Нечитайло В.А., Кучерява Л.Ф., Погребенник В.П. Систематика вищих рослин. Лабораторний практикум

Подождите немного. Документ загружается.

В.А. Нечитайло, Л.Ф. Кучерява, В.П. Поаребенник

бруньках вздовж. Квітки зібрані в зонтики або китиці, іноді лише по 1-2,

Плід — соковита і м'ясиста гладенька кістянка, без нальоту з майже ку-

лястою кісточкою. До цього роду належать вишні та черешні.

Завдання: розглянути 1) загальний вигляд квітки вишні з боку

квітконіжки, відмітивши чашечку та віночок; 2) поздовжній розріз

квітки, показавши дзвониковидний гіпантій, відігнуті чашолистки, пе-

люстки, колове розміщення тичинок і маточку з двома висячими

насінними зачатками в зав'язі; 3) поперечний розріз зав'язі. <

Вишня звичайна (Сегазиз уиїдагіз) (рис. 117). Вишня звичайна —

дерево 2,5-6 м заввишки, з широкою кулеподібною кроною. Розводять

в садах. Цвіте до розпускання листків. Розмножується насінням, а також

вегетативно за допомогою кореневих паростків і щепленням живцями

або вічком. У дикому стані — невідома.

Для аналізу потрібні квітучі безлисті гілочки і гілочки з листками і

дозріваючими плодами. Зрілі плоди вишні зберігають в розчині солі або

спирту. Крім того, як-

що зрізати гілки виш-

ні завдовжки до 1 м І

поставити їх у воду,

то в умовах теплої

лабораторії вони за-

цвітають протягом

4-5 тижнів; отже, на

заняттях можна мати

живий матеріал і в зи-

мовий період.

Розглядаючи гілку

вишні, побачимо, що

вона має видовжені

пагони (ростові) і вко-

рочені (плодущі), на

яких розміщені суцвіт-

тя зонтики. Кора на

гілках червоно-бура.

Широкоеліптичні заго-

стрені, із зубчастого-

родчистим краєм, бли-

скучі, темно-зелені ли-

стки розвиваються

Рис. 117. Вишня звичайна (Сегазиз уиїдагіз): після цвітіння. Прили-

1 - гілка з квітками та бутонами; 2 - квітка у поз- стки рано опадають і

довжньому розрізі; 3 - діаграма квітки; 4 - гілка з побачити їх можна ли-

плодами; 5 - плід кістянка у поздовжньому розрізі ше біля молодих

246

Систематика вищих рослин. Лабораторний практикум

247

листків у верхній частині пагона.

Поклавши на столик бінокуляра квітку, розглянемо її будову. Квітки

навколоматочкові, на досить довгих квітконіжках, зібрані по 4-5 в про-

стих зонтиках. Оцвітина правильна, подвійна; чашолистків 5, відхиле-

них під час цвітіння донизу, вони прикріплені до краю угнутого дзвони-

коподібної форми квітколожа — гіпантія і трохи коротші за нього, видов-

жені, з внутрішньої сторони ввігнуті, тупі або загострені, з залозками по

краю. Повернувши квітку верхньою стороною, ми побачимо 5

білосніжних сидячих, овальних або майже округлих пелюсток, численні

тичинки (їх ЗО), а в центрі — заглибину, що веде в середину гіпантія, де

видно стовпчик з головчастою приймочкою.

Далі зробимо розріз квітки не по центру, а трохи збоку, так щоб ма-

точка залишилась цілою, а була зрізана лише стінка її зав'язі. Тоді в та-

кому стані видно, що до краю квітколожа, всередину від чашолистків,

прикріплені пелюстки, які звичайно злегка виїмчасті і мають дуже ко-

роткі нігтики, а тичинки розташовані в трьох колах, найчастіше по 10 в

кожному колі.

Тичинкові нитки довгі, прирослі зсередини до краю гіпантія. Пиляки

округлі, дрібні. Гінецей апокарпний з 1 плодолистка. В центрі квітколо-

жа розташована одна маточка пляшкоподібної форми, яка не зрос-

тається з стінками квітколожа. Стилодій довгий, з розширеною плоскою

приймочкою. Розрізавши зав'язь упоперек, побачимо одне гніздо з дво-

ма насінними зачатками, з яких далі розвивається лише один.

Покладемо на предметне скло, під яким знаходиться листок білого

паперу, зрілий, соковитий, червоний плід вишні (сплюснутокулясту

кістянку) і розріжемо його. Відділивши кісточку від м'якуша плоду,

відмітимо, що вона куляста, що є родовою ознакою вишні.

Близька до вишні — черешня (Сегазиз ауіит). Вона відрізняється

від першої не лише плодами, в тому числі і жовтого кольору, а й тим, що

в неї біля основи квітконіжок немає бурих брунькових лусочок і малень-

ких зелених верхівкових листочків, наявність яких характерна для

вишні. На відміну від вишні, у черешні біля основи листкової пластинки

є дві залозки.

Плоди споживають свіжими й консервованими, з них виготовляють

соки, сиропи, варення, компоти, настойки, вина. Добрий медонос. Цвіте

в квітні-травні. Багато сортів черешні достигають значно раніше від

вишні. Окремі сорти достигають навіть наприкінці травня.

