Нечитайло В.А., Кучерява Л.Ф., Погребенник В.П. Систематика вищих рослин. Лабораторний практикум

Подождите немного. Документ загружается.

В.А. Нечитайло, Л.Ф. Кучерява, В.П. Погребенник

Систематика вищих рослин. Лабораторний практикум

107

Представники родини —вічнозелені й листопадні рослини, переважно

дерева. Листки прості, цілокраї, часто шкірясті й мають прилистки. Розта-

шування листків чергове. Квітки великі, поодинокі, маточково-тичинкові,

актиноморфні. Оцвітина проста. Листочки оцвітини (6-10) розташовані

спірально або колами. Андроцей із великої кількості тичинок. Гінецей апо-

карпний, також із багатьох маточок. Квітколоже опукле, видовжене,

зав'язь верхня. Рослини ентомогамні. Плід складається з листянок, зібра-

них у вигляді шишки (багатолистянка), рідше — плоди ягодоподібні.

На батьківщині в межах ареалу родини Магнолієві зростають у

найрізноманітніших екологічних умовах. Так північноамериканська маг-

нолія вірджінська росте на низьких, заболочених місцевостях і навіть на

торфових болотах. Однак для Магнолієвих — найбільш звичні умови

гірських лісів. Багато Магнолієвих мають високі декоративні якості, добре

розводяться і дуже ціняться в садівництві і в зеленому будівництві. Цінить-

ся також деревина деяких Магнолієвих. Так, в США прекрасною сирови-

ною для паперової та деревообробної промисловості вважається дереви-

на тюльпанного дерева. У В'єтнамі здавна як будівельний матеріал вико-

ристовують деревину манглієтії— одного з родів родини Магнолієвих.

З лікувальною метою використовуються також кора, листки, бруньки маг-

нолій і тюльпанного дерева та інших Магнолієвих. Зокрема в Китаї росте

магнолія лікарська (М. оїїісіпаїіз) ,що широко використовується в медицині.

В Україні найбільш поширені в культурі представники двох родів:

магнолія та ліріодендрон, які ми і розглянемо.

Матеріал для заняття: живі або гербарні зразки гілочок магнолії

і тюльпанного дерева, живі або фіксовані квітки і плоди магнолії і

тюльпанного дерева.

Завдання: розглянути представлений матеріал магнолії та

ліліодендрона, їх листки, квітки, плоди та діаграми квіток, записати

формули квіток.

Рід Магнолія (Мадпоііа)

Об'єднує до 70 видів. У природному стані на території Росії (на півдні

Курильских островів) росте лише один вид магнолії — магнолія обернено-

овальна (М. оЬочаіа), а в Україні культивують близько 10 видів магнолій.

Магнолії — дуже декоративні дерева (іноді до 35-40 м заввишки),

значно рідше чагарники, які мають листки прості, шкірясті, з черговим

листкорозміщенням з прилистками. Нормальна довжина листків —

20-40 см, а у магнолії великолистої (М. тасгорЬуІІа) —до 1 м.

У деяких видів магнолій верхня поверхня листків блискуча, ніби ла-

кована. На фоні яскравої зелені добре гармонують великі, до 14 см

діаметром, білі або кремові квітки. Оцвітина проста. Квітки маточково-

тичинкові, актиноморфні. Маточок і тичинок багато. Гінецей апокарп-

ний. Зав'язь верхня. Плід — збірна листянка. Формула квітки

*Рз+з+зАооОоо. Цвітуть магнолії в квітні-травні, окремі види — протягом

106

ПІДКЛАС МАГНОЛІЇДИ (МАСМОЬІШАЕ)

Об'єднує фупу порядків Квіткових рослин, які мають низку досить

архаїчних примітивних ознак. Ці ознаки такі: наявність ациклічних,

геміциклічних, рідше циклічних квіток з яскравим забарвленням простої

або подвійної оцвітини з численними тичинками, розташованими в цен-

тропетальній послідовності, а типовим є апокарпний гінецей.

Переважно деревні рослини, рідше наземні або водні трави, іноді па-

разити. Судини у деяких форм відсутні. В паренхімних тканинах часто є

секреторні клітини. Продихи звичайно з двома побічними клітинами.

Квітки як правило маточково-тичинкові, часто спіральні або спіроциклічні.

Стиглий пилок двоклітинний, або рідше триклітинний. Оболонка пилко-

вих зерен одноборозниста, 3-6-борозниста, порова або безапертурна.

Гінецей в більшості випадків апокарпний. Насінні зачатки найчастіше

бітегмальні (з подвійним інтегументом), красинуцелятні або, рідко, те-

нуінуцелятні. Ендосперм звичайно целлюлярний, рідше нуклеарний, ге-

лобіальний. Насіння в більшості випадків з маленьким або дуже малень-

ким зародком і багатим ендоспермом, іноді також з периспермом.

До підкласу Магноліід входять найпримітивніші порядки Дводольних,

в тому числі Магнолієцвіті, Лавроцвіті і Лататтєцвіті тощо. Хоча серед

представників підкласу немає жодної нині живучої форми, яка б поєдну-

вала в собі всі примітивні ознаки, Магнолііди в цілому являють собою

групу, яка стоїть найбільш близько до гіпотетичної вихідної ланки, яка

дала початок сучасним Квітковим рослинам. Ми розглянемо представ-

ників лише трьох порядків.

Порядок Магнолієцвіті (Мадпоііаіез)

Представники цього порядку переважно вічнозелені дерева, рідше ча-

гарники або ліани, що в основному зростають у зоні тропічного й суб-

тропічного клімату.

