Нечитайло В.А., Кучерява Л.Ф., Погребенник В.П. Систематика вищих рослин. Лабораторний практикум

Подождите немного. Документ загружается.

В.А. Нечитайло, Л.Ф. Кучерява, В.П. Погребенник

Рис. 126. Грабельки звичайні, буськи (Егосііит сіси(агіит): 1 - загальний

вигляд рослини; 2 - вигляд квітки зверху; 3 - приймочка з тичинкою і стаміно-

подієм; 4 - розпадний плід, видно однонасінні плодики (мерикарпії);

5 - окремий плодик; 6 - діаграма квітки

266

Систематика вищих рослин. Лабораторний практикум

Порядок Селероцвіті, або Аралієцвіті

(Аріаіез, або Агаїіаїея)

Згідно сучасної класифікації Квіткових рослин А.Л. Тахтаджяна, цей

порядок охоплює 3 родини — Гельвінгієві, Аралієві і Селерові або Зон-

тичні. Характерною спільною рисою для них є наявність суцвіть зонтиків,

простих або (частіше) складних. За будовою зав'язі Аралієцвіті найбільш

високоорганізовані серед вільнопелюсткових рослин. У всіх представ-

ників _ тільки нижня зав'язь без будь-яких переходів, але віночок

вільнопелюстковий; квітки правильні і з відкритим нектаром. Розглянемо

одну родину.

Родина Селерові, або Зонтичні

(Аріасеае, або 1/тЬеШ/егае)

Селерові (Зонтичні) належать до найбільш значних і найбільш важ-

ливих у господарському відношенні родин Квіткових рослин. Вона вклю-

чає близько 300 родів і до 3 500 видів, поширених майже по всій суші

земної кулі. Однак, Зонтичні дуже поширені у помірно теплих і суб-

тропічних областях північної півкулі, а в тропічних країнах приурочені в

основному до гірських районів.

У флорі України їх налічують 156 видів, які входять до 66 родів. Це —

4,46% усіх Селерових світу.

Характерно, що в стеблах, як і у всіх органах Зонтичних, є секреторні ка-

нальці, які містять ефірну олію і смолисті речовини, що визначає їхній спе-

цифічний запах. Серед них переважають трав'янисті однорічні та бага-

торічні рослини. Значно рідше зустрічаються напівкущі; кущі і дерево-

довгасто-овальні або овальні, тупі, коротконігтикові, з війками по краях.

Андроцей з 10 тичинок. Тичинки зовнішнього кола у вигляді ланцет-

них стамінодіїв, п'ять тичинок внутрішнього кола з досить крупними нек-

тарниками при основі тичинкових ниток , розширених внизу і дуже зву-

жених під овальними пиляками, що хитаються.

Гінецей з 5 плодолистків. Зав'язь п'ятилопатева, п'ятигнізда з 1-2

насінними зачатками в кожному гнізді, ззовні дуже опушена довгими воло-

сками, що утворюють 10 паралельних рядів. Стовпчик шорококонічний, в

нижній половині опушений, при дозріванні плоду сильно витягнутий. Прий-

мочка п'ятипроменева. Плід — подрібнений - стеригма. Мерикарпії в об-

рисі довгасто-ланцетні, після опадання вбуравлюються в землю, з довги-

ми, внизу спірально закрученими, в середній частині відігнутими, гостри-

ми на кінці остюками. Остюки з жорсткими відсовбурченими волосками.

В.А. Нечитайло, Л.Ф. Кучерява, В.П. Поаребенник

Рис. 128. Характерні ознаки генеративних органів у представників родини

Селерових (Аріасеае): 1 - суцвіття складний зонтик, видно спільну обгортку

складного зонтика та обгорточки простих зонтиків; 2 - актиноморфна квітка

селерових; 3 - зигоморфна квітка Селерових; 4 - окремий простий зонтик з

плодами; 5 - квітка, що відцвіла: видно нектарний диск (н) і два стовпчики (с),

та нижню зав'язь (з); 6-9 - .плоди - двосім'янки з карпофором: 6 - округло

яйцевидний з волосистими реберцями, 7 - той же плід в поперечному розрізі;

8 - плід овальнй; 9 - плід довгасто-яйцевидний, з ниткоподібними ребрами

268

Систематика вищих рослин. Лабораторний практикум

269

подібні життєві форми трапляються лише в небагатьох родів. Є серед Зон-

тичних види, які утворюють густі подушкоподібні дерновини, а також карли-

кові безстеблові або майже безстеблові однорічники. Стебла звичайно пря-

мостоячі, рідше лежачі, часто з порожнистими міжвузлями і навіть у

трав'янистих форм нерідко досягають 3 м висоти. Листки звичайно чергові

без прилистків, дуже розсічені, рідко цілісні, при основі з піхвами (рис. 127).

Квітки дрібні, актиноморфні, п'ятичленні, рідко злегка зигоморфні,

маточково-тичинкові, рідше маточкові та тичинкові, численні, у складних

зонтиках, головках або простих зонтиках. Чашечки дуже редуковані у ви-

гляді 5 вільних дрібненьких зубчиків. У більшості видів Зонтичних флори

України вони недорозвиваються і зубці їх стають зовсім непомітними.

Віночок із 5 пелюсток, білий, жовтий або жовтувато-зелений, рідко

червоний. Пелюстки ніколи не бувають синіми, часто загнуті всередину

верхівкою. Тичинок завжди 5, вільних, з нитками, також загнутими до

середини. Маточка одна, складається з двох плодолистків, зав'язь ниж-

ня, двогнізда з 2 стовпчиками і приймочками. Формула квітки:

*,ЇСа5Со5АбС(2). Плід — двосім'янка (рис.128).

