Нечитайло В.А., Кучерява Л.Ф., Погребенник В.П. Систематика вищих рослин. Лабораторний практикум

Подождите немного. Документ загружается.

В.А. Нечитайло, Л.Ф. Кучерява, В.П. Погребенник

Рис. 179. Півники болотні (Ігіз рзеидасогиз): 1 - нижня частина рослини з

кореневищем; 2 - верхня частина рослини з квіткою та бутонами; 3 - квітка

без оцвітини; 4 - вона ж без оцвітини і без стовпчика з приймочками;

5 - поперечний розріз через зав'язь; 6 - діаграма квітки

366

Систематика вищих рослин. Лабораторний практикум

Рід об'єднує понад 300 видів, з яких на Україні 13, включаючи і культиво-

вані. Багато з них декоративні, часто культивуються. Розглянемо один вид.

Завдання: розглянути гербарні зразки та фіксовані матеріали

півників болотних, будову суцвіття, квіток (оцвітини, андроцею,

гінецею), плодів, а також діаграму квітки

Півники болотні (Ігіз рвеидасогив). (рис. 179). Ця рослина

зустрічається на заростаючих водоймах, по заболочених чагарниках і

на трав'яних болотах. Великі квітки зібрані в складний монохазій — зви-

вину. Оцвітина яскраво-жовта, внизу зросла в коротку трубочку, яка ви-

ще розширюється. Листочки зовнішнього кола оцвітини крупні, звужені

в нижній і широкояйцеподібні у верхній частині, хвилясті по краю, при

цвітінні відігнуті донизу. Листочки внутрішнього кола оцвітини — обер-

неноланцетні, гострі, в 2-3 рази коротші зовнішніх. Тичинок три; тичин-

кові нитки під пиляками плоскі, внизу тригранні, прикріплені до трубоч-

ки оцвітини і зрослі з довгими нектарниками, які знаходяться в трубці.

Зав'язь нижня, тригранна, тригнізда, з двома рядами насінних зачатків

в кожному гнізді. Стовпчик короткий, з трьома лінійно-довгастими, пе-

люсткоподібними, на верхівці двороздільними стилодіями, що несуть на

нижній стороні язичковий виріз з сосочками приймочки. Плід — жов-

то-бура коробочка, що відкривається трьома стулками. Насінини чис-

ленні, плоскі, крилаті. Формула квітки:*Р(з+з)Аз+оС(з>.

Лікарська і декоративна рослина.

Підродина Іксієві (ІхіоШеае)

Ця підродина об'єднує в світі 15 родів таких як гладіолус (Оіадіоіиз),

шафран (Сгосиз), фрезія (Ргеезіа) тощо. З них в природній флорі Ук-

раїни відомі лише представники перших двох родів (вони ж культиву-

ються також як декоративні рослини у відкритому грунті) , а представ-

ники роду фрезія, вирощують як декоративні рослини закритого грунту.

Тут ми розглянемо лише рід Шафран.

Рід Шафран, або Крокус (Сгосив)

Представлений багаторічними бульбоцибулинними рослинами з

лійкоподібними голубими або жовтими квітками. Листки прикореневі,

дуже вузькі, 3-5 мм завширшки, під час цвітіння однакової довжини з

квітками, пізніше дуже видовжуються. Квітконосне стебло дуже коротке

або навіть майже непомітне, так що квітка ніби розвивається прямо з

бульбоцибулин. Оцвітина довголійкоподібна, трубка її вузькоциліндрич-

на, зверху розширюється, відгин з шістьма видовженими частками. Ти-

чинки коротші за оцвітину. Стовпчик ниткоподібний, з цілими або

роздільними приймочками. Плід — багатонасінна коробочка. На Україні

9 видів, переважно в Криму і Карпатах. Розглянемо один з них

Завдання: розглянути гербарні зразки та фіксовані матеріали

шафрану Гейфеля, будову суцвіття, квіток (оцвітини, андроцею,

гінецею), плодів, а також діаграму квітки

відгином, при основі з листоподібною обгорткою. Частки оцвітини зви-

чайно розділяються на 3 зовнішні і 3 внутрішні, іноді різко відмінні. Ти-

чинки вільні, пиляки розкриваються гніздами назовні. Коробочка триг-

ранна, іноді ребриста.

В.А. Нечитайло, Л.Ф. Кучерява, В.П. Поаребенник

1 -

загальний вигпГ"

(СГОСМ8):А

ГеЙ

ЄЛІВ

пеШагшу

МТ

ГР

Д Р

СЛИНИ 3

Р°

|заною

вподовж бульбоцибулиною

2 - квітка в поздовжньому розрізі; 3 - маточка; 4 - плід трьохстулчаста кособоч'

ка, що розкрилась; Б - Ш. посівний (Са^з): 5 - Ш. сітчастий Тп

Систематика вищих рослин. Лабораторний практикум

369

368

Родина Лілійні (Ьіііасеае)

До цієї родини в сучасній трактовці належить близько 470 видів,

об'єднаних в 10 родів. Це багаторічні, трав'янисті рослини з цибулина-

ми. Завдяки наявності цибулин багато лілійних поширені в степах і

напівпустелях, являючись там ландшафтними рослинами. Представни-

ки таких родів, як лілія, тюльпан та деяких інших — прекрасні декора-

тивні рослини.

Родину Лілійних в класі Однодольних вважають центральною. В ній

в найбільш типовій формі проявляються риси, властиві найближчим до

неї родинам класу Однодольних.

Листки то досить широкі, то вузькі, лінійні, розташовані по спіралі.

Квітки здебільшого з пелюсткоподібними листочками оцвітини.

Оцвітина у Лілійних проста, віночкоподібна, звичайно яскраво забарв-

лена, квітки маточокво-тичинкові, правильні. Листочків оцвітини шість

(3+3), вільних, тичинок також шість (3+3), маточка одна, зросла з трьох

плодолистків, ступінь зростання її частин може бути різною у різних

представників Лілійних. Зав'язь верхня, 3-гнізда, плід коробочка, яка

розкривається стулками.

