють собою апарат для

розгойдування плоду на рос-

лині вітром, а отже для спри-

яння розтріскуванню плода і

для розсіювання насіння.

Стручечки 10-18 мм за-

Рис. 99. Талабан польовий [Тпіазрі

ап/епзе): 1 - верхня частина рослини з

квітками та плодами; 2 - нижня частина

рослини; 3-4 - насінина(вигляд з різних

боків); 5 - поздовжній розріз квітки;

6-7 - плід - стручечок нерозкритий (6) та

плід, що розкрився (7)

Систематика вищих рослин. Лабораторний практикум

Рис. 100. Редька дика (Яарпапиз гарпапізігит): 1 -

ве

ня

™™"

рослини з квітками і плодами; 2 - листок; 3 - нижня частина рослину

Гзовнішній вигляд квітки збоку; 5 - тичинки та маточка в кв,тц, з видаленою

оцвітиною; 6 - стручок; 7 - стручок, що розламується; 8-9 - насінина (вигляд з

різних боків), збільшено

217

вдовжки та 10-16 мм завширшки, округло-елїптичні, ширококрилаті, на

верхівці глибоковиїмчасті, з дуже коротким стовпчиком.

Зелені частини рослини багаті на вітамін С. З розеткових листків го-

тують салати. Насіння містить до 33% жирної олії з різким часниковим

запахом і поряд з зеленню вживається як приправа.

, Рід Редька (Карпапиз)

Однорічні і дворічні трави з простими волосками на рослині. Листки

ліровидні, з видовжено-яйцевидними, нерівномірно-зубчастими частка-

216

В.А. Нечитайло, Л.Ф. Кучерява, В.П. Погребенник

218

Систематика вищих рослин. Лабораторний практикум

ми. Чашолистки прямі. Пелюстки від блідо-жовтих до оранжевих, понад

1,5 см завдовжки, з довгими нігтиками. Стовпчик невиразний з головча-

стою приймочкою. Стручок нерозкривний, циліндричний, із шнуровидни-

ми перетяжками, розпадається по довжині на ряд члеників, або м'ясис-

то-конічно-циліндричний, не розкривається і не розламується та на кінці

витягнутий в більш-менш довгий носик; або стручок двочленний —

нижній членик порожній, рідше з 1-2 насінинами, верхній з кількома

насінинами. Насінини яйцевидно-кулясті. Відомо 10 видів, поширених в

помірних зонах земної кулі. В Україні зростає 4 види, один з яких є в

культурі. Розглянемо далі два види редьки.

Редька дика (НарЬапиз гарЬапізігит) (рис. 100). Однорічна

бур'янова рослина, заввишки 30-60 см, яка дуже поширена в посівах на

полях, огородах та біля шляхів. Рослини опушені відхиленими прости-

ми волосками, характер опушення має систематичне значення. Листки

ліроподібні. Як і в інших представників роду, чашолистки притиснуті до

пелюсток. Лише біля коротких тичинок є нектарні луски. Стручки чотко-

видно перехвачені на ряд члеників. Стручки блідо-жовті, вузькі, 3-4 мм

в діаметрі, з помітними перетяжками, достиглі розпадаються на 5-8 (11)

члеників, з носиком 1-2 см завдовжки. У стиглому плоді немає суцільної

поздовжньої перегородки, насінини розташовані в один ряд, між ними

упоперек плоду розвивається роз'єднуюча тканина. Саме по цих пере-

тяжках стручок і розламується на окремі членики. Цвіте в червні-серпні.

Добрий медонос. Насіння містить 35-47% жирної олії.

Замість редьки дикої для аналізу можна взяти редьку посівну

(НарЬапиз заішиз) — культурний вид нашої флори.

Редька посівна (НарЬапиз заііуиз) (рис. 101). Стручок веретено-

видний або циліндрично-конічний, здутий, без перетяжок, не розпа-

дається, завтовшки 10-12 мм, сітчастий, з носиком, звичайно втроє ко-

ротшим за стручок. Корінь потовщений. Пелюстки 15-16 мм завдовжки,

пурпурово-фіолетові або білі з фіолетовими жилками. Однорічна або

дворічна рослина, заввишки 40-70 см. Цвіте в травні-липні. Розводять

в двох основних расах: редька звичайна і редиска.

Редька звичайна (НарЬапиз заімиз зиЬзр. підег) —дворічна рос-

лина з великим потовщеним коренем, завдовжки 10-25 см, білим, чор-

ним або рідше рожевим. М'якуш на смак часто гострий.

Редиска (НарЬапиз заііуиз зиЬзр. гааЧсоІа) — однорічна рослина

з кулястим, веретеноподібним або довгастим, не таким великим

(3-15 см завдовжки) коренем, зовні білим або червоним, зрідка жовтим

або фіолетовим.