Порядок

Бобовоцвіті

(РаЬаІез)

Монотипний великий порядок, який за об'ємом поступається лише

Орхідноцвітим та Айстроцвітим і включає лише одну родину з трьома

підродинами, понад 650 родів і не менше як 18 000 видів. До цього по-

рядку відносяться дерева, чагарники, напівчагарники і багаторічні або

В.А. Нечитайло, Л.Ф. Кучерява, В.П. Погребенник

однорічні трави, що мають переважно чергові або рідко супротивні, зви-

чайно складні (перисто-складні чи трійчасто-складні, рідше пальчас-

то-складні) або, в результаті недорозвитку частини листочків, вторин-

нопрості листки, в більшості випадків з прилистками. Квітки зібрані пе-

реважно в суцвіття китиці, колоски або голівки, маточково-тичинкові

або рідко маточкові і тичинкові, актиноморфні ( у представників підро-

дини Мітозоідеае) або частіше зигоморфні, в більшості випадків

п'ятичленні, звичайно з подвійною оцвітиною. Чашолистків (3) 5 (6)

вільних або частіше більш-менш зрослих. Пелюстки звичайно ізомерні

чашолисткам, вільні або два передніх зрослі біля основи, стулчасті (у

Мітозоідеае) або частіше черепичасті, рідко їх кількість зведена до од-

ної, або вони взагалі відсутні. Тичинок в більшості випадків десять,

рідше дев'ять, іноді менше, або, навпаки тичинки численні; нитки вільні

або більш-менш зрослі. Гінецей апокарпний, звичайно мономерний,

рідко з двох або більше карпел з термінальним стилодієм з головчастою

приймочкою, з двома - багатьма насінними зачатками в кожній карпелі.

Плоди звичайно боби, рідше інших типів.

Бобовоцвіті поширені майже по всій земній кулі і мають досить вели-

ке господарське значення, оскільки до цього порядку відноситься багато

цінних тропічних і позатропічних дерев і чагарників, важливих зернобо-

бових рослин і кормових трав та технічних і декоративних рослин тощо.

Родина Бобові, або Метеликові

(РаЬасеае, або Раріїіопасеае)

Це багаторічні, рідше одно- або дворічні трав'янисті рослини,

напівкущі, кущі, дерева та ліани з черговими складними, рідше простими

листками з прилистками. Квітки маточково-тичинкові, рідко маточкові та

тичинкові, частіше неправильні. Чашечка з 5 (4) зрослих чашолостків,

інколи вони вільні. Віночок з 5-4 вільних^ рідше більш-менш зрослих між

собою пелюсток, здебільшого метеликовий, з 5 пелюсток — верхня непар-

на пелюстка називається вітрилом, 2 бічні — веслами, 2 нижні зрослі —

човником. Тичинок найчастіше 10, інколи багато або 4-5-10. Маточка ут-

ворена одним плодолистком, з верхньою зав'яззю; плід — біб, найчастіше

розкривається двома стулками (рис.118).

На коренях у більшості рослин підродини Бобових (близько 70%), у

частини підродини Мімозових (10-15%) та деяких Цезальпінієвих жи-

вуть бульбочкові бактерії, які засвоюють атмосферний азот і зв'язують

його в сполуки, доступні зеленим рослинам.

Родина охоплює понад 650 родів і не менше 18 000 видів, з яких в

Україні — 59 родів і 330 видів, що становить лише 1,83% Бобових світу.

За будовою квіток родину ділять на 3 підродини: Цезальпінієві, Мімо-

зові та Бобові, які всі представлені у флорі України.

Раніше всі ці три підродини розглядалися в ранзі окремих родин.

248

Систематика вищих рослин. Лабораторний практикум

З трьох підродин, які відносяться до родини Бобових, розглянемо

лише представників підродин Мімозові та Бобові.

Матеріал для заняття: гербарні зразки акації сріблястої або

альбіції, гороху посівного, люпину багатолистого, конюшини лучної

та середньої, горошку мишачого та інших, їхні плоди та квітки.

Рис. 118. Характерні ознаки квітки і плоду для представників родини бо-

бових [РаЬасеае): 1 - човник дзьобовидний, загострений; 2 - човник прямий,

тупий; 3 - пелюстки човника і весла зрослись між собою (а) та не зрослись -

вільні (б); 4 - плід - біб, що розкривається двома стулками

249

В.А. Нечитайло, Л.Ф. Кучерява, В.П. Поаребенник

Рис. 118 (продовження):5 - зубці чашечки не покривають віночок; 6 - зубці

чашечки покривають віночок; 7 - нижній зубець чашечки довший від решти

зубців; 8 - дев'ять тичинок зростаються нитками не на одному рівні, лінія

зростання коса; 9 - тичинки зростаються на одному рівні, лінія зростання

пряма; 10 - боби 1-2-насінні; 11 - біб, що розламується, чоткопсдібний

250

Систематика вищих рослин. Лабораторний практикум

Підродина Мімозові (Мітозоісіеае)

Включає дерева, кущі, ліани або трави в країнах з теплим кліматом

(Південна Америка, Австралія, Африка) з перистими і двічіперистими

листками, часто перетвореними на колючки. Для підродини характерне

утворення філодіїв (видозмінені черешки, які зовні нагадують листкову

пластинку). Квітки правильні (актиноморфні), дрібні, зібрані в кулясті

або видовжені суцвіття. Оцвітина подвійна, рідше проста, 5(3-6)-член-

на; тичинок багато або 4-5-10, з довгими яскраво забарвленими тичин-

ковими нитками. Зав'язь верхня, плід — біб, розкривний або розпадний.