Оскільки родина Лілійні не підрозділяється на підродини, то роди, які

до неї відносяться доцільно групувати за трибами. Родину ділять на три

триби: Лойдієві, Лілієві і Тюльпанові. Найбільша серед них триба Лілієві,

а перша і третя з них включають лише по 2 роди. Тут буде розглянуто

лише представників Лойдієвих та Лілієвих.

Матеріал для заняття: живі або гербарні зразки зірочок жовтих,

лілії лісової, фіксовані квітки та плоди.

Триба Лойдієві (Ьіоісііеае)

Включає лише два роди, з яких тут розглянемо лише зірочки.

Рід Зірочки або гусяча цибулька (Садеа)

Дрібні, рано квітуючі рослини з маленькими цибулинками (ефеме-

роїди) і нечисленними жовтими, рідше білуватими або червоними

квітками в китице- або зонтикоподібних суцвіттях. Оцвітина з 6 вільних

листочків, всередині жовтих, ззовні часто з зеленою смугою, іноді чер-

вонуватих. Тичинок 6. Зав'язь 3-гнізда; приймочка головчаста, рідко

3-роздільна. Коробочка тригранна. На Україні — 23 види, з яких розгля-

немо один.

Завдання: розглянути гербарні зразки та фіксовані матеріали

зірочок жовтих, будову суцвіття, квіток (оцвітини, андроцею,

гінецею), плодів, а також діаграму квітки.

Зірочки жовті, або Гусяча цибулька жовта (Садеа Іиіеа) (рис.

181). Дуже поширений вид, іноді в значних кількостях росте на вологих

луках, по чагарниках і лісах, а також на полях. Як і всі представники ро-

ду, є ефемероїдною рослиною, яка більшу частину року проводить в

Шафран Гейфелів (СпеиНеНапив) (рис. 180). Це невелика ранньо-

весняна бульбоцибулинна рослина, що звичайно росте в Карпатах (в

лісах, на гірських луках, степових схилах), а також зрідка в Західному

Лісостепу (Хмельницька та Тернопільська області). Листки лінійно-лан-

цетні, прикореневі. Цвіте в березні-квітні і є однією з найраніших весня-

них декоративних рослин. Квітка розвивається на дуже короткому

квітконосному стеблі, що знаходиться в фунті, і здається, що вона

відходить безпосередньо від бульбоцибулини. Розглянемо квітку шаф-

рану з природних популяцій або вирощуваного в культурі. На зразках

видно, що квітки поодинокі, фіолетові, рідко білі. Оцвітина зросла, пра-

вильна, проста, шестичленна. Листочки оцвітини виразно угнуті, в 2-3

рази довші за ширину. Зовнішні листочки оцвітини трохи довші за

внутрішні. Тичинок 3 з голими тичинковими нитками.

Приймочки оранжеві, за довжиною перевищують тичинки. Розгля-

нувши детально будову квітки шафрану, запишемо її формулу:

*Р(з+з)Аз+оС(з>.

Декоративний вид. Охороняється.

Для розгляду можна взяти інші види роду шафран.

В.А. Нечитайло, Л.Ф. Кучерява, В.П. Погребенник

370

Систематика вищих рослин. Лабораторний практикум

371

Триба Лілієві (Ьіііеае)

Включає шість родів, з яких в Україні найвідоміші Лілія та Рябчик. Тут

розглядається лише один рід Лілія.

Рід Лілія (Шіит)

Включає багаторічні лучні й лісові рослини з цибулинами із черепит-

часто складених м'ясистих лусок. Стебла прямі, з листками. Квітки ве-

ликі, поодинокі або в китицях, прямі або поникаючі, часто з дуже загор-

нутими назад листочками оцвітини, білі, жовті, червоні, бузкові або виш-

нево-рожеві, з внутрішнього боку у деяких видів крапчасті. Пиляки

прикріплені до тичинкових ниток серединою. Коробочка довгаста, роз-

кривається стулками. Лілії — одні з найдавніших культивованих декора-

тивних рослин; всі види медоносні; деякі — лікарські, харчові й ефіро-

олійні рослини. В світі відомо близько 60 видів, в Україні — 2 природно

зростаючих види, з яких розглянемо один.

Завдання: розглянути гербарні зразки та фіксовані матеріали

лілії лісової, будову суцвіття, квіток (оцвітини, андроцею, гінецею),

плодів, а також діаграму квітки.

Лілія лісова (Шіит тагіадоп) (рис. 182). Багаторічник 30- 100 см

заввишки. Цибулина жовта, кулясто-яйцеподібна, з численними, чере-

питчасто розташованими, м'ясистими лусками. Стебло пряме,

циліндричне, зелене або з бурувато-фіолетовими цяточками, у верхній,

вкритій листками, частині з розрідженими волосками. Листки кільчасті,

по 6-18 у кільці, 6-10 см завдовжки, верхні листки, а іноді і самі нижні —

чергові, більш дрібні, ланцетні, або еліптично-ланцетні, гострі, по краю з

дуже дрібними і частими хрящуватими зубчиками.

Суцвіття — китиця, 10-30 см завдовжки, квітки на довгих, дугоподібно вниз

відігнутих квітконіжках (вдвічі довших за квітки), при основі з двома нерівними

приквітками, з яких один схожий на верхні листки, другий вузький, лінійний.

Розглянемо будову квітки. Оцвітина правильна, віночкоподібна, бруд-

но-лілова або винно-червона, з темними плямами, з довгастими дуже на-

зад закрученими листочками, голими або негусто вкритими павутинистими

волосками; листочків оцвітини 6, вільних. Тичинок, які коротші за оцвітину,

теж 6, також розташованих по 3 в два кола. Пиляки тичинок пурпурно-чер-

воні. Маточка дорівнює або трохи довша від тичинок, одна, зросла з 3 пло-

долистків, з верхньою зав'яззю, одним довгим стовпчиком та товстою три-

гранною приймочкою. Формула квітки лілії лісової: *Рз+зАз+зС(3).