Матеріал для заняття: фіксовані квіти, гербарні зразки з квітками,

плодами, коренями і листками, квітки для аналізу (в суцвіттях), плоди

моркви дикої, кропу пахучого, кмину звичайного, болиголову плямистого,

цикути отруйної та ін.

Підродина Селерові (АріоісІеае)

Завдання: розглянути представлені гербарні зразки, будову

суцвіття, квіток і плодів моркви дикої, кропу пахучого, кмину

звичайного, болиголову плямистого, цикути отруйної.

Рід Морква (Оаисиз)

Рослини жорстковолосисті. Листки двічі- або тричіперисторозсічені,

з довгими або лінійними, надрізано-зубчастими частками. Обгортка з

численних перистороздільних листочків. Квітки звичайно білі. У центрі

зонтика на довгій ніжці часто маємо темно-червону неплідну квітку.

Плоди близько 3 мм завширшки. В Україні відомо два види: один —

культурний, інший — дико поширений як бур'ян на полях і відкритих

місцях, який ми і розглянемо.

Морква дика (Оаисиз сагоіа) (рис. 129). Дворічник з білим коренем,

дико росте на луках, полях, у посівах. На Україні (крім високогір'я Кар-

пат) росте звичайно на полях і відкритих місцях як бур'ян. Дуже мінли-

ва, жорстковолосиста рослина 20-80 см заввишки.

Культурну рослину, в якої добре розвинені запасні тканини в корені відо-

кремлюють як окремий вид — моркву посівну (О. зай'шз), що має товстий,

м'ясистий іноді до 25-35 мм діаметром корінь, звичайно оранжевий або жов-

тий. Вважають, що культурна морква гібридного походження. Одними з її ро-

дичів є названа вище дика морква, з якою вона морфологічно дуже схожа.

На першому році життя у моркви розвивається лише корінь і розет-

ка прикореневих листків, а на другому, утворюється стебло з квітками.

Стебла порожнисті, трохи ребристі. Листкова пластинка у моркви в об-

рисі майже трикутна, тричіперисторозсічена у нижніх і двічіпериста у

верхніх листків. Черешок при основі розширюється і утворює так звану

піхву, яка обіймає стебло. Це характерна ознака для Зонтичних. При-

листків немає. Суцвіття — складний зонтик, в основі якого є обгортка із

розсічених зелених листочків. Такі ж листочки, але менші за розміром, є

і при основі зонтичків, де вони утворюють обгорточку.

Звертаємо увагу на те, що в центрі суцвіття дикої моркви майже завжди

є темно-червона безплідна квітка, яка добре виділяється на фоні білого

суцвіття і служить, очевидно, для приваблювання комах-запилювачів.

Уважно розглянувши квітки зонтичка, переконуємося, що вони різні, а саме:

в крайових квіток зовнішні пелюстки значно більші, ніж внутрішні, вони зиго-

морфні, а серединні — актиноморфні. Ця особливість робить суцвіття морк-

ви більш помітним здалеку. На гербарному зразку це також добре видно.

Крайові квітки відіграють ніби роль спільного віночка для всього

суцвіття і служать для активнішого приваблювання комах. Відзначимо,

що такий диморфізм квіток характерний для багатьох родів Зонтичних і

в біологічному відношенні зближує їхні суцвіття з суцвіттями Склад-

ноцвітих. Для дальшого аналізу відпрепаровуємо дві квітки: одну сере-

динну і одну крайову.

В.А. Нечитайло, Л.Ф. Кучерява, В.П. Погребенник

Рис. 129. Морква дика (йаисиз сагоіа): 1 - верхівка пагона з суцвіттям;

2 - нижня частина рослини; 3 - крайова квітка зонтичка; 4 - серединна квітка

зонтичка; 5 - серединна квітка в поздовжньому розрізі; 6-8 плоди; зовнішній

вигляд вислоплідника (6), його поздовжній розріз (7) та поперечний розріз

одного плодика (8); 9 - діаграма квітки

270

Систематика вищих рослин. Лабораторний практикум

Тепер зробимо поздовжній розріз крізь квітку таким чином, щоб обид-

ва стовпчики залишились на одній з її половинок. Бачимо, що зав язь у

моркви нижня (оскільки розташована нижче від усіх інших частин квітки),

двогнізда, в кожному із її гнізд є по одному насінному зачатку.

Дозрілий плід моркви кладемо на столик лупи і роздивляємося його.

Він округлої форми, трохи стиснутий з боків. У плоду бачимо чітко вира-

жені поздовжні реберця, з яких 8 високих з довгими голчастими щетинка-

ми на верхівці і 10 більш дрібних, усаджених щетинками. Натиснувши гол-

кою на карпофор зрілого плоду, побачимо, що плід складається з двох по-

ловинок, які при дозрівання відриваються від плодоносця.

Господарське значення моркви дуже важливе, бо її коренеплоди ба-

гаті вітамінами (особливо провітаміном А — каротином), містять залізо,

ефірну олію. Вважається однією з цінних продовольчих і кормових куль-

тур. Широко застосовується при авітамінозах і малокрівї. В культуру вве-

дена близько 4 000 років тому в Середземномор'ї спочатку як лікарська,

а згодом як харчова і кормо-

ва рослина. Цвіте у

червні-липні.

Кріп пахучий (Апеїпит

дгауеоіепз) (рис. 130). Гола

однорічна рослина з синю-

ватим нальотом і спе-

цифічним пряним запахом.

Стебло круглясте, посмуго-

ване, галузисте. Листки

2-3-перистороздільні з лі-

нійними ниткоподібними

кінцевими частками; нижні

листки черешкові, верхні —

сидячі, з білооблямованими

піхвами і зменшеними плас-

тинками. Зонтики великі,

20-50-промєневі, без обгор-

ток і обгорточок, квітки жовті;

плоди 3,5-4 мм завдовжки.

