Нечитайло В.А., Кучерява Л.Ф., Погребенник В.П. Систематика вищих рослин. Лабораторний практикум

Подождите немного. Документ загружается.

В.А. Нечитайло, Л.Ф. Кучерява, В.П. Поаребенник

Рис. 48. Купальниця єв-

ропейська (ТгоІІІиз еиго-

раеиз):1 - нижня частина

рослини; 2 - верхня частина

рослини; 3 - збірний плід;

4 - нектарник; 5 - окремий

плодик,що розкривається;

6 - насінини (вигляд з різних

боків); 7 - діаграма квітки

чинки, майже лінійні, з лопатево-розширеною тупою верхівкою і нектар-

ною ямкою біля основи. Тичинки численні, з довгими нитками і нерухоми-

ми довгастими пиляками. Маточок багато, стилодії короткі. Плід — майже

куляста багатолистянка. Плодики з короткими, загнутими в бік черевних

швів стилодіями. Насінини численні, овальні, чорні, блискучі. Цвіте в

червні-липні. Росте на луках, узліссях і чагарниках у Карпатах, на

Поліссі і в Лісостепу.

Рід Жовтець (Капипсиїиз)

Багаторічні, рідше однорічні, трав'янисті рослини^пальчасторозсіче-

ними, перистороздільними або цілісними листками; з поодинокими або

зібраними у суцвіття квітками. Оцвітина подвійна, чашолистиків 5, пелю-

сток 5, маточок і тичинок багато, плід — багатогорішок.

У більшості жовтеців наявні отруйні алкалоїди (протоанемонін та

ін.), чим пояснюється той факт, що їх практично не поїдає худоба, але

при висиханні отруйні властивості їх зникають. Деякі із жовтеців викори-

стовуються в народній медицині. В світі рід нараховує до 600 видів. В

Україні відомо 41 вид жовтецю, з яких розглянемо 2.

Завдання: розглянути гербарні зразки жовтецю повзучого або ж.

їдкого 1) загальний вигляд квітки з боку квітконіжки; 2) пелюстку з

126

Систематика вищих рослин. Лабораторний практикум

внутрішнього боку, показавши лусочку, яка прикриває нектарну ямку;

3).поздовжній розріз квітки, показавши випукле квітколоже, чисельні

тичинки, маточки і оцвітину; 4).тичинку; 5) маточку.

Жовтець повзучий (Капипсиїиз герепз) (рис. 49). Звичайна бага-

торічна рослина нашої флори висотою 20-50 (80) см, листки трійчасті.

Зустрічається на сирих луках, уздовж берегів водойм, на лісових воло-

гих галявинах і уздовж доріг. Цвіте з травня до осені. Квітки поодинокі

Рис. 49. Жовтець повзучий (Яапипсиїиз герепз): 1 - загальний вигляд

квітуючої рослини; 2 - окрема квітка в поздовжньому розрізі;

З - окрема пелюстка з нектарником; 4 - діаграма квітки

127

В.А. Нечитайло, Л.Ф. Кучерява, В.П. Погребенник

або в цимоїдних суцвіттях, геміциклічні, актиноморфні, з подвійною

оцвітиною. Квітколоже сильно опукле. Чашечка з 5 дещо відхилених від

віночка довгастих чашолистків, голих або ззовні опушених, загострених.

Віночок з 5 обернено-широкояйцеподібних золотисто-жовтих пелюсток,

при основі кожної з яких можна помітити нектарну ямку, що прикрита лусоч-

кою. Численні тичинки мають злегка розширені донизу довгі тичинкові нитки і

нерухомі, овальні пиляки. Маточок багато, вони дрібні, в обрисах округло-три-

кутні, з невеликими прямими стилодіями і злегка опушеними зав'язями. Пло-

ди — листянки. Якщо розглянути окремо плодик, то можна побачити, що він

сплюснутий, має виїмчастість на поверхні та короткі стилодії.

Рис. 50 Жовтець їдкий (Рапипсиїиз асгіз): 1 - загальний вигляд верхньої

частини рослини з квітками та збірним плодом; 2 - нижня частина рослини з

прикореневими листками, 3 - плодик (вигляд з різних боків)

Систематика вищих рослин. Лабораторний практикум

Рис 51. Пшінка весняна (Рісагіа чегпа): 1 - загальний вигляд квітуючої

рослини з шишкокоренями: в.б. - виводкові бруньки; 2 - загальний вигляд

квітки знизу, 3 - квітка в поздовжньому розрізі; 4 - тичинка; 5 - маточка

129

Квітки жовтецю повзучого можуть бути замінені квітками будь-якого іншо-

го наземного виду жовтецю, наприклад, жовтецю їдкого (К. асгів) (рис. 50).

Рід Пшінка (Рісагіа)

Багаторічна гола рослина, з бульбокоренями, які утворюються

внаслідок потовщення бічних коренів і розміщуються пучком біля основи

стебла під землею. Листки цілісні, округло-серцевидні або яйцевидно-

серцевидні, здебільшого виїмчасто-зарубчасті. Стебла часто з вивідкови-

ми бруньками в пазухах листків. Квітки поодинокі на верхівці стебла і

гілок. Чашолистків три, зелених; пелюсток багато.

В Україні росте три види пшінки, але найчастіше зустрічається один

з них, який і буде розглянуто.

