Нечитайло В.А., Кучерява Л.Ф., Погребенник В.П. Систематика вищих рослин. Лабораторний практикум

Подождите немного. Документ загружается.

ВЛ. Нечитайло, Л.Ф. Кучерява, В.П. Поаребенник

нас^а "***«>: 1 - нижня

спереду

£ та з4

«Г^оїН

^^^

^ ^

через зав'язь; 8 - діаграма квітки

пнос

тем.и, 7 - поперечний розріз

386

Систематика вищих рослин. Лабораторний практикум

також в Гірському та Південному Криму.

Квітки великі, зигоморфні, поодинокі або в кількості 2-3, поникаючі

внаслідок згинання зав'язі. Зовнішнє коло оцвітини з двох червонува-

то-бурих довгасто-яйцевидних листочків. Передній листочок (верхній в

квітці, що розкрилась) з загостреною, злегка загнутою всередину

верхівкою, задній (нижній), який виникає внаслідок зростання двох лис-

точків, — на верхівці з двома зубцями. Внутрішнє коло оцвітини — з трьох

листочків. Два з них, які займають в квітці бокове положення, червонува-

то-бурі, лінійні, з волосками при основі, на кінцях злегка скручені, загост-

рені. Третій (нижній) листочок найкоротший, у вигляді мішкоподібної,

овальної в обрисах губи з двома лопатями при основі. Губа світло-жовто-

го кольору, блискуча, складчаста, всередині при основі із залозистими во-

лосками.

Тичинок дві, які приросли до загострених бокових лопатей гіно-

стемія, третя лопать якого продовжена в ніжку, яка несе довгастий,

387

кілюватий з боків сатмінодій, що прикриває вхід до губи. Верхня сторона

стамінодія білувата з фіолетовими крапинками. Приймочка, яка розміщена

під стамінодієм, трилопатева, щитовидна. Поверхня,що сприймає пилок,

повернута до дна губи. Зав'язь на короткій ніжці, залозистоопушена, злег-

ка зігнута, з трьома тупими ребрами і трьома виступаючими у вигляді кілів

середніми жилками плодолистків. Плід — коробочка з численним насінням.

Земляні оси з роду Апдгаепа, проникнувши до губи через широкий

верхній отвір, і злизавши рідину з волосків на дні губи, можуть виповзти

назад лише через один з двох отворів, які знаходяться при основі губи з

боків гіностемія. При цьому оса торкається спочатку приймочки, а потім

пиляка. Пилкові зерна прилипають до комахи завдяки клейкій речовині,

яка оточує пилок. Відвідуючи наступну квітку і виповзаючи з неї оса також

торкається приймочки, до якої прилипає принесений комахою пилок.

Підродина Орхідні

(Огскійоійеае)

Одна з великих підродин, до якої входить і ряд родів представлених

в Україні, такі як РІаіапіпега, Огспіз, Оасіуіогпіга тощо.

Матеріал для заняття: гербарні або живі зразки, квітки і плоди

представників таких родів: любка, пальчатокорінник, зозулинець.

Рід Любка (РІаіапіЬега)

Рослини з цілісними видовжено-яйцеподібними або довгастими ве-

ретеноподібними, відтягнутими на кінці в шнуроподібне закінчення коре-

невими бульбами із 1-2 великими еліптичними або обернене—яйце-

подібними тупими листками при основі або посередині стебла; вище цих

листків сидять 1-5 маленьких листочків. Великі, білі або зеленувато-білі

квітки зібрані в китицю. Середній листочок зовнішнього кола і два лис-

точки внутрішнього кола оцвітини зближені і утворюють шолом; 2 бічні

листочки зовнішнього кола відхилені в боки; губа спрямована донизу,

цільнокрая, лінійна, при основі з довгою шпорою, яка за довжиною

дорівнює сидячій скрученій зав'язі або довша за неї. Тичинка одна,

полінії булавоподібні- В Україні відомо два види, з яких розглянемо один.

Завдання: розглянути гербарні зразки та фіксовані матеріали

любки дволистої, будову кореневих бульб, суцвіття, квітки, полінаріїв

з ніжками і полініями, плодів, а також діаграму квітки.

Любка дволиста (РІаіапіпега ЬІЇоІіа) (рис. 190). Підземними орга-

нами любки є дві бульби з шнуроподібними коренями, що відходять від

них. В бульбах відкладаються запасні поживні речовини. Щорічно утво-

рюється одна бульба, а бульба, яка утворилась в попередній рік, витра-

тивши поживні речовини, поступово засихає. На поверхню фунту вихо-

дить прямостояче ребристе стебло, що досягає 25-45 см заввишки. В

нижній його частині знаходяться два зближені листки, які іноді здають-

ся супротивними.

Тепер розглянемо суцвіття. При побіжному огляді воно здається нам

китицеподібним. Придивимося уважно: у квіток довга нижня зав'язь, яка

В.А. Нечитайло, Л.Ф. Кучеру, в.П. Погребенник

Рис. 190. Любка дволиста (РІа-

(апіпега Ьіюііа): 1 - нижня частина

рослини; 2 - суцвіття; 3 - полінарії

(при основі залозка, вище ніжка,

верхня частина — полінії); 4 - діаг-

рама квітки

прикріплюється безпосередньо до

загальної осі суцвіття. Таким чи-

ном, суцвіття любки — колос. При

основі кожної квітки знаходиться

ланцетоподібний приквіток.