Кріп — цінна харчова й

лікарська рослина. Його ли-

стки, багаті на вітаміни

(особливо аскорбінову кис-

лоту), використовуються в _. ... „ . „ ,. .,

Рис. 130. Кріп пахучий (Апеїпит дгауе-

їжу. Вся надземна частина , , . . .

' оіепз): 1 - верхня частина квітуючої росли-

рослини використовується ' . .„

г г

' . ни; 2 -зовнішній вигляд квітки; 3 - плід вис-

як ароматична приправа і , . , . .

к г г

лоплідник (двосім янка ; 4 - діаграма квітки

271

Беремо внутрішню, типову квітку моркви, поміщаємо її на предмет-

ний столик бінокулярної лупи і аналізуємо її При основі квіток під пелю-

стками бачимо 5 дрібненьких зубчиків, які розташовуються по краю

квітколожа і чергуються з пелюстками віночка. Саме ці зубчики вважа-

ють чашечкою, яку найкраще виявляти, якщо квітка лежить верхньою

стороною донизу. Саме тоді на фоні пелюсток відразу буде видно, на-

явність значно редукованої чашечки.

Перевернувши квітку верхньою стороною до окуляра, розглянемо інші

частини квітки. Бачимо, що по внутрішньому краю квітколожа

прикріплюється 5 білосніжних пелюсток, кінчики яких запнуті всередину

квіток. Чергуючись з пелюстками, розташовуються 5 тичинок, нитки яких

довші за пелюстки і відхилені назовні. В центрі квіток видно два стовпчики,

а під ними подушкоподібне здуття, так званий надматочковий диск, який

відіграє роль нектарника. Наявність його є важливою ознакою даної родини.

В.А. Нечитайло, Л.Ф. Кучерява, В.П. Погребенник

пряність під час консервування овочів.

Рис. 131. Кмин звичайний (Сагит сап/і):

1-2 - загальний вигляд рослини, верхня (1) та

нижня (2) частини; 3-4 квітка, вигляд зверху

(3) та поздовжній розріз (4); 5-6 - плід - вис-

лоплідник, загальний вигляд збоку (5) та схе-

ма поперечного розрізу (6)

Відвари і настойки з плодів за-

стосовують для поліпшен-

ня апетиту і як заспокійли-

вий засіб. Кріп багатий і на

ефірну олію, яку використо-

вують у миловарінні і лікер-

ному виробництві. Виро-

щується і використовується

в медицині з давніх часів.

Широко культивується, по-

ходить із Південної Європи.

У південних районах часто

дичавіє і трапляється як

бур'ян. Цвіте у травні-серпні.

Необхідно підкреслити,

що ще багато зонтичних

мають велике господарсь-

ке значення. Зокрема ши-

роко культивуються як

овочеві і пряні такі росли-

на, як: петрушка кучерява

(Реігозеїіпит сгізрит), се-

лера запашна {Аріигп дга-

уео/елз), у яких в їжу вико-

ристовують не лише коре-

неплоди але й листки, які

особливо багаті на ас-

корбінову кислоту. Обидва

види містять специфічні

ефірні олії, яких особливо

багато в насінні.

Кмин звичайний [Са-

гит сап/і) (рис. 131). Гола

трав'яниста дворічна рос-

лина 30-80 см заввишки, з

веретеноподібним або ци-

ліндричним м'ясистим ко-

ренем. Росте розсіяно по

всій Україні, на луках, лісо-

вих галявинах, узліссях.

Стебло від середини роз-

галужене. Листки в обрисі

довгасті, з черешками, при

272

Систематика вищих рослин. Лабораторний практикум

основі розширеними у піхву, по краю біло-або рожево-перетинчасті,

2-3-перисті, кінцеві частки їх лінійні, закінчуються коротким м'яким

вістрям. Суцвіття — 8-16-променевий складний зонтик (4-8 см діамет-

ром), без обгорток і обгорточок, рідко з обгорткою і 1-2 шилоподібними

листочками з короткою широкою плівчастою піхвою. Крайові промені

звичайно довші за внутрішні (рис. 131).

Квітки актиноморфні, крайові, іноді злегка зигоморфні. Пелюстки білі,

широкооберненояйцеподібні або майже округлі з верхівкою, загнутою до

середини. Зубці чашечки непомітні. Пиляки в обрисі майже округлі,

зав'язь овальна, з плоским нектарним диском. Стовпчики довгі, тонкі з

головчастою приймочкою, відігнутою донизу. Двосім'янка (3-3,5 мм за-

вдовжки і 1,5-2 мм завширшки), довгаста, бура, з боків стиснута, з тупи-

ми ребрами і глибокими

жолобками з добре ви- Л(пЛ1й,Л З

раженими поодинокими

секреторними канальця-

ми. Ендосперм прямий.

Рослина харчова,

лікарська, ефіроолійна.

Широко культивують як

пряну рослину. Плоди —

приправа до хліба і го-

рілчаних виробів, ефір-

на олія — для мило-

варіння. Вирощується з

часів неоліту. На Україні

росте лише цей один

вид кмину. Цвіте у

червні-липні.