До підродини від-

носиться 56 родів і

близько 2 800 видів,

поширених у тропіках і

субтропіках обох пів-

куль, а в Україні пред-

ставлені лише одним

видом з роду альбіція.

Рід Акація (Асасіа)

Найважливіший і

найбільш поширений

в підродині, що вклю-

чає близько 800 видів,

з яких понад 300 рос-

те в Австралії (без ко-

лючок, для багатьох

характерне явище ут-

ворення філодіїв); ре-

шта — в Передній Азії

і Африці (види, що ма-

ють колючки).

На батьківщині

акації дають цінну де-

ревину, дубильні ре-

човини, натуральний

клей (гумміарабік).

Більшість акацій є

красивими швидко-

рослими декоратив-

ними рослинами жар-

кого клімату. Розгля-

немо один з видів.

Рис. 119 Акація

1 - квітуюча гілка; 2 -

З - діаграма квітки

срібляста (Асасіа сіеаІЬаіа):

зовнішній вигляд квітки збоку;

251

В.А. Нечитайло, Л.Ф. Кучерява, В.П. Погребенник

Систематика вищих рослин. Лабораторний практикум

Від мімозових бобові відрізняються зигоморфними квітками, які мають 10

вільних або зрослих тичинок, а також одноперистими складними листками.

За типом листків бобові можна умовно поділити на 3 групи: з пери-

стоскладними, трійчасто-складними та пальчасто-складними листка-

ми, представників яких розглянемо далі.

Рослини з перисто—складними листками

Завдання: розглянути горошок мишачий 1) загальний вигляд

квітки; 2) чашечку; 3) відпрепаровані пелюстки; 4) розгорнуту тичин-

кову трубку і вільну тичинку; 5) маточку; 6) поперечний розріз зав'язі.

Рід Горошок (\/ісіа)

Багаторічні, рідше однорічні трав'янисті рослини, з парноперистими

листками; загальна листкова вісь закінчується розгалуженим або не-

розгалуженим вусиком, рідше щетинкою. Квітки зібрані китицями на па-

зушних квітконосах або ж квітки поодинокі чи по 2-3 в пазухах листків,

майже сидячі. Чашечка короткодзвониковидна, 5-зубчаста, три нижні її

зубці звичайно значно довші за верхні. Човник віночка тупий. Із 10 тичи-

нок 9 зрослися нитками в трубочку, косо зрізану на верхівці. Стовпчик

на верхівці волосистий. Боби на короткій ніжці, плоскі, рідше

циліндричні, здебільшого багатонасінні, рідше двонасінні. Всі види го-

рошку є цінними кормовими травами. В світі відомо біля 150 видів го-

рошку, з яких в Україні росте 31 вид. Розглянемо один з них.

Горошок мишачий (V. сгасса) (рис. 120). Звичайна в Україні росли-

на лук, трав'янистих схилів, узлісь та чагарникових заростей, висотою

50-100 см. Цвіте з травня до осені. Квітконоси з китицею за довжиною

дорівнюють листкам або трохи перевищують їх. Листочки розміщені в

одній площині.

Квітки на коротких квітконіжках без покривних листків і приквіток, в

однобоких пазушних китицях з довгими квітконосами, які за довжиною

дорівнюють суцвіттю або перевищують його. Чашечка світло-бузкова,

неправильна, з 5 зубцями, з яких два верхні широкотрикутні, короткі,

інші майже шиловидні, з них нижній — найдовший. Віночок теж

світло-бузковий, 1-1,5 см завдовжки. Прапорець (вітрило) з дуже ко-

ротким нігтиком. Нижня половина відгину широкоовальна із загнутими

всередину краями, які охоплюють нігтики решти пелюсток, верхня поло-

вина оберненояйцевидна, на верхівці виїмчаста, з темними поз-

довжніми жилками, на початку цвітіння вздовж складена, притиснута до

крил (весел), після запилення відхиляється догори. Крила (весла) з дов-

гими безколірними білуватими лінійними нігтиками, які майже дорівню-

ють довгастим або ланцетно-видовженим, тупим, ввігнутим з боків

відгинам, які несуть при основі широку трикутну лопать. Човник з дов-

гонігтикових пелюсток, зрослих між собою відгинами, тупий, світло-буз-

ковий, з темною плямою у верхній частині. Андроцей двобратній, тичин-

кова трубка косо зрізана; пиляки овально видовжені, вільні кінці тичин-

253

252

Акація срібляста (Асасіа деаІЬаІа) (рис. 119). Батьківщина — Східна

Австралія, але її уже давно вирощують в культурі в багатьох країнах

Європи і Азії. Цей вид культивується на Чорноморському узбережжі Кав-

казу, звідки в лютому-березні її гілочки з головками жовтих квіток заво-

зять в Україну як декоративні, і продають під неправильною назвою

"мімоза".

Розглядаючи гербарні зразки цієї рослини, побачимо, що гілки не-

суть двічіперистоскладні листки з великою кількістю (15-20 пар) лис-

точків. Біля основи черешків останніх видно особливі потовщення — по-

душечки, за допомогою яких ці листочки під дією зміни тургору почина-

ють рухатись і на ніч складаються. Листки, черешки і стебла вкриті сіру-

вато-зеленими короткими волосками.