З метою подальшого ознайом-

лення покладемо на столик лупи

квітку, старанно її розправимо і

уважно її розглянемо. Оцвітина

складається з 6 листочків, розташо-

ваних в двох колах. В зовнішньому

колі лежать верхній листочок

оцвітини і два бічних. У живій квітці

всі вони зближені і зігнуті у вигляді

склепіння, з них верхній широкий,

бічні вужчі. У внутрішньому колі

знаходяться два бічні нерівнобокі

листочки і нижній (губа), що має

язичкоподібну форму. Від основи

губи відходить тонка шпора до ЗО

мм завдовжки.

В гіностемій зрослися одна ти-

чинка і стовпчик маточки. Гінос-

темій невисокий. На верхівці його

вузьке в'язальце, від якого йдуть

два паралельних пиляки. Якщо вве-

сти кінчик загостреного олівця в зів

свіжої квітки любки дволистої (або

іншої орхідної рослини) і торкнути-

ся ними пиляка, то пиляк роз-

криється і до кінчика олівця прили-

пає один або обидва булаво-

подібних полінарії. Дамо підсохнути

ніжці, вона при цьому нахиляється

вперед. У природі любка запи-

люється комахами, що живляться

нектаром, який накопичується в

шпорці. Комаха, опускаючи в шпо-

рець хоботок, торкається головкою

стінки пиляка, при цьому на її

голівку потрапляє полінарій і при-

клеюється до неї прилипальцем.

Перелітаючи в пошуках нектару на

Систематика вищих рослин. Лабораторний практикум

389

388

інші рослини, комаха торкається полінарієм приймочки і, залишаючи на

ній частину пилку, здійснює запилення. Одним полінарієм комаха може

запилити кілька квіток.

Розглянемо полінарій при 20-кратному збільшенні. У верхній його час-

тині знаходиться пилок, склеєний грудочкою — поліній, нижче лежить тонка

ніжка, на якій розташована залозка, що має форму подушечки — прили-

пальце. Таким чином, ми виділили полінарій, що складається з полінія, ніжки

і прилипальця. Полінарії добре виділяються і з заспиртованих квіток. Для

цього треба розкрити вздовж стінку пиляка і, підчепивши препарувальною

голкою, вийняти полінарій з гнізда пиляка, разом з ним виймуться ніжка і

прилипальце.

Розглянемо маточку. Приймочка її угнута, як і у венериного черевич-

ка, велика; зав'язь, як нам відомо, нижня, сидяча і скручена. Розкриємо

вздовж зав'язь препарувальною голкою. Насінні зачатки розташовані

трьома поздовжніми рядами на стінці зав'язі. Насіння мікроскопічно

дрібне і поширюється вітром. Формула квітки: ІРз+зАіС(ї). Цвіте в

червні-липні.

Зустрічається на лісових луках і в заростях чагарників. Занесена до

Червоної книги України. Культивується.

Ще кілька десяріч тому не виділяли окремо сучасних родів Зозули-

нець та Пальчатокорінник, а всіх представників, які нині відносять до

цих двох родів, розглядали в рамках одного об'єднаного роду, що мав

таку загальну характеристику:

Рослини з двома пальчастолопатевими або цілісними яйцеподібни-

ми кореневими бульбами, тупими або відтягненими в шнуроподібне

закінчення. Стебла облиствлені. Листки чергові, нерідко плямисті.

Квітки некрупні, бузково-фіолетові, рожеві різних відтінків, білі або

жовті. Два внутрішніх і один або всі три зовнішінх листочки оцвітини

зближені і утворюють шолом. Губа 3- або 4-роздільна або цільна, при

основі з шпоркою різної довжини і форми. Тичинка одна, полінії на дов-

гих ніжках. Зав'язь сидяча, скручена.

Нині ж з цього об'єднаного роду виділено окремо рід Пальчато-

корінник з пальчатороздільними бульбами і зеленими трав'янистими

приквітками, а в роді Зозулинець залишились види з цілісними бульба-

ми і тонкими, плівчастими приквітками.

Рід Пальчатокорінник (Оасґу/огп/га)

Бульби пальчато роздільні. Приквітки зелені трав'янисті. В Україні

відомо 9 видів пальчатокорінника, з яких ми розглянемо лише два з при-

родних видів, які також культивують.

Пальчатокорінник плямистий (О. шасиїаіа) (рис. 191). Підземні ор-

гани його — дві пальчастороздільні бульби, від яких відходять його ко-

рені. Щорічно одна бульба закладається заново, а інша, витративши по-

живні речовини, відмирає. Квітконосне стебло несе 5-6 довгасто-лан-

В.А. Нечитайло, Л.Ф. Кучерява, В.П. Поаребенник

1)А

цетних листків, верхні з них дрібінші і вужчі,

на поверхні листків знаходяться темно-бурі

плями.

Квітки зібрані в густий, багатоквітковий,

спочатку конусоподібний, пізніше цилін-

дричний колос. Вони лежать в пазухах вузь-

коланцетолінійних приквітків і мають

блідо-рожево-ліловий колір. На губі рядами

розташовані дрібні фіолетові плями.

Взявши на столик лупи заспиртовану

квітку, розправимо губу. Вона оберненонир-

коподібної форми, складається з трьох ло-

патей, середня з них значно вужча, ніж бічні.

При основі губи знаходиться циліндрична

тупа шпорка, яка дещо коротша, ніж зав'язь.

Решта листочків нерівнобічні, ланцетні,

зближені у верхній частині квітки.