Завдання: розглянути 1) загальний вигляд молодої квітки з боку

квітконіжки, позначивши чашечку та віночок; 2) пелюстку з

внутрішнього боку, показавши лусочку, яка прикриває нектарну ямку;

3) поздовжній розріз квітки, позначивши численні тичинки і маточки

на конічному випуклому квітколожі; 4) плодик з м'ясистим придатком.

Пшінка весняна (Рісагіа уегла) (рис. 51). Звичайна майже для всієї

України ранньовесняна рослина вологих лук, узлісь, галявин, а також ча-

128

В. А. Нечитайло, Л.Ф. Кучерява, В.П. Поаребенник

сто ії можна зустріти в широколистяних і мішаних лісах. Висота 5-30 см.

Цвіте в квітні, на початку травня. Для пшінки характерна мичкувата коре-

нева система із довгастих кореневих бульб або шишок (шишкокорені).

Квітки поодинокі, на довгих квітконіжках, геміциклічні, актиноморфні,

з подвійною оцвітиною. Чашечка з трьох жовтувато-зелених, довгастих

листочків, що опадають після розцвітання квітки. Віночок з 6-14 довга-

стих золотисто-жовтих пелюсток; біля основи пелюстки міститься не-

ктарна ямка, прикрита зверху дволопатевою лусочкою.

Тичинки численні, з довгими нитками і нерухомими довгастими пиля-

ками. Маточок багато, розташовані вони по спіралі на конічному квітко-

ложі. Зав'язь опушена, з сидячою приймочкою. Плід — багатогорішок. Як-

що розглянути окремі плодики, то помітно, що вони здуті, овальні, або

нерівнобоко-оберненояйцевидні, на поверхні мають рідко розташовані

волоски із м'ясистою білою тканиною при основі. Насінина з однією сім'я-

долею, що є винятком для Дво-

дольних.

Молоді листки пшінки вес-

няної (до цвітіння), які містять

багато каротинів та аскорбіно-

вої кислоти використовують

для салатів та борщів.

Рід Мишачий хвіст

(Муозигиз)

Рослини голі. Листки лінійні,

тупі, зібрані прикореневою розет-

кою. Квітконосних стебел зде-

більшого декілька, звичайно вони

перевищують листки. Оцвітина з

п'яти чашолистиків (які мають

біля основи шпорку) і п'яти пелю-

сток з ниткоподібним нігтиком і ву-

зенькою пластинкою, біля основи

якої є медова ямка. Тичинок п'ять

або більшу Маточок багато. Пло-

ди — численні сім'янки; квітколо-

же біля плодів дуже видовжене. В

Україні росте один вид, який розг-

лянемо нижче.

Завдання розглянути ви-

довжене квітколоже, окремий

чашолисток і окрему пелюст-

ку а також, діаграму, і записа-

ти формулу квітки.

Рис. 52. Мишачий хвіст малий

(Муозигиз тіпітиз): 1 - загальний вигляд

рослини; 2-3 окрема квітка, зовнішній

вигляд (2) та в поздовжньому розрізі (3);

4 - чашолисток; 5 - пелюстка; 6 - тичинка;

7 - плоди горішки на дуже видовженому

квітколожі (багатогорішок)

Систематика вищих рослин. Лабораторний практикум

Мишачий хвіст малий (Муозигив тіпітиз) (рис. 52). Невелика, од-

норічна рослина 2-10 см заввишки. Оцвітина квітки правильна, подвійна. Ча-

шолистків п'ять, вільних, блідо-жовтого кольору. Біля основи чашолистка є

невелика мішечковидна шпорка. Віночок складається з п'яти вільних жовтих

пелюсток. Квітколоже довге, дуже розросле. Тичинок багато. Вони, як і части-

ни оцвітини, розміщені циклічно біля основи квітколожа, на якому є багато

вільних маточок. Отже формула квітки має такий вигляд: *Са5 Со5 Аоо Ооо.

Коли квітколоже розростається і витягується , маточки своїми прий-

мочками торкаються пиляків, і відбувається самозапилення. Цвіте в

квітні-травні. Росте на заплавних луках, вогкуватих місцях, як бур'ян біля

доріг, на перелогах, полях,

по всій Україні.

Рід Горицвіт (Дсгол/з)

Однорічні або багаторічні

рослини з кількаразово пери-

сто- або пальчасторозсічени-

ми листками і поодинокими

квітками на верхівці стебла.

Чашолистків 5-8, пелюсток

більше 5. Тичинки і маточки —

численні, плоди — горішки. В

Україні — 5 видів, з яких розг-

лянемо один.

Горицвіт весняний

(Асіопів уетаїів) (рис. 53).

Ранньовесняна багаторічна

гола рослина, що зустрі-

чається по сухих, відкритих

схилах, інколи між чагарника-

ми, рідше в мішаних лісах та

на їхніх порубах. Листки тричі-

перистоскладні, з вузьколі-

нійними, іноді майже щетинко-

подібними частками. Лише

прогріється земля на початку

квітня — з'являються на по-

верхні його досить великі буто-

ни. Цвіте в квїгні-на початку

травня. Квітки великі, жовті,

або блідо-жовті, з подвійною

Рис 53 Го

ИЦВІТ] а

Адоніс весняний

оцвітиною і конічним квітколо- (

опіз уегпаїіз): 1- загальний вигляд росли-

жем. Пелюстки завдовжки

ни; 2

- апокарпний гінецей та залишені при

2-3 см в кількості до 20 і

НЬ0М

у кілька тичинок; 3 - діаграма квітки

131

130

В.А. Нечитайло, Л.Ф. Кучерява, В.П. Погребенник

більше. Тичинки й маточки численні. Видаливши оцвітину і тичинки, по їх

слідах на квітколожі можна помітити, що всі вони розташовані по відрізках

спіралі. Таким же чином розташовані й численні маточки, що знаходяться на

верхівці квітколожа.