Відділивши від головчастого суцвіття кілька кулястих квіток і розгля-

даючи їх під бінокуляром, відмічаємо, що квітки маленькі з великою

кількістю довгих тичинок, які є найпомітнішим елементом квітки. Оцвіти-

на складається з 5 чашолистків і 5 пелюсток, вільних між собою, але,

зрослих з тичинками. У деяких квіток членів оцвітини по 4. Розкриємо

квітку, виділимо маточку видовженої форми.

Запишемо формулу квітки: *Са(5-4)Со(5-4)А<х>Оі.

Розглядаючи боби, треба звернути увагу на те, що їхні стулки довгасті

і здуті проти кожної насінини, через що плоди здаються членистими.

Замість акації сріблястої для аналізу можна взяти гілки з квітками і ли-

стками альбіції, або шовкової акції (АІЬІггіаіиІІЬгіззіп) або мімозку (Іадопу-

спіит їасіит), яка дико росте на Кавказі.

Шовкова акація в дикому стані росте в лісах Талишських гір (Азер-

байджан), культивується в Криму і на Кавказі. Вона має правильні квіт-

ки, але чашолистки і пелюстки зрослі; трубочка віночка в 2 рази довша

за чашечку. Одна з найцікавіших особливостей її квіток — довгі численні

тичинки з рожевими нитками. Вони висять пучками, висуваючись з різко

забарвленого в жовтий колір віночка.

Підродина Бобові (РаЬоШеае)

Бобові — велика, в основному позатропічна підродина, що охоплює

близько 450 родів та понад 12400 видів, з яких у флорі України пред-

ставлено 54 роди та 324 види, що становить від світової флори підро-

дини Бобових близько 12,2% родів та 2,6% видів.

До цієї підродини належать трав'янисті рослини, рідше дерева або

кущі з черговими листками з прилистками. Квітки маточково-тичинкові,

зигоморфні, зібрані китицями, рідше зонтиками або головками. Чашеч-

ка п'ятизубчаста або двогуба. Віночок типово метеликовий, з 5 пелюс-

ток. Тичинок 10, які найчастіше зростаються в трубку — однобратні, або

9 зрослися, а одна вільна — тобто двобратні; інколи всі тичинки вільні.

Маточка утворена одним плодолистком з верхньою зав'яззю. Плід —

біб, що розкривається двома стулками або розпадається на членики.

В.А. Нечитайло, Л.Ф. Кучерява, В.П. Поаребенник

Рис. 120. Горошок мишачий (Уісіа сгасса): 1 - квітуючий пагін; 2 - загальний

вигляд квітки; 3 - пелюстки квітки;4 - розгорнутий двобратній гінецей;.

5 - маточка; 6 - поперечний розріз через зав'язь; 7 - сформований плід біб;

8 - китиця зрілих плодів; 9 - місце прикріплення складного листка до стебла;

10 - діаграма квітки

254

Систематика вищих рослин. Лабораторний практикум

кових ниток під пиляками різко звужені. Маточка з довгою, стиснутою з

боків, в обрисах лінійно-довгастою зав'яззю, з 6-8 насінними зачатка-

ми. Нижня частина зав'язі, яка позбавлена насінних зачатків, звужена в

ніжку. Приймочка та верхня частина стилодію, яка розширюється під

приймочкою, волосисті. Плід — лінійно-довгастий, грязно-бурий біб,

який розкривається двома стулками.

Квітки горошку мишачого можна замінити квітками любого іншого ви-

ду горошку.

Додатково слід розглянути: 1) розгорнуту прямозрізану тичинко-

ву трубку і вільну тичинку чини лучної (І.аІпугиз рга(епзіз) - звичайної

лучної рослини з жовтими квітками і одноперистоскладними листками.

Рід Горох (Різит)

Рослини трав'янисті, звичайно з крупнішими за листочки прилистка-

ми. Листки з 2-3 пар бокових листочків, закінчуються розгалуженими

вусиками, рідше листки з однією парою листочків і закінчуються гос-

трячком. Чашечка дзвоникувата, при основі коса. Тичинкова трубочка

спереду прямозрізана; нитки тичинок на верхівці трохи розширені.

Стовпчик з жолобком на зовнішньому боці. Біб багатонасінний, двостул-

ковий, стиснутий з боків, насінини кулясті або кутасто-кулясті. В Україні

відомо 3 види, з як\іх 2 — в культурі, один з яких ми і розглянемо.

Завдання: розглянути гербарні зразки гороху посівного, будову

квітки, плода та насіння.

Горох посівний (Різит заііуит) (рис. 121 ). Трав'яниста рослина,

широко вирощується на полях як зернобобова культура. Походить з

південних районів Європи.

Розглядаючи гербарний зразок, за будовою кореневої системи

відмічаємо, що горох посівний — однорічна рослина з слабким чіпким

стеблом. Нижні листки мають лише одну пару листочків, а верхні — три

пари. Усі листки парноперисті і закінчуються розгалуженим вусиком,

який є видозміненим верхнім листочком, його головною жилкою, біля

якої не розвивається листкова пластинка. Біля основи листка розташо-

вані значно крупніші за листочки напівсерцеподібні, при основі зубчасті

прилистки. Квітки зібрані в китиці по 2, рідше вони поодинокі.