Користуючись навиками набутими під час

препаруваня квіток орхідних, відшукаємо

приймочку, пиляки, виділимо полінарії. Ко-

лонка, як і у любки, утворена однією тичин-

кою і стовпчиком маточки. Формула квітки:

ТРз+зАіС(3). Цвіте в червні-липні.

Росте по сируватих лісах, узліссях, галяви-

нах. Рослину також культивують.

Пальчатокорінник Фукса (ОасіуІогЬіга

їисЬзіі) (рис. 192). Трав'янистий бага-

торічник висотою 25-65 см, який зростає на

вологих луках, в листяних лісах, на галяви-

нах та серед чагарників в Карпатах, Роз-

точчі-Опіллі, Поліссі, північній частині Лісо-

степу більш-менш звичайно.

Себла при основі без повзучих пагонів.

Бульби на кінці глибоко пальчасте—надрізані.

або -роздільні. Кінці лопатей бульб витон-

чені.

Листки плоскі, прямі, ланцетні або довга-

сто-ланцетні.

Рис. 191. Пальчатокорінник плямистий

(йасіуіогіїіга тасиїаіа): 1 - нижня частина рос-

лини; 2 - верхня частина рослини з суцвіттям;

З - фрагмент суцвіття з однією квіткою

390

Систематика вищих рослин. Лабораторний практикум

Квітки зібрані в пухкий вузький колос.

Губа віночка глибоко-3-лопатева, з довгасто-яйцевидною лопаттю,

яка перевищує біві лопаті і помітно видається вперед. Боков. листоч-

ки зовнішнього кола оцвітини відхилені в сторони.

Де™тивна і лікарська рослина. Занесена до Червоно, книги України.

Цвіте в червні-липні.

Рис. 192. Пальчатокорінник Фукса [Оасіуіогпіга їисїізіі): 1 - загальний

вигляд квітки спереду (видно скручену нижню зав'язь, шпорку, листочки

оцві ґини; пиляки, що розкрились, приймочку); 2 - квітка з розкритою шпоркою,

З - гіносгемій (зрослі маточка і тичинка): видно половину пиляка, поліній,

зав'язь, приймочку; 4 - ніжка полінаріїв з липкими подушечками на вістрі

голки; 5 - поперечний розріз через зав'язь; б - діаграма квітки.

391

В.А. Нечитайло, Л.Ф. Кучерява, В.П. Погребенник

Рід Зозулинець (Огспіз)

Бульби цілісні, приквітки тонкі плівчасті. В Україні відомо 17 видів.Во-

ни занесені до Червоної книги України.

Кореневі бульби зозулинців, як і пальчатокорінників застосовують у

медицині під назвою "салеп". Салеп містить близько 50% слизистих речо-

вин, до 25% крохмалю, близько 5% білків та деякі інші сполуки. Найкра-

щий салеп дають О. тогіо, О. тазсиїа, О. рісіа, О. ригригеа.

Порядок

Ситникоцвіті

(/ииса/е$)

Багаторічні або рідше однорічні трави, рідко досить крупні чагарни-

кові рослини. Листки чергові, прості, цілісні, плоскі або циліндричні з

відкритими або замкнутими піхвами і більш-менш видовженою

лінійною або нитковидною пластинкою, іноді редукованою до піхви.

Квітки в різних суцвіттях, рідко поодинокі, дрібіні і невиразні, маточко-

во-тичинкові, або рідко маточкові та тичинкові, дводомні, актино-

морфні, головним чином тричленні. Оцвітина часто дрібна. Сегментів

оцвітини 6, у двох колах. Тичинок звичайно 6 в двох колах, рідше 3 (2),

гінецей з трьох зрослих плодолистків. Плід — коробочка.

Порядок об'єднує 2 родини, 9 родів та приблизно 350-400 видів.

Одна родина — Тпигпіасеае, з одним родом та двома видами пред-

ставлена у Венесуелі та Бразилії.

Головна родина Липсасеае, характерна як для північної так і для

південної півкуль. Розглянемо родину, представлену в Україні.

Родина Ситникові (/ипсасеае)

Об'єднує 8 родів та 350-400 видів. З них шість монотипних і оліготип-

них родів зустрічається лише в південній півкулі, а два великих роди

Уипсиз

іигиіа)

поширені головним чином в північній півкулі, особливо

в помірних та холодних областях.

Ситникові — багаторічні або однорічні трави злаковидного зовнішнього

вигляду, з простими стеблами, які несуть чергові, піхвові, лінійні, нитко-

видні, циліндричні або лусковидні листки (зі слабо розвинутими пластинка-

ми або лише з піхвами без пластинок). Дуже рідко зустрічаються чагарни-

ки — пріонія (Ргіопіит).

Квітки в головчастих, колосовидних, китицевидних або волотевид-

них цимозних суцвіттях, розміщених в пазухах лусковидних або плівча-

стих покривних листків. Покривні листки іноді порожнисті, циліндричні,

схожі зі стеблами і представляють собою ніби їх продовження — ситник

нитковидний ^ипсиз Шіогтіз).

Квітки дрібні, невиразні, актиноморфні, маточково-тичинкові,

4-5-колові, з тричленними колами.

Оцвітина чашечкоподібна, з шести вільних шкірястих або плівчастих

листочків, в двох колах по три.

392

Систематика вищих рослин. Лабораторний практикум

393

Андроцей з шести тичинок, розміщених в два кола, але іноді розви-

нуті лише три зовнішні тичинки. Вони на коротких нитках з нерухомими

пиляками.