Горицвіт весняний — цінна лікарська рослина серцевої дії, яка через

її знищення скорочує свій ареал.Тому ця декоративна рослина потребує

активної охорони та введення в культуру.

Підродина

Дельфінієві

(ОеІрНіпіоійеае)

Охоплює шість-сім родів (в основному із зигоморфними квітками), з

них в Україні ростуть представники чотирьох родів. Переважно це на-

земні рослини, поширені в степовій і лісостеповій зонах, у гірських лісах

Криму і на полонинах Карпат.

Рис. 54. Сокирки польові (Сопзоіісіа гедаїіз): 1 - верхня частина рослини;

2 -нижня частина рослини; 3- окрема квітка; 4 - андроцей та гінецей без оцвіти-

ни; 5 - тичинки; 6 - розкритий та нерозкритий плід - листянка; 7 - насінина

132

Систематика вищих рослин. Лабораторний практикум

Рід Сокирки (Сопвоііда)

Однорічні трави з глибокорозсіченими листками. Квітки неправильні

(зигоморфні). Чашолистків п'ять, вони пелюстковидні, верхній біля осно-

ви видовжений у шпорку; пелюстка-нектарник одна, біля основи зі шпор-

кою, яка вкладена в шпорку верхнього

чашолистка. Маточка одна. Плід —лис-

тянка. З п'яти видів цього роду, які рос-

туть в Україні, розглянемо лише один -

найбільш відомий.

Завдання: розглянути будову

оцвітини, андроцею, гінецею, зав'язі,

плоду та діаграму квітки сокирок

польових.

Сокирки польові {Сопзоііда геда-

їіз) (рис. 54). Росте як бур'ян в посівах

ярих культур, масово зростає на перело-

гах або після жнив на полях. Цвіте з кінця

липня до вересня. Квітки зигоморфні,

геміциклічні, протерандричні, розташо-

вані на квітконіжках з двома приквітками,

зібрані в складні ботрично-цимоїдні

суцвіття (плейохазій із китиць). Оцвітина

подвійна. Чашечка з 5 пелюсткоподібних

фіоілетових, синіх, рідше червонуватих

або білих, зверху опушених чашолистків;

бічні й нижні чашолистки продовгуваті,

верхній — з порожнистою, довгою, злег-

ка загнутою доверху шпоркою. Віночок з

двох пелюсток-нектарників, які зрослися

в одну пелюстку з трилопатевою плас-

тинкою (середня лопать вузька, виїмчас-

та; бічні — широкі, напівкруглі) і порожни-

стою шпоркою, що вкладена в шпорку

чашолистка. Тичинки численні, з розши-

реними тичинковими нитками і нерухо-

мими пиляками. Маточка одна, гола. Плід — листянка з гострим залишком

стовпчика маточки (стилодієм). Насінини численні, овально гранчасті,

темно-сірі з поперечними зморшками і лусочками.

Рід Чорнушка (Л//де//а)

Однорічні рослини з дво-, триперисто-розсіченими листками і пооди-

нокими квітками. Чашолистків п'ять, вони пелюстковидні, опадні. Пелю-

сток п'ять-десять, здебільшого дрібненьких, з нігтиком і двогубою пла-

стинкою; біля основи пластинки є медова ямочка, прикрита лусочкою.

Рис. 54 (продовження)

8 - чашолистки, 9 - верхня пелю-

стка у вигляді шпорки; 10 - попе-

речний переріз через зав'язь; 11

- маточка, 12 - діаграма квітки,

13 - листянка, що розкривається

1.33

В.А. Нечитайло, Л.Ф. Кучерява, В.П. Погребенник

Тичинок багато; маточок від двох до десяти, вони більш-менш зрослі

між собою, здебільшого з довгими стовпчиками. В Україні рід представ-

лений п'ятьма видами, з яких детальніше розглянемо один, а інший ли-

ше згадаємо та розглянемо його рисунок.

Завдання: розглянути будову оцвітини, андроцею, гінецею, плоду

та діаграму квітки чорнушки дамаської або ч. польової.

Чорнушка дамаська (ШдеІІа батавсепа) (рис. 55). Однорічна

трав'яниста рослина з простим або розгалуженим стеблом заввишки

25-50 см. Цвіте в травні-липні. Росте на сухих трав'янистих місцях, на

схилах, в чагарниках в Криму. Нерідко її розводять як декоративну рос-

лину в садах, зрідка трапляється і здичавіло.

Квітки поодинокі або в ци-

мозних суцвіттях, геміциклічні,

актиноморфні, з подвійною

оцвітиною і покривалом з п'яти

довгих перисто-розсічених на

щетинковидні сегменти листків.

