В.А. Нечитайло, Л.Ф. Кучерява, В.П. Поаребенник
Систематика вищих рослин. Лабораторний практикум
306
квітки за нектаром. Забарвлення пелюсток досить різноманітне — біло-
го, рожевого, синього та інших кольорів, часто комбіноване.
Андроцей здебільшого із 4 тичинок, які прикріплені до трубочки віноч-
ка і чергуються з пелюстками (верхня або задня тичинка не розвинута).
У деяких родів, зокрема у ЗаІУІа, внаслідок редукції двох задніх тичинок
кількість їх зменшується до двох; у ряду видів вони перетворені в
стамінодії, яку деяких видів вовконогу (іусориз). Тичинки у більшості ви-
падків довші від трубочки віночка, тичинкові нитки зростаються з труб-
кою на значному протязі. Вільні частини тичинкових ниток звичайно зна-
ходяться під верхньою губою віночка. Як правило, тичинки розрізняють-
ся за довжиною (двосильні): передні (нижні, зовнішні) тичинки довші від
задніх (верхніх, внутрішніх), рідко задні тичинки довші від попередніх, як
у котячої м'яти (Л/ерега). Пиляк з добре розвинутим в'язальцем,
2-пніздий, інтрорзний, який розкривається однією поздовжньою щіли-
ною. Одне із гнізд буває стерильним і віддалене від другого гнізда
внаслідок сильного розростання в'язальця, яку шавлії (ЗаМа).
Гінецей із 2 плодолистків, синкарпний, зав'язь верхня, 4-лопатева,
несправжньо 4-гнізда.На ранніх стадіях розвитку зав'язь 2-гнізда з
2-ма насінними зачатками в кожному гнізді. Насінні зачатки прикріплені
до країв плодолистків і повернуті пилковходами догори. Потім між
насінними зачатками виникає несправжня перегородка, стінки зав'язі
між ними вип'ячуються і утворюють 4 лопаті. Стовпчик один, який вихо-
дить звичайно з проміжку між лопатями зав'язі від їх основи (гінобазич-
ний), іноді ж стовпчик відходить від верхівки лопатей (А)ида).
На верхівці стовпчик звичайно двороздільний з нерівними гілками.
При основі зав'язі розвивається нектароносний диск звичайно з 4-ма
лопатями. Лопаті його, як правило, нерівні — більша лопать знаходить-
ся спереду. Іноді диск цілісний.
Плід у більшості Губоцвітих розпадається на 4 однонасінні сухі час-
тини (ценобій із 4 еремів), які часто називаються горішками.
За характером відходження стовпчика від зав'язі, за розміщенням
тичинок, лопатей нектароносного дику, будовою плодів та насіння роди-
ну поділяють на 11 підродин, з яких в Україні представлено шість:
Аіидоісіеае, ЗсиіеІІагіоібеае, іатіоісіеае, Осітоісіеае, іамапбиіоісіеае,
Яозтагіпоідеае, з яких розглянемо лише дві.
В Україні зростає 170 видів з 40 родів цієї родини, що становить
близко 4,9% від усіх Глухокропивних світу.
Багато Глухокропивних — важливі ефіроолійні рослини, такі як роз-
марин (Яозтагіпиз), лаванда (іачапсіиіа), лікарські, такі як м'ята,
шавлія і жироолійні культури — лялеманція (іаііетапііа), перилла
(РегіІІа). Деякі види декоративні. Серед губоцвітих багато бур'янових
рослин, таких як жабрій (Оаіеорзіз), глуха кропива (іатіит), собача
кропива (іеопигиз), м'яточник (Ваіоііа), м'ята (Мепіііа) тощо.
.307
Дуже близькі до УегЬепасеае. Система іатіасеае все ще недостат-
ньо розроблена, але як показують, зокрема, дані порівняльної васку-
лярної анатомії квітки, найбільш архаїчною підродиною є Аіидоісіеае, а
найбільш просунутою — іатіоісіеае.
Ми розглянемо лише представників саме цих двох підродин.
Матеріал для занять: засушені в піску або ж заспиртовані квітки
і плоди горлянки повзучої, м'яти польової, глухої кропиви гладенької,
глухої кропиви пурпурової, шавлії лучної, шавляї кільчастої, вовконогу
європейського, жабрію гарного; гербарні зразки цих рослин.
Підродина
Горлянкові
(Аіидоісіеае)
Стовпчик відходить від верхівки зав'язі.
Рід Горлянка (А/ида)
Трав'янисті рослини або півкущики. Квітки без приквітків, кільця
дво-, багатоквіткові, пазушні. Чашечка п'ятизубчаста, з майже однако-
вими зубцями. Віночок неопадний, двогубий, з дуже короткою, мало-
помітною губою (тому здається одногубим) ; нижня губа з великою се-
редньою часткою.
В Україні відомо 8 видів цього роду, з яких розглянемо один.
Завдання: розглянути гербарні зразки та фіксовані матеріали
горлянки повзучої 1) загальний вигляд квітки збоку; 2) розгорнутий
віночок з внутрішньої сторони, показавши кільце з волосків при основі
трубки і двосильні тичинки; 3) пиляк на початку цвітіння з боку щілини
розкривання; 4) маточку збоку, відмітивши слабо 4-лопатеву зав'язь,
крупний нектарник і стовпчик, злегка занурений у верхівку зав'язі.
Горлянка повзуча {А/ида геріапз) (рис. 149). Невисока трав'яниста ба-
гаторічна звичайна рослина лісових галявин і узлісь, лук та трав'янистих
схилів і пагорбів, яка утворює прямостоячі квітконосні пагони 10-35 см зав-
вишки та, крім того, повзучі пагони без квіток. Стебло розсіяноволосисте ли-
ше по двох протилежних гранях, поперемінно від міжвузля до міжвузля.
Прикореневі листки з досить довгими черешками, оберененояйцевидні або
овальні; стеблові — сидячі, зарубчасті. Цвіте з початку травня до середини
червня. Квітки зібрані в кільця по 6 і більше. Квітки в 6-8 квіткових дихазіях
із монохозіїв, зближені у верхній частині пагона в колосовидне суцвіття.
Розглянемо будову квітки. Впадає в око, що вона неправильна з недо-
розвиненою верхньою губою (в таких випадках ми говоримо, що віночок
одногубий), нижня губа велика, трилопатева, синьо-фіалкового кольору.
Чашечка дзвониковидна, з 5 ланцетними зубцями, які за довжиною
перевищують трубку. Ці зубці опушені по краю довгими залозистими во-
лосками; верхній зубець по довжині дорівнює іншим, але дещо вужчий
за них. Віночок голубий, зрідка рожевий або білий, ззовні і всередині
опушений короткими волосками. Трубка віночка з зовнішнього боку при
основі здута, доверху злегка розширена, за довжиною майже вдвічі пе-
ревищує чашечку; в нижній частині трубки всередині віночка є кільце із