Листки з прилистками або без них. Квітки спірального, спірально-

циклічного або циклічного типу. Тичинок багато. Гінецей частіше'апо-

карпний, як виняток — паракарпний і синкарпний. До порядку відно-

ситься три родини. Розглянемо одну з них.

Родина Магнолієві

(Мадпоііасеае)

Включає 14 родів та близько 240 видів, які в основному поширені в

субтропічних областях північної півкулі. Найбільша концентрація Маг-

нолієвих спостерігається в Східній та Південно-Східній Азії, а також у

східних районах.Північної Америки та в Центральній Америці.

Ряд представників родини Мадпоііасеае інтродуковані в Україні,

культивуються в умовах Криму, Чорноморського узбережжя Кавказу. Ок-

ремі листопадні форми витримують умови відкритого грунту навіть на

широті Києва, Львова, Ужгорода тощо.

В.А. Нечитайло, Л.Ф. Кучерява, В.П. Поаребенник

Рис. 37. Магнолія великоквіткова (Мадпоііа дгапсІіЛога): 1 - квітучий пагін;

2 - квітколоже (на верхівці квітконіжки) зі збірним плодом із листянок, нижче

листянок видно спірально розміщені сліди від тичинок (т), а ще нижче сліди

від листочків оцвітини (о); 3 - діаграма квітки; 4 - поздовжній розріз квітки

М.ргесіа

108

Систематика вищих рослин. Лабораторний практикум

109

оцвітини) і багато, розташованих спірально, маленьких точкових загли-

бин (від численних тичинок). Зав'язь верхня.

Плід — багатолистянка. Зовні вона дещо нагадує шишку голонасінних.

Він складається з багатьох листянок, що геміциклічно розміщуються на квіт-

коложі. Окремі плодики розкриваються по черевному шву — місцю зростан-

ня країв плодолистків. В кожній листянці розвиваються одна-дві насінини, що

прикріплюються по краю черевного шва. Зріле насіння яскраво-червоного ко-

льору (після підсихання і у фіксованому вигляді буріє). Після дозрівання пло-

ди розкриваються і насінини звисають на довгих ниточках-виростах шва.

Замість магнолії великоквіткової для аналізу можна використати

квітки інших видів магнолій.

Рід Ліріодендрон (игіоа'епа'гоп)

Включає лише два види, з яких більш відомий один, який ми і роз-

глянемо.

Ліріодендрон тюльпанний, або Тюльпанне дерево (І., іиііріїега).

На батьківщині (схід Північної Америки) це дерево першої величини. Ча-

сом його висота досягає 75 м при обхваті 10 м. Жодне дерево в східних

районах США не може змагатись по могутності й граціозності з тюльпан-

ним деревом. Його прямі світлокорі колоноподібні стовбури підносяться

на десятки метрів.Листки прості, але листкові пластинки не цілісні, як у

більшості магнолій, а лопатеві з виїмкою на верхівці, за формою схожі на

ліру. Квітки оранжево-жовті, червонуваті великі (до 20 см діаметром). Ос-

новна схема будови квітки і плодів така ж, як і у магнолії. Тюльпанне де-

рево впроваджено в культуру і успішно інтродуковано в Україні та інших

країнах. Може зростати там, де і магнолія. Цвіте у травні-червні.

Порядок Хвилівникоцвіті (Агізіоіоскіаіез)

Багаторічні трави або прямостоячі чи частіше виткі чагарники і чагар-

нички, з листками черговими, переважно цілісними або рідше лопатеви-

ми, без прилистків. Квітки поодинокі (звичайно пазушні) або в китицях

чи в цимозних суцвіттях, актиноморфні або зигоморфні, маточково-ти-

чинкові, циклічні. Чашечка зрослолиста і 3-лопатева або відсутня. Віно-

чок звичайно відсутній, рідко оцвітина подвійна (рід Загита) або з руди-

ментом віночка (рід Азагит). Тичинок (4-5) 6 (12-36 ), в 1-2 колах; нит-

ки вільні або зрослі із стовпчиком в гіностемій; пиляки вільні або при-

рослі до стовпчика. Пнецей з 6-4 карпел, напівапокарпний (рід Загита)

, але частіше синкарпний або паракарпний, з товстим коротким стовпчи-

ком і з зірчастою приймочкою; зав'язь нижня або рідко напівнижня (рід

Загита) і секція Сегаїазагит роду Азагит),6-4 гнізда або з неповними

перегородками, з численними горизонтальними або повислими насінни-

ми зачатками. Плоди — напівапокарпні багатолистянки (Загита), але

частіше коробочки, рідко плоди нерозкривні, 1-насінні. Насіння з дуже

маленьким зародком і багатим м'ясистим ендоспермом.

усього року. Квітки мають приємний і дуже сильний запах.

Для представників роду характерний цікавий найбільш архаїчний

спосіб ентомофілії, оскільки опилювачами є жуки. Вони проникають в бу-

тони, відкриті і закриті квітки, поїдають приймочки маточок, пилок, нектар

та виділення пелюсток. У переважної більшості магнолій спостерігається

протогінія, у деяких — протандрія. Розглянемо один з видів магнолії.

Магнолія великоквіткова (Мадпоііа дгапвіїїога) (рис. 37). Дерево 6-8

м заввишки. Листки на зиму опадають, дуже щільні, шкірясті, великі (10-20

см завдовжки), знизу ржаво-опушені, з прилистками. Цвіте в травні-червні.