В.А. Нечитайло, Л.Ф. Кучерява, В.П. Поаребенник

Порядок Мальвоцвіті (Маіїаіех)

Об'єднує 11 генетично зв'язаних між собою родин. Вони мають такі

спільні риси будови: актиноморфні, здебільшого маточково-тичинкові

квітки з подвійною п'ятичленною оцвітиною і нерідко з підчашею. Чис-

ленні тичинки зростаються між собою тичинковими нитками в трубочку

або в окремі пучки. Маточок здебільшого багато, вони бувають як вільні,

так і зрослі між собою, зав'язь верхня. З 11 родин розглядаємо пред-

ставників лише однієї з них, добре представленої в Україні.

Родина Мальвові (Маїюасеае)

Дерева, кущі, трави. Листки чергові з прилистками, пальчастолопа-

теві або пальчастороздільні, рідше цілісні. Родина охоплює близько 85

родів (1600 видів), поширених переважно в тропічних, субтропічних і,

частково, помірно теплих областях обох півкуль. На Україні

зустрічається 11 родів і 36 видів (з них 13 видів - в культурі), що скла-

дає 2,25% від усієї родини.

Матеріал для заняття: гербарні зразки та фіксовані квітки і

плоди калачиків непомітних, алтеї лікарської, лаватери тюрінгської,

шток-рози, бавовнику трав'янистого.

Завдання: 1) розглянути гербарні зразки, вивчити будову квіток і

плодів представлених видів; 2) розглянути квітки у розрізі, їх діагра-

ми; порівняти плоди лаватери і бавовнику, записати формулу квіток.

Рід Бавовник (Зоззуріит)

Шорстковолосиста рослина із здерев'янілим біля основи стеблом.

Листки 3-5-лопатеві з трикутно-яйцеподібними загостреними лопатя-

ми. Квітки поодинокі, кремові, з червонувато-пурпуровим відтінком. Під-

чаша з великих серцеподібних, вгорі надрізаних листочків. Плід — бага-

тонасінна 4 (З-б)-гнізда, куляста або довгасто-яйцеподібна коробочка.

Насінини з довгими одноклітинними волосками. Поширений у культурі в

багатьох країнах світу. Рід налічує 21 вид кущів або невеличких дерев,

що ростуть у тропіках і субтропіках усіх континентів, крім Європи та Ан-

тарктиди.

Бавовник — важлива технічна культура, що дає понад 50% світово-

го виробництва волокна. Бавовняне волокно — це довгі й міцні волос-

ки, які щільно окутують насіння, дає вату і переробляється на пряжу, з

якої виготовляють найрізноманітніші тканини. Крім того, з насіння ба-

вовнику видобувають технічну олію, яка використовується для вироб-

ництва мила, свічок та інших товарів; її також вживають в їжу.

В південних районах України та в Криму раніше культивувався лише

один вид бавовнику (б.пігзиїит). Інші види бавовнику на Україні не мають

промислового значення. Розглянемо один з культивованих у світі видів.

Бавовник азіатський (трав'янистий) (Соззуріит пегЬасеит) (рис.

102). Широко культивується в країнах Середньої Азії і в Азербайджані

220

Систематика вищих рослин. Лабораторний практикум

Рис. 102. Бавовник азіатський, або трав'янистий {Соззуріит пегЬасеит):

1 - квітконосна гілка; 2 - квітка; 3 - діаграма квітки; 4 - вигляд плоду збоку;

5 - плід в поперечному розрізі; 6 - розкритий плід; 7-8 - насінини з волосками

тощо. Вирощують їх повсюдно як однорічники, бо вони в перший рік веге-

тації цвітуть і плодоносять. Пагони бавовнику вкриті розгалуженими або

зірчастими волосками. Листки 3-5-лопатеві з трикутно-яйцеподібними

загостреними лопатями, чашечка зросла, з 5 зубчиками; підчаша з 3 ве-

ликих серцеподібних листочків.

Квітки на початку цвітіння жовті, а після цвітіння червоно-фіолетові,

швидко опадають. Оцвітина актиноморфна, подвійна, п'ятичленна.

Тичинок багато, гінецей складається з 3-5 зрослих плодолистків, що

дають після дозрівання плід — три-,п'ятигнізду коробочку.

Зав'язь верхня. Насіння густо вкрите короткими грубуватими волосками,

що являють собою майже хімічно чисту клітковину. Цвіте в липні - вересні.