Коробочка 6-гранна, з гострими ребрами, обернено-яйцеподібна,

2,5-3,0 см завдовжки, 3-гнізда. Насінини численні, плоскі. Цвіте в

червні-липні.

Росте в розріджених і мішаних лісах, на лісових луках, в гаях, по залісне-

них схилах гір. Зникаючий вид, занесений до Червоної книги України.

Цибулини їстівні в свіжому і висушеному вигляді; медоносна і деко-

ративна рослина. Культивується. Є об'ктом активної охорони.

стані спокою під грунтом, у ви-

гляді цибулинки. Таким чином,

зірочки 10 місяців на рік про-

водять в стані спокою. Росли-

на розвивається (цвіте і пло-

доносить) протягом квіт-

ня-травня, потім наземні час-

тини її відмирають; коробочка

лягає на землю, де відбу-

вається ЇЇ дозрівання і роз-

тріскування.

Зірочки жовті — невеликі

рослини 10-15 см заввишки.

В грунті знаходиться невелика

довгасто-яйцеподібна цибу-

лина, з якої виходить тонке

стебло і прикореневий листок,

який перевищує стебло. Лис-

ток широколанцетної форми,

на верхівці стягнений у ковпа-

чок. Квітконосне стебло несе

зонтикоподібне суцвіття із

8-10 квіток; при основі

суцвіття знаходиться два

приквіткових листочки; один з

них, ланцетний, перевищує

суцвіття, інший — лінійний,

Рис. 181. Зірочки жовті (Єадеа Іиіеа): коротший суцвіття. Квітки

1. - загальний вигляд рослин; 2 - поз- зірчастої форми. Покладемо

довжній розріз квітки; 3 - насінина з при-

на ст

°лик лупи дві квітки і роз-

датком; 4 - діаграма квітки правимо одну з них наверх

нижньою, а другу — верхньою

поверхнею. Листочки оцвітини зсередини жовті, ззовні зеленуваті, лан-

цетної форми, при основі з нектарником у вигляді невеликої ямки. Вони

розташовані в двох колах по три, що добре видно знизу. За листочками

оцвітини у двох колах лежать тичинки. Притримуючи одною голкою

квітку, другою відділімо маточку при її основі. Маточка має округлу

зав'язь, тригранний стовпчик і нечітку трилопатеву приймочку. Формула

квітки: *Рз+зАз+зС(3).

Ранньовесняний медонос. Використовують в медицині.

В.А. Нечитайло, Л.Ф. Кучерява, В.П. Поаребенник

Рис. 182. Лілія лісова (ЦІІит тагіадоп): 1 - нижня частина рослини з

цибулиною; 2 - верхня частина рослини з бутонами і квітакми; 3 - окрема

квітка; 4 - нижня частина внутрішнього сегмента оцвітини з внутрішнього

боку, на якому знаходиться нектарна канавка, прикрита шкірястими

складками; 5 - поперечний розріз сегмента (а - нектарна канавка, б - виріст

нектарної жилки); 6 - верхівка квітконоса з плодами-коробочками;

7 - поперечний розріз коробочки з двома стовпцями плоских насінин в

кожному з трьох гнізд; 8 - окрема насінина; 9 - діаграма квітки

Порядок

Амарилісоцвіті

(Атагуїіісіаіез)

Трави (кореневищні, цибулясті або з потовщеними коренями) або

більш чи менш деревоподібні рослини, часто з вторинним ростом. Ко-

рені часто контрактильні. Листки чергові, рідко дворядні, переважно з

піхвовою основою, нерідко товсті і сукулентні або, навпаки, сухі і

жорсткі, іноді редуковані. Квітки від дрібних до великих, у різноманітних

суцвіттях, іноді поодинокі, маточково-тичинкові або рідко маточкові та

Систематика вищих рослин. Лабораторний практикум

тичинкові, актиноморфні або більш чи менш зигоморфні, тричленні. Сег-

ментів оцвітини шість, у двох колах, вільних або частіше більш-менш

зрослих, іноді зовнішнє коло дуже відрізняється від внутрішнього. Тичи-

нок шість в двох колах, іноді лише три тичинки, вільних або прирослих

до трубки оцвітини. Гінецей зрослий з трьох карпел, із стовпчиком з точ-

ковою головчастою або трилопатевою приймочкою; зав'язь майже верх-

ня або нижня, тригнізда, рідше одногнізда з одним, а частіше двома-ба-

гатьма насінними зачатками. Плоди — коробочки, горішки чи ягоди.

Порядок об'єднує 15 родин, 221 рід і майже 4570 видів. Тут буде розгля-

нуто представників лише трьох родин: Гіацинтові, Цибулеві та Амарилісові.

Родина Гіацинтові (НуасіпіНасеае)

До родини входить 40 родів і 900 видів, поширених в обох півкулях,

особливо в посушливих регіонах Південної Африки, Середземно-

морській і Ірано-Туранській обла-

стях. У природній флорі України

росте ряд ранньовесняних рос-

лин з родів проліска, рястка, га-

дюча цибулька тощо, а у відкри-

тому грунті та у теплицях виро-

щують гіацинт.

Рід Проліска (ЗсіІІа)

Невеликі цибулясті рослини з

кількома ланцетно-видовженими

прикореневими листками. Квітко-

носні стебла безлисті. Квітки зібрані

в китицю. Оцвітина із 6 вільних або

при основі зрослих листочків, дзво-

никувата або колесоподібна, голу-

ба, фіолетова або майже біла. Ко-

робочка кулясто-тригранна. На Ук-

раїні — 4 види, розглянемо один.

Завдання: розглянути гер-

барні зразки та фіксовані ма-

теріали проліски дволистої, бу-

дову суцвіття, квіток (оцвіти-

ни, андроцею, гінецею), плодів, а

також діаграму квітки.

Проліска дволиста (ЗсіІІа

Ьіїоііа) (рис 183). Це —трав'яни-

ста, ранньовесняна, багаторічна Рис 183. Проліска дволиста (ЗсіІІа

рослина, 10-20 см заввишки, що ЬіїоІіа): 1 - загальний вигляд рослини;

поширена по листяних лісах та 2 - цибулина з контрактильними

чагарниках, з яйцеподібною або коренями; 3 - насінина з придатком.