Розглянемо детальніше будову квітки. Квітки великі, кремово-білі,

оцвітина 10-20 см у діаметрі, проста, з 9 білих або блідо-рожевих лис-

точків, що розташовані в три кола. Тичинки й маточки у великій невиз-

наченій кількості розташовані на опуклому, конічному квітколожі по

спіралі, що добре помітно на плодоніжці (в нижній частині багатолистян-

ки). Тут бачимо три кола рубців (це сліди від прикріплення листочків

В.А. Нечитайло, Л.Ф. Кучерява, В.П. Погребенник

110

Систематика вищих рослин. Лабораторний практикум

Рис. 38. Копитняк європейський (Азагит еигораеит): 1 - загальний ви-

гляд рослини; 2 - квітка в поздовжньому розрізі; 3 - тичинка;

4 - приймочка, 5 - поперечний розріз коробочки; 6 - насінина

Порядок Лататтєцвіті (ИутрНаеаІез)

Багаторічні, звичайно кореневищні водні або болотні трави з черго-

вими цілісними листками з медіанно-пазушними прилистками (у деяких

Мутрпаеасеае) або частіше без прилистків. Квітки великі або невеликі,

поодинокі, маточково-тичинкові перевжно спіральноциклічні. Оцвітина

подвійна. Тичинки звичайно численні. Гінецей частіше синкарпний (за

виключенням СаЬотЬасеае з апокарпним гінецеєм), з 2-35 карпел, зви-

чайно з сидячою променистою (НутрЬаеасеае) або конусопобідною

(Нудгозіетта) спільною приймочкою, або вільні карпели поступово ви-

тягнуті в стилодій, увінчаний головчастою приймочкою (СаЬотЬасеае).

Плоди — багатолистянки або перехідного типу від багатолистянки до ба-

111

Родина

Хвилівникові

(Агізіоіоскіасеае)

Багаторічні трав'янисті рослини з повзучими кореневищами і чергови-

ми, серцевидними або нирковидними листками. Квітки маточково-тичин-

кові, правильні або неправильні із зрослолистою віночковидною оцвітиною.

Тичинок 6 або 12. Зав'язь нижня, шестигнізда; стовпчик один з шестилопа-

тевою променистою приймочкою. Плід — багатонасінна коробочка.

Родина об'єднує в світі 12 родів та близько 625 видів в тропічних, суб-

тропічних та помірних областях обох півкуль, за винятком Австралії.

У флорі України представлено лише 2 роди, в тому числі і рід копитняк.

Підродина

Копитнякові

(АзагоШеае)

Об'єднує лише два роди: Загита та Азагит. Перший рід архаїчний, пред-

ставлений у Північному Китаї, а другий —характерний для помірної зони.

Матеріал для заняття: живі або гербарні зразки рослин копитняка

європейського, живі або фіксовані квітки та плоди.

Рід Копитняк (Азагит)

Стебло коротке, лежаче. Листки прикореневі. Квітки поодинокі,

верхівкові. Оцвітина правильна, неопадна; тичинок 12. В Україні є лише

один вид, який ми і розглядаємо.

Завдання: розглянути представлений матеріал копитняка

європейського, його листки, квітки та плоди.

Копитняк європейський (Азагит еигораеит) (рис. 38). Зростає в

тінистих лісах на більшій частині України, доходячи на півдні до Дніпро-

петровська. Трав'янистий багаторічник з повзучим кореневищем і корот-

кими лежачими на землі облисненими пагонами заввишки 5-10 см.

Листки довгочерешкові, з округлою пластинкою, яка має нирковидно-

серцевидну виїмку, в обрисі нагадує копито, що відбито в назві рослини. Ли-

стки залишаються на зиму, завдяки чому подовжується період асиміляції;

вони можуть функціонувати і пізно восени, і рано навесні, що особливо важ-

ливо для рослини дуже затінених місць, де може зростати цей вид.

Квітки на дуже коротких квітконіжках і знайти їх можна, розгорнувши

листки. Оцвітина дзвоникувата, трилопатева, зрослолиста, ззовні буру-

вата, зсередини брудно-пурпурова, слугує притулком для комах. Перех-

ресне запилення здійснюється, очевидно, мухами, яких приваблює

своєрідний неприємний запах рослини, особливо її квіток. Квітка має 12

тичинок, розміщених двома колами. На кінець цвітіння тичинки (спочат-

ку зовнішнього кола, потім внутрішнього) випрямляються і наближають-

ся до приймочки і таким чином стає можливим самозапилення.

Плід — 6-гнізда коробочка. Завдяки м'ясистому оліїстому придатку

при насінні останнє переноситься і поширюється мурашками, які вико-

ристовують цей придаток, не пошкоджуючи самої насінини.

В коренях, кореневищах і листках міститься отруйна речовина аза-

рон. В медицині копитняк застосовується як блювотний засіб.

В.А. Нечитайло, Л.Ф. Кучерява, В.П. Поаребенник

гатогорішка. Шкірка насіння у всіх видів з кришечкою.

Порядок включає три родини, вісім родів і 70-90 видів.

В Україні представлена 1 родина з двома родами та трьома видами,

що складає 3,3% від усіх Лататтєцвітих.

Родина

Лататтєві

(№

утркаеасеае)

Об'єднує 5 родів і 60-80 видів, що ростуть космополітично в прісних

водах. Більшість Лататтєвих поширені головним чином в тропічних і

субтропічних областях земної кулі. Водні й болотні багаторічні рослини

з товстими добре розвинутими повзучими кореневищами. Листки на

довгих черешках, шкірясті, цілісні великі, глибоксерцевидні, плавають

на поверхні води, рідше занурені у воду; в останньому випадку вони

розсічені на дрібні часточки. Квітки поодинокі, великі, маточково-тичин-

кові, правильні, ентомофільні і самозапильні; оцвітина звичайно

подвійна, з нечітким поділом на чашечку і віночок; чашолистків від трьох

до шести, частіше 4-5, іноді забарвлених. Пелюсток багато (рідше

шість), вони звичайно поступово переходять в тичинки, яких теж багато.