Рід Калачики, або Мальва (Мап/а)

Рослини однорічні або багаторічні, більш-менш опушені або майже

голі. Стебла прямостоячі, висхідні або лежачі. Листки довгочерешкові,

лопатеві або пальчасторозсічені. Квітки поодинокі або зібрані в колосо-

подібне суцвіття. Пелюстки від пурпурових до білих, дорівнюють ча-

шечці або в кілька разів більші за неї, зверху виїмчасті. Плід збірний,

221

В.А. Нечитайло, Л.Ф. Кучерява, В.П. Погребенник

розпадається на 8-22 однонасінних плодики.

Калачики поширені в садах і на городах, на засмічених місцях,

вздовж доріг, біля тинів, в заростях кущів, у світлих лісах, по ярах і на

луках. На Україні налічують 12 видів, з яких ми розглянемо один.

Калачики (мальва) непомітні (МаЛ/а педіесіа) (рис. 103). Дуже по-

ширена багаторічна рослина 10-45 см заввишки, що звичайно росте

вздовж доріг, біля тинів, на засмічених полях як звичайний бур'ян.

Калачики непомітні — розсіяношорстковолосиста рослина з лежа-

чим або висхідним добре розгалуженим стеблом. Листки чергові, довго-

черешкові, з прилистками, в обрисі округлі, слабко 5-7-лопатеві, в ос-

нові серцеподібні, а по краю тупозубчасті.

Під бінокулярною лупою розглядаємо спочатку листковий черешок і

помічаємо, що він опушений волосками трьох типів: простими, двокінце-

вими і пучкувато галузистими; пластинка ж — зірчасто опушена.

Квітки актиноморфні, маточково-тичинкові, розташовані у пазухах

листків на довгих квітконіжках. Аналізуючи квітку, слід звернути увагу на

будову чашечки, забарвлення і форму пелюсток, їхній розмір по відно-

Рис. 103. Калачики непомітні (Маїча педіесіа): 1 - загальний вигляд

рослини з квітками і плодами; 2 - збірний плід в чашечці; 3-4 - частки збірного

плоду (вигляд з різних боків), збільшено; 5 - діаграма квітки

Систематика вищих рослин. Лабораторний практикум

223

шенню до чашолистків. Оцвітина у калачиків подвійна, 5-членна.

Чашечка з 3 вільними, війчастими по краю, вузьколінійними листоч-

ками підчаші. Кількість листочків підчаші, як і відсутність зростання між

ними, — важлива родова ознака. Чашолистків 5, зрослих, з широко три-

кутними і різко загостреними на верхівці зубцями.

Віночок також складається з 5 пелюсток, які у живому стані блідо-ро-

жеві і у 2-3 рази довші за чашолистки; глибока виїмка на їх верхівці — важ-

лива морфологічна ознака даного виду. Продовжувати аналіз квітки краще

на поздовжньому розрізі. Бачимо, що пелюстки віночка при основі зроста-

ються між собою і приростають до тичинкової трубочки. Андроцей скла-

дається з багатьох тичинок, які зростаються нитками і обіймають гінецей

так, що лише верхівки стовпчиків виглядають з тичинкової трубки.

Звільнивши гінецей від тичинкової трубки, починаємо аналізувати

його. Виявляється, що він складається з великої кількості плоских пло-

долистків. Всі вони розташовані навколо колонки (карпофора), що виро-

стає із центральної частини квітколожа, і прикріплюються до неї

внутрішніми поверхнями.

Кожен окремий плодолисток має свій стовпчик, стовпчики при основі та-

кож зростаються в трубочку, проте на верхівці вони вільні. Приймочки ма-

точок довгі, з блискучими сосочками по всій поверхні. З часом кожен пло-

долисток перетворюється на однонасінний плодик, всі вони легко відпада-

ють один від одного і під час дозрівання розсипаються. Плодики мають опу-

шення, голками з них легко виділити насіння, що має великий зародок.

Лікарська рослина. Добрий медонос. Непогана кормова рослина.

Цвіте з червня і до глибокої осені.

Рід Лаватера (І.ауаіега)

Рослини одно- або багаторічні. Квітки великі, поодинокі або в кити-

цеподібно-волотеподібних суцвіттях. Підчаша із трьох широких, біля

основи зрослих листочків. Пелюстки від яскраво-рожевого до білого за-

барвлення. Плід розпадається на окремі плодики. Зустрічається по всій

Україні на схилах і горбах, відкритих місцях, по чагарниках, в лісах, са-

дах та городах як бур'ян. На Україні налічує два види, один з яких роз-

водять як декоративну рослину. Тут розглянемо вид природної флори.

Лаватера тюрінгська (І.ауа1ега іпигіпдіаса) (рис. 104). Багаторічна

сіроповстиста рослина 50-200 см заввишки. Листки 3-5-лопатеві, округ-

ло-ниркоподібні або широко-яйцеподібні. Оцвітина подвійна 5-членна.