Чашечка з п'яти пелюстковид-

них, світло-синіх, яйцевидно-

довгастих, звужених до основи,

загострених чашолистків. Віно-

чок з п'яти-восьми пелюсток-

нектарників, темніших за чашо-

листки і набагато коротших від

них, двогубих, з короткими нігти-

ками. Верхня губа коротка, в об-

рисі яйцеподібна, двороздільна,

з частками, ввігнутими донизу, з

волосистим горбочком у місці

перегину. Тичинки численні,

довші від пелюсток, але коротші

від чашолистків, з довгастими

пиляками. Гінецей гемісинкарп-

ний, з (трьох) п'яти плодо-

листків, зрослих майже на всю

довжину здутих зав'язей, з дов-

гими відігнутими стилодіями.

Плід — гемісинкарпна (трьох-)

п'ятилистянка, з листками-по-

кривалами, які зберігаються,

Рис. 55. Чорнушка дамаська (МдеІІа

датазсепа)А- загальний вигляд квітки

з покривалом; 2 - чашолисток; 3-4 - пе-

люстка-нектарник збоку (3) та зверху ^раденька, здута, з довгими сти-

(4); 5 - тичинка; 6 - гінецей; 7 -попереч- • "ОД'ями, яка розкривається по

ний розріз зав'язі; 8 - діаграма квітки

черевних швах і середніх жил-

134

Систематика вищих рослин. Лабораторний практикум

Рис 56 Чорнушка польова (№де//а ап/еп$із): 1 - верхня частина рослини;

2-тичинка; 3 - поздовжній розріз через збірний плід; 4 - окрема листянка

ках. Насіння численне, тригранне, чорне, зморшкувате.

Квітки ч. дамської можуть бути замінені квітками ч. польової

(МдеНа апгепвів) (рис. 56), яку вирощують як пряну рослину (її насіння,

яке називають "чорнушки", домішують до хліба, квашеної капусти, соло-

них огірків, щоб надати їм приємного запаху) і відрізняється від ч. да-

маської відсутністю покривала і бородавчастою поверхнею плоду.

Ч. польова зрідка трапляється здичавіло. Походить з Середземномор'я.

135

В.А. Нечитайло, Л.Ф. Кучерява, В.П. Поаребенник

Родина Барбарисові (ВегЬегШасеае)

Кущі та багаторічні трав'янисті рослини, з черговими або прикорене-

вими листками. Квітки правильні, маточково-тичинкові, поодинокі або

зібрані в суцвіття. Чашолистків, пелюсток і тичинок по три-чоти-

ри-шість; пелюстки і тичинки супротивні чашолисткам. Маточка одна, з

одного плодолистка. Плід — ягода або коробочка. За будовою квітки ча-

гарникові представники ближчі до Лаврових, а трав'янисті, які мають ба-

гато тичинок і маточок, — до Жовтецевих.

Рід Барбарис (ВегЬегіз)

Кущі з цілісними листками. Плід — ягода. Для вивчення можна взя-

ти будь-який вид барбарису, як із дикорослих, так і тих, що вирощують-

ся в садах і парках, а іноді дичавіють. Природно в Україні росте два

види, з яких ми розглянемо один.

Завдання: розглянути суцвіття, квітку, плід, діаграму квітки

барбарису.

Барбарис звичайний (Вегізегіз уиїдагіз) (рис. 57). Чагарникова ли-

стопадна, напіввічнозелена (з частково опадаючими листками) або

вічнозелена (на півдні Криму) рослина заввишки 1,5-2,5 м, що росте в

Рис. 57. Барбарис звичайний (ВегЬегіз уиїдагіз): 1 - квітуючий пагін;

2 -поздовжній розріз через квітку; 3 - пелюстка з нектарником; 4 - пиляк із

закритими клапанами; 5 - він же з відкритими клапанами; 6 - плід; 7 -діаграма

квітки

136

Систематика вищих рослин. Лабораторний практикум

137

усій Україні (дико або здичавіло), а також у культурі. Листкорозміщення чер-

гове. Листки обернено-яйцевидні, пилчасто-зубчасті, розміщені пучками в

пазухах трироздільних (нерідко п'ятироздільних) колючок. Колючки утворю-

ються як видозміна (метаморфоз) листків. Цвіте в травні-червні. Квітки

жовті, в повислих китицях або небагатоквіткових пучках. Квітка циклічна.

Оцвітина проста (Рз+з), однак внаслідок перетворення двох кіл тичинок в

пелюстковидні нектарники її нерідко сприймають як подвійну (Саз+з Соз+з).

Правильніше оцвітину слід характеризувати таким чином: Рз+з№+з (буквою

N позначені нектарники). Нектарники яскраво-оранжеві, розміщуються по

два біля основи листочків оцвітини. Листочки оцвітини, включаючи і пелю-

стковидні нектарники, вільні, яйцевидно-еліптичні.

Андроцей в двох (Аз+з) або в трьох (Аз+з+з) колах.

Гінецей простий, з одного плодолистка. Маточка з коротким стовпчи-

ком, зав'язь одногнізда, з небагатьма насінними зачатками.