Гінецей з трьох плодолистків, синкарпний або паракарпний. Зав'язь

верхня, три- або одногнізда, з одним або кількома насінними зачатками

в гнізді. Стовпчик один, який закінчується трьома приймочками, що

здіймаються над квіткою.

Плід — коробочка, оточена злегка розрослими листочками оцвітини

і розкривається стулками. Насіння з ендоспермом, який повністю оточує

маленький зародок. У мермікохорних рослин насіння з принасінником

(ожика волосиста).

Господарське значення родини невелике, ситникові не мають кормо-

,вої цінності. Лише деякі види використовуються для плетіння капелюхів

і інших виробів.

Матеріали для заняття: гербарні зразки та фіксовані квітки і

плоди ситника жаб'ячого.

Рід Ситник уипсиз)

Квітконосні стебла при основі з лусковидними піхвами. Квітки пооди-

нокі або зібрані в зонтиковидні, волотисті, іноді головчасті суцвіття. При

основі окремих квіток знаходяться по два приквітки, а скручені в пучеч-

ки квітки оточені кільцем приквітків (тобто без приквітків при кожій

квітці). В Україні відомо 27 видів ситника, з яких розглянемо один.

Завдання: розглянути гербарні зразки та фіксовані матеріали

ситника жаб'ячого 1) загальний вигляд суцвіття; 2) гілочку суцвіття

з покривним листком і передлистком; 3) бутон або квітку (з

приквітками), яка відцвіла; 4) приквіток; 5) квітку в розкритому ви-

гляді; 6)маточку; 7) поперечний переріз зав'язі; 8) коробочку, що роз-

крилась.

Ситник жаб'ячий ^ипсиз Ьиіопіиз) (рис. 193). Звичайна рослина,

що зростає по всій Україні на вогких піскуватих місцях, по берегах во-

дойм, на луках, біля доріг. Цвіте з травня по серпень.

Квітки у вилчасто розгалуженому цимозному суцвітті, яке почи-

нається майже від основи стебла. Кожне відгалуження в пазусі нитко-

видного покривного листка з короткою відкритою піхвою, яка щільно об-

лягає квітконос з притиснутим до нього великим плівчастим перед-

листком. Піхви покривних листків в нижній частині суцвіття з широким

плівчастим краєм, в верхній частині — плівчасті, з вузькою серединною

зеленою смугою. Кінцеві гілочки з поодинокими квітками і двома

плівчастими приквітками (точніше — покривним листком і передлист-

ком при одноквітковому суцвітті). Оцвітина з вузьколанцетних, округ-

локілюватих гострих листочків з плівчатим краєм, у зовнішніх листочків

загорнутих всередину квітки, і вузькою зеленою серединною смугою.

Листочки зовнішнього кола оцвітини довші від листочків внутрішнього

ВЛ. Нечитайло, Л.Ф. Кучерява, В.П. Погребенник

кола. Тичинок б, майже вдвічі коротших від оцвітини. Тичинкові нитки

при основі злегка розширені. Пиляки овальні або видовжені. Зав'язь не-

повно 3-гнізда з численними насінними зачатками і центральними

крайовими плацентами. Приймочки плоскі, опушені, зверху дво-

роздільні. Плід — світло-бура коробочка, трохи коротша від оцвітини

Рис 193. Ситник жаб'ячий Ципсиз ЬиГопіиз): 1 - загальний вигляд

рослини; 2 - покривний листок та передлисток на стеблі та відокремлені від

нього; 3 - загальний вигляд квітки та її деталі: листочки зовнішнього (а) та

внутрішнього (б^кіл оцвітини, тичинка (в) та маточка (г); 4 - відцвіла квітка з

коробочкою та м деталі (д - приквітники); 5 - коробочка.що розкривається;

6 - поперечний розріз через зав'язь; 7 - насінини; 8 - діаграма квітки

394

Систематика вищих рослин. Лабораторний практикум

395

нідкривається стулками, які несуть перегородки посередині. Насіння

дрібне, численне, світло-буре, без принасінника.

Ситник жаб'ячий можна замінити будь-яким іншим видом ситника,

який зустрічається в районі практики. Замість ситника для аналізу квітки

можна використати також будь-який вид ожики (іиіиіа).

Порядок Осокоцвіті (Сурегаіез)

Це багаторічні або значно рідше однорічні трави, які зовні подібні до

Ситникоцвітих уипсаіез) або Тонконогоцвітих (Роаіев). Вони поширені

повсюдно, але переважно в зонах з помірним та холодним кліматом на

болотах і у вологих місцезростаннях з кислими фунтами. Як і Злаки

Осокоцвіті ростуть великими скупченнями, нерідко утворюючи чисті за-

рості. Кореневища підземні, симподіальні, рідко бульбоподібні. Стебла

звичайно виповнені, без добре виявлених потовщених вузлів, три-

гранні, з черговим листкорозташуванням, часто безлисті. Листки зви-

чайно трирядні, лінійні, схожі на листки Злаків, але здебільшого з замк-

неними піхвами зі зрослими краями і без язичка.

Раніше Осокоцвіті об'єднували в один порядок разом із Злакоцвіти-

ми і той об'єднаний порядок називався Лускоцвіті (ОІитіЯогае), бо вва-

жали, що квітки і у Злаків, і у Осокових голі і мають лише лусочки.

Пізніше виявили цілий ряд відмінностей в будові квітки, зародка, плодів.