Болиголов плямис-

тий (Сопіит тасиїа-

іит) (рис 132). Дворічна

гола рослина з прямо-

стоячим, дуже розгалу-

женим, борозенчастим і

порожнистим стеблом,

50-200 см заввишки, ча-

сто сизим, внизу з чер-

вонувато-бурими пля-

мами. Рослини з против-

ним мишачим запахом і

гіркувато-гострим сма-

ком. Листки з порожнис-

Рис. 132. Болиголов плямистий (Сопіит

тасиіа(ит): 1 - частина пагона, на стеблі якого

добре видно плямистість; 2 - вигляд окремої

квітки зверху; 3 - окремий зонтичок як деталь

складного зонтика; 4-5 плід двосім'янка, вигляд

збоку (4) та його поперечний розріз (5)

273

В.А. Нечитайло, Л.Ф. Кучерява, В.П. Поаребенник

274

Систематика вищих рослин. Лабораторний практикум

Цікаво, що птахи які поїдають плоди цикути не зазнають при цьому

ніяких хворобливих змін, але людина м'ясом таких птахів може отруїтися.

В роді 20 видів, на Україні — 1. Цвіте в липні-серпні.

Рис. 133. Цикута, або віха отруйна (Сісиіа у/гоза): 1 - пагін з суцвіттями та

листок; 2 - нижня частина рослини з розрізаним вподовж кореневищем; 3 - ви-

гляд квітки зверху; 4 - зовнішній вигляд плоду двосім"янки; 5 - поперечний

розріз окремого плодику

275

тим черешком, в обрисі широкотрикутні, 2-3-перисті, з перистонадріза-

ними або роздільними довгастими листками. Середній і верхній листки

дрібні, майже сидячі, з вузькими піхвами. Зонтики 15-20 променеві,

зібрані в щиткоподібно-волотисте суцвіття. Обгортка з 3-6 оваль-

но-ланцетних, донизу відігнутих листочків. Обгорточки однобокі (на

зовнішньому боці зонтичків) із 3-7 яйцеподібно-ланцетних листочків,

ледь зрослих біля основи. Зубці чашечки непомітні. Пелюстки білі.

Двосім'янка (2,5-3,5 мм завдовжки) трохи сплюснута з боків, сіра, із

світлими, хвилясто-зарубчастими реберцями.

Росте на засмічених місцях, вздовж доріг, на лісових галявинах. Зви-

чайна по всій території України. Плід без масляних ходів містить особ-

ливо багато алкалоїду - коніїну, якого багато також і в інших частинах

рослини під час цвітіння; при висушуванні він зникає. Цей алкалоїд —

перший штучно синтезований хіміками алкалоїд.

Дуже отруйна рослина. В древніх Афінах отруту болиголова (алка-

лоїд коніїн) використовували як засіб страти людей. Вважають, що са-

ме ним було отруєно одного з найвидатніших давньогрецьких філо-

софів — Сократа. На Україні росте тільки цей один вид болиголова.

Цвіте у травні-вересні.

Цикута отруйна (Сісиіа уігоза) (рис. 133). Гола, трав'яниста бага-

торічна рослина 50-120 см заввишки, з товстим кореневищем, що на-

провесні майже округле, восени — довгасте, порожнисте і поділене по-

перечними перегородками на окремі камери. Росте на вологих місцях,

по берегах річок, озер, боліт, нерідко у воді по всій території України, пе-

реважно на Поліссі і в Лісостепу. З надрізів кореневища виділяється

світло-жовтий сік. Стебло прямостояче, вгорі розгалужене, порожнисте,

тонкоборозенчасте, часто з фіолетовим або пурпурним відтінком. Лист-

ки 2-3-перистороздільні, з вузьколанцетними або лінійно-ланцетними

гостропилчастими частками. У зонтику 5-20 променів. Обгортки немає,

або ж вона з 1-2 листочків; біля зонтичків є обгортки з 8-12 ланцетних

листочків. Зубці чашечки трикутні, гострі, добре помітні.

Квітки дрібні, пелюстки білі. Двосім'янка 1,5-2 мм завдовжки і 2 мм

завширшки, майже округла, стиснута з боків, з 10 тупими широким нит-

коподібними, зубчастими реберцями. Стовпчики довгі, в кінці цвітіння

відігнуті донизу. Розмножується цикута насінням і вегетативно (частина-

ми кореневища та зимуючими бруньками). Надзвичайно отруйна росли-

на, особливо кореневище.

Вона містить смолисту речовину цикутотоксин і алкалоїд цикутин -

наркотик, який діє на довгастий мозок. Характерно, що отруйні властивості

зберігаються навіть після висушування і силосування. Відомо чимало ви-

падків отруєння цикутою тварин (400 г сіна — смертельна доза для коня).

Небезпечна для дітей, які, не знаючи отруйних властивостей рослини,

їдять її кореневища, що мають запах моркви і солодкуваті на смак.

В.А. Нечитайло, Л.Ф. Кучерява, В.П. Поаребенник

ПІДКЛАС ЛАМІІДИ, АБО ГУБОЦВІТОВИДНІ

(ЬАМІШАЕ)

Цей підклас був виділений Ерендорфером в 1983р., він відповідає

частині колишнього підкласу Азіегідае, виділеного А.Л.Тахтаджяном.

Розподіл останнього на два більш природних підкласи — іатіісіае і

Азіегідае — слід вважати більш правильним.

До підкласу іатіісіае входять дерева, чагарники, напівчагарники і

трави, дуже різноманітні на вигляд. Листки в них чергові або частіше су-

противні, іноді кільчасті, без прилистків, рідше з прилистками. Квітки

майже завжди зрослопелюсткові, гінецей здебільшого з двох карпел.

До Ламіід входять порядки Тирличецвіті, Маслиноцвіті, Пасльо-

ноцвіті, Березкоцвіті, Шорстколистоцвіті, Ранникоцвіті, Губоцвіті та інші

споріднені з ними порядки. Розглянемо чотири з них.

Підклас іатіісіае походить найімовірніше від Яозісіае — порядку

Нусігапдіаіез. Найближчий до останнього порядок (Зепііапаїез.