372

373

В.А. Нечитайло, Л.Ф. Кучерява, В.П. Погребенник

Систематика вищих рослин. Лабораторний практикум

Рис. 184. Цибуля городня (АІІіит сера): 1 - загальний вигляд квітуючої на

другому чи третьому році життя рослини; 2 - суцвіття простий зонтик;

З - квітка з видаленою оцвітиною; 4 - поперечний розріз через зав'язь;

5 - діаграма квітки

375

майже кулястою цибулиною до 2-3 см діаметром. З цибулини звичайно

розвивається лише одне квітконосне стебло (у 5с///а зіЬігіса їх може бу-

ти кілька). Всі листки прикореневі, їх здебільшого 2, рідко 3. Вони широ-

колінійні, з ковпачкоподібною верхівкою, яскраво-зелені і охоплюють

своїми піхвами стебло до його середини. Суцвіття 2-6-квіткове.

Розглянемо будову квітки. Оцвітина правильна, проста, віночко-

подібна, складається з 6 вільних блакитно-синіх, рідко рожевих або

білих листочків, довгасто-еліптичних, тупих, 6-10 мм завдовжки, розта-

шованих по 3 у два кола, тичинки з червонувато-синіми пиляками.

Зав'язь верхня з тоненьким стовпчиком і тупою приймочкою.

Візьмемо відцвілу квітку і, зробивши поперечний розріз крізь її

зав'язь, побачимо, що вона тригнізда, багатонасінна.

Тепер запишемо формулу квітки: *Рз+зАз+зО(3). Ранньовесняна деко-

ративна рослина. Цвіте в березні-квітні.

Ранньовесняний медонос. Використовується в народній медицині.

Родина Цибулеві (АІІіасеае)

Ця родина об'єднує близько 32 родів і 750 видів, поширених на всіх

континентах, крім Австралії, хоч більшість представників зростають в

помірних областях північної півкулі. Цибулеві — багаторічні трави з ци-

булинами, бульбоцибулинами, іноді кореневищами. Листки чергові,

прості, трубчасті або частіше плоскі, лінійні, довгасті, еліптичні, без че-

решків. Трубчасті листки в середині з порожниною, яка утворилася

внаслідок зруйнування безхлорофільної паренхіми.

Квітки зібрані, як правило, у верхівкові, часто багатоквіткові зонтики.

При основі квітконіжок є приквітки. Зонтик до цвітіння обгорнений покрива-

лом, яке зрослось з кількох листочків. Квітки звичайно маленькі, маточко-

во-тичинкові, як правило, актиноморфні. Оцвітина — з 6 вільних або при

основі зрослих пелюсткоподібних сегментів, розташованих в два кола.

Тичинок звичайно 6 в двох колах. Пнецей синкарпний, з 3 плодо-

листків. Зав'язь верхня, 3-гнізда. Плід — трикутна коробочка.

Характерна ознака родини Цибулевих — наявність в цибулинах мо-

лочного соку, а також наявність в усіх частинах рослини часникової і

близьких до неї летких ефірних олій, які визначають специфічний цибу-

левий або часниковий запах і смак.

В Україні найкраще представлений рід цибуля.

Матеріал для заняття: живі або гербарні зразки цибулі городньої

та ц. гранчаста)] фіксовані суцвіття і плоди

Рід Цибуля(А//шт)

Багаторічні трави з цибулинами (іноді по кілька на короткому корене

вищі), з характерним різким цибулевим або часниковим запалом

Суцвіття багатоквіткове, зонтикоподібне, до розпускання знаходиться

перетинчастій обгортці (чохол). Оцвітина з Є "ис^очків, рожева і;у;:чу

рова. біла рідко жовта Тичинок 6, часто зроспих між собою і з оцвіти

ною. Зав'язь 3-гнізда або одногнізда. Плід — тригранна коробочка. На

Україні налічується 40 видів цибулі, з яких розглянемо два.

Завдання: розглянути гербарні зразки та фіксовані матеріали

цибулі городньої та ц. гранчастої, будову суцвіття, квіток (оцвітини,

андроцею, гінецею), плодів, а також діаграму квітки.

Цибуля городня (АІІіит сера) (рис. 184). Дворічна-трирічна культур-

на овочева рослина, яка в перший-другий рік формує прикореневу розет-

ку з дудчастих листків, а під землею цибулину, складену з багатьох ви-

дозмінених соковитих листків, щільно вкладених один в один. На першо-

му році розвитку це, як правило, невелика цибулина з відносно невели-

кою розеткою прикореневих листків, на другому році дорощування одер-

жують велику товарну цибулину, яка може зберігатись тривалий час і ви-

користовується як гостра овочева приправа в сирому та жареному ви-

гляді, а також для супів, рагу, венегретів тощо. І лише на третьому році

В.А. Нечитайло, Л.Ф. Кучерява, В.П. Погребенник

життя рослина переходить до генеративного стану, утворюючи на верхівках

порожнистих здутих стебел багатоквіткові суцвіття зонтики з невеликих

квіток, які спочатку укутані перетинчастою обгорткою у вигляді чохла.

Оцвітина вільна з 6 листочків, тичинок 6, вільних, маточка з кулястою

зав'яззю та коротшим за тичинки прямим стовпчиком. Зав'язь тригнізда,

прлід — тригранна коробочка з насінинами, розміщеними по 2 в кожно-

му насінному гнізді. Дуже важлива і популярна овочева рослина, що ви-

рощується на Україні повсюди, хоч кращі промислові плантації заклада-

ють в південних районах. Походить з Середньої Азії.

Цибуля гранчаста (АІІіит апдиіозит). Дуже поширена лучна рос-

лина. В фунті знаходиться коротке горизонтальне кореневище, на яко-

му розташовані 1-2 зближені цибулини. Цибулини вузькоконічні, мало

потовщені, покривні луски їх сіруваті, плівчасті. Квітконосне стебло до-

верху гострогранне, тонке, листків 5-6, вони зближені при основі стеб-

ла. Листки вузьколінійні, кілюваті на нижній поверхні (хоч у багатьох

видів цибулі листки дудчасті, наприклад, у цибулі городньої — А. сера).