Тепер це окремі порядки. Квітка у Осокоцвітих гола, а у Злаків має лу-

сочки — як залишок оцвітини. Зародок у Осокових осьовий, оточений

ендоспермом, а у Злаків прилягає збоку до ендосперму. Пиляки у Осо-

кових прикріплені до тичинкової нитки основою, а у Злаків серединою

(спинкою). Плід у Осокових — горішок в мішечку, а у Злаків — зернівка.

На відміну від Злаків, більшість представників Осокоцвітих мають

низьку поживність, а тому є малоцінними, фубими травами, які в своїх

тканинах містять багато кремнезему, а тому жорсткі і можуть поранити

шкіру. Але деякі види мають кормове значення, особливо у молодому

віці. Цінні в силосі (на рівні з Злаками). Взагалі види цього порядку ще

недостатньо вивчені. Особливо це стосується великого роду осока.

За походженням Осокоцвіті найближче стоять до Ситникоцвітих, які,

в свою чергу, близькі до Лілієцвітих.

До порядку відноситься лише одна родина

Родина

Осокові

(Сурегасеае)

Родина об'єднує близько 120 родів і понад 5600 видів, дуже пошире-

них по всій земній кулі, особливо в областях з помірним тз холодним

кліматом. В Україні — 17 родів і 143 види, що становить 2,55% від усих

Осокових світу.

Стебла найчастіше тригранні, не мають виявлених вузлів, листки

розташовані в три ряди, мають короткі замкнені піхви, пластинка

В.А. Нечитайло, Л.Ф. Кучерява, В.П. Поаребенник

Систематика вищих рослин. Лабораторний практикум

Рис 194 Пухівка вузьколиста (ЕгіорЬогит апдизііГоІіит): 1 - верхівка

квітуючої рослини- 2 - верхівка рослини з плодами; 3 - окремий колосок перед

цвЖнням-! зовнішній вигляд окркмої квітки; 5 - діаграма квітки; 6 - вигляд

колоска під час плодоношення; 7 - поперечний переріз стебла

397

396

лінійна, іноді тасьмоподібна, по жилках шорстка.

Квітки дуже дрібні, непоказні, звичайно анемофільні, дуже рідко енто-

мофільні, зібрані в дрібні колоски, які, в свою чергу, утворюють складні

суцвіття: складний колос, волоть, колосоподібну волоть, рідко поодинокі,

розташовані в пазухах тісно перетинчасто налягаючих одна на одну лу-

сок, маточково-тичинкові, або маточкові та тичинкові (однодомні або ду-

же рідко дводомні). Оцвітина у примітивних родів з шести сегментів, роз-

ташованих у два кола, але звичайно вона дуже редукована і зводиться

до лусочок, щетинок чи волосків, або оцвітини немає зовсім, рідше

оцвітина майже віночкоподібна. Тичинок звичайно три, рідше — менше,

дуже рідко — більше (6); пиляки прикріплені до ниток нижніми кінцями

(основами) і розкриваються поздовжньою щілиною. Гінецей лізикарпний,

з трьох плодолистків, з стовпчиком, який закінчується двома-трьома

приймочками, зав'язь верхня (з одним основним прямостоячим насінним

зачатком), найчастіше буває оточена внутрішньою приквітковою лускою,

яка утворює мішечок, а також зовнішньою лускою.

Плід горіхоподібний нерозкривний, так званий тригранний горішок в

мішечку (оболонка плода зростається з насіниною, яку Злаків).

Корені додаткові, відходять від вузлів кореневища. Кореневище бу-

ває довгим, повзучим та щільним і коротким і утворює щільну дернину.

Матеріал для заняття: живі або гербарні зразки, суцвіття з

квітками та плодами пухівки вузьколистої, куги озерної, комишу

лісового, осоки сіруватої, о. здутої, о. пухирчастої.

Підродина Смикавцеві

(Сурегоіа'еае,

або

8сігроШеае)

Включає понад півтора десятки родів, з яких в Україні представлено

до 14 невеликих родів та близько 47 видів. Тут ми розглядаємо пред-

ставників лише трьох родів: пухівки, куги та комишу.

Рід Пухівка (ЕгіорЬогит)

Багаторічники з довгими горизонтальними кореневищами, або утво-

рюють дерновини. Квітки маточково-тичинкові в щільних овальних або

кулеподібних колосках. Щетнки оцвітини численні, які при плодах роз-

ростаються в пучок довгих білих волосків ("пухівку"). Тичинок 3, приймо-

чок 3. Плід — тригранний горішок 1,5-3 мм завдовжки, з коротким носи-

ком. В СНД 12 видів, в Україні — 5, серед них деякі важливі торфоутво-

рювачі. Розглянемо один з видів пухівки.

Завдання: розглянути гербарні зразки та фіксовані матеріали

пухівки вузьколистої або іншого виду пухівки, будову суцвіття, квітки,

плоду та діаграму квітки.

Пухівка вузьколиста (ЕгіорЬогит апдизііїоііит) (рис. 194). Дуже

поширена на торфових болотах. Це багаторічна рослина, що утворює

щільну дернину і великі купини. Розвиваючись у великих кількостях, во-

на під час плодоношення надає болоту своєрідного вигляду, оскільки

при плодах утворює білі пухівки.

В.А. Нечитайло, Л.Ф. Кучерява, В.П. Погребенник

Пухівка має квітконосні пагони, знизу округлі, вгорі тригранні, що до-

сягають 30-100 см заввишки, на верхівці квітконосного стебла знахо-

дяться колоски, які в період цвітіння мають сіре забарвлення. Квітко-

носні пагони закладаються восени і заховані у дерновини. У квітні ці па-

гони, знаходячись ще під снігом, починають рости, і до моменту танен-

ня снігу рослини вже несуть витягнуті квітконоси.