Маточка утворена з багатьох зрослих плодолистків (синкарпний гіне-

цей), рідше вони вільні, зав'язь нижня, напівнижня або верхня. Плоди —

губчасті синкарпні ягодоподібні багатолистянки, дуже різні за формою,

величиною і будовою.

Корені Лататтєвих містять дубильні речовини. В Україні представ-

лені двома підродинами з двома родами і трьома видами. Розглянемо

дві підродини: Лататтєві та Глечикові.

Матеріал

для заняття:

живі

або

гербарні зразки рослин

латаття

білого

чи

латаття

сніжно-білого

та

глечиків

жовтих.

Підродина

Лататтєві(

МутркаеоШеае)

Включає два роди, а в Україні представлена одним родом.

Завдання: розглянути 1) поздовжній розріз квітки, показавши

прикріплення пелюсток і тичинок до напівнижньої зав'язі; 2) відпрепаровані

пелюстки і тичинки, відмітивши поступовий перехід від тичинок до пелю-

сток; 3) загальний вигляд маточки, показавши на зав'язі місця прикріплен-

ня пелюсток і тичинок; 4) поперечний розріз зав'язі, відмітивши численні

насінні зачатки, прикріплені до бокових стінок гнізд.

Рід Латаття (Мутрпаеа)

Листки з плівчастими ланцетними прилистками. Чашечка чотирилиста.

Пелюстки численні, звичайно трохи довші за чашолистки, білі. Поверхня

плода вкрита рубцями. Насіння і міцні кореневища цього роду у вареному

вигляді їстівні. Насіння в сухому стані містить до 47% крохмалю. Підсушені

кореневища містить до 20% крохмалю, 5-6% глюкози, багато дубильних

кислот. Розглянемо два види, які є в Україні.

Латаття біле (ИутрЬаеа аІЬа) (рис. 39). Трав'янистий кореневищний

багаторічник. Росте в стоячих та повільно текучих водоймах майже в

112

Систематика еищихросп^

Рис. 39. Латаття біле (Иутрпаеа аІЬа): 1-2 мо-

лодий (1) і дорослий (2) листки; 3 - загальний ви-

гляд квітки; 4 - зав'язь в поперечному розрізі;

5 - квітка в поздовжньому розрізі; 6 - зародок;

7 - плід; 8 - перехід від тичинок до пелюсток,

9-12 - насіння різної стиглості; 13 - діаграма квітки

усій Україні, окрім Криму. Квітки 12-16 см в діаметрі. Основа чашечки

округла. Приймочка з 16-22 променями. Листки округло-овальні,

цілокраї, 12-20 см завдовжки. Цвіте в червні-серпні.

Латаття сніжно-біле (Мутрпаеа сапо7сга). Трав'янистий корене-

вищний багаторічник. Росте в стоячих та повільно текучих водоймах,

затоках, старицях, озерах на Поліссі і в Лісостепу. Цвіте в червні-серпні.

Квітки діаметром 6-11 см, відкриті тільки вдень, геміциклічні, з

подвійною оцвітиною. Основа чашечки 4-гранна. Чашечка з чотирьох

зелених ззовні і білих зсередини продовгувато-овальних чашолистків,

м'ясистих біля основи. За довжиною вони перевищують всі інші части-

ни квітки. Пелюстки чисельні, білі, овальні, продовгуваті або лінійно-

113

В.А. Нечитайло, Л.Ф. Кучерява, В.П. Погребенник

Рис. 40. Глечики жовті (Л/ирЬаг Іиіеит): 1 - загальний вигляд квіток;

2 - надводний (плаваючий) листок; 3 - діаграма квітки; 4- плід; 5 - вигляд

окремих тичтинок; 6 - поздовжній переріз через квітку; 7 - поперечний переріз

через зав'язь, г - гнізда зав'язі

114

Систематика вищих рослин. Лабораторний практикум

115

Підродина Глечикові (МирНагоШеае)

Включає лише один рід, який представлений і в Україні.

Завдання розглянути 1) загальний вигляд квітки з боку

квітконіжки, відмітивши великі пепюстковидні чашолистки; 2) поз-

довжній розріз квітки, показавши широке квітколоже і верхню зав'язь;

3) чашолисток, пелюстку, декілька тичинок з широкими в'язальцями,

маточку з багатопроменевим диском і нерізко виявленим стовпчи-

ком; 4) поперечний розріз зав'язі.

Рід Глечики (Л/орлаг)

Листки без прилистків, яйцевидно-овальні, цілокраї, з тригранними

черешками. Чашечка п'ятилиста. Пелюстки численні, дрібніші за чашо-

листки, жовті. Поверхня плодів гладенька.

Глечики жовті (ИирЬаг Іиіеит) (рис. 40). Вид зростає по стоячих і

повільно текучих водах невеликих рік по всій Україні. На півдні степової

смуги трапляється серед плавневої рослинності. Цвіте в червні-липні.

Квітки діаметром (3)4-6 см, геміциклічні, з подвійною оцвітиною. Ча-

шечка, яка залишається при плодах, складається з п'яти округлих або

обернено-яйцевидних, на верхівці заокруглених або слабо виїмчастих,

ззовні зеленувато-жовтих, зсередини жовтих чашолистків. Віночок з не-

визначеної кількості оранжево-жовтих, обернено-яйцевидних, корот-

конігтікових, виїмчастих на верхівці пелюсток, значно менших, ніж ча-

шолистки. Андроцей з багаточисленних тичинок з листовидними, часто

злегка зігнутими нитками і продовгувато-овальними пиляками з широ-

кими в'язальцями. Гінецей синкарпний, з 12-20 плодолистків. Зав'язь

верхня, багатогнізда. Стовпчик широкий, неясно відмежований від за-

в'язі. Приймочковий диск майже цілокраїй, ввігнутий, багатопромене-

вий. Плід — яйцевидно-конічна, нерідко зігнута, під диском ніби пере-

тягнута м'ясиста коробочка, яка при дозріванні підіймається над водою

і розділяється на частки — мерикарпії, що плавають на поверхні води

до згнивання оплодня. Насінина обернено-яйцевидна, дещо асимет-

рична, дрібно-крапчаста, без принасінника.