Стебло закінчується зонтикоподібним суцвіттям. На рослинах з бутона-

ми суцвіття оповиті плівчатим короткозагостреним чохлом, який зали-

шається при основі суцвіття в період цвітіння.

Оцвітина проста, зросла з 6 рожевих листочків, широкодзвоникува-

та. Розкриємо оцвітину. Нитки тичинок при основі зрослися між собою і

3 листочками оцвітини. Формула квітки: *Р(б)Аз+з(3(3). Після відцвітання

розвивається коробочка. Цибуля гранчаста —дикоросла їстівна росли-

на. Цвіте в червні-липні.

У деяких видів (часнику — А. заііуит, цибулі круглої — А. гоіипдит,

цибулі круглоголової — А. зрпаегосерпаїит) нитки тичинок внутрішньо-

го кола розширені, з тонкими зубцями по боках, звичайно перевищую-

чими пиляк або трохи коротші за нього.

Родина Амарилісові (АтагуІІШасеае)

Родина за основними ознаками дуже близька до родини Цибулевих

та Лілійних (тричленна оцвітиналричленний андроцей і гінецей). Голо-

вна відміна — нижня зав'язь. Крім того, у деяких родів у зіві віночка є так

звана чашоподібна коронка або привіночок.

Родина об'єднує близько 70 родів і до тисячі видів, переважно поши-

рених у районах з сухим і теплим кліматом. До цієї родини у нас відно-

сяться кімнатні, оранжерейні та фунтові декоративні рослини. В Укрїні —

4 роди і 12 видів, що становить лише 1,2% Амарилісоих світу.

Матеріал для заняття: гербарні зразки та фіксований або живий

матеріал — підсніжник звичайний, нарцис поетичний, нарцис жовтий.

Рід Підсніжник (Єаіапіпиз)

Невисокі цибулясті рослини з двома довгастоланцетними або

лінійними плоскими або складчатими листками. Квітки поодинокі, пони-

каючі, в пазухах плівчастих приквіток, 3-членні. Тичинки на коротких

Систематика вищих рослин. Лабораторний практикум

Рис. 185. Підсніжник звичайний (Єаіапіпиз піуаііз): 1 - загальний вигляд

рослин, 2 - цибулина; 3-5 - квітка, вигляд збоку (3) та зверху, нижні листочки

оцвітини видалені (4), поздовжній розріз (5); 6 - окрема тичинка

377

нитках; пиляки донизу розширені, догори відтягнені. Плід — коробочка.

В світі відомо 15 видів (переважно на Кавказі), в Україні 3 види; всі де-

коративні. Рідкісні рослини. Занесені до Червоної книги України. Ма-

теріал для заняття можна вирощувати в культурі.

Завдання: розглянути гербарні зразки та фіксовані матеріали

підсніжника звичайного, будову суцвіття, квіток (оцвітини, андроцею,

гінецею), плодів, а також діаграму квітки.

Підсніжник звичайний (С.піуаііз) (рис. 185). Багаторічник 10-25 см

заввишки. Цибулина близько 1 см діаметром. Листки плоскі лінійні, до

10 мм завширшки. Стебла під час цвітіння вдвічі довші за листки.

Оцвітина з 6 вільних листочків; три зовнішні — білі довгасті, вигнуті, З

внутрішні — вдвічі коротші за зовнішні, з широкою зеленою плямою

внизу і виїмкою нагорі. Тичинок 6, вільних. Пиляки тичинок з гострими

закінченнями. Зав'язь нижня, 3-гнізда, з головчастою приймочкою.

376

В.А. Нечитайло, Л.Ф. Кучерява, В.П. Поаребенник

Формула квітки: *Рз+зАз+зС(3).

Поширений в тінистих лісах. Медоносна, отруйна, декоративна рос-

лина. Цінується завдяки дуже ранньому цвітінню. Цвіте в березні-квітні.

Інші види роду відрізняються шириною і складчастістю листків,

співвідношенням довжини стебел і листків та розміром квіток, хоч вза-

галі зовні дуже схожі.

Рід Нарцис (Иагаззиз)

В світі об'єднує до 60 видів, поширених переважно в західному Серед-

земномор'ї. На Україні природно зростає лише один вид — нарцис вузько-

листий (Л/. апдизііГоІіиз), що зустрічається дуже рідко на гірських луках і в

передгір'ях Карпат та За-

карпатті. Ще 5 видів культи-

вується, з яких розглянемо

один.

Завдання: розглянути

гербарні зразки та фіксо-

вані матеріали нарцису

білого, будову його су-

цвіття, квіток (оцвітини,

андроцею, гінецею), пло-

дів, а також діаграму

квітки.

Нарцис білий (Л/агс/з-

5И5 роеіісиз) (рис. 186). З

білими запашними квітка-

ми і коротким оранжевим

привіночком.

Оцвітина з довгою ци-

ліндричною трубочкою, ше-

стироздільним відгином і

привіночком у зіві. Тичинок

6, вільних. Стовпчик нитко-

подібний з маленькою три-

лопатевою приймочкою.

Плід — трипнізда коробоч-

ка. Цвіте в квітні-на початку

травня. Улюблена весняна

декоративна рослина.

При необхідності можна

,. розглянути інший вид

Рис. 186. Нарцис білий {Магсіззиз роеіі- \.