Аналізуючи будову квітки, зауважимо, що вона має лише одну пло-

щину симетрії — тобто зигоморфна. Оцвітина подвійна. Чашолистки

зростаються, утворюючи 5-зубчасту чашечку. Віночок білий або роже-

вуватий, складається з 5 пелюсток і нагадує метелика, що сидить.

Відокремимо пелюстки і відмітимо, що задня з них найбільша і нази-

вається прапорцем або вітрилом; 2 бічні пелюстки червонуватого кольору

менші за розміром — крила або весла; вони прикривають ще 2 пелюстки,

які цілком або частково зростаються між собою (нижнім краєм) — човник.

Потім полічимо кількість тичинок, їх 10, причому 9 до половини зрос-

лися тичинковими нитками, утворивши неповну трубку, верхня щілина

В.А. Нечитайло, Л.Ф. Кучерява, В.П. Погребенник

Рис. 121. Горох посівний (Різит заііуит): 1 - пагін з квітками та плодами;

2 - 3 - окрема квітка, зовнішній вигляд (2) та поздовжній розріз (3);

4 - пелюстки оцвітини: а - вітрило, б - весла, в - човник; 5 - двобратній

андроцей; 6 - гінецей (одна маточка); 7 - будова насінини, розкладеної на дві

сім"ядолі, г - сім'ядолі, д - корінець, е -брунечка

256

Систематика вищих рослин. Лабораторний практикум

257

якої прикривається розширеною тичинковою ниткою десятої тичинки.

Розріжемо вздовж зрослу тичинкову трубку і побачимо всередині одну

маточку з видовженою зав'яззю та зіпнутим майже під прямим кутом

стовпчиком з приймочкою. Маточка утворена одним плодолистком з верх-

ньою зав'яззю. Запишемо формулу квітки: ТСа(5)Соі+2+(2)А(9)+іСі.

Розглянемо плід гороху. Розрізавши його, побачимо, що він двостул-

ковий, багатонасінний, насіння прикріплюється до стулок. Такий плід на-

зивається бобом, який є сухим і розкривним.

Вирощують зернові, овочеві, кормові та інші сорти гороху. Зернові сорти

використовують в їжу, їхнє насіння у стиглому стані містить до 34% білка,

45% крохмалю, до 10% цукру, а також багато вітамінів. Овочеві сорти спо-

живають у свіжому вигляді і консервують. Кормові сорти висівають на зеле-

ний корм,зерно і силос.

Рослини з трійчасто—складними листками

Рід Конюшина (Тгіїоііит)

Багаторічні або однорічні трав'янисті рослини. Стебла висхідні або

прямостоячі, рідше лежачі. Листки трійчасті, рідше вони з 5-9 листочків,

розміщених пальчасто; прилистки більш або менш зрослися з черешка-

ми листків. Квітки зібрані в головчасті, рідше короткокитицевидні або зо-

нтикоподібні суцвіття. Чашечка дзвоникувата або більш-менш двогуба,

з 5 зубцями. Трубочка її з 5, 10 або 20-ма жилками; у зіві чашечка

відкрита або звужена мозолистим потовщенням; при плодах вона іноді

розростається. Віночок неопадний; пелюстки більш-менш зрослі між

собою і з тичинковою трубкою; 9 тичинок зрослися нитками в трубочку,

десята тичинка вільна. Біб шкірястий, 1-3, рідше 4-б-насінний, звичай-

но замкнений у чашечці, рідше висувається з неї.

Багато видів конюшини є цінними кормовими травами як в природ-

ному стані, так і в культурі.

В світі відомо до 300 видів конюшини, з них в Україні росте 38 видів,

з яких ми розглядаємо 2.

Завдання: розглянути гербарій та фіксовані квітки і плоди

конюшини середньої, або к. лучної 1) загальний вид квітки збоку; 2) ча-

шечку; 3) розгорнутий віночок з прирослою до нього тичинковою

трубкою, вільну тичинку і маточку.

Конюшина середня (Тгіїоііит тедіит) (рис. 122). Трав'янистий ба-

гаторічник заввишки 20-40(60) см, що росте в усій Україні на лісових і

гірських луках, в світлих лісах, на галявинах та серед чагарників. Цвіте в

червні-липні.

Суцвіття — широкояйцевидні або овальні головки. Квітки до 2 см за-

вдовжки, на коротких квітконіжках, без покривних листків. Чашечка білу-

вата, у верхній частині червонувата, злегка неправильна, дзвониковид-

на, з кільцем волосків у зіві, з 10 поздовжніми жилками, з 5 опушеними

В.А. Нечитайло, Л.Ф. Кучерява, В.П. Поаребенник

Систематика вищих рослин. Лабораторний практикум

В.А. Нечитайло, Л.Ф. Кучерява, В.П. Погребенник

зеленими шиловидними зубцями, з яких два верхні коротші від її труб-

ки, бокові — приблизно дорівнюють їй, а нижній — значно довший. Віно-

чок червоний, зрослолистий. Відгин прапорця (вітрила) майже яйце-

подібний, злегка відігнутий догори. Відгини крил (весел) дорівнюють або

трохи коротші від відгину вітрила. Човник тупий, коротший від весел.