Порядок Пасльоноцвіті (Зоїапаїез)

Трави, чагарники або дерева з черговими простими, іноді складними

листками, без прилистків. Характерні алкалоїди тропінової, нікотинової

і стероїдної груп. Квітки зібрані в різноманітні суцвіття (цимозні або

похідні від цимозного типу) або поодинокі і пазушні, маточково-тичин-

кові, актиноморфні або майже актиноморфні, рідше більш або менш зи-

гоморфні. Чашечка зрослолиста, звичайно п'ятилопатева, залишається

біля плодів. Віночок зрослопелюстковий від колесовидного до трубчас-

того, звичайно п'ятилопатевий, у бруньці переважно складчастий. Тичи-

нок звичайно 5, вони чергуються з лопатями віночка і прирослі до його

трубки, але у деяких видів наявні лише чотири або навіть дві фертильні

тичинки, а решта перетворюється в стамінодії. Гінецей звичайно з двох,

іноді п'яти рідко трьох карпел, звичайно з термінальним стовпчиком;

приймочка, як правило, дволопатева, рідше пельтатна. Зав'язь верхня,

(одно-) дво-(три-,п'яти-)гнізда, з одним або частіше з кількома чи ба-

гатьма насінними зачатками в кожному гнізді або на кожній плаценті.

Плоди різного типу, найчастіше ягоди або коробочки.

До порядку крім великої родини пасльонових (Зоіапасеае), яка об'єднує

90 родів та 2900 видів, належить ще 4 невеликі родини (по 1-4 роди та по

1-60 видів). Представники порядку поширені переважно в південній півкулі

і налічують загалом 2980 видів з 98 родів. В Україні відомі представники ли-

ше однієї родини Зоіапасеае, представлені тут 13 родами та 31 видом (ча-

стина з яких інтродуковані) і складають лише 1 % від усіх видів порядку.

Вважається, що Зоїапаїез походять від Тирличецвітих,

найімовірніше від родини Логанієвих. Розглядатимемо представників

лише представленої у нас відомої родини Пасльонових.

276

Систематика вищих рослин. Лабораторний практикум

Рис. 134. Родина пасльонові (Зоіапасеае): 1 - квітка актиноморфна, плід-

чотиригнізда коробочка (2); 3 - квітка актиноморфна, плід - двогнізда ягода

(4), тичинки зрослись пиляками (5); 6 - віночок злегка зигоморфний, тичинки

приросли до трубочки віночка; 7 - плід - двогнізда коробочка з кришечкою

манітних алкалоїдів, в результаті чого багато видів є важливими лікарсь-

кими рослинами, частина ж видів Пасльонових — отруйні.

Матеріал для заняття: гербарні зразки, квітки й плоди кар-

топлі, пасльону, блекоти, тютюну.

277

Родина

Пасльонові

(Зоіапасеае)

Представники родини —трави, кущі або невеликі дерева з чергови-

ми простими листками; в помірних широтах — трави.

В складі родини близько 90 родів і не менш як 2900 видів, дуже по-

ширених в тропічних, субтропічних та помірних зонах земної кулі, голо-

вним чином в Центральній та Південній Америці.

Суцвіття верхоцвіті, типу завійки. Квітки пазушні, маточково-тичин-

кові, актиноморфні, рідко злегка зигоморфні, п'ятичленні. Чашечка зви-

чайно 5-лопатева або 5-роздільна, яка залишається при плодах,

збільшуючись у розмірах.

Віночок від колесоподібного до трубчастого, 5-лопатевий, рідко дво-

губий. Тичинок звичайно п'ять. Маточка складається з двох плодо-

листків, зав'язь за положенням верхня, двогнізда. Насінних зачатків ба-

гато, вони сидять на товстих насінних ніжках. Плід ягода або коробочка

(рис.134). Характерна особливість родини — наявність у рослин різно-

В.А. Нечитайло, Л.Ф. Кучерява, В.П. Погребенник

Рід Паслін (Зоїапит)

Трав'янисті рослини або плеткі кущі, з цілісними, лопатевими,

роздільними, іноді перистоскладними листками. Квітки у верхівкових

завійках, чашечка п'ятизубчаста або п'яти-, десятилопатева, зали-

шається при плодах. Віночок колесовидний, з п'ятилопатевим відгином.

Пиляки складені конусом, відкриваються на верхівці двома отворами.

Плід — двогнізда ягода.

В Україні представлено 11 видів цього роду, з них 9 дикорослих, пе-

реважно бур'янових видів, а 2 види — картопля та баклажан синій куль-

тивуються на полях і огородах майже по всій Україні.

Тут ми розглянемо два види роду: культурний та з природної флори.

Завдання: розглянути гербарій та фіксовані матеріали картоплі

і пасльону солодко-гіркого 1) загальний вигляд квітки знизу на почат-

ку цвітіння; 2) поздовжній розріз квітки, відмітивши пиляки, які злип-

лися між собою і які відкриваються на верхівці, зав'язь і довгий

стовпчик; 3) поперечний зріз 2-гніздого пиляка; 4) поперечний зріз

зав'язі з сильно розвинутими плацентами.

Картопля (Зоїапит іиЬегозит) (рис.135). Рослини без колючок.

Багаторічник висотою 60-100 см, листки переривчасто-непарноперисті,

з сімома-, одинадцятьма яйцевидними листочками і непарною великою

часткою на верхівці. Стебло разб*м з листками негустоопушене. Росли-

ни з численними бульбами на підземних пагонах — столонах. Цвіте в

червні-липні. Важлива продовольча "ттехнічна культура, харчова,

лікарська, кормова, вітаміноносна. Широко культивується по всій Ук-

раїні, а її дикі родичі і тепер у великій кількості форм зростають у

Південній Америці (Анди).