аош

сиз): 1 - нижня частина рослини; 2 - верхня

частина рослини з бутоном та квіткою; 3 - поз-

довжній розріз квітки

378

Систематика вищих рослин. Лабораторний практикум

379

Порядок Холодкоцвіті (Азрагадаїез)

Багаторічні трави або більш чи менш деревоподібні рослини з вто-

ринним ростом. Підземні запасаючі органи часто у вигляді кореневищ

або потовщених коренів. Листки по всьому стеблу або лише базальні,

чергові, іноді стеблові, супротивні або кільчасто розміщені, сидячі, а

іноді ( у Азрісіізіга і Маіаптетит) на черешках, часто скупчені у вигляді

розеток на верхівках повітряних гілок або (Запзеуіега) на верхівці коре-

невища. Квітки в різноманітних суцвіттях, рідше поодинокі, маточко-

во-тичинкові, рідше маточкові і тичинкові, актиноморфні, як правило,

тричленні. Сегментів оцвітини шість, у двох більш-менш однакових ко-

лах, вільних або зрослих. Тичинок звичайно шість (рідше чотири-вісім),

в двох колах, вільних або прирослих до трубочки оцвітини, між собою

вільних або зрослих пиляками (Кизсасеае) чи нитками. Гінецей з двох

зрослих карпел з більш-менш зрослими стилодіями; зав'язь верхня, ду-

же рідко напівнижня або нижня, тригнізда або одногнізда, з одним-

кількома насінними зачатками в кожному гнізді. Плоди ягодоподібні або

рідко коробочки з м'ясистим насінням.

До порядку відноситься 8 родин, 41 рід і до 785 видів, поширених в

обох півкулях переважно в областях з аридним і субаридним кліматом.

В Україні в дикому стані ростуть представники трьох родин: Конвалієві,

Рускусові, Холодкові. Тут розглядаються лише представники родини

Конвалієві.

Родина

Конвалієві

(Союаііагіасеае)

Ця родина об'єднує до 25 родів і близько 2?0 видів. Більшість пред-

ставників поширені в північній півкулі, а також у тропічній і Південний

Африці і на Мадагаскарі.

Конвалієві переважно багаторічні, нерідко вічнозелені трави або ча-

гарники, іноді ліани. Всі представники родини мають кореневища, зви-

чайно густо вкриті додатковими коренями. В Україні природно зростає 7

видів — тобто близько 3,0% усіх Конвалієвих світу.

У більшості видів квітки маточково-тичинкові, поодинокі, пазушні

або зібрані в негустій китиці, звичайно 3-членні, оцвітина віночко-

подібна, сегменти оцвітини більш-менш зрослі, рідше майже вільні. Ти-

чинок звичайно 6 (інколи 3-12). Тичинкові нитки звичайно зростаються

з сегментами оцвітини на різних рівнях. Гінецей у більшості з 3 плодо-

листків, синкарпний. Зав'язь переважно верхня. Плід — ягода.

Матеріал для заняття: живі або гербарні зразки конвалії звичай-

ної та купини багатоквіткової, їх фіксовані квітки і плоди.

Рід Конвалія (СотаІІагіа)

Багаторічники з повзучим кореневищем. Надземні пагони при основі

з плівчастими лусками. Листків 2(3), вони ланцетні або обернено-яйце-

видні, гострі, з довгими черешками. Квітки на повислих квітконіжках,

В.А. Нечитайло, Л.Ф. Кучерява, В.П. Погребенник

Рис. 187. Конвалія звичайна (СопуаІІагіа та]аІіз): 1 - загальний вигляд

рослин; 2 - поздовжній розріз квітки; 3 - поперечний розріз через зав'язь;

4 - плоди на квітконосі; 5 - окремий плід ягода; 6 - діаграма квітки

Систематика вищих рослин. Лабораторний практикум

38)

380

Конвалія звичайна (СопуаІІагіа таіаіів.) (рис. 187) поширена по

лісах, переважно на достатньо зволожених грунтах, її кореневище гори-

зонтальне, від якого розходяться зелені, овально-яйцеподібні листки,

звужені при основі в черешок. Трубчасто згорнена основа листків оточе-

на білими або рожевими лускуватими низовими листками. Розглядаючи

вегетативні органи, звернемо увагу на дугове жилкування її листків, ду-

же характерне для Однодольних в цілому.

Із пазухи низових листків відходить квітконосне, злегка ребристе,

стебло. На ньому видно пониклі білі запашні квітки в однобоких китицях

(рис. 187.1). При основі квітконіжок сидять маленькі шилоподібні

приквіткові листки.

Одірвемо одну квітку і розглянемо її будову при збільшенні. Побачимо,

що оцвітина правильна, проста, віночкоподібна, кулястої форми, білого

кольору, зрослолиста. На ній добре видно 6 зубчиків, відігнутих назовні.

Голкою розірвемо її і розглянемо. Всередині побачимо 6 тичинок, розта-

шованих у 2 кола, і маточку з трилопатевою приймочкою. Зав'язь верхня.

Таким чином, формулу квітки конвалії можна записати так:

*Р(б)Аз+зС(з). Квітує в травні.

Плід конвалії — невелика червона ягода. Лікарська і декоративна

рослина.

Рід Купина (Роїудопаіит)

Багаторічники з горизонтальними, чоткоподібними кореневищами,

які мають круглі рубці від відмерлих стебел. Листки чергові або кільчас-

то розміщені. Квітки по 1-5 в пазухах листків, маточково-тичинкові, по-

вислі. Оцвітина трубчаста, зрослолиста, зеленувато-біла або рожева, з

6 зубцями. Тичинок 6, вони коротші за оцвітину. Плід — ягода. В світі

близько 50, в Україні — 5 видів. Розглянемо один з них.

Завдання: розглянути гербарні зразки та фіксовані матеріали

купини багатоквіткової, будову кореневища, суцвіття, квіток

(оцвітини, андроцею, гінецею), плодів.

Купина багатоквіткова (Роїудопаіит тиі(іїіогит) (рис.188). Коре-

невище м'ясисте, від якого відходять численні шнуроподібні корені, а з

верхівки відходить злегка поникаючий надземний пагін. Звернемо ува-

гу, що на кореневищі є округлі вдавлення — сліди надземних пагонів

минулих років. На пагоні знаходяться еліптичні листки. Квітки повислі,

виходять по 3 - 5 з пазух листків. Оцвітина зросла, трубчаста, зелену-

вато-біла, з 6 короткими зубцями відгину, біля зіву його знаходиться пере-

тяжка. Тичинки (їх 6) прикріплюються до трубочки віночка. Маточка з нит-

коподібним стовпчиком і три-роздільною приймочкою. Плоди купини —

чорні ягоди. Формула квітки: *Р(б)Аз+зО@).