Стеблових листків 2-3. Вони позбавлені листкової пластинки і скла-

даються з замкнених здутих піхв. Краї листкових пластинок прикорене-

вих листків загорнені на верхній поверхні.

Колоски у період цвітіння довгасті, до 1-3 см завдовжки. Щоб виділи-

ти окрему квітку із колоска, відділимо препарувальною голкою групу

квіток і, поступово вичленяючи зайві, ізолюємо квітку, яка лежить у па-

зусі сірого, плівчастого опушеного приквітка. Квітка пухівки маточко-

во-тичинкова, і, яку куги, має три тичинки і маточку. Зовні вона вкрита

рудиментами оцвітини, розсіченими на велику кількість волосків. Воло-

ски дуже короткі на ранніх стадіях розвитку квітки, при плодах дуже роз-

ростаються, утворюючи вінець довгих білих волосків, що складають у

масі пухівку, про яку ми згадували раніше.

Якщо квітки, взяті нами для препарування, знаходяться на ранній

стадії розвитку, то тичинки мають ледве помітні тичинкові нитки; пізніше

останні дуже видовжуються і виносять пиляки із квітки.

Маточка має невелику нижню зав'язь і довгий ниткоподібний

стовпчик з трироздільною приймочкою. Формула квітки: РоАзС©. Квітки

пухівки порівняно з кугою зазнали дальшої редукції.

Колоски, що плодоносять, кулеподібної форми і досягають 4—4,5 см діа-

метром. Із стиглого колоска виділимо і розглянемо тригранний плід. Розкрив-

ши його, знайдемо в ньому одну насінину, отже, плід, як і у куги, — горішок.

Замість пухівки вузьколистої можна розглянути пухівку піхв'яну

(£. уадіпа(ит), поширену в тих самих умовах. Ця пухівка відрізняється на-

явністю одного колоска яйцеподібної форми; вона утворює на болотах ма-

сивні купини, розвиваючи велику кількість квітконосних пагонів, які пучком

відходять від кореневищ. Це багаторічник 30-100 см заввишки, що утворює

щільні дерновини чи купини. Стебла численні, прямі, тупотригранні. Листки

вузькі, жолобчасто-тригранні, по краю з дрібними шипами; піхви довгі (до

12 см), розірвані. Колоски поодинокі, при плодах овальні або кулеподібні,

діаметром близько 4 см. Приквіткові луски світло-сірі. Цвіте рано навесні.

Зростає на сфагнових болотах і в тундрах. Важливий торфоутворювач.

Рід Куга, або Схеноплект (Зспоепоріесіиз)

Високі багаторічники або однорічники з округлими або тригранними

стеблами. Нижні листки лускоподібні (не завжди), середні — лінійні,

піхвові. В основі суцвіття 1-3 приквіткових листки. Суцвіття одноколоско-

ве або з кількох зібраних в групи колосків, або ж дуже галузисте, багатоко-

лоскове. Колоски сидячі або на ніжках, 3-8 см завдовжки. Приквіткові лус-

398

Систематика вищих рослин. Лабораторний практикум

ки розташовані спірально, цілокраї, по краю торочкуваті, на верхівці ча-

сто виїмчасті і гострокінцеві. Оцвітина з 1-6 щетинок (іноді їх немає) з

направленими донизу шипиками. Тичинок 3. Приймочок 2 або 3.

Горішок 2- або 3-гранний.

В Україні є 9 видів. Розгля-

немо один з них.

Завдання: розглянути

гербарні та фіксовані ма-

теріали кугни озерної, будо-

ву суцвіття, квітки, плоду.

Куга озерна (5слоело-

ріесіиз Іасизігіз) (рис. 195).

Крупна рослина, поширена

повсюдно — у воді, по сирих

лісах і чагарниках, луках, по

мулистих берегах річок, озер,

канав і на болотах, де росте,

утворюючи зарості. Цвіте в

червні-липні. Великі стебла

куги озерної, які досягають

100-250 см заввишки, зви-

чайно занурені основою у во-

ду, а верхня частина їх

здіймається над її поверх-

нею. На поперечному зрізі

стебла навіть при десяти-

кратному збільшенні добре

видно численні крупні

повітряні порожнини, які про-

низують всю площу розрізу:

куга озерна — типова

повітряноводна рослина. Се-

Рис.195. Куга озерна, Схе-

ноплект озерний (ЗсЬоепо-

ріесіиз Іасизігіз): 1 нижня час-

тина рослини; 2 - верхня части-

на рослини з суцвіттями;

3 - поперечний переріз стебла;

4 - колосок під час цвітіння;

5-6 - квітка, з покривною лус-

кою (5) та без неї (6); 7 - плід в

чашечці

399

В.А. Нечитайло, Л.Ф. Кучерява, В.П. Поаребенник

400

Систематика вищих рослин. Лабораторний практикум

Р„с. ,96. Комиш Лісо.^ (Зс/гри* •»^^\'^^^

вигляд з різних сторін; 8 - діаграма квітки

401

редні листки у куги озерної не розвинені. При основі округлого стебла

знаходяться піхви листків, а біля суцвіття — приквітковий листок. Дрібні

квітки — у верхівковому, розлогому зонтикоподібному або ЩИТКО-, во-

лотеподібному складному цимозному суцвітті з групами із трьох-п'яти

дрібних скупчених колосків на кінцях гілочок.