Будову квітки барбарису можна зобразити двома формулами: теоре-

тичною та емпіричною. Теоретична формула, виведена на основі дослі-

дження морфогенезу, показує, які частини квітки і з скількох членів за-

кладаються в квітковій бруньці. Емпірична формула відображає фак-

тичну будову даної квітки, а не деталі походження її частин. Теоретична

формула квітки барбарису має вигляд *Рз+зАз+з+з+зСі; емпірична —

*Рз+з№+зАз+з<Зі.

Плід — ягода, звичайно яскраво забарвлена, еліптична або яйцевид-

на, з однією, проте, насіниною.

Порядок Макоцвіті (Рараюегаіез)

Споріднений з порядком Капипсиїаіез, зокрема з Жовтецевими і

Барбарисовими. Рисами, які зближують родини цих порядків, є, насам-

перед велика кількість вільних тичинок, невизначена кількість (у

первісних форм) часток оцвітини, численні насінні зачатки тощо. Поря-

док включає 735 видів, 42 роди та три родини — Макові, Ппекомієві і

Руткові, всі вони представлені у флорі України дев'ятьма родами та 31

видом. Ппекомієві включають лише один рід та 15 видів, з яких лише

один зрідка зустрічається на сухих схилах та в посівах у Криму. Зважа-

ючи на це, останню родину розглядати не будемо, а розглянемо дві

більші та важливіші родини — Макові та Руткові.

Ррдина Макові

(Рараюегасеае)

Головним чином представлені в помірних та субтропічних областях

північної півкулі, особливо в Середземномор'ї, Західній, Середній і

Східній Азії та південно-західній частині США. Більшість представників —

багаторічні або однорічні трави, рідше кущі або й деревця, звичайно з

білим або забарвленим молочним соком. Листки без прилистків, звичай-

но з більш або менш розчленованою пластинкою, чергові, верхні — іноді

В.А. Нечитайло, Л.Ф. Кучерява, В.П. Поаребенник

супротивні або кільчасті. Квітки або поодинокі, або в малоквіткових

суцвіттях, циклічні, актиноморфні, з подвійною вільнолистою оцвіти-

ною. Чашечка з двох (рідше трьох-чотирьох) чашолистків, які опадають

при розкриванні квітки. Віночок з чотирьох яскраво забарвлених пелюс-

ток, розміщених у двох колах по дві; зовнішні в трансверсальній,

внутрішні — в медіанній площині квітки, рідко пелюсток більше чоти-

рьох або немає зовсім, як у бокконії (Воссопіа). Андроцей звичайно з

численних тичинок, розміщених колами, у деяких родів тичинок чотири,

шість або 12, як наприклад, у птеридофілуму (РіегісІорпуІІит).

Гінецей паракарпний. Плодолистків — від невизначено великої

кількості як у маку (Рарамег) до двох, як у чистотілу (СЬеІідопіит). Зав'язь

верхня, рідко — напівнижня, одногнізда, у деяких представників з перего-

родками, які не доходять до середини зав'язі. Приймочка сидяча або на

короткому, слабо відмежованому від зав'язі стовпчику, звичайно лопатева,

іноді стилодії вільні як у платистемону (РІаіузіетоп). Плід — коробочка,

що відкривається дірочками (мак) або стулками знизу догори (чистотіл),

рідше — роздрібнений і членистий (платистемон) або нерозкривний одно-

насінний горішкоподібний. Насіння з ендоспермом, часто з принасінником

(чистотіл). Макові — ентомофільні рослини. Нектарників у них немає, ко-

махи відвідують квітки не заради нектару, а для збирання пилку.

Деякі представники родини мають важливе господарське значення. З

насіння маку, наприклад, одержують жирні олії, які використовують у

харчових та технічних цілях. Зокрема мак снотворний багатий на різні

алкалоїди. Це цінна лікарська рослина, що служить для одержання

морфію, кодеїну, опію в промислових масштабах. Як лікарська рослина

(для лікування різних захворювань шкіри) використовується чистотіл ве-

ликий (Спеїіо'опіит та/из), який має також важливе значення як технічна

сировина для виготовлення протикорозійних препаратів. Деякі види ма-

ку дуже декоративні, зокрема мак східний (Рарачег огіепіаіе) та ін.

Родина об'єднує п'ять підродин, близько 24 родів і понад 250 видів,

які ростуть переважно в позатропічних областях. В Україні росте п'ять

родів і 17 видів цієї родини, що відносяться до трьох підродин (Макові,

Чистотілові та Ешольцієві), з яких нижче розглянемо представників ли-

ше Макових та Чистотілових.

Матеріал для заняття: гербарні зразки, фіксовані у спирті або

об'ємно висушені квітки і плоди підродин Макові та Чистотілові.

Підродина

Макові

(РараюегоШеае)

Включає вісім родів, з яких в Україні представлені лише два — Мак

та Римерія. Головний рід Мак (Рарачег). Однорічні та багаторічні росли-

ни, з великими поодинокими, яскраво забарвленими квітками; плід —

здебільшого нерозкривна куляста або овальна коробочка з неповними

перетинками і дископодібною променистою приймочкою; насіння з

оліїстим ендоспермом.

Систематика вищих рослин. Лабораторний практикум

Рід Мак (Рарауеі)

Рослини трав'янисті з молочним соком. Листки здебільшого перисто-

роздільні. Квітки поодинокі, на довгих кінцевих квітконосах, яскраво за-

барвлені. Маточка з сидячою 4-18 (20)- променевою приймочкою. Ко-

робочка з неповними перетинками всередині, нерозкривна, або відкри-

вається дірочками під приймочкою, з численним насінням. Насіння

дрібне, ниркоподібне, сітчасто-зморшкувате, без принасінника.