Купина багатоквіткова росте по чагарниках і лісах. Цвіте у другій по-

ловині травня-червні. Лікарська рослина.

зібрані в довгу пухку китицю. Оцвітина проста, віночкоподібна, біла,

зросла, кулясто-дзвоникоподібна, з шістьма відігнутими зубцями. Тичи-

нок 6. Стовпчик короткий. Плід — червона ягода. В світі 3 види, які

нерідко об'єднують в один. На Україні — 1 вид.

Завдання: розглянути гербарні зразки та фіксовані матеріали

конвалії звичайної, будову кореневища, суцвіття, квіток (оцвітини,

андроцею, гінецею), плодів, а також діаграму квітки.

В.А. Нечитайло, Л.Ф. Кучерява, В.П. Поаребенник

Рис. 188. Купина багатоквіткова (Роїудопаіит тиіііїїогит): 1 - нижня час-

тина рослини з кореневищем; 2 - верхня частина квітуючої рослини; 3 - фраг-

мент суцвіття; 4 - зовнішній вигляд квітки; 5 - розгорнутий віночок з тичинка-

ми; 6 - маточка; 7 - плід ягода; 8 - фрагмент старого кореневища

Порядок Зозулинцецвіті

(ОгскШаІез)

Багаторічні, мікотрофні, іноді безхлорофільні наземні або частіше

епіфітні, іноді ліанові трави. Наземні види з волокнистими або

більш-менш бульбовидно потовщеними коренями і звичайно корене-

вищні, епіфітні види часто з дуже розвинутими висячими повітряними

коренями, оточеними товстим шаром відмерлої губчастої тканини (уе/а-

теп), яка поглинає повітряну вологу і дощову воду; у деяких представ-

ників повітряні корені здатні до фотосинтезу. Стебла симподіальні або

рідше моноподіальні; у епіфітних форм одне або декілька меживузль в

більшості випадків дуже потовщені і перетворені в бульбовидні органи

(туберидії), які служать для запасання води і поживних речовин, але

надземні види звичайно кореневищні, або з кормусом, або з бульбами.

382

Систематика вищих рослин. Лабораторний практикум

383

Листки чергові, іноді дворядні, рідко супротивні або у вигляді кільця,

прості і цілісні, з паралельним жилкуванням, часто дещо м'ясисті, зви-

чайно з піхвовою основою, іноді (у безхлорофільних видів) редуковані

до невеликих безколірних лусок. Квітки зібрані в китиці, колоски або ра-

цемозні волоті, іноді поодинокі, звичайно в пазухах брактей, маточко-

во-тичинкові або рідко маточкові й тичинкові (однодомні або дводомні),

звичайно сильнозигоморфні (і лише у однієї з шести підродин майже ак-

тиноморфні або слабо зигоморфні), тричленні, звичайно (але не

завжди) підлягають резупінації (скручуванню) в процесі онтогенезу, в

результаті чого морфологічно адоксальна сторона виявляється абак-

сальною (повернута до брактеї). Чашолистків 3, зелених або частіше

пелюстковидних однакових, або медіанний чашолисток (морфологічно

абаксальний) дещо виділяється за розмірами і забарвленням. Пелюс-

ток 3, причому (за виключенням однієї з підродин) медіанна пелюстка

(морфологічно абаксальна), яка називається губою (ІаЬеІІит), звичайно

значно крупніша, часто дуже сильно видозмінена за будовою, розміром

та забарвленням іноді лопатева і нерідко витягнута при основі в шпору

або мішечок; дві латеральних пелюстки звичайно більш чи менш схожі

на чашолистки.

У ОгсШаївз спостерігається різко виявлена редукція андроцею. Ли-

ше у одного роду наявні 3 абаксальні тичинки (прирослі до стовпчика

основами ниток), з яких медіанна є єдиною тичинкою зовнішнього кола,

яка збереглася, а 2 латеральні — єдиними тичинками, які збереглися

від їх внутрішнього кола. У підродини Сургіребіо'ібеае та ще у одного із

родів іншої підродини (тобто у більш просунутих представників родини)

редукція андроцею пішла далі і збериглися лише 2 латеральні тичинки

внутрішнього кола, які у представників Сургіредіоідеае вже зрослися із

стовпчиком маточки, а у одного з родів є вільними. Третя ж (медіанна)

тичинка у цих представників названих підродин представлена лише у

вигляді стамінодія. У всіх же інших підродин Огспісіасеае андроцей зве-

дений до однієї абаксальної (яка в результаті резупінації звичайно

здається адоксальною) медіанної тичинки зовнішнього кола, а лате-

ральні тичинки внутршнього кола або повністю пригнічені, або утворю-

ють дуже маленькі і непомітні ззовні стамінодії; ця єдина функціонуюча

тичинка повністю зрослася із стовпчиком та приймочкою в колонку або

гіностемій (дупоз(етіит), тому пиляк розміщений на верхівці гіностемія

і згинається над ним; пиляки розкриваються поздовжньо. Тапетум сек-

реторний. Мікроспорогенез симультанний.

Пилкові зерна 2-клітинні, вільні (переважно у дво- та тритичинкових

представників) або частіше з'єднані в тетради, склеєні в полінії; в кож-

ному пиляку 2,4, 6 або 8 полініїв, іноді розділених на більш дрібні масу-

ли, у більш спеціалізованих груп верхній і нижній кінці полінія витягнуті

в тонкі нитковидні закінчення або ніжку (сапсіісиїа), яка утворилась в ре-

В.А. Нечитайло, Л.Ф. Кучерява, В.П. Погребенник

зультаті стерилізації частини полінія. У підродин з дво- та тритичинко-

вими представниками є також свої особливості в будові пилкових зерен

в противагу решті підродин родини Зозулинцеві. Гінецей з трьох зрос-

лих карпел, із стовпчиком з трилопатевою приймочкою, причому якщо у

Сургіредіоідеае та Арозіазіоідеае функціонують усі три лопаті приймоч-

ки, то у більшості решти ОгсШасеае звичайно розвинуті лише дві лате-

ральні лопаті, а медіанна або відсутня, або ж звичайно перетворена в

так званий дзьобик (гозіеііит), розміщений під пиляком, між ним та

функціонуючими лопатями приймочки.