ланцетні. Вони прикріплені до нижньої частини зав'язі. Зовнішні пелю-

стки за довжиною майже дорівнюють чашолисткам. Більш внутрішні пе-

люстки — дещо менших розмірів, а найбільш внутрішні — лише трохи

довші тичинок. Тичинки багаточисленні, прикріплені до верхньої части-

ни зав'язі, а найбільш внутрішні — майже під приймочкою. Тичинкові

нитки зовнішніх тичинок — широкі, овально-ланцетні. Пиляки нерухомі,

жовті, лінійні. Гінецей синкарпний, з (5) 8-12 (16) плодолистків. Зав'язь

напівнижня, багатогнізда, з майже сидячим зірчасто-променевим більш-

менш ввігнутим приймочковим диском з конічним відростком посере-

дині. Плід — м'ясиста коробочка, оточена чашолистками, яка зану-

рюється під воду внаслідок скручування квітконіжки. Насінини овальні,

до основи загострені. Принасінник в 2-3 рази довший за насінину,

мішковидний, оточує всю насінину, з пухирцями повітря всередині, а

ззовні ослизнюється. При дозріванні плоду чашолистки згнивають, стінка

плоду розривається на частини і разом з перегородками ослизнюється,

так що утворюється комок насінин, які поступово роз'єднуються.

В.А. Нечитайло, Л.Ф. Кучерява, В.П. Погребенник

ПІДКЛАС РАНУНКУЛІДИ

(КАN^NС^^I^АЕ)

Близький до підкласу Магноліід, але більш просунутий. Переважно

трав'янисті рослини. Всі представники мають судини. Секреторні клітини

в паренхімних тканинах звичайно відсутні (за винятком Мепізрєгтасеае).

Продихи різних типів, здебільшого без побічних клітин. Квітки маточково-

тичинкові або маточкові та тичинкові, часто спіральні або спіроциклічні.

Стиглий пилок переважно двоклітинний. Оболонка пилкових зерен три-

борозенчаста або похідна від триборозенчастого типу і ніколи не буває

одноборозенчаста. Насінні зачатки звичайно бітегмальні і красинуце-

лятні, рідше — тенуінуцелятні. Насіння найчастіше з маленьким зарод-

ком і здебільшого з багатим ендоспермом, рідко без нього.

До підкласу Ранункулід входять 4 порядки, з яких розглянемо 2: по-

рядок Жовтецевоцвіті та Макоцвіті. Мабуть, Ранункуліди походять без-

посередньо від Магноліід, найімовірніше, від предків типу Бадьянових.

Порядок Жовтецевоцвіті (Напипсиїаіез)

Порядок розглядають як групу, що виникла від спільного із Магноліє-

цвітими предка і в процесі еволюції розвивалась паралельно з ними,

але розвиток якої пішов у бік переважно трав'янистих форм. До поряд-

ку, що об'єднує в світі понад 3090 дикоростучих видів, відносять вісім

родин, з яких в Україні представлено лише дві найбільші з них: Жовте-і

цеві і Барбарисові. І

Родина

Жовтецеві

(Капипсиїасеае)

Жовтецеві налічують близько 2000 видів у світовій флорі, а у флорі Ук-

раїни —138 видів, що становить 6.9 % усіх Жовтецевих. Усі вони трав'янисті

рослини, різні за життєвими формами; мають здебільшого прості листки без

прилистків, часто різного ступеня розчленованості, рідше — складні, розта-

шовані спірально. Квітки актиноморфні, рідше — зигоморфні, оцвітина

здебільшого подвійна, якщо проста, то частіше — віночкоподібна.

Кількість членів андроцею (тичинки) велика і невизначена, вони розташо-

вуються по спіралі на опуклому квітколожі, у окремих видів кількість їх ста-

ла (постійна) і вони розташовані на квітколожі колами. Гінецей здебільшо-

го апокарпний, хоч інколи спостерігається часткове зростання плодо-

листків. Родина об'єднує види з ациклічними і геміциклічними квітками.

Незважаючи на різноманіття в будові квітки й розбіжності по ряду інших оз-

нак, Жовтецеві — "природна" таксономічна група. Окремі таксони філоге-

нетично чітко пов'язані проміжними варіантами, що становлять поступові

переходи в загальній картині походження і еволюційного розвитку родини.

Плоди у Жовтецевих сухі й соковиті, найчастіше багатолистянки або бага-

тогорішки, зустрічаються також ягоди і коробочки.

116

Систематика вищих рослин. Лабораторний практикум

Рис. 41. Родина Жов-

тецеві {Яапипсиїасеае):

1 - квітка актиноморфна

з подвійною оцвітиною,

а - вигляд зверху, б - ви-

гляд знизу, в - кожна пе-

люстка несе нектарну

ямку, прикриту лусоч-

кою, г - гінецей апокар-

ний із численних пло-

диків, д - окремий плід сі-

м'янка; 2 - оцвітина акти-

номорфна, проста, стеб-

лові листки розміщені

кільчасто, утворюючи

"покривало" навколо

квітки, е - тичинок і мато-

чок багато, розміщені

спірально; 3 - квітка зиго-

морфна; верхня пелюст-

ка шоломовидна, є - дві

пелюстки перетворені в

нектарники; 4 - оцвітина

зигоморфна; верхня пе-

люстка витягнута в

шпорку, ж - в середині

шпорки знаходиться не-

ктарник, плодик один (п),

плоди листянки (л); 5 -

квітколоже витягнуте

(зовнішній вигляд - 3. в.