Дослідимо гербарний зразок. Суцвіття — подвійні завійки.

Розглянемо будову квітки. Відмітимо, що оцвітина правильна,

п'ятичленна, подвійна. Чашечка з 5 зрослих чашолистків утворює коро-

теньку трубочку. Віночок з 5 зрослих однакових за розміром пелюсток.

Віночок плоский, колесовидний, з дуже короткою трубкою та забарвле-

ний у білий, рожевий або фіалковий колір. Тичинок 5, пиляки їх стулені

й конусовидно висуваються з трубки віночка. Тичинкові нитки знизу

зрослися з трубкою віночка (в чому легко переконатися: коли з чашеч-

ки висмикнути віночок, разом з ним ми витягнемо й тичинки). Такий

спосіб розташування тичинок — найхарактерніша особливість квітки ро-

ду паслін. На розгорнутому віночку побачимо, що до його трубки знизу

приросли тичинки. Цікаво, що на верхівці пиляків (при збільшенні в 20

раз) видно дірочки, крізь які і висипається пилок. Розглянемо маточку.

Щоб краще її побачити, відокремимо від квітки чашечку та віночок. По-

бачимо, що маточка одна з верхньою зав'яззю, одним стовпчиком та го-

ловчастою приймочкою. Розріжемо зав'язь упоперек (для нього краще

взяти молоденький плід), побачимо, що вона двогнізда, тобто утвори о

278

Систематика вищих рослин. Лабораторний практикум

з двох плодолистків, багатонасінна.

Плід картоплі — ягода з численним насінням.

Запишемо формулу квітки: *Са(5)Со(5)А5С(2) і намалюємо її діаграму.

Розглянемо і вегетативні органи картоплі. Звернемо увагу на листок.

Він непарноперистоскладний, переривчастий, бо в нього чергуються ве-

ликі і маленькі частки; є й прилистки. Пригадаємо, що бульби картоплі

є видозміненими пагонами, в чому легко переконатися, бо на них є

Рис. 135. Картопля {Зоїапит іиЬегозит): 1 - квітконосний пагін;

2 - підземна частина рослини (з коренями, столонами та бульбами); 3-4 -

будова квітки, зовнішній вигляд (3) та її поздовжній розріз (4); 5 - плід ягода;

6 - діаграма квітки

279

В.А. Нечитайло, Л.Ф. Кучерява, В.П. Погребенник

Рис. 136. Паслін солодко - гіркий (Зоїапит сіиісатага): 1 - верхня частина

рослини з квітками та плодами; 2 - молода квітка, вигляд знизу; 3 - загальний

вигляд квітки збоку на більш пізній стадії розвитку; 4 - тичинка;

5 - поперечний розріз зав'язі; 6-7 - насінина(вигляд з різних боків),

8 - діаграма квітки

280

Систематика вищих рослин. Лабораторний практикум

281

решкові, яйцевидно-довгасті, загострені, цілокраї, верхні — при основі

з двома дрібними частками. Цвіте з травня по серпень. Квітки в півзон-

тиках на довгих квітконосах, правильні, на потовщених угорі і з'єднаних

внизу квітконіжках зібрані у позапазушні поникаючі дихазії із завійок,

іноді супротивні до листків внаслідок зміщення.

Чашечка без шипиків, маленька з 5 злегка зрослих тупотрикутних ча-

шолистків, опушених ззовні короткими волосками. Віночок звичайно

фіолетовий, з короткою трубкою, яка дорівнює за довжиною чашечці, і

5-роздільним відгином, на початку цвітіння розпростертим, пізніше —

відігнутим назад. Частки відгину ланцетні, з 2 зеленуватими білооторо-

ченими плямами з внутрішнього боку зіву. Тичинок 5, прикріплених до

основи трубки віночка і щільно зімкнутих довгими пиляками навкруг

стовпчика. Тичинкові нитки короткі, розширені при основі. Пиляки

2—гнізді, відкриваються невеликими верхівковими щілинами. Маточка з

округло-яйцевидною зав'яззю, довгим стовпчиком, злегка зігнутим над

тичинковою трубкою, і з верхівковою приймочкою.

Плід — соковита 2-гнізда багатонасінна яскраво-червона ягода з тупою

або злегка загостреною верхівкою. Насіння плоске, округло-нирковидне.

Квітки пасльону солодко-гіркого можна замінити квітками пасльону

чорного (5. підгит).

Рід Тютюн (ИісоНапа)

Здебільшого однорічні рослини із залозистим опушенням і цілісними

або трохи хвилястовиїмчастими листками. Квітки зібрані у волотевидні

суцвіття. Чашечка дзвониковидна, залишається при плодах. Віночок

лійковидний, з п'ятилопатевим відгином. Плід — двогнізда коробочка,

що розкривається двома двороздільними стулками. Рід тютюн в Україні

представлений лише трьома інтродукованими культивованими видами,

з яких тут розглянемо лише один.

Тютюн крилатий (ИісоИапа аіаіа). Це однорічна залозистоопушена

рослина з цілісними довгасто-ланцетними сидячими листками, розта-

шованими на стеблі почергово, а квітки зібрані у верхівкові волоте-

подібні суцвіття. Тютюн крилатий походить з Південної Америки

(Бразілія) і досить широко культивується як декоративна рослина. При-

кореневі листки овально-еліптичні, стеблові — лопатковидні або ви-

довжені. Вся рослина залозистоопушена. Віночок з довгою трубочкою.