Вирощують маки як олійні, лікарські (для добування опію) та декора-

тивні рослини.

Відомо понад 100 видів, поширених у Євразії та Африці, з них в Ук-

раїні — 12, з яких тут розглянемо 2.

Завдання: розглянути оцвітину, андроцей, гінецей, поперечний

переріз завязі, плід, насінину, діаграму квітки маку дикого або м.

снотворного.

Мак дикий (Рарауег гпоеаз) (рис. 58). Однорічник, висотою 15-80

см, росте обабіч шляхів, на полях, на схилах як бур'ян по всій Україні,

але на сході — зникає. Декоративна, лікарська, бур'янова рослина.

Квітконосне стебло вкрите горизонтально відстовбурченими волосками.

Листки перисторозсічені з гострозубчастими частками, причому

верхівкові частки довші за бічні. На верхівці стебла розташована велика

квітка червоного, рідше рожевого або білого кольору, діаметром 6-10 см.

Цвіте з травня (в посівах і на газонах) до осінніх холодів. Бутони дов-

гасто-овальні, тупі, повислі, по одному на кінцях пагона. Розглядаючи

будову бутона, відмітимо, що в ньому два чашолистки, які щільно наля-

гають один на одного.

Чашолистки густощетинистоволосисті, широко-яйцевидні, на

верхівці стягнуті ковпачком, опадають при розкриванні квітки. Натиска-

ючи на верхівку бутона і легенько відтягуючи чашолистки, ми впевнимо-

ся, що вони відриваються знизу і таким чином відпадають по мірі розпу-

скання віночка.

Відокремивши чашолистки, полічимо кількість пелюсток: їх 4,

вільних розташованих по 2 у двох колах. Пелюстки зовнішнього кола

овальні, витягнуті в поперечному напрямку, рідше округлі; внутрішнього

кола — широко-оберненояйцевидні. Пелюстки з внутрішнього боку біля

основи з чорною плямою, іноді без неї.

Тичинок багато, вони вільні, коротші від віночка, з червоними або

чорними шилоподібними нитками і нерухомими довгастими темно-сіри-

ми пиляками. Зовнішні тичинки звичайно коротші від внутрішніх.

Гінецей з 4-20 плодолистків. Зав'язь оберненояйцевидна, з

декількома перегородками, які не доходять до її середини і до яких

прикріплюються численні насінні зачатки. Приймочка сидяча, ширококо-

нусовидна, іноді майже плоска, багатолопатева або зірчаста. Плід —

бура багатонасінна, майже куляста або кулясто-видовжена коробочка,

139

138

В.А. Нечитайло, Л.Ф. Кучерява, В.П. Погребенник

Рис. 58. Мак дикий (Рарауег гпоеаз): 1 - верхня частина рослини з квіткою;

2 - бутон; 3 - чашолистки ; 4 і 5 - пелюстки внутрішнього (4) і зовнішнього (5)

кіл; 6 - андроцей і гінецей; 7 - поперечний розріз зав'язі; 8 - діаграма квітки;

9 - плід коробочка; 10 - насінина {вигляд з різних боків)

140

Систематика вищих рослин. Лабораторний практикум

Рис. 59. Мак снотворний (Рарауег зотпіїегит) А - пагін з квіткою та буто-

ном; 2 - маточка; 3 - поперечний розріз зав'язі; 4 - плід коробочка; 5 - насіни-

на; 6- діаграма квітки

141

листків утворилась маточка (4-20). Насінних зачатків величезна кількість.

Запишемо формулу квітки: *Са2Со2+2АсоО{4

2щ.

Плід у маку дикого —коробочка, що відкривається дірочками, які

знаходяться на верхівці її, під лопатями приймочки.

Мак снотворний (Рарауег зотпіїегит) (рис. 59). Це відома куль-

турна рослина, в якої в процесі окультурення коробочка стала нероз-

що відкривається дірочками під лопатями приймочки.

Зріжемо обережно приймочку і, повернувши до себе внутрішнім бо-

ком, побачимо, що вона утворилася в результаті зростання окремих ло-

патей. На верхньому боці приймочки видно, що посередині кожної ло-

паті променеподібно йдуть два ряди зближених волоскоподібних ви-

ростів, а на стиглій коробочці ці вирости розрослися до розмірів лусок.

Тепер розріжемо упоперек зав'язь. Всередині видно багато перегоро-

док — свідчення того, що вона утворилась з багатьох плодолистків. Далі,

розсуваючи голкою перегородки, побачимо, що вони в центрі не зросли-

ся. Полічивши кількість перегородок, можна сказати з скількох плодо-

В.А. Нечитайло, Л.Ф. Кучерява, В.П. Погребенник

Систематика вищих рослин. Лабораторний практикум

Рис.60. Чистотіл великий (Спеїідопіит тарз): 1- квітуючий пагін; 2 - ма-

точка; 3 - тичинка; 4 - поперечний розріз через зав'язь; 5 - плід - стручковид-

на одногніздна коробочка; 6 - насінина з принасінником; 7 - діафама квітки;

8 - вигляд квітки зверху та три бутони

143

засмічених місцях біля житла.