та поздовжній розріз -

п.р.); 6 - чашечка пелю-

стковидна, забарвлена,

пелюстки перетворені в

нектарники (н); 7 - оцві-

тина проста із чотирьох

пелюстковидних лис-

точків, тичинки переви-

щують оцвітину

117

В.А. Нечитайло, Л.Ф. Кучерява, В.П. Поаребенник

118

Систематика вищих рослин. Лабораторний практикум

Рис. 42. Орлики звичайні (Адиііедіа уиідагіз): 1 - нижня частина рослини;

2 - верхня частина рослини; 3 - окрема квітка: видно чашолистки (ч) і шпорко-

ва пелюстка (нектарник) - н; 4 - окремий чашолисток; 5 - окремо шпоркова пе-

люстка, нектарник; 6 - маточки (плодолистики) і тичинка (всі інші тичинки ви-

далені); 7 - окрема тичинка; 8 - окрема маточка; 9 - гінецей; 10 - листянка, що

розкривається; 11 - насінина (дуже збільшена); 12 - діаграма квітки

119

Такі морфологічні особливості Жовтецевих, як наявність у зародка

деяких видів лише однієї сім'ядолі, розвиток у окремих представників

мичкуватої кореневої системи, розкидані по стеблу провідні пучки, в

яких рано припиняється камбіальна діяльність, проста оцвітина, дають

змогу робити припущення про близькі родинні зв'язки групи з можливи-

ми предками Покритонасінних, від яких вірогідно виникли не лише

Двосім'ядольні, а й Односім'дольні рослини.

Матеріал для заняття: гербарні зразки, фіксовані в спирті, та об'ємно

висушені квітки.а також плоди видів підродин Рутвицеві та Анемонові.

Завдання: 1) розглянути гербарій, порівняти окремі види між со-

бою; 2) замалювати загальний вигляд рослин, квітки, плоди, діаграми

квіток, записати формули їхніх квіток.

Підродина

Рутвицеві

(Т'

каїісігоШеае)

Плодики — як листянки, так і горішки. З одинадцяти родів світової

флори, які відносяться до цієї підродини, в Україні зустрічаються пред-

ставники трьох родів, з яких розглянемо представників лише двох з них:

Орлики та Рутвиця.

Рід Орлики (Ддш'/ед/'а)

В Україні росте три види орликів, з яких розглянемо один.

Орлики звичайні (Ащиііедіа уиідагіз) (рис. 42). Розводять як декора-

тивну рослину. Іноді дичавіють. Цвіте наприкінці травня-на початку червня.

Квіти поодинокі або в цимозних суцвіттях, циклічні, актиноморфні, з

подвійною оцвітиною. Чашечка з п'яти довгастих, тупо загострених роз-

простертих чашолистків з відтягнутою верхівкою. Віночок з п'яти ко-

солійковидних пелюсток — нектарників. Відгин пелюсток тупий або злег-

ка виїмчастий, дещо коротший від тичинок; шпорка вдвічі коротша за

відгин з крючкоподібнозігнутим кінчиком, що містить нектар, який захище-

ний від дощових крапель і роси, оскільки квітки пониклі. Чашолистки і пе-

люстки рожеві, фіолетові, сині, червоні, рідше білі. Тичинок звичайно 40,

вони утворюють п'ятичленні кола, з довгими, трохи розширеними біля ос-

нови нитками. Між тичинками і маточками є десять (у двох колах по п'ять)

плівчастих стамінодіїв зі складчастими краями. Маточок п'ять, рідко —

більше, з довгими стилодіями і коротко опушеними зав'язями. Плід —

п'ятилистянка. Зрілі плодики з косими бічними жилками, голі або опушені,

з майже прямими стилодіями. Насіння численне, чорне, блискуче.

Рід Рутвиця (Тпаїісігит)

В Україні відомо вісім видів рутвиці, з яких розглянемо один.

Рутвиця орликолиста (Тпаїісігит адиііедіїоііит).

В Карпатах, на Поліссі та в Лісостепу звичайна рослина узлісь та ча-

гарникових заростей, заввишки 50-100(120) см. Декоративний вид,

цвіте у травні-червні.

Квітки в складних, цимозних розкидистих суцвіттях, дрібні,

геміциклічні, актиноморфні. Оцвітина проста, складається із чотирьох

зеленуватих або білих овальних листочків, що опадають невдовзі після

розпускання квітки. Тичинки численні, з довгими світло-фіолетовими або

білими нитками, поступово розширеними доверху і звуженими під неру-

хомими довгастими пиляками. Маточок 5-20, на довгих ніжках. Зав'язь

видовжена, з трьома ребрами вздовж черевного шва і сидячою витягну-

тою приймочкою. Плід — багатогорішок. Плодик поступово відтягнутий в

ніжку, повислий, довгасто-яйцевидний, з трьома крилатими ребрами, ду-

же випуклий на спинці і плоский або злегка ввігнутий з черевного боку.

В.А. Нечитайло, Л.Ф. Кучерява, В.П. Погребенник

Підродина Анемонові (АпетопоШеае)

Охоплює близько 20 родів, які ростуть переважно в позатропічних

областях. У флорі України представлено шість родів, з яких розглянемо

представників лише чотирьох з них: калюжниця, анемона, сон та

печіночниця.

Рід Калюжниця (Саііпа)

Стебло розгалужене, висхідне. Листки цілісні, зарубчасті по краю,

блискучі, нижні — серцеподібні, верхні — ниркоподібні. Оцвітина про-

ста, віночкоподібна, з 5 листочків. Плоди — багатолистянки.