Підчаша з 3 широких біля основи зрослих листочків. Чашечка з 5 зрос-

лих чашолистків. Квітки великі, в китицеподібно-волотеподібних

суцвіттях. Пелюстки віночка блідо- чи яскраво-рожеві, оберненотри-

кутні, на 1/3 вирізані. Збірний плід розпадається на окремі плодики. Пло-

дики гладенькі. Волокна використовують для виготовлення шпагату, мо-

тузок. Лікарська рослина. Цвіте в червні-вересні.

222

В.А. Нечитайло, Л.Ф. Кучерява, В.П. Погребенник

Рис. 104 Лаватера тюрінгська (іачаШа іпигіпдіаса). 1 - верхня частина

рослини; 2 - вигляд квітки знизу, видно зрослу чашечку та три листочки

підчаші, зрослих лише біля їх основи; 3 - квітка без оцвітини з поздовжньому

розрізі, видно трубку андроцею, утворену зрослими нитками тичинок;

4 - відокремлений гінецей, видно поникаючі приймочки; 5 - збірний плід

"калачик"

Рід Рожа (Д/сеа)

Рослини багаторічні, рідко однорічні, трав'янисті, шерстисто-воло-

систі. Листки 5-7-лопатеві, округлі або серцеподібні, по краю тупозуб-

часті. Пелюстки білі, рожеві, жовті, лілові, червоні, на верхівці з

виїмкою. Підчаша звичайно 6-роздільна, дорівнює чашечці або корот-

ша за неї. Плід розпадається на окремі плодики, розташовані кільцем

навколо карпофору. Плодики на спинці з жолобком, упоперек зморшку-

ваті, нерідко по краю крилаті.

Представники роду поширені на освітленних схилах, узліссях, іноді

як бур'ян. В Україні зростає 6 видів, з яких один культивується. Його й

розглянемо.

224

Систематика вищих рослин. Лабораторний практикум

225

Рожа садова, р. рожева, шток-роза (АІсеа гозеа). Шерстисто-во-

лосиста, багаторічна рослина 80-250 см заввишки з довгими китицями

великих п'ятичленних квіток різного забарвлення — від білих і рожевих

до червоних, темно-фіолетових і чорних.

Листки п'яти-семи-лопатеві, округлі або серцеподібні, по краю тупо-

зубчасті.

Підчаша звичайно шестироздільна, набагато коротша за чашечку.

Пелюстки майже округлі, на верхівці з виїмкою.

Плід розпадається на окремі плодики, які кільцем розташовуються

навколо карпофору. Плодики по краю з крилатою облямівкою. Шток-ро-

зу культивують як популярну декоративну рослину по всій Україні.

З пелюсток добувають фарбу, яку використовують для підфарбо-

вування ліків, вин, кондитерських виробів.

Цвіте у липні- серпні.

Рід Алтея (Д/ґлаеа)

Однорічні або багаторічні рослини. Листки пальчасторозсічені або паль-

частороздільні. Квітки поодинокі в пазухах листків або зібрані у волоте-

подібно-китицеподібне суцвіття. Підчаша 7-9-роздільна. Плід збірний з

багатьох одногніздих горішків.

Поширені алтеї на луках, полях, схилах, по берегах річок, чагарниках,

кам'янистих місцях, біля доріг як бур'ян. На Україні зростає 5 видів. Розгля-

немо один з них.

Алтея лікарська (АНпаеа оіїісіпаїіз) (рис. 105) Зустрічається по

всій Україні на вологих луках, по берегах річок, заболочених місцях, ча-

гарниках, у солончакуватих місцях.

Багаторічна трав'яниста рослина 50-150 см заввишки; м'якоповсти-

ста від зірчастих або кустистих волосків, з прямостоячим стеблом і

міцними коренями.

Стебло просте або розгалужене, листки чергові, яйцеподібні або

довгасто-яйцеподібні, загострені, з черешками, по краю нерівнозаруб-

часто-зубчасті; нижні — короткотри-, п'ятилопатеві.

Квітки невеликі, маточково-тичинкові, правильні, 5-членні, на корот-

ких ніжках і зібрані у китицеподібно-волотеподібних суцвіттях. Чашолист-

ки широкояйцеподібні з 8-9-роздільною підчашею. Пелюстки блідо-ро-

жеві, на верхівці неглибоковиїмчасті. Тичинок багато, нитки їх зрослися в

трубочку, що оточує гінецей, утворений з багатьох плодолистків; зав'язь

верхня. Плід — збірний із одногніздих горішків. Лікарська рослина.

Стебло містить до 13% міцного грубого волокна, придатного для

плетіння. З пелюсток добувають фарбу. Цвіте в червні-вересні.