Андроцей двобратній. Верхня вільна тичинка з тонкою тичинковою нит-

кою. Тичинкова трубка на 2/3 або 3/4 довжини зросла з трубкою віноч-

ка. Вільні кінці тичинкових ниток вузькокрилаті, догори трохи розширені,

під пиляками раптово звужені. Пиляки дрібні, на початку цвітіння в об-

рисі широкоовальні, пізніше — списовидні. Маточка з прямою, сидячою,

довгастою зав'яззю, з 2 насінними зачатками, нижній з яких розвинутий

слабко. Стилодій у верхній частині розширений, за довжиною майже

дорівнює крилам. Приймочка волосиста. Плід — однонасінний біб

(горішок). Формула квітки: ТСа(5)Соі+2+(2)А(9)+іОі_.

Конюшина лучна (Тгіїоііит ргаіепзе) (рис. 123). Природно росте

на заплавних луках, по чагарниках, на узліссях тощо. Це дуже цінна

кормова рослина, від якої походять всі її культурні форми та сорти.

Суцвіття дуже характерне — головка довгастоовальної форми з об-

горткою при основі. Відділивши від розпареної у воді головки кілька квіток,

звернемо увагу на розміри квітконіжок. Саме у цього виду конюшини квітки

сидячі, на відміну від деяких інших видів, у яких вони мають квітконіжки.

Розглянемо будову квітки під бінокуляром і зауважимо, що чашечка

волосиста. Цією ознакою конюшина лучна відрізняється від дуже

подібної до неї (розглянутої раніше) конюшини середньої (Т.тедіит), у

якої чашечка зовсім гола або ледве опушена. Кількість жилок на чашечці

дорівнює 10. Відірвемо чашечку і, обережно розсуваючи голками пелю-

стки, побачимо, що вони всі зрослися, а вільні лише їхні відгини. Таким

чином, і серед бобових має місце зростання пелюсток. Із 10 тичинок 9

зрослися, а одна вільна. Маточка одна. Зав'язь верхня. Формула квітки:

ТСа(5)Со(1+2+(2))А(9)+1С1_. Плід — однонасінний шкірястий біб, що має

вигляд горішка і залишається всередині неопадної чашечки.

Рослини з пальчасто—складними листками

Рід Люпин (іиріпиз)

Об'єднує в світі до 200 видів, з яких в Україні відомо 7. Значна

кількість видів росте в Північній Америці (Анди). Це в основному бага-

торічники (трави, напівчагарники, чагарники), зрідка однорічники. Дру-

гий природний центр люпинів — Середземномор'я, де вони представ-

лені однорічними крупнонасінними формами.

Люпини в основному великі рослини з прямостоячими стеблами і з

пальчасто-складними листками, які складені з 5-15 листочків з прили-

стками. Квітки білі, жовті, сині, зібрані у вертикальностоячі китиці. Ча-

шечка двогуба; човник віночка дзьобоподібно зігнутий. Нитки всіх деся-

ти тичинок зрослися в трубочку; добре виражений диморфізм андро-

260

Систематика вищих рослин. Лабораторний практикум

цея: приблизно 50% пиляків мають ниркоподібну форму, інші - видов-

жену і розкриваються раніше. Стовпчик з головчастою приймочкою. Біб

сплюснутий, з поперечною перегородкою.

Завдяки азотфіксуючій здатності (150-200 кг/га азоту) люпини вико-

ристовують на зелене добриво: л. жовтий (І. іиіеиз), л. вузьколистий (/_.

апдизііґоііиз), л. багаторічний (/_. регеппе). Як декоративні культивують-

ся: л. багатолистий (/_. роїурпуііиз), з красивими синіми і фіолетовими

квітками; л. білий (/_. аІЬиз) з білими квітками; л. різноколірний (/.. уагіиз)

з голубими або фіолетовими з білими плямами квітками.

Останнім часом виведені безалкалоїдні сорти люпину, які вирощу-

ють в якості кормових рослин. Розглянемо один з цих видів.

Завдання: розглянути гербарій люпину багатолистого, квітку,

андроцей, плоди та діаграму квітки.

Люпин багатолистий (іиріпиз роїурпуііиз) (рис. 124). Багаторічна

трав'яниста рослина з високим (до 0,7 м) прямим і борознистим майже

голим блискучим стеблом. Коренева система стрижнева, на коренях є

бульбочки з бактеріями, здатними засвоювати вільний азот повітря. Ли-

стки пальчастоскладні, з 10-15 листочками, на довгих черешках. Лис-

Рис. 124. Люпин бага-

толистий (іиріпиз роїурпуі-

Іиз): 1 - верхня частина

квітуючої рослини; 2- ниж-

ня частина рослини; 3-

розгорнутий однобратній

гінецей;4 - плоди боби на

суцвітті;5 - діаграма квітки

261

В.А. Нечитайло, Л.Ф. Кучерява, В.П. Поаребенник

точки складного листка ланцетоподібні, короткозагострені, цілокраї,

темно-зелені, зверху голі, знизу — притиснуто-дрібноволосисті, по

краю з темними війками. Прилистки шилоподібні, часто на 3/4 зроста-

ються з черешками, волосисті, опадні.

Квітки (в кількості 50-80) зібранні в довгі верхівкові китиці (до 50 см до-

вжиною). Розглядаючи чашечку, легко помітити, що вона двогуба, з цілісни-

ми або дуже дрібнозубчастими частками. Віночок метеликовий, втроє до-

вший за чашечку, синій, рідше червоний. Човник дзьобоподібно зігнутий.