В Україні відомо три види, з яких розглянемо один.

Калюжниця болотна (Са/гла раїизігіз) (рис. 43). Звичайна бага-

Рис. 43. Калюжниця болотна [Саііпа раїизігіз): 1 - загальний вигляд

рослини; 2 - апокарпний гінецей і тичинка; 3 - тичинка (вигляд з двох боків);

4 - маточка (вигляд з двох боків); 5 -вигляд квітки знизу; 6 - поперечний розріз

зав'язі з насінними зачатками всередині; 7 - діаграма квітки

120

В.А. Нечитайло, Л.Ф. Кучерява, В.П. Погребенник

торічна трав'яниста рослина сирих лук, боліт, берегів річок і струмків,

росте по всій Україні. Висота — 15-20 см. Листки темно-зелені, серце-

видні, городчасті. Квітки поодинокі або в цимоїдних суцвіттях,

геміциклічні, актиноморфні. Оцвітина проста, частіше з 5 (рідко більше)

оберненнояйцеподібних, тупих, золотисто-жовтих листочків. Численні

тичинки з довгими, трохи розширеними і сплющеними доверху тичинко-

вими нитками і сидячими яскраво-жовтими довгастими пиляками, роз-

ташованими спірально на трохи випуклому квітколожі. Маточок 5-12

(20), вони з короткими стилодіями і низбігаючими приймочками, також

розміщені спірально. Плід — багатолистянка, окремі плодики сплющені

з боків і серпоподібно вигнуті назовні, поступово або більш чи менш

різко переходять у прямий або зігнутий

стилодій. Насіння численне, видовжене,

чорне, блискуче, з губчастою тканиною.

Отруйна, лікарська, декоративна

рослина, що цвіте в кінці квітня - на по-

чатку травня.

Рід Анемона (Алетоле)

Рослини багаторічні з більш-менш

м'ясистими кореневищами, часто розви-

ваються лише прикореневі листки.

Квітконосне стебло з покривалом із зе-

лених, зібраних кільцем, листочків.

Оцвітина проста, віночкоподібна, з 5-10

листочків. Тичинок і маточок багато.

Плоди — сім'янки.

В Україні росте п'ять видів з білими

та жовтими квітками, з яких детальніше

розглянемо лише один, та згадаємо ще

два види.

Анемона дібровна (А. петогоза)

(рис. 44) росте у широколистяних і міша-

них лісах у Карпатах, на Поліссі, зрідка в

Лісостепу . Має білі або рожевуваті не-

великі квітки (2-3 см в діаметрі) .

Інший вид а. лісова (А. зукезігіз),

що має великі (до 3-5 см у діаметрі) білі

квітки, на довгих квітконосах. Росте на

узліссях, в чагарниках, на схилах в Лісо-

рис 44 Анемона

і6

ровна

степу і Степу. Цвіте також у травн.. (Апетопе петогоза): 1 - за-

Більш детально розглянемо Анемону

гальний вигляд росЛ

ини;

жовтецеву. 2 - гінецей (тичинки і листочки

оцвітини у квітці видалені)

121

В.А. Нечитайло, Л.Ф. Кучерява, В.П. Поаребенник

Анемона жовтецева (Апетопе гапипсиІоШез) (рис. 45).

Звичайна ранньовесняна багаторічна рослина наших листяних лісів,

заввишки 10-25 см. Декоративна і отруйна рослина. Цвіте наприкінці

квітня — на початку травня. На квітконосному стеблі є покривало з

трьох кільчасторозміщених, трійчасто-розсічених листків, які відрізня-

ються від листків, що відходять безпосередньо від кореневища, лише

короткими черешками.

Квітка одна або дві (рідко більше), на довгих квітконіжках, ациклічні,

актиноморфні. Квітколоже дуже випукле, майже кулеподібне. Оцвітина

проста, віночковидна, з п'яти (рідко більше) яйцевидно-видовжених, яс-

краво-жовтих, ззовні опушених листочків. Тичинки численні з тонкими

нитками і невеликими видовженими нерухомими пиляками. Маточки

численні, опушені притиснутими волосками. Зав'язь на короткій ніжці, із

зігнутим стилодієм на верхівці. Плід — багатогорішок. Плодики майже

кулеподібні, опушені відстовбурченими волосками, із злегка зігнутими

стилодіями.

У травні надземні частини рослин відмирають і в фунті залишаються

Рис. 45. Анемона жовтецева (Апетопе гапипсиїоісіез): 1- загальний ви-

гляд; 2 - верхня частина рослини; 3 - квітка в поздовжньому розрізі;

4 - тичинка; 5 - маточка; 6 - поперечний розріз зав'язі; 7 - діаграма квітки

122

Систематика вищих рослин. Лабораторний практикум

лише кореневища, які складаються з потовщених коротких члеників.

Квітки а. жовтецевої можуть бути замінені квітками а. дібровної або

а. лісової.

Рід Сон (РиїзаііІІа)

Багаторічні рослини з кореневищами і прикореневими листками.

Квітконосне стебло з покривалом із зелених, пальчасто-багаторозсічених

зрослих при основі листочків, одноквіткове. Оцвітина проста, з 5-6 забарв-

лених листочків. Тичинки і маточки численні, останні з довгими перистими

стовпчиками. Плоди — численні сім'янки, які несуть на верхівці довгі пе-

ристі стовпчики. В Україні відомо п'ять видів, з яких розглянемо один.