Оцвітина подвійна, п'ятичленна. Чашечка зрослолиста, з п'ятьма зубчи-

ками, один з яких трохи більший за інші. Для дальшого дослідження

відділимо віночок від квітколожа. Відмічаємо, що віночок зрослопелюстко-

вий з досить довгою трубочкою, білий, рідше рожевий, 5-8 см завдовжки, і

п'ятилопатевим відгином з тупими лопатями. Розділимо голкою трубочку

віночка і побачимо, що до внутрішньої стінки приросло п'ять тичинок. Після

того, як відділимо чашечку та віночок, на квітколожі залишається маточка.

Вона має верхню зав'язь, видно кільцевий нектароносний валик. Розріза-

вічка-бруньки. Якщо взяти витягнуту по довжині бульбу картоплі та

олівцем намалювати лінію, яка б з'єднувала по колу вічка, то ми поба-

чимо, що вони розташовані по спіралі.

Паслін солодкогіркий {Зоїапит биісатага) (рис 136). Ліана з де-

рев'яніючим в нижній частині стеблом, росте звичайно по берегах во-

дойм, серед чагарників, у вільшняках. Стебло плетке, довге. Листки че-

В.А. Нечитайло, Л.Ф. Кучерява, В.П. Поаребенник

з численним дрібним на-

сінням.

Рід Блекота (Нуоз-

суатиз)

Рослини з перистолопа-

тевими або роздільними,

рідше цілісними листками.

•Квітки вулиснених завійках.

Чашечка глечикоподібна,

п'ятизубчаста, при плодах

розростається. Віночок

лійковидний, з п'ятилопате-

вим відгином і тупими лопа-

тями. Плід — двогнізда ко-

робочка, що відкривається

зверху кришечкою.

В Україні відомо 3 ви-

ди, переважно як бур'яни

засмічених місць та полів.

Розглянемо один з них,

найбільш поширений.

Завдання: розглянути

гербарні зразки та фіксо-

вані матеріали блекоти

чорної 1) квітку збоку,

відмітивши злегка ко-

солійковидний віночок; 2)

розгорнутий віночок з

внутрішньої сторони, по-

казавши різні за розміром

лопаті і прикріплення ти-

чинок; 3) маточку з довгас-

то-овальною зав'яззю з

неглибокою поперечною

перетяжкою і довгим

стовпчиком; 4) попереч-

ний розріз зав'язі, від-

мітивши плаценти.

Рис. 137. Блекота чорна (Нуозсуатиз підег): 1 - квітуючий пагін;

2 - розгорнутий віночок; 3 - маточка в поздовжньому розрізі; 4 - плід в

чашечці; 5 - насінина (вигляд з різних боків); 6 - діаграма квітки

Систематика вищих рослин. Лабораторний практикум

283

Блекота чорна {Нуозсуатиз підег) (рис. 137). Бур'янова дворічна

рослина висотою 30-60 см, що зустрічається зрідка біля житла, при до-

рогах, на огородах і засмічених місцях по всій Україні. Рослина отруйна

і лікарська. Цвіте з травня по жовтень. Нижні листки з черешками,

зібрані прикореневою розеткою. Квітки звичайно в густих улиснених

завійках, майже сидячі, злегка зигоморфні. Чашечка глечиковидна або

дзвониковидна, з клейким залозистим опушенням, 5-зубчаста, із злег-

ка скошеним зівом. Зубці чашечки в 3-5 разів коротші за її трубку, широ-

котрикутні, гострокінцеві, при плоді твердіючі і колючі, задній зубець тро-

хи довший і ширший від решти. Віночок злегка косолійковидний, майже

вдвічі довший за чашечку, з 5-лопатевим, трохи скошеним в зіві жовту-

ватим відгином з сіткою фіолетових жилок і пурпурово-фіолетовою пля-

мою в зіві. Лопаті відгину тупі, в обрисі напівокруглі, передня коротша і

вужча за решту. Андроцей з п'яти тичинок, задня — найкоротша, дві пе-

редні — найдовші. Нитки при основі опушені, на початку цвітіння достат-

ньо короткі, до кінця цвітіння видовжуються і дуговидно вигинаються в

верхній частині. Пиляки довгасті, відкриваються поздовжньою щілиною,

спочатку прямостоячі, потім, внаслідок видовження ниток і підсихання їх

в місцях прикріплення до в'язалець, поникаючі і виступаючі за межі

віночка. Зав'язь в обрисах овальнодовгаста, з перетяжкою в середній

частині. Стовпчик довгий, у верхній частині дуговидно зігнутий з голо-

вчастою приймочкою.

Плід — 2-гнізда коробочка, яка злегка розширюється донизу, з

помітним поздовжнім жолобком, відкривається випуклою кришечкою.

Насінини багаточисленні, нирковидні, чарунково-сітчасті.

Порядок Шорстколистоцвіті (Вогадіпаїез)

Це трави, чагарники, рідше ліани та дерева з листками та стеблами, які

вкриті жорсткими одноклітинними волосками; зустрічаються також і

зірчасті та залозисті волоски. Листки чергові або рідше супротивні, звичай-

но цілісні, іноді перисті, рідко пальчасті, без прилистків. Квітки зібрані в ци-

мозні суцвіття, рідше поодинокі, здебільшого маточково-тичинкові, акти-

номорфні, або злегка зигоморфні, оцвітина та андроцей звичайно п'яти-

членні. Чашолистки більш чи менш зрослі. Віночок зрослопелюстковий.

Тичинок стільки ж як і лопатей віночка, з якими вони чергуються; тичинки

зрослі нитками з трубочкою віночка, рідко вільні. Нектарний диск є або

відсутній. Пнецей з двох карпел, рідко їх до 14. Зав'язь верхня, або рідко

напівнижня. (у деяких НусІгорпуІІасеае), з двома - багатьма насінними за-

чатками на кожній плаценті або в кожному гнізді. Плоди різного типу.