Відокремивши пелюстки, побачимо 10 тичинок, які зрослися між со-

бою тичинковими нитками, утворивши так звану тичинкову трубочку,

всередині якої розташована маточкоа. Зав'язь верхня. Формула квітки:

Т Са(5)Со і+2+(2)А(Ю)<Зі.

Біб — видовжений, вузький, сплюснутий, чорний, густоволохатий від

сірих притиснутих волосків. Розкривши біб, побачимо, що він двостулко-

вий і між насінинами є поперечні перегородки. Цвіте в травні-липні.

Культивують переважно як декоративну рослину, яка походить з

Північної Америки.

Порядок Геранієцвіті (Оегапіаіез)

Охоплює 9 родин, 22 роди і 1680 видів, з яких представники п'яти ро-

дин поширені в західній півкулі, особливо в гірських регіонах Централь-

ної і Південної Америки.

Це переважно трави, іноді чагарники, рідко навіть невеликі дерева.

Листки чергові, рідше супротивні, звичайно складні або розсічені чи

більш або менш глибоколопатеві, з прилистками чи без них. Квітки зви-

чайно зібрані в цимозні суцвіття, маточково-тичинкові, рідко маточкові і

тичинкові, актиноморфні або злегка зигоморфні (рід Реіагдопіит з

родини (Зегапіасеае), з подвійною оцвітиною. Чашолистків п'ять, рідко

чотири і лише в одній з родин вісім, вільних або рідко злегка зрослих

при основі, інколи пелюстки відсутні. Тичинок десять в двох більш або

менш виражених колах, рідко тичинок 15 у трьох колах; нитки більш або

менш зрослі біля основи. Нерідко є нектарні залозки. Гінецей ценокарп-

ний, з (2-3) 5(8) карпел, із стилодіями, звичайно зрослими в простий

стовпчик. Зав'язь верхня, з одним, двома або кількома насінними зачат-

ками в кожному гнізді. Плоди різного типу. Розглянемо представників

лише однієї родини, відомої в Україні.

Родина Геранієві (Сегапіасеае)

В світі відомо п'ять родів і близько 750 видів, поширених переважно в об-

ластях з помірним і субтропічним кліматом, особливо в Південній Африці; в

Україні —три роди і 32 види, що становить близько 4,3% всієї родини.

Багаторічні і однорічні трав'янисті рослини, зрідка напівчагарники із

дерев'янистими при основі стеблами. Листки чергові, рідше супротивні,

Систематика вищих рослин. Лабораторний практикум

з прилистками, часто опадаючими і простими, звичайно пальчасто-

розсіченими пластинками, іноді листки складні. Рослини опушені про-

стими і залозистими волосками. Квітки поодинокі, в монохазіях або

більш складних цимозних суцвіттях, актиноморфні або більш чи менш

зигоморфні (деякі пеларгонії), переважно п'ятичленні (рідше чоти-

ричленні). Оцвітина подвійна. Чашечка переважно роздільнолиста, за-

лишається при плодах. У зигоморфних квіток задній чашолисток іноді зі

шпоркою (пеларгонія). Віночок роздільнопелюстковий, широко відкри-

тий; пелюстки коротконігтикові, переважно однакові, іноді злегка

нерівні. Тичинок 10, рідше 5 або 15, вони в двох, рідше в трьох колах по

5. Тичинки зовнішнього кола протистоять пелюсткам, а внутрішні тичин-

ки чергуються із зовнішніми. Іноді тичинки зовнішнього кола перетворені

в стамінодії, наприклад у грабельок (Егодіит). При основі тичинкових

ниток внутрішнього кола звичайно є нектарники. Тичинкові нитки при ос-

нові дуже розширені, іноді зрослі.

Гінецей з 5, рідше з трьох плодолистків. При основі плодолистки зро-

стаються з квітколожем і між собою, утворюючи п'ятигнізду зав'язь (рис.

125, 6), як у звичайному синкарпному гінецеї. В кожному гнізді по 2

насінні зачатки, але розвивається в насінину лише один. Приймочки

спочатку притиснуті одна до одної, а після відкривання пиляків (квітки

протерандричні) розходяться в сторони.

Внутрішні, вільні на значній протяжності стінки плодолистків утворю-

ють порожнисту всередині колонку, яка проходить в центрі гінецею че-

рез верхню стерильну частину зав'язі і заходить в основу стовпчика. У

верхній частині стовпчика стінки плодолистків зростаються. Плід коро-

бочка - стеригма, з мерикарпіями, які відділяються від квітколожа і від

колонки знизу вверх. Насінина випадає з мерикарпію (у Оегатит) або

опадає разом з ним (у Егодіит).

Матеріали для заняття: гербарні зразки, квітки і плоди герані

лучної і грабельок звичайних.

Рід Герань, або Журавець (Оегапіит)

Рослини з простим і залозистим опушенням, рідко майже голі. Нижні

листки утворюють прикореневу розетку. Квітки правильні, в 2-квіткових,

рідше 1-квіткових пазушних зонтиках. Чашолистки майже до основи

вільні, на верхівці з остючком або вістрям. Пелюстки сині, фіолетові, чер-

воні, рожеві або білуваті, оберненояйцевидні, або оберненосерцевидні,

на верхівці часом війчасті, до основи звужені в пухнастий, рідко голий

нігтик. При основі п'яти тичинок, супротивних пелюсткам, розміщено по

одній залозці. Маточка з 5 плодолистків, зав'язь п'ятигнізда, придатки

маточки зрослі з її стовпчиками в дзьобовидну колонку. Частки плода

при основі округлі, розкриваються щілиною з внутрішнього боку, їх при-

датки загнуті дугою вгору, з внутрішнього боку голі. В світі відомо до 350

видів герані, а в Україні — 24, з яких розглядаємо лише один.