Розглянемо елементарне суцвіття — колосок. На поверхні його вид-

но щільно прилеглі одна до одної червоно-бурі луски. У пазусі кожної з

них лежить по одній квітці. Відокремимо від колоска препарувальною

голкою кілька лусок з розташованими в їхніх пазухах квітками, поступо-

во відокремлюючи зайві, вичленимо окрему квітку. Квітки кут дрібні.

Виймемо добре розвинену квітку з пазухи листка і розглянемо при

збільшенні 20

лупи або при малому збільшенні мікроскопа. Оцвітина

дуже редукована і складається з шести щетинок, що розташовані в двох

колах. У центрі квітки розташована маточка з маленькою зав'яззю і нит-

коподібним стовпчиком, який несе три нитчастих приймочки.

Формула квітки куги озерної: *Рз+зАзО(3) Порівняємо квітки і їхні фор-

мули куги озерної і ожики. Квітки куги зазнали дальшої редукції оцвітини

і втратили одне коло тичинок. Після цвітіння розвивається сплюсну-

то-тригранний гладенький плід — горішок. Достатньо міцні стебла куги

використовуються для плетіння матів, циновок, кошиків.

Рід Комиш (Зсігрив)

Багаторічні рослини. Стебла вкриті листками. Суцвіття кінцеве, зон-

тиковидне, з 3-4 покривними листками. Колоски дрібні. Оцвітних щети-

нок 6. Приймочок 3. Горішок тригранний, дрібний, зелений. Цей рід на-

раховує у світі близько 250 видів, з яких в Україні відомо лише 2. Розг-

лянемо один з них, більш поширений.

Завдання: розглянути гербарні зразки та фіксовані матеріали

комишу лісового 1)облиствлене стебло, відмітивши 3-рядне листо-

розміщення; 2)гіпочку суцвіття з покривним листком, передлистом і

скупченими на верхівці колосками; 3)зовнішній вигляд колоска і колос-

кових лусок; 4)квітку з покривною лускою, щетинками оцвітини, ти-

чинками і маточкою; 5) плід; 6) діаграму квітки.

К. лісовий (5. вуІУа(ісив) (рис. 196). Багаторічна трав'яниста росли-

на заввишки 40-100 см, яка росте в заболочених лісах, на низинних бо-

лотах, по берегах водойм, по канавах майже в усій Україні, крім півдня

Степу. Цвіте в травні-липні.

Дрібні квітки знаходяться у верхівковому, розлогому, зонтиковидно-

му або щитковидно-волотевидному складному цимозному суцвітті гру-

пами з 3-5 дрібних скупчених колосків на кінцях гілочок. Колоски ма-

локвіткові, яйцевидні, гострі або тупуваті, довжиною 3-4 мм. Кожне роз-

галуження суцвіття міститься в пазусі плівчастого пазушного чорнувато-

го покривного листка, який обіймає стебло разом з притиснутим до ньо-

го трубчастим передлистом. Колосок з двома щільноприлягаючими до

нього лусковидними листками, з яких нижній більш крупний, яйцевидний

або яйцевидно-ланцетний, загострений або гострий, верхній — широко-

яйцевидний, тупий. Покривні луски квіток плівчасті, ззовні чорнуваті, з

вузькою зеленою серединною полоскою, яйцевидні або широкояйцевидні,

тупуваті. Квітки маточково-тичинкові, з оцвітиною з 6 розміщених в два ко-

ла по три щетинок, опушених короткими вниз спрямованими волосками.

Тичинок 3. Тичинкові нитки спочатку короткі, пізніше — за довжиною

дорівнюють пилякам. Пиляки великі, зі зв'язниками, які виступають на їх

верхівці.

В.А. Нечитайло, Л.Ф. Кучерява, В.П. Погребенник

Пнецей складається з 3 плодолистків, лізікарпний. Зав'язь тригран-

на. Стовпчик з трьома довгими, нитковидними, опушеними приймочка-

ми, які під час цвітіння виступають з-під покривної луски. Плід — триг-

ранний горішок, оточений щетинками.

Підродина Осокові (СагіоШеае)

В світі об'єднує 4—5 родів, серед яких найбільшим є рід Осока, що

добре представлений в Україні. Інші роди у нас відсутні, тому ми розг-

лянемо лише представників єдиного для України роду Осока.

Рід Осока (Сагех)

Багаторічні трави, що утворюють купини, дерновини або з'єднані го-

ризонтальними підземними кореневищами групи пагонів. Стебло зви-

чайно тригранне, без здутих, яку Злаків, вузлів. Нижні листки лускуваті,

білуваті, бурі, чорні або пурпурові, які при розкладанні листка розпада-

ються на прості волосоподібні волокна або утворюють сіточку. Сере-

динні листки з тригранними замкненими (трубчатими ) піхвами і склад-

чатою або плоскою листковою пластинкою. Квітки маточкові і тичинкові,

без оцвітини, розташовані по одній в пазухах покривних листків або лу-

сок. Тичинкова квітка має 3 (рідше 2) тичинки. В маточковій квітці є ма-

точка з верхньою зав'яззю, довгим стовпчиком і двома або трьома прий-

мочками; зав'язь укутана плівчатою або шкірястою оболонкою (мішеч-

ком) — видозміненим листком. Мішечок може бути відтягнутим на

верхівці в більш або менш довгий носик, звичайно розщеплений або

2-зубчастий на кінці (рис. 197). Квітки зібрані в колоски, яких на квітко-

носному пагоні може бути один або, частіше, кілька. В одних видів всі ко-

лоски однакові, в кожному колоску є і тичинкові, і маточкові квітки. У та-

ких "однаковоколоскових" осок маточ-

кові квітки розташовані у верхній час-

тині колоска, а тичинкові при основі,

або навпаки. В інших осок, "різноколо-

скових", колоски різко відрізняються:

один або кілька верхніх, звичайно

більш вузьких, складаються з тичин-

кових квіток, а нижні — з маточкових.