До порядку входить 7 родин, 137 родів і до 2670 видів, поширених

переважно у тропіках і субтропіках обох півкуль. Найчисленнішою за

кількістю видів і найпоширенішою в географічному плані є родина Шор-

стколисті, яка добре представлена і в Україні. Розглянемо її.

282

вши зав'язь впоперек, переконаємось, що вона двогнізда, багатонасінна.

Запишемо формулу квітки: *Са(5)Со(5)АбС(2). Плід тютюну — коробочка

В.А. Нечитайло, Л.Ф. Кучерява, В.П. Погребенник

Рис. 138. Родина Шорстколисті (Вогадіпасеае): 1 - віночок актиноморфний

колесовидний, а - лусочки, б - чотирилопатева зав'язь, в - плід чотиригорішок;

2 - віночок актиноморфний трубчастий; 3 - віночок зигоморфний двогубий, ви-

гляд зверху; 4 - він же з боку; 5 - він же знизу; б - віночок трубчасто-дзвони-

ковидний; 7-8 - чашечки, які залишаються при плодах

284

Систематика вищих рослин. Лабораторний практикум

285

Родина Шорстколисті (Вогадіпасеае)

Родина включає 100 родів та понад 2 000 видів, широко розповсюд-

жених в тропічних та помірних областях, головним чином в сухих суб-

тропічних областях північної півкулді, але найбільшого різноманіття до-

сягають в Середземноморській та Ірано-Туранській областях. В Україні

представлено 29 родів та 109 майже виключно дикорослих видів, що

складає майже 5,5% від усієї родини.

Трав'янисті однорічні і багаторічні, рідко деревні рослини. Листки

чергові, чергово-супротивні, цілісні, без прилистків. Представники ро-

дини досить часто мають шорстке щетинисте опушення: волоски, ко-

лючки або навіть шипики — багатоклітинні вирости епідерми. У бага-

тьох представників є і м'які волоски.

Суцвіття у всіх Шорстколистих — однобічна завійка. Воно завжди

верхівкове, у вигляді напівзонтиків, до цвітіння равликоподібно скручене.

Квітки звичайно без покривних листків і приквіток, зібрані в завійки або

дихазії із завійок.

Квітки актиноморфні, рідше зигоморфні, маточково-тичинкові, 4-ко-

лові. Оцвітина подвійна, її кола, як правило, 5-членні. Чашечка зросло-

листа, але чашолистки зростаються звичайно лише при основі. Віночок

зрослопелюстковий, трубчастоколесовидний, як у незабудки (Муозоііз),

трубчасто-лійковидний яку медунки (Риїтопагіа), трубчасто-дзвонико-

видний як у живокосту (Зутрпуіит). В зіві віночка часто утворюються

вирости пелюсток у вигляді складок, зубців або пучків волосків, які заго-

роджують доступ до квітки незапилюючим комахам і охороняють

внутрішні частини квітки від проникнення дощових крапель.

Андроцей з 5 тичинок, які приростають до трубки віночка, рідко тичи-

нок менше (деякі види рохелії).

Пнецей з двох плодолистків (рідко їх більше), синкарпний. Зав'язь

верхня. Спочатку вона двогнізда з 2-ма висячими насінними зачатками в

кожному гнізді; пилковходи насінних зачатків направлені догори. Пізніше

у більшості родів між насінними зачатками закладаються несправжні пе-

регородки, стінки зав'язі над насінними зачатками вип'ячуються вгору,

зав'язь стає 4-лопатевою, 4-гніздою. Іноді зав'язь цілісна (геліотропи)

або дволопатева (рохелія). Стовпчик виходить із проміжку між лопатями

зав'язі (гінобазичний); при цільній зав'язі він кінцевий. Приймочка цілісна,

рідше лопатева. У деяких родів стовпчик двороздільний. Навкруг зав'язі

із квітколожа утворюється цілісний дволопатевий нектароносний диск. У

деяких Шорстколистих відмічається гетеростилія — є довгостовпчикові та

короткостовпчикові квітки, наприклад у медунки.

Плоди в більшості випадків з 4-ох опадаючих горішковидних частин

(ценобій з 4 еремів) або з 2-ма несправжньо двогніздими мерикарпіями

(Тоигпеїогііа), рідше плід — кістянка з 1-4 насінними кісточками. Части-

ни плоду у багатьох рослин з "принасінником", який утворюється із

квітколожа або з нектарників і служить для приваблення мурашок, які

поширюють ці горішковидні частки плоду.

Насіння без ендосперму, у деяких видів з тонким периспермом. За

будовою маточки і плоду родину ділять на 2 підродини.

Підродина Геліотропові (Неііоігоріоійеае)

Стовпчик верхівковий, цілісний, з волосистим кільцем під приймочкою.

Плід — роздрібний з двома двонасінними кістяновидними мерикарпіями

або ценобій з 4 еремів. Дерева, чагарники і трави. Геліотропові в Україні

представлені лише двома родами — геліотроп та аргузія, які у визначни-

ках застаріло ще віднесені до окремої родини Геліотропових з порядку Си-

нюхоцвітих. Але представників Геліотропових ми розглядати не будемо.

Підродина Шорстколисті (Вогадіпоійеае)

Стовпчик гінобазичний, цілісний. Плід завжди ценобій з 4 еремів. Го-

ловним чином трави. До цієї підродини належить більшість Шорстколи-

стих України.

Деякі Шорстколисті служать красильними рослинами як алканна

(АІкаппа), серед них є харчові, як огірочник лікарський (Вогадо оїїісі-

паїіз), лікарські, як живокіст лікарський (Зутрпуіит оїїісіпаїе), деякі ви-

ди отруйні і використовуються для боротьби з гризунами, як чорно-