Квітки в зонтикоподібних складних плейохазіях з монохазіїв (рідше

дихазіїв), на довгих квітконосах. Квітки невеликі (порівняно з квітками

маку), жовтого кольору, в зонтикоподібних суцвіттях. Чашечка скла-

дається з 2, іноді з 3 чашолистків, також рано опадаючих, які в маку. Ча-

шолистки голі, обернено-широко-яйцевидні, біля основи широкі, на

верхівці тупі, стягнуті в ковпачок, щільно закривають бутон і опадають

невдовзі після розкривання квітки. Віночок жовтий, 2-2,5 см у діаметрі.

Пелюстки обернено-яйцевидні, тупі, яскраво золотисто-жовті, їх 4, вони

розташовані в 2 кола (2+2).

Андроцей з численних вільних, розміщених колами тичинок, які ко-

ротші від пелюсток. Тичинкові нитки плоскі, лінійні, часто стрічкоподібно

142

кривною, тобто виведено форми, які не мають дірочок під приймочкою і

тому насіння з коробочки не висипається. Насіння утворюється у ве-

ликій кількості, дрібне. В ендоспермі його міститься олія, яка використо-

вується для кондитерських і технічних цілей. У молочному сокові

міститься велика кількість (до 25) алкалоїдів, з яких морфін, кодеїн, па-

паверин та інші використовуються в медицині. Цвіте в червні-липні.

Оцвітина правильна, подвійна, але чашечку в квітці ми не спос-

терігаємо, бо вона рано опадає. Тому спочатку розглянемо бутон маку. Він

вкритий зеленою чашечкою, що складається з двох чашолистків, які опа-

дають ще при розкриванні квітки. Таким чином, переконуємося, що в маку

оцвітина подвійна. Пелюсток чотири, вони вільні, розміщені у два кола по

дві в кожному. Тичинки (їх багато) вільні, з довгими тичинковими нитками.

Маточка одна, з великою багатолопатевою сидячою приймочкою.

Розріжемо маточку впоперек і розглянемо її будову. Всередині видно

багато перегородок (це свідчить про те, що вона утворилася з багатьох

плодолистків). Однак якщо ми будемо голкою обережно розсувати пере-

городки, то побачимо, що вони в центрі не зрослися між собою. На цих

перегородках розміщені численні насінні зачатки, а отже, вони є розрос-

лими плацентами кожного плодолистка. За кількістю перегородок мож-

на підрахувати зі скількох плодолистків утворилась маточка. Впадає в

око величезна кількість насінних зачатків. Плід — коробочка, яка, на

відміну від маку дикого, не відкривається. Формула квітки маку —

•СагСог+2 Аоо (Зм-гго.

Ще один з видів цього роду — мак східний (Рарауег огіепіаіе), кот-

рий часто культивується як гарноквітуючий багаторічник.

Підродина

Чистотілові

(СкеІШопіоШеае)

Об'єднує дев'ять-десять родів, з яких в Україні представлено лише

два — Чистотіл (Спеїідопіит) та мачок (ОІаисіит). В Україні росте один

вид чистотілу і два види мачків. Крім того, в ботанічних садах іноді виро-

щують бокконію (Воссопіа) та маклею (Масіеуа). Розглянемо один рід.

Рід Чистотіл (Спе/ідопіит)

Рослини з жовтим молочним соком. Стебло пряме, розгалужене,

розсіяно-волосисте. Листки перистоскладні, сизуваті, з округло-яйце-

видними або оберненояйцевидно-довгастими нерівномірно зубчастими

сегментами. Квітки жовті, зібрані в чотири-, п'ятиквіткові зонтиковидні

суцвіття. Плід — стручковидна коробочка, двостулкова, відкривається в

напрямку від основи до верхівки.

Монотипний рід, вид якого, представлений і в Україні. Розглянемо його.

Завдання: розглянути оцвітину, андроцей, гінецей, поперечний

переріз зав'язі, плід, насінину та діаграму квітки чистотілу великого.

Чистотіл великий (Спеїідопіит та]ив) (рис. 60). Багаторічний руде-

ральний бур'ян, який росте на перегнійних, багатих фунтах в тінистих

місцях (парки, сади, ліси, по чагарниках), а також біля огорож, на

В.А. Нечитайло, Л.Ф. Кучерява, В.П. Поаребенник

Систематика вищих рослин. Лабораторний практикум

145

Матеріал для заняття: гербарні зразки, фіксовані в спирті або

об'ємно висушені квіткки і плоди рясту.

Рід Ряст (Согусіаііз)

Трав'янисті рослини, здебільшого багаторічні, з підземними кореня-

ми, схожими за формою на бульби, з двічі — або тричі-трійчастими ли-

стками. Чашолистки дрібні, швидко опадають або їх зовсім немає.

Квітки в китицях з трав'янистими приквітками. Верхня пелюстка видов-

жена в шпорку. Плід — коробочка, що відкривається стулками; насіни-

на чорна, блискуча, з плівчастим придатком. В межах роду близько 300

видів, з них в Україні 6. Розглянемо один з них.

Завдання: розглянути оцвітину, андроцей, гінецей, поперечний

переріз зав'язі, плід, насінину, діаграму квітки одного з видів рясту

РЯСТ ущільнений (Согуа'аііз зоіїсіа) (рис. 61). Багаторічна трав'яни-

ста рослина, досить поширена по листяних та мішаних лісах і заростях

чагарників.