262

В.А. Нечитайло, Л.Ф. Кучерява, В.П. Поаребенник

Рис. 125. Герань лучна {Єегапіит ргаіепве): 1 - квітконосний пагін; 2 - ча-

стина кореневища; 3 - загальний вигляд квітки знизу; 4 - андроцей з гіне-

цеєм; 5 - маточка з нектарниками і тичинкою внутрішнього кола; 6 - діаграма

квітки; 7 плоди

264

Систематика вищих рослин. Лабораторний практикум

Квітки близько 3 см в діаметрі, 5-членні, актиноморфні, 5-колові. Ча-

шечка роздільнолиста, зелена, залишається при плодах. Чашолистки

опушені простими залозистими волосками, овальні або довгасті, з дов-

гим остюком на верхівці і трьома помітними, часто ліловими жилками.

Віночок майже вдвічі ширший від чашечки, бузково-синій, широко

відкритий. Пелюстки оберненоширокояйцевидні, з дуже короткими,

іноді слабо опушеними нігтиками і округлими відгинами. Тичинок 10, в

двох колах. Тичинки зовнішнього кола коротші від тичинок внутрішньо-

го. Тичинкові нитки при основі розширені і злегка зрослі. Тичинки

внутрішнього кола з великими, прикріпленими до основ ниток нектарни-

ками, опушеними довгими волосками. Пиляки довгасті, бузкового кольо-

ру, хитаються (хиткі). Пнецей із 5 плодолистків, опушених зовні і зсереди-

ни. Зав'язь верхня; стерильна її частина довгаста, конічна, при основі

п'ятироздільна, поступово переходить у стовпчик, опушений залозистими

волосками, який закінчується п'ятьма лінійними приймочками, що розхо-

дяться після розкриття пиляків. Плід — коробочка-стеригма. Мерикарпїї

залишаються прикріпленими під стовпчиком, а насіння з них випадає.

Рід Грабельки (ЕгоаЧит)

Рослини з перисто-роздільними листками, з вільними або більш-менш

зрослими прилистками; нижні листки зібрані розеткою. Квітки актино-

морфні або трохи зигоморфні, зібрані багатоквітковими зонтиками, дуже

рідко зонтик одноквітковий. Пелюсток і чашолистків по 5. Тичинок 10.

Зав'язь п'ятигнізда. Частки плода не розкриваються, на верхівці з

придатком* з внутрішнього боку волосистим, який при достиганні плодів

скручується спірально.

Завдання: розглянути грабельки звичайні 1) загальний вигляд

квітки; 2) квітку без оцвітини, звернувши увагу на нормально розвинуті

тичинки внутрішнього кола з нектарниками при основі тичинкових ни-

ток, маточку з дуже опушеною зав'яззю, коротким, широким стовпчи-

ком і п'ятипроменевою приймочкою; 3) поперечний розріз зав'язі; 4) плід

з мерикарпіями, що відокремлюються; 5) мерикарпій з остюком.

Грабельки звичайні, буськи (ЕгоаЧит сісиіагіит ). Однорічник ви-

сотою 10-50 см, що росте звичайно по всій Україні по степах, кам'яни-

стих схилах і як бур'ян на узбіччях доріг, на полях, огородах, в садах і

виноградниках (рис. 126). Суцвіття зонтиковидне із 4-7 квіток на довгих

квітконіжках, які сидять в пазухах плівчастих яйцевидно-ланцетних по-

кривних листків. Квітки злегка зигоморфні, п'ятичленні, п'ятиколові з

подвійною оцвітиною. Чашечка вільнолиста.

• чюлистки, які ззовні опушені жорсткими відстовбурченими залози-

ст» •••А* ЙОЛ оскоми, яйцевидно-ланцетні, трохи несиметричні, з трьома

по 'гм, -*"лкями по краях, плівчасті, на верхівці стягнуті в ковпачок,

що гзкінчустьоя коротким тупим остюком.

Віночок бузковий, рідко білий. Дві пелюстки трохи коротші від інших, всі

Завдання: розглянути герань лучну 1) загальний вигляд квітки

знизу; 2) квітку без оцвітини, звернувши увагу на будову і розміщення

нектарників; 3) маточку; 4) поздовжній розріз квітки без оцвітини,

відмітити тичинки, стерильну частину зав'язі і колонку, утворену

внутрішніми стінками плодолистків; 5) поперечний розріз зав'язі в

місці зростання фертильних частин плодолистків; 6) плід з мерикар-

піями, які відділяються.

Герань лучна (Сегапіит ргагел5е)(рис. 125). Трав'янистий бага-

торічник заввишки 30-80 см, що росте на узліссях і луках, в світлих лісах,

серед чагарників і біля житла, звичайно в лісових районах і в Лісостепу.

Квітки на довгих квітконіжках, опушених залозистими волосками, в

складному цимозному суцвітті, складеному із зближених монохазіїв.