У відносно менш спеціалізованих груп дзьобик цілком вільний від пи-

ляка, але у більш просунутих він повністю зливається з ним і стає інте-

грованою частиною ніжки і липкого диска або дисків, до яких

прикріплені полінії; поліній разом з ніжкою і липким диском утворює

полінарій. Зав'язь нижня, 3-гнізда або частіше одногнізда, з дуже чис-

ленними вкрай дрібними насінними зачатками в кожному гнізді або на

кожній плаценті. Плоди — звичайно коробочки, що розкриваються 3-ма

(6-ма) гігроскопічними стулками, які на верхівці і при основі залишають-

ся з'єднаними, рідко плоди ягодоподібні. Насіння дуже чисельне (від

більше як тисяча до кількох мільйонів), надзвичайно дрібне, звичайно з

широкою прозорою сітчастою шкіркою, утвореною головним чином інте-

гументом. Зародок недорозвинений, не диференційований на органи, а

ендосперм відсутній. Порядок монотипний.

Родина Зозулинцеві (Огспісіасеае)

Зозулинцеві — надзвичайно велика (750 родів і до 25 000 видів) і ду-

же поширена родина, особливо в регіонах з вологим тропічним кліма-

том, де вона представлена в основному епіфітами, тобто формами, що

прикріплюються найчастіше до стовбурів і гілок в кронах дерев тропічної

гілеї, особливо в тропіках Південної Америки та Південно-Східної Азії,

де вони дуже різноманітні. Запилюються квітки Зозулинцевих комахами

(ентомофілія), які мають для цього складні та різноманітні форми при-

стосування, або дрібними тропічними птахами колібрі (орнітофілія).

Велика спеціалізіція щодо запилення певними комахами зумовила

виникнення надзвичайно яскравих і різноманітних форм, розмірів і за-

барвлення квіток із сильним характерним запахом. Проте діаграма і

формула квітки для всієї великої родини залишається майже без змін,

а саме: оцвітина віночкоподібна, з двох тричленних кіл, причому один з

листочків оцвітини внутрішнього кола (проти осі) майже завжди

відрізняється від інших формою, величиною та забарвлеичзч і > -.-

вається губою він часто має шпорку і нектар. Тичинки і ці >•>

здебільшого редуковані до однієї, рідше до двох з*и> . «,

стовпчиком колонки (гіностемій); пилок склеюється здеб"~ •

дочку, яка називається полінієм Маточка складається \ гр^_ • •

листків, зав'язь нижня, одногнізда: плід — найчастіше короГ'-, ,

38і

Систематика вищих рослин. Лабораторний практикум

38.1

сить численним і дуже дрібним насінням.

Своєрідну біологію мають орхідні, позбавлені хлорофілу. Вони жив-

ляться органічними речовинами, добутими за допомогою гри-

бів-симбіонтів з фунту.

У природній флорі України відомо лише 28 родів та 66 видів —

0,26% Зозулинцевих світу; усі вони тут ведуть надземний спосіб життя,

ростуть здебільшого на луках, торфових болотах і у вологих лісах.

Всі вони у флорі України охороняються і занесені до Червоної книги

України.

Господарське значення Зозулинцевих невелике. Деякі тропічні фор-

ми, що мають красиві квітки із сильним приємним запахом (представни-

ки родів Саиіеіа, Соеіодіпе, Сургіресііит, Зіаппореа тощо) успішно виро-

щують нині в оранжереях, хоча кімнатна їх культура майже неможлива,

бо для успішного розвитку їх зародків необхідна мікориза, а також ви-

сокі вологість і температура.

Родину Огспідасеа А. Тахтаджян ділить на шість підродин, хоча в кла-

сифікації Расмусена, якої він в значній мірі дотримується, дві най-

примітивніші з цих підродин (Арозіазіоідеае та Сургіредіоідеае) піднімали

свого часу (1985) до рангу родин, тобто розглядались на рівні з ОгсШасеае.

Тут ми розглянемо представників лише двох підродин:

Сургіресііоісіеае та Огспідоідеае, представлених також у флорі України.

Матеріал для заняття: гербарні зразки та фіксовані квітки і

плоди зозулиних черевичок справжніх, любки дволистої, пальчато-

корінника плямистого та п. Фукса.

Підродина Зозулиночеревичкові (Сургіресііоісіеае)

Об'єднує всього 4 роди, з яких в Україні представлений лише один.

Рід Зозулині черевички (СургіреаЧит)

Рослини з повзучими кореневищами. Стебло облиствлене до

верхівки; листки еліптичні або широкоеліптичні, загострені, по краю і по

жилках трохи опушені; листочки оцвітини теж загострені, червонобурі,

два зовнішніх листочки оцвітини зростаються до основи в один двозуб-

частий листочок, інші три листочки оцвітини розпростерті; губа здута у

вигляді черевичка; стамінодій довгастий; зав'язь скручена.

З цього роду в Україні відомий лише один представник, який ми і роз-

глянемо.

Завдання: розглянути гербарні зразки та фіксовані матеріали

зозулиних черевичок справжніх, будову суцвіття, квітки (збоку і

спереду, гіностемій, стамінодій, бокові лопаті, які несуть пиляки,

3-лопатеву приймочку).

3. ч. справжні (С. саісеоіиз) (рис. 189). Трав'янистий багаторічник,

заввишки 25-35 см, який цвіте в травні-червні. Росте у вологих світлих

листяних і мішаних лісах, на узліссях, по чагарниках, лісових луках в За-

карпатті, Прикарпатті, Розточчі-Опіллі, Західному Поліссі, Лісостепу, а