Аналізуючи гербарний зразок, треба звернути увагу на плоскокулясту

бульбу, яка прикріплюється до стебла глибоко під землею. Цікаво, що

розмір бульби однаковий, незалежно від віку рослини. Це зумовлено тим,

що камбій діє лише протягом одного періоду вегетації. На наступний рік

ділиться лише ділянка камбію над брунькою, з якої розвивається квітко-

вий пагін. Тут і розвивається нове камбіальне кільце, яке дає початок мо-

лодій бульбі, стара бульба відмирає. Такий процес відбувається щороку.

Стебло просте. На нижній частині його є листок у вигляді довгастої

лусочки. Вище нього розташовані 2-3 сизі, ніжні довгочерешкові двічі

трійчасті листки з тупими лопатями.

Суцвіття — густа китиця, складена з рожево-фіолетових квіток, які

сидять по одній в пазусі гребінчасторозрізаних приквітників.

Відділимо одну-дві квітки і розглянемо їхню будову. Видно, що квітка

неправильна, зі шпоркою, відхиленою і гачкуватою на кінці. Оцвітина

подвійна. Чашолистків 2, дрібних, рано опадаючих, як і в усіх руткових.

Віночок складається з 4 пелюсток, розташованих в 2 кола. Верхня

пелюстка видовжена в шпорку, нижня має вигляд губи. Дві пелюстки

внутрішнього кола однакові за розміром, вони стулюються і закривають

тичинки.

Розсунемо вільні пелюстки і побачимо

тичинки. Уважно придивившись,

відмітимо, що на верхівці кожної тичинки є три пиляки: середній нормаль-

ний-чотиригніздий, а 2 бічні — двогнізді, тобто половинні. Отже, у рясту дві

тичинки, у кожній з яких середній пиляк нормальний, а бічні — половинки.

Всередині квітки міститься одна маточка з колінчастозігнутою біля

верхівки зав'яззю та майже дволопатевою приймочкою. Будова зав'язі і

плоду аналогічна таким у чистотілу. Формула квітки: *Са2Со2+2А2(3(2).

Цвіте в березні-квітні.

розширені, з вузьким плівчастим краєм, під пиляком різко звужені. Пи-

ляки нерухомі, в обрисі овальні, розділені плоским широким в'язальцем

на верхівці і біля основи виїмчасті.

Гінецей з двох плодолистків. Маточка одна з довгою чотиригранною

зав'яззю, коротким стовпчиком і плоскою або злегка опуклою дволопа-

тевою приймочкою. Розрізавши зав'язь упоперек, побачимо, що вона

одногнізда з двома рядами насінних зачатків, прикріплених до

пристінних плацент і ніяких перегородок всередині немає. Складається

зав'язь з двох зрослих плодолистків. Формула квітки: *Са2Со2+2Асо<3(2).

Плід — стручкоподібна одногнізда коробочка, до 4-5 см завдовжки,

розкривається знизу догори двома стулками, які відділяються від рам-

ки, яка несе плаценти з насінням.Відрізняється від стручка тим, що во-

на одногнізда, бо немає поперечної перегородки. Насіння із соковитим

прозорим принасінником (коронкою), що служить для приваблювання

мурашок, які беруть участь в його поширенні (мірмекохорія).

Розглянувши насіння під бінокуляром, відмітимо, що воно коричне-

ве, з сітчастим малюнком. При основі насінної ніжки є білий соковитий

придаток (коронка), який є принадою для мурашок, які поширюють

насіння чистотілу.

Для занять необхідно мати сухий матеріал з квітками і плодами (тра-

вень-серпень) і в свіжому вигляді робити надрізи на стеблі, щоб можна

було побачити жовтого кольору сік, який витікає з цих надрізів.

Розглядаючи гербарні зразки квіток і плодів, необхідно звернути ува-

гу на такі особливості:

стебло і черешки великих сизих перистороздільних листків опушені;

при пошкодженні будь-якої частини рослини з неї витікає оранжево-

го або жовтого кольору молочний сік із специфічним запахом; сік отруй-

ний, використовується в медицині.

Рослина лікарська, вітаміноносна, отруйна. Цвіте у квітні-вересні.

Родина Руткові

(Ритагіасеае)

Об'єднує 17 родів і близько 470 видів, поширених головним чином у

регіонах з помірним кліматом. Декілька видів роду Согуйаііз зустрічається

в горах Східної Африки і кілька дрібних родів — у Південній Америці.

Дуже близька до Рарачегасеае, особливо до СпеНдопіоідеае, від

яких відрізняється переважно відсутністю в листках і стеблах молочних

трубок та молочних мішків, дрібними чашолистками, котрі не огортають

частини квітки до її розкривання, білатеральносиметричними або

частіше зигоморфними квітками з постійними чотирма пелюстками і чо-

тирма-шістьма тичинками.

В Україні представлена трьома родами: ряст (Согудаііз) — шість

видів, рутка (Ритагіа) — шість видів, дицентра (Вісепїга) — один інтро-

дукований з Японії декоративний вид, зокрема д. прекрасна

(О. зресїаЬІІІз), що розводиться в садах і парках по всій Україні.

144