Розміри та форма маточкових та ти-

чинкових колосків у різних видів різні.

Плід — однонсінний сухий горішок,

тригранний або випуклий.

Більшість осок худоба поїдає тіль-

ки рано навесні до огрубіння листків

та стебел або у вигляді силосу.

Відмерлі органи болотних осок вхо-

дять до складу торфу. Деякі степові й

пустельні види відіграють роль

Рис. 197 Мішечки у осок:

1 - з коротким носиком (виглядає 2

приймочки); 2 - з довгим носиком

(видно 3 перисті приймочки)

402

Систематика вищих рослин. Лабораторний практикум

403

закріплювачів піщаних фунтів. Деякі осоки використовують для виготов-

лення плетених виробів і циновок.

Рід налічує близько 2 000 видів, на Україні — 92 види, розглянемо три.

Завдання: розглянути гербарні зразки та фіксовані матеріали

осоки здутої, о. пухирчастої, о. сіруватої, будову їх суцвіть, квіток,

покривних лусок, плодів і мішечків.

Осока здута (Сагехгозігаїа) (рис 198). Дуже поширена на перезволоже-

них луках, низинних болотах, по берегах водойм, де часто утворює зарості.

Розглядаючи гербарні екземпляри, відзначимо, що це багаторічник з

повзучими кореневищами, від яких відходять надземні пагони, нижня час-

тина пагонів вкрита червонувато-білими, дещо сітчасто-волокнистими

піхвами, позбавленими листкових пластинок. Листки відрізняються жолоб-

часто-згорнутими листковими пластинками, ширина їх 2-4 мм; піхви замк-

нені. Стебло трифанне, гладеньке, тільки в суцвітті злегка шерохувате.

Суцвіття складене з кількох колосків. Верхівкових колосків 1-3, вони

трохи зближені, тонкоциліндричні, складені з тичинкових квіток. Нижче

знаходиться два-три більш товстих циліндричних маточкових колоски,

що сидять на коротких ніжках в пазусі листків, нижній листок перевищує

суцвіття, верхній — короткий, шилоподібнолінійний.

Покладемо на столик лупи заспиртований перед цвітінням тичинко-

вий колосок і виділимо окрему квітку, яка лежить у пазусі рижої, з білим

краєм, приквіткової луски. Квітка без оцвітини, вона складається з трьох

тичинок. Формула тичинкової квітки: РоАзОо. Тичинкові нитки видовжу-

ються тільки перед цвітіням, виносячи пиляки з пазухи лусок (рис. 198).

Маточкові колоски з маточковими квітками слід збирати пізніше, коли

дозрівають плоди. Виділимо з такого колоска плід, який сидить у пазусі

довгастого листочка з білим краєм і білою серединною жилкою. Плід за-

нурений в особливий здутий утвір — мішечок, який під час цвітіння ма-

лий і розростається пізніше. Формула маточкової квітки — РоАоСщ).

На верхівці мішечок видовжений в більш-менш витягнутий носик.

Будова мішечка і форма носика — систематичні ознаки. У осоки здутої

мішечок кулясто здутий і майже горизонтально відхилений, на верхівці

він несподівано звужений в досить довгий, сплюснутий, короткошипува-

тий двозубчатий носик. Відпрепаруємо маточку з мішечка. При основі

мішечка лежить округла зав'язь. На верхівці її знаходиться довгий

стовпчик, який виходить крізь носик із мішечка і закінчується трьома

ниткоподібними приймочками.

На основі зробленого аналізу запишемо формули квіток: тичинкової-

РоАзОо і маточкової— РоАоС(З). Оцвітина у осоки повністю редукована.

При плодах мішечок розростається і відіграє важливу роль у поши-

ренні їх різноманітними способами — водою або вітром.

Осока пухирчаста (С. уезісагіа) (рис. 199). Багаторічна (висотою

30-100 см) рослина сирих луків, низинних боліт, берегів водойм та при-

В.А. Нечитайло, Л.Ф. Кучерява, В.П. Поаребенник

Рис. 198. Осока здута {Сагех гозігаїа): 1 - нижня частина рослини;

2 - верхівка квітконосного пагона (три маточкові колоски - внизу і три тичин-

кові - вгорі); 3-4 - тичинкова квітка, до цвітіння (3) і під час цвітіння (4); 5-6 -

маточкова квітка в мішечку, зовнішній вигляд (5) та в поздовжньому розрізі (6);

7-8 - діаграма квіток: тичинкової (7) та маточкової (8)

404

Систематика вищих рослин. Лабораторний практикум

Рис. 199. Осока пухирчаста (Сагех уезісагіа): 1 - нижня частина рослини;

2 - верхня частина рослини (з двома маточковими колосками внизу та трьома

тичинковими - вгорі); 3 - окремий маточковий колосок; 4 - окрема маточкова

квітка; 5-6 тичинкова квітка з боку луски, до цвітіння (5) та під час цвітіння

(6); 7 - окрема маточка

405