Сон широколистий (РиїзаііІІа ІаііМіа) (рис. 46). Багаторічна

трав'яниста рослина сухих соснових лісів і узлісь, заввишки 15-25 см,

звичайна на Поліссі і в Лісостепу, проте останнім часом в багатьох

місцевостях стала рідкою внаслідок надмірного збирання на весняні бу-

кети, оскільки має красиві квітки. Цвіте в другій половині квітня-на са-

мому початку травня.

Дуже опушений квітконос, має дзвоникоподібне покривало із трьох си-

дячих, кільчато розміщених пальчасторозсічених на. лінійні сегменти

листків. Довгочерешкові серединні листки теж пальчасторозсічені, вони

розвиваються після цвітіння і утворюють прикореневу розетку.

Рис. 46. Сон широколистий (РиїзаііІІа ІаШоїіа): 1 - загальний вигляд рос-

лини^ - зовнішній вигляд квітки зверху; 3 - плід збірна сім'янка; 4 - вигляд

квітки збоку; 5 - тичинка; 6 - окрема маточка; 7 - окремий плід горішок або

сім'янка, що має летючку з волосків на стовпчику маточки

123

В.А. Нечитайло, Л.Ф. Кучерява, В.П. Погребенник

Квітки великі, поодинокі, геміциклічні, актиноморфні, протерогінічні.

Бутони вкриті "покривалом", яке потім відходить від квітки за рахунок

подовження міжвузля квітконосу. Квітки спочатку дзвоникоподібні, по-

никлі, пізніше — широкорозкриті. Добре видно дуже випукле квітколо-

же. Оцвітина проста із 6 синьо-фіолетових довгасто-яйцеподібних, на

верхівці злегка загострених, опушених зовні листочків, які розташовані

у двох колах по 3.

Тичинки численні, яскраво-жовті, з довгими нитками і нерухомими

видовжено-овальними пиляками. Маточки також численні, зі слабо по-

товщеними зав'язями і тонкими довгими стилодіями. Плід — багато-

горішок. Плодики з волосистими стилодіями, які видовжуються до З см.

При розгляді окремого плодика видно волосисті придатки. Це залишки

подовженого стовпчика маточки.

Квітки еону широколистого можна замінити квітками с. чорніючого

(Р. підгісапв), який росте на степових схилах і в соснових лісах.

Рід Печіночниця (Нераііса)

Багаторічні рослини з кореневищем і прикореневими листками з

довгими черешками і трилопатевими, розширеними біля основи серце-

видними листками, опушеними волосками. Квітконосні стебла пооди-

124

Систематика вищих рослин. Лабораторний практикум

125

нокі, виходять з пазух лусковидних листків кореневища, опушені, од-

ноквіткові, з покривалом з трьох цілісних зелених листочків, що зібрані

кільцем біля основи квіток, нагадуючи чашечку. В Україні росте один

вид, який ми і розглянемо.

Печіночниця звичайна (Нераііса поЬШв) (рис. 47). Багаторічна

трав'яниста опушена рослина, заввишки 5-15 см, з прикореневими зе-

леними, шкірястими, трилопатевими листками. Росте в лісах і чагарни-

ках в Карпатах, Поліссі і Лісостепу, на Правобережжі. Цвіте у квітні.

Після цвітіння розвиваються трилопатеві, в обрисі ниркоподібні листки,

які потім зимують і зберігаються до наступної весни. Гарна ранньовес-

няна рослина. Потребує охорони.

Квітки на квітконосах, які виходять з пазух лускоподібних листків ко-

реневища, геміциклічні, актиноморфні. Покривало з трьох маленьких

яйцеподібних, притиснутоволосистих листочків, зовнішньо подібних до

чашолистків і розміщених біля квітки. Оцвітина проста, віночковидна, з

шести-десяти синювато-блакитних, рідко білих, довгастих або оберне-

нояйцеподібних тупих листочків, розміщених у два кола. Тичинки і ма-

точки численні, сидять спірально на ледве випуклому квітколожі. Тичин-

ки з довгими нитками і нерухомими овальними пиляками. Маточки

зігнуті, опушені довгими волосками, з короткими товстими стилодіями.

Плід — багатогорішок. Горішки видовжені, волосисті, з м'ясистим при-

датком біля основи.

Матеріал для заняття: гербарні зразки, фіксовані в спирті або

об'ємно висушені квітки і плоди підродин Жовтецеві та Дельфінієві.

Підродина

Жовтецеві

(Капипсиїоісіеае)

Одна з найбільших у родині підродин, до якої належить 22 роди пере-

важно наземних або прибережноводних чи болотних рослин. У флорі Ук-

раїни є представники восьми родів цієї підродини, а ми розглянемо пред-

ставників лише 5 родів.

Рід Купальниця (ТгоІІіив)

В Україні росте лише один вид купальниці.

Завдання: розглянути 1) поздовжній розріз квітки, позначивши чашо-

листики, випукле квітколоже, пелюстки-нектарники, тичинки і маточ-

ки; 2) чашолисток з внутрішнього боку; 3) пелюстку-нектарник з внут-

рішнього боку показавши нектарну ямку; 4) тичинку; 5) маточку.

Купальниця європейська (ТгоІІіив еигораеиз) (рис. 48). Бага-

торічник заввишки 10-70 см. Стебло просте, прямостояче. Листки паль-

часто-розсічені, з надрізано-гострозубчастими частками. Квітки на довгих

квітконіжках, звичайно поодинокі, іноді по дві-чотири, кулясті, ациклічні,

актиноморфні. Квітколоже випукле. Оцвітина подвійна. Чашолистків 7-15

(20), вони світло-жовті, більш-менш округлі, черепитчасто налягають

один на одного, загнуті до середини квітки. Пелюстки- нектарники оран-

жеві, коротші за чашолистки, трохи коротші або такої ж довжини, як ти-